26 червня в офісі Програми імені Фулбрайта в Україні відбувся перекладацький семінар за участі докторанта Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Дмитра Дроздовського на тему «Метафізика абсурду у п'єсах Ф. Г. Лорки: шлях до Любові (зауваги перекладача)».
У залі був справжній аншлаг. На семінар завітали студенти, аспіранти, викладачі, науковці, перекладачі та багато інших поціновувачів творчості іспанського письменника. Тетяна Некряч, керівник семінару, перекладач, перекладознавець, професор кафедри англійської філології і філософії мови імені професора О. М. Мороховського Київського національного лінгвістичного університету, випускник Програми імені Фулбрайта, привітала присутніх, представивши Дмитра як непересічного молодого науковця, дуже талановитого та надзвичайно працьовитого.
Д. Дроздовський розказав гостям, що для нього, тоді ще студента Києво-Могилянської академії, творчість Ф. Г. Лорки відкрилася спершу у царині драматургії. Саме тоді він і надихнувся ідеєю віднайти загублені п’єси улюбленого письменника та перекласти їх. Обговорення цієї ідеї з колегами на міжнародних наукових конференціях, неодноразові звернення до Посольства Іспанії в Україні за кілька років дали свій результат: одного дня професорка Ольга Реаль-Нахарро подарувала йому маленьку збірку, віднайдену у букініста в Мехіко (Мексика). Отак з-за океану через тривалий час безуспішних пошуків книжка нарешті опинилася в руках перекладача.
А далі були перекладацькі пошуки-сумніви-втрати й блискавичні віднаходження єдиноможливих слів для відтворення українською текстів іспанського письменника. Цікаво, що під час спілкування зі слухачами семінару Дмитру поставили кілька суто лінгвістичних запитань. Гості цікавилися, чому перекладацьке рішення випало на користь слова «пан», а не «сеньор», що більш характерне для іспанської мови. Також уважні студенти запитали, чому у перекладі трапилося слово, притаманне жителям Західної України. З відповідей Дмитра чітко простежується його перекладацька позиція: хороший переклад той, під час читання якого забуваєш, що це переклад. До того ж він як перекладач прагнув не стільки відтворити колорит іспанської культури, скільки передати його, по можливості, українськими відповідниками, що йому блискуче вдалося.
Цікавим є і той факт, що перекладені Дмитром тексти Ф. Г. Лорки чекали свого часу ще 5 років до того, як вийти окремою збіркою. І тим не менше перекладач філософськи наголосив, що все в нашому житті відбувається напрочуд вчасно.
Головною темою перекладацького семінару була любов. Зокрема Дмитро поділився зі слухачами переконанням Ф. Г. Лорки, що люди ніколи не перестануть знищувати одне одного, поки не почнуть любити себе та інших. Перекладач здійснив талановиту спробу провести поціновувачів творчості улюбленого іспанця крізь трагізм та мотиви абсурдності, що видаються наскрізним у творчості Ф. Г. Лорки, до любові, яка обов’язково повинна перемогти.
Вітаємо Дмитра і бажаємо подальших досягнень!
Тетяна Михайлова, м.н.с. відділу світової літератури
