Українська
18 травня Ігор Павлюк взяв участь у Міжнародному фестивалі
23 травня 2024 року за ініціативи бібліотеки Університету
Другий рік поспіль Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН
17 квітня відбувся семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і
4 квітня на Платформі інтермедіальних досліджень відбулася
26 лютого докторантка Інституту літератури канд. філол.
  • Публічна лекція проф. Сібілле Баумбах на тему: “Rapt in secret studies”: Shakespeare and the Theatre of Fascination
    Публічна
    8 червня 2024 року
  • 25-річчя Українського земляцтва «Водограй» у місті Сілламяе (Естонія)
    25-річчя
    У рамках
  • Монографія Тамари Гундорової про Лесю Українку вийшла друком у польському видавництві
    Монографія
    Монографія докторки
  • Ігор Павлюк на Міжнародному фестивалі «Writing poetry under fire»
    Ігор Павлюк на
    18 травня Ігор
  • Збірка поезій Миколи Сулими
    Збірка поезій
    23 травня 2024 року
  • Міжнародний конкурс Шевченківських читань «Свобода»
    Міжнародний
    Другий рік поспіль
  • Науковий семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика»
    Науковий
    17 квітня відбувся
  • Відкрита лекція Тетяни Рязанцевої «Пам‘ять і час у фотопоезії Олеся Ільченка»
    Відкрита
    4 квітня на
  • Колоквіум про Голодомор у літературі у Франції
    Колоквіум про
    26 лютого
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    6 березня провідний
 

Наші видання

Spadschyna(2020)15.jpg

ВІДДІЛ ДАВНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основні напрями роботи відділу

Дослідження української літератури ХІ — ХVIII ст.

Склад відділу

СУЛИМА Микола Матвійович — доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, завідувач відділу.

ПЕЛЕШЕНКО Юрій Володимирович — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

ТКАЧУК Руслан Федорович – доктор філологічних наук, старший науковий співробітник.

СУЛИМА Віра Іванівна  — кандидат філологічних наук, провідний науковий співробітник.

НОГА Геннадій Миколайович - кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

КИСЕЛЬОВ Роман Євгенович — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

МИШАНИЧ Ярослав Олексійович — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

БРИЖІЦЬКА Ірина Петрівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

ГРИГОРЧУК Юлія Миколаївна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник. 

МЕРКУЛОВ Максим Робінович  — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник. 

СОКОЛЮК  Юлія Іванівна — молодший науковий співробітник.

 

Наукова робота відділу

Планові роботи, що виконувалися у відділі давньої української літератури у 1979—2020 рр.:

·         1977—1981 рр.: Розвиток форм художнього відображення дійсності в українській літературі кінця XVI—XVIII ст.

·         1981—1984 рр.: Українська література XVI—XVIII ст. в контексті європейських літератур.

·         1984—1988 рр.: Українська література бароко.

·         1989—1992 рр.: Становлення жанрів давньої української літератури.

·         1992—ІІІ квартал 1996 р.: Літературні форми української писемності XI—XVIII ст.

·         1997—1999 рр.: Український енциклопедичний словник „Слово о полку Ігоревім”. Українська поезія другої половини XVII-початку XVIII ст.

·         2000—ІІІ квартал 2004 р.: Українська поезія першої половини XVIII ст.

·         IV квартал 2004—2009 рр.: Історія української літератури в 12-ти тт.

·         2010 2012  Українська  література -  новітні інтерпретації. 

·         2012 2016 Українська література: теоретичний, історико-літературний та герменевтичний дискурс.

·         2017 2021 Прототекст / текст / контекст як інтерпретаційні стратегії дослідження давньої  і модерної української літератури (Х – ХVІІІ ст.).

Вибрані публікації:

Історія української літератури: у 12 т. – Т. 1: Давня література (Х– перша половина XVI ст.) / наук. ред. Юрій Пелешенко, Микола Сулима. – К.: Наук. думка, 2014. – 839 с. (67 др. арк.).

Нова дванадцятитомна “Історія української літератури” подає розгорнуту панораму зародження і розвитку вітчизняного письменства XXXI ст., його родових, жанрових і художніх форм, унікальних пам’яток і письменницьких особистостей. Видання трактує історію нашої словесності як цілісний тисячолітній процес, як живий еволюційний рух слова і думки, спрямований на утвердження національно-духовної та державної ідентичності, невтомний пошук гармонійної взаємодії між людиною і соціумом, між Україною і світовою цивілізацією. Перший том присвячений літературі раннього і зрілого Середньовіччя, що хронологічно збігається з епохою Київської Русі (X – перша половина XIII ст.), розвиток якої позначений ренесансними віяннями.

Історія української літератури: у 12 т. – Т.  2: Давня література (друга половина XVIXVIII ст.) / наук. ред. Віра Сулима, Микола Сулима. – К.: Наук. думка, 2014. – 839 с. (67 друк. арк.).

Другий том нової дванадцятитомної “Історії української літератури” присвячено давній українській літератури доби першого національного відродження та раннього бароко (друга половина XVI – перша половина XVII ст.), доби зрілого бароко (друга половина XVII – перша половина XVIII ст.), а також літературі пізнього бароко, коли посилилися процеси секуляризації і формування літератури як повноправного явища світської культури (друга половина XVIII ст.).

Опубліковано збірник  статей та матеріалів: IЗБОРНИК 2012-2016. Дослідження. Критика. Публікації / Упор., ред: В. І. Сулима. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. – 452 с. – Обсяг 26,27 др. арк.

У збірнику опубліковано 11 наукових статей Сулими М. М., Пелешенка Ю. В., Ткачука Р. Ф. , Сулими В. І., Ноги Г. М., Кисельова Р. Є., Мишанича Я. О. та ін. Проведено кілька семінарів за плановою темою відділу  2017 2021  «Прототекст / текст / контекст як інтерпретаційні стратегії дослідження давньої і модерної української літератури (Х – ХVІІІ ст.)», де виголошено низку важливих доповідей.

Співробітники відділу беруть участь у роботі Сковородинських читань, що проводяться на базі Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, в медієвістичному семінарі при Львівському національному університеті імені Івана Франка, у наукових конференціях, що проводяться Інститутом літератури, Колегією Патріярха Мстислава, Харківським літературним музеєм,   та ін. наукових зібраннях.

У планах відділу — підготовка до друку й видання творів Григорія Цимблака, віршованих та драматичних текстів XVII-XVIII ст., створення підручника з давньої української літератури.

Найновіші публікації співробітників відділу:

  1. Сулима М. М. «Замість передмови» // Василь Микитась. Геній у терновому вінку (А. Ю. Кримський). –  «Наукова думка», К., 2022 р. – С. 3-8.
  2. Пелешенко Ю.В.«Повість про трьох королів-волхвів» Йогана Гільдесгаймського в українській та білоруській літературах. Султанівські читання/ Sultanìvs’kì čitannâ. Збірник статей. / редкол. : І. В. Козлик (голова) й ін. ІваноФранківськ : Симфонія форте, 2022. Вип. ХІ. С.7-14.
  3. Ткачук Р. Ф. Богословський погляд Теодора Скуминовича на причини занепаду православного Сходу у творі «Przyczyny porzucenia Disuniey przezacnemu narodowi ruskiemu podane» (1643). // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературнознавство. Мовознавство. Фольклористика. Київ, 2022. №1 (31). С. 85–91.
  4. Ткачук Р. Ф. Трактування Московської схизми та відповідь на інформаційну війну проти Флорентійської унії в полемічному доробку Теодора Скуминовича. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературнознавство. Мовознавство. Фольклористика. Київ, 2022. №2 (32). С. 85–89.  
  5. Нога Г. М. Листи Григорія Сковороди. Особистісне в контекcті універсального. // Studia Polsko-Ukraińskie, Варшава, 2022, № 9. – С. 107-124.
  6. Нога Г. М. Ігри з сенсами у прозі Григорія Сковороди // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 33 (72) № 5, 2022.
  7. Нога Г. М. У пошуках ідеальної людини: формула Григорія Сковороди // Сучасні рецепції світоглядно-ціннісних орієнтирів Григорія Сковороди. Колективна монографія. Полтава, 2022. С. 170-178.
  8. Нога Г. Явища природи як чинник воєнних дій у Київському літописі // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 33 (72) № 6, 2022.
  9. Кисельов Р. Є. Польсько-латинський макаронізм і «слов’яноруська» мова // Слово і час, 2022, № 4, 3–17.
  10. Кисельов Р. Є. Про осмислення плагіату в Європі до Якоба Томазія // Sententiae, 2022, Vol. XLІ, Issue 1, 6-29. Індексація:  Scopus (Philosophy – Q2).
  11. Кисельов Р. Є. «Ігри з біблійним змієм: герменевтичні витівки Григорія Сковороди» // Слово і час. - № 1. – 2023. – С. 16-30.
  12. Мишанич Я. О. Візія суспільного ідеалу Г. С. Сковороди // Переяславські сковородинівські студії. Збірник наукових праць. — Ніжин, 2022. — Вип. 9. — С. 98-104.
  13. Брижіцька І. П. Гастрономічна лексика у творах Григорія Сковороди / Науковий збірник «Нова філологія» Запорізького національного університету, № 88. – 2022 рік.
  14. Брижіцька І. П. Інтерпретація Святого Письма в епістолярній спадщині Григорія Сковороди» // Збірник «Мова і культура». – Том 203. – 2022 р.
  15. Григорчук Ю. М. Природа як маркер сакрального топосу в поезіях Г. Сковороди // «Співи Землі: біологія та екологія в літературі та культурі»: матеріали міжнародної наукової конференції (22-23.09.2022 р.) / [ред. кол. О.П. Новик, О.Д. Харлан]. Бердянськ: БДПУ, 2022.С. 80-83.
  16. Григорчук Ю. М. Образ «сковородинівської людини» у творах письменників діаспори // Переяславські Сковородинівські студії: зб. наук. праць / [за заг. ред. М.П. Корпанюка]. Ніжин: Лисенко М.М., 2022. Вип. 9: Філологія. Філософія. Педагогіка. С. 57-68.
  17. Григорчук Ю. М. Образи Христа й Богородиці в поезії Григорія Сковороди і Віри Вовк // Слово і Час. 2022. № 6 (726). С. 43-54).
  18. Меркулов М. Р. Синтез елементів античної і християнської культури у творчости Григорія Сковороди (на матеріалі збірки "Сад божественных пѣсней") // зб."Переяславські сковородинівські студії", випуск 9. Ніжин, 2022.
  19. Соколюк Ю. І. Мотив спокути за гріх чарування у сповідальній літературі XVIII ст. / «Сіверянський літопис. №2, С. 29-36, 2022.
  20. Соколюк Ю. І. Забобони і повір’я: від давнини до сучасності. Історичний дискурс. Збірник матеріалів конференції. Видавничий дім Бураго. 2022.

Основні видання відділу української давньої літератури:

·         Величковський І. Твори / Упор. В. П. Колосова, В. І. Крекотень (1972); Українська поезія. Кінець XVI — початок XVII ст. / Упор. В. П. Колосова, В. І. Крекотень (1978);

·         Літературна спадщина Київської Русі і українська література XVI—XVIII (1984);

·         Українське літературне бароко (1987);

·         Писемність Київської Русі і становлення української літератури (1988);

·         Гудзий Н. К. Литература Киевской Руси и украинско-русское литературное единение XVII—XVIII веков" (1989);

·         Українська поезія. Середина XVII ст. / Упор. В. І. Крекотень, М. М. Сулима (1992);

·         Європейське Відродження та українська література XIV—XVIII ст. (1993);

·          Зб. „Медієвістики” (спільне видання з Одеським національним університетом ім. І. І. Мечникова). — Вип. 1. —  1998; Вип. 2. —  2000; Вип. 3. —  2002;

·         Білоус П. В. Творчість В. Григоровича-Барського (1985);

·         Ісіченко Ю. А. Києво-Печерський патерик у літературному процесі кінця XVI — початку XVIII ст. на Україні (1990);

·         Мишанич О. В. Література Закарпаття XVII—XVIII ст. Історико-літературний нарис (1964);

·         Мишанич О. В. Григорій Сковорода і усна народна творчість (1976);

·         Мишанич О. В. Українська література другої половини XVIII ст. і усна народна творчість (1980);

·         Мишанич О. В. Крізь віки (1996);

·         Мишанич О. В. Повернення (1997);

·         Мишанич О. В. На переломі (2002);

·         Мишанич О. В. „З минулих літ” (2004);

·         Микитась В. Л. Іван Франко — дослідник української полемічної літератури (ХVI—XVII ст.) (1983);

·         Микитась В. Л. Іван Франко як дослідник давньої української літератури (1988);

·         Микитась В. Л. Давні українські студенти і професори (1994);

·         Крекотень В. І. Байки в українській літературі ХVII—XVIII ст. (1963);

·         Крекотень В. І. Оповідання Антонія Радивиловського. З історії української новелістики XVII ст. (1983);

·         Крекотень В. І. Вибрані праці (1999; посмертне видання);

·         Українська література XVIII ст. / Упор. О. В. Мишанич (1983);

·         Українська література XVII ст. / Упор. В. І. Крекотень (1987);

·         Українська література XІV-ХVІ ст. (колектив упорядників; 1988);

·         Давня українська література. Хрестоматія (упор. М. М. Сулима; 1-ше вид. —  1991; 4-е вид. —  1998);

·         Сулима М. М. Українське віршування кінця ХVI — початку XVII ст. (1985);

·         Сулима М. М. Українська драматургія ХVII—XVIII ст. (2005);

·         Сулима М. М. Гріхи розмаитїи (Єпитимійні справи XVII—XVIII ст.) (2005);

·         Пелешенко Ю. В. Розвиток української ораторської та агіографічної прози кінця XIV — початку XVI ст. (1990);

·         Пелешенко Ю. В. Українська література пізнього середньовіччя (друга половина XIII—XV ст.) (2004);

·         Радишевський Р. П. Польськомовна українська поезія від кінця XVI до початку XVIII ст. (1996; польською мовою);

·         Roxolański Parnas. Polskojęzуczna poezija ukraińska od końca XVI do początku XVIII wieku (упор. Р. П. Радишевський; 1998);

·         Вагилевич І. Polscу pisarze Rusini (підготовка до друку Р. П. Радишевського; 1996);

·         Павленко Г. І. Становлення історичної белетристики в давній українській літературі (від житія і літописного оповідання до історичної повісті) (1984);

·         Маслов С. И. Кирилл Транквиллион-Ставровецький и его литературная деятельность (підготовка до друку Г. І. Павленко; 1984);

·         Андрущенко (Шевчук) М. В. Парнас віршотворний. Києво-Могилянська академія і український літературний процес XVIII ст. (1999);

·         Савчук (Циганок) О. М. З історії латинських літературних впливів в українському письменстві XVI—XVIII ст. (1999);

·         Нога Г. М. Звичаї тії з давніх школярів бували... (Український святковий бурлеск XVII—XVIII ст.) (2001);

·         Сулима В. І. Біблія і українська література. Навчальний посібник (1998);

·         Мишанич Я. О. „Історія Русів”: історіографія, проблематика, поетика (1999).

·         Історія української літератури: у 12 т. – Т. 1: Давня література (Х– перша половина XVI ст.) / наук. ред. Юрій Пелешенко, Микола Сулима. – К.: Наук. думка, 2014. – 839 с. (67 др. арк.).

·         Історія української літератури: у 12 т. – Т.  2: Давня література (друга половина XVIXVIII ст.) / наук. ред. Віра Сулима, Микола Сулима. – К.: Наук. думка, 2014. – 839 с. (67 друк. арк.).

·         Григорчук Ю. М. Проза Віри Вовк: виміри сакрального. – Брустурів: Дискурсус, 2016. – 364 с. (21 др. арк.).

·         IЗБОРНИК 2012-2016. Дослідження. Критика. Публікації / Упор., ред: В. І. Сулима. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. – 452 с. – Обсяг 26,27 др. арк.

·         Ткачук Р. Ф. Полемічна традицій унійних письменників кінця XVI – першої половини XVII ст.: Доба і постаті, текст і контекст, риторика і поетика. Київ: КММ, 2019, 486 с. (31 др. арк.).

 

Історичний екскурс

Підвалини Відділу української давньої літератури закладалися такими вченими, як М. О. Максимович, О. М. Огоновський, М. І. Петров, О. І. Левицький, М. Ф. Сумцов, Д. І. Яворницький, І. Я. Франко, Д. І. Багалій, Хв. І. Титов, М. С. Грушевський, В. І. Рєзанов, К. Й. Студинський, К. В. Харлампович, В. М. Перетц, А. Ю. Кримський, В. Г. Щурат, С. О. Єфремов, Д. І. Абрамович, С. І. Маслов, М. С. Возняк, Т. П. Сушицький, В. П. Адріанова-Перетц та ін.

Велику роль у становленні української медієвістики відіграло Наукове товариство імені Шевченка у Львові, засноване в 1892 р. внаслідок реорганізації Літературного товариства ім. Т. Г. Шевченка.

Прообразом Відділу української давньої літератури став історико-філологічний відділ Української Академії наук та інші її підрозділи — Археографічна комісія, Національний Архів, „Історичне товариство Нестора-літописця”, створене ще в 1873 р., „Семінар російської філології” у Київському університеті, „Товариство дослідників української історії, письменства і мови у Ленінграді”, що почало діяти з 1923 р. на базі колишнього „Товариства прихильників української історії і мови”.

Серія „Пам’ятки українського письменства”, збірники, наукові записки, підготовлені провідними вченими-медієвістами і досі залишаються зразковими для тих, хто присвятив себе справі вивчення української давньої літературної спадщини.

Визначальним у структуруванні української медієвістики стало утворення в 1927 р. „Комісії давнього українського письменства”, яку очолив акад. УАН В. М. Перетц; секретарем комісії був призначений О. А. Назаревський. Кістяком комісії були учні В. М. Перетца —  С. Богуславський, Д. Абрамович, М. Гудзій, Н. Кістяківська, С. Гаєвський, К. Копержинський, В. Розов, С. Щеглова, І. Єрьомін, В. Андріанова-Перетц. Комісія проіснувала десять років, після заслання В. М. Перетца (1934) і його смерті (24 вересня 1935 р., м. Саратов) вона припинила своє існування.

Відновлений у 1938 р. Відділ української давньої літератури Інституту української літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України очолив чл.-кор. АН України С. І. Маслов, який поєднував роботу в академічній установі з викладанням давньої літератури в Київському університеті. Під час Другої світової війни Інститут евакуюється до Уфи, що, звичайно ж, не сприяло розвитку медієвістики. На посту завідуючого Відділу української давньої літератури С. І. Маслов пробув до 1950 р. Після нього Відділ очолив акад. АН УРСР М. К. Гудзій. Відомий учений також поєднував керівництво з викладанням у Московському університеті, отож про активне вивчення української давньої літератури в 1951—1961 рр.підстав говорити немає.

Зміни в українській медієвістиці настали в другій половині 1950-х рр., коли до Інституту літератури прийшли учень С. І. Маслова Л. Є. Махновець, а також В. І. Крекотень, В. П. Колосова, Я. І. Дзира та О.В. Мишанич, які суттєво пожвавили вивчення давньоукраїнської спадщини, вивели дослідження української давньої літератури на сучасний рівень.

Проте справжнього ренесансу української медієвістики не сталося: після смерті О. І. Білецького Інститут літератури очолив акад. АН УРСР М. З. Шамота, який 1 січня 1963 р. закрив Відділ української давньої літератури — його співробітники утворили творчу групу в складі Відділу української дожовтневої літератури. Так тривало до січня 1979 р., коли Інститут літератури очолив акад. АН УРСР І. О. Дзеверін, який відновив Відділ української давньої літератури. Його керівником став доктор філологічних наук В. Л. Микитась. Із січня 1985 р. керівником відділу призначено доктора філологічних наук О. В. Мишанича. У 1998 р. у зв’язку з об’єктивними причинами Відділ української давньої літератури було об’єднано з Відділами української літератури ХІХ ст. та Відділом шевченкознавства. З 1-го січня 2001 р. Відділ шевченкознавства знову став самостійним підрозділом, а з 1-го січня 2006 р. відновив свій автономний статус і Відділ української давньої літератури. Після смерті чл.-кор. НАН України О. В. Мишанича в січні 2004 р. в. о. зав. Відділу давньої української літератури став доктор філологічних наук М. М. Сулима.

Співробітники Відділу української давньої літератури, відновленого в 1979 р.: В. Л. Микитась, О. В. Мишанич, В. П. Колосова, В. І. Крекотень, В. С. Харитонов, Г. І. Павленко, Р. П. Радишевський, В. В. Лисиця, М. М. Сулима, Ю. В. Пелешенко, Ю. М. Луценко, О. М. Савчук (Циганок), М. В. Андрущенко (Шевчук), Г. М. Нога, М. П.Кушлаба.

Докторантами й прилегентами Відділу були: П. К. Яременко, В. П. Маслюк, Б. С. Криса, В. О. Соболь, Л. В. Ушкалов, М. М. Сулима, М. П. Корпанюк, П. В. Білоус, О. В. Александров, О. Є.-Я. Пахльовська, І. Ю. Береза, Ю. В. Пелешенко,  Р. Ф. Ткачук.

Аспірантами та  прилегентами Відділу були: П. В. Білоус, Ю. А. Ісіченко, Ю. В. Пелешенко, Н. М. Поплавська, В. В. Колінець, М. С. Трофимук, І. Ю. Береза, В. М. Пивоваров, М. В. Андрущенко (Шевчук), М. Й. Назарук, О. М. Савчук (Циганок), Є. В. Пшеничний, В. В. Шевченко, Г. М. Нога, І. Я. Дзира, О. П. Трофимук, М.П. Кушлаба, С.В. Бабич, О. В. Засько, О. В. Денисенко,  Б. П. Білоус, М. М. Трофимук, В. М. Русова, С.М. Борщ, М. Р. Меркулов,Л. А. Гудзь.

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ