Інститут літератури

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Філософський факультет

Кафедра українознавства

Центр українських студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька

Відділ українських студій імені Д. І. Багалія

Центральна наукова бібліотека

Інститут біографічних досліджень

Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Вельмишановні колеги!

запрошуємо Вас взяти участь у ХІ Всеукраїнській науковій конференції

"Теоретичні та прикладні аспекти біографістики:

доба романтизму в особистістому вимірі

(до 220 річчя  від дня народження Левка Івановича Боровиковського)"

4 березня 2026 року

Посвідчення УкрІНТЕІ № 963 від 10 грудня 2025 року

На обговорення виносяться такі тематичні напрями:

• Левко Боровиковський та його творчий спадок;

• Особливості романтизму на українських землях;

• Харківський гурток романтиків;

• Внесок романтиків у фольклористику;

• Романтизм в образотворчому мистецтві;

• Українська література епохи романтизму;

• Біографістика: теоретичні та прикладні студії;

• Історіографія і джерелознавство біографістики.

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Інститут біографічних досліджень

Державна науково-педагогічна бібліотека імені В.О. Сухомлинського 

ХХІІ Біографічні читання,

присвячені пам’яті засновника і першого директора

Інституту біографічних досліджень НБУВ

доктора історичних наук, професора

Віталія Сергійовича Чишка

(1951–2003)

Біографічне знання в суспільному, інтелектуальному

і духовному просторі сучасної України

Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського запрошує до участі в роботі ХХІІ Біографічних читань, які відбудуться 3 червня 2026 року о 10.00.

Метою читань є обговорення здобутків і завдань вітчизняної біографіки, проблем зростання її ролі і значення у національному науковому, освітньому та культурно-інформаційному просторі як одного з дієвих інструментів піднесення патріотичної свідомості та громадянської солідарності співвітчизників, консолідації суспільства в боротьбі за свободу і незалежність України.

До участі в Читаннях запрошуютьсявченінаукових установ, закладів вищої освіти та спеціалісти бібліотек, архівів, музеїв, видавництв, інформаційних центрів

Організатори Читань пропонують зосередити увагу на таких проблемах:

• Ø Піднесення ролі і значення біографічного знання, наближення його до інтересів широкого загалу співвітчизників.
• Ø Біографіка і гуманістичні цінності Українського світу, національна і громадянська самоідентифікація особи.
• Ø Розмаїття форм і жанрів українського біографічного наративу. Творчий інструментарій сучасної української біографіки.
• Ø Алгоритми репрезентацій героїв війни у біографічних наративах інформаційного простору України
• Ø Людська доля і спадщина поколінь діячів науки, освіти і культури, які жили і працювали у часи тоталітаризму
• Ø Сучасна літературна біографіка: синтез документального і художнього дискурсу
• Ø Український мемуарій у комунікативному просторі ХХІ ст.
• Ø Жіночий автобіографічний наратив.
• Ø Спрямованість та збагачення комунікативних практик біографіки.
• Ø Біографічна література для дітей та юнацтва в умовах війни
• Ø Біографіка у просторі видавничої діяльності та електронно-інформаційних ресурсів

Міністерство освіти  і  науки  України

 Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Кафедра української мови та культури

Ніредьгазького університету (Ніредьгаза, Угорщина)

Інститут україністики філософського факультету

Пряшівського університету (Пряшів, Словаччина)

Відділення української мови та літератури філологічного факультету

Університету ім. Бабеша-Бойої (Клуж-Напока, Румунія)

Кафедра української та зарубіжної літератури

Криворізького державного педагогічного університету

Кафедра української літератури

Карпатського національного університету імені Василя Стефаника

Кафедра української літератури та компаративістики

Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Державний вищий  навчальний заклад

«Ужгородський національний університет»

Філологічний факультет

Кафедра української літератури

            Запрошуємо до участі в Міжнародній науковій конференції «Українське письменство та фольклор у культурних взаємозв’язках»,присвяченій 80-річчю кафедри української літератури Ужгородського національного університету, яка відбудеться14-15 травня 2026 року на базі кафедри української літератури філологічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет».

Напрямки роботи конференції:

1. Постаті в історії кафедри української літератури УжНУ: традиції, ідеї, перспективи.
2. Українська література та фольклор в історичній проєкції.
3. Теоретичні засади та світовий контекст української літератури.
   1. Література в міжкультурному діалозі: рецепція, переклад, інтермедіальність.
   2. Поетика літературного твору.
      1. Літературне краєзнавство.
      2. Художній текст як простір мовотворчості.
      3. Літературна освіта в умовах сучасних викликів.
         1. Мистецтво слова та фольклор у медіапросторі.

MUSIC, DANCE, ANDTHEATREINFANTASYWORLDS: THEROLEOFENTERTAINMENTINWORLDBUILDING, ANDMAGICSYSTEMS  

МУЗИКА, ТАНЦІ І ТЕАТР у ФЕНТЕЗІЙНИХ СВІТАХ:

РОЛЬ РОЗВАГ У СВІТОБУДОВІ ТА МАГІЧНИХ СИСТЕМАХ

16-17 січня 2026 р. відбулася п’ята (англомовна) міжнародна конференція з серії «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»,організована Центром з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України у співпраці з Державним університетом «Житомирська політехніка» та Університетом ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Турецька Республіка.

Наукова зустріч провадилася онлайн і була присвячена репрезентаціям та функціонуванню музики, танців й театру, загалом — розваг як індустрії  та форми дозвілля у  творах метажанру ХХ і ХХІ ст., зі спеціальним акцентом на їх ролі у розбудові вторинних світів та магічних систем. Музика, танець і ритм як ключові образи функціонування світобудови в онтопоетиці літератури фентезі дістали висвітлення у доповідях учасників конференції з позицій філософії та історії літератури, корпусної лінгвістики, культурології, фольклористики, гендерних, дискурсивних, інтермедіальних та ін. підходів.  

Конференція об’єднала два десятки фахівців з провідних наукових установ та вишів України, багатьох країн Європи, до яких долучилися й колеги з Південної Америки (Бразилія) та Австралії. З метою підвищення видимості українського літературознавства на міжнародній арені було ухвалено рішення з 2026 року й надалі зробити цю наукову зустріч та публікації ЦДЛФ повністю англомовними.

Пленарне засідання відкрила голова ЦДЛФ д. ф. н. Т. М. Рязанцева, яка привітала учасників конференції від імені Інституту літератури у короткому вступному слові і виголосила доповідь «Чудеса творяться тут. Центр з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Коротка історія: 2015—2025».

Засідання  продовжила лекція спеціального гостя конференції, д-ра Геміша Вільямса з університету м. Гронінген (Нідерланди): «Музика, метафора і магічна механіка у креативній перспективі». Спеціальною гостею наступного дня конференції стала к. ф. н. Наталія Криницька, завідувачка кафедри романо-германської філології Полтавського національного педуніверситету ім. В. Г. Короленка з лекцією «Онтопоетична модель світу як ритму у сучасній фантастиці».

Магістральні принципи конференції, формат «усі слухають усіх» та тематична організація секцій і поступовий перехід від загальних до конкретних питань як основа формування програми, залишилися незмінними. Цього року перший день було присвячено музичному і хореографічному дискурсу літератури фентезі, а другий — взаємодії метажанру з полімодальними формами мистецтва (цирк, театр, кінематограф, телебачення). Кожна секція завершувалася активними дискусіями.

Матеріали конференції планується опублікувати окремим виданням. Готується до випуску й відеозапис виступів.

ЦДЛФ висловлює щиру вдячність учасникам зустрічі і високо цінує зусилля усіх колег, які, не шкодуючи часу, у надзвичайно складних умовах, долучилися до її організації і проведення. Це співробітництво вкотре продемонструвало ефективність творчої співпраці наукових центрів Інституту з представниками українських вишів, а також з тими українськими дослідниками, які наразі працюють закордоном. Зусилля усього колективу ЦДЛФ, як завжди, скеровані на дотримання чітких теоретичних і методологічних орієнтирів у розробці конференційних програм, а також — стандартів академічної доброчесності. Триває розширення академічних контактів і міжнародної комунікації, чому цьогоріч істотно сприяв англомовний формат заходу.

Спеціальна подяка — незмінним учасницям організаційного марафону : Ользі Бойко (Університет ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Турецька Республіка), Євгенії Канчурі (співголова ЦДЛФ, Державний університет «Житомирська політехніка»), Діані Мельник й Олександрі Філоненко (незалежні дослідниці, Україна), Олені Тихомировій (КНЛУ).

Наукове редагування і підготовку конференційних матеріалів, поданих до друку, підготовку пре- і постівентних документів та публікацій Центру цього року здійснювали Ольга Бойко, Євгенія Канчура, Тетяна Рязанцева, Олена Тихомирова й Олександра Філоненко. Наразі на сторінці ЦДЛФ на сайті Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України можна ознайомитися з буклетом конференції, що містить програму заходу з анотаціями усіх доповідей.

І, звісно, нині і повсяк час, ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ЗСУ! Завдяки їхній мужності і стійкості ми мали можливість обговорювати літературу фентезі у Києві попри всі перешкоди.

Всеукраїнська наукова інтернет-конференція студентів, аспірантів і молодих вчених
«УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА В ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ І ЦИВІЛІЗАЦІЇ»!

Theoretical Aspects of Fantasy Literature Studies: Music, Dance and Theatre in Fantasy Worlds: The Role of Entertainment in World-Building and Magic Systems. Conference programme and book of abstracts of the 5th International Online Conference of the Centre for Fantasy Literature Studies at the Shevchenko Institute of Literature of the NAS of Ukraine (Kyiv, January 16-17, 2026) / edited by: O. Boiko, O. Filonenko, Ye. Kanchura, T. Ryazantseva, and O. Tykhomyrova. – Kyiv, 2026. – 39 p.

Нинішній  2025 рік, що минає,  це рік 95-річчя Ліни Костенко, 90 -річчя від дня народження Василя Симоненка, 40-річчя від дня смерті Василя Стуса та рік інших дат і подій в історії українського шістдесятництва – предтечі відновлення Незалежності України  -- був помітно насичений увагою українських науковців до  цієї визначної сторінки української історії. Тож тема шістдесятництва залишається однією з чільних дослідницьких тем нашого Інституту. Так, на ХІ Міжнародній науковій конференції (ХНУ ім. В.Н. Каразіна, Харків, 11 квітня 2025 р.) «Художні феномени в історії та сучасності («Життя в обмеженнях і без») із планарною доповіддю «Свобода (не)свобода  творчості: філософія самовираження Василя Стуса» виступила докторка філологічних наук, професорка, очільниця Центру дослідження українського шістдесятництва Л. Тарнашинська. А у вересні ц. р. Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна провів Міжнародну  наукову конференцію «Шістдесятництво як чинник  мовно-літературного розвитку України». На урочистій сесії «60-во – феномен волі і духу» вона ж виголосила пленарну доповідь «Українське шістдесятництво як явище світової культури».

Наприкінці листопада ц. р. у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ) з нагоди 100-річчя від дня народження художника-шістдесятника Опанаса Заливахи відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Українське шістдесятництво як культурно-мистецький вияв національної ідеї. До сторіччя з дня народження Опанаса Заливахи».

У ній взяли участь науковці з Києва, Харкова, Ужгорода, Львова, Івано-Франківська, з-поміж яких – відомі дослідники руху шістдесятництва, мистецтва нонконформізму (Л. Тарнашинська, Л. Лагутенко, І. Дундяк, М. Яців та інші), українського мистецтва другої половини ХХ ст. (В. Дутчак, М. Селівачов, М. Черепанин, М. Бокотей, Н. Бабій та інші). До участі у конференції було залучеено також тих, хто має великий не лише науковий, а й практичний досвід у процесі інституалізації пам’яті шістдесятників та відомих митців України (О. Мельник, Р. Патик, О. Патик).

На пленарному засіданні першого дня роботи конференції  виступила завідувачка відділу теоретичних і міждисциплінарних досліджень Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, очільниця Центру дослідження проблематики українського шістдесятництва доктор філологічних наук, професор Людмила Тарнашинська. У її доповіді “Національна ідея у дискурсі українського шістдесятництва як усвідомлений вибір свободи: від вчинку до нової ідентичності”  йшлося не тільки про загальні світоглядні  питання, що визначають унікальність явища українського шістдесятництва в українській історії загалом і літературно-мистецькому розвитку зокрема, а й про той шлях національного самоусвідомлення, який судилося пройти важкими життєвими дорогами Опанасу Заливасі (за матеріалами архівних документів). Під час круглого столу відбулася зустріч із тими, хто брав безпосередню участь у культурно-мистецькому процесі 1960-1980-х років або був безпосередньо знайомий з Опанасом Заливахою і могли поділитися особистими спогадами про шістдесятників: їхні розповіді були надзвичайно цікавими. У рамках конференції відбулися також огляд виставки робіт Опанаса Заливахи у фойє Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, круглий стіл учасників конференції у читальному залі університетської бібліотеки імені Богдана Гаврилишина та  екскурсія до родинного будинку Опанаса Заливахи.

Ілюстація: роботи О.Заливахи: "Мвітло істини", "Є і будемо", "Воля".

МАЙДАН, ВІЙНА, ПАМ’ЯТЬ… Однак ювілеї святкують не тільки люди – право на ювілеї мають також і великі книги, як-от невелика за обсягом, але велика за духом праця Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», яка була написана 60 років тому, у вересні-грудні 1965 р. і стала своєрідною предтечею відновлення Україною своєї Незалежності. Тож і цій темі знайшлося місце на VІІ Науковому форумі під загальною назвою «Революція Гідності: на шляху до історії» із фокус темою «Майдан. Війна. Пам’ять: нові підходи та виклики меморіалізації», яку провів також наприкінці листопада ц. р.  Національний меморіальний комплекс героїв небесної сотні – Музей революції гідності. Учасники цього поважного заходу – провідні науковці України та закордонні учасники – обговорили низку важливих питань, які сприятимуть глибшому розумінню процесів меморіалізації в Україні та відіграватимуть провідну роль у розбудові національної політики пам’яті. У межах форуму відбулися, зокрема, такі тематичні дискусії: «Визначальні принципи меморіалізації подій Революції Гідності й російсько-української війни»; «Принципи та стратегії формування ландшафту пам’яті/пам’ятей, які видозмінюють публічний простір – від теорії до практики»;  «Пам’ять і меморіалізація: виклики та методи їх подолання»; «Невидима пам’ять: практики збереження історій тих, хто залишається в тіні». Цікаво пройшов також круглий стіл на тему: «Агенти пам’яті: практики меморіалізації «гарячої» та травматичної історії й роль інституцій у цьому процесі» та презентація дослідження «Civil Society and Memory at the Maidan Museum» (Громадянське суспільство та пам'ять, яку формує Музей Майдану);    презентація видання «Як зберігати пам’ять? Посібник з громадянського архівування». У цьому контексті меморіалізації памяті прозвучала також доповідь завідувачки відділу теоретичних і міждисциплінарних досліджень Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, очільниці Центру дослідження проблематики українського шістдесятництва доктора філологічних наук, професора Людмили Тарнашинської “Меморіалізація як “простір досвіду” та “горизонт очікувань” у контексті актуальної історії (до 60-річчя написання праці Івана Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація?)”. Цей факт, а також саму працю доповідачка  розглядає як “минуле майбутнє” (за назвою і концепцією книжки німецького історика й теоретика Райнгарта Козеллека про семантику історичного часу), що особливо актуально у контексті нашої нинішньої реальності – повномасштабної агресії росії щодо України з усіма причинами й наслідками, що з цього випливають. Увагу було акцентовано на тому, що ця ювілейна  подія, актуалізована у нинішньому часі, має всі причини верифікуватися не тільки як “колективна пам’ять”, що потребує  усвідомленої меморіалізації, особливий "простір досвіду" та "горизонт очікувань", а також як пролонгований акт передбачення/застереження наступним поколінням.

Адже, як показав час, тема, розгорнута І. Дзюбою у переконливе дослідження з промовистою концептуальною назвою (маркером нашої національної ідеї), з огляду на агресію та геноцид північного сусіда, котрий і досі прикривається  цинічними гаслами “братерства”, залишається вкрай актуальною і застерігає суспільство від подальших історичних помилок. Тому і має налаштовувати на непоступливість і послідовність не тільки в обстоюванні нашої свободи і незалежності, а й проведенні жорткішої лінії дерусифікації. Адже, як ми можемо спостерігати, за статистичними даними, баланс між уживанням української і російської мов помітно похитнувся останнім часом у протилежний бік, і, що особливо прикро, це стало відчутно серед молоді, зокрема й школярів. Саме тому трактат “Інтернаціоналізм чи русифікація?” заслуговує особливої уваги у контексті “колективної пам’яті” і потребує  не тільки усвідомленої меморіалізації, а й ґрунтовного переосмислення, актуалізованого трагічним сьогоденням. Тож доповідачка запропонувала розширити концепцію П’єра Нори, означену ним як “місця пам’яті” актуальною для українського реципієнта тезою про “тексти пам’яті”, котрі не тільки становлять золоту скарбницю національної пам’яті, а й не втрачають своєї актуальності та закликають бути пильними та не потрапляти в пастки легковірності й оманливих сподівань.  Аудіозаписи 1-3 Дня Наукового форуму можна переглянути на ютюб каналі Музею Майдану за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=B2jFj0j9TTg

Також на Українському радіо звучали виступи Л. Тарнашинської до ювілею В. Симоненка (січень ц.р.) та Прямий ефір на Українському радіо, присвячений памяті Ігоря Калинця (липень ц.р.)