Інститут літератури

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, кафедра української літератури та журналістики, Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського університету ім. Миколи Гоголя з нагоди 110-річчя від дня народження відомого літературознавця Івана Кощелівця провели на його батьківщині, в Ніжині, ІІ Кошелівецькі читання.

З вітальним словом виступив ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, доцент, кандидат історичних наук О. Самойленко. З доповідями виступили: доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Л. Тарнашинська (тема ««Можна одверто?» Дві колізії з дискурсу (без)компромісності І. Кошелівця»), доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України НДУ імені Миколи Гоголя Є. Луняк (тема «Студії Івана Кошелівця в контексті розвитку української діаспорної історіографії Кирило-Мефодіївського товариства»), доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу слов’янських літератур Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України П. Михед (тема «Листування Ігоря Качуровського: виміри суб’єктивності»), кандидат філологічних наук, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України С. Лущій (тема «Іван Кошелівець та Юрій Лавріненко: до питання редакторської співпраці»).

Науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Н. Єржиківська, виступаючи з темою «Рецепція Івана Кошелівця на критичний дискурс шістдесятників, репрезентувала й передала до фондів університетської бібліотеки два томи видання «Українська літературна критика ХХ століття: антологія у двох томах» (науковий редактор В. Дончик): перша книга другого тому «Літературні дискусії другої половини ХХ століття» (упорядники та автори приміток і коментарів Т. Головань і Н. Єржиківська) містить відому статтю І. Кошелівця «Шестидесятники» (розділ «Дискусії довкола шістдесятників»).

Цікавими були також доповіді доктора філологічних наук, професора кафедри української літератури НДУ імені Миколи Гоголя О. Ковальчука «Микола Хвильовий і кубізм. «Я (Романтика)», кандидата філологічних наук, доцента, докторанта кафедри української літератури та компаративістики Київського університету імені Бориса Грінченка Г. Шовкопляс «Нова інтерпретація життя генія або вульгарний фемінізм?! Про п'єсу Ірени Салецької – Коваль «Поганські свята»», кандидата філологічних наук, провідного бібліографа Гоголезнавчого центру О. Костенко «Феномен тілесності як форма психологічного буття в художньому світі В. Винниченка».

Вела Кошелівецькі читання директор Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського університету ім. Миколи Гоголя Н. Онищенко. Бібліографи підготували ювілейну виставку публікацій І. Кошелівця.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

ДНІПРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

У Дніпровському національному університеті планується проведення 12-13 квітня 2018 р. Всеукраїнської  наукової конференції «Світ Олеся Гончара й Олесь Гончар у світі», присвяченої 100-річчю від дня народження письменника.

Основна проблематика конференції

1.     Культурологічний і літературний простір Олеся Гончара та його творчості:

а) пізнання світу О. Гончаром;

б) сприйняття постаті Майстра та його творчості у світі.

2.     Діалектика міжлітературних зв’язків белетристики Олеся Гончара: компаративний вимір.

3.     Творчість Олеся Гончара у фокусі естетичних категорій.

4.     Онтологічний, гносеологічний й аксіологічний дискурси творчого доробку Олеся Гончара:

а) світ і людина в прозовому доробку Олеся Гончара;

б) вираз національної свідомості в художній та публіцистичній творчості митця.

Заявки на участь у конференції і тему доповіді (статті) надсилати до 1 січня 2018 р. на адресу 49000 м. Дніпро, пр. Гагаріна, 72, ауд. 914 (кафедра української літератури) або на електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Довідки за телефонами: (056) 374-98-72, (097) 0996713.

23 вересня у парку Шевченка відбулися вже традиційні Наукові пікніки, у яких, так само традиційно, брала участь і команда Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка. Цьогоріч вона «приросла» і новими учасниками, зокрема, як лектори дебютували д.ф.н М.М.Сулима та к.ф.н. Д.Дроздовський. Приємно відзначити, що заходи Інституту користуються значною увагою відвідувачів і успішно конкурують із шоу реактивів, демонстрацією генномодифікованих мишей чи виділенням ДНК банана. Традиційний ажіотаж викликав скрипторій Галини Карпінчук, де всі охочі могли увічнити свої думки страслов‘янським шрифтом за допомогою гусячого пера. Не менший інтерес викликали літературна пригода – вигадлива настільна гра на тему літератури від Катерини Годік й Ірини Скакун – та літературна вікторина від Ольги Блик. Ще один дебютант цьогорічних пікніків Сніжана Жигун запропонувала поринути у світ детективів і розкодувати цитати з української літератури, закодовані шпигунськими шифрами. Але не розвагами єдиними: Тетяна Михайлова та Ольга Матвєєва спопуляризували результати своїх наукових пошуків, запропонувавши інтерактив «Василь Стус як перекладач» та «Володимир Винниченко як художник».

Формат «Наукових пікніків» пропонує безліч можливостей для популяризації науки, тож приєднуйтеся: як учасник чи відвідувач.

За роботи в галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук Президія НАН України щороку (в лютому) присуджує чотирнадцять премій для молодих учених і чотирнадцять премій для студентів вищих навчальних закладів. Премії присуджуються окремим авторам або колективу авторів за кращі наукові роботи, а також за серії наукових робіт з єдиної тематики, за відкриття та винаходи. Колектив, висунутий на присудження премії, повинен включати лише основних авторів, чий внесок був найвагомішим, і складатися не більш як з трьох осіб. Особам, удостоєним премій, на загальних зборах відповідного відділення Національної академії наук України вручаються дипломи встановленого зразка.

На конкурс не приймаються роботи, які раніше були удостоєні премій НАН України, галузевих академій або спеціальних премій інших відомств, що присуджуються за конкурсами.

Не приймаються на конкурс також збірники наукових робіт різних авторів.

*       *       *

1. В конкурсі можуть брати участь наукові співробітники, викладачі, стажери-дослідники, аспіранти науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів віком до 35 років включно, студенти вузів, а також аспіранти та студенти зарубіжних країн, які навчаються в наукових установах та вузах України.

2. Право висувати кандидатів на здобуття премій надається: ученим радам наукових установ і вищих навчальних закладів, колегіям (президіям) міністерств і відомств України, технічним радам промислових підприємств, конструкторських бюро, радам наукових і науково-технічних товариств, що підтверджується витягом з протоколу засідання вченої ради установи або відповідного органу підприємства, організації, чи відомства.

Роботи, виконані молодими вченими, приймаються Національною академією наук України на конкурс за поданням відповідних міністерств, відомств, організацій та рад.

3. Граничний термін подання роботи на конкурс – 15 грудня 2017 р.

4. Організація, яка висунула роботу на присудження премії молодим ученим та студентам, подає до Президії НАН України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 54, телефони для довідок: 8(044) 239-64-24; 8(044) 239-64-63) в оформленому належним чином вигляді з написом на титульному аркуші: “На здобуття премій НАН України для молодих учених (студентів)” та зазначенням відділення НАН України відповідно до тематики роботи:

а) офіційний лист установи щодо направлення конкретної роботи на конкурс (на бланку) в 2-х примірниках, скріплений гербовою печаткою установи;

б) обґрунтоване подання, що включає назву, наукову характеристику роботи й коротку анотацію;

в) опубліковану наукову роботу (серію робіт), матеріали наукового дослідження або винаходу у 2-х ідентично оформлених примірниках – на конкурс молодих учених;

г) наукову роботу, матеріали наукового дослідження або винаходу в 1 примірнику – на конкурс студентів;

д) конкретну довідку у відсотково-цифровій формі про творчий внесок кожного члена авторського колективу, який складається з двох чи трьох осіб, у роботу або серію робіт, висунутих на конкурс;

е) довідку про те, що роботи, які подаються на конкурс, не були раніше удостоєні премій НАН України, країн СНД та ін.;

є) не менше двох рецензій сторонніх організацій (з зазначенням їхньої адреси);

ж) відомості про автора: прізвище, ім’я, по батькові, повна дата народження, місце роботи, науковий ступінь й посада (для студентів – вуз, факультет, курс у розгорнутому вигляді), домашня та електронна адреси, номер телефону (службовий, домашній та мобільний), ксерокопія довідки про надання ідентифікаційного коду;

з) згоду на збір та обробку персональних даних (на відповідному бланку).

Всі матеріали, які подаються на конкурс, повинні бути відповідно оформлені: роботи (неопубліковані) підписані авторами, довідки і рекомендації – керівниками установ (вузів) та скріплені печаткою даної установи. Сторінковий обсяг кожного супровідного документа не регламентується.

5. Роботи, оформлені неналежним чином, до участі в конкурсі не допускаються.

6. Роботи, за які не присуджено премії, не зберігаються в НАН України і за бажанням можуть бути повернені відповідними відділеннями їх авторам.

25-26 вересня 2017 року у м. Кракові відбулася міжнародна наукова конференція "Світи слов"янської уяви", організована Центром Досліджень літератури для дітей і юнацтва(Факультет полоністики) та Інститутом Славістики (Філологічний факультет) Ягелонського університету. У роботі конференції взяли участь літературознавці з Польщі, Болгарії, Словенії, Сербії, України, Хорватії. 

В центрі уваги  дослідників перебували питання, пов"язані з національними особливостями слов"янської уяви, які знаходять свій відбиток у дитячій та різних видах фантастичної літератури Центру, Сходу та Півдня Європи. У низці доповідей обговорювалися фольклорні джерела слов"янського фентезі, постмодерні інтерпретації фольклорних первнів у жанрах антиутопії, притчи, байки,  літературної казки, казкової драми та наукової фантастики. Окрему увагу було приділено фантастичному у періодиці. Науковці також аналізували роль літератури про незвичайне у подоланні спільної для наших народів тоталітарної спадщини, розмірковували про значення фантазії для розвитку вільної особистості та про особливості творення уявних світів у слов"янських літературах.

Інститут літератури на цій науковій зустрічі представляли: голова ЦДЛФ д.ф.н. Тетяна Рязанцева з доповіддю "Казки тоталітарних часів. Образи Зла у фентезійній прозі Алєксандра Шарова" і співголова ЦДЛФ к.ф.н. Євгенія Канчура (Житомирський Державний Технологічний Університет) з доповіддю "Фентезійний світ Європи у романі Макса Фрая "Ключ із жовтого металу".

На фото: Члени Оргкомітету конференції:  керівник Центру досліджень літератури для дітей та юнацтва проф. доктор габ. Анна Чабановська-Врубель і доктор габ. Магдалена Дирас, директор Інституту слов"янської філології".

Керівництво ЦДЛФ із секретарем Оргкомітету конференції магістром Аліцією Фідович

Фото: Марта Котковська та Тетяна Рязанцева

Запрошуємо всіх, хто цікавиться наукою, 23 вересня до парку ім. Т. Шевченка, де традиційно проходитимуть «Наукові пікніки». Окрім лекторію на гостей чекають цікаві майстер-класи, видовищні демонстрації та справжні наукові експерименти.

Від Інституту літератури із лекцією «Їжа в українській літературі» виступить заступник директора з наукової роботи, член-кореспондент НАН України Микола Сулима. А про «Життя в культурі після постмодернізму» розкаже докторант, кандидат філологічних наук Дмитро Дроздовський.

Також на цьогорічних «Наукових пікніках» працюватиме окрема локація, де гості заходу зможуть спробувати розгадати код української літератури, освоїти мистецтво каліграфії, дізнатися секрети письменників, зашифрувати важливу інформацію, взяти участь у літературній пригоді, дізнатися невідомі факти про В. Винниченка та В. Стуса. Чекаємо на вас з 11:00 до 17:00.

Цэнтр даследаванняў беларускай культуры, мовы і літаратуры Нацыянальнай акадэміі навук Беларусі ў рамках Года навукі арганізуе Міжнародную навукова-практычную канферэнцыю “Гісторыя беларускай літаратуры: стан і перспектывы даследавання (да 135-годдзя з дня нараджэння Янкі Купалы і Якуба Коласа)”, якая адбудзецца 15–16 лістапада 2017 года ў Мінску.

Народныя паэты Беларусі Янка Купала (1882–1942) і Якуб Колас (1882–1956) праз сінтэз шматвяковых нацыянальных мастацкіх традыцый з лепшымі ўзорамі сусветнай культуры ўзнялі тагачасную беларускую літаратуру на сусветны ўзровень, вярнулі яе ў еўрапейскі кантэкст. Творчыя здабыткі песняроў сталі знакавымі ідэйна-мастацкімі адкрыццямі і выдатнымі дасягненнямі беларускай паэзіі, прозы і драматургіі. Янка Купала і Якуб Колас стаяць ля вытокаў беларускага нацыянальнага адраджэння, станаўлення беларускай дзяржаўнасці і беларускай літаратурнай мовы. Іх творчасць – энцыклапедыя жыцця беларускага народа першай паловы ХХ стагоддзя.

Тэматычныя кірункі работы канферэнцыі:

-                    жыццёвыя і творчыя шляхі Янкі Купалы і Якуба Коласа;

-                    грамадская дзейнасць Янкі Купалы і Якуба Коласа;

-                    перакладчыцкая дзейнасць Янкі Купалы і Якуба Коласа;

-                    Янка Купала і Якуб Колас у сучаснай інфармацыйнай прасторы (філасофскі, культуралагічны, гістарычны, сацыялагічны, псіхалагічны, педагагічны і дыдактычна-метадычны аспекты);

-                    вывучэнне творчых здабыткаў Янкі Купалы і Якуба Коласа ў сярэдняй школе і ВНУ;

-                    спадчына Янкі Купалы і Якуба Коласа ў святле актуальных праблем літаратуразнаўства, мовазнаўства, тэксталогіі;

-                    рэпрэзентазентацыя твораў Янкі Купалы, Якуба Коласа, Максіма Багдановіча і іншыш класікаў беларускай літаратуры ў гісторыі выдавецкай справы Беларусі і замежжа;

-                    галоўныя праблемы музейнага і архіўнага захавання спадчыны класікаў беларускай літаратуры;

-                    класічная беларуская літаратура ў сучасным прачытанні;

-                    рэцэпцыя творчасці класікаў беларускай літаратуры ў літаратурах народаў свету;

-                    асноўныя пытанні фарміравання бібліятэчных інфармацыйных рэсурсаў і асаблівасцей захавання бібліятэчных фондаў, арганізацыі сацыякультурнага абслугоўвання карыстальнікаў бібліятэк, звязаныя з імёнамі класікаў беларускай літаратуры;

-                    класічная беларуская літаратура ў выяўленчым мастацтве, музыцы, тэатры і кіно.

Да ўдзелу ў канферэнцыі запрашаюцца:

літаратуразнаўцы, мовазнаўцы, настаўнікі сярэдніх школ,  выкладчыкі сярэдне-спецыяльных навучальных устаноў і ВНУ, студэнты, магістранты, аспіранты і дактаранты, музеязнаўцы, бібліятэкары, выдаўцы, краязнаўцы, фалькларысты, культуролагі, мастацтвазнаўцы, гісторыкі.

Рэгламент канферэнцыі:

даклады – да 10 хвілін, выступленні і паведамленні ў дыскусіях – да 5 хвілін.

Каб стаць удзельнікам канферэнцыі, неабходна адправіць заяўку не пазней за 20 кастрычніка 2017 года на электронны адрас: kupalakolas@tut.by

ЗАЯЎКА

на ўдзел у Міжнароднай навукова-практычнай канферэнцыі “Гісторыя беларускай літаратуры: стан і перспектывы даследавання (да 135-годдзя з дня нараджэння Янкі Купалы і Якуба Коласа)”

Прозвішча ___________________________________

Імя _________________________________________

Імя па бацьку ________________________________

Месца працы або вучобы ________________________________

Пасада ______________________________________

Вучоная ступень _____________________________

Вучонае званне ______________________________

Назва даклада _______________________________

Выкарыстанне тэхнічных сродкаў (пазначыць якіх) _____________________________________________________

Кантактны адрас (+ індэкс) _________________________

Кантактны тэлефон (+ код) _________________________

Е-mail ___________________________________________

Браніраванне гасцініцы (так, не) _____________________

Вы можаце атрымаць дадатковую інфармацыю па адрасе:

Е- mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Тэлефон: +37529 775 55 72

Удзельнікам, якiя ўключаны ў праграму канферэнцыі, будуць дасланы запрашэнні электронным лістом.  

Пражыванне, харчаванне і праезд аплачваюцца камандзіруючым бокам.

Умовы прадастаўлення дакладаў для публікацыі.

Тэкст даклада неабходна выслаць па электроннай пошце kupalakolas@tut.byабо прадставіць у аргкамітэт на электронным носьбіце і ў раздрукаваным выглядзе (фармат А4) не пазней за 20 лістапада 2017 года.

Рабочыя мовы канферэнцыі: беларуская, руская, украінская, польская, англійская.

Патрабаванні да афармлення дакладаў:

• прозвішча і ініцыялы аўтара – паўтлустым курсівам, у дужках назва населенага пункта, краіна – курсівам, выраўноўванне па правым боку;

• назва даклада (паведамлення) – вялікімі па цэнтры;

• тэкст – праз прабел, выраўноўванне тэксту па шырыні, абзац 1,25.

• спіс выкарыстанай літаратуры падаецца пасля асноўнага тэксту праз прабел. Афармляецца па патрабаваннях ВАК РБ.

• аб'ём даклада разам з малюнкамі, здымкамі і да т.п. не павінен перавышаць 8 старонак тэксту фармату А4, Times New Roman, 14 кегль, 1,5 міжрадковы інтэрвал, тып файла rtf Microsoft Word.

Аргкамітэт пакідае за сабой права адхіляць матэрыялы, якія не адпавядаюць прад'яўленым патрабаванням.

Цэнтр даследаванняў беларускай культуры, мовы і літаратуры Нацыянальнай акадэміі навук Беларусі ў рамках Года навукі арганізуе Міжнародны круглы стол, прысвечаны 95-годдзю Інстытута беларускай культуры, які адбудзецца 10 лістапада 2017 года ў г. Мінску.

Інстытут беларускай культуры – вышэйшая шматгаліновая навукова-даследчая ўстанова, першая ў гісторыі Беларусі. Заснаваны ў 1922 годзе ў Мінску на базе Навукова-тэрміналагічнай камісіі Наркамасветы БССР, ён паклаў пачатак акадэмічнай навуцы ў краіне.

Мерапрыемства праводзіцца ў рамках Года навукі.

Мэтай круглага стала з’яўляецца падсумаванне вынікаў развіцця Інбелкульта, асэнсаванне яго значэння для гісторыі БССР і суверэннай Рэспублікі Беларусь, абмеркаванне праблем у вывучэнні гісторыі навукі Беларусі і перспектыў далейшага развіцця.

Асноўныя аспекты круглага стала:

-         Інбелкульт: здабыткі, значэнне, вынікі дзейнасці;

-         дзеячы Інбелкульта: фарміраванне навуковай і творчай інтэлігенцыі;

-   традыцыі Інбелкульта ў развіцці літаратуразнаўства, мовазнаўства, этналогіі, фалькларыстыкі, мастацтвазнаўства;

-         Інбелкульт і сучасны стан беларускай навукі і культуры.

Да ўдзелу ў круглым стале запрашаюцца

гісторыкі, культуролагі, мастацтвазнаўцы, літаратуразнаўцы, мовазнаўцы, фалькларысты, музеязнаўцы, краязнаўцы.

Рэгламент круглага стала.

Даклады – да 15 хвілін, выступленні і паведамленні ў дыскусіях – да 5 хвілін.

Каб стаць удзельнікам круглага стала, неабходна адправіць заяўку не пазней за 20 кастрычніка 2017 года на электронны адрас: inbelkult2017@mail.ru.

заяўка

на ўдзел у Міжнародным круглым стале, прысвечаны 95-годдзю Інстытута беларускай культуры

Прозвішча ___________________________________

Імя _________________________________________

Імя па бацьку ________________________________

Месца працы ________________________________

Пасада ______________________________________

Вучоная ступень _____________________________

Вучонае званне ______________________________

Назва даклада _______________________________

Выкарыстанне тэхнічных сродкаў (пазначыць якіх) _____________________________________________________

Кантактны адрас (+ індэкс) _________________________

Кантактны тэлефон (+ код) _________________________

Е-mail ___________________________________________

Браніраванне гасцініцы (так, не) _____________________

Вы можаце атрымаць дадатковую інфармацыю па адрасе:

Е-пошта: inbelkult2017@mail.ru.

Тэлефон: +37529 522 46 53

Удзельнікам, якiя ўключаны ў праграму круглага стала, будуць дасланы запрашэнні электронным лістом.  

Пражыванне, харчаванне і праезд аплачваюцца камандзіруючым бокам.

Умовы прадастаўлення дакладаў для публікацыі.

Тэкст даклада неабходна выслаць па электроннай пошце inbelkult2017@mail.ruабо прадставіць у аргкамітэт на электронным носьбіце і ў раздрукаваным выглядзе (фармат А4) не пазней за 20 лістапада 2017 года.

Працоўныя мовы круглага стала: беларуская, руская, англійская.

Патрабаванні да афармлення дакладаў:

• прозвішча і ініцыялы аўтара – паўтлустым курсівам, у дужках назва населенага пункта, краіна – курсівам, выраўноўванне па правым боку;

• назва даклада (паведамлення) – вялікімі па цэнтры;

• тэкст – праз прабел, выраўноўванне тэксту па шырыні, абзац 1,25.

• спіс выкарыстанай літаратуры падаецца пасля асноўнага тэксту праз прабел. Афармляецца па патрабаваннях ВАК РБ.

• аб'ём даклада разам з рэзюмэ, малюнкамі, здымкамі і да т.п. не павінен перавышаць 8 старонак тэксту фармату А4, Times New Roman, 14 кегль, паўтарачны міжрадковы інтэрвал, тып файла rtf Microsoft Word.

Рэдакцыя пакідае за сабой права адхіляць артыкулы, якія не адпавядаюць прад'яўленым патрабаванням.

Шановні колеги!

Національна академія наук України відповідно до свого Статуту та Методичних рекомендацій щодо особливостей обрання керівника державної наукової установи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 998 «Деякі питання обрання та призначення керівника державної наукової установи», оголошує конкурс на заміщення посад керівників наукових установ НАН України:

По Відділенню літератури, мови та
мистецтвознавства НАН України:

Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України.

Відповідно до Статуту НАН України право висунення кандидатів на посаду директора Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України мають:

- Президія НАН України,

- Бюро ВЛММ НАН України,

- члени НАН України,

- вчена рада Інституту літератури,

- колективи наукових відділів Інституту літератури.

Кандидатом на посаду директора наукової установи не може висуватися особа у випадках, передбачених частиною третьою статті 9 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та Основними принципами організації та діяльності наукової установи НАН України (п.4.4., розділ ІV).

Кандидат на посаду керівника державної наукової установи має вільно володіти державною мовою, мати науковий ступінь доктора наук або доктора філософії і стаж роботи на посадах наукових працівників та (або) науково-педагогічних працівників не менш як 10 років.

Вносячи відповідному відділенню або Президії НАН України пропозиції щодо претендентів на посаду керівника наукової установи НАН України, слід додати такі документи кандидатів:

- письмову згоду на балотування, в якій зазначається інформація про застосування або незастосування до претендента обмежень, установлених частиною третьою статті 9 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»;

- анкету наукового працівника (особовий листок з обліку кадрів) з фотокарткою;

- автобіографію;

- копії: ідентифікаційного номеру платника податків, першої сторінки паспорта (засвідчену претендентом), трудової книжки, дипломів про вищу освіту, присудження наукових ступенів та атестатів про присвоєння вчених звань;

- список наукових праць;

- відзив про трудову діяльність з основного місця роботи;

- довідку про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду, яка видається відповідно до порядку проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.200 №  1465;

- довідку про наявність або відсутність судимості;

- інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення;

- згоду на збір та обробку персональних даних за формою Державної служби України з питань захисту персональних даних.

Копії документів, які подаються претендентом (крім копії паспорта), мають бути засвідчені в установленому порядку.

Прийом документів претендентів здійснюється Президією НАН України і відповідними відділеннями НАН України протягом двох місяців з дня оприлюднення оголошення, до 4 листопада 2017 р., за адресою: вул. Володимирська, 54, м. Київ.

Дати проведення виборів керівників у колективах наукових працівників зазначених наукових установ НАН України буде визначено після завершення прийому документів претендентів і повідомлено на офіційних веб-сайтах цих установ.

Підготовка та безпосереднє проведення виборів керівників установ має бути організовано науковими установами у повній відповідності до згаданих вище Методичних рекомендацій, що оприлюднені на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України та у газеті «Урядовий кур’єр» від 17 січня 2017 р. № 8.

Більше за посиланням:

http://new.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=3413

ВИБОРЧА ПРОГРАМА

кандидата на посаду директора

Інституту літератури

ім. Т.Г.Шевченка НАН України

Жулинського Миколи Григоровича

Уведення в дію Законів України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та «Про освіту»  вимагає  розроблення діючої програми по забезпеченню умов для нового перспективного розвитку Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України.

                                       Тези основних завдань

 Першочергове завдання – забезпечення стабільного функціонування Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, збереження матеріальної бази, кадрового та інтелектуального потенціалу та створення передумов для подальшого його розвитку.

 1. Подолання кризових явищ, стабілізація науково-організаційної ситуації та прийняття перспективних рішень для діяльності Інституту.

 2. Забезпечення ефективної роботи і сталого функціонування Інституту як бюджетної неприбуткової установи в складі НАН України.

 3. Збереження і примноження кадрового потенціалу та підвищення кваліфікації співробітників Інституту.

 4. Підвищення рівня досліджень за фундаментальними і прикладними роботами.

5. Забезпечення пріоритету роботам, які спрямовані на поглиблене дослідження давньої і нової  української  літератури, сучасного літературного процесу, взаємодії  української літератури із  літературою  слов’янських народів  та її місця в світовому літературному процесі.

6. Стимулювання виконання цільових програм НАН України та конкурсних проектів. Розширення співробітництва з іншими інститутами НАН України, науковими центрами, НДІ, вітчизняними та закордонними організаціями в галузі фундаментальних та прикладних досліджень.

7. Розширення участі Інституту в конкурсах і програмах на здобуття міжнародних грантів і виконанні контрактів з закордонними установами і підприємствами.

8. Активізація і розширення співробітництва Інституту з гуманітарними інституціями як в Україні, так і за кордоном.

9. Забезпечення умов, що сприяють закріпленню в Інституті молодих фахівців.

10. Удосконалення структури Інституту з метою збереження його кадрового потенціалу, майна і юридичної цілісності.

11. Розвиток принципів демократії, соціальної справедливості і прозорості дій керівництва, проведення  постійного конструктивного діалогу з співробітниками з усіх питань діяльності Інституту. 

12. Посилення ролі Вченої ради в обговоренні та прийнятті рішень щодо основних напрямів діяльності Інституту.

13. Розроблення заходів щодо  дослідження  і популяризації творчої спадщини  класиків української  літератури та сучасних  українських письменників.

14. Забезпечення надійного  зберігання, опрацювання і належного  використання рукописних фондів  інституту.

15. Розроблення системи мотивацій задля успішності та конкурентоспроможності Інституту.

6 вересня 2017 р. о 16.00 в Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького відбудеться відкриття виставки «“В НАЙМАХ У СУСІДІВ”»: ПОЛЬСЬКОМОВНИЙ ДОРОБОК ІВАНА ФРАНКА». Захід приурочено до 161-х роковин від дня народження Івана Франка та 130-річчя початку його активної співпраці з польською пресою, зокрема із газетою «Kurjer Lwowski» (1887‒1897), на сторінках якої, за підрахунком бібліографа Мирослава Мороза, з’явилось понад три з половиною сотні Франкових статей і заміток. 

На виставці експонуватимуться автографи польськомовних праць і перекладів Івана Франка, раритетні книжкові й журнальні видання його особистої бібліотеки з архіву Інституту літератури ім.Т. Г. Шевченка НАН України, а також унікальні фотоматеріали із фондової колекції Музею. 

Виставка триватиме до 24 вересня 2017 р.

Адреса: Київ, вул. Саксаганського, 93 (музей Михайла Старицького).