В Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України 1 листопада 2018 р. відбувся круглий стіл «Академічні зібрання творів Тараса Шевченка: історія і сучасність (до 100-річчя Національної академії наук України)», у якому взяли участь головно працівники відділу шевченкознавства, а також колеги з Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Відкриваючи наукове зібрання, заступник директора з наукової роботи академік НАН України Микола Сулима звернув увагу на той знаменний факт, що праця над академічним виданням творів Шевченка розпочалася одразу ж після заснування Академії, коли було створено постійні комісії історично-філологічного відділу: Комісію для видавання пам’яток новітнього українського письменства і Комісію для видавання творів Шевченка, Франка, Драгоманова. Перша з них під керівництвом академіка Сергія Єфремова готувала академічне видання творів Шевченка, з якого вийшли друком тільки третій і четвертий томи – листування (1929) і щоденник (1927). Науковий рівень цих томів багато в чому не перевершено і досі. М. Сулима наголосив на необхідності поглибленого вивчення історії академічних видань Шевченкових творів, щоб у роботі над проектованим нині новим повним зібранням врахувати позитивний, а подекуди і драматичний досвід попередників.
Доповіді виголосили: Сергій Гальченко, к. ф. н., заступник директора з наукової та видавничої діяльності Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка «Академічне видання української класики: перспективи за сучасних безперспективних умов», Олександр Боронь, д. ф. н., завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка «Перспективи нового Повного зібрання творів Шевченка», Станіслав Росовецький, д. ф. н., професор Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка «Про деякі моральні та організаційні аспекти академічного видання Шевченка», Михайло Назаренко, к. ф. н., доцент Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка «“Я не знаю (Б/б)ога”. До питання про уніфікацію Шевченкової орфографії», Роксана Харчук, к. ф. н., с. н. с. відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка «Уточнення коментарів до творів Шевченка з історичними сюжетами», Галина Карпінчук, к. ф. н., м. н. с. відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка «Не названі на ім’я: участь репресованих шевченкознавців у роботі над академічними зібраннями Шевченкових творів», Дмитро Єсипенко, к. ф. н., м. н. с. відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка «Електронна колекція, оцифроване і цифрове видання: Повне зібрання творів Шевченка у мережі».
Зацікавлену участь в обговоренні повідомлень і у жвавих дискусіях із приводу принципів укладання останнього на сьогодні Повного зібрання творів у 12 томах і нового – літературної спадщини у 10 томах – взяли д. ф. н. Павло Михед, д. ф. н. Лукаш Скупейко, д. ф. н. Валерія Смілянська, к. ф. н. Олесь Федорук, к. ф. н. Ніна Чамата та інші.
д. ф. н., завідувач відділу шевченкознавства
Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
О. В. Боронь
