Міністерство освіти й науки України
Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАН України (Україна)
Національна академія педагогічних наук України (Україна)
Відділення філології, мистецтвознавства
та масової комунікації АН ВШ України (Україна)
Вроцлавський Університет (Польща)
Лютеранський університет прикладних наук в Нюрнберзі (Німеччина)
Університетський коледж Естфолда (Норвегія)
Університет імені Адама Міцкевича в Познані (Польща)
Педагогічний університет м. Людвігсбург (Німеччина)
Польське товариство педагогіки філософічної
імені Броніслава Ф. Трентовського (Польща)
Університет Григорія Сковороди в Переяславі (Україна)
Кафедра історії української літератури
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (Україна)
Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» (Україна)
ГО «Конгрес Української Інтелігенції» (Україна)
Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди (Україна)
Харківський національний педагогічний
університет імені Г. С. Сковороди (Україна)
Інформаційний лист
Всеукраїнська наукова конференція
з міжнародною участю
«Від бароко до постмодерну: літературний вимір буття»,
присвячена світлій пам’яті професора Леоніда Ушкалова
25-26 листопада 2024 року
Доктор філологічних наук, професор Леонід Ушкалов – видатний літературознавець, письменник, перекладач, найавторитетніший дослідник творчості Григорія Сковороди та автор численних наукових праць, в яких вивчалися проблеми літератури й філософії від бароко до постмодерну.
Пропонуємо науковій спільноті долучитися онлайн до фахової дискусії про актуальні проблеми літературного виміру буття від давнини до сучасності.
Проблеми, що виносяться на обговорення:
Робочі мови конференції – українська, англійська.
Регламент доповіді: на пленарному засіданні – 15 хвилин, на секційному – 10 хвилин.
Оргвнесок з учасників конференції не стягується.
Для участі у конференції необхідно надіслати до 20 листопада 2024 року на E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Сьогодні, 19 вересня 2024 року, в Інституті літератури відбувся публічний захист дисертації Катерини Буцької "Рецепція пам’яті у слов’янській жіночій прозі помежів’я ХХ–ХХІ ст.: світоглядний та естетичний виміри" на засіданні разової спеціалізованої вченої ради ДФ 002.6710.2024. Захист відбувався із використанням засобів відеозв'язку. Рішенням ради Катерині Вікторівні Буцькій присвоєно ступінь доктора філософії у галузі 03-Гуманітарні науки зі спеціальності 035-Філологія. Вітаємо дисертантку із захистом цікавого дослідження, виконаного на достойному фаховому рівні, яке, сподіваємося, стане вагомим словом про "сучасну жіночу прозу" в українській компаративістиці та загалом у нашому літературознавстві. Щиро дякуємо голові ради Людмилі Тарнашинській, офіційним опоненткам Аллі Татаренко, Наталії Білик, Оксані Пухонській, рецензентці Лесі Демській-Будзуляк за принциповий підхід до роботи, вимогливу оцінку, висвітлення кращих, відкривавчих сторін дисертації і тих моментів, які ще варто поглибити. Чекаємо від пані Катерини індивідуальної монографії за темою дослідження, щиро бажаємо нових наукових успіхів!
Запрошуємо до участі у презентації колективної монографії Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України «На шляху національно-історичного самоусвідомлення: нова українська література» (Київ: Фоліант, 2023, 536 c.: іл.).
Вона є новим словом в осмисленні життя і творчості когорти аристократів духу: від князя Ярослава Осмомисла, гетьмана Івана Мазепи до Т. Шевченка, Олександра Кониського, Якова Щоголева, Михайла Старицького, Івана Франка, Лесі Українки, Панаса Мирного, Бориса Грінченка, Агатангела Кримського, Миколи Філянського, Грицька Чупринки, Василя Стефаника, Володимира Винниченка та інших письменників-класиків.
Авторський колектив представляють: Микола Жулинський, Ростислав Радишевський, Олександр Боронь, Лариса Мороз, Світлана Задорожна, Надія Левчик та інші науковці.
Монографія присвячена пам’яті д. ф. н. Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Камінчук Ольги.
Модератор: Микола Бондар.
Презентація відбудеться 24 вересня о 15 годині в Національному музеї літератури України за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 11 (поруч зі ст. м. «Театральна»).
У Львові в Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій» (площа Міцкевича, 10) до 29 вересня триває робота виставкового проєкту під назвою «Опанас Заливаха. Хто ми?», відкритого в День Незалежності України 24 серпня ц.р. «Це перша ретроспектива художника-шістдесятника у Львові за чверть століття», - розповідає керівник проєкту мистецтвознавець Богдан Мисюга. Нова виставка має на меті показати погляд митця-дисидента на те, ким ми є, розкриваючи його шлях і спроби знайти цю відповідь. До експозиції ввійшло понад 80 малярських і пластичних творів із колекції родини художника та збірки ЦІММу. Дві третини експонатів глядачі побачать уперше. Також історію художника відвідувачі дізнаються через листи з державних і приватних архівів України, зокрема Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України. Одним із елементів експозиції став також великоформатний муляж вітража «Шевченко. Мати», який митець створив у співавторстві з Аллою Горською, Галиною Зубченко та Людмилою Семикіною у 1964-му в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка. Ця виставка про українців, свободу шістдесятників, боротьбу людини попри будь-які негаразди, об’єднання попри неідеальність життя і про пошук точок консолідації задля перемоги над ворогом. Ініціатори проекту прагнуть донести тезу, що це, безумовно, одне з найсильніших поколінь в «біографії» України, історія якого надихає на подальше протистояння та об'єднання задля перемоги.
До львівського проекту Центру інтелектуального мистецтва «Меркурій» долучився також науковий Центр дослідження проблематики українського шістдесятництва Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України: так, доктор філологічних наук професор Людмила Тарнашинська на запрошення організаторів прочитала лекцію на тему: «Виклик тоталітарній системі: українські шістдесятники». Під час спілкування із слухачами прозвучали відповіді на запитання: «Хто такі українські шістдесятники? Як ця малесенька шопта кинула виклик цілій тоталітарній системі?» Також лекторка розповіла про соціокультурне тло того часу, філософію шістдесятництва та її прояв у мистецтві, чим українські дисиденти відрізнялися від бітників і що їх поєднувало, як вони стали предтечею Майданів і «Воїнів Світла».
У Будапешті вийшов друком сигнальний примірник двомовної антології «Поетична варта», яку упорядкував поет і громадський діяч Михайло Жайворон. У виданні представлено по одному віршу українських поетів та їхні біографії, переклад угорською виконала Тімеа Тімко. Передмову до антології написав письменник, співробітник нашого Інституту Ігор Павлюк. Він відзначив, що поезії, об‘єднані в антології, представляють широкий спектр досвіду: від безпосереднього проживання війни до емоційного у вимушеній еміграції. Обравши найпромовистіші образи, він синтезував багатогранну, але цілісну картину.
Видання книги здійснила Фундація української книги в Угорщині «UNABOOK» (керівник проєкту – Уляна Княгинецька) за підтримки Посольства України в Угорщині, Почесного консула України у м. Шіофок Хорвата Золтана, Товариства української культури в Угорщині, Столичного самоврядування українців в Угорщині, Самоврядування українців Йожефвароша, Самоврядування українців Ференцвароша, Самоврядування української меншини XXII-го району м. Будапешта.
Аспірант відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Науковий керівник — Радишевський Ростислав Петрович, д. філол. н., проф., академік НАН України, головний науковий співробітник відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
Тема дисертації: Україніка в літературно-критичній рецепції Антіна Середницького: імагологічний аспект
Наукові публікації:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ
ДНІПРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
Шановні колеги!
Запрошуємо Вас узяти участь у роботі V Всеукраїнської наукової конференції «Історія як текст & художній текст як історія (до 100-річчя від дня народження Павла Загребельного)», проведення якої планується 30 жовтня 2024 р. у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара
Основна проблематика конференції
1. Павло Загребельний і метанаративи його часу, творчість письменника як «своєрідна літературна парабола».
2. Наративні експерименти Павла Загребельного.
3. Мовотворчість і картина світу Павла Загребельного: лінгвостилістичний і лінгвопрагматичний аспекти.
4. Моделювання історії в прозі Павла Загребельного; історизм, документалізм, реконструкція в художній картині світу митця.
5. Художній твір як версія історичної реальності: від документалізму до альтернативної історії.
6. Документ у структурі художньої оповіді, автор / наратор як свідок «історичних» подій.
7. Новий історизм в історіографії та літературній творчості.
8. Повсякдення – герой (оповіданої) історії.
9. Гранд- і субнаративи сьогодення та роль художньої літератури в їх формуванні.
Форма участі в конференції
1. Виступ із доповіддю на пленарному засіданні (до 15 хв.).
2. Виступ із стендовою доповіддю (до 10 хв.).
3. Публікація тез доповідей. Конференція проводитиметься дистанційно (на платформі Zoom).
Для участі в конференції просимо надати до 14 жовтня 2024 року контактну інформацію із заявленою темою і формою участі за посиланням https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSck-yanUr3q0WKJ7fTcZjFTFGviI4LO115237oE3HGhdgjYRw/viewform
Центр з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, запрошують Вас узяти участь у роботі конференції
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ ФЕНТЕЗІ. СВІТОБУДОВА ФЕНТЕЗІ: ГАСТРОНОМІЧНИЙ ВИМІР
яка відбудеться онлайн 15-16 січня 2025 року об 11.00 за Київським часом (+2 GMT)
Фентезійні світи населяють живі істоти, а отже, в кожному світі – своє особливе частування. Наїдки й напої чарівних світів живлять своїх мешканців, змінюють їх, або ж самі мешканці змінюють світ, удаючись до особливої магії наїдків та напоїв. Дорожній хліб Середзем’я чи фрукти, принесені рікою, або горнятко камри, – їжа й напої є формою фізичного діалогу світу та його мешканців, ініціюють та забезпечують трансформацію того, хто споживає, й того, хто частує. В контексті вторинних світів і магічних систем, розроблених авторами фентезі, частування розкривається цілим спектром додаткових сенсів сакрального і профанного, низкою аспектів тілесності та переосмислення того, що і для чого творить і споживає персонаж.
Запрошуємо вас до розмови про гастрономічні виміри літератури фентезі новітньої доби (від початку ХХ сторіччя до сьогодення). Пропонуємо вам такі питання для обговорення:
⮚ Їжа та напої як частина світобудови.
⮚ Звична їжа нашого світу в часопросторі фентезійних світів.
⮚ Вигадані продукти, страви, кухні, застільні ритуали тощо.
⮚ Чарівні наїдки та напої. Їжа та напої з особливими властивостями.
⮚ Священна їжа, гріховна їжа, їжа спокути.
⮚ Магічна кухня: простір, постаті, приладдя, процеси та меню.
⮚ Мистецтво кулінарії та магія. Фігура кухаря як фігура мага.
⮚ Вживання алкоголю в уявному світі.
⮚ Споживання та інтоксикація.
⮚ Візуалізація страв у чарівному світі: мета, засоби, прийоми, виклики.
⮚ Аспекти тілесності, що розкриваються через гастрономічний вимір.
Заявки на участь у конференції приймаються до 10 грудня 2024 року Для заявки просимо заповнити форму https://forms.gle/X47CeJcE4VEZQ4xu6
Робочі мови конференції українська й англійська РЕГЛАМЕНТ ВИСТУПІВ: доповідь до 25 хв. виступ у дискусії до 5 хв.
Посилання на гостьову реєстрацію https://forms.gle/FgLKB8chyfs8Lr3b8