Українська
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за
Дорогі друзі! Вітаємо Вас із Різдвом Христовим і зичимо
Україна відзначила День Гідності та Свободи, на жаль, в
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
  • Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії
    Наші
    Колектив Інституту
  • Стаття Миколи Сулими
    Стаття Миколи
    Вийшла друком
  • Щасливого Різдва
    Щасливого
    Дорогі друзі!
  • Міжнародний науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії»
    Міжнародний
    Україна відзначила
 

Наші видання

kuznietsov.jpg

«… Повертаючись до термінології: хто ж такі шістдесятники? (канони, межі, критерії, імена)»

12 квітня в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбувся семінар, організований Центром дослідження проблематики українськогошістдесятництва на тему «Повертаючись до термінології: хто ж такі шістдесятники? (Канони, межі, критерії, імена)».

Із доповідями виступили доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, керівник Центру дослідження проблематики українського шістдесятництва Людмила Броніславівна Тарнашинська та доктор філологічних наук, професор Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка Юрій Іванович Ковалів.

Зокрема, Л. Б. Тарнашинська зазначила, що «…в середовищі шістдесятництва була надзвичайно актуалізована проблема свободи вибору, яка часто реалізовувалась у парадигмі між етикою та естетикою». На підставі цього дослідниця окреслила соціоестетичну градацію літературного покоління українських шістдесятників, виокремивши «1) письменників, які зберігали свої естетичні позиції, відвойовуючи певний естетичний простір у монополізованої ідеологією літератури соцреалізму (так звані «тихі шістдесятники», «попутники», «апологети» тощо); 2) письменників-шістдесятників, що можна назвати шістдесятниками за вибором: вони постали не тільки перед вибором естетичних, а й екзистенційних засад топології свого життєвого й творчого шляху; найбільш радикальні з-поміж них стали дисидентами; 3) всі решта, які жили в той час і належали до літературного покоління шістдесятників й творили відповідний літературний контекст».

Ю. І. Ковалів передусім звернув увагу на важливість розробки термінологічного апарату для дослідження проблеми шістдесятництва, а також наголосив, що це явище «треба тлумачити і розуміти як онтологічну категорію». Також дослідник зазначив, що шістдесятництво трималося на ідеалах гуманізму і закликав розглядати його саме у світлі цієї категорії. Окрім цього, за словами Ю. І. Коваліва, шістдесятництво мало свою еволюцію: від аморфного руху, контрольованого владними структурами (Клуб творчої молоді на чолі з Л. Танюком), він розвинувся до цілком самостійних, неконтрольованих владою угруповань («Пролісок» тощо), до потужного руху супротиву, який переріс у Гельсінську спілку. Також науковець застеріг, що шістдесятників не треба зводити тільки до літератури, згадавши лікаря Плахотнюка, художницю Аллу Горську та інших.

На семінарі також виступили Л. О. Чорна, Н. О. Єржиківська, В. П. Мовчанюк, М. М. Сулима.

Детальніше з текстами доповідей, які прозвучали на семінарі, можна буде ознайомитися на сторінці Центру дослідження проблематики українського шістдесятництва. 

Тетяна Михайлова

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ