Інститут літератури

Кандидат філологічних наук, науковий співробітник, учений секретар Відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу.

Освіта:

2008 – 2013 рр. – Інститут філології й журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

2013 – 2016 рр. – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Кандидатська дисертація: «Модифікація травми в українській еміграційній прозі другої половини ХХ століття». Київ, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2016.

Професійні та наукові зацікавлення:

українська література другої половини ХХ століття;

еміграційний і діаспорний літературні процеси;

творчість Мистецького Українського Руху.

Публікації:

Участь у колективних монографіях:

«Велика література» як ідеологічна концепція і (гео)політичний проєкт: літературно-критичний досвід МУРу // Суспільний ідеал як культурний та інтелектуальний чинник формування української політичної нації / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Тернопіль: Джура, 2020. С. 141–179.

Упорядкування:

Феномен Емми Андієвської»: доповіді Всеукраїнського круглого столу / Упорядник Вадим Василенко; науковий редактор Людмила Тарнашинська. Київ: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2021. 68 с.

Вибрані статті:

1. Травма як соціокультурна категорія: історія дослідження // Актуальні проблеми української літератури і фольклору: наук. зб. Випуск 23. Вінниця: ДонНУ, 2015. С. 190–202.

2. Художня експлікація образів вояків УПА у збірці «Два кулемети» Ярослава Курдидика // Буковинський журнал. 2015. № 1 (95). С. 224–242.

3. Чи є обличчя у війни? Воєнна травма у повісті «Останній постріл» Романа Колісника // Рідний край: Альманах Полтавського національного педагогічного університету. 2015. № 2 (33). С. 125–134.

4. Травми батьків – травми дітей, або Що залишається після пам’яті? Англомовна проза української діаспори // Слово і Час. 2016. № 7. С. 72–82.

5. Місто як травма, або Три обличчя Києва: роман «Хрещатий Яр» Докії Гуменної // Слово і Час. 2016. № 10. С. 31–43.

6. Дескрипція воєнної травми у прозі української еміграції // Рідний край: Альманах Полтавського національного педагогічного університету. 2016. № 1 (34). С. 78–90.

7. Між «імперською матір’ю» та «колоніальним батьком»: генераційна травма у повісті «Чудасій» Ольги Мак // Spheres of Culture. Lublin, 2016. Vol. XIII. С. 146–154.

8. Вихід із тіні, або «Імперський чоловік» – «колоніальна жінка // Слово і Час. 2017. № 4. С. 41–53.

9. Оприявнюючи незриме, проговорюючи невимовне: категорія травми в об’єктиві сучасних досліджень // Слово і Час. 2017. № 11. С. 43–55.

10. Тоталітаризм і генерації: роман «Сад Гетсиманський» Івана Багряного та повість «Ротонда душогубців» Тодося Осьмачки // Діалог мов – діалог культур. Україна і світ. Мюнхен: Open Publishing LMU, 2017. С. 260–269.

11. The problem of cultural colonialism in «Žajira», a dilogy by Ol’ha Mak, and «A Mess», a nativity play story by Ivan Bahrjanyj // Ukraine und ukrainische Identität in Europa: Beiträge zur Standortbestimmung aus/durch Sprache, Literatur, Kultur. München: Verlag readbox unipress Open Publishing LMU, 2017. Рр. 230–243.

12. Уявляючи травму, зображаючи жертву: до питання про (пере)визначення діаспори // Слово і Час. 2018. № 6. С. 68–80.

13. Оповідаючи про травму: художня проза Ольги Мак // Дивослово. 2018. № 6. С. 59–63.

14. Збираючи уламки досвіду: теоретична (ре)концептуалізація травми // Слово і Час. 2018. № 11. С. 109–122.

15. Семінар пам’яті Ніли Зборовської // Слово і Час. 2018. № 12. С. 112–113.

16. Поетична топографія Олександра Гордона (Рец.: Гордон О. Вежа любові: вірші. Харків: Майдан, 2018. 160 с.) // Дивослово. 2020. № 1. С. 63.

17. Сповідь жертви й інтонація помсти: голод, терор і письмо // Слово і Час. 2019. № 6. С. 3–19.

18. Реінкарнація пам’яті, або Портрет покоління в інтер’єрі часу: «Діти Чумацького Шляху» Докії Гуменної // Слово і Час. 2019. № 9. С. 81–100.

19. Між соціальною утопією і тоталітарною реальністю: «Діти Чумацького Шляху» Докії Гуменної // Слово і Час. 2019. № 10. С. 73–89.

20. Згадуючи Нілу Зборовську // Слово і Час. 2019. № 12. С. 107–109.

21. «Приватний апокаліпсис»: війна на Донбасі крізь скельця калейдоскопа (Рец.: Гайворонський П. Війна в Донбасі. Скельця калейдоскопа: Есе. Новели. Київ: МП Леся, 2014. 80 с.) // Дивослово. 2019. № 5. С. 63–64.

22. Від Достоєвського до Хвильового: (ре)візії тоталітаризму в романі «Ost» Уласа Самчука // Дивослово. 2020. № 9. С. 47–54.

23. Між хутором і світом: трикнижжя «Ost» Уласа Самчука // Слово і Час. 2020. № 1. С. 3–28.

24. Феномен «роздвоєного обличчя»: Юрій Косач на перехресті міфу й ідеології // Слово і Час. 2020. № 5. С. 96–113.

25. «Пам’ять літератури» як об’єкт літературознавчих досліджень // Художні феномени в історії та сучасності (“Пам’ять та ідентичність”): тези доповідей VI Міжнародної наукової конференції. Харків: ФОП Бровін О. П., 2020. С. 24–25.

26. Серед імен і книг ХХ століття (Рец.: Мовчан Р. У пошуках архітвору (З історії української літератури ХХ століття). Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. 448 с.) // Дивослово. 2020. № 11. С. 59–64.

27. Про межі критики, або Літературознавчі одкровення Івана Кошелівця (Рец. Кошелівець І. МОЖНА ОДВЕРТО? або ТУГА ЗА КАТАРСИСОМ (статті, огляди, рецензії, інтерв’ю). Харків, 2018. 648 с.) // Рідний край: Альманах Полтавського національного педагогічного університету. 2020. № 1–2 (42–43). С. 193–203.

28. «Сеньйор Ніколо» Юрія Косача і «гоголівський текст» в українській літературі ХХ століття // Слово і Час. 2021. № 1. С. 87–104.

29. Про міф на руїнах історії: сімейна сага «Сузір’я Лебедя» Юрія Косача // Дивослово. 2021. № 1. С. 47–54.

30. Роман «Собор» Олеся Гончара у критиці української еміграції 1960–1980-х років // Дивослово. 2021. № 5–6. С. 49–57.

31. У світі навиворіт: божевілля як тема і сюжет // Слово і Час. 2021. № 4. С. 57–75.

32. Поезія Емми Андієвської в літературно-критичній рецепції Володимира Державина // «Феномен Емми Андієвської»: доповіді Всеукраїнського круглого столу. Упорядник Вадим Василенко; науковий редактор Людмила Тарнашинська. Київ: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2021. С. 59–67.

33. «Феномен Емми Андієвської»: Всеукраїнський круглий стіл, присвячений 90-річчю письменниці // Слово і Час. 2021. № 3. С. 115–116.

34. «Небо над Богом»: руські парафії Вінниці у XVIII столітті (Рец.: Зінченко А. Руські парафії міста Вінниці у XVIII столітті. Вінниця: ТВОРИ, 2020. 492 с.) // Сіверянський літопис. 2021. № 6 (162). С. 144–150.

35. Український неокласицизм: конфлікт інтерпретацій (Володимир Державин – Юрій Шерех – Віктор Петров) // «(Не)можливість канону: світова література / література українська». Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (12–13 листопада 2021 року). Харків. ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2021. С. 15–18.

36. Інтелектуальна утопія Юрія Шереха // Слово і Час. 2022. № 1. С. 3–20.

37. Апологія знання: марксизм, формалізм і неокласицизм. З інтелектуальної біографії Володимира Державина // Критика. 2022. Ч. 5–6 (295–296). С. 14–25.

38. Роман «Quid est Veritas?» Наталени Королевої: образно-символічна структура // Слово і Час. 2022. № 4. С. 58–76.

39. Ідея українського культурного європеїзму в повоєнну добу // Вісник НАН України. 2022. № 8. С. 76–91.

40. Поезія Михайла Ореста: питання стилю (з історії літературно-критичної рецепції) // «На чужинних бруках»: поети української діаспори. Збірник матеріалів наукової конференції пам’яті Михайла Слабошпицького. Упоряд. Н. Гаврилюк. Київ: Ярославів Вал, 2022. С. 157–180.

41. Мистецький Український Рух як явище й факт післявоєнного літературного процесу // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки: науковий журнал. Житомир: Вид-во Житомирського держ. ун-ту імені І. Франка, 2022. Вип. 3 (98). С. 18–34.

42. Роман «Останній пророк» Леоніда Мосендза: джерела, жанр, структура, образ // Слово і Час. 2022. № 6. С. 17–33.

43. Начерки творчого портрета Ігоря Костецького: світогляд, стиль, письмо // Критика. 2022. Ч. 11–12 (301–302). С. 13–27.

44. Літературні видання МУРу: історія, зміст, напрям // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2023. № 1 (33). С. 30–37.

45. Зустріч із двійником: феномен двійництва в прозі Юрія Косача, Ігоря Костецького, Віктора Домонтовича // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2023. № 2 (34). С. 14–20.

46. Українська еміграційна література як історико-культурний феномен: проблеми, напрями та перспективи дослідження // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки: науковий журнал. Випуск 2 (100). Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2023. С. 28–48.

47. «Феномен Ніли Зборовської»: Всеукраїнський науковий семінар, присвячений 60-річчю з дня народження // Слово і Час. 2023. № 2. С. 114–116.

48. Прозопис Ігоря Костецького // Слово і Час. 2023. № 4. С. 29–46.

49. Дослідження Дмитра Чижевського: культура, епоха, стиль // Вісник НАН України. 2023. № 9. С. 42–61.

50. «День гніву» Юрія Косача: модернізація історичного роману // Слово і Час. 2023. № 5. С. 35–52.

51. «Інакший світ»: проза Наталени Королевої // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки: науковий журнал. Випуск 3 (101). Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2023. С. 21–37.

52. До питання про рецепцію екзистенціалізму в літературній критиці українського повоєння // Не розминутися з читачем. Збірник наукових праць на пошану члена-кореспондента Григорія Матвійовича Сивоконя. Київ, 2023. С. 192–211.

53. «Леґенди Старокиївські» Наталени Королевої: оновлення жанру // Філологічний часопис. 2023. № 2 (22). С. 103–114.

54. Літературний феномен стрілецької генерації (Рец.: Роздольська І. Літературний феномен Українських Січових Стрільців: функціонування та структура покоління: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2020. 444 с.) // Синопсис: текст, контекст, медіа. 2023. Т. 30. № 3. С. 233–234.

55. Поезія Михайла Ореста: ідейний зміст і образна структура // Слово і Час. 2024. № 2. С. 51–69.