У книзі, текст якої структуровано за трьома розділами, розглядаються маловивчені проблеми поетики. Перший розділ присвячено дослідженню еволюційних процесів в українському віршуванні, зокрема у сфері функціонування метричних систем і форм. Окремі розвідки висвітлюють питання пошуку українського віршового еквівалента при перекладі іншомовних поетичних текстів. На прикладі поетичної творчості Тараса Шевченка окреслено основні параметри українського віршового канону середини ХІХ століття.
Другий розділ книги – спроба з’ясувати деякі центральні моменти жанрово-композиційної організації українських поетичних текстів. Поряд зі статтями з фундаментальних проблем поетики (як-от жанри думки, послання в українській літературі), тут вміщено розвідки з питань, пріоритет у постановці яких належить авторці книжки (циклізація у поетичній творчості Шевченка, графіка Шевченкових поетичних текстів та ін.).
У третьому розділі розглянуто питання удосконалення окремих поетичних текстів Т. Шевченка на різних стадіях їхнього опрацювання. Статті: заголовок літературних творів Т. Шевченка, Шевченків «Пророк»: ідейно-художня своєрідність, розвиток задуму і тексту.