Українська
23 березня 2025 р. стартував проєкт «Дні Шекспіра в
Вельмишановна Ліно Василівно!   Дозвольте в
Колектив Інституту вітає директора, академіка Миколу
26 лютого 2025 року науковиці Центру з дослідження
Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України
  • «Дні Шекспіра в Україні»
    «Дні Шекспіра
    23 березня 2025 р.
  • Щирі вітання Ліні Костенко
    Щирі вітання
    Вельмишановна Ліно
  • Vivat Academia! Vivant professores!
    Vivat
    Колектив Інституту
  • Фентезі посеред війни. Українське бачення
    Фентезі
    26 лютого 2025 року
  • Бібліотека українського воїна -2025
    Бібліотека
    Інститут літератури
  • IV Міжнародна наукова конференція
    IV Міжнародна
    15-16 січня 2025 р.
  • Підсумки Всеукраїнського шекспірівського конкурсу студентських дослідницьких і креативних проектів імені Віталія Кейса
    Підсумки
    11 січня 2025 року
  • Науковий семінар
    Науковий
    Інститут літератури
  • Звіт про  Міжнародну наукову конференцію «Творчі інтенції «Дітей війни»: від «втраченого покоління» - до дітей цифрової епохи»
    Звіт про
      В Інституті
  • Презентація колективної монографії «На шляху національного самоусвідомлення: нова українська література»
    Презентація
    24 вересня цього
 

Наші видання

metodolpgii.jpg

Харчук Р. Шевченко, його читачі й нечитачі у ХІХ ст.: Монографія. ‒ Київ: НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2021. ‒ с.

      У центрі дослідження знаходяться реальні читачі Шевченка, українські інтелігенти, які зрозуміли поета і його твори, нечитачі маса селян, котрі Шевченка не могли прочитати, бо були неписьменними, й ті інтелектуали, що поетову творчість прочитали, але не зрозуміли, як сучасники поета, так і представники наступних поколінь, як на Наддніпрянщині, так і в Галичині ХІХ ст. Авторка розглядає рецепцію творчості Шевченка на підставі найрепрезентативніших джерел особового походження: листування, щоденники, спогади, автобіографії, зауважуючи й наступну інтерпретацію не тільки літературно-критичну, а й словникову, публіцистичну, мистецьку, історичну, політичну. У реконструкції нечитача використано не тільки джерела особового походження, яких обмаль, а й джерела інтерпретаційні: полемічні, наукові праці, що залишаються поза широким науковим обігом, але свідчать про існування малоросійської чи москвофільської, тобто русофільської з нинішньої перспективи рецепції й інтерпретації поета на Наддніпрянщині й в Галичині ХІХ ст. В основі розуміння‒нерозуміння Шевченка, як випливає із цього дослідження, лежить культурна й політична ідентичність самого реципієнта й інтерпретатора. Окрему увагу приділено екстремальній літературно-критичній інтерпретації Шевченка, що суперечила «горизонту сподівань» читача. У книжці згадано також російську і польську рецепцію й інтерпретацію, щоб показати: творчість Шевченка долала етнічні межі.

Читати книжку

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_березня

24

«Дні Шекспіра в Україні»

23 березня 2025 р. стартував проєкт...

NEWSKIT_березня

18

Щирі вітання Ліні Костенко

Вельмишановна Ліно Василівно!   Дозвольте в цей благословенний...

NEWSKIT_березня

13

Vivat Academia! Vivant professores!

Колектив Інституту вітає директора, академіка...

NEWSKIT_березня

04

Фентезі посеред війни. Українське бачення

26 лютого 2025 року науковиці...