Українська
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за
Дорогі друзі! Вітаємо Вас із Різдвом Христовим і зичимо
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    6 березня провідний
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
  • Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії
    Наші
    Колектив Інституту
  • Стаття Миколи Сулими
    Стаття Миколи
    Вийшла друком
  • Щасливого Різдва
    Щасливого
    Дорогі друзі!
 

Наші видання

Spadschyna(2020)15.jpg

Загальні відомості

Призначення, наукова робота, державні планові теми

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України належить до найстаріших академічних установ нашої держави. Створений як Інститут Тараса Шевченка 1926 року в Харкові (включений до складу Академії наук України 1936 року), він ось уже понад дев’ять десятиліть є провідною науково-дослідною установою в Україні, основним завданням якої є:
здійснення фундаментальних і прикладних досліджень з найважливіших напрямів літературознавства (історія української літератури та сучасний літературний процес в Україні у загальнослов’янському, загальноєвропейському та світовому контекстах; джерелознавче й текстологічне дослідження класичної та модерної української літератури; історія зарубіжних літератур: класичний та модерний виміри; теорія літератури і методологія літературознавчих досліджень у контексті сучасних теорій та інтерпретацій; порівняльне літературознавство;
підготовка рекомендацій щодо використання результатів наукових досліджень у культурно-освітній та видавничій практиці;
популяризація національної і світової літератури та досягнень українського літературознавства в Україні та за її межами;
підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації через аспірантуру, докторантуру; 
забезпечення високої якості наукових досліджень, систематичне накопичення і узагальнення наукових результатів.
Інститут літератури постав з потреби творити національну науку про літературу, з необхідності зібрати та опрацювати розпорошений і несистематизований масив рукописної спадщини української літератури від давнини до сучасності, розпочинав же подвижницькими пошуками і зібранням рукописної й малярської спадщини Т. Г. Шевченка. Нині ж рукописний фонд Інституту є його справжнім інтелектуальним та духовним скарбом, найбільшим в Україні спеціалізованим зібранням матеріалів з історії української літератури (має статус Національного надбання): тут зосереджено понад 250 персональних фондів та колекцій, понад 120 тисяч одиниць зберігання особливо цінних пам’яток писемності (в тому числі й рукописів ХIV століття), особові архівні фонди І. Величковського, Г. Сковороди, І. Котляревського, Т. Шевченка, С. Руданського, І. Франка, Панаса Мирного, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, В. Стефаника, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, Ю. Яновського, О. Гончара, В. Стуса, В. Симоненка та багатьох інших видатних класиків української літератури. На матеріалах фондів Інституту значною мірою ґрунтується дослідницька діяльність не лише нашої установи, а й літературознавчі, історичні та ширші культурологічні студії численних науковців з України та з‑за кордону. Фонди бібліотеки Інституту нараховують понад 200 тисяч одиниць зберігання, зокрема книжкові та брошурні видання (ХVІІІ–ХХІ ст.), часописи (ХІХ–ХХІ ст.) тощо. До перших надходжень належали комплекти «Нової громади», «Української хати», «Киевской старины», «Современника» (1839–1843). Найповніше репрезентована у бібліотечних фондах Інституту літературно-художня та літературознавча україніка: цілеспрямовано й  послідовно зібрана, вона, безсумнівно, є фаховою, і, навіть, музейною колекцією. Бібліотека містить численні прижиттєві видання І. Котляревського,  Г. Квітки-Основ’яненка, Є. Гребінки, Т. Шевченка, Марка Вовчка, І. Франка, В. Винниченка, Олександра Олеся, П. Тичини, М. Рильського, Б. Лепкого, Юрія Клена, В. Сосюри, М. Семенка, В. Свідзінського, Д. Фальківського, М. Філянського, Є. Маланюка, В. Стуса, І. Світличного, М. Стельмаха, Є. Гуцала та багатьох інших. 
Тематика наукових досліджень Інституту відповідає пріоритетним напрямам сучасної світової науки про літературу. Інститут має вагомі наукові досягнення у справі переосмислення замовчуваних явищ та імен, повернення читачеві заборонених з ідеологічних міркувань творів, визначення місця української літератури у світовому літературному процесі, оцінки тенденцій і спрямування літератури після проголошення незалежності України.

Інститут здійснює діяльність за такими актуальними науковими напрямами:

  • українська література від найдавніших часів до наших днів;
  • література і національне відродження;
  • шевченкознавство;
  • сучасна теорія літератури і методологія літературознавчих досліджень;
  • історія зарубіжних літератур;
  • слов’янські літератури;
  • українська література діаспори;
  • література національних меншин в Україні;
  • джерелознавче і текстологічне дослідження української літератури;
  • порівняльне літературознавство;
  • літературознавча бібліографія.

Нині співробітники Інституту працюють над такими державними плановими темами:
- "Проблеми поетики, едиції та історії вивчення творів Тараса Шевченка". Роки виконання - 2019-2023. (Керівник - О.В.Боронь)
-"Історія української літератури ХХ – ХХІ століть: постаті, течії, тексти". Роки виконання - 2019-2023. (Керівник - акад. НАН України М.Г.Жулинський).
-"Формування джерельної бази науково-критичних видань українських письменників". Роки виконання: 2018-2022. (Керівник - С.А.Гальченко).
-"Література пам’яті – пам’ять літератур». Роки виконання: 2019-2023. (Керівник - Н.Ф.Овчаренко).
-"Соцреалізм і феномен радянського письменника: естетичні і культурні практики". Роки виконання: 2020-2024. (Керівник - чл.-кор. НАН України Т.І.Гундорова).
-"Історична динаміка національної ідентичності і міжкультурна комунікація в слов’янських літературах ХІХ-ХХІ ст.". Роки виконання: 2020-2024. (Керівник - д.ф.н., проф. П.В.Михед).
-"Українська література ХІХ – початку ХХ століття: процеси становлення й розвитку національно-історичного самоусвідомлення". Роки виконання: 2019-2023. (Керівник - М.П.Бондар).
-"Компаративна історія української літератури. Короткі нариси". Роки виконання: 2019-2023. (Керівник – Г.М. Сиваченко).
-"Сучасна українська література: біобібліографії". Роки виконання: 2019-2023. (Керівник -М.А.Штолько).

Вагомість наукових досягнень Інституту підтверджується високою оцінкою робіт його співробітників науковою громадськістю і не лише в Україні, а й за її межами. Серед таких робіт  — „Історія української літератури ХІХ ст.”, „Дискурс модернізму в українській літературі” С. Д. Павличко, „Очима Заходу. Рецепція України в Західній Європі” Д. С. Наливайка, „Модернизм и постмодернизм. Мысли об извечном коловращении изящных и неизящных искусств” Д. В. Затонського, „Зафіксоване і нетлінне”. Роздуми про епістолярну творчість„ М. Х. Коцюбинської, „Femina melancholica: Стать і культура в ґендерній утопії Ольги Кобилянської” Т. І. Гундорової, „Слово і доля” М. Г. Жулинського, „З потоку літ і літпотоку” В. Г. Дончика. Схвальну оцінку дістали перші 7 томів Академічного видання творів Т.Г.Шевченка. Високим рівнем підготовки відзначаються томи „Бібліотеки світової літератури”.

 Інститут літератури є виконавцем проектів загальнонаціонального значення:
- «Шевченківська енциклопедія» в 6 томах – завершено;
- повне академічне зібрання творів Тараса Шевченка у 12 томах – завершено;
- академічна «Історія української літератури» у 12 томах – видано 4 томи;
- «Франківська енциклопедія» в 7 томах – видано 1 том.

В Інституті підготовлено кілька видань Історії української літератури. Одне із най ґрунтовніших – «Історія української літератури» у 8 т., видана наприкінці 1960‑х років. Державної (Національної) премії ім. Т.Г. Шевченка удостоєні численні роботи співробітників Інституту літератури. Серед них, зокрема, такі видання, як повне зібрання творів Івана Франка у 50 томах, книга М. Жулинського «Із забуття – в безсмертя», навчальний посібник «Історія української літератури ХХ ст.» у 2 томах, монографія Д. Наливайка «Очима Заходу. Рецепція України в Західній Європі XI–XVIII ст.», книга М. Коцюбинської «Мої обрії» та інші. 2014 р. Державної премії України в галузі науки і техніки удостоєні акад. НАН України М. Г. Жулинський (відповідальний редактор) та к. філол. н. М. П. Бондар (відповідальний секретар) за 5-й т. у 4 кн. «Історії української культури». Державну премію України в галузі науки і техніки 2017 року присуджено авторському колективу «Шевченківської енциклопедії» у 6 томах.

Структура

Основною структурною одиницею Інституту за Статутом є науковий підрозділ – відділ, чільне завдання якого – провадження наукової діяльності. Відділи української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу (керівник – акад. НАН України М. Г. Жулинський), давньої української літератури (керівник – акад. НАН України М. М. Сулима), класичної української літератури (керівник - к. філол. н. М. П. Бондар), теорії літератури  (керівник – чл.-кор. НАН України Т. І. Гундорова), компаративістики (керівник - д. філол. н., проф. Г. М. Сиваченко), шевченкознавства (керівник – д. філол. н. О. В. Боронь), зарубіжних і слов’янських літератур (керівник – д. філол. н. Н. Ф. Овчаренко), рукописних фондів і текстології (керівник – к. філол. н. С. А. Гальченко) та науково-інформаційний відділ (керівник – М. А. Штолько)  активно розвивають і примножують українські літературознавчі школи – ті, які зародилися на початках наукової діяльності установи, й ті, які виникли в останні десятиліття: шевченкознавства, текстології, медієвістики, класичної літератури, сучасного літературного процесу, компаративістики, світової літератури, американістики, теорії літератури, русистики та славістики тощо. Поєднуючи традиційні та найновіші підходи до літературного тексту, співробітники Інституту готують фундаментальні дослідження теоретико- та історико-літературного плану, а також енциклопедії, підручники й посібники, біо-бібліографічні покажчики, виховують наукову зміну, координують дослідження в галузі літературознавства, впроваджують свої напрацювання у програми шкіл, вищих навчальних закладів.

Очолює Інститут літератури академік НАН України, доктор філологічних наук, професор Жулинський Микола Григорович.
Заступник директора з наукової роботи — доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Боронь Олександр Вікторович.
Заступник директора з наукової та видавничої діяльності — кандидат філологічних наук Гальченко Сергій Анастасійович.
Заступник директора з загальних питань — Гах Тетяна Петрівна.
Учений секретар — кандидат філологічних наук Поліщук Олена Борисівна.

Науково-координаційна діяльність

Інститут здійснює підготовку наукових кадрів із різних галузей літературознавства через аспірантуру та докторантуру.
В Інституті діє спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських та докторських дисертацій Д 26.178.01 Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
В Інституті літератури працює наукова рада НАН України з проблеми «Класична спадщина і сучасна художня література» (голова – акад. НАНУ М. М. Сулима), яка розглядає і затверджує теми кандидатських і докторських дисертацій з літературознавства, що захищаються в Україні. Координація наукових досліджень охоплює більшу частину вищих навчальних закладів.

Співпраця з вітчизняними та зарубіжними науково-освітніми установами

Інститут підтримує тісні контакти з багатьма вищими навчальними закладами в Україні, співпрацює з фаховими комісіями Міністерства освіти і науки України. Напрацьовані в Інституті матеріали використовуються у програмах загальноосвітніх та вищих навчальних закладів.
У плані координації наукової роботи з літературознавства Інститут співпрацює з рядом вищих навчальних закладів України та зарубіжжя на рівні Угод, якими передбачено зокрема проведення спільних наукових конференцій: з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Національним університетом «Києво-Могилянська академія» (з 2009 р.), Київським інститутом «Слов’янський університет» (11.02.1999), Волинським національним університетом (лабораторія з вивчення життя і творчості Лесі Українки, з 1997 р., Центром з вивчення життя і творчості Лесі Українки, 2006 року створено спільний для МОН та НАНУ Інститут Лесі Українки), Чернівецьким національним університетом (дослідний центр «Біблія і культура»), Черкаським державним педагогічним університетом (центр шевченкознавства, з 1999 р.), Ніжинським державним педагогічним університетом (гоголезнавчий центр; винниченкознавча лабораторія, 28.11.2002), Кіровоградським державним педагогічним університетом (центр дослідження української літературної діаспори, 23.12.1999), Запорізьким Класичним приватним університетом (лабораторія ренесансних студій, 5.02.1998, з 2008 нова угода, Український міжуніверситетський науково-дослідницький шекспірівський центр), Бердянським державним педуніверситетом (Науково-дослідний інститут слов‘янознавства та компаративістики, 2007), Київським університетом імені Бориса Грінченка (з 2012 р.), Національним музеєм літератури України (з 1993 р.) та іншими інституціями. 
Триває співпраця Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України із зарубіжними вищими навчальними закладами, Національними академіями, літературознавчими об’єднаннями, організаціями тощо за угодами, договорами, меморандумами про співпрацю, зокрема: з Інститутом літературних досліджень Польської АН, Інститутом літератури Болгарської АН, з Українською Вільною Академією наук у США, Українським Історичним Товариством у США, Українським Вільним Університетом (Мюнхен), Центром славістичних досліджень Паризького університету Сорбонна, Університетом Ф. Палацького в Оломоуці, Інститутом літератури та мистецтва у Белграді тощо.  

Видавнича діяльність

Під грифом Інституту регулярно виходять такі наукові видання:
- З 1957 р. Інститут спільно із Національною спілкою письменників України видає науковий журнал „Слово і час” (до 1990 року — „Радянське літературознавство”), головний редактор —  д. ф. н. Л. І. Скупейко.
- „Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія”, голова редколегії — к. ф. н.Г. М. Бурлака.
Гоголезнавчі студії” (науковий редактор — д.ф.н. П. В. Михед.
Літературознавчі обрії. Праці молодих учених”, науковий редактор — акад. НАН України М. М. Сулима.
Щорічно співробітники Інституту публікують фундаментальні монографічні дослідження, наукові збірники, статті в періодиці, що різнопланово висвітлюють найактуальніші проблеми сучасної гуманітаристики. Активно видається літературна спадщина України.

Премії Інституту

Положення про премію імені Соломії Павличко для молодих учених у галузі  літературознавства (теорії літератури, компаративістики, історії літератури)

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ