Нові надходження до бібліотеки

Пропонуємо ознайомитися з новими (2009–2011 рр. ) надходженнями до бібліотеки Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Звичайно, тут представлені лише найцікавіші і найоригінальніші видання. З іншими надходженнями можна ознайомитися безпосередньо в бібліотеці.

Праці співробітників Інституту літератури

Інформацію про праці співробітників Інституту розміщено на сторінці „Публікації”

Цікаві новинки

Художня література

Алатлы А. По следам Гоголя / Алев Алатлы ; пер. с тур. И. Дриги. Кн. 1 : Не просвещением, но сердцем. – К. : Четверта хвиля, 2010. – 522 с.

Це перша книга роману-тетралогії „Слідами Гоголя” сучасної письменниці Алев Алатли. Авторка намагається вибудувати місток між образом Гоголя та героєм роману Олексієм. В якомусь значенні Олексій ніби сучасний Гоголь. Події відбуваються в момент перетворення Радянського Союзу в сучасну Росію. Пошук нею свого теперішнього „я” проходить на очах турецької дівчини, що свідомо приїхала до Росії. В романі химерно сплітаються реальні події російської та турецької історії; твори російських класиків Гоголя, Достоєвського, Набокова, Солженіцина разом з публіцистикою сучасників стають невід’ємною частиною літературного твору письменниці.

Костенко Л. Записки українського самашедшего / Ліна Костенко. – [К.] : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, [2011]. – 415 с.

Роман написано від імені 35-річного київського програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу. У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він – заручник світових абсурдів – прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом. За жанровою стилістикою «Записки українського самашедшего» – насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасного літописання і публіцистики. Це перший опублікований прозовий роман видатної української поетеси.

Нечуй поетичний. — Черкаси: вид. Ю. Чабаненко, 2008. — 72 с.
До збірки включені віршові тексти, присвячені видатному українському письменникові Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому (1838 — 1918), уродженцеві Черкащини. Видання присвячується 170-річчю з дня народження письменника-класика.

Празька літературна школа : ліричні та епічні твори / упор. І передмова Віри Просалової. – Донецьк : «Східний видавничий дім», 2008. – 280 с.

До книги увійшли ліричні та епічні твори письменників „Празької школи”: Юрія Дарагана, Євгена Маланюка. Олекси Стефановича, Юрія Клена, Юрія Липи, Леоніда Мосендза, Оксани Лятуринської, Олега Ольжича, Олени Теліги, Наталі Лівицько-Холодної, Галини Мазуренко, Андрія Гарасевича, Івана Ірлявського, Івана Колоса, Миколи Чирського.

Сокіл А. Аглая : повість : спроба продовження роману Миколи Хвильового «Вальдшнепи» 60-ті роки ХХ століття; Микола Хвильовий. Вальдшнепи : роман. – К. : Смолоскип, 2010. – 220 с.

У «Вальдшнепах» М. Хвильового знайомимося з ідеєю національного відродження України, що вирувала в 20-ті рр. ХХ ст. Перед нами постають молоді люди, розчаровані в комуністичній партії й недавній революції, котрі прагнуть іншої країни з новими ідеалами. Чи вдалося їм досягнути поставленої мети невідомо, бо друга частина роману так ніколи й не дійшла до читачів.

Троянкер Р. Поезії / Раїса Троянкер. — Черкаси: вид. Чабаненко Ю., 2009. — 232 с. : портр.

До книги увійшли поетичні твори маловідомої нині поетеси Раїси Троянкер (1909 — 1945), уродженки Умані. Публікуються також матеріали про людей, які були близькими поетесі, про мурманський період життя і творчості Р. Троянкер.

Симоненко В. Спадщина / Василь Симоненко. – К. : [ДП „Видавничий дім «Персонал»”], 2008. – (Б-ка українознавства; Вип. 14).

Другий том „Спадщини” Василя Симоненка є зібранням прози. До нього увійшли новели та оповідання (збірка „Вино з троянд” та твори поза збіркою: „Огида”, „Однорукий лісник”, „Бальзам”, „Друг сімейства”, „Підслухана розмова”), фрагменти драматичних творів із студентського життя („Бенкет небіжчиків” (Пунктири кіносценарію), „П’єса без назви”), щоденникові записи, 105 листів (листи Василя Симоненка до Василя Щербаня (двоюрідного брата Василя Симоненка), до Людмили Півторадні (нареченої поета), до людмили Павлівни Симоненко (дружини поета), до Іллі Бердника, Андрія Махині, Миколи Сома, Василя Діденка, Надії Романюк,  Бориса Антоненка-Давидовича, Анатолія Перепаді, Івана Світличного, Євгена Дударя, Мирослава Мицика, Валерія Кравця, Григорія Кочура, Петра Ротача)4. Зроблено спробу виокремити віршований епістолярій поета та журналістські матеріали – статті, рецензії, нариси, кореспонденції, вірші до дат червоного календаря.

Шугай О. Крапля сонця у морі блакиту. Казка А. Вибрані твори / Олександер Шугай; Аркадій Казка. – К. : Смолоскип, 2010. – 664 с. : портр.

Книга містить два розділи : документальну повість про життєвий шлях Аркадія Казки – представника „Розстріляного відродження” 1920-х рр. в українській літературі – та його вибрані поезії, переклади, статті. В книзі також можна знайти цікаві фотоматеріали з оточення А. Казки та критичні матеріали, відгуки та інші публікації про творчість цього письменника.

Літературознавчі праці

Арсенич П. Степа Бандера та його родина : до 100-річчя від дня народження та 50-х роковин трагічної смерті Провідника ОУН Степана Бандери / П. Арсенич, Г. Бурнашов, Б. Яневич. — Івано-Франківськ: вид-во „Нова Зоря”, 2008. — 368 с.

Видання містить історію родоводу Степана Бандери по батьківській і материнській лініях, розповідає про його дітей, онуків і правнуків, про найближчих побратимів по визвольній боротьбі, знайомить з цікавими і маловідомими сторінками його біографії. Книга ілюстрована численними документами і фотографіями. Згадуються пам’ятні місця, пам’ятники та музеї Степана Бандери.

Барт Р. Фрагменти мови закоханого / Ролан Барт. — Львів: Ї, 2006. — 284 с.

Білоус О. Чудеса у літературі Київської Русі / Оксана Білоус. – Житомир : [Рута], 2010. – 168 с.
У монографії розглядається феномен чуда у літературних пам’ятках періоду Київської Русі з погляду його естетичної природи, як художній прийом у середньовічному тексті.
У контексті чудесного досліджуються «Повість врем’яних літ», агіографічні твори про Бориса і Гліба, княгиню Ольгу, князя Володимира, Миколая Мирлікійського, путівник Данила Паломника, а також «Слово про Ігорів похід» як модифікація героїчно-фантастичної казки.
З’ясовано основні функції чуда у літературних пам’ятках давнього часу: символічне та алегоричне зображення історичних подій та осіб, переведення зображуваного із площини ірреального у площину художньої умовності, белетризація змісту і форми літературних творів, охудожнення стилю.

Бідюк О. Психоаналіз мікрообразів художнього тексту (творчість Ліни Костенко) / Бідюк Олена Василівна. – Луцьк : Твердиня, 2009. – 188 с.

Монографія присвячена теоретичним аспектам прикладного психоаналізу. Вперше у вітчизняній літературознавчій науці запропоновано та описано конструктивну методологію психоаналітичного дослідження художнього твору з виходом на мікрорівень. Визначено поняття мікрообразу. Психоаналізу мікрообразів, а також запропоновано алгоритм психоаналітичного дослідження творчості письменника. Авторську методологію психоаналізу мікрообразів художнього тексту розглянуто на прикладі творчості Ліни Костенко.

Зміст: Вступ. Розділ 1. Психоаналіз та його літературознавчий дискурс. 1.1. Класичний психоаналіз З. Фройда; 1.2. Глибинна (аналітична) психологія К. Г. Юнга; 1.3. Багатовекторність психоаналізу; 1.4. Автор і літературний твір у психоаналізі; Розділ 2. Методологія психоаналізу художнього тексту. 2.1. Риторичні прийоми літературного тексту; 2.2. Теоретико-історичний дискурс дослідження сновидінь; 2.2.1. Філософський етап; 2.2.2. Психоаналітичний етап; Розділ 3. Аналіз мікрообразів сновидного походження у творчості Ліни костенко. 3.1. Психоаналітична інтерпретація сновидних мікрообразів у поезії Л. Костенко; 3.2. Аналіз совидінь у романі Л. Костенко «Берестечко»; Розділ 4. Трансформація мікрообразів в архетипи: еволюційний момент творчості. 4.1. Архетипи Аніми / Анімусу як кореляти мікрообразів фемінно-маскулінного типу; 4.2. Зовнішньо-внутрішня дуальність мікрообразів: архетипи Персони (Маски) / Тіні та способи їх вираження; 4.3. Самість і домінантний мікрообраз; 4.4. Явище подвійної трансформації у творчості Л. Костенко як втілення психічної бінарності; Висновки.

Бонь В. Будинок-музей Івана Франка у Львові : ілюстрований путівник по Львівському літературно-меморіальному музею Івана Франка / Віра Бонь. – Львів : Каменяр, 2008. – 124 с. : фото.
В ілюстрованому путівнику на основі оновленої експозиції Літературно-меморіального музею Івана Франка у Львові розповідається про спорудження будинку, в якому розташований музей, проживання в ньому сім’ї Івана Франка, про його працю, смерть і похорон. Особлива увага приділена створенню у цьому будинку музею, його розвитку, відтворенню меморіалу.
Зміст: З історії музею; Передпокій; Бібліотека; Спальня Івана Франка; Їдальня; Жіноча кімната; Робочий кабінет; Другий поверх: кімната Ольги Франко, кімната Тараса і Петра Франків; Музей сьогодні.

Васьків М. Романні форми в українській літературі 1920 — 1930-х років / Микола Васьків : монографія. — Кам’янець-Подільський: ПП Буйцький О. А., 2009. — 325 с.

У монографії визначаються жанрові параметри роману. У контексті розвитку української літератури 1920 — 1930-х років аналізуються особливості різноманітних оманних форм того часу (уривків, епізодів із роману, незавершених творів цього жанру тощо, романів у віршах), їх експериментальний характер у пошуках нових романних модифікацій. Досліджується їх гібридна міжродова і міжжанрова сутність, особливо це стосується романів у віршах, які синтезують епічий і ліричний струмені. Значна частина аналізованих романних форм уперше стає об’єктом ґрунтовного вивчення.
Зміст : Розділ 1. Жанрові параметри роману, його межі й можливості; 1.1. Роман у системі жанрів. Його змістові особливості; 1.2. Мова роману. Багатоголосся і поліфонізм (стереографічність, контроверсійність); 1.3. Романний хонотоп. „Щільність письма” і „прозаїчність” жанру; 1.4. Повість/роман: спроба пошуку меж; 1.5. Реалізм і реалістичність роману; 1.6. Морфологія роману, його жанрові різновиди. Проблема класифікації; Розділ 2. Прозові романні форми: особливості й еволюція; 2.1. Символістсько-імпресіоністський характер „кольорових” „романів” перших пореволюційних років. Роман як жанр і романічність; 2.2. Незавершені романи 1920-х — початку 1930-х років, їх текстова і жанрова фрагментарність; 2.2.1. „Горенько” П. Губенка як пародія на роман; 2.2.2. Пригодницько-агітаційний „роман” В. Еллана-Блакитного та І. Кириленка; 2.2.3. „Мала проза” Л. Скрипника й особливості його ідіостилю; 2.2.4. „Уривки із ненаписаного роману” М. Рильського як жанровий різновид „малої прози”; 2.3. „Вальдшнепи” М. Хвильового як фрагмент завершеного роману. Проблеми інтерпретації й інтертекстуального прочитання; 2.4. Завершені твори романних форм з авторським маркуванням „роман”; 2.4.1. Романні задуми І. Дніпровського та їх реалізація; 2.4.2. „Подвійна” imago: Україна й українці очима німецького етнографа у творі українського письменника; 2.4.3. „Гануся” О. Мізерницького: на межі повісті й роману; Розділ 3. Роман у віршах 1920 — 1930-х років, його генологічна сутність і структура. 3.1. Еволюція „римованих” романів В. Поліщука: від ліро-епосу до епосу; 3.2. „Арсенал сил” Ґ. Коляди: між творчим експериментом і графоманством; 3.3. „Тарас Трясило” В. Сосюри як спроба творення віршованого епічного твору на історичну тематику. Традиції й новаторство; 3.4. „Скелька” І. Багряного як єдиний повноцінний віршований роман в українській літературі; 3.5. Уніфікаційні процеси в романах у віршах 1930-х років; Висновки; Список використаних джерел.

Вейбулль Й. Краткая история Швеции. — Стокгольм: Шведский институт, 1994. — 152 с.
Зміст: доісторична епоха; середні віки; династія Густава Вази. Швеція — велика держава (1521 — 1718); „Ера свобод” та густавіанський абсолютизм (1719 — 1809); Швеція в ХІХ столітті; двадцяте століття.

Висоцька Н.О. Єдність множинного : американська література кінця ХХ – початку ХХІ століть у контексті культурного плюралізму / Н.О. Висоцька. – К. : видавничий центр КНЛУ, 2010. – 457 с.

ЗМІСТ:
Вступ
Розділ І. Від універсуму до плюріверсуму: трансформація культурної парадигми у США. Концепція мультикультуралізму у США як джерело/продукт суспільної практики і як об’єкт теоретичної рефлексії
Літературний процес у плюралістичному просторі: вектори змін
Розділ ІІ. Нові імена – нові тексти – нові художні моделі: фрагменти американської літературної мозаїки Література США на порубіжжі століть: феномени і тенденції
Полонені історією, зачаровані часом: початок нового літературного століття у США
Стратегії (ре)конструювання національної історії у сучасній літературі США (романи про Громадянську війну 1861–1865 рр.)
«Десь у проміжку між чорним і білим»: кінематографічний дискурс у романі Р. Еллісона «Якось у середині червня»  Функціонування релігійно-міфологічного коду в романі Тоні Моррісон «Милість»
Функції ляльки в літературі етнічних меншин: соціокультурний аспект; Формула людяності Майкла Чейбона (письмо у «сірій зоні»)
Пуританський «текст» у романі Франсін Проуз «Блакитний ангел»
Хронозміщення як метафора у романі О. Ніффенеггер «Дружина мандрівника у часі»; Афро-американець Пушкін, індо-американець Гоголь: процеси глобалі/гібридизації у сучасній літературі США
Сходження на Золоту Гору: штрихи до портрету азіато-американської літератури
Діалектика «присутності/відсутності» як текстуальна стратегія конструювання іншокультурної ідентичності
Розділ ІІІ. Розмаїття на сцені: традиція та експеримент у полікультурній драматургії США останніх десятиліть
Драматургія США на рубежі століть: відлуння минулого, поклики суучасності;
«Істина в тому, що ми всі з’єднані між собою...» (драматургічний доробок А.  Міллера 1980-х – 1990-х рр.)
Історія, пам’ять, національний міф у драматургії С.-Л. Паркс 1990-х – 2000-х рр.
Трансформація традиційного сюжетно-образного комплексу «Медеї» у п’єсі А.  Кеннеді «Вбивства в Огайському університеті»
Чому оглянувся Орфей? Гендерне перецентрування міфологічного сюжету («Евридіка» Сейри Рул)
Метаморфози метелика: котроорієнталістський дискурс у п’єсі Д.  Хуанга «М.  Баттерфляй» (компаративний аспект).

Вірченко Т. Морально-етичні основи характеротворення у драматургії Лесі Українки : монографія / Т. Вірченко. – К. : Акцент, 2007. – 164 с.

Монографія присвячена дослідженню драматургії Лесі Українки з точки зору морально-етичних основ характеротворення. Проаналізувавши драматургію малих форм, драматичні поеми та багатоактні п’єси письменниці, авторка відзначила залежність морально-етичних основ і прийомів характеротворення від жанру твору. У праці наголошено на спрямованості внутрішнього світу дійових осіб і їх діяльності на добротворення чи злотворення. Зі змісту: Передмова; Уявлення і поняття про морально-етичні основи характеротворення в різних галузях науки; Морально-етичні аспекти характеротворення у драматургії малих жанрів; Морально-етичне та духовне навантаження характерів дрматичних поем; Етико-духовні аспекти харктеротворення у драмах; Замість висновків; Література.

Габермас Ю. Філософський дискурс Модерну / пер. з нім. та комент. В.М.  Купліна. — К.: Четверта хвиля, 2001. — 424 с.
Праця написана під впливом полеміки із французьким неоструктуралізмом, який пізніше увійшов до постмодернізму. Деякі назви розділів-лекцій книги: свідомість часу в Модерні та потреба його самозасвідчення; гегелівське поняття Модерну; вступ до постмодерну; сплетіння міфу і Просвітництва. М. Горкгаймер і Т. Адорно; підрив західного раціоналізму через критику метафізики: Гайдеггер; перевага темпоралізованої „Першої філософії” Жака Дерріди і його критика фоноцентризму; між еротизмом та загальною економікою: Жорж Батай; екскурс до „імажинарної інституалізації” Корнеліуса Касторіадіса тощо.

Гаврилів Т. Форма і фігура: ідентичність у художньому просторі: монографія / Тимофій Гаврилів; Міністерство освіти і науки України; Ін-т українознавства НАНУ. - Львів: ВНТЛ-Класика, 2009. — 480 с.
У монографії розглядаються теоретичні проблеми функціонування і розвитку художніх жанрів. Тенденція до посиленого проникнення форм подорожньої й автобіографічної літератури в простір художнього мовлення, часткова дефікціоналізація традиційно фікційних жанрів відбуваються в руслі загостреного інтересу до ідентичнісної проблематики загалом і до ідентичності „я” зокрема. Дослідження здійснене на матеріалі текстів австрійської літератури, починаючи з другої половини ХХ ст.

Головачева А. Г. Крымская утопия Чехова: эссе / А. Г. Головачева. — Симферополь: ДОЛЯ, 2007. — 56 с. : илл.

Книга знайомить з суперечливими кримськими враженнями письменника, розкриває своєрідність його поглядів на кримську тему на тлі світової літературної традиції.

Голомб Л. Василь Пачовський: закарпатські сторінки життя і творчості поета / Лідія Голомб. — Вид. друге.— Ужгород: Ґражда, 2009. — 152 с. — (Шкільна серія. Вип. 6).

Видання орієнтоване насамперед на допомогу вчителеві-словеснику, воно містить багатий матеріал для ознайомлення учнів із головними прикметами явища українського модернізму, формування в них уявлення про особистість В. Пачовського, основні віхи життєвого шляху поета та його доробок як талановитого майстра слова.
Чимало уваги присвячено „закарпатським” сторінкам життя і творчості В. Пачовського (1920 — 1929); проаналізовано твори поета, навіяні сторичними переказами та легендами краю, розкрито їх патріотичний і державницький зміст та ключову для них ідею єдності української національної душі.

Голомб Л. Петро Карманський : життя і творчість / Лідія Голомб. – Ужгород : видавництво Гражда, 2010. – 248 с.

Пропоноване видання є монографічним дослідженням життя і творчості Петра Сильвестровича Карманського (1878 – 1956) – поета, прозаїка, літературного критика, публіциста, громадського діяча років боротьби за українську державність. Поряд із аналізом уже опублікованих творів письменника в дослідженні розглядаються маловідомі й зовсім невідомі сучасному читачеві матеріали, частина яких зберігалася в різних архівах Європи та Америки і в родинному архіві Карманських, а нині знаходиться у Відділі рукописів Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.

Горак Р. Львів – місто Івана Франка / Роман Горак. – Львів : видавництво «Центр Європи», 2010. – 288 с. : фото.

Про Львів 1875 – 1916 років, коли в ньому жив Іван Франко, адреси, за якими жив та працював письменник, а також про їх долю йде мова в книзі львівського письменника Романа Горака. Автор знайомить читачів зі своєю візією буття геніального письменника та науковця у львівських реаліях, відкриваючи невідомі моменти його життя.

Джанполадян М.Г.  „Когда строку диктует чувство…”: статьи разных лет. — Ереван: изд-во РАУ, 2006. — 245 с.
Книга містить статті, які відображають різні аспекти творчості вірменських та російських класиків (Ованес Туманян, Аветик Ісаакян, Петрос Дурян, Даніел Варужан, Чаренц), питання літературних взаємозв'язків. Деякі статті присвячені аналізу художніх перекладів з вірменської на російську („Давид Сасунський” в перекладі В. Брюсова та М. Лозинського, Костянтин Ерзнкаці в російських перекладах, переклади Туманяна) та з російської на вірменську (повість Л. Толстого „Смерть Івана Ілліча” у вірменському перекладі, вірменські перекладачі Марини Цвєтаєвої); паралельно ставляться актуальні проблеми теорії перекладу.

Доманицький В.М.  Критичний розслід над текстом „Кобзаря” Шевченка / В.М.  Доманицький; упорядник та авт. Післямови В.Т.  Поліщук. — Репринтне відтворення з вид. 1907 р. — Черкаси: Вертикаль, 2008. — 384 с.
'Критичний розслід над текстом „Кобзаря”„ Василя Доманицького, який був і залишається класикою шевченкознавчої текстології та нині є рідкісним раритетом, вперше було надруковано на сторінках ”Киевской старины„ 1906 р., а 1907 р. робота вийшла окремою книгою, за якою і було здійснено перевидання, що з'явилося через 101 рік після першоджерела.

Домбровський В. Українська стилістика і ритміка. Українська поетика / Володимир Домбровський. — Дрогобич: вид. фірма „Відродження”, 2008. — 448 с. — (Cogito: навчальна класика).

Українськомовний підручник із теоретичного літературознавства філолога Володимира Домбровського. Книжка розкриває наступні питання: стилістика та її завдання, загальні вимоги стилю, картинні та емоційні форми виразу, фігури, ритмічна будова українського вірша, види епічної поезії, лірична поезія, види дидактичної поезії, драматична поезія, трохи уваги надається історичній, науковій, розмовній прозі, наприкінці подається вибрана бібліографія з теоретичного літературознавства, складена Баганом О.

Донцов Д. Літературна есеїстика / Дмитро Донцов; Науково-ідеологічний центр ім. Дмитра Донцова. – Дрогобич : видавнича фірма «Відродження», 2010. – 688 с. – (Серія «Вісниківська бібліотека»).

У цій книзі зібрана есеїстика на літературні теми всіх періодів життя і творчості Д. Донцова, хоч її переважну частину становлять твори вісниківського періоду (1920–1930-ті рр.) та три збірки повоєнного часу: «Правда прадідів великих» (1952), «Поетка вогненних меж: Олена Теліга» (1953) і «Туга за героїчним» (1953). Цей масив вибраного достатньо повно передає концептуалістику та світоглядно-моральні сонови творчості автора.

Іронія: збірник статей / упорядники Олена Галета, Євген Гулевич, Зоряна Рибчинська. — Львів: Літопис; Київ: Смолоскип, 2006. — 238 с. — („Соло триває… нові голоси”, № 3: Ростислав Семків „Парадокси постмодерної іронії та стильова параноя сучасної української літератури”: Лекція-2004 на пошану Соломії Павличко).
Третій випуск серії „Соло триває… нові голоси” представляє дискусію навколо різноманітних проявів іронії як у сучасному, так і в історичному контекстах. Приводом стала лекція Ростислава Семківа, в якій автор подає власне бачення історії та функціонування поняття іронії та торкається проблем її постмодерного (симулятивного) існування.
У центрі уваги багатьох текстів — погляд на іронію не як на троп, а як на світоглядний стан, притаманний сучасній філософії, літературі, мистецтву та суспільству загалом.

Квіт С. Основи герменевтики: навч. посібник. — К.: ВД „КМ Академія”, 2003. — 192 с.
Авторський курс Саргія Квіта „Основи герменевтики” читається на магістерських програмах з журналістики й філології Національного університету „Києво-Могилянська академія”. В посібнику розкривається поняття герменевтики.

Корвін-Пйотровська Д. Проблеми поетики прозового опису / Дорота Корвін-Пйотровська; пер. з польської Зоряни Рибчинської. — Львів: Літопис, 2009. — 207 с.

Головна мета цього дослідження — відповісти на питання про роль прозового опису в структурі тексту і в пізнавальній інтерпретації світу. Завдяки широкому оглядові різноманітних прозових дескриптивних моделей (від реалістичної прози ХІХ сторіччя до постмодернізму) польська дослідниця окреслює найпомітніші літературні стратегії опису, а також визначає ступені його синтаксичної і семантичної організації.

Кривонос В.Ш. Повести Гоголя. Пространство смысла / В.Ш. Кривонос; Министерство образования и науки Российской Федерации; Федеральное агентство по образованию; ГОУ ВПО; «Самарский государственный педагогический университет». – Самара : [изд-во СГПУ], 2006. – 443 с.

Монографія присвячена повістям М. Гоголя, які розглядаються в просторовому сенсі. Мова йде про зміст, який заданий в творі (закладений в самій його структурі) та потенційно властивий йому, але актуалізується (виявляється, розкривається) лише в ході прочитання та вивчення твору.

ЗМІСТ:
Предисловие
Глава І. «Тарас Бульба»: структура и смысл
Глава II. «Петербургские повести»: трансформация смысла
2.1. Мотивы и герои
2.2. Сюжет испытания
2.3. Инфантильное и детское
2.4. Метаморфозы женского
2.5. Сны и видения
2.6. Мифологический локус
2.7. «Подобия» и «сущности»
Глава ІІІ. Символические смыслы в повестях Гоголя
3.1. О смысловой многоплановости в «Коляске»
3.2. Модус проблематичности в «Записках сумасшедшего»
3.3. Онтология «Портрета»
3.3.1. Путь и граница
3.3.2. Функции рамы
3.3.3. Происшествие «прошедшего века»
3.4. Трудные места «Шинели»
3.5. О смысле повести «Рим».

Кузьмин Н. Последний полет Буревестника / Николай Кузьмин. — К.:Оріяни, 2005. — 264 с.
Книга присвячена О. М. Горькому, видатному майстрові слова, активному діячеві культури, великому гуманістові, борцеві за кращу долю Людини, яка для нього була найціннішим капіталом. Значна увага приділена творчій, зокрема літературній молоді 20-30-х років ХХ століття, боротьбі з троцькізмом в культурі молодої радянської республіки, викриттю тих, хто намагався під гаслом боротьби з „російським фашизмом” знищити кращих представників Радянської Росії, а також цілі верстви її населення.

Кулакевич Л. Концепція світу і людини в системі художніх координат ліричної та епічної творчості Світлани Йовенко / Кулакевич Людмила. — Дніпропетровськ: вид-во „СПД Маковецький Ю. В.”, 2008. — 191 с.

Монографія присвячена сутності концепції світу і людини у творчості С. Йовенко та форм їх художнього вираження. Приділяється увага розкриттю образів поета, зони, мотиву самотності людини.

Лімборський І. Сентименталізм в українській літературі / Ігор Лімборський. — Черкаси: БРАМА-УКРАЇНА, 2009. — 148 с.

Розглядається питання — сентименталізм в українській літературі ХІХ ст. Розкривається закономірність його виникнення в українській художній свідомості, описуються його основні характеристики: жанрова система, своєрідність художнього конфлікту, принципи зображення світу і людини. Аналізується творчість І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Макаровського, С. Руданського, М. Петренка, Ганни Барвінок, Ю. Федьковича, Марка Вовчка та інших письменників.

Макарик І. Перетворення Шекспіра : Лесь Курбас, український модернізм і радянська культурна політика 1920-х років / Ірина Макарик. -  К. : Ніка-Центр, 2010. – 348 с. : портр.

Спираючись на друковані й недруковані спогади, журнали, листи, газети, афіші, маніфести, протоколи режисерських лабораторій і зборів театральних колективів, канадська дослідниця Ірина Макарик аналізує творчий доробок Леся Курбаса, радянські культурні практики й експерименти 1920-х років. Це розлогий екскурс у постколоніальну царину: крізь призму новаторських, ба навіть скандальних шекспірівських постановок Курбаса розглянуто поняття універсальності, цінності, канону, класики, високої / низької культури, ідеології, влади, імперського / колоніального, периферії / центру.
Зміст: Вступ. Розділ перший. Ex nihilo: війни, революції і класика. Шекспір та мелодрама; Час, рух, дух: Париж – Відень – Київ; Перший театр Курбаса; Шекспір, „подвійний провінціалізм” і український модернізм; Революція і громадянська війна; „Ромео і Джульєтта”; „Макбет” (1919 – 1920); Перетворення; Шекспір проти Шекспіра. Розділ другий. Проти реалізму: „Макбет” Курбаса (1924). Авантюра; Мистецьке об’єднання „Березіль”; Класики, Шекспір і да Вінчі; Радикальний „Макбет”; Єретичний Шекспір. Розділ третій. „Справжній” Шекспір: „Отелло” Саксаганського. Саксаганський і авторитет популярних жанрів; Авторитет автора і тексту; „Розбійники” Шиллера й „Отелло” Шекспіра; „Справжній” Шекспір; „Отелло” й етнографічний театр; Розширення влади режисера. Розділ четвертий. Вперед до соцреалізму: „Сон літньої ночі” у постановці Гната Юри. Дорога в ортодоксальність; Погляд згори; Дослідження об’єкта; Тези, диспути і святкування; „Сон літньої ночі” Гната Юри. Розділ п’ятий. Трактор революції і Ваня Шекспір. Шекспір і культурна революція; Чистки й переробки; Шекспір у 1930-х роках; Епілог: „Зимова казка”. Подяки. Додаток.Перелік постановок творів Шекспіра, проаналізованих у книжці.

Менжулін В. Біографічний підхід в історико-філософському пізнанні / Вадим Менжулін. – К. : [НаУКМА; Аграр Медіа Груп], 2010.

Монографію присвячено проблемі застосування біографічного підходу в рамках історико-філософського пізнання. Спираючись на різноманітні матеріали з історії світової філософської думки, автор обгрунтовує фундаментальну значущість такого напряму досліджень, як історико-філософська біографістика, окреслює її найперспективніші моделі, принципи, методики, а також типові вади, пастки, принципові обмеження тощо.

Микола Гоголь. Інтерпретації : зб. на основі матеріалів міждисциплінарної наук. конф. „Інтерпретація творів М. Гоголя в ХХ – ХХІ ст.”, проведеної Центром кінематографччних студій 8 квітня 2009 року НаУКМА / упорядник Лариса Боюховецька. – К. : ред журналу „Кіно-Театр”, вид-во „Задруга”, 2009. – 196 с. : фото. – (Б-ка журналу „Кіно-Театр”).

Збірник підготовлений Центром кінематографічних студій НаУКМА до 200-річчя геніального письменника. Українські дослідники аналізують проблемні моменти у творчості й біографії Гоголя, мистецтвознавці і критики осмислюють великий масив вистав і фільмів за його творами.
Збірник супроводжується фотографіями з кадрами із фільмів та виставами за творами Гоголя, афішами, а також фото вілли княгині Волконської в Римі, де бував Гоголь, ресторану, в якому любив обідати письменник, меморіальної дошки в Римі. Зміст: І. Доповіді. Микола Гоголь – український і російський письменник / Вадим Скуратівський ; Микола Гоголь і поляки (деякі аспекти дослідження) / Павло Михед ; Гоголь : клопоти з національною ідентичністю / Володимир Панченко ; Невідомі складові авторської відповіді про „натуру” Чичикова в поемі „Мертві душі” / Юрій Джулай ; Любіть Гоголя в собі... / Сергій Якутович ; Акценти київських вистав / Ольга Велимчаниця ; Кінематографічність творів Гоголя і способи їх інтерпретації в кіно / Лариса Брюховецька ; Гоголіана кіностудії ім. О. П. Довженка / Віталій Юрченко ; Гоголь в історико-пізнавальному кіно / Сергій Марченко ; У просторі інтерпретації гоголівських „Мертвих душ” / Роксоляна Свято ; Закордонні екранізації Гоголя / Леся Прокопенко ; Цікаві факти з життя М. В. Гоголя за кордоном / Віталій Філатов ; ІІ. Додатки. Гоголівське бароко / Юрій Барабаш ; Екранізувати Гоголя? / Ростислав Плахов-Модестов ; Гоголь-ліцеїст / Лариса Брюховецька ; „Загублений рай” українця Миколи Гоголя / Оксана Бут ; Гоголь і українське кіно / Сергій Тримбач.

Мушкудіані О. Симфонія грузинської шевченкіани / Олександр Мушкудіані; Інститут сходознавства Київського міжнародного ун-ту. — К.: КиМУ, 2009. — 102 с.

У монографії вперше в історії грузинсько-українських літературних взаємозв’язків подано повну бібліографію матеріалів, пов’язаних з ім’ям Т. Г. Шевченка.

Мейзерська Т. С. Re-presence: відлуння Сходу в українській літературі ХІХ ст. : зб. наук. статей / Т. С. Мейзерська. — Одеса: Астропринт, 2009. — 156 с.

Зміст:
Теоретичні зауваги. Стаття 1. До питання про орієнтальні наративи в українській літературі ХІХ століття; Стаття 2. Типологія гностицизму в творчості І. Франка; Стаття 3. Трактат І. Франка „Із секретів поетичної творчості” у контексті літературознавчих пошуків і проблем ХХ століття; Стаття 4. „Китайський культурний тип” в освітленні І. С. Нечуя-Левицького;
Інтерпретації. Псалом 1. Стаття 5. У роздумах про „блаженного мужа” (Псалом перший в українському історико-літературному контексті). І. Франко. Притча про життя; Стаття 6. Заголовок у структурно-функціональній організації притч І. Франка: І. Франко. „Притча про сліпця і хромця”; Стаття 7. „Притча про сліпця і хром ця”: символіка „сліпоти” у творчості І. Франка ; Стаття 8. Мотив жертовності у поетичній творчості І. Франка; Стаття 9. Поняття „краси в орієнтальнім стилі”: переклад І. Фраком поезій „Тисячі і однієї ночі”; Стаття 10. Трансформація давньоарабського сюжету в поемі І. Франка „Абу-Касимові капці” ; Стаття 11. „Пальмове гілля. Екзотичні поезії” А Кримського: до проблеми сучасних інтерпретацій; Стаття 12. Індійські мотиви як засіб антиколоніальної риторики І. С. Нечуя-Левицького: індуська легенда „Скривджені і нескривджені”.

Мельниченко В. Тарас Шевченко в Москві / Володимир Мельниченко. – К. : Либідь, 2009. – 740 с. : іл.

У книзі розкрито малодосліджену сторінку Шевченкової біографії – поетове перебування в Москві у 1844, 1845, 1858 і 1859 роках. Автор змальовує життя тодішньої Москви в усіх його побутових і культурних подробицях, подає портрети «освічених москвичів» – знайомих Шевченка та життєписи його друзів Осипа Бодянського й Михайла Щепкіна. Видання щедро ілюстроване Шевченковими графічними і живописними творами, архівними фотографіями, багато з яких публікуються вперше.

Мельнікова Ю. Романічна проблематика християнського міфу у „Quid est Veritas?” Наталени Королеви / Юлія Мельнікова; Міністерство освіти і науки України; Бердянський державний педагогічний університет. — Донецьк: Юго-Восток, 2009. — 198 с.

Монографію присвячено жанровій ідентифікації твору „Quid est Veritas?” („Що є істина?”) Наталени Королеви, що має властивості історичного роману-легенди, постає синтезом канонічних та неканонічних (апокрифи, агіографія тощо) текстів раннього християнства та романічної традиції сучасної літератури. З’ясування жанрової відповідності роману-легенди „Quid est Veritas?” сприяє уточненню понятійного апарату генології та виявлення значення Наталени Королеви в еволюції українського історичного роману.

Моренець В. Оксиморон : літературознавчі статті, дослідження, есеї / Володимир Моренець. – К. : [Аграр Медіа Груп], 2010. – 528 с.

Ця книжка містить літературознавчі дослідження, критичні студії та есеї 1996–2008 років. Об’єктом студій, в основному, є українська поезія ХХ – початку ХХІ століть.

Наєнко М. Художня література України: від міфів до модерної реальності. — К.: ВЦ „Просвіта”, 2008. — 1064 с.
Книга являє собою стислий науково-популярний виклад історії української літератури від найдавніших (міфологічно-фольклорних) часів до середини ХХ ст. Зміст: Розділ І. Усна літературна традиція (міфи і міфотворці; фольклор і фольклористика). Розділ ІІ. Писемна література княжої України-Русі (монументалізм, орнаменталізм). Розділ ІІІ. Козацька епоха і перше відродження (ренесанс, бароко). Розділ IV. Нова українська література і друге відродження (класицизм: І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'яненко). Розділ V. Романтична епоха і друге відродження (романтизм). Розділ VI. Реалістична епоха другого відродження (реалізм). Розділ VII. Новітня (модерна) українська література і третє відродження (модернізм). Розділ VIII. Новітня література „відчутого” і „декларованого” модернізму. Розділ IX. Реальний (високий) модернізм і дискурс літературно-національної катастрофи. „Розстріляне відродження”. Розділ X. Відлуння національної катастрофи в післямодерну епоху (Низовий модернізм і перші вияви постмодернізму на останньому етапі третього відродження).

Огнєва О. Східні стежки Лесі Українки / Олена Огнєва. — Вид-ня друге, перероблене й доповнене. — Луцьк: ВАТ „Волинська обласна друкарня”, 2008. — 240 с.
Книга містить твори Лесі Українки на східні сюжети, її переспіви Рігведи та давньоєгипетських ліричних пісень, переклади віршів поетеси китайською, таджицькою, татарською, грузинською мовами, а також статті, що присвячені їм, у супроводі ілюстрацій.

Павлишин М. Ольга Кобилянська : прочитання / Марко Павлишин. — К.: Акта, 2008. — 358 с.

У книжці розглядаються питання про розвиток світогляду й ідентичності Ольги Кобилянської; зміст її діалогу з інтелектуальними сучасниками й попередниками, зокрема з Ніцше; про те, що трапилося в її житті знакового для неї 1901 року; взаємини з Осипом Маковеєм; про розвиток її думок на тему нації. В додатку публікується оповідання письменниці „Доля”.

Петрова О. „Комедія” Данте Аліг’єрі. Мистецький коментар ХIV — ХХ століть / Ольга Петрова; Італійський інститут культури в Україні; Товариство Данте Аліг’єрі у Києві. — К.: Факт, 2009. — 424 с. : іл.

Книга художника, доктора філософії, кандидата мистецтвознавства, професора Ольги Петрової є дослідженням Дантової традиції в образотворчому мистецтві Європи ХIV — ХХ століть. У монографії репрезентовано основні художні пам’ятки тих митців, які у мініатюрах, фресках, скульптурі, у станковому живописі та в ілюстрованих циклах розвинули Дантеану від часів пізнього Середньовіччя аж до ери Постмодернізму.

Поліщук Я.О.  Література як геокультурний проект: монографія. — К.: Академвидав, 2008. — 304 с. — (Монограф).
У книзі відстежено розвиток літератури як геокультурного проекту, літературні події ХХ ст., які справили вирішальний вплив на зміну внутрішньої кондиції слова, формулу його кореспонденції з навкололітературними чинниками.

Потапенко О.І., Кожуховська Л.П., Товкайло Т.І., Чубань Т.В.  Лінгводидактика (курс лекцій): навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. — К.: Міленіум, 2005. — 402 с.
В посібнику приділяється увага проблемам сучасної семасіології, актуальним проблемам психолінгвістики та етнопсихолінгвістики, сучасній теорії тексту, сучасній комунікативній лінгвістиці і тт.п.

Пронкевич О.В.  Нація — нарація в іспанській літературі доби модернізму. — К.: Педагогічна преса, 2007. — 256 с. — Бібліогр. в кінці розд.
У монографії подається спроба критичного перепрочитання історії
іспанської літератури доби модернізму з погляду „неоіспанізму” — інтегральної дослідницької ідеології, яка об'єднує герменевтичні практики, розвинені неомарксизмом, фрейдизмом, фемінізмом, постструктуралізмом, мультикультуралізмом і постколоніальною критикою.

У даному дослідженні вивчалася репрезентація в літературі лише одного — кастеляноцентристського — проекту іспанської національної ідентичності.

Райнер Марія Рільке й Україна: наукові студії та переклади з Р.М.  Рільке. — Т. 2. — Дрогобич: Коло, 2005. — 414 с.
Збірник містить наукові дослідження творчості Р. М. Рільке в контексті українського та світового літературознавства. Є цікаві статті про Василя Стуса, Михайла Ореста як перекладачів Рільке; порівнюються два поети (два контрасти) — Рішпен і Рільке; звертається увага на світоглядні мотиви Р. М. Рільке і Б. Пастернака тощо. У збірнику вміщено українські переклади творів Р.М.  Рільке (переклади Богдана Кравціва).
Розрахований на фахівців з германістики, викладачів ВНЗ, аспірантів і студентів-філологів.

Рихло П.В.  Поетика діалогу. Творчість Пауля Целана як інтертекст: монографія. — Чернівці: Рута, 2005. — 584 с.
Книга літературознавця-германіста й перекладача Петра Рихла вводить читача в поліфонічне звучання поезії Пауля Целана, структурованої за принципом багатошарових інтелектуальних та емоційних палімпсестів, коли за авторським текстом відкривається присутність інших текстів, які були для поета імпульсами, каталізаторами, асоціативними паралелями чи полемічними об'єктами. Вона відтворює не тільки естетичну ґенезу цієї лірики, але й показує її наснажену прагненнями безумовної правди безкомпромісну конфронтацію зі своєю епохою, що засвідчила крах гуманістичних ідеалів. Пауль Целан розглядається в контексті німецької літератури, наприклад в порівнянні з Гельдерліном, Гайне, Рільке, Кафкою. Також можна зустріти розгляд творчості Пауля Целана в інтеркультурному контексті (Целан і французька література, Целан і російська література, Целан і англо-американська література).

Самиздат Ленинграда. 1950-е — 1980-е: литературная энциклопедия / под общ. Ред. Д. Северюхина; авторы-составители: В. Долинин, Б. Иванов, Б. Останин, Д. Северюхин. — М.: Новое лит. Обозрение, 2003. — 624 с.
Це єдина енциклопедія ленінградського неофіційного літературного руху. В ній можна знайти біографії 350 ленінградських поетів, прозаїків, драматургів, критиків та філософів, а також більше ста нарисів про журнали-самовидавці, альманахи та збірники, про неофіційні літературні гуртки та групи, про нелегальні семінари та конференції.

Сапфо: зб. статей / упоряд. О. Галета, Є. Гулевич. — Львів: Літопис, 2005. — 320 с. — („Соло триває… нові глоси”, № 2: Тарас Лучук „Catullus versus Sappho: переклад поза контекстом ґендерної лінгвістики”: лекція-2003 на пошану Соломії Павличко).
Збірник статей представляє дискусію щодо розуміння і способів тлумачення текстів античної літератури. Приводом для обговорення стала лекція Тараса Лучука, присвячена розглядові одного твору давньогрецької поетеси Сапфо (VII-VI ст. до Р.Хр.). Автор насамперед вдається до ґендерно-лінгвістичного підходу в аналізі адаптацій тексту Сапфо латинською (версія Катулла, І ст. до Р. Хр.) та українською (починаючи від 1830 р.) мовами. Інші статті демонструють різноаспектні підходи до розуміння феномену Сапфо, залежно від стилістичного, тематичного, жанрового, історичного, біографічного контексту та дослідницьких методологій, пропонуючи перегляд традицій і тенденцій західної сапфології.
До збірника додаються такі матеріали: оригінали двох віршів Сапфо з різномовними інтерпретаціями; українські версії легенди про Фаона й Сапфо; ілюстрації з побуту давніх греків та дослідження сучасних європейських науковців про поетику еросу й релігійну культуру в Давній Греції; представлено джерелознавчий матеріал, а також хронологію вибраних авторів та творів від Гомера до Нового часу.

Светликова И. Ю. Истоки русского формализма. Трдиция психологизма и формальная школа / И. Ю. Светликова. — Москва : Новое литературное обозрение, 2005. — 168 с.

Книга петербурзького філолога реконструює ідеологічний контекст російської формальної школи, віднаходить безпосередній зв’язок з психологією ХІХ — початку ХХ ст. Вплив цієї дисципліни (фундаментальної для гуманітарних наук того часу) на формалізм заперечувався. На матеріалах теорій та наукових робіт Р. Якобсона, Ю. Тинянова, О. Брика та інших з’ясовується, в чому та як здійснюється цей вплив.

Семенюк М. Скульптурна Шевченкіана / Микола Семенюк. — Кн. І: Пам’ятники Т. Г. Шевченку, встановлені за кордоном. — К.: ТЕМПОРА, 2007. — 68 с.

Довідник містить інформацію про пам’ятники та пам’ятні знаки, встановлені в різних куточках земної кулі на честь великого українського поета Т. Г. Шевченка. Упорядник зібрав чимало цікавого матеріалу про історію створення й відкриття багатьох з них.

Семків Р. Іронічна структура: типи іронії в художній літературі. — К.: ВД „КМ Академія”, 2004. — 135 с. — Бібліогр.: с. 127—133.
У книзі зроблено спробу розмежувати типи іронії, виходячи з їх функцій у художньому тексті. Досліджується вплив іронічної настанови автора на структуру тексту — його сюжет, способи побудови образів персонажів тощо. Текстуальний аналіз охоплює твори Дж. Свіфта, Л. Стерна, Ф. Шлеґеля, Г. Гайне, Т. Шевченка, Я. Гашека, Є. Замятіна, Дж. Орвела, Б. Віана, М. Кундери, У. Еко, М. Павича та ін.

Слово про Івана Виргана: статті, спогади. — Черкаси: вид. Ю. Чабаненко, 2008. — 172 с.: фото.
Це друга книга з ювілейного видання (2 кн.), присвяченого 100-річчю з дня народження самобутнього українського письменника Івана Виргана (1908 — 1975). В книгу вміщено літературно-критичні статті (наприклад, Барабаш Ю. Риси поетичної індивідуальності; Острик М. Пісенний світ Івана Виргана; П'янов В. Пісенні джерела Виргана), в яких осмислюється творча спадщина письменника. Вперше увазі читачів пропонуються цікаві спогади про письменника його рідних, друзів дитинства, колег по перу (дочки — Наталі Вергун; Ющенко Олекси, Панаса Максимовича Чуба, Василя Харитоновича Кривошия, Христенко Інни тощо).
У книзі також вміщено такі фотографії: портрет Івана Виргана, хата, де він народився, портрети його матері, братів, дружини, доньок; поет серед однокласників, серед студентів педтехнікуму, серед колег по перу.

Смерек О. Романи Емми Андієвської: художньо-філософські шукання. Міфологізм. Поетика образності / НАН України. Львівське відділення Інституту літератури ім. Т.Г.  Шевченка. — Львів, 2007. — 191 с. — (Сер. „Літературознавчі студії”. Вип. 9).
У книзі досліджується романістика української письменниці Емми Андієвської з погляду міфоцентризму та художньої умовності („Герострати”, „Роман про добру людину”, „Роман про людське призначення”). Розкрито особливості індивідуального авторського міфу, зроблено поділ міфологічних мотивів за кількома критеріями. Простежено специфіку романної умовності й формально-змістові засоби її вираження, висвітлено філософський зміст романів, екзистенційну проблематику, з'ясовано роль біблійної топіки, гри й іронії в розбудові художньої дійсності. Відзначено прикметні риси сюрреалістичного письма Е. Андієвської, охарактеризовано оніричну поетику, її види.

Солдатенко Т. Поэтика белорусского цикла Элизы Ожешко / Тамара Солдатенко. — Донецк: Юго-Восток, 2009. — 178 с.

Монографія деталізує існуючі на сьогоднішній день відомості про життєвий та творчий шлях Елізи Ожешко. В книзі системно досліджуються особливості білоруського циклу письменниці як унікального явища художньо-естетичних пошуків того часу. Представлено проблеми хронотопу, звернено увагу на біблійні мотиви та алюзії.

Співак І. Повісті Бориса Харчука. Проблеми поетики / Ірина Співак. — Донецк: Юго-Восток, 2008. — 180 с.

У монографії досліджуються особливості поетики повістей Бориса Харчука, написаних у 70 — 80-х роках ХХ століття, зокрема проблематика та специфіка її художнього втілення, аналізуються сюжетно-композиційні особливості повістей письменника у зв’язку з розвитком його образного мислення, еволюцією стилю.
Зміст: Вступ; Розділ 1. Проблематика повістей Б. Харчука: художньо-філософський концепт „людина і війна”; 1.1. Художнє осмислення трагедії зруйнованого війною дитинства у повістях Б. Харчука; 1.2. Екзистенційна проблематика „воєнної прози” Б. Харчука: специфіка естетичного втілення; 1.3. Поетика повісті „Вишневі ночі”; 1.4. Опозиція „життя — смерть” як структурноорганізуючий компонент „воєнної прози” Б. Харчука; Розділ 2. Жанрово-стильова своєрідність прози Б. Харчука (на матеріалі повістей 80-х років). 2.1. Психологізм і міфопоетичність повістей Б. Харчука „Соломонія”, „Коляда” та „Онук”; 2.2. Повісті „Світова верба” та „Ой Морозе-Морозенку...”" як зразок модифікації епічного жанру; 2.3. Функціональні особливості ретроспекції у повістях „De profundis” та „Мертвий час”; Висновки.

Стромецький О. Як творив Гоголь: дослідження стилю, філософії, методів та розвитку персонажів / Остап Стромецький. — Гантсвіл: вид-во Алабамського Ун-ту, 1975; Львів: вид-во „Світ” Львівського Університету, 1994. — 208 с.
Монографія є багатоаспектним дослідженням творчого шляху М. Гоголя, починаючи від „Вечорів на хуторі біля Диканьки” і закінчуючи „Мертвими душами”. Аналізуються художні особливості оригінального стилю Гоголя, українська тематика його творів, джерела творчості, вплив І. Котляревського та ін. Матеріали подані двома мовами: українською і англійською.

Супронюк О. К. Литературная среда раннего Гоголя / О. К. Супронюк. — К.: Академпериодика, 2009. — 178 с.

В монографії відтворюються літературні та побутові зв’язки Гоголя періоду його навчання в Гімназії вищих наук князя Безбородька в Ніжині в середовищі літераторів. Робота виконана на великому фактичному матеріалі (переважно архівному), значна частина якого використовувалася вперше.

Сухарєва С.В.  Біблійний вимір української польськомовної прози поберестейської доби: монографія / С.В.  Сухарєва. — Луцьк: РВВ „Вежа” ВНУ ім. Лесі Українки, 2008. — 248 с.
У монографії проаналізовано біблійну герменею української польськомовної прози поберестейського періоду. Досліджено три основні фактори її становлення: історичний, апологетичний і теологічний. Систематизовано сакральну символіку полемічних польськомовних творів на горизонтальному та вертикальному рівнях: буквальні й приховані значення, загальна та індивідуальні тенденції, іманентні й трансцендентні мотиви. Представлено синтез засобів єврейської та грецької риторик у практичному застосуванні Біблії в українській польськомовній літературі полемічного спрямування на зламі ХVI і XVII ст.

Таран Л. Жіноча роль : жінка-автор у сучасній українській прозі. Емансипаційний дискурс / Людмила Таран. — К.: вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2007. — 128 с.

Простежується творення письменницями нової мови, так званого писання крізь тіло, з притаманними йому інтимністю, тонким психологізмом. Звертається увага на проблеми автобіографізму в текстах сучасних українських авторок, жінка і чоловік на межі епох („криза кохання” на прикладі роману Надії Тубальцевої „Визига по-тьмутораканськи”), криза патріархальної моделі сім’ї за „Візантійською історією” Марії Кривенко.

Теорія літератури в Польщі: антологія текстів. Друга половина ХХ — початок ХХІ ст. / упоряд. Б. Бакули4 за заг. ред. В. Моренця; пер. с польськ. С. Яковенка. — К.: ВД „Києво-Могилянська академія”, 2008. — 531 с.
Це перша в Україні масштабна антологія сучасного польського літературознавства, яка охоплює тексти найвидатніших теоретиків літератури від 1960-х років дотепер. Тематичний і проблемний діапазон вибраних праць — методологічні питання історії літератури, структуралізм і постструктуралізм, літературна аксіологія, мімезис, інтертекстуальність, інтердисциплінарність, міфографічна критика, культурологічне й антропологічне літературознавство. Психоаналіз, герменевтика, актуальні проблеми компаративістики — дозволяє створити цілісне враження про основні досягнення польської теорії літератури за останні півстоліття.

Ткаченко Т. І. Феномен жіночого прозописьма в українській літературі другої половини ХХ — початку ХХІ століття: монографія / Т. І. Ткаченко. — К. : КиМУ, 2008. — 255 с.

Дослідження присвячене фемінному дискурсу в українській літературі другої половини ХХ — початку ХХІ століття. У результаті аналізу творчості Докії Гуменної, Віри Вовк, Марії Матіос та Євгенії Кононенко з’ясовано домінанти жіночого прозописьма, що полягають в акцентації фемінної суб’єктивності.
Зміст: Розділ 1. Стереотипність і реінтерпретація дискурсу фемінної літератури; Розділ 2. Фемінний аспект ідейно-естетичних пошуків в українській літературі другої половини ХХ ст. 2.1. Розкриття онтогенезу української нації у творах Докії Гуменної; 2.2. Жіноча концепція пантеїстичного християнства у прозі Віри Вовк; Розділ 3. Розширення тематики та жанрова модифікація у творчості письменниць на межі ХХ — ХХІ ст. 3.1. Романи-синтези Євгенії Кононенко; 3.2. Книга-колаж Марії Матіос; Висновки.

Трофимчук М. Поетика епохи Мазепи: монографія / Мирослав Трофимчук. – Львів : СПОЛОМ, 2009. – 224 с.

У монографії досліджено етико-естетичні концепції теорії літератури епохи бароко в Україні. Положення рукописних курсів Києво-Могилянської академії ХVII – ХVIII ст. Порівнюються із ренесансними теоріями Західної Європи та їхніми античними джерелами. Таким чином усталюється жанрово-видова система і стилістичні теорії, які домінували в епоху бароко. Хоча перший збережений український теоретичний курс датується 1637 роком, література бароко розквітає упродовж „золотої Мазепинської епохи” – періоду відносної стабілізації в Україні 1685 – 1709 рр. Саме в цей час закладалися підвалини новітньої української літератури із модерною системою жанрів; на основі синтезу античних мітологічних образів й образності Святого Письма витворився національно-своєрідний духовний світ української нації.
Рецензентами були Пелешенко Юрій Володимирович, доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України; Криса Богдана Семенівна, доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури імені Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка.

Зі змісту: Вступ. Шляхи розвитку української культури. Розділ І. „Загальна поетика”: oratores fiunt, poetae nascuntur. Нова самосвідомість митця. Розділ ІІ. „Ужиткова поетика”: docere, movere et delectare. Підрозділ І. Творчість Вергілія – джерело літературно-теоретичних знань в Україні ХVII – ХVIII ст.; Підрозділ ІІ. Творча спадщина Горація – грунт для розвитку літературно-теоретичних знань в Україні; Підрозділ ІІІ. Творчість Овідія як джерело літературно-теоретичних знань в Україні ХVII ст. Підрозділ IV. Вплив творчості Марціала на зародження і становлення теорії української літератури; Підрозділ V. Драматурги. Розділ ІІІ. Parnassus Roxolanus trivertex. Підрозділ І. Новолатинська філологія в Україні-Гетьманщині; Підрозділ ІІ. Кореляція ренесансної доктрини українським християнським світоглядом; Підрозділ ІІІ. Функції латиномовної літератури у контексті літературного процесу Укаїни ХІІ – ХVIII ст. (Замість висновків).

В антології представлені українські літературні школи та групи кінця 60 — 90-х рр. ХХ ст., як-от: Київська школа поезії (Василь Голобородько, Віктор Кордун, Микола Воробйов, Михайло Григорів), ДАК (Бахмацька школа) (Костянтин Москалець, Володимир Кашка, Микола Туз), „Бу-Ба-Бу” (Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Віктор Неборак), „ЛуГоСад” (Іван Лучук, Назар Гончар, Роман Садловський), „Пропала грамота” (Юрко Позаяк, Віктор Недоступ, Семен Либонь), „Музейний провулок, 8” (Віталій Борисполець, Олександр Бригинець, Володимир Жовнорук), „ММЮННА ТУГА” (Мар’яна Савка, Маріанна Кіяновська, Наталя Сняданко), „Нова дегенерація” (Іван Андрусяк, Степан Процюк, Іван Ципердюк), „Червона Фіра” (Сергій Жадан, Ростислав Мельників), „Друзі Еліота” (Анатолій Дністровий), „Західний вітер” (Василь Махно, Борис Щавурський, Гордій Безкоровайний) та „Нечувані” (Олена Галета, Галина Крук, Ірина Старовойт).
У виданні подано біобібліографію про авторів, а окрім їхніх поетичних творів, вміщено також есеї — поети про поетів, які дозволяють краще відчути дух самої поезії.

Филипович П. Літературознавчі студії. Компаративістика: статті, рецензії / упоряд., авт. передмови і приміток В. Поліщук. — Черкаси: Брама-Україна, 2008. — 644 с.
До цього видання включені літературознавчі дослідження талановитого українського поета-неокласика, перекладача і вченого Павла Филиповича (1891 — 1937), які не входили до попередніх видань його праць „Література” (Нью-Йорк — Мельбурн, 1971), „Літературно-критичні статті” (Київ, 1991) і „Шевченкознавчі студії” (Черкаси, 2002). Ці дослідження публікувалися лише в періодиці чи як передмови до книг конкретних авторів у 1914 — 1934 роках. Павло Филипович постає у своїх статтях і рецензіях як глибокий і компетентний обсерватор українського і європейського письменства, літературознавець-компаративіст із „неокласичним” поглядом на художнє слово, як один із фундаторів українського літературознавства ХХ століття.
Зміст: Нові матеріали до життя й творчості Котляревського; Переклад Котляревського із Сапфо; І.Котляревський. Енеїда; Нові праці про І. Котляревського (З нагоди 90-х роковин смерті Котляревського); До історії раннього українського романтизму; Невідомий вірш Амвросія Метлинського; До студіювання Шевченка; Європейські письменники в шевченковій лектурі; Б. Навроцький. „Гайдамаки” Тараса Шевченка; Забуті рецензії сорокових років на шевченкові твори; Я. Щоголів. Поезії; Перша друкована поезія Я. Щоголева; Етнографічне непорозуміння з віршем Я. Щоголева; Нова праця про Марка Вовчка; Франко — поет; Іван Франко. Борислав сміється; Поезія І. Франка; Розвиток психологічної новелі Коцюбинського; Русалка; Місячна легенда; Одно слово; Ґенеза драматичної поеми Лесі Українки „У пущі”; О. Слісаренко. На березі Кастальському; М. Заньковецька; На шляху до нового театру; [Бібліофілія]; Український театр у 1923 році; Ол. Дорошкевич. Підручник історії української літератури; Ленін в українській поезії; Антін Павлюк. Життя; Отроковський Володимир Михайлович; В. М. Отроковський (З нагоди 10-х роковин смерті); Два неизвестных стихотворения Е. А. Боратынского; Отчет о поездке в Петроград (31 января — 21 февраля 1915 г.); Об академическом издании стихотворений Е. А. Боратынского; О втором томе академического издания сочинений Боратынского; Проф. Василь Сиповський. Україна в російському письменстві; До річниці виступу декабристів; Рилєєв і Державін; Пушкін в українській літературі; Василий Гиппиус. Гоголь; Українська стихія в творчості Гоголя; Микола Гоголь. Тарас Бульба; М. Є. Салтиков-Щедрін (До сторіччя народження); Український елемент в творах М. Лєскова; Французские лирики ХVIII века; Байрон; Барбье и русская поэзия; Поет липневої революції (До 50-річчя з дня смерти О. Барб'є); Відгуки Бюрґерової „Ленори в українській літературі”; Пісенна спадщина Беранже; Творець соціально-психологічного роману (До 150-річчя з дня народження Стендаля).

Харлан О. Дискурс катастрофізму в українській та польській прозі (1918 — 1939): монографія / Ольга Харлан. — К.: Освіта України, 2008. — 307 с.

У монографії досліджується українська і польська проза міжвоєнного двадцятиліття в аспекті функціонування катастрофізму. Тут узагальнено й систематизовано філософські засади формування катастрофічного світогляду, запропоновано та обґрунтовано виділення основних філософсько-естетичних моделей катастрофізму (історіософська, антропологічна, технократична), визначено особливості й закономірності їх прояву в художніх творах; проаналізовано жанрові моделі катастрофізму та окреслено важливі тенденції контамінації деяких жанрових структур під впливом катастрофічних тенденцій.
Крізь призму катастрофічних тенденцій аналізується творчість В. Винниченка, В. Підмогильного, М. Хвильового, М. Йогансена, О. Турянського, М. Івченка, І. Вільде, К. Гриневичевої, Н. Королеви, Ю. Липи, А. Головка, В. Леонтовича, Я. Парандовського, З. Налковської, З. Коссак-Щуцької, Б. Шульца, Я. Івашкевича, С. І. Віткевича, Ю. Вітліна, В. Ґомбровича, М. Домбровської, П. Ґоявічинської та ін.

Хахуля О. Б. Антоненко-Давидович у пазурях чекістів: спогади / Олександер Хахуля; передмова та перекл. з рос. Мови Д.Чуба.  — Мельборн: Ластівка, 1987. — 216 с.
Назва книги говорить за себе.

Зміст:
1. „Талант человеческий” : М. Н. Кураев. Актуальный Чехов. Заметки о классике; Г. А. Шалюгин. Медицинский молоточек на столе; Ю. Н. Скобелев. Из ялтинского архива М. П. Чеховой;
2. Крымское творчество А. П. Чехова: А. Г. Головачева. Первый крымский рассказ Чехова; И. М. Богоявленская. Мотив дороги в ялтинской прозе Чехова; Т. Б. Зайцева. Рассказ „Душечка” и литературный прототип героини; Н. Ф. Иванова. „Прелестные подробности” в рассказе „Дама с собачкой”: Н. А. Кожевникова. „До конца еще далеко-далеко...” (О „Даме с собачкой”); Е. Н. Петухова. Чеховский подтекст в рассказе В. В. Набокова „Весна в Фиальте”; Н. В. Францова. Опыт мифопоэтического прочтения пьесы Чехова „Три сестры”; И. С. Ганжа. После „Вишневого сада”: повесть Н. Берберовой „Роканваль”;
3. Память Чеховского дома: Ю. С. Турчик. Белая дача: начало; А. В. Ханило. Строительство Белой дачи: по письмам А. П. Чехова и документам музея; И. С. Ганжа. Интерьер чеховского дома; М. М. Сосенкова. Обитатели и гости Белой дачи: сентябрь 1899 г. — апрель 1905 г.; К. В. Жукова. Пейзаж на картоне; Ю. Г. Долгополова. „Вы сумеете прочитать между строк...” (Чехов и Мейерхольд); Н. Г. Ничипорук. А. П. Чехов и В. Г. Короленко; В. А. Старикова. А. П. Чехов в духовой жизни Крыма: По материалам севастопольской и симферопольской периодики 1905 — 1908 гг.; А. С. Мелкова. Судьба Белой дачи: 1904 — 1914 гг. По страницам русской периодики; Ю. Н. Скобелев. Музейное собрание Белой дачи; Г. Н. Шестаченко. Чеховский сад: вчера и сегодня;
4. После Чехова: Н. Н. Богданов. Неопубликованный автограф М. А. Булгакова; К. В. Жукова. Музей Чехова в годы войны; А. Г. Головачева. Чехов по-шведски: из жизни Дома-музея в 1988 г.; Г. А. Шалюгин. Семьдесят пять: зарубка в памяти; А. П. Чудаков. Семьдесят пять, или Путешествие в третье тысячелетие; Л. И. Лысова. Белая дача на телеэкране.

Чеховские чтения в Ялте: Мир Чехова: мода, ритуал, миф / Дом-музей А. П. Чехова в Ялте: сб. науч. трудов. — Вып. 13. — Симферополь: Доля, 2009. — 368 с.

Тринадцятий випуск збірника містить матеріали міжнародної наукової конференції „Мир Чехова: мода, ритуал, миф”, яка відбулася в Ялті у квітні 2008 року.
Зміст:
1. Н. Ф. Иванова. О „галантерейном” рассказе Чехова и не только; И. А. Манкевич. Костюм и мода в повседневной жизни А. П. Чехова: культурологические этюды; А. В. Ханило. О. Л. Книппер-Чехова по воспоминаниям современников: о моде и театральных костюмах; В. Я. Звиняцковский. Мода на невинность (Меньшиков и Беликов);
2. А. Д. Степанов. О ритуале Чехова; О. Н. Филенко. „Без любви нехорошо”, или предсвадебный обряд в интерпретации Чехова; К. Д. Гордович. Состоявшиеся и несостоявшиеся свадьбы в рассказах Чехова; Н. В. Абабина. Особенности использования ритуала в ранних произведениях Чехова; Н. В. Францова. Именины как сюжетообразующий компонент чеховского теста; Т. А. Шеховцова. Икона в творчестве А. П. Чехова; Н. А. Никипелова. Ритуал как власть над сознанием в повести Чехова „Моя жизнь”; А. Г. Головачева. Отражения „Скарпеи Баскаковых” Б. Акунина в „Вишневом саде” А. П. Чехова;
3. Л. М. Алексеева. Русская фольклорная мифология в произведениях А. П. Чехова; М. М. Одесская. Миф об Ариадне и „Ариадна” Чехова; В. В. Савельева. Гипнос и Танатос в художественной антропологии Чехова; Г. А. Шалюгин. „Мое имя и я”: „Архиерей”; Е. Н. Петухова. „Усадьба у реки”: преломление мифа у Чехова; Анджела Бринтлингер. Новый прекрасный Чехов: американизация чеховской „Дамы с собачкой”; И. Н. Сухих. Жизнь после жизни: Б. Ш. Как мифолог А. Ч.;
4. А. Н. Подорольский. О „созвучности чеховской натуры — натуре брата Николая” (К 150-летию со дня рождения Н. П. Чехова); Ю. Я. Арбатская. Парки Гурзуфа в жизни и творчестве А. П. Чехова; И. С. Ганжа. Знакомые Чехова на страницах „Записок Крымского Горного Клуба”; З. Г. Ливицкая. Ялтинские антоновки. О Софье Павловне Бонье; Н. П. Рогачев. Вспоминает дочь Синани; Ю. Г. Долгополова. Благотворительная деятельность в Ялте чеховского времени; Н. Ф. Иванова. „Нас может объединять лишь правда” (Е. Э. Лейтнеккре и его роль в истории чеховских музеев);
5. Т. А. Шеховцева, Н. А. Никипелова. 29-е Чеховские чтения в Ялте; Тематика конференций „Чеховские чтения в Ялте”. 1954 — 2008 гг.; Перспективный план конференций „Чеховские чтения в Ялте”. 2009 — 2015 гг.

Шевченко в краю Франка : пам’ятники Кобзареві на Дрогобиччині / [упорядник і редактор Михайло Шалата]. – Дрогобич : Коло, 2003. – 80 с. : фото.

Книжка, що є результатом спільного задуму Дрогобицьких товариств „Просвіта” й „Україна-Світ”, має краєзнавчий характер, але призначена вона для широкго кола читачів.

Зміст: Історія дрогобицького пам’ятника Т. Шевченкові / М. Шалата ; Борислав / Р. Тарнавський ; Довге (Гірське) / Д. Павець ; Залокоть / М. Цицик ; Лужок Долішній / Р. Пастух ; Марципіль / Р. Пастух ; Нагуєвичі / М. Шалата ; Нове Село / Т. Бордуляк ; Солець / А. Галяк, А. Говіщак ; Стебник / А. Галяк; Східниця / Т. Бордуляк ; Трускавець / А. Говіщак ; Улично / Т. Бордуляк ; Ясениця Сільна / Г. Галишин.

Шестопалова Т.П. На шляхах синтези думки : (теоретичні засновки спадщини Юрія Лавріненка) : монографія. – Луганськ : ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2010. – 320 с.

У монографії висвітлюються питання становлення та функціонування критичної свідомості яскравого представника українського еміграційного літературознавства ХХ століття – Юрія Лавріненка. На підставі раніше невідомих біографічних, епістолярних джерел, критичних матеріалів, неопублікованих рукописів та добре відомих українським читачам праць (антологія «Розстріляне відродження», збірка «Зруб і паростки» тощо) авторка зробила спробу дослідити теоретичний потенціал критичної думки цього українського інтелектуала. У якості основного аналітичного інструментарію обрано поняття «концепт», яким охоплено факти індивідуальної критичної свідомості.
ЗМІСТ:
Вступ
Розділ І. Евристичні пріоритети дослідження
Розділ 2. Персонологічний зріз наукового мислення Ю. Лавріненка
Розділ 3. Герменевтична складова теоретичної свідомості Ю. Лавріненка
Розділ 4. Роль культурно-історичної ситуації у формуванні теоретичних підвалин мислення Ю. Лавріненка
Висновки

Шугай О. Як творилася „Аполлонова лютня”: сповідь ініціатора і видавничого редактора першої в ХХ ст. антології давньої української поезії / Олександер Шугай. — К.: ВД „Києво-Могилянська академія”, 2007. — 96 с. : іл.

Есей, який розкриває процес створення „Аполлонової лютні”.

Ярема Я. Хронологія життя і творчості Івана Франка / Яким Ярема; Міністерство освіти і науки України; Львівський нац. ун-т імені Івана Франка. – Львів : видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 242 с.

У праці послідовно за роками описано головні події в житті Івана Франка та постання й публікування його творів.

Яручик В. Українська література в Польщі (Історія, видавнича діяльність та періодика, літературні дискусії, поезія) / Віктор Яручик. — Луцьк: Твердиня, 2009. — 156 с.

Книгу присвячено українському літературному процесу в Польщі. У дослідженні проаналізовано загальнокультурні й суспільно-історичні риси літературного процесу, джерела української поезії Польщі, визначено основні періоди її розвитку, встановлено ідейно-тематичні, жанрові та стилістичні домінанти, з’ясовано роль періодичних видань у літературному житті, окреслено провідні постаті аналізованого літературного процесу, показано їх внесок у розвиток українського поетичного слова, визначено роль великої і малих батьківщин у творчості досліджуваних письменників. У виданні зроблено першу спробу комплексного літературознавчого огляду української поезії Польщі як цілісного мистецького явища.
Рецензенти: М. Г. Жулинський, Л. К. Оляндер.

Бібілографічні покажчики, довідкова література

Аннотированный каталог писателей и переводчиков стран СНГ и Балтии / Армянская общественная организация культурного сотрудничества с зарубежными странами (АОКС); Союз переводчиков стран СНГ и Балтии. – Ереван : [Союз переводчиков стран СНГ и Балтии, АОКС], 2009. – 416 с.
Каталог складено на основі інформаційного листка, який було розіслано електронною поштою більшості учасників ІІ Форуму перекладачів, письменників та видавців країн СНД та Балтії (11–14 жовтня 2008 р.), поширений під час роботи Форуму.

Жадько В. Іду за Шевченком : від Києва до Канева / Віктор Жадько. – К. : ВПК «Експрес-Поліграф», 2010. – 128 с. : іл.

Видання – результат копіткої праці автора, який упродовж кількох років пройшов увесь шлях Т. Шевченка, яким мандрував Кобзар, тричі приїздивши в Україну, відвідуючи Київ та Малу Батьківшину – Черкащину в 1843–1844, 1845–1846 та 1859 роках. З об’єктивною достовірністю вказані місця, які Шевченко змалював і подано їх сучасні світлини, написана історія створення малюнків та місць, які відвідував Поет, людей, з якими зустрічався, картини художників, які присвятили Кобзареві свої полотна, про Чернечу гору, де покоїться пророк нашого народу, про міста і села, де встановлено пам’ятники та бронзові погруддя Великому Українцеві.

Жадько В. Черкащина : універсальна енциклопедія : документально-публіцистичне, наукове фотоілюстроване історичне видання / Віктор Жадько. – К. : ВПК «Експрес-Поліграф», 2010. – 1104 с. : фото.

У передмові зазначено, що це – перша в Україні авторська універсальна енциклопедія, яка всебічно висвітлює всі сторони економічного, соціального і духовного життя Черкаської області. Академік Академії наук вищої освіти України, доктор філософських наук, професор, письменник Віктор Жадько намагався охопити весь обшир діяльності Малої Батьківщини, її міста і села, річки та історичні пам’ятки, зокрема, про Богдана Хмельницького і Тараса Шевченка та їх оточення, козаків та гайдамаків, гетьманів, отаманів Холодного краю, героїчних земляків у часи Другої світової війни, відомих особистостей – упродовж усього історичного часу: від перших відомостей про заснування і життєдіяльність до сьогодення.

Життя, покладене на вівтар України : до 70-річчя від дня народження Василя Семеновича Стуса – поета, правозахисника, людини (1938 – 1985) : методично-бібліографічні матеріали. – Вінниця, 2007. – 64 с. : фото.

Фахіці Вінницької обласної універсальної бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва узагальнили свої напрацювання до чергових Стусівських читань і на їх основі підготували методично-бібліографічні матеріали, присвячені ювілею поета-земляка. В їх структурі:
1) вступна стаття Д. Стуса „Василь Стус”;
2) короткі біографічні відомості;
3) „Читаймо вірші Стуса Василя” – вірш вінницького поета анатолія Бортняка;
4) матеріали до книжкової виставки „Дай, Україно, гордого шляху” (Василь Стус в житті, творчості, спогадах та оцінках);
5) хроніка проведення Стусівських читань на Вінничині та висвітлення подій в засобах масової інформації;
6) сценарій літературно-мистецького вечора „Поезіє, красо моя, окраса, я перед себе чи до себе жив?”.

Василь Стус : бібліографічний покажчик / Донецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. Н. К. Крупської. — Донецьк: „Східний видавничий дім”, 2002. — 85 с.

Біобібліографічний покажчик присвячено життю і творчості відомого українського поета Василя Стуса. До покажчика вміщено бібліографічні записи окремих видань поета, творів та публікацій зі збірників, періодичних видань, що характеризують основні аспекти творчої діяльності та життя поета.
Джерелознавча база покажчика взята із фондів Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Н. К. Крупської. Опрацьовано „Літописи книг”, „Літописи журнальних статей”, „Літописи газетних статей”, „Літописи рецензій” за 20 років.
Матеріали у покажчику згруповано у чотирьох розділах:
І. Основні видання творів В. С. Стуса.
ІІ. Література про життя і творчість.
ІІІ. Стус у відгуках зарубіжної преси.
ІV. Бібліографічні, довідкові та методичні видання.

Козак С. «Українські вісті» в Європі й Америці. (1945 – 2000) : бібліографічний покажчик змісту газети «Українські вісті» / Сергій Козак. – Т. І : 1945 – 1967. – К. : «Літературна Україна» / «Ярославів Вал», 2010. -  592 с.

Покажчик «“Українські вісті” в Європі й Америці» є  першою спробою подати вичерпну бібліографічну інформацію про зміст газети за весь період виходу її у світ. Покажчик висвітлює зміст усіх 3398 чисел унікального видання, яке з 1945 по 2000 рік виходило спочатку в Західній Європі, відтак у Америці. На її сторінках було вміщено понад 50 тисяч публікацій: інформаційних заміток, уривків художніх творів, статей, нарисів, репортажів та інших матеріалів українських та іноземних авторів.

Науково-дослідна лабораторія "Духовність літератури": покажчик наукових праць / Мін-во освіти і науки України; Криворізький держ. пед. ун-т. –Кривий Ріг, 2010. – 84 с.

Покажчик наукових праць членів науково-дослідної лабораторії „Духовність літератури” відображає сферу наукових захоплень співробітників лабораторії за період її існування (1995 – 2010). Склад науково-дослідної лабораторії оновлюється, що зумовлює представлення лише тих праць, публікація яких припадає на часи діяльності в межах лабораторії.
Члени лабораторії: Козлов Анатолій Васильович, Бондар Лілія Анатоліївна, Вірченко Тетяна Ігорівна, Волошук Лариса Валентинівна, Гладир Яна Станіславівна, Демченко Світлана Анатоліївна, Дудніокв Микола Олексійович, Ісаченко Тетяна Миколаївна, Касян Сергій Григорович, Ковпік Світлана Іванівна, Козачок Михайло Михайлович, Козлов Роман Анатолійович, Литвин Наталія Володимирівна, Макарова Тетяна Михайлівна, Останіна Ганна Георгіївна, Пензова Світлана Олександрівна, Ревуцька Світлана Казимирівна, Савицька Тетяна Борисівна, Сафонов Юрій Миколайович, Семененко Любов Миколаївна, Скиба Станіслав Максимович, Федоренко Ольга Борисівна, Філіпенко Оксана Олександрівна.

„Наша Культура” (1935 — 1937): систематичний покажчик змісту / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника; упоряд. Н. Прокопенко; наук. ред. Л. Головата. — Львів, 2006. — 124 с.
Покажчик містить бібліографічну інформацію про весь масив публікацій журналу „Наша культура” (Варшава, 1935 — 1937) — наукові дослідження з питань історії, культури, освіти, мистецтва, мовознавства, літературознавства, огляди, рецензії, бібліографічні та хронікальні матеріали.

Раїса Іванченко. На розкриллях історії і любові : біобібліографічний збірник / Національна парламентська бібліотека України; Національна спілка письменників України; Київський міжнародний університет. – К. : [КиМУ], 2010. – 504 с. : порт.

У збірнику в ряді статей відображено основні етапи життя та наукової і літературно-публіцистичної творчості відомого українського історика, професора, письменниці Раїси Іванченко (Іванової) – лауреата Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України.

Література іноземними мовами

Buczynska-Garewicz H. Miejsca, strony, okolice: przyczynek do fenomenologii przestzeni. — Krakow, 2006. — 326 s.
Книга-дослідження простору. Філософія та література — перша через абстрактні рефлексії, друга через безпосередній опис досвіду — становлять багатий матеріал заглиблення в поняття простору та його розуміння.

Greenblatt S. Poetyka kulturowa: pisma wybrane / red. i wstep K. Kujawinska-Courthey. — Krakow, 2006. — 462 s.
Книга складається з десятка есеїв, розташованих за хронологією їх написання, що чудово відображає розвиток думки та зацікавлень автора. В статтях розглядаються такі питання: поетика культури, Шекспір і екзирцизм, Маркс і антисемітизм, історія літератури тощо.

Hyzy E. Kobieta, cialo, tozsamosc: teorie podmiotu w filozofii feministycznej konca XX wieku. — Krakow, 2003. — 300 s.
В книжці авторка підіймає одне з найважливіших питань сучасності — особливо на англо-американської території — феміністична філософія. Ключові поняття: фемінізм, феміністична критика, „природа жінки”, жіноче тіло в чоловічій культурі.

Konstruktywizm w badaniach literackich: antologia / red. E. Kuzma, A. Skrendo, J. Madejski.  — Krakow, 2006. — 476 s.
Книга „Конструктивізм в літературних дослідженнях” перш за все показує значення конструктивізму для літературознавства (теорії літератури і компаративізму), але також і для філософії, антропології, соціології, педагогіки.
Конструктивізм — витвір культури Заходу, який особливо яскраво позначився в області німецької мови. Пропонована антологія є першою в Польщі широкою презентацією доробку двох різновидів конструктивізму: операційного та радикального.

Odkrywanie modernizmu: przeklady i  komentarze / pod red. i ze wstepem R. Nycza. — Krakow, 2004. — 576 s.
„Одкровення модернізму” — антологія перекладів і коментарів, які презентують новий погляд на літературний модернізм. Розглядаються, наприклад, питання проблематики європейського модернізму, проекту критичного модернізму, авангард як/чи модернізм.

Rybicka E. Modernizowanie miasta: zarys problematyki urbanistycznej w nowoczesnej literaturze polskiej. — Krakow, 2003. — 349 s.
Предмет дослідження книжки — спроба опису основних питань із сфери урбаністичної проблематики в сучасній польській літературі.

Slownik rodzajow i gatunkow literackich / pod red. G. Gazdy, S. Tyneckiej-Makowskiej. — Krakow, 2006. — 814 s.
Словник родів та жанрів літератури. Містить понад шістсот широких статей, написаних відомими літературознавцями європейських та позаєвропейських культурних кіл. Охоплює історію літератури від найдавнішого часу до нинішнього століття. Представляє роди та жанри в монографічному підході, розкриває їхню ґенезу, історію та специфіку. Кожна стаття супроводжується відповідною бібліографією.

Sniecikowska B. Slowo — obraz — dzwiek: literatura i sztuki wizualne w koncepcjach polskiej awangardy 1918 — 1939. — Krakow, 2005. — 464   s.
Книга-огляд взаємодії літератури та візуальних мистецтв в дослідженнях міжвоєнного періоду як літературознавства, так і мистецтвознавства. Основна тема трактату — роль інтерсеміотичних змикань в творах модернізму польського авангарду. Авторка аналізує між іншим окремішність колажу в літературі та образотворчому мистецтві, мистецьку функцію типографії, метафори та автокоментарі в авангардних творах.

Wiek awangardy / red. L. Bieszczad. — Krakow, 2006. — 520 s.
Книга складається з чотирьох частин.
Частина перша — авангард — реінтерпретація  — включає статті „Про давні та сучасні інтерпретації неоавангарду”, „Естетика ар’єргарду”, „Ідея мистецьких спільнот у вік авангарду”, „Про зв’язок мистецтва авангарду з природою та пейзажем”, „Кінець авангарду — мистецтво кінця століття”, „Авангард, кітч — філософська художня критика”, „Примітивізм — мистецтво авангарду”, „Поняття авангарду в роздумах, які супроводжують архітектуру, а також історію та теорію архітектури”, „Парадокси танцювального авангарду”.
Частина друга — сучасні стратегії авангарду: „Індивід — група — мережа. Перетворення авангардних стратегій творчості”, „Кібермистецтво як авангард нашого часу”, „На ґрані. Діалектика переходу”, „Консерватизм авангарду”, „Мистецтво концепційне? Від трансавангарду до баналізму” і тт.п.
Частина третя — суспільно-культурний контекст авангарду — „Авангард ХХ століття в еволюційному рефлексійному підході”, „Авангард після обід”, „Авангард — фабрика значень”, На горизонті минулого — міраж авангардного сучасного життя„ тощо.
Частина четверта — ремінісценції.

Підготувала Штолько М.А.