Після важкої хвороби на 89-му році життя відійшла Валерія Леонідівна Смілянська — видатний літературознавець, неперевершений знавець Шевченкової творчості. Доктор філологічних наук (1984), завідувач відділу шевченкознавства (2001—2015), у ті ж роки — керівник проєкту «Шевченківська енциклопедія» в 6 томах. Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2018, за «Шевченківську енциклопедію»). Член НТШ.
Закінчила 1958 року українське відділення філологічного факультету Київського університету ім. Т. Шевченка. У 1961—1963 роках працювала в Державному музеї Т. Шевченка (нині НМТШ). З 1966 року — у відділі шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Як запрошений професор викладала в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (1994—2001). Автор монографій «Стиль поезії Шевченка (суб’єктна організація)» (1981), «Біографічна шевченкіана (1861—1981)» (1984), «"Святим огненним словом…" Тарас Шевченко: поетика» (1990), «Структура і смисл: Спроба наукової інтерпретації поетичних текстів Тараса Шевченка» (2000; у співавторстві з Ніною Чаматою), критико-біографічного нарису «Леонід Смілянський: життя у слові» (2022), збірників наукових праць «Шевченкознавчі розмисли» (2005), «З поля шевченкознавства» (2019), понад сотні статей, довідок до «Шевченківського словника» (1976—1’977, 2-ге видання — 1978), співавтор колективних монографій, що стали класичними, «Шевченкознавство: Підсумки й проблеми» (1975), «Творчий метод і поетика Т. Г. Шевченка» (1980), «Т. Г. Шевченко: Біографія» (1984).
Упорядник і автор передмов до видань Архипа Тесленка, Миколи Костомарова та ін. Упорядкувала видання Леоніда Смілянського «Твори» у 4 томах (1970—1971), «Поетова молодість» (1984), «Вибране» (2005). 1991 року підготувала до перевидання одну з найповніших для свого часу біографій Шевченка — працю Олександра Кониського «Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя», доповнивши її передмовою та коментарями, (перевидання — 2014), переклала українською книжку Михайла Чалого «Життя і твори Тараса Шевченка (Звід матеріалів до його біографії)» (2011). Співупорядник Повного зібрання творів Шевченка у 12 томах (1989—1990, т. 1—2, видання не завершене), а також наступногоПовного зібрання творів Шевченка у 12 томах (т. 1, 2, 6), видання «Листи до Тараса Шевченка» (1993).
Людина дивовижної чуйності та рідкісної інтелігентності, Валерія Смілянська все життя натхненно і самовіддано досліджувала Шевченкову творчість, здобувши загальновизнаний авторитет в Україні. Доброзичлива і м’яка у спілкуванні, була непоступливою і принциповою у наукових питаннях, завжди відстоювала істину. Буквально до останніх днів Валерія Леонідівна працювала над новими науковими задумами, прагнучи зробити все можливе для популяризації доробку свого батька.
Колектив Інституту глибоко сумує з приводу непоправної втрати. Висловлюємо наші співчуття донькам – Марині та Марії, близьким та рідним, всім, хто знав і любив Валерію Леонідівну. Здається, закінчилася ціла епоха в шевченкознавстві…
P. S. Розгорнутий некролог читайте у першому номері журналу «Слово і Час» за 2024 рік.
