Українська
4 квітня на Платформі інтермедіальних досліджень відбулася
26 лютого докторантка Інституту літератури канд. філол.
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за
  • Відкрита лекція Тетяни Рязанцевої «Пам‘ять і час у фотопоезії Олеся Ільченка»
    Відкрита
    4 квітня на
  • Колоквіум про Голодомор у літературі у Франції
    Колоквіум про
    26 лютого
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    6 березня провідний
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
  • Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії
    Наші
    Колектив Інституту
 

Наші видання

post.jpg
Неділя, 31 липня 2016 06:21

Колективне дослідження «Буття канону: збірник наукових праць / Відділ слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України; упор. Н. М. Сквіра; відп. ред. П. В. Михед. – Ніжин: ФОП «Лук’яненко В. В.», 2016. – 424 с.

Збірник «Буття канону» став результатом роботи відділу слов’янських літератур 2011-2013рр. Колективна праця присвячена дослідженню  різних художніх явищ у слов’янських літературах в аспекті їх корелятивних зв’язків із каноном та історичної динаміки формування й оновлення канону.

Враховуючи те, що друга половина ХХ та початок ХХІ ст. – це доба суцільного руйнування канонів у класичному розумінні цього терміну, важливим завданням було дослідження того, як (якими шляхами) передається класична спадщина  у добу постмодернізму. Особливості сприйняття класичного,усталеного в різні історичні та культурні епохи, феномен відчуження, репроблематизація відомих текстів,  руйнування автоматизму сприйняття, модифікація скаменілих форм,  нове прочитання класичних текстів, стратегії відторгнення будь-якої визначеності творчості – було ще одним напрямком цього дослідження.

 Головною ідеєю роботи стало виявлення  характерних особливостей та закономірностей  історичного  життя канону в різних слов’янських літературах та  обґрунтоване  доведення незнищенності класичної традиції (насамперед, її духовної наповненості, національної визначеності та ствердження гуманістичних цінностей).

          Ця проблема  не  була предметом уваги дослідників, хоч окремі питання історико-літературного та теоретичного характеру знайшли висвітлення у літературознавчій науці. Незважаючи також на велику кількість наукових досліджень, присвячених постмодернізму (і вже пост-постмодернізму)  саме  проблема рецепції залишається малодослідженоюна цьому матеріалі.

В центрі уваги вчених - літературні тексти, створені в зоні  інтенсивного контакту слов’янських культур і передусім -  української та російської, в тому числі явищ, які в російській літературі отримали назву «українська школа».

Серед авторів збірника завідувач відділу (з травня 2016 - сектору слов’янських літератур) – д.ф.н. Михед П.В. А також співробітники відділу: к.ф.н. Сквіра Н.М.,к.ф.н. Улюра Г.А., к.ф.н. Єржиківська Н.О.

До збірника включені статті д.ф.н. Тарнашинської Л.Б.(Інститут літератури НАНУ), к.ф.н. Колосової Н.О., Загребельної Н.К., Науменко Н.В. – Київ. Представили свої роботи автори з усіх регіонів України (Львів, Дрогобич, Луцьк, Ужгород, Рівне, Івано-Франківськ, Дніпропетровськ, Херсон, Одеса, Бердянськ, Сімферополь). Взяли участь у колективній праці і зарубіжні дослідники Romanets M.(Канада), Кісялёва Л.Г.(Мінськ), Біла А.В. та Люсий А.П.(Росія)

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ