Нові надходження до бібліотеки

Пропонуємо ознайомитися з новими надходженнями до бібліотеки Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Звичайно, тут представлені лише найцікавіші і найоригінальніші видання. З іншими надходженнями можна ознайомитися безпосередньо в бібліотеці.

І півріччя 2009 року

• Праці співробітників Інституту літератури
• Цікаві новинки
• Література іноземними мовами

ІІ півріччя 2009 року

• Праці співробітників Інституту літератури
• Цікаві новинки

І півріччя 2009 року

Праці співробітників Інституту літератури

Авангард Йогансена (на основі книги Майка Йогансена „Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію”) / упорядник Д. Горбачов. — Львів: ВД „Наутілус”, 2007. — 200 с.: 150 іл.
Повість Майка Йогансена проілюстровано творами українського авангарду, підібраними і прокоментованими колективом відомих київських мистецтвознавців.

Генералюк Л. Універсалізм Шевченка: взаємодія літератури і мистецтва. — К.: Наукова думка, 2008. — 544 с.: іл.
Авторка показує Шевченка-поета й Шевченка-художника в єдності його творчої природи. В роботі вперше досліджено міжвидову взаємодію мистецтв у доробку Шевченка, здійснено апробацію термінології на позначення причин і явищ літературно-мистецького інтеракціонізму (синестезія, екфразис, гіпотипозис), проведено зіставлення творчих досягнень Шевченка з творчістю західноєвропейських та російських митців.
Зі змісту монографії: науково-прикладні зацікавлення поета-художника: археологія, історія; археографічна комісія; скульптура, гравірування; особливості Шевченкової індивідуальної картини світу; взаємодія мистецтв у творчості Шевченка (музика і література; візуалізація і слово; „кінематографізм”); ілюстрації до літературних творів; проблема автоілюстрацій; система шевченківських образів-концептів та їх специфіка; образ-концепт дерева тощо.

Гундорова Т. Кітч і література. Травестії. — К.: Факт, 2008. — 284 с. — (Сер. „Висока полиця”).
Монографія Тамари Гундорової — оригінальна версія взаємин літератури і кітчу впродовж двох століть — від класицизму до постмодернізму, від Енея-парубка до Вєрки Сердючки, від колоніального кітчу „котляревщини” до ідеологічного кітчу соцреалізму. Персонажами книжки стали також кітч жіночої белетристики, сецесійний кітч, героїчний кітч, карнавальний кітч доби постмодернізму, а також естетика і філософія кітчу.

Європейська меланхолія. Дискурс українського окциденталізму / за ред. Т. І. Гундорової. — К.: ВД „Стилос”, 2008. — 160 с.
У збірнику наукових статей досліджуються різні аспекти „окциденталізму”, „західництва” та „європеїзму” в українській літературі під кутом зору меланхолії — особливого типу дискурсу, спрямованого на компенсацію ідеальної втрати та подолання розщепленої ідентичності. Розглядаються „римський комплекс” українського окциденталізму від романтизму до модернізму, європеїзм в аспектах імперського та колоніального дискурсів, досліджуються постмодерні та постколоніальні варіанти описування ідентичності у творчості Ю. Андруховича, О. Забужко, Ю. Тарнавського, С. Жадана, аналізується рецепція європейської ідентичності в діалогічному зв’язку з формулюванням національної і літературної традицій.

Жулинський М. Він знав, „як много важить слово…”. — К.: ВЦ „Просвіта”, 2008. — 136 с.
Ідея цієї книжки зародилася 1996 р., коли головний редактор газети „Час/Time” В’ячеслав Чорновіл замовив автору цикл статей про еволюцію поглядів Івана Франка. Цикл з’явився під назвою „Признаюся, я ніколи не належав до вірних тої релігії…”, присвячених ставленню Івана Франка до марксистської ідеології.

Затонский Д.В.  История одной судьбы: повести, рассказ. — К.: ИД Дмитрия Бураго, 2007. — 356 с.
Вперше представлена в повному обсязі художня та автобіографічна проза видатного українського літературознавця, академіка НАН України Дмитра Затонського. Центральне місце займає автобіографічна повість „Історія однієї долі”. В ній автор не лише осмислює власний життєвий шлях, а й створює надзвичайно цікаву картину складного часу свого дитинства та юності.

Коваленко Л. „Ми — люди майбутнього, ми — не минулі”: статті, рецензії, щоденники, спогади, поезії, листи / упоряд. Н. Л. Калениченко, О. Б. Поліщук; вступ. слово М. Г. Жулинського. — Дніпродзержинськ: ВД „Андрій”, 2008. — 512 с.: іл.
Леонід Миколайович Коваленко — відомий український літературознавець і критик, член СПУ. Вміщені у книжці статті й рецензії, фронтовий щоденник, солдатські спогади, поезії і листи до фронтових друзів розкривають його душу — людини чесної, сумлінної, з твердими принципами й поглядами, людини „фронтової міри”, як говорили про нього співробітники.
В книзі вміщено такі статті й рецензії: про Павла Тичину (Павло Тичина і поезія слов’ян; Відлуння могутнього таланту; Широчінь, глибина, пристрасть); про Андрія Малишка (Народнопоетичне слово у творчості Андрія Малишка; Традиції і новаторство у творчості Андрія Малишка); про Олеся Гончара (На світових обширах; Планета, Комишанка і воля Порфира Кульбаки; Високі зорі людяності) тощо.

Кодак М. Микола Хвильовий як митець-психолог. — Луцьк: ПВД „Твердиня”, 2008. — 196 с.
У книжці висвітлюється творчий внесок українського письменника Миколи Хвильового в оновлення і розвиток психологічної прози „переходової доби” — 20-30-х років ХХ ст. Показано людинознавчі здобутки митця, розмаїття словесно-образного мислення цього дерзновенного новатора й експериментатора.

Наливайко Д. Компаративістика й історія літератури. — К.: Акта, 2007. — 426 с.
Розглядаються питання компаративістики й історії літератури. Побудована на матеріалі українсько-європейських літературних зв’язків різних часів, від доби відродження до ХХ ст. Книжка складається переважно зі студій, в яких висвітлюються різні факти та форми літературних генетико-контактних зв’язків України й Західної Європи.

Свербілова Т. Від модерну до авангарду: жанрово-стильова парадигма української драматургії першої третини ХХ століття / Тетяна Свербілова, Наталя Малютіна, Людмила Скорина; Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — Черкаси, 2009. — 598 с.
Не претендуючи на всеохопність, автори мали на меті повернути в коло літературознавчої рецепції низку призабутих текстів, творів маловідомих авторів і запропонувати нові інтерпретації класики. Новизна дослідження забезпечується тим, що українська драматургія 1900 — 1930-х років розглядається крізь призму модерних інтерпретаційних методик. Предметом уваги стала драматургія Лесі Українки, О. Олеся, В. Винниченка, М. Куліша, І. Дніпровського, І. Кочерги, Я. Мамонтова, О. Корнійчука, І. Микитенка тощо. Автори зачіпають питання жанру „оптимістичної трагедії” як кітчу, колгоспної трагедії, „колгоспного водевілю”, ліричної („рожевої”) комедії, „виробничої” драми, мелодрами і кримінальної драми, історичної драми.

Сяйво білого тіла: антологія української еротичної поезії / упорядник М. Сулима. — К.: Факт, 2008. — 424 с.
До збірки, названої рядком із вірша Михайла Семенка, ввійшла еротична лірика ХХ — поч. ХХІ ст., представлена іменами Павла Тичини, Михайла Семенка, Максима Рильського, Валер’яна Поліщука, Василя Атаманюка, Василя Бобинського, Володимира Сосюри, Леоніда Чернова (Малошийченко), Гео Шкурупія, Наталі Забіли, Миколи Бажана, Раїси Троянкер, Дмитра Павличка, Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, Василя Стуса, Василя Голобородька, Світлани Йовенко, Дмитра Кременя, Тараса Федюка.
Кожен із поетів, представлених у збірці, то делікатно, то епатажно-відверто оспівує красу жіночого тіла (поетеси — красу тіла чоловічого), таїну інтимної близькості.

Тарнашинська Л. Парасоля на кожен дощ: новели, оповідання, маленькі повісті. — К.: Неопалима купина, 2008. — 260 с.
Герої оповідань та маленьких повістей, написаних у різні роки, — люди різного віку, життєвого
досвіду і світовідчуття. Житейські ситуації, в які вони потрапляють, — здебільшого звичайні, але часом досі несподівані, може, на перший погляд і смішні, — спонукають до пошуку точки опертя в цьому суперечливому світі як можливості зберегти своє справжнє „я”, душевну рівновагу та гармонію.

Теми і мотиви поезії Тараса Шевченка / Ю. Барабаш, О. Боронь, І. Дзюба [та ін.].; НАН України, Ін-т л-ри  ім. Т.Г.  Шевченка. — К.: Наук. думка, 2008. — 376 с.
Книжка містить тексти найбільшого за обсягом розділу „Теми і мотиви поезії Шевченка”, який входить до 4-го тому „Шевченківської енциклопедії”. Розглядаються наступні теми і мотиви поезії Шевченка: Україна, добро і зло, воля, слава, помста, революціонізм, час, мотив шляху, доля, любов, родина, самотність, смерть, майбутнє, біблійні мотиви у творчості Шевченка; агіографія християнська в літературній творчості Шевченка.

Філологічні науки, 1996: наук.-допом. бібліогр. покажч. / Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України; авт.-уклад. Козак О. О. — К.: ВД „Стилос”, 2007. — 528 с.
Щорічник інформує про літературу, яка представляє усі тенденції розвитку філологічних наук на сучасному етапі. Описано збірники. Зачіпаються питання з мовознавства, фольклору, літературознавства.

Харчук Р.Б. Сучасна українська проза: постмодерний період: навч. посіб. — К.: ВЦ „Академія”, 2008. — 248 с. — (Альма матер).
У навчальному посібнику йдеться про особливості розвитку сучасної української прози з огляду на такі її естетичні орієнтири, як неопозитивізм, неомодернізм, передпостмодерні явища, постмодернізм, феміністичне письмо, альтернативне самовираження, різноманітні межові стильові явища. Розкрито також зміст літературно-естетичної дискусії про постмодернізм і його особливості в українському письменстві. Аналіз творчості найпомітніших у цьому часі прозаїків поєднано із розкриттям домінантних ознак стильових течій, які вони представляють. Акцентується увага на таких іменах української літератури, як: Валерій Шевчук, Марія Матіос, В’ячеслав Медвідь, Євген Пашковський, Олесь Ульяненко, Степан Процюк, Володимир Діброва, Богдан Жолдак, Лесь Подерв’янський, Юрій Винничук, Юрій Андрухович, Юрко Іздрик, Тарас Прохасько, Оксана Забужко, Євгенія Кононенко, Сергій Жадан, Ірена Карпа, Любко Дереш, Світлана Поваляєва, Таня Малярчук. В кінці книги є короткий словник-довідник.

Цікаві новинки

Вейбулль Й. Краткая история Швеции. — Стокгольм: Шведский институт, 1994. — 152 с.
Зміст: доісторична епоха; середні віки; династія Густава Вази. Швеція — велика держава (1521 — 1718); „Ера свобод” та густавіанський абсолютизм (1719 — 1809); Швеція в ХІХ столітті; двадцяте століття.

Габермас Ю. Філософський дискурс Модерну / пер. з нім. та комент. В.М.  Купліна. — К.: Четверта хвиля, 2001. — 424 с.
Праця написана під впливом полеміки із французьким неоструктуралізмом, який пізніше увійшов до постмодернізму. Деякі назви розділів-лекцій книги: свідомість часу в Модерні та потреба його самозасвідчення; гегелівське поняття Модерну; вступ до постмодерну; сплетіння міфу і Просвітництва. М. Горкгаймер і Т. Адорно; підрив західного раціоналізму через критику метафізики: Гайдеггер; перевага темпоралізованої „Першої філософії” Жака Дерріди і його критика фоноцентризму; між еротизмом та загальною економікою: Жорж Батай; екскурс до „імажинарної інституалізації” Корнеліуса Касторіадіса тощо.

Гаврилів Т. Форма і фігура: ідентичність у художньому просторі: монографія / Тимофій Гаврилів; Міністерство освіти і науки України; Ін-т українознавства НАНУ. - Львів: ВНТЛ-Класика, 2009. — 480 с.
У монографії розглядаються теоретичні проблеми функціонування і розвитку художніх жанрів. Тенденція до посиленого проникнення форм подорожньої й автобіографічної літератури в простір художнього мовлення, часткова дефікціоналізація традиційно фікційних жанрів відбуваються в руслі загостреного інтересу до ідентичнісної проблематики загалом і до ідентичності „я” зокрема. Дослідження здійснене на матеріалі текстів австрійської літератури, починаючи з другої половини ХХ ст.

Джанполадян М.Г.  „Когда строку диктует чувство…”: статьи разных лет. — Ереван: изд-во РАУ, 2006. — 245 с.
Книга містить статті, які відображають різні аспекти творчості вірменських та російських класиків (Ованес Туманян, Аветик Ісаакян, Петрос Дурян, Даніел Варужан, Чаренц), питання літературних взаємозв’язків. Деякі статті присвячені аналізу художніх перекладів з вірменської на російську („Давид Сасунський” в перекладі В. Брюсова та М. Лозинського, Костянтин Ерзнкаці в російських перекладах, переклади Туманяна) та з російської на вірменську (повість Л. Толстого „Смерть Івана Ілліча” у вірменському перекладі, вірменські перекладачі Марини Цвєтаєвої); паралельно ставляться актуальні проблеми теорії перекладу.

Доманицький В.М.  Критичний розслід над текстом „Кобзаря” Шевченка / В.М.  Доманицький; упорядник та авт. Післямови В.Т.  Поліщук. — Репринтне відтворення з вид. 1907 р. — Черкаси: Вертикаль, 2008. — 384 с.
'Критичний розслід над текстом „Кобзаря”„ Василя Доманицького, який був і залишається класикою шевченкознавчої текстології та нині є рідкісним раритетом, вперше було надруковано на сторінках ”Киевской старины„ 1906 р., а 1907 р. робота вийшла окремою книгою, за якою і було здійснено перевидання, що з’явилося через 101 рік після першоджерела.

Іронія: збірник статей / упорядники Олена Галета, Євген Гулевич, Зоряна Рибчинська. — Львів: Літопис; Київ: Смолоскип, 2006. — 238 с. — („Соло триває… нові голоси”, № 3: Ростислав Семків „Парадокси постмодерної іронії та стильова параноя сучасної української літератури”: Лекція-2004 на пошану Соломії Павличко).
Третій випуск серії „Соло триває… нові голоси” представляє дискусію навколо різноманітних проявів іронії як у сучасному, так і в історичному контекстах. Приводом стала лекція Ростислава Семківа, в якій автор подає власне бачення історії та функціонування поняття іронії та торкається проблем її постмодерного (симулятивного) існування.
У центрі уваги багатьох текстів — погляд на іронію не як на троп, а як на світоглядний стан, притаманний сучасній філософії, літературі, мистецтву та суспільству загалом.

Квіт С. Основи герменевтики: навч. посібник. — К.: ВД „КМ Академія”, 2003. — 192 с.
Авторський курс Саргія Квіта „Основи герменевтики” читається на магістерських програмах з журналістики й філології Національного університету „Києво-Могилянська академія”. В посібнику розкривається поняття герменевтики.

Кузьмин Н. Последний полет Буревестника / Николай Кузьмин. — К.:Оріяни, 2005. — 264 с.
Книга присвячена О. М. Горькому, видатному майстрові слова, активному діячеві культури, великому гуманістові, борцеві за кращу долю Людини, яка для нього була найціннішим капіталом. Значна увага приділена творчій, зокрема літературній молоді 20-30-х років ХХ століття, боротьбі з троцькізмом в культурі молодої радянської республіки, викриттю тих, хто намагався під гаслом боротьби з „російським фашизмом” знищити кращих представників Радянської Росії, а також цілі верстви її населення.

Наєнко М. Художня література України: від міфів до модерної реальності. — К.: ВЦ „Просвіта”, 2008. — 1064 с.
Книга являє собою стислий науково-популярний виклад історії української літератури від найдавніших (міфологічно-фольклорних) часів до середини ХХ ст. Зміст: Розділ І. Усна літературна традиція (міфи і міфотворці; фольклор і фольклористика). Розділ ІІ. Писемна література княжої України-Русі (монументалізм, орнаменталізм). Розділ ІІІ. Козацька епоха і перше відродження (ренесанс, бароко). Розділ IV. Нова українська література і друге відродження (класицизм: І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко). Розділ V. Романтична епоха і друге відродження (романтизм). Розділ VI. Реалістична епоха другого відродження (реалізм). Розділ VII. Новітня (модерна) українська література і третє відродження (модернізм). Розділ VIII. Новітня література „відчутого” і „декларованого” модернізму. Розділ IX. Реальний (високий) модернізм і дискурс літературно-національної катастрофи. „Розстріляне відродження”. Розділ X. Відлуння національної катастрофи в післямодерну епоху (Низовий модернізм і перші вияви постмодернізму на останньому етапі третього відродження).

„Наша Культура” (1935 — 1937): систематичний покажчик змісту / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника; упоряд. Н. Прокопенко; наук. ред. Л. Головата. — Львів, 2006. — 124 с.
Покажчик містить бібліографічну інформацію про весь масив публікацій журналу „Наша культура” (Варшава, 1935 — 1937) — наукові дослідження з питань історії, культури, освіти, мистецтва, мовознавства, літературознавства, огляди, рецензії, бібліографічні та хронікальні матеріали.

Нечуй поетичний. — Черкаси: вид. Ю. Чабаненко, 2008. — 72 с.
До збірки включені віршові тексти, присвячені видатному українському письменникові Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому (1838 — 1918), уродженцеві Черкащини. Видання присвячується 170-річчю з дня народження письменника-класика.

Огнєва О. Східні стежки Лесі Українки / Олена Огнєва. — Вид-ня друге, перероблене й доповнене. — Луцьк: ВАТ „Волинська обласна друкарня”, 2008. — 240 с.
Книга містить твори Лесі Українки на східні сюжети, її переспіви Рігведи та давньоєгипетських ліричних пісень, переклади віршів поетеси китайською, таджицькою, татарською, грузинською мовами, а також статті, що присвячені їм, у супроводі ілюстрацій.

Поліщук Я.О.  Література як геокультурний проект: монографія. — К.: Академвидав, 2008. — 304 с. — (Монограф).
У книзі відстежено розвиток літератури як геокультурного проекту, літературні події ХХ ст., які справили вирішальний вплив на зміну внутрішньої кондиції слова, формулу його кореспонденції з навкололітературними чинниками.

Потапенко О.І., Кожуховська Л.П., Товкайло Т.І., Чубань Т.В.  Лінгводидактика (курс лекцій): навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. — К.: Міленіум, 2005. — 402 с.
В посібнику приділяється увага проблемам сучасної семасіології, актуальним проблемам психолінгвістики та етнопсихолінгвістики, сучасній теорії тексту, сучасній комунікативній лінгвістиці і тт.п.

Пронкевич О.В.  Нація — нарація в іспанській літературі доби модернізму. — К.: Педагогічна преса, 2007. — 256 с. — Бібліогр. в кінці розд.
У монографії подається спроба критичного перепрочитання історії
іспанської літератури доби модернізму з погляду „неоіспанізму” — інтегральної дослідницької ідеології, яка об’єднує герменевтичні практики, розвинені неомарксизмом, фрейдизмом, фемінізмом, постструктуралізмом, мультикультуралізмом і постколоніальною критикою.

У даному дослідженні вивчалася репрезентація в літературі лише одного — кастеляноцентристського — проекту іспанської національної ідентичності.

Райнер Марія Рільке й Україна: наукові студії та переклади з Р.М.  Рільке. — Т. 2. — Дрогобич: Коло, 2005. — 414 с.
Збірник містить наукові дослідження творчості Р. М. Рільке в контексті українського та світового літературознавства. Є цікаві статті про Василя Стуса, Михайла Ореста як перекладачів Рільке; порівнюються два поети (два контрасти) — Рішпен і Рільке; звертається увага на світоглядні мотиви Р. М. Рільке і Б. Пастернака тощо. У збірнику вміщено українські переклади творів Р.М.  Рільке (переклади Богдана Кравціва).
Розрахований на фахівців з германістики, викладачів ВНЗ, аспірантів і студентів-філологів.

Рихло П.В.  Поетика діалогу. Творчість Пауля Целана як інтертекст: монографія. — Чернівці: Рута, 2005. — 584 с.
Книга літературознавця-германіста й перекладача Петра Рихла вводить читача в поліфонічне звучання поезії Пауля Целана, структурованої за принципом багатошарових інтелектуальних та емоційних палімпсестів, коли за авторським текстом відкривається присутність інших текстів, які були для поета імпульсами, каталізаторами, асоціативними паралелями чи полемічними об’єктами. Вона відтворює не тільки естетичну ґенезу цієї лірики, але й показує її наснажену прагненнями безумовної правди безкомпромісну конфронтацію зі своєю епохою, що засвідчила крах гуманістичних ідеалів. Пауль Целан розглядається в контексті німецької літератури, наприклад в порівнянні з Гельдерліном, Гайне, Рільке, Кафкою. Також можна зустріти розгляд творчості Пауля Целана в інтеркультурному контексті (Целан і французька література, Целан і російська література, Целан і англо-американська література).

Самиздат Ленинграда. 1950-е — 1980-е: литературная энциклопедия / под общ. Ред. Д. Северюхина; авторы-составители: В. Долинин, Б. Иванов, Б. Останин, Д. Северюхин. — М.: Новое лит. Обозрение, 2003. — 624 с.
Це єдина енциклопедія ленінградського неофіційного літературного руху. В ній можна знайти біографії 350 ленінградських поетів, прозаїків, драматургів, критиків та філософів, а також більше ста нарисів про журнали-самовидавці, альманахи та збірники, про неофіційні літературні гуртки та групи, про нелегальні семінари та конференції.

Сапфо: зб. статей / упоряд. О. Галета, Є. Гулевич. — Львів: Літопис, 2005. — 320 с. — („Соло триває… нові глоси”, № 2: Тарас Лучук „Catullus versus Sappho: переклад поза контекстом ґендерної лінгвістики”: лекція-2003 на пошану Соломії Павличко).
Збірник статей представляє дискусію щодо розуміння і способів тлумачення текстів античної літератури. Приводом для обговорення стала лекція Тараса Лучука, присвячена розглядові одного твору давньогрецької поетеси Сапфо (VII-VI ст. до Р.Хр.). Автор насамперед вдається до ґендерно-лінгвістичного підходу в аналізі адаптацій тексту Сапфо латинською (версія Катулла, І ст. до Р. Хр.) та українською (починаючи від 1830 р.) мовами. Інші статті демонструють різноаспектні підходи до розуміння феномену Сапфо, залежно від стилістичного, тематичного, жанрового, історичного, біографічного контексту та дослідницьких методологій, пропонуючи перегляд традицій і тенденцій західної сапфології.
До збірника додаються такі матеріали: оригінали двох віршів Сапфо з різномовними інтерпретаціями; українські версії легенди про Фаона й Сапфо; ілюстрації з побуту давніх греків та дослідження сучасних європейських науковців про поетику еросу й релігійну культуру в Давній Греції; представлено джерелознавчий матеріал, а також хронологію вибраних авторів та творів від Гомера до Нового часу.

Семків Р. Іронічна структура: типи іронії в художній літературі. — К.: ВД „КМ Академія”, 2004. — 135 с. — Бібліогр.: с. 127—133.
У книзі зроблено спробу розмежувати типи іронії, виходячи з їх функцій у художньому тексті. Досліджується вплив іронічної настанови автора на структуру тексту — його сюжет, способи побудови образів персонажів тощо. Текстуальний аналіз охоплює твори Дж. Свіфта, Л. Стерна, Ф. Шлеґеля, Г. Гайне, Т. Шевченка, Я. Гашека, Є. Замятіна, Дж. Орвела, Б. Віана, М. Кундери, У. Еко, М. Павича та ін.

Слово про Івана Виргана: статті, спогади. — Черкаси: вид. Ю. Чабаненко, 2008. — 172 с.: фото.
Це друга книга з ювілейного видання (2 кн.), присвяченого 100-річчю з дня народження самобутнього українського письменника Івана Виргана (1908 — 1975). В книгу вміщено літературно-критичні статті (наприклад, Барабаш Ю. Риси поетичної індивідуальності; Острик М. Пісенний світ Івана Виргана; П’янов В. Пісенні джерела Виргана), в яких осмислюється творча спадщина письменника. Вперше увазі читачів пропонуються цікаві спогади про письменника його рідних, друзів дитинства, колег по перу (дочки — Наталі Вергун; Ющенко Олекси, Панаса Максимовича Чуба, Василя Харитоновича Кривошия, Христенко Інни тощо).
У книзі також вміщено такі фотографії: портрет Івана Виргана, хата, де він народився, портрети його матері, братів, дружини, доньок; поет серед однокласників, серед студентів педтехнікуму, серед колег по перу.

Смерек О. Романи Емми Андієвської: художньо-філософські шукання. Міфологізм. Поетика образності / НАН України. Львівське відділення Інституту літератури ім. Т.Г.  Шевченка. — Львів, 2007. — 191 с. — (Сер. „Літературознавчі студії”. Вип. 9).
У книзі досліджується романістика української письменниці Емми Андієвської з погляду міфоцентризму та художньої умовності („Герострати”, „Роман про добру людину”, „Роман про людське призначення”). Розкрито особливості індивідуального авторського міфу, зроблено поділ міфологічних мотивів за кількома критеріями. Простежено специфіку романної умовності й формально-змістові засоби її вираження, висвітлено філософський зміст романів, екзистенційну проблематику, з’ясовано роль біблійної топіки, гри й іронії в розбудові художньої дійсності. Відзначено прикметні риси сюрреалістичного письма Е. Андієвської, охарактеризовано оніричну поетику, її види.

Стромецький О. Як творив Гоголь: дослідження стилю, філософії, методів та розвитку персонажів / Остап Стромецький. — Гантсвіл: вид-во Алабамського Ун-ту, 1975; Львів: вид-во „Світ” Львівського Університету, 1994. — 208 с.
Монографія є багатоаспектним дослідженням творчого шляху М. Гоголя, починаючи від „Вечорів на хуторі біля Диканьки” і закінчуючи „Мертвими душами”. Аналізуються художні особливості оригінального стилю Гоголя, українська тематика його творів, джерела творчості, вплив І. Котляревського та ін. Матеріали подані двома мовами: українською і англійською.

Сухарєва С.В.  Біблійний вимір української польськомовної прози поберестейської доби: монографія / С.В.  Сухарєва. — Луцьк: РВВ „Вежа” ВНУ ім. Лесі Українки, 2008. — 248 с.
У монографії проаналізовано біблійну герменею української польськомовної прози поберестейського періоду. Досліджено три основні фактори її становлення: історичний, апологетичний і теологічний. Систематизовано сакральну символіку полемічних польськомовних творів на горизонтальному та вертикальному рівнях: буквальні й приховані значення, загальна та індивідуальні тенденції, іманентні й трансцендентні мотиви. Представлено синтез засобів єврейської та грецької риторик у практичному застосуванні Біблії в українській польськомовній літературі полемічного спрямування на зламі ХVI і XVII ст.

Теорія літератури в Польщі: антологія текстів. Друга половина ХХ — початок ХХІ ст. / упоряд. Б. Бакули4 за заг. ред. В. Моренця; пер. с польськ. С. Яковенка. — К.: ВД „Києво-Могилянська академія”, 2008. — 531 с.
Це перша в Україні масштабна антологія сучасного польського літературознавства, яка охоплює тексти найвидатніших теоретиків літератури від 1960-х років дотепер. Тематичний і проблемний діапазон вибраних праць — методологічні питання історії літератури, структуралізм і постструктуралізм, літературна аксіологія, мімезис, інтертекстуальність, інтердисциплінарність, міфографічна критика, культурологічне й антропологічне літературознавство. Психоаналіз, герменевтика, актуальні проблеми компаративістики — дозволяє створити цілісне враження про основні досягнення польської теорії літератури за останні півстоліття.

Филипович П. Літературознавчі студії. Компаративістика: статті, рецензії / упоряд., авт. передмови і приміток В. Поліщук. — Черкаси: Брама-Україна, 2008. — 644 с.
До цього видання включені літературознавчі дослідження талановитого українського поета-неокласика, перекладача і вченого Павла Филиповича (1891 — 1937), які не входили до попередніх видань його праць „Література” (Нью-Йорк — Мельбурн, 1971), „Літературно-критичні статті” (Київ, 1991) і „Шевченкознавчі студії” (Черкаси, 2002). Ці дослідження публікувалися лише в періодиці чи як передмови до книг конкретних авторів у 1914 — 1934 роках. Павло Филипович постає у своїх статтях і рецензіях як глибокий і компетентний обсерватор українського і європейського письменства, літературознавець-компаративіст із „неокласичним” поглядом на художнє слово, як один із фундаторів українського літературознавства ХХ століття.
Зміст: Нові матеріали до життя й творчості Котляревського; Переклад Котляревського із Сапфо; І.Котляревський. Енеїда; Нові праці про І. Котляревського (З нагоди 90-х роковин смерті Котляревського); До історії раннього українського романтизму; Невідомий вірш Амвросія Метлинського; До студіювання Шевченка; Європейські письменники в шевченковій лектурі; Б. Навроцький. „Гайдамаки” Тараса Шевченка; Забуті рецензії сорокових років на шевченкові твори; Я. Щоголів. Поезії; Перша друкована поезія Я. Щоголева; Етнографічне непорозуміння з віршем Я. Щоголева; Нова праця про Марка Вовчка; Франко — поет; Іван Франко. Борислав сміється; Поезія І. Франка; Розвиток психологічної новелі Коцюбинського; Русалка; Місячна легенда; Одно слово; Ґенеза драматичної поеми Лесі Українки „У пущі”; О. Слісаренко. На березі Кастальському; М. Заньковецька; На шляху до нового театру; [Бібліофілія]; Український театр у 1923 році; Ол. Дорошкевич. Підручник історії української літератури; Ленін в українській поезії; Антін Павлюк. Життя; Отроковський Володимир Михайлович; В. М. Отроковський (З нагоди 10-х роковин смерті); Два неизвестных стихотворения Е. А. Боратынского; Отчет о поездке в Петроград (31 января — 21 февраля 1915 г.); Об академическом издании стихотворений Е. А. Боратынского; О втором томе академического издания сочинений Боратынского; Проф. Василь Сиповський. Україна в російському письменстві; До річниці виступу декабристів; Рилєєв і Державін; Пушкін в українській літературі; Василий Гиппиус. Гоголь; Українська стихія в творчості Гоголя; Микола Гоголь. Тарас Бульба; М. Є. Салтиков-Щедрін (До сторіччя народження); Український елемент в творах М. Лєскова; Французские лирики ХVIII века; Байрон; Барбье и русская поэзия; Поет липневої революції (До 50-річчя з дня смерти О. Барб’є); Відгуки Бюрґерової „Ленори в українській літературі”; Пісенна спадщина Беранже; Творець соціально-психологічного роману (До 150-річчя з дня народження Стендаля).

Хахуля О. Б. Антоненко-Давидович у пазурях чекістів: спогади / Олександер Хахуля; передмова та перекл. з рос. Мови Д.Чуба.  — Мельборн: Ластівка, 1987. — 216 с.
Назва книги говорить за себе.

Література іноземними мовами

Buczynska-Garewicz H. Miejsca, strony, okolice: przyczynek do fenomenologii przestzeni. — Krakow, 2006. — 326 s.
Книга-дослідження простору. Філософія та література — перша через абстрактні рефлексії, друга через безпосередній опис досвіду — становлять багатий матеріал заглиблення в поняття простору та його розуміння.

Greenblatt S. Poetyka kulturowa: pisma wybrane / red. i wstep K. Kujawinska-Courthey. — Krakow, 2006. — 462 s.
Книга складається з десятка есеїв, розташованих за хронологією їх написання, що чудово відображає розвиток думки та зацікавлень автора. В статтях розглядаються такі питання: поетика культури, Шекспір і екзирцизм, Маркс і антисемітизм, історія літератури тощо.

Hyzy E. Kobieta, cialo, tozsamosc: teorie podmiotu w filozofii feministycznej konca XX wieku. — Krakow, 2003. — 300 s.
В книжці авторка підіймає одне з найважливіших питань сучасності — особливо на англо-американської території — феміністична філософія. Ключові поняття: фемінізм, феміністична критика, „природа жінки”, жіноче тіло в чоловічій культурі.

Konstruktywizm w badaniach literackich: antologia / red. E. Kuzma, A. Skrendo, J. Madejski.  — Krakow, 2006. — 476 s.
Книга „Конструктивізм в літературних дослідженнях” перш за все показує значення конструктивізму для літературознавства (теорії літератури і компаративізму), але також і для філософії, антропології, соціології, педагогіки.
Конструктивізм — витвір культури Заходу, який особливо яскраво позначився в області німецької мови. Пропонована антологія є першою в Польщі широкою презентацією доробку двох різновидів конструктивізму: операційного та радикального.

Odkrywanie modernizmu: przeklady i  komentarze / pod red. i ze wstepem R. Nycza. — Krakow, 2004. — 576 s.
„Одкровення модернізму” — антологія перекладів і коментарів, які презентують новий погляд на літературний модернізм. Розглядаються, наприклад, питання проблематики європейського модернізму, проекту критичного модернізму, авангард як/чи модернізм.

Rybicka E. Modernizowanie miasta: zarys problematyki urbanistycznej w nowoczesnej literaturze polskiej. — Krakow, 2003. — 349 s.
Предмет дослідження книжки — спроба опису основних питань із сфери урбаністичної проблематики в сучасній польській літературі.

Slownik rodzajow i gatunkow literackich / pod red. G. Gazdy, S. Tyneckiej-Makowskiej. — Krakow, 2006. — 814 s.
Словник родів та жанрів літератури. Містить понад шістсот широких статей, написаних відомими літературознавцями європейських та позаєвропейських культурних кіл. Охоплює історію літератури від найдавнішого часу до нинішнього століття. Представляє роди та жанри в монографічному підході, розкриває їхню ґенезу, історію та специфіку. Кожна стаття супроводжується відповідною бібліографією.

Sniecikowska B. Slowo — obraz — dzwiek: literatura i sztuki wizualne w koncepcjach polskiej awangardy 1918 — 1939. — Krakow, 2005. — 464   s.
Книга-огляд взаємодії літератури та візуальних мистецтв в дослідженнях міжвоєнного періоду як літературознавства, так і мистецтвознавства. Основна тема трактату — роль інтерсеміотичних змикань в творах модернізму польського авангарду. Авторка аналізує між іншим окремішність колажу в літературі та образотворчому мистецтві, мистецьку функцію типографії, метафори та автокоментарі в авангардних творах.

Wiek awangardy / red. L. Bieszczad. — Krakow, 2006. — 520 s.
Книга складається з чотирьох частин.
Частина перша — авангард — реінтерпретація  — включає статті „Про давні та сучасні інтерпретації неоавангарду”, „Естетика ар’єргарду”, „Ідея мистецьких спільнот у вік авангарду”, „Про зв’язок мистецтва авангарду з природою та пейзажем”, „Кінець авангарду — мистецтво кінця століття”, „Авангард, кітч — філософська художня критика”, „Примітивізм — мистецтво авангарду”, „Поняття авангарду в роздумах, які супроводжують архітектуру, а також історію та теорію архітектури”, „Парадокси танцювального авангарду”.
Частина друга — сучасні стратегії авангарду: „Індивід — група — мережа. Перетворення авангардних стратегій творчості”, „Кібермистецтво як авангард нашого часу”, „На ґрані. Діалектика переходу”, „Консерватизм авангарду”, „Мистецтво концепційне? Від трансавангарду до баналізму” і тт.п.
Частина третя — суспільно-культурний контекст авангарду — „Авангард ХХ століття в еволюційному рефлексійному підході”, „Авангард після обід”, „Авангард — фабрика значень”, На горизонті минулого — міраж авангардного сучасного життя„ тощо.
Частина четверта — ремінісценції.

ІІ півріччя 2009 р.

Праці співробітників Інституту літератури

Барка В. Зібрання творів у 3 т. / Василь Барка
Т. 1 : Океан / передм., упоряд., прим. Р. В. Мовчан. — К.: Сакцент плюс, 2008. — 704 с.

До цієї книги увійшов своєрідний ліричний щоденник Василя Барки — письменника, маловідомого широкому загалу. Це — поетична збірка „Океан”, яка є архітвором української та світової літератури. Всі три її частини разом публікуються вперше.

Винниченко В. Вибрані п’єси : у 2 т. / В. Винниченко. — К.: Мистецтво, 2008.
Т. 1 / вступ. Ст. М. Жулинського. — 336 с.: портр.

До першого тому ввійшли п’єси відомого українського письменника та державного діяча початку ХХ ст. Володимира Кириловича Винниченка „Memento”, „Базар”, „Брехня”, „Співочі товариства”, „Чорна Пантера і Білий Медвідь”.

Волощук Є. Чарівна флейта Модерну. Духовно-естетичні тенденції німецькомовної модерністської літератури ХХ ст. у ліриці Р. М. Рільке, прозі Т. Манна, драматургії М. Фріша: монографія / Євгенія Волощук. — К.: ВД Дмитра Бураго, 2008. — 528 с.

Зміст монографії становить дослідження особливостей розвитку модерністського напряму в німецькомовній літературі. У теоретичній частині книги на широкому історико-літературному матеріалі розглядаються загальні проблеми модернознавства, а також провідні духовно-естетичні тенденції й принципи поетики німецькомовного модернізму.

Гоголезнавчі студії. — Вип. 17. — Ніжин: НДУ ім. М. В. Гоголя, 2008. — 292 с.

У збірник увійшли статті, в яких висвітлені різні проблеми творчої спадщини Миколи Гоголя, україно- і російськомовна бібліографії, а також відповіді на анкету відомих вчених.
Список статей: Михед П. В. Проблеми українського гоголезнавства: попередні підсумки й найближчі перспективи; Подрига В. М. Проза М. Гоголя в контексті української російськомовної белетристики; Мацапура В. И. Незавершенный роман Гоголя „Гетьман”: особенности поэтики, проблема контекста; Поплавская И. А. Поэтические принципы в повествовательной структуре „Миргорода”; Кошелев В. А. О „Предисловии” к гоголевской повести о двух Иванах; Абрамович С. Д. Мотив наркотического транса у Гоголя в контексте эволюции романтического культа фантазии; Кравченко О. А. Проблема возвышенного в творчестве Н. В. Гоголя; Звиняцковский В. Я. Комедия „Смешнее черта” („Ревизор” как образчик смехового искусства „украинской школы”); Колосова Н. А. „Ревизор” Н. В. Гоголя в 20-30 годы ХХ века; Кривонос В. Ш. Пародийный модус в „Мертвых душах” Гоголя („Повесть о капитане Копейкине”); Сквіра Н. М. Функціональність предметного світу в другому томі „Мертвих душ”; Мусий В. Б. О жанровых особенностях „Авторской исповеди” Н. В. Гоголя; Попова-Бондаренко И. А. „Гоголевский код” в романе М. Булгакова „Мастер и Маргарита”; Фадєєва А. В. Три роки на чужині: особливості гоголівського епістолярію 1836 — 1839 років; список авторефератов, диссертаций, посвященных творчеству Н. В. Гоголя (2006 — 2007); библиография произведений Н. В. Гоголя и литературы о нем на русском языке (2006 — 2007); бібліографія літератури про життя і творчість Миколи Гоголя, надрукована в Україні (2006 — 2007).

Н. В. Гоголь и его литературное окружение. Восьмые гоголевские чтения: материалы докладов / Департамент культуры города Москвы; „Дом Н. В. Гоголя” — мемориальный музей и научная библиотека; общ. ред. В. П. Викуловой. М.: Фестпартнер, 2009. — 304 с. : ил.
Серед авторів П. В. Михед.

В издании собраны наиболее значительные материалы Восьмых гоголевских чтений, прошедших весной 2008 года в Библиотеке-музее „Дом Гоголя”. Статьи посвящены преимущественно дружеским, творческим. Литературным взаимоотношениям Н. В. Гоголя со своими современниками, а также литературным собеседникам писателя более позднего времени.
Содержание : Гоголь и его современники. О. К. Супронюк. Биобиблиографический словарь „Н. В. Гоголь и его окружение в Нежинской гимназии кн. Безбородко (1821 — 1828)” : история создания, принципы составления; Л. А. Сугай, Г. К. Зиневич. „Любит ли меня князь Одоевский так же, как прежде?” (Н. В. Гоголь и В. Ф. Одоевский); Е. И. Анненкова. Гоголь и Александр Тургенев (к проблеме русского европеизма); П. В. Михед. Николай Гоголь и поляки: Богдан Яньский — идеолог „из-мертво-встанцев”; Р. Джулиани. Гоголь и „девушка из Альбано”; Ю. В. Манн. „...Бог не даром сталкивает так чудно людей”: Гоголь и Анна Виельгорская; А. Х. Гольденберг. Гоголь и Иннокентий Херсонский (введение в тему); В. А. Воропаев. Из цикла „Гоголь и его окружение”. Материалы к биографии; Ю. В. Балакшина. С. П. Шевырев, Аксаковы и история распространения „Авторской исповеди” в списках; Гоголь о предках и современниках. В. Я. Звиняцковский. Был ли гетман Евстафий (Остап) Гоголь предком Н. В. Гоголя?; Л. А. Сапченко. Н. В. Гоголь о погодиском „Историческом похвальном слове Н. М. Карамзину”; С. А. Кибальник. Почему Гоголь „открыл тайну” пушкинского стихотворения „С Гомером долго ты беседовал один...? ” Памяти В. Э. Вацуро; С. О. Шведова. Исторический живописец Иванов в перспективе двойного зрения: Гоголь и Герцен; Биографы Гоголя. И. А. Виноградов. П. В. Анненков — биограф Н. В. Гоголя; Д. В. Кобленкова. Биографическое исследование А. Труайя „Николай Гоголь” и традиции русского литературоведения; Гоголь и его литературные собеседники. Ю. Б. Орлицкий. Прозаическая миниатюра в творчестве Гоголя и его окружения (Карамзин, Жуковский, Киреевский, Брянчанинов, Затворник Георгий); В. Ш. Кривонос. Мифология места в уездных историях В. Одоевского и Гоголя; В. И. Мацапура. „Ревизор” Гоголя и „Приезжий из столицы” Г. Ф. Квитки-Основьяненко (типологический аспект); Ю. В. Розанов. Н. В. Гоголь и Г. Ф. Квитка-Основьяненко: история одного совпадения; Е. А. Андрущенко. „Ревизор” Н. В. Гоголя и русская сатирическая комедия ХІХ в.; С. Н. Потапенко. Как почти поссорились Николай Васильевич с Михаилом Семеновичем (спор Н. В. Гоголя и М. С. Щепкина о прочтении „Ревизора”); О. Л. Калашникова. „Шинель” и ее современики; Т. Э. Демидова. Происхождение и смысл одной цветовой метафоры в поэме Н. В. Гоголя (Гоголь и Айвазовский); Л. М. Ельницкая. „Некуда человеку пойти!” о „Записках сумасшедшего” и „Записках из подполья”; Д. В. Спевякина. Гоголь и Юлия Жадовская; Ю. Я. Барабаш. Гоголевский дискурс Ивана Франко; Творчество. Дж. Страно. Живописец по имени Гоголь (Слово и образ в творчестве писателя); А. А. Кораблев. Гоголь и магический круг литературы (арабески); В. И. Мильдон. Женитьба ревизора (семейное в поэтике Гоголя).

Гундорова Т. ПроЯвлення слова: дискурсія раннього українського модернізму / Тамара Гундорова. — Вид. друге, перероб. та доп. — К.: Критика, 2009.

Передчуття духу постмодерну в середині 1990-х дало змогу в першому варіанті монографії розглядати злами та переходи нової свідомості початку ХХ століття в українській літературі як варіант справдженого модерну. Із перспективи після-постмодерної нового змісту набувають авторчині тези про трансмодерність українського модерного проекту, про існування інших модернізмів: національних, гендерних, колоніальних, про явище модернізму як естетичного гнозису.

Кодак М. Огром Євгена Плужника-поета / Микола Кодак; Національна академія наук України; Інститут літератури ім. Т. Шевченка. — Луцьк: Твердиня, 2009. — 192 с.

Розглядається поетична творчість Євгена Плужника (1898 — 1936). Найбільше місця приділено його поемам — „Галілей” та „Канів”, а також розглянуто дві прижиттєві збірки — „Дні” (1926), „Рання осінь” (1927) та рукописну „Рівновага” (1933). Остання побачила світ лише 1966 року у складі „Вибраних поезій”. Окрім того, в полі зору М. Кодака й вірші Є. Плужника, що не ввійшли до збірок.

Котик І. Екзистенційний вимір людини в поезії Юрія Тарнавського / Ігор Котик; НАНУ; Львівське відділення Ін-ту літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Львів, 2009. — 176 с. — („Літературознавчі студії”. Вип. 14).

У монографії досліджується поезія Юрія Тарнавського з погляду екзистенційної наснажености. Простежено еволюцію проблематики, систматизовано й проінтерпретовано найважливіші елементи концептуального поля „людина” в авторській поетичній картині світу. Екзистенційні мотиви, котрі становлять одну з домінант творчості українсько-американського письменника й пов’язують два десятка його збірок, мають еврестичний характер, а не виконують функцію ілюстрацій заздалегідь визначених ідей. Еволюцію творчості Тарнавського позначено тенденцією до звільнення образу людини від раціонального, тяжінням до підкреслення нераціонального у людській природі.
Зміст: Вступ; Розділ 1. Екзистенційна проблематика у поезії Юрія Тарнавського. 1.1. Джерела поезії Юрія Тарнавського та її осмислення у літературознавстві; 1.2. Просвітлення ніщотою у першій збірці „Життя в місті”; 1.3. Розширення поетичного горизонту (збірка „Пополудні в Покіпсі”); 1.4. Абсолютизоване кохання та його межі (збірка „ідеалізована біографія”); 1.5. „Спомини”: зникомість дитячими очима; 1.6. „Без Еспанії” — чи без людини? 1.7. Людина як об’єкт діловодства (цикл „Анкети”); 1.8. Про що „Поезії про ніщо”? 1.9. Десерти кохання (збірка „Ось, як я видужую”); 1.10. Про жіночу красу, або у полоні стихії (збірка „Ідеальна жінка”); 1.11. Поема „Оперене серце”: реконструювання „я”; 1.12. Казка, Розп’яття та інші (авто)портрети (збірка „Фотографії, це квіти”); 1.13. Від суходолу (збірка „Зео півонії”); 1.14. Життя як сон (поема „Місто київ та ям”); Розділ 2. Концептуальне поле „людина” у поезії Юрія Тарнавського; 2.1. Душа; 2.2. Тіло; 2.3. Ноги; 2.4. Обличчя; 2.5. Руки; 2.6. Уста; 2.7. Кров; 2.8. Серце; 2.9. Кохання; 2.10. Творчість; Висновки; Євген Нахлік. Екзистенційно-літературознавчий діалог з поетичним текстом.

Коцюбинський М. Листи до Олександри Аплаксіної / Михайло Коцюбинський. — К.: Критика, 2008. — 640 с. : портр. — (Серія „Відкритий архів”. Бібліографічні студії).

Агатангел Кримський : учений, письменник, українець: збірник наукових праць. — Луцьк: Волинська книга, 2007. — 128 с. : іл.

Розкриваються деякі питання життя і творчості Агатангела Кримського, його внесок у світове сходознавство, мовознавство, він як редактор і видавець наукової літератури, учений-енциклопедист, літературний критик. Вимальовується автопортрет вченого крізь призму його епістолярії. Вміщено статтю Валентини Затинної „Волинські письменники — лауреати обласної літературно-мистецької премії Агатангела Кримського”.

Літературна компаративістика. — Вип. ІІІ. — Ч. ІІ. — К.: ВД „Стилос”, 2008. — 408 с.

До третього річника „Літературна компаративістика” ввійшла 41 стаття вчених України, Литви, Росії, Польщі, Казахстану, Ірану, Йорданії з питань теоретико-методологічних проблем сучасної компаративістики, історії американської літературної компаративістики, міжнаціональних літературних зносин, рецепції і поетики художніх текстів у компаративному аспекті, літератури в системі мистецтв, орієнталізму в компаративному аспекті, а також наукові огляди, рецензії, бібліографія та список назв дисертаційних досліджень за спеціальністю 10.01.05 — порівняльне літературознавство.

Микола Гоголь: українська бібліографія / уклад., упоряд. : П. Михеда, Л. Гранатович, Н. Кузьменко. — К.: Академпеідика, 2009. — 258 с.

Бібліографічний покажчик містить переклади творів Гоголя українською мовою, що ведуть свій початок від 1850 року — часу першого перекладу повісті „Тараса Бульба”, і завершується 2007 роком. Бібліографовані переробки творів письменника, призначені для сцени, а також адаптовані для певної аудиторії. Базову основу покажчика складають літературно-критичні праці українських вчених, які були написані в Україні та в діаспорі.

Цікаві новинки

Арсенич П. Степа Бандера та його родина : до 100-річчя від дня народження та 50-х роковин трагічної смерті Провідника ОУН Степана Бандери / П. Арсенич, Г. Бурнашов, Б. Яневич. — Івано-Франківськ: вид-во „Нова Зоря”, 2008. — 368 с.

Видання містить історію родоводу Степана Бандери по батьківській і материнській лініях, розповідає про його дітей, онуків і правнуків, про найближчих побратимів по визвольній боротьбі, знайомить з цікавими і маловідомими сторінками його біографії. Книга ілюстрована численними документами і фотографіями. Згадуються пам’ятні місця, пам’ятники та музеї Степана Бандери.

Барт Р. Фрагменти мови закоханого / Ролан Барт. — Львів: Ї, 2006. — 284 с.

Васьків М. Романні форми в українській літературі 1920 — 1930-х років / Микола Васьків : монографія. — Кам’янець-Подільський: ПП Буйцький О. А., 2009. — 325 с.

У монографії визначаються жанрові параметри роману. У контексті розвитку української літератури 1920 — 1930-х років аналізуються особливості різноманітних оманних форм того часу (уривків, епізодів із роману, незавершених творів цього жанру тощо, романів у віршах), їх експериментальний характер у пошуках нових романних модифікацій. Досліджується їх гібридна міжродова і міжжанрова сутність, особливо це стосується романів у віршах, які синтезують епічий і ліричний струмені. Значна частина аналізованих романних форм уперше стає об’єктом ґрунтовного вивчення.
Зміст : Розділ 1. Жанрові параметри роману, його межі й можливості; 1.1. Роман у системі жанрів. Його змістові особливості; 1.2. Мова роману. Багатоголосся і поліфонізм (стереографічність, контроверсійність); 1.3. Романний хонотоп. „Щільність письма” і „прозаїчність” жанру; 1.4. Повість/роман: спроба пошуку меж; 1.5. Реалізм і реалістичність роману; 1.6. Морфологія роману, його жанрові різновиди. Проблема класифікації; Розділ 2. Прозові романні форми: особливості й еволюція; 2.1. Символістсько-імпресіоністський характер „кольорових” „романів” перших пореволюційних років. Роман як жанр і романічність; 2.2. Незавершені романи 1920-х — початку 1930-х років, їх текстова і жанрова фрагментарність; 2.2.1. „Горенько” П. Губенка як пародія на роман; 2.2.2. Пригодницько-агітаційний „роман” В. Еллана-Блакитного та І. Кириленка; 2.2.3. „Мала проза” Л. Скрипника й особливості його ідіостилю; 2.2.4. „Уривки із ненаписаного роману” М. Рильського як жанровий різновид „малої прози”; 2.3. „Вальдшнепи” М. Хвильового як фрагмент завершеного роману. Проблеми інтерпретації й інтертекстуального прочитання; 2.4. Завершені твори романних форм з авторським маркуванням „роман”; 2.4.1. Романні задуми І. Дніпровського та їх реалізація; 2.4.2. „Подвійна” imago: Україна й українці очима німецького етнографа у творі українського письменника; 2.4.3. „Гануся” О. Мізерницького: на межі повісті й роману; Розділ 3. Роман у віршах 1920 — 1930-х років, його генологічна сутність і структура. 3.1. Еволюція „римованих” романів В. Поліщука: від ліро-епосу до епосу; 3.2. „Арсенал сил” Ґ. Коляди: між творчим експериментом і графоманством; 3.3. „Тарас Трясило” В. Сосюри як спроба творення віршованого епічного твору на історичну тематику. Традиції й новаторство; 3.4. „Скелька” І. Багряного як єдиний повноцінний віршований роман в українській літературі; 3.5. Уніфікаційні процеси в романах у віршах 1930-х років; Висновки; Список використаних джерел.

Головачева А. Г. Крымская утопия Чехова: эссе / А. Г. Головачева. — Симферополь: ДОЛЯ, 2007. — 56 с. : илл.

Книга знайомить з суперечливими кримськими враженнями письменника, розкриває своєрідність його поглядів на кримську тему на тлі світової літературної традиції.

Голомб Л. Василь Пачовський: закарпатські сторінки життя і творчості поета / Лідія Голомб. — Вид. друге.— Ужгород: Ґражда, 2009. — 152 с. — (Шкільна серія. Вип. 6).

Видання орієнтоване насамперед на допомогу вчителеві-словеснику, воно містить багатий матеріал для ознайомлення учнів із головними прикметами явища українського модернізму, формування в них уявлення про особистість В. Пачовського, основні віхи життєвого шляху поета та його доробок як талановитого майстра слова.
Чимало уваги присвячено „закарпатським” сторінкам життя і творчості В. Пачовського (1920 — 1929); проаналізовано твори поета, навіяні сторичними переказами та легендами краю, розкрито їх патріотичний і державницький зміст та ключову для них ідею єдності української національної душі.

Домбровський В. Українська стилістика і ритміка. Українська поетика / Володимир Домбровський. — Дрогобич: вид. фірма „Відродження”, 2008. — 448 с. — (Cogito: навчальна класика).

Українськомовний підручник із теоретичного літературознавства філолога Володимира Домбровського. Книжка розкриває наступні питання: стилістика та її завдання, загальні вимоги стилю, картинні та емоційні форми виразу, фігури, ритмічна будова українського вірша, види епічної поезії, лірична поезія, види дидактичної поезії, драматична поезія, трохи уваги надається історичній, науковій, розмовній прозі, наприкінці подається вибрана бібліографія з теоретичного літературознавства, складена Баганом О.

Корвін-Пйотровська Д. Проблеми поетики прозового опису / Дорота Корвін-Пйотровська; пер. з польської Зоряни Рибчинської. — Львів: Літопис, 2009. — 207 с.

Головна мета цього дослідження — відповісти на питання про роль прозового опису в структурі тексту і в пізнавальній інтерпретації світу. Завдяки широкому оглядові різноманітних прозових дескриптивних моделей (від реалістичної прози ХІХ сторіччя до постмодернізму) польська дослідниця окреслює найпомітніші літературні стратегії опису, а також визначає ступені його синтаксичної і семантичної організації.

Кулакевич Л. Концепція світу і людини в системі художніх координат ліричної та епічної творчості Світлани Йовенко / Кулакевич Людмила. — Дніпропетровськ: вид-во „СПД Маковецький Ю. В.”, 2008. — 191 с.

Монографія присвячена сутності концепції світу і людини у творчості С. Йовенко та форм їх художнього вираження. Приділяється увага розкриттю образів поета, зони, мотиву самотності людини.

Лімборський І. Сентименталізм в українській літературі / Ігор Лімборський. — Черкаси: БРАМА-УКРАЇНА, 2009. — 148 с.

Розглядається питання — сентименталізм в українській літературі ХІХ ст. Розкривається закономірність його виникнення в українській художній свідомості, описуються його основні характеристики: жанрова система, своєрідність художнього конфлікту, принципи зображення світу і людини. Аналізується творчість І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Макаровського, С. Руданського, М. Петренка, Ганни Барвінок, Ю. Федьковича, Марка Вовчка та інших письменників.

Мейзерська Т. С. Re-presence: відлуння Сходу в українській літературі ХІХ ст. : зб. наук. статей / Т. С. Мейзерська. — Одеса: Астропринт, 2009. — 156 с.

Зміст:
Теоретичні зауваги. Стаття 1. До питання про орієнтальні наративи в українській літературі ХІХ століття; Стаття 2. Типологія гностицизму в творчості І. Франка; Стаття 3. Трактат І. Франка „Із секретів поетичної творчості” у контексті літературознавчих пошуків і проблем ХХ століття; Стаття 4. „Китайський культурний тип” в освітленні І. С. Нечуя-Левицького;
Інтерпретації. Псалом 1. Стаття 5. У роздумах про „блаженного мужа” (Псалом перший в українському історико-літературному контексті). І. Франко. Притча про життя; Стаття 6. Заголовок у структурно-функціональній організації притч І. Франка: І. Франко. „Притча про сліпця і хромця”; Стаття 7. „Притча про сліпця і хром ця”: символіка „сліпоти” у творчості І. Франка ; Стаття 8. Мотив жертовності у поетичній творчості І. Франка; Стаття 9. Поняття „краси в орієнтальнім стилі”: переклад І. Фраком поезій „Тисячі і однієї ночі”; Стаття 10. Трансформація давньоарабського сюжету в поемі І. Франка „Абу-Касимові капці” ; Стаття 11. „Пальмове гілля. Екзотичні поезії” А Кримського: до проблеми сучасних інтерпретацій; Стаття 12. Індійські мотиви як засіб антиколоніальної риторики І. С. Нечуя-Левицького: індуська легенда „Скривджені і нескривджені”.

Мельнікова Ю. Романічна проблематика християнського міфу у „Quid est Veritas?” Наталени Королеви / Юлія Мельнікова; Міністерство освіти і науки України; Бердянський державний педагогічний університет. — Донецьк: Юго-Восток, 2009. — 198 с.

Монографію присвячено жанровій ідентифікації твору „Quid est Veritas?” („Що є істина?”) Наталени Королеви, що має властивості історичного роману-легенди, постає синтезом канонічних та неканонічних (апокрифи, агіографія тощо) текстів раннього християнства та романічної традиції сучасної літератури. З’ясування жанрової відповідності роману-легенди „Quid est Veritas?” сприяє уточненню понятійного апарату генології та виявлення значення Наталени Королеви в еволюції українського історичного роману.

Мушкудіані О. Симфонія грузинської шевченкіани / Олександр Мушкудіані; Інститут сходознавства Київського міжнародного ун-ту. — К.: КиМУ, 2009. — 102 с.

У монографії вперше в історії грузинсько-українських літературних взаємозв’язків подано повну бібліографію матеріалів, пов’язаних з ім’ям Т. Г. Шевченка.

Павлишин М. Ольга Кобилянська : прочитання / Марко Павлишин. — К.: Акта, 2008. — 358 с.

У книжці розглядаються питання про розвиток світогляду й ідентичності Ольги Кобилянської; зміст її діалогу з інтелектуальними сучасниками й попередниками, зокрема з Ніцше; про те, що трапилося в її житті знакового для неї 1901 року; взаємини з Осипом Маковеєм; про розвиток її думок на тему нації. В додатку публікується оповідання письменниці „Доля”.

Петрова О. „Комедія” Данте Аліг’єрі. Мистецький коментар ХIV — ХХ століть / Ольга Петрова; Італійський інститут культури в Україні; Товариство Данте Аліг’єрі у Києві. — К.: Факт, 2009. — 424 с. : іл.

Книга художника, доктора філософії, кандидата мистецтвознавства, професора Ольги Петрової є дослідженням Дантової традиції в образотворчому мистецтві Європи ХIV — ХХ століть. У монографії репрезентовано основні художні пам’ятки тих митців, які у мініатюрах, фресках, скульптурі, у станковому живописі та в ілюстрованих циклах розвинули Дантеану від часів пізнього Середньовіччя аж до ери Постмодернізму.

Светликова И. Ю. Истоки русского формализма. Трдиция психологизма и формальная школа / И. Ю. Светликова. — Москва : Новое литературное обозрение, 2005. — 168 с.

Книга петербурзького філолога реконструює ідеологічний контекст російської формальної школи, віднаходить безпосередній зв’язок з психологією ХІХ — початку ХХ ст. Вплив цієї дисципліни (фундаментальної для гуманітарних наук того часу) на формалізм заперечувався. На матеріалах теорій та наукових робіт Р. Якобсона, Ю. Тинянова, О. Брика та інших з’ясовується, в чому та як здійснюється цей вплив.

Семенюк М. Скульптурна Шевченкіана / Микола Семенюк. — Кн. І: Пам’ятники Т. Г. Шевченку, встановлені за кордоном. — К.: ТЕМПОРА, 2007. — 68 с.

Довідник містить інформацію про пам’ятники та пам’ятні знаки, встановлені в різних куточках земної кулі на честь великого українського поета Т. Г. Шевченка. Упорядник зібрав чимало цікавого матеріалу про історію створення й відкриття багатьох з них.

Солдатенко Т. Поэтика белорусского цикла Элизы Ожешко / Тамара Солдатенко. — Донецк: Юго-Восток, 2009. — 178 с.

Монографія деталізує існуючі на сьогоднішній день відомості про життєвий та творчий шлях Елізи Ожешко. В книзі системно досліджуються особливості білоруського циклу письменниці як унікального явища художньо-естетичних пошуків того часу. Представлено проблеми хронотопу, звернено увагу на біблійні мотиви та алюзії.

Співак І. Повісті Бориса Харчука. Проблеми поетики / Ірина Співак. — Донецк: Юго-Восток, 2008. — 180 с.

У монографії досліджуються особливості поетики повістей Бориса Харчука, написаних у 70 — 80-х роках ХХ століття, зокрема проблематика та специфіка її художнього втілення, аналізуються сюжетно-композиційні особливості повістей письменника у зв’язку з розвитком його образного мислення, еволюцією стилю.
Зміст: Вступ; Розділ 1. Проблематика повістей Б. Харчука: художньо-філософський концепт „людина і війна”; 1.1. Художнє осмислення трагедії зруйнованого війною дитинства у повістях Б. Харчука; 1.2. Екзистенційна проблематика „воєнної прози” Б. Харчука: специфіка естетичного втілення; 1.3. Поетика повісті „Вишневі ночі”; 1.4. Опозиція „життя — смерть” як структурноорганізуючий компонент „воєнної прози” Б. Харчука; Розділ 2. Жанрово-стильова своєрідність прози Б. Харчука (на матеріалі повістей 80-х років). 2.1. Психологізм і міфопоетичність повістей Б. Харчука „Соломонія”, „Коляда” та „Онук”; 2.2. Повісті „Світова верба” та „Ой Морозе-Морозенку...”" як зразок модифікації епічного жанру; 2.3. Функціональні особливості ретроспекції у повістях „De profundis” та „Мертвий час”; Висновки.

Стус Василь: бібліографічний покажчик / Донецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. Н. К. Крупської. — Донецьк: „Східний видавничий дім”, 2002. — 85 с.

Біобібліографічний покажчик присвячено життю і творчості відомого українського поета Василя Стуса. До покажчика вміщено бібліографічні записи окремих видань поета, творів та публікацій зі збірників, періодичних видань, що характеризують основні аспекти творчої діяльності та життя поета.
Джерелознавча база покажчика взята із фондів Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Н. К. Крупської. Опрацьовано „Літописи книг”, „Літописи журнальних статей”, „Літописи газетних статей”, „Літописи рецензій” за 20 років.
Матеріали у покажчику згруповано у чотирьох розділах:
І. Основні видання творів В. С. Стуса.
ІІ. Література про життя і творчість.
ІІІ. Стус у відгуках зарубіжної преси.
ІV. Бібліографічні, довідкові та методичні видання.

Супронюк О. К. Литературная среда раннего Гоголя / О. К. Супронюк. — К.: Академпериодика, 2009. — 178 с.

В монографії відтворюються літературні та побутові зв’язки Гоголя періоду його навчання в Гімназії вищих наук князя Безбородька в Ніжині в середовищі літераторів. Робота виконана на великому фактичному матеріалі (переважно архівному), значна частина якого використовувалася вперше.

Таран Л. Жіноча роль : жінка-автор у сучасній українській прозі. Емансипаційний дискурс / Людмила Таран. — К.: вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2007. — 128 с.

Простежується творення письменницями нової мови, так званого писання крізь тіло, з притаманними йому інтимністю, тонким психологізмом. Звертається увага на проблеми автобіографізму в текстах сучасних українських авторок, жінка і чоловік на межі епох („криза кохання” на прикладі роману Надії Тубальцевої „Визига по-тьмутораканськи”), криза патріархальної моделі сім’ї за „Візантійською історією” Марії Кривенко.

Ткаченко Т. І. Феномен жіночого прозописьма в українській літературі другої половини ХХ — початку ХХІ століття: монографія / Т. І. Ткаченко. — К. : КиМУ, 2008. — 255 с.

Дослідження присвячене фемінному дискурсу в українській літературі другої половини ХХ — початку ХХІ століття. У результаті аналізу творчості Докії Гуменної, Віри Вовк, Марії Матіос та Євгенії Кононенко з’ясовано домінанти жіночого прозописьма, що полягають в акцентації фемінної суб’єктивності.
Зміст: Розділ 1. Стереотипність і реінтерпретація дискурсу фемінної літератури; Розділ 2. Фемінний аспект ідейно-естетичних пошуків в українській літературі другої половини ХХ ст. 2.1. Розкриття онтогенезу української нації у творах Докії Гуменної; 2.2. Жіноча концепція пантеїстичного християнства у прозі Віри Вовк; Розділ 3. Розширення тематики та жанрова модифікація у творчості письменниць на межі ХХ — ХХІ ст. 3.1. Романи-синтези Євгенії Кононенко; 3.2. Книга-колаж Марії Матіос; Висновки.

Троянкер Р. Поезії / Раїса Троянкер. — Черкаси: вид. Чабаненко Ю., 2009. — 232 с. : портр.

До книги увійшли поетичні твори маловідомої нині поетеси Раїси Троянкер (1909 — 1945), уродженки Умані. Публікуються також матеріали про людей, які були близькими поетесі, про мурманський період життя і творчості Р. Троянкер.

Українські літературні школи та групи 60 — 90-х рр. ХХ ст.: антологія вибраної поезії та есеїстики — Львів: ЛА „Піраміда”, 2009. — 620 с.

В антології представлені українські літературні школи та групи кінця 60 — 90-х рр. ХХ ст., як-от: Київська школа поезії (Василь Голобородько, Віктор Кордун, Микола Воробйов, Михайло Григорів), ДАК (Бахмацька школа) (Костянтин Москалець, Володимир Кашка, Микола Туз), „Бу-Ба-Бу” (Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Віктор Неборак), „ЛуГоСад” (Іван Лучук, Назар Гончар, Роман Садловський), „Пропала грамота” (Юрко Позаяк, Віктор Недоступ, Семен Либонь), „Музейний провулок, 8” (Віталій Борисполець, Олександр Бригинець, Володимир Жовнорук), „ММЮННА ТУГА” (Мар’яна Савка, Маріанна Кіяновська, Наталя Сняданко), „Нова дегенерація” (Іван Андрусяк, Степан Процюк, Іван Ципердюк), „Червона Фіра” (Сергій Жадан, Ростислав Мельників), „Друзі Еліота” (Анатолій Дністровий), „Західний вітер” (Василь Махно, Борис Щавурський, Гордій Безкоровайний) та „Нечувані” (Олена Галета, Галина Крук, Ірина Старовойт).
У виданні подано біобібліографію про авторів, а окрім їхніх поетичних творів, вміщено також есеї — поети про поетів, які дозволяють краще відчути дух самої поезії.

Харлан О. Дискурс катастрофізму в українській та польській прозі (1918 — 1939): монографія / Ольга Харлан. — К.: Освіта України, 2008. — 307 с.

У монографії досліджується українська і польська проза міжвоєнного двадцятиліття в аспекті функціонування катастрофізму. Тут узагальнено й систематизовано філософські засади формування катастрофічного світогляду, запропоновано та обґрунтовано виділення основних філософсько-естетичних моделей катастрофізму (історіософська, антропологічна, технократична), визначено особливості й закономірності їх прояву в художніх творах; проаналізовано жанрові моделі катастрофізму та окреслено важливі тенденції контамінації деяких жанрових структур під впливом катастрофічних тенденцій.
Крізь призму катастрофічних тенденцій аналізується творчість В. Винниченка, В. Підмогильного, М. Хвильового, М. Йогансена, О. Турянського, М. Івченка, І. Вільде, К. Гриневичевої, Н. Королеви, Ю. Липи, А. Головка, В. Леонтовича, Я. Парандовського, З. Налковської, З. Коссак-Щуцької, Б. Шульца, Я. Івашкевича, С. І. Віткевича, Ю. Вітліна, В. Ґомбровича, М. Домбровської, П. Ґоявічинської та ін.

Чеховские чтения в Ялте : вып. 11 : Белая дача : первое столетие: сб. науч. трудов / Дом-музей А. П. Чехова в Ялте. — Симферополь : ДОЛЯ, 2007. — 384 с.

Зміст:
1. „Талант человеческий” : М. Н. Кураев. Актуальный Чехов. Заметки о классике; Г. А. Шалюгин. Медицинский молоточек на столе; Ю. Н. Скобелев. Из ялтинского архива М. П. Чеховой;
2. Крымское творчество А. П. Чехова: А. Г. Головачева. Первый крымский рассказ Чехова; И. М. Богоявленская. Мотив дороги в ялтинской прозе Чехова; Т. Б. Зайцева. Рассказ „Душечка” и литературный прототип героини; Н. Ф. Иванова. „Прелестные подробности” в рассказе „Дама с собачкой”: Н. А. Кожевникова. „До конца еще далеко-далеко...” (О „Даме с собачкой”); Е. Н. Петухова. Чеховский подтекст в рассказе В. В. Набокова „Весна в Фиальте”; Н. В. Францова. Опыт мифопоэтического прочтения пьесы Чехова „Три сестры”; И. С. Ганжа. После „Вишневого сада”: повесть Н. Берберовой „Роканваль”;
3. Память Чеховского дома: Ю. С. Турчик. Белая дача: начало; А. В. Ханило. Строительство Белой дачи: по письмам А. П. Чехова и документам музея; И. С. Ганжа. Интерьер чеховского дома; М. М. Сосенкова. Обитатели и гости Белой дачи: сентябрь 1899 г. — апрель 1905 г.; К. В. Жукова. Пейзаж на картоне; Ю. Г. Долгополова. „Вы сумеете прочитать между строк...” (Чехов и Мейерхольд); Н. Г. Ничипорук. А. П. Чехов и В. Г. Короленко; В. А. Старикова. А. П. Чехов в духовой жизни Крыма: По материалам севастопольской и симферопольской периодики 1905 — 1908 гг.; А. С. Мелкова. Судьба Белой дачи: 1904 — 1914 гг. По страницам русской периодики; Ю. Н. Скобелев. Музейное собрание Белой дачи; Г. Н. Шестаченко. Чеховский сад: вчера и сегодня;
4. После Чехова: Н. Н. Богданов. Неопубликованный автограф М. А. Булгакова; К. В. Жукова. Музей Чехова в годы войны; А. Г. Головачева. Чехов по-шведски: из жизни Дома-музея в 1988 г.; Г. А. Шалюгин. Семьдесят пять: зарубка в памяти; А. П. Чудаков. Семьдесят пять, или Путешествие в третье тысячелетие; Л. И. Лысова. Белая дача на телеэкране.

Чеховские чтения в Ялте: Мир Чехова: мода, ритуал, миф / Дом-музей А. П. Чехова в Ялте: сб. науч. трудов. — Вып. 13. — Симферополь: Доля, 2009. — 368 с.

Тринадцятий випуск збірника містить матеріали міжнародної наукової конференції „Мир Чехова: мода, ритуал, миф”, яка відбулася в Ялті у квітні 2008 року.
Зміст:
1. Н. Ф. Иванова. О „галантерейном” рассказе Чехова и не только; И. А. Манкевич. Костюм и мода в повседневной жизни А. П. Чехова: культурологические этюды; А. В. Ханило. О. Л. Книппер-Чехова по воспоминаниям современников: о моде и театральных костюмах; В. Я. Звиняцковский. Мода на невинность (Меньшиков и Беликов);
2. А. Д. Степанов. О ритуале Чехова; О. Н. Филенко. „Без любви нехорошо”, или предсвадебный обряд в интерпретации Чехова; К. Д. Гордович. Состоявшиеся и несостоявшиеся свадьбы в рассказах Чехова; Н. В. Абабина. Особенности использования ритуала в ранних произведениях Чехова; Н. В. Францова. Именины как сюжетообразующий компонент чеховского теста; Т. А. Шеховцова. Икона в творчестве А. П. Чехова; Н. А. Никипелова. Ритуал как власть над сознанием в повести Чехова „Моя жизнь”; А. Г. Головачева. Отражения „Скарпеи Баскаковых” Б. Акунина в „Вишневом саде” А. П. Чехова;
3. Л. М. Алексеева. Русская фольклорная мифология в произведениях А. П. Чехова; М. М. Одесская. Миф об Ариадне и „Ариадна” Чехова; В. В. Савельева. Гипнос и Танатос в художественной антропологии Чехова; Г. А. Шалюгин. „Мое имя и я”: „Архиерей”; Е. Н. Петухова. „Усадьба у реки”: преломление мифа у Чехова; Анджела Бринтлингер. Новый прекрасный Чехов: американизация чеховской „Дамы с собачкой”; И. Н. Сухих. Жизнь после жизни: Б. Ш. Как мифолог А. Ч.;
4. А. Н. Подорольский. О „созвучности чеховской натуры — натуре брата Николая” (К 150-летию со дня рождения Н. П. Чехова); Ю. Я. Арбатская. Парки Гурзуфа в жизни и творчестве А. П. Чехова; И. С. Ганжа. Знакомые Чехова на страницах „Записок Крымского Горного Клуба”; З. Г. Ливицкая. Ялтинские антоновки. О Софье Павловне Бонье; Н. П. Рогачев. Вспоминает дочь Синани; Ю. Г. Долгополова. Благотворительная деятельность в Ялте чеховского времени; Н. Ф. Иванова. „Нас может объединять лишь правда” (Е. Э. Лейтнеккре и его роль в истории чеховских музеев);
5. Т. А. Шеховцева, Н. А. Никипелова. 29-е Чеховские чтения в Ялте; Тематика конференций „Чеховские чтения в Ялте”. 1954 — 2008 гг.; Перспективный план конференций „Чеховские чтения в Ялте”. 2009 — 2015 гг.

Шугай О. Як творилася „Аполлонова лютня”: сповідь ініціатора і видавничого редактора першої в ХХ ст. антології давньої української поезії / Олександер Шугай. — К.: ВД „Києво-Могилянська академія”, 2007. — 96 с. : іл.

Есей, який розкриває процес створення „Аполлонової лютні”.

Яручик В. Українська література в Польщі (Історія, видавнича діяльність та періодика, літературні дискусії, поезія) / Віктор Яручик. — Луцьк: Твердиня, 2009. — 156 с.

Книгу присвячено українському літературному процесу в Польщі. У дослідженні проаналізовано загальнокультурні й суспільно-історичні риси літературного процесу, джерела української поезії Польщі, визначено основні періоди її розвитку, встановлено ідейно-тематичні, жанрові та стилістичні домінанти, з’ясовано роль періодичних видань у літературному житті, окреслено провідні постаті аналізованого літературного процесу, показано їх внесок у розвиток українського поетичного слова, визначено роль великої і малих батьківщин у творчості досліджуваних письменників. У виданні зроблено першу спробу комплексного літературознавчого огляду української поезії Польщі як цілісного мистецького явища.
Рецензенти: М. Г. Жулинський, Л. К. Оляндер.

Підготувала Штолько М.А.