УкраїнськаEnglish
21 травня в актовій залі Національного ботанічного саду ім.
  Відбудеться 22 травня 2017 року у Великій концертній
Шановні колеги і друзі! Запрошуємо Вас відвідати заходи
Колектив Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Колектив Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
  Благодійна лекція з метою збору коштів на лікування
      Шеститомна «Шевченківська енциклопедія» (томи 5 і
  • Гоголезнавчі студії / Ніжин. держ. ун-т імені М. Гоголя, Гоголезнавчий центр ; Ін-т л-ри ім. Т.Г. Шевченка НАН України. – Вип. VI (23). – [Ніжин] : [ФОП Лук’яненко В.В. ТПК «Орхідея»], 2017. – 484 с. – (Гоголезнавчі студії).
    Гоголезнавчі
        У збірник
  • Дні науки. Весна
    Дні науки.
    21 травня в актовій
  • Вечір пам‘яті Тараса Шевченка
    Вечір пам‘яті
      Відбудеться 22
  • Презентація книги Андрія Топачевського «З Божого Саду. Рослини і тварини у Святому Письмі»
    Презентація
    16травня 2017 року
  • Дні науки. Весна
    Дні науки.
    Шановні колеги і
  • Світла пам‘ять Олені Дубініній
    Світла пам‘ять
    Колектив Інституту
  • Купуючи книжку, рятуєш життя!
    Купуючи
    Колектив Інституту
  • БИКІВНЯ – ВІД ТЕРИТОРІЇ СМЕРТІ ДО МІСЦЯ ПАМ’ЯТІ
    БИКІВНЯ – ВІД
      Благодійна
  • «Шевченківська енциклопедія» - лідер рейтингу «Книжка року 2016»
    «Шевченківська
          Шеститомна
  • Шевченкознавчий семінар до 100-річчя від дня народження Юрія Івакіна
      26 січня 2017
 

Наші видання

amerykanci.jpg
Підрозділи Інституту

Підрозділи Інституту (61)

Підкатегорії

ВІДДІЛ РУКОПИСНИХ ФОНДІВ І ТЕКСТОЛОГІЇ

ВІДДІЛ РУКОПИСНИХ ФОНДІВ І ТЕКСТОЛОГІЇ (7)

Довідки щодо обслуговування читачів відділу за тел. 279 04 88.

 

Основні напрями роботи відділу:

 

збирання архівів українських письменників, їх науковий опис та організація наукового використання;

науково-дослідна робота у галузі текстології та літературного джерелознавства:

дослідження літературознавчих джерел;

дослідження історії створення та публікації літературних творів, редакції та варіанти, встановлення основного тексту, питання атрибуції, датування, композиції;

підготовка науково-критичних та академічних видань української літературної спадщини: упорядкування, науковий коментар.

 

Склад відділу

Бурлака Галина Миколаївна — кандидат філологічних наук, завідувачка відділу.
Лисенко Наталія Іванівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник, головний хранитель фондів.
Баштова Надія Григорівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник, вчений секретар відділу.
Федорук Олександр Олександрович — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.
Чернишенко Лариса Іванівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.
Шацька Альбіна Оганесівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.
Диба Алла Георгіївна — науковий співробітник.
Ріпенко Алла Вікторівна — головний філолог.
Цимбал Богдан Володимирович — молодший науковий співробітник.
Чернишенко Ірина Іванівна — головний архівіст (завідуюча читальним залом).
Гавришкевич Сергій Миколайович — провідний архівіст (фотограф).

 

Наукова робота відділу

 

Відділ розпочав роботу у 1926 р. водночас зі створенням Інституту Тараса Шевченка.

У відділі працювали відомі вчені Ієремія Якович Айзеншток, Агапій Пилипович Шамрай, Сергій Дмитрович Зубков, Микола Єфремович Сиваченко, Федір Петрович Погребенник, Михайлина Хомівна Коцюбинська та ін.

Працівники відділу брали участь у підготовці академічного зібрання творів Тараса Шевченка, науково-критичних видань творів Євгена Гребінки, Марка Вовчка, Леоніда Глібова, Анатолія Свидницького, Панаса Мирного, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Павла Тичини, Максима Рильського, Василя Стуса та інших класиків українського письменства.

Державною премією України імені Тараса Шевченка у різні роки було відзначено працівників відділу: Н. О. Вишневську за участь у підготовці 50-томного Зібрання творів Івана Франка (1988); М. Х. Коцюбинську за книгу «Мої обрії» у 2-х томах (2005); Д. В. Стуса за книгу «Василь Стус: життя як творчість» (2007). Лауреатами премії ім. Григорія Костюка стали: А. О. Шацька, Г. М. Бурлака, Н. І. Лисенко, Т. В. Маслянчук, Л. П. Мірошниченко, В.І.Дудко.

У 1930—1931 рр. відділ видавав науковий часопис „Літературний архів”, у 1956—1957 рр. — збірник „Літературна спадщина” (вийшло чотири томи). У 1968—1989 рр. видано шість випусків наукового збірника „Питання текстології”. З  2004 року почав видаватися збірник „Спадщина. Літературне джерелознавство, текстологія”, вийшло десять томів збірника.

На сьогодні фонди відділу є найбільшим в Україні спеціалізованим зібранням матеріалів з історії української літератури. Докладний опис зібрання містить „Путівник по фондах відділу рукописів Інституту літератури” (К., 1999).

Відповідно до основних напрямків, наукова робота відділу поділяється на роботу з фондами, текстологічні дослідження та підготовку наукових видань літературної класики.

У фондовій роботі триває опрацювання нових надходжень архівних матеріалів, формування каталогів, ведення фондової документації, обслуговування читачів. Окремою важливою частиною цієї роботи є продовження копіювання фондових матеріалів на електронні носії.

Предмет поточних джерелознавчих і текстологічних досліджень поєднується також з процесом підготовки видань текстів української літератури. Основним плановим завданням залишається підготовка до друку „Наукового опису особистої бібліотеки Івана Франка” у чотирьох томах. Це має бути перше в Україні видання такого типу.

Текстологи відділу складають також ядро творчої групи, яка готує до друку новий багатотомник спадщини Василя Стуса. Вже вийшло перші чотири томи, триває робота над наступними.

Продовжується підготовка до видання творів О.Гончара, Г.Костюка, О.Олеся, В.Винниченка, літературної спадщини М.Грушевського, мемуарів О.Барвінського. Йдеться про вже розпочаті видання багатотомників науково-критичного типу, де, окрім серйозної роботи укладача, необхідне також дослідницьке коментування текстів, значна частина яких буде опублікована вперше.

Під час підготовки таких ґрунтовних видань науковці відділу досліджують архівні матеріали, мають змогу публікувати у науковій періодиці праці з окремих проблем літературного джерелознавства і текстології, виступають на наукових конференціях, семінарах, круглих столах.

Поточна планова тема відділу: "Джерелознавчі питання української літератури ХІХ-ХХ століття (2013-2017)". Результатом її виконання має стати видання „Опис бібліотеки Івана Франка” та інші праці.

 

Путівник по фондах відділу рукописів / Список опрацьованих фондів

 

1999 р. співробітниками відділу було видано перший друкований довідник про рукописні фонди Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка „Путівник по фондах відділу рукописів”.

З огляду на те, що у відділі постійно триває опрацювання нових фондів, інформація про матеріали, що не увійшли до першого видання „Путівника”, додається у „Списку опрацьованих фондів”.

ПУТІВНИК ПО ФОНДАХ ВІДДІЛУ РУКОПИСІВ / заг. ред. Г. М. Бурлаки. — К.: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України; Видавничий центр "Спадщина", 1999.

 

Публікації співробітників відділу

 

Від 2004 р. видається науковий збірник „Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія” — єдине в Україні наукове видання такого типу. Він уміщує дослідження з літературного джерелознавства і текстології, коментовані першопублікації архівних джерел з історії українського письменства, докладні описи тих фондів, наукове опрацювання яких завершено після появи друком „Путівника по відділу рукописів Інститут літератури” (К., 1999). Вийшло 10 томів ”Спадщини”, готується до друку наступний том.

Індивідуальні монографії працівників із текстології та літературного джерелознавства:

Сиваченко М. Є. Історія створення роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного та Івана Білика: (З творчої лабораторії Панаса Мирного та Івана Білика). —  К., 1957.

Сиваченко М. Є. Літературознавчі та фольклористичні розвідки. —  К., 1974.

Сиваченко М. Є. Студії над гуморесками Степана Руданського. —  К., 1979; [Вид. 2-е, доп.] —  К., 2005.

Сиваченко М. Є. Над текстами українських письменників. —  К., 1985.

Сиваченко М. Є. Текстологія поетичних творів П. А. Грабовського. —  К., 1988.

Сиваченко М. Є. Сторінки історії української літератури і фольклористики. —  К., 1990.

Вишневська Н. О. Лірика Лесі Українки: Текстологічне дослідження. —  К., 1976.

Погребенник Ф. Сторінки життя і творчості Василя Стефаника. —  К., 1980.

Погребенник Ф. Наша дума, наша пісня. —  К., 1990.

Третяченко Т. Г. Художня проза Лесі Українки: Творча історія. —  К., 1983.

Бурлака Г. М. Літературна спадщина Маркіяна Шашкевича: Проблеми текстології. —  К., 1988.

Гнатюк М. М. Над текстами Івана Сенченка. —  К., 1989.

Гнатюк М. М. Роман і біографія („Людолови” З. П. Тулуб). —  К., 1994.

Гальченко С. А. Текстологія поетичних творів П. Г. Тичини. —  К., 1990.

Мірошниченко Л. Над рукописами Лесі Українки: Нариси психології творчості та текстології. —  К., 2001.

Коцюбинська М. „Зафіксоване і нетлінне”: Роздуми про епістолярну творчість. —  К., 2001.

Коцюбинська М. Мої обрії: [Вибрані праці]: В 2 т. —  К., 2004.

Диба А. Сподвижники: Леся Українка у колі соціал-демократів. —  К., 2003.

Стус Д. Василь Стус: життя як творчість. —  К., 2004.

 

Новітні публікації співробітників відділу:

 

2015

 

Бібліотека Івана Франка. Науковий опис: У чотирьох томах. – К., 2015. – Т. 2. – 720 с.

Олена Пчілка. Український дитячий театр / Упоряд., підготовка текстів, передм., текстологічні коментарі Л. П. Мірошниченко. – 2-ге вид. – К.: Веселка, 2015. – 439 с.

Григорій Костюк. Літературознавство. Критика. Публіцистика: Вибрані праці у 5 т. / Упоряд., підготовка текстів, коментарі, укладання словника персоналій Н. Баштова; передм. В. Панченка. – К. Смолоскип, 2015. – Т. 1.: Літературознавство. Критика. – 974 с.

Тарас Шевченко і царська цензура. Збірник документів / Упорядник Іван Ковальов; підготовка текстів Ірина Брижіцька; коментарі І. Брижіцька, І. Ковальов, О. Федорук; науковий редактор О. Федорук. – К.: Критика, 2015. – 336 с.

Пантелеймон Куліш. Повне зібрання творів. Наукові праці; Публіцистика. – К.: Критика, 2015. – Т. ІІІ: Записки о Южной Руси: [У 2 кн.] / Упорядник, коментарі В. Івашків; науковий редактор О. Федорук. – Кн. 1. – 416 с., іл.

Спадщина: Літературне джерелознавство, текстологія / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — Київ : Laurus, 2015. — Т. Х : Пам’яті Віктора Дудка. — 600 с.; іл.

2014

 

Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар і Гайдамаки / Розшифровка текстів збірки та авторських доопрацювань. – К.: Кліо, 2014. – С. 235–270.

Гальченко С. Історія тексту / Підготовка додатків Н. Лисенко. – К.: Наукова думка, 2014. – С. 411–685.

2013

 

Білецький Леонід. Шевченкіана. – К., 2013. – Т. 1. – 656 с.

Білецький Леонід. Шевченкіана. – К., 2013. – Т. 2. – 688 с.

Перше видання Шевченкових «Гайдамаків»: Історія книжки. – К.: Критика, 2013. – 152 с. – Супровідна книжка до факсимільного видання Шевченкової поеми «Гайдамаки» (Спб., 1841).

Тарас Шевченко. Мала книжка («захалявна») / Розшифровка автографів текстів збірки Н. І. Лисенко. – К.: Веселка, 2013. – С. 445–880.

Спадщина: Літературне джерелознавство, текстологія. – 2013. – Т. VІІІ. – 448 с.

Тарас Шевченко. Більша книжка / Розшифровка автографів текстів збірки Н. І. Лисенко. – К.: Кліо, 2013.

2012

 

Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія. – К.: Laurus, 2012. – Т 7. – 498 с.

О. Олесь. Твори у 2 т. / Упор. Н. І. Лисенко, Р.П.Радишевський. – К.: 2012. – Том 2.: Сатира (еміграційна спадщина). – 672 с.

Інокентій Гізель. Мир з Богом чоловіку / Перекл. Р. Кисельова // Вибрані твори у 3 т / Інокентій Гізель; редактор-упорядник Л. Довга. – Т. 1. Кн. 1. – К.–Л.: «Свічадо», 2012. – С. 55– 475.

2011 

 

1. Мірошниченко Л. П. Леся Українка: Життя і тексти / Передмова М. Х. Коцюбинської. – К.: «Смолоскип», 2011. – 264 с.

2.  О. Олесь. Твори: У 2 т. / Упор. примітки Н. І. Лисенко. – К., 2011. – Том 1: Лірика (еміграційна спадщина). – 672 с.

3. Пчілка Олена. «Золоті дні золотого дитячого віку...»: автобіографічний нарис / О. Пчілка; упорядкув., підготов. текстів, передм. та приміт. Л. П. Мірошниченко, А. В. Ріпенко: худож. оформ. О. А, Базилевича. – К.: Веселка, 2011. – 79 с.

4. Григорий Сковорода. Полное собрание сочинений. – Т. 1: Трактаты и диалоги / Пер. на рус. язык Р. Е. Киселева, под ред. С. Йосипенка. – К.: «Богуславкнига». – 432 с.

5. Грушевський М. С. Зібрання творів: у 50 т. – Львів: Світ, 2011. – Т. 12: Проза, драматургія, переклади (1883–1886). / Упор., передм, коментарі Г. М. Бурлаки – 558 с. – (Серія: Літературно-критичні та художні твори: Поезія (1882–1903).

6. Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія. – К.: Laurus, 2011. – Т 6. 500 с.

 

2010 

 

Повернені шевченківські раритети / автор проекту С. Гальченко;упорядкування, наук. опис колекції, приміт. С Гальченка, Н. І. Лисенко. - Дніпродзержинськ: ВД «Андрій», 2010. – 288 с., 514 іл.

Бібліотека Івана Франка: Науковий опис у чотирьох томах. – К., 2010. – Т. 1 / Упор. Р. Є. Кисельов, Л. І. Чернишенко, Н. І. Лисенко, Л. П. Мірошниченко, З. Г. Крапивка. – 624 с.

Василь Стус. Зібрання творів: у 12 т. – К.: «Факт», 2010. –Т. 2 / Упор. Д. В. Стус. – 512 с.

Василь Стус. Палимпсести = Палімпсесты / Пер. с укр. М. Рахлиной; редакторы М. Коцюбинская, Л. Лысенко, предисловие К. Москальца и Е. Захарова. – Харьков: «Фолио», 2010. – 284 с. – На укр. и рус. языках.

Науковий збірник: Олена Пчілка і Гадяч / Під ред. Т. Г. Третяченко, набір тексту Н. І. Лисенко. – К., 2010. – 102 с.

О. Олесь. Твори: У 2 т. / Упор. Н. І. Лисенко, Р. П. Радишевський. – К., 2010. – Том 1: Лірика (еміграційна спадщина) — Видання друге, доповнене. – 636 с

 

2009 

 

Барвінський О. Спомини з мого життя. – Нью-Йорк–Київ: «Стилос», 2009. – Т. 2: Частина третя та четверта. – 1120 с.

Василь Стус: Зібрання творів: у 12 т. – К., 2009. – Т. 5: «Палімпсести»: (Найповніший незавершений корпус) / Упор. Д. В. Стус., А. О. Шацька. – 766 с.

О. Олесь. Твори: У 2 т. / Упор. Н. І. Лисенко. – К., 2009. – Т. 1: Лірика: (еміграційна спадщина). – 574 с.

Коцюбинська М. Х. Листи і люди: Роздуми про епістолярну творчість. – К.: Дух і літера, 2009. – 582 с.

Гаврилюк Н. І. Український поліметричний вірш. – К.: «Фенікс», 2009. – 250 с.

Маслянчук Т. В. Проза Володимира Винниченка: Проблеми текстології. – К.: «Стилос», 2009. – 192 с.

Роман Корогодський. Брама світла: Шістдесятники / Упор. М. Х. Коцюбинська. – Львів: Вид-во Укр. Католицького Ун-ту, 2009. – 655 с.

Коцюбинська М. Х. Історія, оркестрована на людські голоси: Екзистенційне значення художньої документалістики для сучасної української літератури. – К.: Видавничий дім «КМА», 2009. – 70 с.

Гончар О. Твори: У 12 т. – К.: «Наукова думка», 2009.– Т. 8: Мала проза / Упор., примітки Н. Г. Баштова). – 496 с.

 

2008 

 

Баштова. Н. Г. Григорій Костюк: літературознавець, критик, публіцист. – К.: «Стилос», 2008. – 216 с.

Василь Стус. Зібрання творів: у 12 т. – К.: «Факт», 2008. – Т. 3: Час творчості / Під ред. Д. В. Стуса, упор., коментарі Г. М. Бурлаки, укладання абеткового покажчика Н. І. Лисенко.– 752 с.

Василь Стус. Зібрання творів: у 12 т.– К.: «Факт», 2008. –Т. 4: Вірші кін. 60-х – 1971 рр. / Упор. Д. В. Стус, А. О. Шацька. – 750 с.

Василь Стус. Таборовий зошит: Вибрані твори / Упор., передм. Д. В. Стуса. – К.: «Факт», 2008. – 452 с.

Михайло Грушевський. Зібрання творів: у 50 т. – Львів: «Світ», 2008. – Т. 11: Літературно-критичні праці / Упор, передм., коментарі Г. М. Бурлаки. – 750 с.

Михайло Коцюбинський. Листи до Олександри Аплаксіної / Передм. М. Х. Коцюбинська, упор. А. Г. Диба, С. Захаркін, В. Панченко). – К.: «Критика», 2008.

Іван Світличний. Голос доби: Листи / Упор, передм., примітки М. Х. Коцюбинської).– К.: «Сфера», 2008. – Кн. 2. – 814 с.

Світличний І. О., Світлична Н. О. З живучого племені Дон Кіхотів / Упор., передм., примітки М. Х. Коцюбинської. – К.: «Грамота», 2008. – 814 с. – (Серія: «Бібліотека Шевченківського комітету»).

Кириличні стародруки XV–XVII ст. у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського / Упор. Р. Є. Кисельов, Н. П. Бондар, Т. М. Росовецька. – К., 2008. – 232 с.

Леся Українка. Лісова пісня / Упор. примітки Л. П. Мірошниченко. – Харків: «Фоліо», 2008. – 640 с. – (Серія «Українська література. Колекція»).

Брама світла: Шістдесятники / Упор., передм. М. Х. Коцюбинської. – Львів: Вид-во Українського Католицького університету, 2008.

 

Підготовка виставок та інших заходів

 

2015

 

1) До 80-річчя від дня народження Василя Симоненка — у Національному музеї літератури України;

2) «Україно… ти моя розпуко вікова» — у Музеї книги та друкарства України;

3) «В Україну ідіть, діти! В нашу Україну…» — у Музеї книги та друкарства України;

4) До дня народження В. Винниченка експозиція з 76 картин — у Національному музеї літератури України;

5) «Геній Данте – натхнення поза часом» — у Музеї книги та друкарства України.

 

Текстологічні читання, присвячені М. Є. Сиваченку, 24 листопада 2015 р., м. Київ, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка.

 

2014

Г. М. Бурлака, Н. І. Лисенко

І. До 200-річчя Т. Г. Шевченка:

  «На вічному шляху до Тараса» – організатор – Державна архівна служба України (у приміщенні ЦДАМЛМ України). Надання консультацій при складанні тематико-експозиційного плану та каталогу виставки. Надання цифрових копій. Участь у відкритті виставки.

Співорганізація виставки «Шевченкіана Юрія Меженка і Музею книги» (підготовка 155 видань для експонування).

Надання цифрових копій для виставки у «Мистецькому арсеналі».

Виступ на відкритті Шевченківської виставки у Музеї Михайла Грушевського.

Участь у проекті, спільному з Інститутом історії – підготовка до видання слідчих справ Т. Шевченка. Збір матеріалу, організація копіювання архівних одиниць, ідентифікація документів, консультативна робота.

«Душа поета – то душа народу, вірші поета – то його думки» у Центральному Державному архіві громадських об’єднань.

ІІ. Інші виставки та літературні заходи

 

З нагоди 150-річчя з дня народження Б. Грінченка (Музей книги та друкарства України);

До 245-річчя від дня народження І.П.Котляревського (Музей книги та друкарства України);

”Лісова пісня’’: від рукопису до книжки (Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького).

 

 Архів рукописів

 

 

Перегляд матеріалів ...
ВІДДІЛ  ІСТОРІЇ  УКРАЇНСЬКОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

ВІДДІЛ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (12)

Основні напрями роботи відділу

Дослідження української літератури ХІ — другої половини XVIII ст.

 

Склад відділу

 

Сулима Микола Матвійович — доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України,заступник директора з наукової роботи Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, завідувач відділу.

Пелешенко Юрій Володимирович — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Сулима Віра Іванівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Нога Геннадій Миколайович - кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Кисельов Роман Євгенович — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Мишанич Ярослав Олексійович — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Стужук Олеся Іванівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Яковина Оксана Петрівна — кандидат філологічних наук, магістр релігійних наук, науковий співробітник.

Брижіцька Ірина Петрівна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Григорчук Юлія Миколаївна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник. 

Ткачук Руслан Федорович — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Меркулов М. Р. — молодший науковий співробітник.

Соколюк Юлія Іванівна — молодший науковий співробітник.

Сектор класичної української літератури

Бондар Микола Пантелеймонович — кандидат філологічних наук, провідний науковий співробітник, завідувач сектором.

Мороз Лариса Захарівна — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Скупейко Лукаш Іванович — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Левчик Надія Володимирівна — кандидат філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Кузнецов Юрій Борисович — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Бойко Надія Теодорівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Гаджилова Ганна Олександрівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Матвєєва Ольга Олексіївна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Шубравська О.В. - кандадат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Блик Ольга Ігорівна - кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

 

Наукова робота відділу

Планові роботи, що виконувалися у відділі давньої української літератури у 1979—2005 рр.:

  • 1977—1981 рр.: Розвиток форм художнього відображення дійсності в українській літературі кінця XVI—XVIII ст.

  • 1981—1984 рр.: Українська література XVI—XVIII ст. в контексті європейських літератур.

  • 1984—1988 рр.: Українська література бароко.

  • 1989—1992 рр.: Становлення жанрів давньої української літератури.

  • 1992—ІІІ квартал 1996 р.: Літературні форми української писемності XI—XVIII ст.

  • 1997—1999 рр.: Український енциклопедичний словник „Слово о полку Ігоревім”. Українська поезія другої половини XVII-початку XVIII ст.

  • 2000—ІІІ квартал 2004 р.: Українська поезія першої половини XVIII ст.

  • IV квартал 2004—2009 рр.: Історія української літератури в 10-ти тт.

Співробітники відділу, разом із колишніми докторантами й аспірантами, докторами й кандидатами філологічних наук О.В.  Александровим, владикою Ігорем (Ю.А.  Ісіченком), М.П.  Корпанюком, Г.І.  Павленко, Н.М.  Поплавською, І.В.  Савченко, М.С.  Трофимуком та ін. працюють над 1-мі 2-м тт. дванадцятитомної „Історії української літератури”, беруть участь у роботі Сковородинських читань, що проводяться на базі Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, в медієвістичному семінарі при Львівському національному університеті імені Івана Франка та ін. наукових зібраннях.

У планах відділу — підготовка до друку й видання творів Григорія Цимблака, віршованих та драматичних текстів XVII-XVIII ст., створення підручника з давньої української літератури.

Основні видання відділу української давньої літератури:

  • Величковський І. Твори / Упор. В. П. Колосова, В. І. Крекотень (1972); Українська поезія. Кінець XVI — початок XVII ст. / Упор. В. П. Колосова, В. І. Крекотень (1978);

  • Літературна спадщина Київської Русі і українська література XVI—XVIII (1984);

  • Українське літературне бароко (1987);

  • Писемність Київської Русі і становлення української літератури (1988);

  • Гудзий Н. К. Литература Киевской Руси и украинско-русское литературное единение XVII—XVIII веков" (1989);

  • Українська поезія. Середина XVII ст. / Упор. В. І. Крекотень, М. М. Сулима (1992);

  • Європейське Відродження та українська література XIV—XVIII ст. (1993);

  •  Зб. „Медієвістики” (спільне видання з Одеським національним університетом ім. І. І. Мечникова). — Вип. 1. —  1998; Вип. 2. —  2000; Вип. 3. —  2002;

  • Білоус П. В. Творчість В. Григоровича-Барського (1985);

  • Ісіченко Ю. А. Києво-Печерський патерик у літературному процесі кінця XVI — початку XVIII ст. на Україні (1990);

  • Мишанич О. В. Література Закарпаття XVII—XVIII ст. Історико-літературний нарис (1964);

  • Мишанич О. В. Григорій Сковорода і усна народна творчість (1976);

  • Мишанич О. В. Українська література другої половини XVIII ст. і усна народна творчість (1980);

  • Мишанич О. В. Крізь віки (1996);

  • Мишанич О. В. Повернення (1997);

  • Мишанич О. В. На переломі (2002);

  • Мишанич О. В. „З минулих літ” (2004);

  • Микитась В. Л. Іван Франко — дослідник української полемічної літератури (ХVI—XVII ст.) (1983);

  • Микитась В. Л. Іван Франко як дослідник давньої української літератури (1988);

  • Микитась В. Л. Давні українські студенти і професори (1994);

  • Крекотень В. І. Байки в українській літературі ХVII—XVIII ст. (1963);

  • Крекотень В. І. Оповідання Антонія Радивиловського. З історії української новелістики XVII ст. (1983);

  • Крекотень В. І. Вибрані праці (1999; посмертне видання);

  • Українська література XVIII ст. / Упор. О. В. Мишанич (1983);

  • Українська література XVII ст. / Упор. В. І. Крекотень (1987);

  • Українська література XІV-ХVІ ст. (колектив упорядників; 1988);

  • Давня українська література. Хрестоматія (упор. М. М. Сулима; 1-ше вид. —  1991; 4-е вид. —  1998);

  • Сулима М. М. Українське віршування кінця ХVI — початку XVII ст. (1985);

  • Сулима М. М. Українська драматургія ХVII—XVIII ст. (2005);

  • Сулима М. М. Гріхи розмаитїи (Епитимійні справи XVII—XVIII ст.) (2005);

  • Пелешенко Ю. В. Розвиток української ораторської та агіографічної прози кінця XIV — початку XVI ст. (1990);

  • Пелешенко Ю. В. Українська література пізнього середньовіччя (друга половина XIII—XV ст.) (2004);

  • Радишевський Р. П. Польськомовна українська поезія від кінця XVI до початку XVIII ст. (1996; польською мовою);

  • Roxolański Parnas. Polskojęzуczna poezija ukraińska od końca XVI do początku XVIII wieku (упор. Р. П. Радишевський; 1998);

  • Вагилевич І. Polscу pisarze Rusini (підготовка до друку Р. П. Радишевського; 1996);

  • Павленко Г. І. Становлення історичної белетристики в давній українській літературі (від житія і літописного оповідання до історичної повісті) (1984);

  • Маслов С. И. Кирилл Транквиллион-Ставровецький и его литературная деятельность (підготовка до друку Г. І. Павленко; 1984);

  • Андрущенко (Шевчук) М. В. Парнас віршотворний. Києво-Могилянська академія і український літературний процес XVIII ст. (1999);

  • Савчук (Циганок) О. М. З історії латинських літературних впливів в українському письменстві XVI—XVIII ст. (1999);

  • Нога Г. М. Звичаї тії з давніх школярів бували... (Український святковий бурлеск XVII—XVIII ст.) (2001);

  • Сулима В. І. Біблія і українська література. Навчальний посібник (1998);

  • Мишанич Я. О. „Історія Русів”: історіографія, проблематика, поетика (1999).

 

Історичний екскурс

Підвалини Відділу української давньої літератури закладалися такими вченими, як М. О. Максимович, О. М. Огоновський, М. І. Петров, О. І. Левицький, М. Ф. Сумцов, Д. І. Яворницький, І. Я. Франко, Д. І. Багалій, Ф. І. Титов, М. С. Грушевський, В. І. Рєзанов, К. Й. Студинський, К. В. Харлампович, В. М. Перетц, А. Ю. Кримський, В. Г. Щурат, С. О. Єфремов, Д. І. Абрамович, С. І. Маслов, М. С. Возняк, Т. П. Сушицький, В. П. Адріанова-Перетц та ін.

Велику роль у становленні української медієвістики відіграло Наукове товариство імені Шевченка у Львові, засноване в 1892 р. внаслідок реорганізації Літературного товариства ім. Т. Г. Шевченка.

Прообразом Відділу української давньої літератури став історико-філологічний відділ Української Академії наук та інші її підрозділи — Археографічна комісія, Національний Архів, „Історичне товариство Нестора-літописця”, створене ще в 1873 р., „Семінар російської філології” у Київському університеті, „Товариство дослідників української історії, письменства і мови у Ленінграді”, що почало діяти з 1923 р. на базі колишнього „Товариства прихильників української історії і мови”.

Серія „Пам’ятки українського письменства”, збірники, наукові записки, підготовлені провідними вченими-медієвістами і досі залишаються зразковими для тих, хто присвятив себе справі вивчення української давньої літературної спадщини.

Визначальним у структуруванні української медієвістики стало утворення в 1927 р. „Комісії давнього українського письменства”, яку очолив акад. УАН В. М. Перетц; секретарем комісії був призначений О. А. Назаревський. Кістяком комісії були учні В. М. Перетца —  С. Богуславський, Д. Абрамович, М. Гудзій, Н. Кістяківська, С. Гаєвський, К. Копержинський, В. Розов, С. Щеглова, І. Єрьомін, В. Андріанова-Перетц. Комісія проіснувала десять років, після заслання В. М. Перетца (1934) і його смерті (24 вересня 1935 р., м. Саратов) вона припинила своє існування.

Відновлений у 1938 р. Відділ української давньої літератури Інституту української літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України очолив чл.-кор. АН України С. І. Маслов, який поєднував роботу в академічній установі з викладанням давньої літератури в Київському університеті. Під час Другої світової війни Інститут евакуюється до Уфи, що, звичайно ж, не сприяло розвитку медієвістики. На посту завідуючого Відділу української давньої літератури С. І. Маслов пробув до 1950 р. Після нього Відділ очолив акад. АН УРСР М. К. Гудзій. Відомий учений також поєднував керівництво з викладанням у Московському університеті, отож про активне вивчення української давньої літератури в 1951—1961 рр.підстав говорити немає.

Зміни в українській медієвістиці настали в другій половині 1950-х рр., коли до Інституту літератури прийшли учень С. І. Маслова Л. Є. Махновець, а також В. І. Крекотень, В. П. Колосова, Я. І. Дзира та О. В. Мишанич, які суттєво пожвавили вивчення давньоукраїнської спадщини, вивели дослідження української давньої літератури на сучасний рівень.

Проте справжнього ренесансу української медієвістики не сталося: після смерті О. І. Білецького Інститут літератури очолив акад. АН УРСР М. З. Шамота, який 1 січня 1963 р. закрив Відділ української давньої літератури — його співробітники утворили творчу групу в складі Відділу української дожовтневої літератури. Так тривало до січня 1979 р., коли Інститут літератури очолив акад. АН УРСР І. О. Дзеверін, який відновив Відділ української давньої літератури. Його очолив доктор філологічних наук В. Л. Микитась. Із січня 1985 р. керівником відділу став доктор філологічних наук О. В. Мишанич. У 1998 р. у зв’язку з об’єктивними причинами Відділ української давньої літератури було об’єднано з Відділами української літератури ХІХ ст. та Відділом шевченкознавства. З 1-го січня 2001 р. Відділ шевченкознавства знову став самостійним підрозділом, а з 1-го січня 2006 р. відновив свій автономний статус і Відділ української давньої літератури. Після смерті чл.-кор. НАН України О. В. Мишанича в січні 2004 р. в. о. зав. Відділу української давньої літератури став доктор філологічних наук М. М. Сулима.

Співробітники Відділу української давньої літератури, відновленого в 1979 р.: В. Л. Микитась, О. В. Мишанич, В. П. Колосова, В. І. Крекотень, В. С. Харитонов, Г. І. Павленко, Р. П. Радишевський, В. В. Лисиця, М. М. Сулима, Ю. В. Пелешенко, Ю. М. Луценко, О. М. Савчук(Циганок), М. В. Андрущенко (Шевчук), Г. М. Нога, М. Кушлаба.

Докторантами й прилегентами Відділу були: П. К. Яременко, В. П. Маслюк, Б. С. Криса, В. О. Соболь, Л. В. Ушкалов, М. М. Сулима, М. П. Корпанюк, П. В. Білоус, О. В. Александров, О. Є.-Я. Пахльовська, І. Ю. Береза, Ю. В. Пелешенко.

Аспірантами та прилегентами Відділу були: П. В. Білоус, Ю. А. Ісіченко, Ю. В. Пелешенко, Н. М. Поплавська, В. В. Колінець, М. С. Трофимук, І. Ю. Береза, В. М. Пивоваров, М. В. Андрущенко (Шевчук), М. Й. Назарук, О. М. Савчук (Циганок), Є. В. Пшеничний, В. В. Шевченко, Г. М. Нога, І. Я. Дзира, О. П. Трофимук, М. Кушлаба, С. Бабич, О. В. Засько, О. В. Денисенко, В. Руссова, Б. П. Білоус.

Перегляд матеріалів ...
ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХХ СТОЛІТТЯ  ТА СУЧАСНОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ

ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХХ СТОЛІТТЯ ТА СУЧАСНОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ (5)

Основні напрями роботи відділу

Основними напрямками наукової діяльності відділу є робота над фундаментальним виданням — „Академічною історією української літератури у 12 томах”, створення колективних та індивідуальних досліджень важливих явищ української літератури ХХ ст., участь в енциклопедичних виданнях (Українська літературна енциклопедія, Енциклопедія сучасного українознавства, Енциклопедія української культури), розробка програм літературної освіти, створення підручників і посібників для шкіл і вищих навчальних закладів, підготовка наукових кадрів для Інституту літератури та інших науково-освітніх установ України, участь у наукових конгресах, симпозіумах, конференціях, публікації в наукових виданнях, виступи на радіо й телебаченні, присвячені актуальним проблемам вивчення української літератури ХХ століття.

 

Склад відділу

Жулинський Микола Григорович — доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, головний науковий співробітник, завідувач відділу, директор Інституту.

Дончик Віталій Григорович — доктор філологічних наук, академік НАН України, головний науковий співробітник. 

Мовчан Раїса Валентинівна — доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник.

Тарнашинська Людмила Броніславівна — доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник.

Павлюк Ігор Зиновійович — доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник.

Кравченко Андрій Євгенович — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Лущій Світлана Іванівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Матющенко Анжела Вікторівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Шпиталь Анатолій Григорович — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Герасименко Ніна Василівна  — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Головань Тарас Петрович — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Цимбал Ярина Володимирівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Родик Костянтин Костянтинович — науковий співробітник.

Рудик Олена Вікторівна — молодший науковий співробітник.

Лубчак Вадим Михайлович — молодший науковий співробітник.

Василенко Вадим Сергійович - молодший науковий співробітник.

 

Наукова робота відділу

Багаторічна праця науковців відділу української літератури ХХ ст. — це послідовні кроки до адекватного наукового осмислення української літератури ХХ ст. як феномену національної культури. На базі запровадження новітніх літературознавчих методик створюються синтетичні дослідження літературного процесу, присвячені, зокрема, вивченню динаміки жанрової структури української літератури ХХ століття, еволюції авторських стилів і стильових течій залежно від індивідуальних психологічних рис творчої особистості та загальнокультурних чинників.

Найголовнішим виданням, у якому беруть участь співробітники відділу, є 12- томна „Академічна історія української літератури”. Очолює проект акад. В. Г. Дончик, наукові редактори томів праці:  Р. Мовчан (т. 10); А. Кравченко (т. 11). Більшість співробітників відділу працюють над написанням розділів до видання.

Пріоритетний напрямок наукової роботи відділу — створення статей до літературних енциклопедій, зокрема до Шевченківської, УЛЕ, Енциклопедії української культури, Енциклопедії сучасного українознавства.

Поточні планові теми відділу:

  • Академічна історія української літератури у 12 томах (керівник акад. НАН України В.Г.Дончик).

  • Українська література ХХ - початку ХХІ століття: теми, проблеми, жанри, стилі". Роки виконання 2014-2018. (Керівник акад. НАН України М.Г.Жулинський).

Найголовніші колективні праці відділу:

  • 2 том 2-томної „Історії української літератури” (1957).

  • 6, 7, 8 томи 8-томної  (1970—1971) „Історії української літератури”.

  • „Історія української літератури ХХ ст.” у 2 кн., 3 ч. (1994—1995), за яку В. Дончик, В. Моренець, В. Мельник, Г. Штонь, А. Кравченко, М. Наєнко, Ю. Ковалів, В. Агеєва були удостоєні 1996 р. Національної премії України ім. Т. Шевченка.

  • „Діалектика художнього пошуку. Літературний процес 60-80-х  років” (1989).

  • „20-і роки: літературні дискусії, полеміки” (1991).

  • „Стильові тенденції української літератури ХХ століття”.

  • „Найголовніше — момент істини” пам’яті Л.Новиченка.

    „Нариси історії української літератури XX ст. (стильова динаміка).

  • твори Л. Коваленка „Ми – люди майбутнього, ми – не минулі” (2008)

Вийшли друком такі індивідуальні монографічні розвідки:

  • М. Жулинський: „Наближення” (1986), „Із забуття — в безсмертя” (1991; Державна премія України ім.  Т. Г. Шевченка), „Вірю в силу духа” (1999; Премія „Незалежність – 99”), „Подих третього тисячоліття” (2000), „Заявити про себе культурою” (2001), „Слово і доля” (2002), „Духовна спрага по втраченій батьківщині (2002), „Високий світоч віри. Голодомори в Україні та роман Василя Барки „Жовтий князь” (2003), „То твій,  сину, батько!. Українська душа — на Голгофі ХХ  століття” (2005), „Відстані” (2006), „Він знав, ‘як много важить слово…’ ” (2008), „Нація. Культура. Література: національно-культурні міфи та ідейно-естетичні пошуки української літератури” (2010), „Українська література: творці і твори: учням, абітурієнтам, студентам, учителям” (2011), "Шевченко: повернення в «нашу Україну»" (2014), "Слово на сторожі нації" (2015).

  • В. Дончик „Український радянський роман. Рух ідей і форм” (1987), „Зупинені миті”/ літ.-критична збірка (1989), „З потоку літ і літпотоку” (2003), „Доля української літератури – доля України: Монологи й полілоги” (2011), "Неминуче й неминуще: Літературні досліди і хроніки" (2012), "Любіть Україну, або Яку державу ми будуємо?" (2015).

  • Г. Штонь „Романи Михайла Стельмаха” (1985).

  • Ю. Ковалів „Романтична стильова течія в українській поезії 20-30-х рр.” (1988).

  • А. Кравченко „Художня умовність в українській радянській прозі” (1988), «Майдан і українська національна ідея» (2014).

  • М. Наєнко „Романтичний епос” (1988).

  • В. Агеєва „Пам’ять подвигу. Українська воєнна проза 60-80-х рр.” (1989).

  • І. 3уб „Остап Вишня” (1989).

  • В. Моренець „На відстані серця” (1988)/ літ.-критична збірка; „Володимир Сосюра” (1990).

  • Н. Шумило „Під знаком національної самобутності: українська художня проза і літературна критика кінця ХІХ — поч. ХХ ст.” (2003).

  • Н. Зборовська „Психоаналіз і літературознавство” (2003), „Код української літератури: проект психоісторії новітньої української літератури” (2006).

  • А. Матющенко „Час героя: українська драматургія першої третини ХХ століття”.

  • О.Поліщук „Автор і персонаж в українській новітній прозі” (2008).

  • Л. Тарнашинська „Презумпція доцільності: Абрис сучасної літературознавчої концептології” (2008), „Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління (Історико-літературний та поетикальний аспекти)” (2010), "Сюжет Доби: дискурс шістдесятництва в українській літературі ХХ століття" (2013).

  • Р. Мовчан „Український модернізм 1920-х: портрет в історичному інтер’єрі” (2008).

  • С. Лущій „Художні моделі буття в романах В.Підмогильного” (2008).

  • І. Павлюк „Письменники у пресі: українськомовний культурно-інформаційний простір Полісся, Холмщини, Підляшшя (1917-1944) та Волині 1917-2000 років” (2010).

  • Н. Герасименко "Популярна література кінця ХХ – поч. ХХІ ст." (2010).

  • В.Хархун „Соцреалістичний канон в українській літературі: генеза, розвиток, модифікації” (2009); „Роман Володимира Винниченка „Записки Кирпатого Мефістофеля”: генерика, семіосфера, імагологія” (2011).

Під керівництвом Р. Мовчан розроблено програми та створено низку підручників для середньої загальноосвітньої школи.

 

Наукові заходи відділу

При Інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України 2004 р. започатковано літературно-критичне зібрання „Академічні бесіди”, на якому презентуються видання Інституту.

 

Історичний екскурс

Відділ утворений в Інституті у повоєнні роки, очолювали його доктори філологічних наук С. Крижанівський (1949—1973), І. Дзеверін (1973—1976), Л. Новиченко (1976—1985), В. Дончик(1985—1992, 1999—2003), В. Мельник (1993—1999), з 2003 р. —  М. Жулинський.

У різний час у відділі працювали відомі українські літературознавці: С. Крижанівський, І. Дзеверін, Л. Новиченко, А. Тростянецький, Є. Старинкевич, Л. Коваленко, О. Кудін, Б. Буряк, М. Сиротюк, М. Острик, В. Іванисенко, Д. Вакуленко, М. Логвиненко, І. Зуб, В. Мельник, В. Громова, Н. Шумило, Л. Бойко, Г. Штонь, М. Наєнко, В. Моренець, С. Іванюк, В. Агеєва, Ю. Ковалів, Н. Зборовська та ін.

Перегляд матеріалів ...
ВІДДІЛ ШЕВЧЕНКОЗНАВСТВА

ВІДДІЛ ШЕВЧЕНКОЗНАВСТВА (8)

Основні напрями роботи відділу

Всебічне вивчення літературної спадщини Тараса Шевченка, зокрема:

– проблеми читача (адресата і реципієнта);

– жанрово-композиційних модифікацій лірики;

– поетики прози;

– поезії Шевченка в контексті українського романтизму 1830-х років;

– етично-екзистенційного дискурсу його поетичної думки та ін.

 

Склад відділу

Боронь Олександр Вікторович — кандидат філологічних наук, завідувач відділу.

Калинчук Алла Миколаївна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Мовчанюк Володимир Павлович — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Харчук Роксана Борисівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Лебідь-Гребенюк Євгенія Михайлівна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Єсипенко Дмитро Олександрович — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник, вчений секретар відділу.

Карпінчук Галина Володимирівна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Козак Олег Олександрович — головний бібліограф.

Лігостова Олена Вільямінівна  — старший лаборант.

Поклад Богдан Юрійович — провідний інженер.

 

Наукова робота відділу

2012–2015 роках вийшла друком шеститомна «Шевченківська енциклопедія» – фундаментальне багатопрофільне видання, в якому викладено основні відомості про життя, творчість і особистість Тараса Шевченка, його епоху та оточення, місце в національній та світовій культурі, підсумовано понад півторасторічний досвід вивчення всіх аспектів шевченкіани в українському та зарубіжному шевченкознавстві.
Упродовж 2014–2018 рр. відділ працює над фундаментальним дослідженням «Рецепція творчості Шевченка: літературознавчий аспект». Об’єктом опрацювання є літературна та епістолярна спадщина Тараса Шевченка, джерельна база шевченкознавства (документи, мемуари тощо). Мета науково-дослідної теми полягає у комплексному вивченні сприйняття та інтерпретації літературного доробку Шевченка в критиці ХІХ–ХХІ ст. (у тому числі зарубіжній), трансформації тем і мотивів його поезії у творчості наступників, впливу Шевченка на українських та зарубіжних поетів у генологічному аспекті. Дослідження здійснюється на основі сучасної літературознавчої методології: герменевтичного, культурно- та порівняльно-історичного, психоаналітичного, рецептивного, неоміфологічного та текстуально-аналітичного методів.
У 2015 р. у межах реалізації завдань планової теми працівники відділу оприлюднили 32 наукові публікації у вітчизняних і закордонних виданнях. Зокрема, вийшли друком збірка О. Бороня «Поет і його проза: генеза, семантика і рецепція Шевченкової творчости» (18 обл.-вид. арк.) і монографія Д. Єсипенка «Повісті Бориса Грінченка “Серед темної ночі” та “Під тихими вербами”: історія текстів і тексти в історії» (11 обл.-вид. арк.). Опубліковано також 6 популяризаторських статей у пресі. Виголошено 18 доповідей на наукових конференціях, круглих столах і симпозіумах різного рівня (міжнародних і всеукраїнських) в науково-освітніх установах Ізмаїла, Києва, Канева, Нью-Йорка та Харкова.

 

Наукові заходи відділу

Відділ регулярно проводить наукові Шевченківські конференції (спільно з Черкаським науковим центром шевченкознавчих досліджень). Співробітники відділу беруть участь у Міжнародних конгресах україністів та Міжнародних славістичних конгресах, шевченківських конференціях у Київському національному університеті, вузах Сімферополя, Кам’янця-Подільського та ін., а також конференціях та семінарах у наукових інституціях Варшави, Відня, Санкт-Петербурга тощо.

 

Історичний екскурс

Попередниками сучасного відділу шевченкознавства були (ще до створення Інституту літератури), постійні комісії історично-філологічного відділу заснованої 1918 р. Української академії наук: Комісія для видавання пам’яток новітнього українського письменства та Комісія для видавання творів Шевченка, Франка, Драгоманова. Ці комісії розгорнули шевченкознавчу працю; перша з них під керівництвом акад. С. Єфремова готувала академічне видання творів Шевченка (побачили світ лише т. 3 — листування, 1929, і т. 4 — щоденник, 1927). У Харкові (з філією у Києві) 1926 р. засновано Інститут Тараса Шевченка, де два з п’яти відділів (кабінетів) мали досліджувати саме біографію і творчість Шевченка. Так розпочав існування нинішній відділ шевченкознавства, де працювали відомі науковці, автори багатьох розвідок та монографій, — М. Новицький, Б. Навроцький, В. Міяковський, О. Дорошкевич, М. Марковський; шевченківською тематикою займалися і директор Інституту акад. Д. Багалій та вчений секретар І. Айзеншток. Політичне цькування «буржуазних» вчених та репресії наприкінці 1920—1930-х рр. зруйнували Інститут, спричинилися до різкого загальмування літературознавчих досліджень. 1933 р. Інститут було перейменовано у Науково-дослідний інститут Тараса Шевченка, а 1936 р. в Києві утворено Інститут української літератури ім. Т. Г. Шевченка, до складу якого увійшла Літературна комісія з видання художньої спадщини ліквідованої на той час ВУАМЛІН (Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів); в результаті в усьому Інституті набралося лише 14 уцілілих науковців. Але й за цих обставин, готуючись до Шевченкового ювілею 1934 р., Інститут спромігся видати 1-й і 2-й томи  «Повного зібрання творів» поета (1935, 1937), «Повну збірку творів» Т. Шевченка у 5 томах (Держлітвидав, 1939). До ювілею поета 1939 р. видано 1-й та 2-й томи «Повного зібрання творів» у 10 томах, повністю опублікованого у 1949—1963 рр. (томи 7–10 містили образотворчу спадщину Шевченка).

Наступне «Повне зібрання творів» (у 6 т.) Шевченка видано у 1963—1964 рр. У 1989—1993 рр. видано перші три томи «Повного зібрання творів» у 12 томах (видання не завершено). Нове «Повне зібрання творів» у 12 томах випущено у 2001—2014 рр.

У 1946—1984 рр. відділ очолював чл.-кор. АН УРСР проф. Є. П. Кирилюк, автор книжок «Т. Шевченко. Життя і творчість» (1959, 2-ге вид. 1964), «Шевченко і наш час» (1968), «Слово, віддане народові... Вибрані праці» (1972), «Шевченкознавчі та славістичні дослідження» (1977). Під його науковим керівництвом та за участю як співавтора здійснені колективні монографії: «Шевченкознавство. Підсумки й проблеми» (1975), «Шевченківський словник» у 2 томах (1976—1977, Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка 1980), «Творчий метод і поетика Т. Г. Шевченка» (1980), «Т. Г. Шевченко: Біографія» (1984); засновано й щорічно проводилися наукові шевченківські конференції.

У відділі працювали видатні шевченкознавці, доктори наук: у 1951—1983 рр. Ю. О. Івакін (монографії: «Сатира Шевченка», 1959, «Стиль політичної поезії Шевченка. Етюди», 1961, «Коментар до «Кобзаря» Шевченка», 1964—1968; «Поезія Шевченка періоду заслання», 1984; «Нотатки шевченкознавця. Літературно-критичні нариси», 1986, посмертно; співавтор і співредактор «Шевченківського словника»). Співавтор колективних монографій 1975, 1980 рр.

У 1953—1992 рр. у відділі працював доктор філологічних наук В. Є. Шубравський (монографії «Драматургія Шевченка», 1957, 1961; «Шевченко і літератури народів СРСР», 1964; «Від Котляревського до Шевченка», 1976; співавтор колективних праць 1975, 1980, 1984 рр., «Шевченківського словника»).

У 1984—1996 рр. відділом керував доктор наук В. С. Бородін, автор монографій: «Соціально-побутові поеми Т. Г. Шевченка періоду «трьох літ» (1843—1845)»,  «Т. Г. Шевченка і царська цензура. Дослідження та документи. 1840—1862 роки», 1969; «Над текстами Т. Г. Шевченка», 1971), статей до «Шевченківського словника» і до шеститомної «Шевченківської енциклопедії» (2012—2015). Під його науковим керівництвом видано останні три Повних зібрання творів Тараса Шевченка (1963—1964; 1989—1993; 2001—2003 — літературна спадщина),Твори Т. Шевченка у 5 томах (1978—1979), 26—33-й збірники праць наукових шевченківських конференцій, збірник «Питання текстології: Т. Г. Шевченко» (1990), зб. «Листи до Тараса Шевченка» (1993). Співавтор колективних монографій 1975, 1980, 1984 рр., співупорядник і коментатор збірника «Спогади про Тараса Шевченка» (1982, 1988, 2010), упорядник низки фототипічних видань автографів і збірок Шевченкових поезій. Співавтор і співредактор «Шевченківського словника». Співупорядник двотомника творів М. Костомарова (1967) і тритомника І. Франка (1973).

У різний час у відділі працювали доктор наук Є. С. Шабліовський (монографії: «Народ і слово Шевченка», 1962; «Гуманізм Шевченка і наша сучасність», 1964; «М. О. Некрасов і українська література», 1971, та низка ін.), кандидат наук П. Г. Приходько (монографія «Поема Т. Г. Шевченка «Сон» («У всякого своя доля»)», 1957; «Шевченко й український романтизм 30—50 рр. ХІХ ст.»), М. Х. Коцюбинська (монографії «Образне слово в літературному творі», 1960; «Література як мистецтво слова», 1965; «Етюди про поетику Шевченка», 1990), Л. Ф. Кодацька (монографії «З творчої лабораторії Т. Г. Шевченка», 1957; «Однойменні твори Т. Г. Шевченка», 1968; «Художня проза Т. Г. Шевченка», 1972; упорядник і коментатор збірника «Листи до Т. Г. Шевченка. 1840—1861», 1962, та ін.).

У 2000—2014 рр. відділ очолювала доктор наук В. Л. Смілянська (монографії: «Стиль поезії Т. Шевченка (суб’єктна організація)», 1981; «Біографічна шевченкіана. 1861—1981» (1984); «Святим огненним словом... Тарас Шевченко: Поетика», 1990; «Шевченкознавчі розмисли», 2005), автор численних праць у наукових збірниках і журналах. Співавтор колективних праць 1975, 1980, 1984 рр., «Шевченківського словника», збірника «Питання текстології» (1990), «Історії української літератури ХІХ ст.» (1996, кн. 2; нове видання — 2005, кн. 1), «Шевченківської енциклопедії». Співупорядник «Повного зібрання творів» Шевченка у 12 томах (2001—2003, т. 1, 2, 6).

З 2015 р. відділом керує кандидат наук О. В. Боронь. Станом на 1 травня 2016 р. у відділі 10 співробітників (7 науковців, бібліограф, провідний інженер, старший лаборант).

Перегляд матеріалів ...
ВІДДІЛ ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА  КОМПАРАТИВІСТИКИ

ВІДДІЛ ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА КОМПАРАТИВІСТИКИ (13)

Основні напрями роботи відділу

Відділ теорії літератури основну увагу приділяє розробленню теоретичних аспектів сучасного літературознавства, зокрема тих, які пов’язані з методологією літературної критики, літературною рецепцією та дискурсивним аналізом. Основні напрямки роботи скореговані в руслі дослідження тих тем і проблем, які є важливими і актуальними саме для вивчення української літератури. Співробітники відділу активно застосовують сучасні інтерпретаційні методи постколоніальної критики, гендерного аналізу, постмодерністської критики для аналізу української літератури, вписуючи її в ширший контекстуальний ряд літератури світової. Серед пріоритетних тем відділу — осмислення культурно-естетичних феноменів модернізму, постмодернізму, соцреалізму, взаємодія ідеології й естетики, високої та популярної культури.

 

Склад відділу

Гундорова Тамара Іванівна — доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України,завідувачка відділу.

Демська-Будзуляк Леся Мар’янівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Гаврилюк Надія Іванівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Омельчук Олеся Романівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Бербенець Людмила Сергіївна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Михед Олександр Павлович — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник, вчений секретар відділу.

Сектор компаративістики

Сиваченко Галина Миколаївна — доктор філологічних наук, завідувач сектором.

Наливайко Дмитро Сергійович — доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, головний науковий співробітник.

Свербілова Тетяна Георгіївна — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Рязанцева Тетяна Миколаївна — доктор філологічних наук, старший науковий співробітник.

Мельниченко Ігор Владиславович  — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Брайко Олександр Валентинович  — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Дубініна Олена Володимирівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Стембковська Ганна Олександрівна  — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Янковий Богдан Васильович — молодший науковий співробітник.

 

Наукова робота відділу

З огляду на перспективи підготовки історії української літератури у відділі впродовж 2006—2008 років виконувалася комплексне дослідження основних теоретичних концепцій і шкіл українського літературознавства. Йшлося про визначення теоретичного контексту українського літературознавства, зокрема, про рецепцію новітніх теоретичних концепцій та внесок українського літературознавства в особі його найвизначніших представників, видань, напрямків у розвиток теоретико-літературознавчої думки ХХ ст.

Актуальним і перспективним напрямком роботи відділу став аналіз ідеологічного дискурсу та способів його репрезентації у літературі, зокрема дискурсів окциденталізму і націоналізму. Впродовж 2003—2005рр. у відділі здійснювалося комплексне дослідження дискурсу європеїзму, зокрема основних історіографічних формул, ідеологем та міфологем, які формували, підтримували та визначали європейську самоідентифікацію української літератури. Результатом роботи стало видання збірника „Європейська меланхолія. Дискурс окциденталізму в українській літературі” (2008). Складовою частиною цього дослідницького напрямку є вивчення взаємозалежності ідеології та естетики, і зокрема взаємодія дискурсів модернізму, націоналізму і фемінізму.

Планова тема відділу „Літературна рецепція як теоретична проблема”, розпочата у 2009 році, передбачає обґрунтування поняття літературної рецепції як актуальної складової теоретико-літературного знання. Метою планованого дослідження є поєднання антропологічних, естетичних і соціологічних підходів до літературної рецепції, що сприятиме переходу від аналізу літературного дискурсу до аналізу літературної інтерпретації.

Монографії і збірники, видані за останні роки співробітниками відділу:

Тамара Гундорова

  • „Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн” (Київ, Критика, 2005);

  • „Франко і/не Каменяр” (Київ, Критика, 2006);

  • „Кітч і література. Травестії” (Київ, Факт, 2008).

  • ПроЯвлення слова: дискурсія раннього українського модернізму. — Вид. друге, перероб. та доп. — К.: Критика, 2009.

Григорій Сивокінь

  • „У вимірах сприймання. Теоретичні проблеми художньої літератури, її історії та функцій” (Київ, Фенікс, 2006).

Микола Кодак

  • „Авторська свідомість і класична поетика” (Київ, ПЦ „Фоліант”, 2007);

  • „Микола Хвильовий як митець-психолог” (Луцьк : ПВД „Твердиня”, 2008).

  • Огром Євгена Плужника-поета ( Луцьк: ПВД „Твердиня”, 2009).

Олеся Омельчук

  • Літературні ідеали українського вістниківства ( К.: «Смолоскип», 2011).

 

Відділ теорії літератури також видав другий випуск збірника „Теоретичні Reвізії”„Модернізм після Постмодерну”. Починаючи з 90-х років минулого століття українське літературознавство активно відкриває та осмислює явище літературного модернізму. За цей час тією чи іншою мірою засвоєні й адаптовані західні теорії модернізму, розроблені національні канони модернізму, значно розширене поле літературної і культурної практики модернізму, проаналізовані текстуальні модерністські стратегії тощо. Актуальним відтак стає ретроспективне і перспективне уточнення існуючої на сьогодні теоретичної парадигми модернізму.

У відділі також планується видання збірника „Теоретичні концепції українського літературознавства і критики XX століття” з додатком антології програмно і теоретично важливих статей українських авторів. Зокрема окремі розділи будуть присвячені рецепції формалізму в Україні (на прикладі М.Зерова), соціологічній критиці Б.Якубського, естетичній критиці М.Рудницького, феноменологічній критиці В.Юринця, теоретичним концепціям Ю.Шевельова і критиків-шістдесятників та ін.

Співробітники відділу завершують індивідуальні монографії, зокрема Л.Демська-Будзуляк — про екзистенцій ні мотиви у творчості Лесі Українки. О.Д.Сінченко готує видання критичних матеріалів Б.Якубського.

 

Наукові заходи відділу

Впродовж останнього часу відділом організовано і проведено низку теоретичних симпозіумів: Літературна теорія: актуалізація теми (2003), Європейська меланхолія: західний дискурс та його місце в українській літературі (2005), Літературна критика в сучасному світі: функції, модуси, інституції (2006), Модернізм як теоретична парадигма: уточнення змісту (2008), Зони контакту: література і масова культура (2010), Література в колі медій: інтермедійне поле художніх практик, рецептивні стратегії, синтез мистецтв (2013).

У 2007 році у відділі започаткований теоретико-філологічний семінар, на якому з доповідями виступили О.Пронкевич (Миколаїв), А.Матусяк (Вроцлав, Польща), Ф.Штейнбук (Ялта), О.Омельчук (Київ), Р.Тхорук (Рівне), Т.Рязанцева (Київ), І.Старовойт (Львів), В.Хархун (Київ), О.Бабич (Київ).

 

Історичний екскурс

1957 року в Інституті літератури створено відділ теоретико-літературних досліджень під керівництвом Миколи Шамоти (1916—1984).

1962 року відділ перейменовується на відділ теорії соціалістичного реалізму і проблем сучасного літературного процесу, який очолює Віктор Іванисенко (1927—1997).

З 1966 відділом керує Ігор Дзеверін (1929—2001). В цей час межах відділу створено сектор соціології літератури під керівництвом Григорій Сивокінь.

З 1988 — очолює відділ Вячеслав Брюховецький.

З 1991 зав.відділом теорії — Григорій Сивокінь, що керував сектором соціології літератури в рамках відділу.

Починаючи з 2002 року відділ очолює Тамара Гундорова

Свого часу у відділі теорії літератури працювали О. Шпильова, М. Коцюбинська, І. Світличний,М. Жулинський, М. Ігнатенко, Е. Соловей (Гончарик) , С. Павличко.

Більш повну інформацію див.: „Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 1926—2001. К., Наукова думка, 2003”.

Перегляд матеріалів ...
ВІДДІЛ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВІДДІЛ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ (9)

Напрями наукової роботи відділу дещо умовно можна розподілити на декілька регіонів: німецькомовний (Німеччина, Швейцарія та Австрія), англо- і франкомовний (Великобританія, Канада, Франція), іспаномовний (Латинська Америка та Іспанія), і далекосхідний (Японія).

Індивідуальні напрями наукової роботи співробітників відділу:

  • д.ф.н.  Н. Ф. Овчаренко — „Феномен канадійності в постколоніальному художньому дискурсі” ;
  • к.ф.н.  Ю. В. Осадча — „“Теорія японців” ніхонджін-рон і візія імперської Японії в японській публіцистиці та літературній критиці другої половини ХІХ ст.” ;
  • к.ф.н. О. В. Романова — „Особливості взаємодії мистецтва та літератури у французькій «літературі подорожей» ХІХ-ХХІ сторіччя” ;
  • к.ф.н. Д. І. Дроздовський — „Ревізія моделей антиколоніалізму в дискурсі пост-постмодернізму (на матеріалі сучасного британського та латиноамериканського романів)”.

 

Склад відділу

Овчаренко Наталія Федорівна — доктор філологічних наук, завідувачка відділу.

Дроздовський Дмитро Ігорович — кандидат філологічних наук, докторант, науковий співробітник.

Осадча Юлія Володимирівна — кандидат філологічних наук, докторант.

Романова Ольга Вікторівна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник,вчений секретар відділу.

Сектор слов’янських  літератур 

Михед Павло Володимирович — доктор філологічних наук, завідувач сектором.

Генералюк Леся Станіславівна — доктор філологічних наук, мистецтвознавець, доцент, старший науковий співробітник.

Улюра Ганна Анатоліївна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Єржиківська (Лисенко) Наталя Олексіївна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Сквіра Наталія Михайлівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Гогуля Марина Петрівна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Кучерявенко Світлана Валеріївна — молодший науковий співробітник.

Михайлова Тетяна Михайлова — молодший науковий співробітник.

 

Наукова робота відділу

Поточна планова тема відділу: „Імперіалізм, колоніалізм, мультикультуралізм у світовій літературі ХІХ-ХХІ ст.: візії та ревізії”.


У 2010—2013 роках відділ світової літератури працював над виконанням планової теми „Історія в літературі — література в історії: історичний дискурс в зарубіжних літературах ХІХ-ХХ ст.”.

У межах планової роботи відділу виконувалися наступні індивідуальні планові теми: „Альтернативна історія як дистопія (на матеріалі прози Маргарет Етвуд)”( Овчаренко Н.Ф.), „Втеча у минуле: осмислення європейської історії крізь призму тоталітарного досвіду в німецькомовній літературі ХХ ст. ” (Волощук Є.В.), „Історична цезура 1989 рр. у сучасній німецькій літературі (на прикладі романів „Московське морозиво” Аннетт Ґрьошнер та „Нові життя” Інґо Шульце”)” (Чертенко О.П.), „Історичний наратив в японській літературі к. ХІХ – першої третини ХХ ст.: ґенеза, сутність, функції” (Осадча Ю.В.), „Етика та естетика історизму Жуля Мішле, Жоріса Карла Гюісманса та П’єра Клоссовські (на прикладі романів „Відьма”, „Безодня”, „Бафомет”)” (Романова О.В.), „Історіографічна проза Джуліана Барнса в літературному дискурсі постмодернізму” (Медведюк Л.Г.), „Моделі сучасного англійського роману кін. ХХ — поч. ХХІ ст. (на матеріалі романів Дж. Фаулза, І. Мак’юена) ” (Дроздовський Д.І.).

У 2008—2010 роках відділ світової літератури працював над виконанням планової теми „Зарубіжні літератури ХІХ-ХХІ ст.: культурний діалог і пошук ідентичності, міфи і деміфологізація, феномен забуття і форми культурної пам’яті”. У межах планової роботи відділу виконуювалися наступні індивідуальні планові теми: „Феномен жанрового синкретизму у канадській літературі: контекст і інтертекст” (Н. Ф. Овчаренко), „Міфологізація східнослов’янського світу в творчості німецькомовних авторів доби Модерну" (Є. В. Волощук), „Деконструкція та реконструкція історичного метанаративу в творах сучасних німецькомовних письменників (М. Баєр, „Летючі собаки”; У. Тімм, „Червоний”; І. Шульце, „Нові життя”)” (О. П. Чертенко), а також „Діалог культур та пошук ідентичності в літературно-критичній діяльності Цубоуті Сьойо” (Ю. В. Осадча).

При відділі з 2005 року активно функціонує Центр германістики, створений з метою організації та проведення наукових заходів. При Центрі германістики здійснюється робота двох програм: „Програми партнерства між інститутами германістики” (з 2005 р.), спрямованої на активізацію наукового обміну між українськими й німецькими германістами, а також „Програми ім. Володимира Адмоні”, спрямованої на підтримку молодих науковців-германістів зі східноєвропейського регіону, які працюють над кандидатськими дисертаціями (з 2006 р.).

У 2010 р. при відділі було засновано Центр досліджень літератур, мов і культур Японії, Кореї та Китаю,що веде активну наукову та науково-організаційну діяльність у відповідній сфері.

 

Співпраця з іншими закладами та установами України:

  1. Участь у роботі Київського МАН — всі співробітники відділу;
  2. Викладання у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, кафедра китайської, корейської та японської філології — Осадча Ю. В.;
  3. Участь у роботі Всеукраїнської асоціації викладачів японської мови — Осадча Ю. В.

Співпраця з іноземними установами:

Робота у рамках програми партнерства між Центром германістики та Берлінськім вільним університетом;

  1. Організація консультацій та обговорень дисертаційних досліджень; учасників „Програми ім. Володимира Адмоні” у межах спільних засідань українських та німецьких фахівців;
  2. Експертиза діяльності партнерських програм між українськими та німецькими германістами.

 

Історичний екскурс

Відділ світової літератури почав своє існування з кінця 30-х років ХХ ст. З 1961 р. невелика творча група вчених працювала в різних підрозділах Інституту літератури, з 2002 це — Відділ світової літератури. За цей час у відділі склалася школа, для якої характерним є прагнення до вивіреності і повноти оцінок, об’єктивності й всебічності аналізу естетичних явищ, превалювання традиційного для вітчизняної науки історико-філологічного підходу з використанням семіотичних, структуралістських, новокритичних методик, вироблених західним літературознавством. Колективні дослідження: „Герой і антигерой” (1965), „Элитарные представления об искусстве и современный мир” (1980), „Борьба методов и направлений в литературе современного Запада” (1986), „Единство формы и содержания в современном художественном произведении” (1988), „Жанровое разнообразие современной прозы Запада” (1986) та ін.

Майже 40 років (за винятком коротких термінів)відділ світової (зарубіжної) літератури очолював Д. В. 3атонський. В різний час у відділі працювали: академік А. Кримський, академік О. І. Білецький, д. ф. н. Н. Матузова, д.філос. н. А. Гордієнко, акад. Г. Д. Вервес, д. ф. н. В. Вєдіна, д. ф. н. Т. Н. Денисова, д. ф. н. Г. М. Сиваченко, д. ф. н. Д. С. Наливайко, д. ф. н. П. Н. Рудяков, д. ф. н. С. Д. Павличко та ін.

Перегляд матеріалів ...
НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ

НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ (7)

Основні напрями роботи відділу

Орієнтація на участь бібліотеки у світовому інформаційному просторі, досвід безпосередньої праці у виданнях Інституту літератури, і не тільки, запланована участь у створенні національного науково-бібліографічного репертуару української книги поряд із традиційною бібліотечною роботою сприяли тому, що у 2001 році на базі бібліотеки, керованої на той час Посудневською Т. В., створюється науково-інформаційний відділ.

Співробітники відділу укладають картотеки та науково-бібліографічні описи різноманітної спрямованості.

З 1996 року розпочалося створення електронних баз даних.

 

Склад відділу

Штолько Марина Анатоліївна — завідувачка відділу.

Стальна Тетяна Вікторівна — головний філолог.

Костенко Марина Іванівна — головний філолог, співробітник читального залу.

Шиманська Людмила Петрівна — головний філолог, відповідає за комплектування основного фонду бібліотеки Інституту.

Ляшенко Олена Анатоліївна — молодший науковий співробітник, кандидат філологічних наук, відповідає за створення електронної бази даних нових надходжень, веде зовнішнє МБА.

Кикоть Наталія Олександрівна — головний філолог, співробітник абонементу.  

Нікітенко Галина - головний філолог.

Жигун Сніжана Віталіївна– доктор філологічних наук, молодший науковий співробітник.

 

Наукова робота відділу

Проводиться інформаційне обслуговування читачів. Також здійснюється комплектування бібліотеки літературою, передплачується і отримується періодика. Для робіт у відділі використовується  інформаційна бібліотечна програма «Бібліотека 5.4».

Невід'ємною складовою частиною роботи науково-інформаційного  відділу на допомогу читачеві є інформація, що міститься в каталогах та картотеках. Ведеться  робота над створенням електронних баз даних нових надходжень до бібліотеки, бази даних видань романо-германськими мовами, бібліографії поточних українських періодичних видань та збірників, наявних в бібліотеці Інституту літератури. Формується електронний фонд текстів авторефератів дисертацій, які були захищені в Інституті літератури.

Організовуються виставки нових надходжень, робіт ювілярів, виставок до визначних дат, а також віртуальні виставки нових надходжень літератури до бібліотеки та новітніх публікацій співробітниківІнституту.
Співробітники відділу беруть участь у різноманітних наукових конференціях, як філологічного спрямування, так і бібліотечного.

2006—2010 рр. — робота над плановою темою «Українська книга в фондах бібліотеки Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України», яка передбачає створення та систематизацію бібліографії української книги, виданої в межах України українською, російською, польською та ін. мовами. Створюється електронна версія.

2011–2013 рр. – робота над плановою темою «Видання співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України (1950 – 2010)»

Поточна планова тема відділу: Відома і невідома літературно-мистецька періодика 20–30-х рр. ХХ ст.: (на матеріалі журналів «Нова генерація», «Плуг», «Плужанин», «Гарт», «Критика»): бібліографія           

Публікації:

Микола Григорович Жулинський : біобібліографія до 70-річчя / автор вступ. ст. М.М. Сулими, упоряд. бібліографічного покажчика Кикоть Н.О., Костенко М.І., Ляшенко О.А., Посудневська Т.В., Стальна Т.В., Ушакова Т.В., Гах Т.П., Штолько М.А., Нога Г.М. – К.: ВД «Стилос», 2010. – 176 с.: портр. 

Науково-інформаційний відділ (бібліотека) працює: 

понеділок – п’ятниця з 10.00 до 17.00.

Обідня перерва: 13.00-14.00.

Адреса: 01001, м.Київ-1, вул. Михайла Грушевського, 4, кім. 322, 323, 326, 219.

Тел.: (044) 279-04-95.

shtolko (at) ukr.net

Перегляд матеріалів ...

Оголошення

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ