15.jpg)
Призначення, наукова робота, державні планові теми
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України належить до найстаріших академічних установ нашої держави. Заснований 1926 р. у Харкові як Інститут Т. Шевченка з філією в Києві у системі Нар. комісаріату освіти УСРР (включений до складу Академії наук України 1936 р.), він майже століття є провідною науково-дослідною установою в Україні, основним завданням якої є:
- здійснення фундаментальних і прикладних досліджень з найважливіших напрямів літературознавства (історія української літератури та сучасний літературний процес в Україні у загальнослов’янському, загальноєвропейському та світовому контекстах; джерелознавче й текстологічне дослідження класичної та модерної української літератури; історія зарубіжних літератур: класичний та модерний виміри; теорія літератури і методологія літературознавчих досліджень у контексті сучасних теорій та інтерпретацій; порівняльне літературознавство; зарубіжна україністика);
- підготовка рекомендацій щодо використання результатів наукових досліджень у культурно-освітній та видавничій практиці;
- популяризація національної і зарубіжних літератур та досягнень українського літературознавства в Україні та за її межами;
- підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації через аспірантуру, докторантуру;
- забезпечення високої якості наукових досліджень, систематичне накопичення і узагальнення наукових результатів.
Інститут літератури постав з потреби творити національну науку про літературу, з необхідності зібрати та опрацювати розпорошений і несистематизований масив рукописної спадщини української літератури від давнини до сучасності, розпочинав же подвижницькими пошуками і зібранням рукописної й малярської спадщини Т.Г.Шевченка. Нині ж рукописний фонд Інституту є його справжнім інтелектуальним та духовним скарбом, найбільшим в Україні спеціалізованим зібранням матеріалів з історії української літератури (має статус Національного надбання; Статус «Національного надбання» надано Постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2001 р. № 1709; Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2004 р. N 73-р) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/73-2004-р#Text): тут зібрано 280 персональних фондів та фондів установ і організацій літературно-мистецького профілю, понад 133 тисячі одиниць зберігання особливо цінних пам’яток писемності (в тому числі й рукописів ХIV століття), особові архівні фонди І.Величковського, Г.Сковороди, І.Котляревського, Т.Шевченка, С.Руданського, І.Франка, Панаса Мирного, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, В.Стефаника, П.Тичини, М.Рильського, В.Сосюри, Ю.Яновського, В.Симоненка О.Гончара, В.Стуса, І.Дзюби, Д.Павличка та багатьох інших видатних діячів української літератури, науки та культури. На матеріалах фондів Інституту значною мірою ґрунтується дослідницька діяльність не лише установи, а й літературознавчі, історичні та ширші культурологічні студії численних науковців з України та з-за кордону. Фонди бібліотеки Інституту нараховують понад 200 тисяч одиниць зберігання, зокрема книжкові та брошурні видання (ХVІІІ–ХХІ ст.), часописи (ХІХ–ХХІ ст.) тощо. Найповніше репрезентована у бібліотечних фондах Інституту літературно-художня та літературознавча україніка. Бібліотека містить численні прижиттєві видання І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка, Є.Гребінки, Т.Шевченка, Марка Вовчка, І.Франка, В.Винниченка, Олександра Олеся, П.Тичини, М.Рильського, Б.Лепкого, Юрія Клена, В.Сосюри, М.Семенка, В.Свідзінського, Д.Фальківського, М.Філянського, Є.Маланюка, В.Стуса, І.Світличного, М.Стельмаха, Є.Гуцала та багатьох інших.
Тематика наукових досліджень Інституту відповідає пріоритетним напрямам сучасної світової науки про літературу. Інститут має вагомі наукові досягнення у справі переосмислення замовчуваних явищ та імен, повернення читачеві заборонених з ідеологічних міркувань творів, визначення місця української літератури у світовому літературному процесі, оцінки тенденцій і спрямування літератури після проголошення незалежності України.
Інститут здійснює дослідницькі роботи за такими актуальними науковими спрямуваннями:
- історія української літератури від найдавніших часів до наших днів;
- література і національне відродження;
- шевченкознавство;
- теорія літератури і методології літературознавчих досліджень;
- історія зарубіжних літератур;
- слов’янські літератури;
- зарубіжна україністика;
- джерелознавче і текстологічне дослідження української літератури;
- порівняльне літературознавство;
- літературознавча бібліографія.
Нині співробітники Інституту працюють над такими державними плановими темами:
- «Тарас Шевченко в мемуарній літературі та критиці: проблеми коментування». Термін виконання - 2024-2028. (Керівник - О.В.Боронь)
- «Українська література на межі століть: проблемно-тематичні та жанрово-стильові трансформації». Термін виконання - 2024-2028. (Керівник - акад. НАН України М.Г.Жулинський).
- «Реконструкція художнього простору: історична конкретика та літературна умовність». Термін виконання - 2024-2028. (Керівник - Н.Ф.Овчаренко).
- «Розвиток української літератури ХІХ – початку ХХ ст.: формування національної самосвідомості, культурний контекст». Термін виконання - 2024-2028. (Керівник - М.П.Бондар).
-«Культурна пам’ять: репрезентація та інтерпретація в парадигмі національної ідентичності». Термін виконання - 2024-2028. (Керівник – Г.М.Сиваченко).
- «Зарубіжна україністика: постаті, тексти, літературні організації, періодика». Термін виконання - 2024-2028. (Керівник – С.І.Лущій).
- «Українська література Х – ХVІІІ ст.: автор, текст, біблійна екзегетика, історична поетика, інтерпретаційні практики ХІХ – ХХІ ст.». Термін виконання - 2022-2026. (Керівник – В.І.Сулима).
- «Формування джерельної бази академічних видань української класичної спадщини». Термін виконання: 2020-2024. (Керівник - С.А.Гальченко).
- «Соцреалізм і феномен радянського письменника: естетичні і культурні практики». Термін виконання: 2020-2024. (Керівник - чл.-кор. НАН України Т.І.Гундорова).
- «Сторінками літературно-художніх журналів: хронологічний та систематичний покажчики змісту журналу "Вітчизна" (1933 – 2009 рр.)». Термін виконання: 2022-2024. (Керівник - М.А.Штолько).
- «Українська культура спротиву в умовах повномасштабної війни» (Програмно-цільова та конкурсна тематика НАН України. Наукові і науково-технічні (експериментальні) роботи за пріоритетним напрямом «Українське суспільство в умовах війни, повоєнної трансформації та європейської інтеграції» на 2023-2024 рр.). Термін виконання - 2023-2024. (Керівник - акад. НАН України М.Г.Жулинський).
Вагомість наукових досягнень Інституту підтверджується високою оцінкою робіт його співробітників науковою громадськістю і не лише в Україні, а й за її межами. Серед таких робіт — «Історія української літератури ХІХ ст.», «Дискурс модернізму в українській літературі» С.Д.Павличко, «Очима Заходу. Рецепція України в Західній Європі» Д.С.Наливайка, «Зафіксоване і нетлінне». Роздуми про епістолярну творчість» М.Х.Коцюбинської, «Femina melancholica: Стать і культура в ґендерній утопії Ольги Кобилянської» Т.І.Гундорової, «Слово і доля» М.Г.Жулинського та інші.
Інститут літератури є виконавцем проектів загальнонаціонального значення:
- «Шевченківська енциклопедія» в 6 томах – завершено;
- повне академічне зібрання творів Тараса Шевченка у 12 томах – завершено;
- академічна «Історія української літератури» у 12 томах – видано 7 томів;
- «Франківська енциклопедія» в 7 томах – видано 1 том;
- «Українська літературна енциклопедія» у 5 томах – підготовлено «Проєкт словника "Української літературної енциклопедії"», триває робота над енциклопедичними статтями для сайту «УЛЕ».
В Інституті підготовлено кілька видань Історії української літератури. Одне із най ґрунтовніших – «Історія української літератури» у 8 т., видана наприкінці 1960‑х років. Державної (Національної) премії імені Тараса Шевченка удостоєні численні роботи співробітників Інституту літератури. Серед них, зокрема, такі видання, як повне зібрання творів Івана Франка у 50 томах, книга М. Жулинського «Із забуття – в безсмертя», навчальний посібник «Історія української літератури ХХ ст.» у 2 томах, монографія Д.Наливайка «Очима Заходу. Рецепція України в Західній Європі XI–XVIII ст.», книга М.Коцюбинської «Мої обрії» та інші. 2014 р. Державної премії України в галузі науки і техніки удостоєні акад. НАН України М.Г.Жулинський (відповідальний редактор) та к. філол. н. М.П.Бондар (відповідальний секретар) за 5-й т. у 4 кн. «Історії української культури». Державну премію України в галузі науки і техніки 2017 року присуджено авторському колективу «Шевченківської енциклопедії» у 6 томах.
За результатами оцінювання ефективності діяльності установ НАН України, проведеної відповідно до Методики оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України у 2023 році, Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України присвоєно категорію «А» (2023 рік); кількість підрозділів – 10, усі категорії «А».
Структура
Основною структурною одиницею Інституту за Статутом є науковий підрозділ – відділ, чільне завдання якого – провадження наукової діяльності.
Відділи:
давньої української літератури (керівник – к. філол. н. В.І.Сулима),
класичної української літератури (керівник – к. філол. н. М.П.Бондар),
української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу (керівник – акад. НАН України М.Г.Жулинський),
шевченкознавства (керівник – д. філол. н. О.В.Боронь),
рукописних фондів і текстології (керівник – д. філол. н. О.О.Федорук)
теорії та літературної критики (керівник – д. філол. н. Л.М.Демська-Будзуляк),
компаративістики (керівник – д. філол. н., проф. Г.М.Сиваченко),
зарубіжних і слов’янських літератур (керівник – д. філол. н. Н. Ф. Овчаренко),
зарубіжної україністики (керівник – д. філол. н. С.І.Лущій),
та науково-інформаційний відділ (керівник – М.А.Штолько)
активно розвивають і примножують українські літературознавчі школи – ті, які зародилися на початках наукової діяльності установи, й ті, які виникли в останні десятиліття. Поєднуючи традиційні та найновіші підходи до літературного тексту, співробітники Інституту готують фундаментальні дослідження теоретико- та історико-літературного планів, а також енциклопедії, підручники й посібники, біо-бібліографічні покажчики, виховують наукову зміну, координують дослідження в галузі літературознавства, впроваджують свої напрацювання у програми шкіл, закладів вищої освіти.
Очолює Інститут літератури академік НАН України, доктор філологічних наук, професор Жулинський Микола Григорович.
Заступник директора з наукової роботи — доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Боронь Олександр Вікторович.
Заступник директора з наукової та видавничої діяльності — кандидат філологічних наук Гальченко Сергій Анастасійович.
Заступник директора з загальних питань — Гах Тетяна Петрівна.
Учений секретар — кандидат філологічних наук Поліщук Олена Борисівна.
Освітня, науково-координаційна робота
В Інституті літератури діє спеціалізована вчена рада із захисту докторських дисертацій Д26.178.01 Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
В установі працює наукова рада НАН України з проблеми «Класична спадщина і сучасна художня література» (голова – д. філол. н. Л.І.Скупейко), яка розглядає і затверджує теми дисертацій з літературознавства, що захищаються в Україні. Координація наукових досліджень охоплює більшу частину закладів вищої освіти.
Інститут здійснює підготовку наукових кадрів із різних галузей літературознавства через аспірантуру та докторантуру.
Провадження освітньої діяльності в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України здійснюється відповідно до ліцензії Міністерства освіти і науки України на провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти на третьому (освітньо-науковому) рівні (вперше: Наказ МОН України від 26 травня 2017 року №111-л; продовжено: Наказ МОН України від 21.08.2023 №380-л).
Освітньо-наукову програму «Літературознавство» Інституту літератури акредитовано у 2022 році (Сертифікат про акредитацію освітньо-наукової програми Літературознавство: 035 Філологія третій освітньо-науковий/освітньо-творчий рівень освітньої програми. Сертифікат № 3068 від 29.03.2022; дійсний до 01.07.2027).
Співпраця з вітчизняними та зарубіжними науково-освітніми установами
Інститут підтримує тісні контакти з багатьма вищими навчальними закладами в Україні, співпрацює з фаховими комісіями Міністерства освіти і науки України. Напрацьовані в Інституті матеріали використовуються у програмах загальноосвітніх та вищих навчальних закладів.
У плані координації наукової роботи з літературознавства Інститут співпрацює з закладами вищої освіти України та зарубіжжя на рівні угод, якими передбачено зокрема проведення спільних наукових конференцій: з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Національним університетом «Києво-Могилянська академія» (з 2009 р.), Київським інститутом «Слов’янський університет» (11.02.1999), Волинським національним університетом (лабораторія з вивчення життя і творчості Лесі Українки, з 1997 р., Центром з вивчення життя і творчості Лесі Українки, 2006 року створено спільний для МОН та НАНУ Інститут Лесі Українки), Чернівецьким національним університетом (дослідний центр «Біблія і культура»), Черкаським державним педагогічним університетом (центр шевченкознавства, з 1999 р.), Ніжинським державним педагогічним університетом (гоголезнавчий центр; винниченкознавча лабораторія, 28.11.2002), Кіровоградським державним педагогічним університетом (центр дослідження української літературної діаспори, 23.12.1999), Запорізьким Класичним приватним університетом (1998; з 2008 – Український міжуніверситетський науково-дослідницький шекспірівський центр), Бердянським державним педагогічним університетом (Науково-дослідний інститут слов‘янознавства та компаративістики, 2007), Київським університетом імені Бориса Грінченка (з 2012 р.), Національним музеєм літератури України (з 1993 р.) та іншими інституціями.
Триває співпраця Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України із зарубіжними вищими навчальними закладами, Національними академіями, літературознавчими об’єднаннями, організаціями тощо за угодами, договорами, меморандумами про співпрацю, зокрема: з Інститутом літературних досліджень Польської АН, Інститутом літератури Болгарської АН, з Українською Вільною Академією наук у США, Українським Історичним Товариством у США, Українським Вільним Університетом (Мюнхен), Центром славістичних досліджень Паризького університету (Сорбонна), Університетом Ф. Палацького в Оломоуці, Інститутом літератури та мистецтва у Белграді тощо.
Видавнича діяльність
Під грифом Інституту регулярно виходять такі наукові видання:
- З 1957 р. Інститут спільно із Національною спілкою письменників України видає науковий журнал «Слово і Час» (до 1990 року – «Радянське літературознавство»), головний редактор – акад. НАН України М.Г.Жулинський;
- «Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія», голова редколегії – к. ф. н. Г. М. Бурлака;
- «Гоголезнавчі студії», науковий редактор — д.ф.н. П. В. Михед.
Щорічно співробітники Інституту публікують фундаментальні монографічні дослідження, наукові збірники, статті в періодиці, що різнопланово висвітлюють найактуальніші проблеми сучасної гуманітаристики. Активно видається літературна спадщина України.
Премії Інституту
Положення про присудження премії імені Ольги Камінчук для молодих учених
Положення про премію імені академіка Г.О.Костюка у галузі літературного джерелознавства й текстології
