Українська
Сьогодні, 24 вересня 2024 року, в Інституті літератури
Сьогодні, 19 вересня 2024 року, в Інституті літератури
Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України повідомляє
  • Звіт про  Міжнародну наукову конференцію «Творчі інтенції «Дітей війни»: від «втраченого покоління» - до дітей цифрової епохи»
    Звіт про
      В Інституті
  • Презентація колективної монографії «На шляху національного самоусвідомлення: нова українська література»
    Презентація
    24 вересня цього
  • Всеукраїнський Віршознавчий науковий семінар з міжнародною участю  «Віршознавство. Поетика. Віршостилістика. In memoriam Наталії Василівни Костенко (20.01.1941 – 27.02.2024)»
    Всеукраїнський
    15 жовтня 2024 року
  • Вийшла друком монографія Вадима Василенка
    Вийшла друком
    Василенко Вадим.
  • Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «VІІІ Султанівські читання
    Всеукраїнська
    12-13 вересня 2024
  • Вітаємо з успішним захистом Валерію Колодій
    Вітаємо з
    Сьогодні, 24
  • Вітаємо з успішним захистом
    Вітаємо з
    Сьогодні, 19
  • Презентація колективної монографії «На шляху національно-історичного самоусвідомлення: нова українська література» (Київ: Фоліант, 2023, 536 c.)
    Презентація
    Запрошуємо до
  • Оголошення
    Оголошення
    Інститут літератури
  • Лекція Людмили Тарнашинської «Виклик тоталітарній системі: українські шістдесятники» у ході  виставкового проєкту «Опанас Заливаха. Хто ми?»
    Лекція Людмили
    У Львові в Центрі
 

Наші видання

post.jpg

ВІДДІЛ ШЕВЧЕНКОЗНАВСТВА

 

Основні напрямки роботи відділу 

Всебічне вивчення літературної спадщини Тараса Шевченка, зокрема:
– поетичних творів на історичну тематику;
– прози в контактно-генетичних зв’язках і типологічних збігах;
– поетики Щоденника;

а також дослідження:
– історії шевченкознавства;
– спогадів про Тараса Шевченка.

Склад відділу

Боронь Олександр Вікторович — доктор філологічних наук, завідувач відділу.

Александрова Галина Андріївна — доктор філологічних наук, старший науковий співробітник відділу.

Приліпко Ірина Леонідівна — доктор філологічних наук, доцент, старший науковий співробітник.

Калинчук Алла Миколаївна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Харчук Роксана Борисівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Лебідь-Гребенюк Євгенія Михайлівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник, вчений секретар відділу.

Бондарєва Наталія Олександрівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Лігостова Олена Вільямінівна  — старший лаборант.

Поклад Богдан Юрійович — провідний інженер.

 

Наукова робота відділу

У 2019—2023 роках відділ працював над темою «Проблеми поетики, едиції та історії вивчення творів Тараса Шевченка». Результати виконання втілено у публікаціях загальним обсягом 172 др. арк. (індивідуальних монографіях, статтях у фахових виданнях тощо, без урахування тематичних томів «Шевченківської енциклопедії»), зокрема опубліковано 152 наукові статті (105 др. арк.) в українських та закордонних виданнях, з них 6 статей у журналах, які індексуються в базах Scopus та WoS, апробовано у 113 наукових доповідях (з них 20 на міжнародних та 9 на закордонних зібраннях).
Видано 1-й том (у двох книгах) зведення мемуарних матеріалів «Тарас Шевченко у спогадах» (2023), тематичні томи «Шевченківська енциклопедія: Тарас Шевченко та його сучасники» (2021), «Шевченківська енциклопедія: Теорія літератури. Мова» (2021), «Шевченківська енциклопедія: Образотворча спадщина» (2023) (сумарний обсяг томів — 225 обл.-вид. арк.).
Індивідуальні монографії Роксани Харчук: «Історична пам’ять Шевченка: спроба реконструкції» (2019), «Шевченко, його читачі й нечитачі у ХІХ столітті» (2021) (сумарний обсяг — 30 обл.-вид. арк.).
Індивідуальна збірка статей Олександра Бороня «Ніже тії коми… Студії над Шевченковою творчістю» (2022) (37 обл.-вид. арк.).
Збірка статей: «Суперечливі моменти Шевченкової біографії: науковий погляд» (Бібліотечка «Дивослова». 2020. № 11/12. 67 с.).
Видання наукової спадщини: Микола Сумцов. Шевченкознавчі студії / упорядкування, підготовка текстів, передмова, коментарі, покажчики А. М. Калинчук (2019); Івакін Ю. О. Поезія Шевченка періоду заслання / упорядкування Є. Лебідь-Гребенюк. 2-ге вид. (2020) (сумарний обсяг — 31 обл.-вид. арк.).
Бібліографічний покажчик: Юрій Івакін: бібліографічний покажчик / упоряд. О. О. Козак, Є. М. Лебідь-Гребенюк (2021) (3,6 обл.-вид. арк.).
П’ять випусків наукового щорічника «Шевченків світ» (спільно з Черкаським національним університетом ім. Б. Хмельницького; 2019—2023, вип. 12—16) (сумарний обсяг — 97,5 обл.-вид. арк.).
Наукові доповіді, виголошені на шевченкознавчих семінарах, які організував відділ (46 доповідей на 14 семінарах упродовж 2019—2023 рр.).
З 2024 року відділ працює над темою «Тарас Шевченко в мемуарній літературі та критиці: проблеми коментування», яка є логічним продовженням попередньої.

 Наукові заходи відділу

У складі Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка відділ кожні 2–3 роки організовує наукові шевченківські конференції у Черкасах (спільно з Черкаським національним університетом ім. Б. Хмельницького). Із 2017-го відділ проводить 3–4 шевченкознавчі семінари на рік, приурочені до ювілеїв видатних дослідників поетової творчості або пов’язані з обговоренням певного кола проблем.

Співробітники відділу беруть участь у Міжнародних конгресах україністів, шевченківських конференціях у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, у наукових заходах ряду українських і зарубіжних вишів.

Історичний екскурс

Попередниками сучасного відділу шевченкознавства були (ще до створення Інституту літератури), постійні комісії історично-філологічного відділу заснованої 1918 р. Української академії наук: Комісія для видавання пам’яток новітнього українського письменства та Комісія для видавання творів Шевченка, Франка, Драгоманова. Ці комісії розгорнули шевченкознавчу працю; перша з них під керівництвом акад. С. Єфремова готувала академічне видання творів Шевченка (побачили світ лише т. 3 — листування, 1929, і т. 4 — щоденник, 1927). У Харкові (з філією у Києві) 1926 р. засновано Інститут Тараса Шевченка, де два з п’яти відділів (кабінетів) мали досліджувати саме біографію і творчість Шевченка. Так розпочав існування нинішній відділ шевченкознавства, де працювали відомі науковці, автори багатьох розвідок та монографій, — М. Новицький, Б. Навроцький, В. Міяковський, О. Дорошкевич, М. Марковський; шевченківською тематикою займалися і директор Інституту акад. Д. Багалій та вчений секретар І. Айзеншток. Політичне цькування «буржуазних» вчених та репресії наприкінці 1920—1930-х рр. зруйнували Інститут, спричинилися до різкого загальмування літературознавчих досліджень. 1933 р. Інститут було перейменовано у Науково-дослідний інститут Тараса Шевченка, а 1936 р. в Києві утворено Інститут української літератури ім. Т. Г. Шевченка, до складу якого увійшла Літературна комісія з видання художньої спадщини ліквідованої на той час ВУАМЛІН (Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів); в результаті в усьому Інституті набралося лише 14 уцілілих науковців. Але й за цих обставин, готуючись до Шевченкового ювілею 1934 р., Інститут спромігся видати 1-й і 2-й томи  «Повного зібрання творів» поета (1935, 1937), «Повну збірку творів» Т. Шевченка у 5 томах (Держлітвидав, 1939). До ювілею поета 1939 р. видано 1-й та 2-й томи «Повного зібрання творів» у 10 томах, повністю опублікованого у 1949—1963 рр. (томи 7–10 містили образотворчу спадщину Шевченка).

Наступне «Повне зібрання творів» (у 6 т.) Шевченка видано у 1963—1964 рр. У 1989—1993 рр. видано перші три томи «Повного зібрання творів» у 12 томах (видання не завершено). Нове «Повне зібрання творів» у 12 томах випущено у 2001—2014 рр.

У 1946—1984 рр. відділ очолював чл.-кор. АН УРСР проф. Є. П. Кирилюк, автор книжок «Т. Шевченко. Життя і творчість» (1959, 2-ге вид. 1964), «Шевченко і наш час» (1968), «Слово, віддане народові... Вибрані праці» (1972), «Шевченкознавчі та славістичні дослідження» (1977). Під його науковим керівництвом та за участю як співавтора здійснені колективні монографії: «Шевченкознавство. Підсумки й проблеми» (1975), «Шевченківський словник» у 2 томах (1976—1977, Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка 1980), «Творчий метод і поетика Т. Г. Шевченка» (1980), «Т. Г. Шевченко: Біографія» (1984); засновано й щорічно проводилися наукові шевченківські конференції.

У відділі працювали видатні шевченкознавці, доктори наук: у 1951—1983 рр. Ю. О. Івакін (монографії: «Сатира Шевченка», 1959, «Стиль політичної поезії Шевченка. Етюди», 1961, «Коментар до «Кобзаря» Шевченка», 1964—1968; «Поезія Шевченка періоду заслання», 1984; «Нотатки шевченкознавця. Літературно-критичні нариси», 1986, посмертно; співавтор і співредактор «Шевченківського словника»). Співавтор колективних монографій 1975, 1980 рр.

У 1953—1992 рр. у відділі працював доктор філологічних наук В. Є. Шубравський (монографії «Драматургія Шевченка», 1957, 1961; «Шевченко і літератури народів СРСР», 1964; «Від Котляревського до Шевченка», 1976; співавтор колективних праць 1975, 1980, 1984 рр., «Шевченківського словника»).

У 1984—1996 рр. відділом керував доктор наук В. С. Бородін, автор монографій: «Соціально-побутові поеми Т. Г. Шевченка періоду «трьох літ» (1843—1845)»,  «Т. Г. Шевченка і царська цензура. Дослідження та документи. 1840—1862 роки», 1969; «Над текстами Т. Г. Шевченка», 1971), статей до «Шевченківського словника» і до шеститомної «Шевченківської енциклопедії» (2012—2015). Під його науковим керівництвом видано останні три Повних зібрання творів Тараса Шевченка (1963—1964; 1989—1993; 2001—2003 — літературна спадщина),Твори Т. Шевченка у 5 томах (1978—1979), 26—33-й збірники праць наукових шевченківських конференцій, збірник «Питання текстології: Т. Г. Шевченко» (1990), зб. «Листи до Тараса Шевченка» (1993). Співавтор колективних монографій 1975, 1980, 1984 рр., співупорядник і коментатор збірника «Спогади про Тараса Шевченка» (1982, 1988, 2010), упорядник низки фототипічних видань автографів і збірок Шевченкових поезій. Співавтор і співредактор «Шевченківського словника». Співупорядник двотомника творів М. Костомарова (1967) і тритомника І. Франка (1973).

У різний час у відділі працювали доктор наук Є. С. Шабліовський (монографії: «Народ і слово Шевченка», 1962; «Гуманізм Шевченка і наша сучасність», 1964; «М. О. Некрасов і українська література», 1971, та низка ін.), кандидат наук П. Г. Приходько (монографія «Поема Т. Г. Шевченка «Сон» («У всякого своя доля»)», 1957; «Шевченко й український романтизм 30—50 рр. ХІХ ст.»), М. Х. Коцюбинська (монографії «Образне слово в літературному творі», 1960; «Література як мистецтво слова», 1965; «Етюди про поетику Шевченка», 1990), Л. Ф. Кодацька (монографії «З творчої лабораторії Т. Г. Шевченка», 1957; «Однойменні твори Т. Г. Шевченка», 1968; «Художня проза Т. Г. Шевченка», 1972; упорядник і коментатор збірника «Листи до Т. Г. Шевченка. 1840—1861», 1962, та ін.).

У 2000—2014 рр. відділ очолювала доктор наук В. Л. Смілянська (монографії: «Стиль поезії Т. Шевченка (суб’єктна організація)», 1981; «Біографічна шевченкіана. 1861—1981» (1984); «Святим огненним словом... Тарас Шевченко: Поетика», 1990; «Шевченкознавчі розмисли», 2005), автор численних праць у наукових збірниках і журналах. Співавтор колективних праць 1975, 1980, 1984 рр., «Шевченківського словника», збірника «Питання текстології» (1990), «Історії української літератури ХІХ ст.» (1996, кн. 2; нове видання — 2005, кн. 1), «Шевченківської енциклопедії». Співупорядник «Повного зібрання творів» Шевченка у 12 томах (2001—2003, т. 1, 2, 6).

У 2012–2015 роках вийшла друком шеститомна «Шевченківська енциклопедія» – фундаментальне багатопрофільне видання, в якому викладено основні відомості про життя, творчість і особистість Тараса Шевченка, його епоху та оточення, місце в національній та світовій культурі, підсумовано понад півторасторічний досвід вивчення всіх аспектів шевченкіани в українському та зарубіжному шевченкознавстві.

З 2015 р. відділом, який складається з восьми співробітників (шестеро науковців, провідний інженер, старший лаборант), керує доктор наук О. В. Боронь.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ