Побачила світ книга Івана Кошелівця «Можна одверто? або Туга за катарсисом (статті, огляди, рецензії, інтерв’ю» (Харків, ФОП ПАНОВ А.М., 2018. – С. 648 с.). Упорядкування, літературознавча розвідка, примітки доктора філологічних наук, професора, провідного наукового співробітника Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Людмили Тарнашинської, котра слухала в Українському Вільному Університеті (Мюнхен) лекції Івана Кошелівця та захистила там докторат під його науковим керівництвом. Упорядниця використала, значно розширивши й перекомпонувавши, проект видання самого І. Кошелівця, який не було реалізовано за його життя, а також зберегла в цьому виданні вступне слово Євгена Сверстюката Віктора Коптілова.
Зі сторінок книги постають широкі літературні та мистецькі зацікавлення видатного українського літературознавця, історика літератури, перекладача, громадського діяча, активного учасника духовного життя української діаспори, довголітнього головного редактора «Української літературної газети» (1955-1960), журналу «Сучасність», члена редколегії «Енциклопедії українознавства», почесного доктора філософії Українського Вільного Університету, дійсного члена НТШ та УВАН Івана Кошелівця (1917-1999). Під час другої світової війни він емігрував до Австрії, пізніше півстоліття жив і працював у Парижі і Мюнхені. У роки гонінь української інтелігенції активно підтримував шістдесятників, друкуючи їхні твори. З початком 1990-х рр. регулярно приїздив до України, брав активну участь у літературному житті.
Оскільки досі численні публікації І. Кошелівця (статті, рецензії, літературні огляди тощо) на шпальтах часописів, переважно «Сучасності», залишалися поза окремим виданням, а переважна їх частина була мало доступна читачеві, нове видання значно доповнює й розширює дискурс історії української літератури ХХ ст., адже І. Кошелівець регулярно відгукувався у періодиці на події літературного життя в материковій Україні, давав їм свої оцінки, його аналітика завжди була багата на фактаж, цікаві порівняння та свіжі думки, оскільки він бачив українську літературу крізь призму літератури європейської.
Це спільне видання Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України та Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя, видане коштом обласного бюджету Чернігівської області (адже І. Кошелівець – уродженець Чернігівщини, випускник Ніжинської вищої школи, котрий також був аспірантом Інституту літератури) в рамках обласної Програми підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер Чернігівщини на 2016-2020 роки за результатами конкурсу рукописів 2018 року.
ЗМІСТ
|
Євген Сверстюк. Майстер вияснювати правду |
|
|
Віктор Коптілов. Ерудит, аналітик, стиліст |
|
|
Людмила Тарнашинська. Погляд на літературний процес з віддалі і перспективи, або «Комп’ютери працюють занадто швидко…» |
|
|
І РОЗДІЛ. СИЛУЕТИ |
|
|
Зустріч з Юрієм Кленом. Порфирій Горотак |
|
|
Олександер Білецький |
|
|
Андре Жід |
|
|
Про Михайла Ореста |
|
|
Про невичерпний світ поета (Леонід Первомайський) |
|
|
У хороший Шевченків слід ступаючи… (Василь Симоненко) |
|
|
Олександер Довженко в Одесі |
|
|
Володимирові Кубійовичу 75 |
|
|
Поклонник шаленіючого сонця: пам’яті ІванаСенченка |
|
|
Дещо про творчість Жака Превера. Майcтер коляжу |
|
|
На згадку про Ореста Зілинського |
|
|
Іван Світличний |
|
|
З іскрою Донкіхотства в серці (Євген Сверстюк) |
|
|
Туга за катарсисом: післяювілейне про МиколуБажана |
|
|
Льоня Кисельов, український поет |
|
|
Євген Шабліовcький |
|
|
У дорозі дружби і співробітництва (Юрій Лавріненко) |
|
|
Пам’яті моїх паризьких друзів (Олександер Шульгин та Олег Штуль) |
|
|
Оглядаючись назад. Спомин про Якова Гніздовського |
|
|
Ентузіаст відродження. Неювілейне про Григорія Костюка |
|
|
Груповий портрет з Юрієм Кленом |
|
|
Окремий Євген Сверстюк |
|
|
Подвійний портрет з постскриптумом (Михайло Орест і Володимир Державин) |
|
|
«Щирий надійний українець» Петро Одарченко
|
|
|
ІІ РОЗДІЛ. 1960-ті, НЕЗАБУТНІ: ІМЕНА, ТЕНДЕНЦІЇ, ЗЛАМИ |
|
|
Шестидесятники |
|
|
Під кінець 1961 року (Погляд на літературну періодику УРСР) Усе притьмом сіре |
|
|
Перекладна література в УРСР і роман Джузеппе Т. ді Лямпедуза |
|
|
Драматургія О. Корнійчука на тлі радянського літературного побуту |
|
|
І доля її автора. Історія однієї книжки |
|
|
Поезія політичної коньюктури |
|
|
Погром розпочався |
|
|
Чи передруковувати радянських авторів? |
|
|
Де наш Шевченко? |
|
|
Сумний коментар з додатком |
|
|
Літературні журнали в першому кварталі 1966 |
|
|
Літературні журнали в 1966 році. Продовження до попередньої статті |
|
|
Про Собор Олеся Гончара |
|
|
Про «Собор» Олеся Гончара. Література й історія, стиль та інше |
|
|
Про те, без чого можна обійтися, і що в культурі конечне |
|
|
Про «Квалітет» думки і такт
|
|
|
ІІІ РОЗДІЛ. ДО ЛІТЕРАТУРНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ: З ПЛИНУ ПОДІЙ І ВРАЖЕНЬ (1970-ті – 1980-ті – 1990-ті рр.) |
|
|
З великої хмари… або «Інтернаціональні взаємозв’язки української літератури» |
|
|
До питання реабілітації Степана Бена |
|
|
Про Подзуолі, перегук Сени з Дніпром і ще дещо |
|
|
Ще до літературної ситуації на Україні |
|
|
Дещо про сучасний стан української радянської літератури |
|
|
По сторінках радянської преси |
|
|
З приводу VII з’їзду письменників України |
|
|
Література 1978 |
|
|
Восьмий з’їзд письменників України |
|
|
Можна одверто?
|
|
|
ІV РОЗДІЛ. ЗБЛИЗЬКА І З ВІДДАЛІ: СТУДІЇ РІЗНИХ ЛІТ |
|
|
Микола Скрипник |
|
|
«Перші хоробрі» |
|
|
Початки радянської літератури на Україні та перші її організації |
|
|
Про переклади й різне інше |
|
|
Роман як жанр |
|
|
Літературний процес дещо з віддалі
|
|
|
V РОЗДІЛ. МАГНЕТИЗМ ІМЕНІ |
|
|
Голос сумління |
|
|
Академіки і везіри |
|
|
Повість Васілія Бикава |
|
|
А. Солженіцін – Нобелівськийлавреат 70 |
|
|
Випадок Олександра Солженіцина |
|
|
З-під яких брил?
|
|
|
VІ РОЗДІЛ. СУЗІР’Я МУЗ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ МЕРИДІАН |
|
|
На поточні теми |
|
|
Павло Вірський, балет Київської опери та інші в Парижі |
|
|
По центральному масиву. Подорожні нотатки |
|
|
Диптих на мистецькі теми. Частина перша |
|
|
Диптих на мистецькі теми. Частина друга |
|
|
У походеньках по Парижу. З життя в Парижі |
|
|
«Без початку і без кінця». З нотатника |
|
|
На порі творчої дозрілости.Нотатки про Андрія Сологуба |
|
|
Про близьке й далеке, або мені 85
|
|
|
VІІ РОЗДІЛ. ІВАН КОШЕЛІВЕЦЬ: ВІДОМИЙ І НЕВІДОМИЙ (інтерв’ю) |
|
|
Іван Кошелівець: «Я почуваю себе винним у тому, що читання моїх книжок у тодішніх судових процесах оцінювано як антирадянську пропаганду». Наближення (Бесіду вела Людмила Тарнашинська) |
|
|
Культура вимагає децентралізації. Розмова з Іваном Кошелівцем (Бесіду вела Людмила Таран) |
|
|
Іван Кошелівець: «Мав щасливу можливість висловлюватись так, як думав» (Бесіду вела Людмила Тарнашинська) |
|
|
Тепер я не був би такий категоричний... (Бесіду вів Тарас Салига) |
|
|
Розмови в дорозі до себе і до Бога (Бесіду вів Петро Сорока) |
|
КНИГИ ІВАНА КОШЕЛІВЦЯ
