Монографія наукового співробітника Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України кандидата філологічних наук Вадима Василенка «Слід Антея. Українська еміграційна література другої половини ХХ століття: ідеї, тексти, постаті» вийшла друком у видавництві «Дух і літера» в серії «Постаті культури».
У монографії розглянуто основні явища, події та процеси української еміграційної літератури другої половини ХХ століття в історико-літературному, поетикальному, біографічному аспектах. В основі авторського аналізу: історія літературно-критичної думки в період МУРу, літературознавчі концепції Юрія Шереха, Володимира Державина, Дмитра Чижевського, поетичні системи неокласицизму Михайла Ореста, сюрреалізму Емми Андієвської, модерністські проєкти Ігоря Костецького і Юрія Косача, антитоталітарні дискурси Уласа Самчука та Докії Гуменної, історіософські й культурологічні візії Наталени Королевої та Леоніда Мосендза, світоглядні та естетичні парадигми українського європеїзму й екзистенціалізму, феномени божевілля та двійництва. Авторське дослідження оперте на широкий спектр художніх і критичних текстів, архівних матеріалів, сучасне наукове розуміння природи художньої та літературно-критичної творчості, інтелектуальної біографії, історії ідей.
Ця праця є внеском дослідника у вивчення проблем розвитку української еміграційної літератури ХХ століття, її історико-культурного контексту, біографічних і світоглядних колізій її творців, ідейно-художніх особливостей творів, а також взаємозв’язку національного письменства з європейським.
Рекомендуємо якнайширшому колові читачів: філологам, історикам, філософам, культурологам, усім зацікавленим історією української літератури модерної доби, її еміграційним контекстом.
Аспірант відділу теорії та літературної критики Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України.
Науковий керівник – Жулинський Микола Григорович – д. філол. н., проф., завідувач відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу.
Тема дисертації: Етос національного самовизначення (на матеріалі поетики Василя Стуса).
Сьогодні, 24 вересня 2024 року, в Інституті літератури відбувся публічний захист дисертації Валерії Колодій "Давні українські міфологічні сюжети й образи в ліриці поетів Празької школи" на засіданні разової спеціалізованої вченої ради ДФ 002.6748.2024. Рішенням ради Валерії Колодій присвоєно ступінь доктора філософії у галузі 03-Гуманітарні науки зі спеціальності 035-Філологія. Вітаємо дисертантку та її наукового керівника д.ф.н., проф., акад. НАНУ Миколу Жулинського із захистом актуальної праці. Щиро дякуємо голові ради д.ф.н. Олександру Бороню, офіційним опоненткам д.ф.н. Олені Бондаревій та д.ф.н. Олені Романенко, рецензенткам д.ф.н. Тетяні Рязанцевій та к.ф.н. Надії Гаврилюк за грунтовні відгуки, фахову оцінку дисертації, висвітлення її здобутків і тих сторін, які молодій науковиці у перспективі варто розвивати, посилювати. Чекаємо найближчим часом індивідуальної монографії дисертантки за темою дослідження та зичимо нових наукових відкриттів!
Міністерство освіти й науки України
Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАН України (Україна)
Національна академія педагогічних наук України (Україна)
Відділення філології, мистецтвознавства
та масової комунікації АН ВШ України (Україна)
Вроцлавський Університет (Польща)
Лютеранський університет прикладних наук в Нюрнберзі (Німеччина)
Університетський коледж Естфолда (Норвегія)
Університет імені Адама Міцкевича в Познані (Польща)
Педагогічний університет м. Людвігсбург (Німеччина)
Польське товариство педагогіки філософічної
імені Броніслава Ф. Трентовського (Польща)
Університет Григорія Сковороди в Переяславі (Україна)
Кафедра історії української літератури
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (Україна)
Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» (Україна)
ГО «Конгрес Української Інтелігенції» (Україна)
Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди (Україна)
Харківський національний педагогічний
університет імені Г. С. Сковороди (Україна)
Інформаційний лист
Всеукраїнська наукова конференція
з міжнародною участю
«Від бароко до постмодерну: літературний вимір буття»,
присвячена світлій пам’яті професора Леоніда Ушкалова
25-26 листопада 2024 року
Доктор філологічних наук, професор Леонід Ушкалов – видатний літературознавець, письменник, перекладач, найавторитетніший дослідник творчості Григорія Сковороди та автор численних наукових праць, в яких вивчалися проблеми літератури й філософії від бароко до постмодерну.
Пропонуємо науковій спільноті долучитися онлайн до фахової дискусії про актуальні проблеми літературного виміру буття від давнини до сучасності.
Проблеми, що виносяться на обговорення:
Робочі мови конференції – українська, англійська.
Регламент доповіді: на пленарному засіданні – 15 хвилин, на секційному – 10 хвилин.
Оргвнесок з учасників конференції не стягується.
Для участі у конференції необхідно надіслати до 20 листопада 2024 року на E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Сьогодні, 19 вересня 2024 року, в Інституті літератури відбувся публічний захист дисертації Катерини Буцької "Рецепція пам’яті у слов’янській жіночій прозі помежів’я ХХ–ХХІ ст.: світоглядний та естетичний виміри" на засіданні разової спеціалізованої вченої ради ДФ 002.6710.2024. Захист відбувався із використанням засобів відеозв'язку. Рішенням ради Катерині Вікторівні Буцькій присвоєно ступінь доктора філософії у галузі 03-Гуманітарні науки зі спеціальності 035-Філологія. Вітаємо дисертантку із захистом цікавого дослідження, виконаного на достойному фаховому рівні, яке, сподіваємося, стане вагомим словом про "сучасну жіночу прозу" в українській компаративістиці та загалом у нашому літературознавстві. Щиро дякуємо голові ради Людмилі Тарнашинській, офіційним опоненткам Аллі Татаренко, Наталії Білик, Оксані Пухонській, рецензентці Лесі Демській-Будзуляк за принциповий підхід до роботи, вимогливу оцінку, висвітлення кращих, відкривавчих сторін дисертації і тих моментів, які ще варто поглибити. Чекаємо від пані Катерини індивідуальної монографії за темою дослідження, щиро бажаємо нових наукових успіхів!
Запрошуємо до участі у презентації колективної монографії Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України «На шляху національно-історичного самоусвідомлення: нова українська література» (Київ: Фоліант, 2023, 536 c.: іл.).
Вона є новим словом в осмисленні життя і творчості когорти аристократів духу: від князя Ярослава Осмомисла, гетьмана Івана Мазепи до Т. Шевченка, Олександра Кониського, Якова Щоголева, Михайла Старицького, Івана Франка, Лесі Українки, Панаса Мирного, Бориса Грінченка, Агатангела Кримського, Миколи Філянського, Грицька Чупринки, Василя Стефаника, Володимира Винниченка та інших письменників-класиків.
Авторський колектив представляють: Микола Жулинський, Ростислав Радишевський, Олександр Боронь, Лариса Мороз, Світлана Задорожна, Надія Левчик та інші науковці.
Монографія присвячена пам’яті д. ф. н. Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Камінчук Ольги.
Модератор: Микола Бондар.
Презентація відбудеться 24 вересня о 15 годині в Національному музеї літератури України за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 11 (поруч зі ст. м. «Театральна»).
У Львові в Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій» (площа Міцкевича, 10) до 29 вересня триває робота виставкового проєкту під назвою «Опанас Заливаха. Хто ми?», відкритого в День Незалежності України 24 серпня ц.р. «Це перша ретроспектива художника-шістдесятника у Львові за чверть століття», - розповідає керівник проєкту мистецтвознавець Богдан Мисюга. Нова виставка має на меті показати погляд митця-дисидента на те, ким ми є, розкриваючи його шлях і спроби знайти цю відповідь. До експозиції ввійшло понад 80 малярських і пластичних творів із колекції родини художника та збірки ЦІММу. Дві третини експонатів глядачі побачать уперше. Також історію художника відвідувачі дізнаються через листи з державних і приватних архівів України, зокрема Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України. Одним із елементів експозиції став також великоформатний муляж вітража «Шевченко. Мати», який митець створив у співавторстві з Аллою Горською, Галиною Зубченко та Людмилою Семикіною у 1964-му в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка. Ця виставка про українців, свободу шістдесятників, боротьбу людини попри будь-які негаразди, об’єднання попри неідеальність життя і про пошук точок консолідації задля перемоги над ворогом. Ініціатори проекту прагнуть донести тезу, що це, безумовно, одне з найсильніших поколінь в «біографії» України, історія якого надихає на подальше протистояння та об'єднання задля перемоги.
До львівського проекту Центру інтелектуального мистецтва «Меркурій» долучився також науковий Центр дослідження проблематики українського шістдесятництва Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України: так, доктор філологічних наук професор Людмила Тарнашинська на запрошення організаторів прочитала лекцію на тему: «Виклик тоталітарній системі: українські шістдесятники». Під час спілкування із слухачами прозвучали відповіді на запитання: «Хто такі українські шістдесятники? Як ця малесенька шопта кинула виклик цілій тоталітарній системі?» Також лекторка розповіла про соціокультурне тло того часу, філософію шістдесятництва та її прояв у мистецтві, чим українські дисиденти відрізнялися від бітників і що їх поєднувало, як вони стали предтечею Майданів і «Воїнів Світла».
У Будапешті вийшов друком сигнальний примірник двомовної антології «Поетична варта», яку упорядкував поет і громадський діяч Михайло Жайворон. У виданні представлено по одному віршу українських поетів та їхні біографії, переклад угорською виконала Тімеа Тімко. Передмову до антології написав письменник, співробітник нашого Інституту Ігор Павлюк. Він відзначив, що поезії, об‘єднані в антології, представляють широкий спектр досвіду: від безпосереднього проживання війни до емоційного у вимушеній еміграції. Обравши найпромовистіші образи, він синтезував багатогранну, але цілісну картину.
Видання книги здійснила Фундація української книги в Угорщині «UNABOOK» (керівник проєкту – Уляна Княгинецька) за підтримки Посольства України в Угорщині, Почесного консула України у м. Шіофок Хорвата Золтана, Товариства української культури в Угорщині, Столичного самоврядування українців в Угорщині, Самоврядування українців Йожефвароша, Самоврядування українців Ференцвароша, Самоврядування української меншини XXII-го району м. Будапешта.
Аспірант відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Науковий керівник — Радишевський Ростислав Петрович, д. філол. н., проф., академік НАН України, головний науковий співробітник відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
Тема дисертації: Україніка в літературно-критичній рецепції Антіна Середницького: імагологічний аспект
Наукові публікації: