МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Університет Григорія Сковороди в Переяславі
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав»
Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Херсонський державний університет
Запрошуємо вас взяти участь у роботі І Всеукраїнської науково-практичної конференції «Корпанюківські читання. Українська література в діалозі з історією і світом», яка відбудеться 05 березня 2025 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі
Напрями роботи конференції:
1. Давнє українське письменство в загальноєвропейському літературному просторі. Микола Корпанюк як учений-медієвіст.
2. Класична українська література. Тарас Шевченко: багатогранність діалогічних зв’язків з історією і світом.
3. Художня версія живої історії: письменники на війні.
4. Діалог українських текстів із зарубіжною літературою: сучасна компаративістика.
5. Переяслав у долі і творчості письменників минулого і сьогодення.
6. Діалогізм як принцип методики навчання української літератури: теорія і практика.
Мова конференції: українська. Форма проведення: змішана (очно за адресою: вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав Бориспільського району Київської області; онлайн – на платформі Zoom).
Синопсис досліджень із давньої української літератури (1991-2021). Київ: Наукова думка, 2024.
Синопсис досліджень із давньої української літератури (1991—2021) — своєрідний посібник-довідник, упорядкований з нагоди 30-річчя відновлення державної незалежності України. У його основі — автореферати дисертацій, захищених у 1991—2021 рр. на засіданнях спеціалізованої ради Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Тематико-хронологічне упорядкування авторефератів дає нагоду озирнутися на пройдений шлях і з відстані часу осмислити історію дослідження нашої літературної давнини, яку формували нові суспільнополітичні реалії, нові філософські теорії, нові наукові практики й гуманітарні контексти, відкриті для української філології 24 серпня 1991 р. Видання буде корисним для літературознавців та всіх, хто цікавиться давньою українською літературою.
Упорядник - В.І. Сулима, проєкт здійснювався під керівництвом М.М. Сулими.
Запрошуємо переглянути інтерв'ю із заступником директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України Сергієм Анастасійовичем Гальченком - «Павло Григорович Тичина – відомий і невідомий...» Сергій Анастасійович ознайомив глядачів із прикладами недрукованої поезії поета, історією створення та друку поеми-симфонії «Сковорода», розповів про капелу Стеценка та капелу-студію ім..Леонтовича, до яких був дотичний Тичина, його роль у встановленні Григорія Вірьовки, як митця, про перебування поета у Миронівці та багато інших цікавих і значущих фактів життя і творчості Тичини.
КИЇВСЬКИЙ СТОЛИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т.Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ
ВАРШАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА)
ГДАНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА)
ЛЮБЛІНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІОАННА ПАВЛА ІІ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА)
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Запрошуємо Вас 16 травня 2025 року взяти участь
у Всеукраїнській (з міжнародною участю) науковій онлайн-конференції
«ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС: ФЕМІННИЙ І МАСКУЛІННИЙ ДИСКУРСИ»
Напрями роботи конференції:
Формат проведення конференції: дистанційний (платформу проведення буде повідомлено додатково).
Порядок роботи конференції:
09.30 – 10.00 10.00 – 12.00 12.00 – 13.00 13.00 – 15.00 15.00 – 16.00
|
Під’єднання учасників до онлайн-платформи проведення Пленарне засідання конференції Перерва Дискусійні платформи за напрямами роботи конференції Підсумки конференції |
Робочі мови конференції: українська, англійська.
Для участі у конференції просимо до 30 березня 2025 року заповнити реєстраційну форму учасника й надіслати на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. :
Оргвнесок – 200 грн, сплачують усі учасники конференції (передбачає часткове покриття витрат на проведення конференції, зокрема підготовку програми, електронних сертифікатів учасників, технічний супровід заходу тощо). Оргвнесок просимо перераховувати на рахунок Київського столичного університету імені Бориса Грінченка: код ЄДРПОУ 45307965, IBAN (рахунок) отримувача UA558201720314261003201056417, код банку 820172 з позначкою «Оргвнесок на проведення конференції “Літературний процес”».
Учасники конференції можуть опублікувати статті у науковому виданні Київського столичного університету імені Бориса Грінченка «Літературний процес: методологія, імена, тенденції», включеного до Переліку наукових фахових видань України (категорія Б), у якому можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук і ступеня доктора філософії (наказ МОН України від 15.04.2021 №420) зі спеціальності 035 Філологія.
Вимоги до оформлення статей та умови публікації. Статті необхідно надіслати на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. (назва файла «Прізвище автора. Стаття»).
Автори несуть відповідальність за точність викладених фактів, цитат і покликань, а також за дотримання авторських прав та принципів академічної доброчесності. Редколегія залишає за собою право відхиляти статті, що не відповідають вимогам.
Видання збірника наукових праць заплановано після проведення конференції (кінцевий термін подачі статей 01 вересня 2025 року).
КОНТАКТИ:
Координатор конференції –
Жигун Сніжана Віталіївна, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, доцент.
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Калинчук А. Нариси з історії шевченкознавства (1870-1920-ті роки): збірка статей. Київ: Ліра-К., 2025. 224 с.
У книжці зібрано написані в межах планової теми відділу шевченкознавства статті, оприлюднені впродовж 2017-2024 рр. у науковій періодиці. Розглянуто студії О.Андрієвського, М.Сумцова, О.Колеси, М.Марковського, В. Щурата, М.Возняка, О.Багрія, В. Щепотьєва, Ф. Сушицького, О.Грушевського, М.Лозинського та ін. Актуальність дослідження полягає у ґрунтовному осмисленні їхньої шевченкознавчої спадщини. Доладно проаналізовано маловідомі або забуті розвідки, опубліковані в часописах «Буковина», «Діло», «Зоря», «Неділя», «Літературно-науковий вісник», «Рада», «Руслан» тощо.
Книжка розрахована на науковців та студентів філологічних спеціальностей.
15-16 січня 2025 р. відбулася четверта міжнародна конференція з серії «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі», організована Центром з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України у співпраці з Державним університетом «Житомирська політехніка» та Університетом ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Турецька Республіка.
Наукова зустріч провадилася онлайн і була присвячена гастрономічним вимірам фентезійної літератури ХХ і ХХІ ст., де образи їжі та гостинності репрезентують один з важливих шляхів взаємодії персонажів зі світом. Такий підхід відкриває низку проблемно-тематичних перспектив, серед них — різноманітні аспекти тілесності, маніфестації сакрального і профанного, проблеми екології і відповідального споживання, взаємодія літератури і кулінарного мистецтва з погляду інтермедіальності та іммерсивних практик тощо.
Конференція об’єднала майже чотири десятки фахівців з провідних наукових установ та вишів України, багатьох країн Європи, США, Канади, Індії, до яких вперше в історії ЦДЛФ долучилися колеги з Південної Америки (Бразилія). Кілька доповідей були представлені у стендовому форматі, що також є новацією для заходів Центру.
Пленарне засідання відкрила голова ЦДЛФ д. ф. н. Т. М. Рязанцева, яка зачитала привітання учасникам конференції від директора Інституту літератури, акад. М. Г. Жулинського і виголосила коротке вступне слово. На цьому ж засіданні прозвучала лекція спеціальної гості конференції, німецької культурологині Жанін Пісарек «Їжа з іншого світу…» Їжа фейрі і табу, пов’язані з їжею, у європейському фольклорі та казках».
Кількість англомовних доповідей значно збільшилася порівняно з минулими роками, однак магістральні принципи конференції, формат «усі слухають усіх» та тематична організація секцій і поступовий перехід від загальних до конкретних питань як основа формування програми, залишилися незмінними. Доповіді учасників висвітлювали різноманітні аспекти гастрономічного дискурсу в літературі фентезі у його зв’язках з історією літератури і культури, наративним потенціалом, лінгвістичними особливостями, інтермедіальними прийомами, семантикою і функціями традиційних образів, авторськими інтерпретаціями відомих страв і напоїв, методами імерсії та утримання читацької уваги, тощо. Кожна секція завершувалася активними дискусіями.
Матеріали конференції планується опублікувати окремим виданням. Доступ до перегляду відеозапису заходу надається ЦДЛФ за запитом.
ЦДЛФ висловлює щиру вдячність учасникам зустрічі і високо цінує зусилля усіх колег, які, не шкодуючи часу, долучилися до її організації і проведення. Це співробітництво вкотре продемонструвало ефективність творчої співпраці наукових центрів Інституту з представниками українських вишів, а також з тими українськими дослідниками, які наразі працюють закордоном. Багаторічні зусилля усього колективу ЦДЛФ скеровані на підтримання чітких теоретичних і методологічних орієнтирів у розробці конференційних програм, розширенню академічних контактів і підтриманню міжнародної комунікації.
Спеціальна подяка — незмінним учасницям організаційного марафону : Ользі Бойко (Університет ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Турецька Республіка), Євгенії Канчурі (співголова ЦДЛФ, Державний університет «Житомирська політехніка»), Діані Мельник (незалежна дослідниця, Україна), Олені Тихомировій (КНЛУ), Олександрі Філоненко (Університет ім. Фрідріха Шиллера, м. Єна, Німеччина).
Наукове редагування і підготовку конференційних матеріалів, поданих до друку, підготовку пре- і постівентних документів та публікацій Центру цього року здійснювали Ольга Бойко, Євгенія Канчура і Тетяна Рязанцева. Наразі на сторінці ЦДЛФ на сайті Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України можна ознайомитися з буклетом конференції, що містить програму заходу з анотаціями усіх доповідей. У цьому електронному виданні також є опція перегляду стендових виступів.
І, звісно, нині і повсяк час, ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ЗСУ! Завдяки їх мужності і стійкості ми мали можливість обговорювати літературу фентезі у Києві попри всі перешкоди.
15-16 січня 2025 р. відбулася четверта міжнародна конференція з серії «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі», організована Центром з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України у співпраці з Державним університетом «Житомирська політехніка» та Університетом ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Турецька Республіка.
Наукова зустріч провадилася онлайн і була присвячена гастрономічним вимірам фентезійної літератури ХХ і ХХІ ст., де образи їжі та гостинності репрезентують один з важливих шляхів взаємодії персонажів зі світом. Такий підхід відкриває низку проблемно-тематичних перспектив, серед них — різноманітні аспекти тілесності, маніфестації сакрального і профанного, проблеми екології і відповідального споживання, взаємодія літератури і кулінарного мистецтва з погляду інтермедіальності та іммерсивних практик тощо.
Конференція об’єднала майже чотири десятки фахівців з провідних наукових установ та вишів України, багатьох країн Європи, США, Канади, Індії, до яких вперше в історії ЦДЛФ долучилися колеги з Південної Америки (Бразилія). Кілька доповідей були представлені у стендовому форматі, що також є новацією для заходів Центру.
Пленарне засідання відкрила голова ЦДЛФ д. ф. н. Т. М. Рязанцева, яка зачитала привітання учасникам конференції від директора Інституту літератури, акад. М. Г. Жулинського і виголосила коротке вступне слово. На цьому ж засіданні прозвучала лекція спеціальної гості конференції, німецької культурологині Жанін Пісарек «Їжа з іншого світу…» Їжа фейрі і табу, пов’язані з їжею, у європейському фольклорі та казках».
Кількість англомовних доповідей значно збільшилася порівняно з минулими роками, однак магістральні принципи конференції, формат «усі слухають усіх» та тематична організація секцій і поступовий перехід від загальних до конкретних питань як основа формування програми, залишилися незмінними. Доповіді учасників висвітлювали різноманітні аспекти гастрономічного дискурсу в літературі фентезі у його зв’язках з історією літератури і культури, наративним потенціалом, лінгвістичними особливостями, інтермедіальними прийомами, семантикою і функціями традиційних образів, авторськими інтерпретаціями відомих страв і напоїв, методами імерсії та утримання читацької уваги, тощо. Кожна секція завершувалася активними дискусіями.
Матеріали конференції планується опублікувати окремим виданням. Доступ до перегляду відеозапису заходу надається ЦДЛФ за запитом.
ЦДЛФ висловлює щиру вдячність учасникам зустрічі і високо цінує зусилля усіх колег, які, не шкодуючи часу, долучилися до її організації і проведення. Це співробітництво вкотре продемонструвало ефективність творчої співпраці наукових центрів Інституту з представниками українських вишів, а також з тими українськими дослідниками, які наразі працюють закордоном. Багаторічні зусилля усього колективу ЦДЛФ скеровані на підтримання чітких теоретичних і методологічних орієнтирів у розробці конференційних програм, розширенню академічних контактів і підтриманню міжнародної комунікації.
Спеціальна подяка — незмінним учасницям організаційного марафону : Ользі Бойко (Університет ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Турецька Республіка), Євгенії Канчурі (співголова ЦДЛФ, Державний університет «Житомирська політехніка»), Діані Мельник (незалежна дослідниця, Україна), Олені Тихомировій (КНЛУ), Олександрі Філоненко (Університет ім. Фрідріха Шиллера, м. Єна, Німеччина).
Наукове редагування і підготовку конференційних матеріалів, поданих до друку, підготовку пре- і постівентних документів та публікацій Центру цього року здійснювали Ольга Бойко, Євгенія Канчура і Тетяна Рязанцева. Наразі на сторінці ЦДЛФ на сайті Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України можна ознайомитися з буклетом конференції, що містить програму заходу з анотаціями усіх доповідей. У цьому електронному виданні також є опція перегляду стендових виступів.
І, звісно, нині і повсяк час, ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ЗСУ! Завдяки їх мужності і стійкості ми мали можливість обговорювати літературу фентезі у Києві попри всі перешкоди.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА
INSTYTUT STUDIÓW INTEKRULTUROWYCH EUROPY ŚRODKOWO-WSCHODNIEJ UNIWERSYTETU WARSZAWSKIEGO
UNIWERSYTET MARII CURIE-SKŁODOWSKIEJ W LUBLINIE
ШКОЛА УКРАЇНОЗНАВСТВА ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ВАШИНГТОНА ДС
20 лютого 2025 року на базі факультету філології і журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка відбудеться Міжнародна наукова конференція «Куди тече українська річка: творчий універсум Уласа Самчука».
До участі запрошуємо науковців, викладачів, учителів, здобувачів вищої освіти різних рівнів.
Робочі мови конференції: українська, польська, англійська.
Форми участі в конференції: очна та дистанційна. Покликання буде надіслано учасникам пізніше.
Для участі в конференції необхідно до 10 лютого 2025 року подати електронною поштою заявку (форма додається), вказавши в темі листа «Заявка_прізвище», та тези доповіді (додаток 1) із назвою файлу «Тези_прізвище» на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .
11 січня 2025 року відбувся ІІІ фінальний тур Всеукраїнського шекспірівського конкурсу студентських дослідницьких і креативних проектів імені Віталія Кейса, у організації й проведенні якого взяли участь співробітники Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України – провідна наукова співробітниця відділу зарубіжних і словʼянських літератур, доктор філологічних наук, професор, почесний науковий співробітник Шекспірівського інституту (Стретфорд-на-Ейвоні, Велика Британія) Наталія Торкут та науковий співробітник відділу зарубіжної україністики, кандидат філологічних наук, доцент Юрій Черняк.
На конкурс було подано 74 дослідницьких та креативних проекти, а у фінал вийшли 47 робіт, виконаних студентами та аспірантами. Серед фіналістів – представники Запорізького національного університету, Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Навч.-наук. інститут міжнародних відносин), Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського, Державного університету «Житомирська політехніка», Маріупольського державного університету, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Чорноморського національного університету імені Петра Могили, Львівського національного університету імені Івана Франка.
До складу журі ввійшли: проф. Торкут Наталія Миколаївна, проф. Макарик Ірина Рима, проф. Бандровська Ольга Трохимівна, проф. Павленко Ірина Яківна, проф. Пронкевич Олександр Вікторович, проф. Стріха Максим Віталійович, проф. Тупахіна Олена Володимирівна, проф. Жлуктенко Наталія Юріївна, доц. Блондель Ганна Миколаївна, доц. Василина Катерина Миколаївна, доц. Корнелюк Богдан Васильович, доц. Лазаренко Дар’я Миколаївна, доц. Марінеско Вікторія Юріївна, доц. Москвітіна Дар’я Анатоліївна, доц. Скакун Ксенія Володимирівна, доц. Черняк Юрій Іванович, доц. Щукіна Юлія Петрівна,
Тематичний діапазон цьогорічних проектів виявився надзвичайно широким і різноманітним. Серед дослідницьких робіт:
- аналітика шекспірівських текстів;
- розвідки, присвячені дослідженню образу Вільяма Шекспіра в біографічній художній прозі та сучасному кінематографі;
- проекти, що знайомлять з історією та сучасністю української театральної шекспіріани та досліджують шекспірівську інтертекстуальність в літературі ХХІ ст.
Незаперечну практичну цінність мають креативні проекти (відеоматеріали про шекспірівські постановки українських театрів, інтервʼю з режисерами та акторами, аналіз живописної шекспіріани).
Оригінальними є роботи, сфокусовані на репрезентації Шекспіра в цифровому просторі (Шекспір і ШІ, Шекспір у смартфоні, Шекспірівські сайти та ін.). Приємно відзначити, що проекти фіналістів цього року не лише вражають оригінальністю тематики та високим художньо-естетичним і/чи науковим рівнем, але й мають великі перспективи імплементації в освітній процес.
Перше місце в конкурсі посів дослідницький проект аспірантки відділу зарубіжних і словʼянських літератур Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Світлани Дейнеки «Лімінальність в римській п'єсі В. Шекспіра "Коріолан"», який набрав максимальну кількість балів.
Члени журі відзначили високий рівень дослідницької аналітики і риторичну майстерність Світлани Дейнеки, робота якої позначена науковою новизною, самостійністю і є внеском у сучасний шекспірознавчий дискурс.
Під час захисту вона продемонструвала уміння вести наукову полеміку, здатність оригінальним чином поєднувати аналіз тексту пʼєси із залученням інформації про її сценічні репрезентації.
Інститут літератури вітає шекспірознаців і бажає успіхів у подальших наукових дослідженнях та творчих ініціативах.