Кандидат філологічних наук, науковий співробітник, учений секретар Відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу.
Освіта:
2008 – 2013 рр. – Інститут філології й журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.
2013 – 2016 рр. – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Кандидатська дисертація: «Модифікація травми в українській еміграційній прозі другої половини ХХ століття». Київ, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2016.
Професійні та наукові зацікавлення:
українська література другої половини ХХ століття;
еміграційний і діаспорний літературні процеси;
творчість Мистецького Українського Руху.
Вибрані статті:
1. Травма як соціокультурна категорія: історія дослідження // Актуальні проблеми української літератури і фольклору: наук. зб. Випуск 23. Вінниця: ДонНУ, 2015. С. 190–202.
3. Чи є обличчя у війни? Воєнна травма у повісті «Останній постріл» Романа Колісника // Рідний край: Альманах Полтавського національного педагогічного університету. 2015. № 2 (33). С. 125–134.
4. Травми батьків – травми дітей, або Що залишається після пам’яті? Англомовна проза української діаспори // Слово і Час. 2016. № 7. С. 72–83.
5. Місто як травма, або Три обличчя Києва: роман «Хрещатий Яр» Докії Гуменної // Слово і Час. 2016. № 10. С. 47–59.
6. Дескрипція воєнної травми у прозі української еміграції // Рідний край: Альманах Полтавського національного педагогічного університету. 2016. № 1 (34). С. 78–90.
7. Між «імперською матір’ю» та «колоніальним батьком»: генераційна травма у повісті «Чудасій» Ольги Мак // Spheres of Culture. Lublin, 2016. Vol. XIII. С. 146–154.
8. Вихід із тіні, або «Імперський чоловік» – «колоніальна жінка // Слово і Час. 2017. № 4. С. 41–53.
9. Оприявнюючи незриме, проговорюючи невимовне: категорія травми в об’єктиві сучасних досліджень // Слово і Час. 2017. № 11. С. 43–55.
10. Тоталітаризм і генерації: роман «Сад Гетсиманський» Івана Багряного та повість «Ротонда душогубців» Тодося Осьмачки // Діалог мов – діалог культур. Україна і світ. Мюнхен: Open Publishing LMU, 2017. С. 260–269.
11. The problem of cultural colonialism in «Žajira», a dilogy by Ol’ha Mak, and «A Mess», a nativity play story by Ivan Bahrjanyj // Ukraine und ukrainische Identität in Europa: Beiträge zur Standortbestimmung aus/durch Sprache, Literatur, Kultur. München: Verlag readbox unipress Open Publishing LMU, 2017. Рр. 230–243.
12. Уявляючи травму, зображаючи жертву: до питання про (пере)визначення діаспори // Слово і Час. 2018. № 6. С. 68–80.
13. Оповідаючи про травму: художня проза Ольги Мак // Дивослово 2018. № 6. С. 59–63.
14. Збираючи уламки досвіду: теоретична (ре)концептуалізація травми // Слово і Час. 2018. № 11. С. 109–122.
15. Семінар пам’яті Ніли Зборовської //Слово і Час. 2018. № 12. С. 112–113.
16. Сповідь жертви й інтонація помсти: голод, терор і письмо // Слово і Час. 2019. № 6. С. 3–19.
17. Реінкарнація пам’яті, або Портрет покоління в інтер’єрі часу: «Діти Чумацького Шляху» Докії Гуменної // Слово і Час. 2019. № 9. С. 81–100.
18. Між соціальною утопією і тоталітарною реальністю: «Діти Чумацького Шляху» Докії Гуменної // Слово і Час. 2019. № 10. С. 83–99.
19. Згадуючи Нілу Зборовську // Слово і час. 2019. № 12. С. 107–109.
20. Концептуалізація жертви в культурній пам’яті: Голодомор і письмо // Художні феномени в історії світової літератури: перехід мови в письменництво (Міжкультурний діалог): Тези доповідей V Міжнародної наукової конференції. Харків: ФОП Бровін О. В., 2019. С. 21–22.
21. Від Достоєвського до Хвильового: (ре)візії тоталітаризму в романі «Ost» Уласа Самчука // Дивослово. 2020. № 9. С. 47–54.
22. Між хутором і світом: трикнижжя «Ost» Уласа Самчука // Слово і Час. 2020. № 1. С. 3–27.
23. Феномен «роздвоєного обличчя»: Юрій Косач на перехресті міфу й ідеології // Слово і Час. 2020. № 5. С. 96–113.
24. Серед імен і книг ХХ століття (Рец.: Мовчан Р. У пошуках архітвору (З історії української літератури ХХ століття). Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. 448 с.) // Дивослово. 2020. № 11. С. 59–64.
25. Про межі критики, або Літературознавчі одкровення Івана Кошелівця (Рец. Кошелівець І. МОЖНА ОДВЕРТО? або ТУГА ЗА КАТАРСИСОМ (статті, огляди, рецензії, інтерв’ю). Харків, 2018. 648 с.) // Рідний край: Альманах Полтавського національного педагогічного університету. 2020. № 1–2 (42–43). С. 193–203.
26. «Пам’ять літератури» як об’єкт літературознавчих досліджень // Художні феномени в історії та сучасності (“Пам’ять та ідентичність”): тези доповідей VI Міжнародної наукової конференції. Харків: ФОП Бровін О. П., 2020. С. 24–25.
27. «Сеньйор Ніколо» Юрія Косача і «гоголівський текст» в українській літературі ХХ століття // Слово і Час. 2021. № 1. С. 87–104.
28. Про міф на руїнах історії: сімейна сага «Сузір’я Лебедя» Юрія Косача // Дивослово. 2021. № 1. С. 47–54.
29. Роман «Собор» Олеся Гончара у критиці української еміграції 1960–1980-х років // Дивослово. 2021. № 5–6. С. 49–57.
30. У світі навиворіт: божевілля як тема і сюжет // Слово і Час. 2021. № 4. С. 57–75.
31. Поезія Емми Андієвської в літературно-критичній рецепції Володимира Державина // «Феномен Емми Андієвської»: доповіді Всеукраїнського круглого столу. Упорядник Вадим Василенко; науковий редактор Людмила Тарнашинська. Київ: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2021. С. 59–67.
32. «Феномен Емми Андієвської»: Всеукраїнський круглий стіл, присвячений 90-річчю письменниці // Слово і Час. 2021. № 3. С. 115–116.
33. Український неокласицизм: конфлікт інтерпретацій (Володимир Державин – Юрій Шерех – Віктор Петров) // «(Не)можливість канону: світова література / література українська». Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (12-13 листопада 2021 року). Харків. ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2021. С. 15–18.
34. Інтелектуальна утопія Юрія Шереха // Слово і Час. 2022. № 1. С. 3–20.
35. Апологія знання: марксизм, формалізм і неокласицизм. З інтелектуальної біографії Володимира Державина // Критика. 2022. Ч. 5–6 (295–296). С. 14–25.
36. Роман «Quid est Veritas?» Наталени Королевої: образно-символічна структура // Слово і Час. 2022. № 4. С. 58–76.
37. Ідея українського культурного європеїзму в повоєнну добу // Вісник НАН України. 2022. № 8. С. 76–91.
38. Поезія Михайла Ореста: питання стилю (з історії літературно-критичної рецепції) // «На чужинних бруках»: поети української діаспори. Збірник матеріалів наукової конференції пам’яті Михайла Слабошпицького. Упоряд. Н. Гаврилюк. Київ: Ярославів Вал, 2022. С. 157–180.
39. Мистецький Український Рух як явище й факт післявоєнного літературного процесу // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки: науковий журнал. Житомир: Вид-во Житомирського держ. ун-ту імені І. Франка, 2022. Вип. 3 (98). С. 18–34.
40. Роман «Останній пророк» Леоніда Мосендза: джерела, жанр, структура, образ // Слово і Час. 2022. № 6. С. 17–33.
41. Начерки творчого портрета Ігоря Костецького: світогляд, стиль, письмо // Критика. 2022. Ч. 11–12 (301–302). С. 13–27.
