УкраїнськаEnglish
Учасники шевченкознавчого семінару до 125-річчя від дня
  Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
17 квітня 2019 р. у Черкаському національному університеті
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відділ
   Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України
30 січня 2019 року о 19:00 у книгарні-кав’ярні «Довженко
31 січня 2019 р. в Інституті  літератури ім. Т. Г. Шевченка
  • Восьмий шевченкознавчий семінар
    Восьмий
    Учасники
  • Читання пам’яті Віктора Дудка
    Читання
      Інститут
  • «Боліло серце за Україну: спогади про Віталія Дончика»
    «Боліло серце
    16 квітня 2019 року
  • Художній світ Тараса Шевченка і його сучасність
    Художній світ
    17 квітня 2019 р. у
  • Презентація видань відділу шевченкознавства
    Презентація
    Інститут літератури
  • Іван Кошелівець «Можна одверто? або Туга за катарсисом (статті, огляди, рецензії, інтерв’ю»
    Іван
    Побачила світ книга
  • «The Ukrainian Canadians: Україноканадці»
    «The Ukrainian
       Інститут
  • Григорій Грабович: «Пізній Павло Тичина між модернізмом і соцреалізом»
    Григорій
      25 січня 2019
  • Презентація серії «Митці на прицілі»
    Презентація
    30 січня 2019 року
  • В Інституті літератури:  До тридцятиліття Народного руху України
    В Інституті
    31 січня 2019 р. в
 

Наші видання

kanon.jpg

ВІДДІЛ ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА КОМПАРАТИВІСТИКИ

Основні напрями роботи відділу

Відділ теорії літератури основну увагу приділяє розробленню теоретичних аспектів сучасного літературознавства, зокрема тих, які пов’язані з методологією літературної критики, літературною рецепцією та дискурсивним аналізом. Основні напрямки роботи скореговані в руслі дослідження тих тем і проблем, які є важливими і актуальними саме для вивчення української літератури. Співробітники відділу активно застосовують сучасні інтерпретаційні методи постколоніальної критики, гендерного аналізу, постмодерністської критики для аналізу української літератури, вписуючи її в ширший контекстуальний ряд літератури світової. Серед пріоритетних тем відділу — осмислення культурно-естетичних феноменів модернізму, постмодернізму, соцреалізму, взаємодія ідеології й естетики, високої та популярної культури.

 

Склад відділу

Гундорова Тамара Іванівна — доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України,завідувачка відділу.

Демська-Будзуляк Леся Мар’янівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Гаврилюк Надія Іванівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Омельчук Олеся Романівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Бербенець Людмила Сергіївна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Михед Олександр Павлович — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник, вчений секретар відділу.

Наукова робота відділу

З огляду на перспективи підготовки історії української літератури у відділі впродовж 2006—2008 років виконувалася комплексне дослідження основних теоретичних концепцій і шкіл українського літературознавства. Йшлося про визначення теоретичного контексту українського літературознавства, зокрема, про рецепцію новітніх теоретичних концепцій та внесок українського літературознавства в особі його найвизначніших представників, видань, напрямків у розвиток теоретико-літературознавчої думки ХХ ст.

Актуальним і перспективним напрямком роботи відділу став аналіз ідеологічного дискурсу та способів його репрезентації у літературі, зокрема дискурсів окциденталізму і націоналізму. Впродовж 2003—2005рр. у відділі здійснювалося комплексне дослідження дискурсу європеїзму, зокрема основних історіографічних формул, ідеологем та міфологем, які формували, підтримували та визначали європейську самоідентифікацію української літератури. Результатом роботи стало видання збірника „Європейська меланхолія. Дискурс окциденталізму в українській літературі” (2008). Складовою частиною цього дослідницького напрямку є вивчення взаємозалежності ідеології та естетики, і зокрема взаємодія дискурсів модернізму, націоналізму і фемінізму.

Планова тема відділу „Літературна рецепція як теоретична проблема”, розпочата у 2009 році, передбачає обґрунтування поняття літературної рецепції як актуальної складової теоретико-літературного знання. Метою планованого дослідження є поєднання антропологічних, естетичних і соціологічних підходів до літературної рецепції, що сприятиме переходу від аналізу літературного дискурсу до аналізу літературної інтерпретації.

Монографії і збірники, видані за останні роки співробітниками відділу:

Тамара Гундорова

  • „Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн” (Київ, Критика, 2005);

  • „Франко і/не Каменяр” (Київ, Критика, 2006);

  • „Кітч і література. Травестії” (Київ, Факт, 2008).

  • ПроЯвлення слова: дискурсія раннього українського модернізму. — Вид. друге, перероб. та доп. — К.: Критика, 2009.

Григорій Сивокінь

  • „У вимірах сприймання. Теоретичні проблеми художньої літератури, її історії та функцій” (Київ, Фенікс, 2006).

Микола Кодак

  • „Авторська свідомість і класична поетика” (Київ, ПЦ „Фоліант”, 2007);

  • „Микола Хвильовий як митець-психолог” (Луцьк : ПВД „Твердиня”, 2008).

  • Огром Євгена Плужника-поета ( Луцьк: ПВД „Твердиня”, 2009).

Олеся Омельчук

  • Літературні ідеали українського вістниківства ( К.: «Смолоскип», 2011).

 

Відділ теорії літератури також видав другий випуск збірника „Теоретичні Reвізії”„Модернізм після Постмодерну”. Починаючи з 90-х років минулого століття українське літературознавство активно відкриває та осмислює явище літературного модернізму. За цей час тією чи іншою мірою засвоєні й адаптовані західні теорії модернізму, розроблені національні канони модернізму, значно розширене поле літературної і культурної практики модернізму, проаналізовані текстуальні модерністські стратегії тощо. Актуальним відтак стає ретроспективне і перспективне уточнення існуючої на сьогодні теоретичної парадигми модернізму.

У відділі також планується видання збірника „Теоретичні концепції українського літературознавства і критики XX століття” з додатком антології програмно і теоретично важливих статей українських авторів. Зокрема окремі розділи будуть присвячені рецепції формалізму в Україні (на прикладі М.Зерова), соціологічній критиці Б.Якубського, естетичній критиці М.Рудницького, феноменологічній критиці В.Юринця, теоретичним концепціям Ю.Шевельова і критиків-шістдесятників та ін.

Співробітники відділу завершують індивідуальні монографії, зокрема Л.Демська-Будзуляк — про екзистенцій ні мотиви у творчості Лесі Українки. 

Наукові заходи відділу

Впродовж останнього часу відділом організовано і проведено низку теоретичних симпозіумів: Літературна теорія: актуалізація теми (2003), Європейська меланхолія: західний дискурс та його місце в українській літературі (2005), Літературна критика в сучасному світі: функції, модуси, інституції (2006), Модернізм як теоретична парадигма: уточнення змісту (2008), Зони контакту: література і масова культура (2010), Література в колі медій: інтермедійне поле художніх практик, рецептивні стратегії, синтез мистецтв (2013).

У 2007 році у відділі започаткований теоретико-філологічний семінар, на якому з доповідями виступили О.Пронкевич (Миколаїв), А.Матусяк (Вроцлав, Польща), Ф.Штейнбук (Ялта), О.Омельчук (Київ), Р.Тхорук (Рівне), Т.Рязанцева (Київ), І.Старовойт (Львів), В.Хархун (Київ), О.Бабич (Київ).

 

Історичний екскурс

1957 року в Інституті літератури створено відділ теоретико-літературних досліджень під керівництвом Миколи Шамоти (1916—1984).

1962 року відділ перейменовується на відділ теорії соціалістичного реалізму і проблем сучасного літературного процесу, який очолює Віктор Іванисенко (1927—1997).

З 1966 відділом керує Ігор Дзеверін (1929—2001). В цей час межах відділу створено сектор соціології літератури під керівництвом Григорій Сивокінь.

З 1988 — очолює відділ Вячеслав Брюховецький.

З 1991 зав.відділом теорії — Григорій Сивокінь, що керував сектором соціології літератури в рамках відділу.

Починаючи з 2002 року відділ очолює Тамара Гундорова

Свого часу у відділі теорії літератури працювали О. Шпильова, М. Коцюбинська, І. Світличний,М. Жулинський, М. Ігнатенко, Е. Соловей (Гончарик) , С. Павличко.

Більш повну інформацію див.: „Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 1926—2001. К., Наукова думка, 2003”.

 

Сектор компаративістики

Сиваченко Галина Миколаївна — доктор філологічних наук, завідувач сектором.

Наливайко Дмитро Сергійович — доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, головний науковий співробітник.

Свербілова Тетяна Георгіївна — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Рязанцева Тетяна Миколаївна — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Мельниченко Ігор Владиславович  — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Брайко Олександр Валентинович  — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Стембковська Ганна Олександрівна  — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Годік Катерина Олександрівна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Янковий Богдан Васильович — молодший науковий співробітник.

Сектор компаративістики реформовано з однойменного відділу.  

2018 року сектор завершив виконання планової теми: „Методології сучасної літературноїкомпаративістики”  (термін виконання 2016 – 2018 рр.). Підготовлено колективний збірник обсягом приблизно 17  арк.

Опубліковано  збірник наукових праць:  Література на полі медій. Серія «Теоретичні REвізії».  Збірник третій. За ред. Т. І. Гундорової та Г. М. Сиваченко. –  Київ, 2018. – 633 с. (доступний  на сайті  Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка.Режим доступу:  http://www.ilnan.gov.ua/media/k2/attachments/literatura-media.pdf

Проведені заходи:

 Співробітники сектору (О. Брайко, К. Годік) брали участь в  організації Днів  науки (13 травня, 11 листопада 2018 р.), у  Наукових пікніках 19 травня, 22 вересня  2018 р.). О. Брайко виступав із доповіддю-презентацією  «Кінематографічні засоби художнього впливу та їх літературні аналоги. Монтаж»  (Дні  науки,  13 травня 2018 р.).

Рязанцева Т. М.   брала участь у проектах з популяризації науки «Дні науки-2018», «Медичні пікніки» (13, 19 травня, 22 вересня і 11 листопада 2018  р.) Прочитала лекції: «Наука і література: разом – крізь віки», «Літературно модифіковані гризуни», «Наука і студентське життя у західноєвропейській літературі ХІ – XVII cт.».

Відеозвіти: https://www.youtube.com/watch?v=FbF06w0b_00

https://www.youtube.com/watch?v=yOkCKzDYEsg

16 травня 2018 прочитала  лекцію «Літературно модифіковані гризуни» на запрошення «Малого науково-розважального клубу» Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України.

Рязанцева Т. М. організувала і провела  черговий семінар Центру  дослідження літератури фентезі з проблем генези українського фентезі (квітень 2018 р.); сформовано Житомирський осередок ЦДЛФ (взаємодія з Житомирським університетом ім. І. Франка і Житомирським технологічним університетом, травень 2018 р.); провела черговий семінар ЦДЛФ з національних особливостей західноєвропейського фентезі (у взаємодії з Національним університетом «Києво-Могилянська академія», листопад 2018 р.). Спільно з науково-інформаційним відділом Інституту літератури брала участь в укладанні і редагуванні бібліографії українських досліджень у галузі літератури фентезі (бл. 2 др. арк.).

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_травня

15

Восьмий шевченкознавчий семінар

Учасники шевченкознавчого семінару до 125-річчя від...

NEWSKIT_травня

14

Читання пам’яті Віктора Дудка

  Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Відділ...

NEWSKIT_квітня

21

Художній світ Тараса Шевченка і його сучасність

17 квітня 2019 р. у Черкаському...