Інститут літератури

Центр дослідження літератури фентезі

Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка

Національна академія наук України

Запрошують на конференцію

Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі. Музика, танці та театр у фентезійних світах: роль розваг у світобудові та магічних системах,

що відбудеться 16-17 січня 2026

об 11 (за Київським часом)

До обговорення пропонуються такі питання:

-          Музика, співи, музиканти та мандрівні барди;

-          Театр, пантоміма, маскарад і ляльковий театр;

-          Карнавал, хода, вуличні розваги та цирк;

-          Танці та хореографія,

-          Діонісійський та Аполоністичний нурт,

-          Театральність, спектаклі та вистави

-          Лімінарність, ритуальність і обряд переходу;

-          Карнавальніть, тілесність і гумор

-          Наративні стратегії та описові техніки зображення танцю/ музики.

Зголошення приймаються до 1 жовтня 2025, для зголошення просимо заповнити форму: https://bit.ly/4ldyrk0

Робоча мова: англійська  

Детальніше в інформаційному листі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Cоціально-гуманітарний факультет

Бердянського державного педагогічного університету

Кафедра української та зарубіжної літератури
і порівняльного літературознавства

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Кафедра україністики Варшавського університету (Польща)

School of English, Трініті-коледж, Дублін (Ірландія)

Інститут слов’янських мов Цхум-Абхазької Академії наук Грузії (Грузія)

Чеський центр Київ

25–26 вересня 2025 року на базі кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства соціально-гуманітарного факультету Бердянського державного педагогічного університету відбудеться Міжнародна наукова конференція «Як Гомер став Сімпсоном:  інтерпретація класичної літератури в сучасному літературному та медіапросторі». До участі запрошуються науковці, викладачі та співробітники навчальних закладів, аспіранти, магістранти, студенти.

До обговорення пропонуються такі питання:

1. Рецепція античних сюжетів у сучасній масовій культурі та літературі
2. Інтерпретація образів класичної художньої літератури в коміксах та графічних романах
3. Діалог епох: класична література як джерело сучасних наративів
4. Процеси «осучаснення» класичних творів: античні, середньовічні, ренесансні та барокові герої в новітній літературі
5. Стратегії перекодування класичних текстів у сучасні медіакультурні та літературні формати
6. Вивчення ролі перекладу в процесі адаптації традиційних сюжетів та образів
7. Освітній потенціал сучасних адаптацій класичної літератури
8. Популяризація класичної літератури через сучасні медіа
9. Національні особливості рецепції класичних художніх творів у кіно, літературі й театрі.
10. Трансформація класичних наративів у сучасних медіа
11. Сучасні культурні тренди та їх вплив на адаптацію класичної літератури

Учасники конференції можуть запропонувати власну тему для обговорення в рамках тематики конференції.

Робочі мови конференції: українська, англійська.

Форма участі в конференції: конференцію буде проведено в дистанційній формі (передбачає онлайнову доповідь із застосуванням комунікаційних технологій).

Для участі в конференції необхідно до 30 липня 2025року подати заявку, заповнивши Google-форму

Лінк на форму https://forms.gle/j1DE492LD1Jy4u14A

Офіційне запрошення на конференцію буде надіслано електронною поштою за вказаною в заявці адресою до 1 вересня 2025 року.

Реєстраційний внесок – 250 грн. (упорядкування програми та збірника тез, сертифікат про участь). Реквізити для оплати оргкомітет повідомить у листі-запрошенні.

Публікація матеріалів. Матеріали конференції будуть опубліковані до початку її роботи в збірнику тез доповідей (вимоги до тез див. нижче). Після отримання підтвердження про внесення теми до програми учасникам до 15 серпня 2025 року необхідно надіслати тези доповіді.

Контакти:

Адреса: 71112, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, факультет філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету, кафедра української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства.

Телефони:

+38 (095) 746-47-90 – Харлан Ольга Дмитрівна (також Viber, Telegram), +38 (066) 946-47-02 – Табакова Ганна Іванівна (також Viber, Telegram) (з питань подання заявок та програми конференції); +38 (050) 680-08-26 ‒ Свіца Тетяна Володимирівна (з питань сплати оргвнеску);

Е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. (для тез).

ВИМОГИ ДО ПУБЛІКАЦІЇ ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ

Обсяг тез – 2 сторінки.

Стандарти: аркуш формату А4, документ у форматі *doc (Word 1997-2003), шрифт набору Times New Roman Cyr, кегль 12 pt, міжрядковий інтервал – 1.0, всі поля – 2 cм. Сторінки без нумерації. Параметри абзацу: перший рядок – відступ 1 cм, відступи зліва і справа – 0 мм.

Якщо Ви використовуєте шрифти, відмінні від Times New Roman Cyr, будь ласка, надішліть їх електронний варіант.

Текст набирається без переносів, на всю ширину сторінки. Допускається виділення ключових понять напівжирним шрифтом, цитат – курсивом. Необхідно використовувати лапки-ялинки «…». При наборі тексту потрібно розрізняти символи дефісу (-) та тире (–).

Матеріали розташовуються в такій послідовності:

1)    прізвище та ініціали автора / авторів (окремий абзац з вирівнюванням за правим краєм);

2)    науковий ступінь або аспірант / магістрант (окремий абзац з вирівнюванням за правим краєм);

3)     місце роботи / навчання: назва установи, населеного пункту (якщо його назва не входить до складу назви установи); вся інформація про місце роботи – окремий абзац з вирівнюванням по правому краю;

4)    заголовок (великими літерами, напівжирний шрифт, окремий абзац без відступів першого рядка з вирівнюванням по центру);

5)    основний текст; бібліографічні посилання беруться у квадратні дужки. Перша цифра – номер джерела у списку літератури, друга – номер сторінки. Номер джерела та номер сторінки розділяються комою з пробілом, номера джерел – крапкою з комою, напр.: [4], [6, 35], [6; 7; 8], [8, 21; 9, 117]. У реченні крапка ставиться після дужок, посилань.

6)    список використаних джерел – не більше 5 позицій. Бібліографічний опис списку використаних джерел може оформлятися з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні  положення та правила складання».

Джерела наводяться в алфавітному порядку (окремі абзаци з виступом першого рядка – 1 cм).

Зразок оформлення тез:

Коваленко В.О.,

кандидат філологічних наук,

Бердянський державний педагогічний університет

ЗАГОЛОВОК

[Текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст]

Зразок оформлення списку джерел:

Література

1. Захара І. Лекції з історії філософії. Вид. 2-ге. Львів, 1997. 322 с.
2. Петрик О. І. Шлях до цінової стабільності: світовий досвід і перспективи для України: монографія / відп. ред. В. М. Геєць. Київ: УБС НБУ, 2008. С. 302-310.
3. Ткаченко А. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства): підручник. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2003. 448 с.
4. Грищук В. В. Літературна казка: становлення і розвиток жанру. Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Сер.: Літературознавство. № 1. С. 22-27.
5. Vogler Pen b. Pride and partridges. Jane Austen and Food. The Guardian. 2013, 21 Nov. [online]. URL:  https://www.theguardian.com/books/2013/nov/21/jane-austen-food-emma-bennet-dining (30.11.2024).

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний педагогічний університет

імені В. Г. Короленка

Полтавська обласна рада

Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України

Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Український державний університет імені Михайла Драгоманова

Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

Криворізький державний педагогічний університет

Полтавська академія неперервної освіти  імені   М. В. Остроградського

Запрошуємо Вас узяти участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Художньо-змістовий простір прози Феодосія Рогового: до 100-річчя від дня народження письменника», яка відбудеться 25–26 вересня 2025 року в змішаному форматі на факультеті української філології та журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.

Напрями роботи конференції:

1. Біографічний, меморіальний, епістолярний дискурси творчої постаті Ф. Рогового.
2. Проза Ф. Рогового в об’єктиві літературознавства й фольклористики.
3. Епічний доробок Ф. Рогового в аспекті літературного краєзнавства й музеєзнавства.
4. Мовознавчий вимір творчості Ф. Рогового.
5. Журналістська діяльність письменника. Публіцистичність стилю митця.
6. Художнє слово Ф. Рогового в порівняльно-філологічних студіях.
7. Методичний підхід до вивчення творчої спадщини Ф. Рогового.

Робочі мови конференції: українська, англійська.

Орієнтовний порядок роботи конференції:

25 вересня 2025 року (четвер) – два пленарні засідання з перервою на обід, робота секцій.

26 вересня 2025 року (п’ятниця) – робота круглого столу «Творчість Ф. Рогового в ЗЗСО та ЗВО: ярмарок інноваційних ідей» (засідання методичної секції онлайн); робота молодіжної платформи: студентсько-учнівські наукові читання до 100-річчя від дня народження Ф. Рогового.

Форми участі: очна (виступ у режимі онлайн) і заочна (подання тексту виступу / доповіді для публікування в матеріалах конференції без виступу). 

Покликання на платформу й код доступу для дистанційного спілкування будуть указані в запрошенні.

Для участі в конференції просимо до 31серпня 2025 року заповнити заявку учасника: https://forms.gle/VjsdV3KxTnnT6gp4A (треба скопіювати покликання і вставити у браузер). У разі виникнення проблем просимо надіслати заявку за традиційною формою, вказавши прізвище, ім’я і по батькові учасника, місце роботи, посаду, науковий ступінь, вчене звання (за наявності), тему доповіді і коротку анотацію (до 300 знаків).

Оргкомітет проаналізує запропоновані теми щодо відповідності змісту конференції та повідомить про внесення їх до програми до 5 вересня 2025 року.

Вимоги до оформлення матеріалів:

Файл із тезами необхідно назвати за прізвищем їх автора, наприклад, tezu_Radko.doc.

Обсяг тез – до 6 сторінок без переносів та нумерації; формат А-4 в текстовому редакторі Word 2003, 2007 у вигляді файлу з розширенням *.doc; шрифт – Times New Roman, 14 pt; інтервал – 1,5; абзацний відступ – 1,25; усі поля – по 2 см.

Структура допису:

1) прізвище й ініціали автора (-ів), науковий ступінь, вчене звання, посада (за наявності), інформація про наукового керівника (для здобувачів) (шрифт 14 pt, курcив, вирівнювання по центру);

2) назва навчального закладу, місце діяльності, країна (шрифт 14 pt, курcив, вирівнювання по центру);

3) назва тез (шрифт 14 pt, напівжирний, заголовними літерами, вирівнювання по центру);

4) через один рядок − основний текст (вирівнювання по ширині).

5) список використаних джерел (одразу після тексту, вирівнювання по ширині, в алфавітному порядку й оформлений відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання»).

За точність цитування, наведення прізвищ, дат, посилань, граматичні та стилістичні помилки відповідальність несуть автори.

Зразок оформлення тез

Радько Г. І.,

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української літератури,

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка,

м. Полтава, Україна

 ФЕОДОСІЙ РОГОВИЙ ТА ЙОГО ТВОРЧІСТЬ НА ТЛІ 60-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ

Текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт.

Cпиcок викориcтаних джерел

За матеріалами конференції впродовж місяця після її проведення буде укладений електронний збірник і розісланий учасникам, а також викладений на сайті кафедри української літератури та в репозитарію наукової бібліотеки імені М. Жовтобрюха ПНПУ.

Кожен учасник конференції / автор тез отримає сертифікат (16 годин).

Адреса оргкомітету: Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, кафедра української літератури, Україна, 36003,  м. Полтава, вул. Остроградського, 2,  корпус 2,  поверх 4, каб. 414, 425. 

Контактні особи: доцентка кафедри української літератури Мелешко Віра Анатоліївна: +38(066)212 81 03, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. (надсилання тез, надсилання заявок, організаційні питання);

старша лаборантка кафедри української літератури Деменська Тамара Юріївна: lit.kaf(at)ukr.net (уточнення інформації, пропозиція співпраці).

Кафедра філології та кафедра культурології
Українського католицького університету
(Львів, Україна)

Центр транснаціональних і транскультурних студій

Університету Вулвергемптона (Велика Британія)

Горійський державний педагогічний університет (Грузія)

Кафедра українських студій Університету Палермо (Італія)

2–3 жовтня 2025 року на базі кафедри філології Українського католицького університету (Львів, Україна) відбудеться Міжнародна наукова конференція «Людина і природа в добу Антропоцену: екокритичні читання».

Екологічна критика, гуманітарні студії довкілля, «Green Studies» – це не просто спосіб пізнання тексту, а метод інтерпретації світу за його межами і практика зміни моделі взаємодії людини і природи в добу Антропоцену. Міждисциплінарна конференція покликана розвивати діалог довкола актуальних проблем на перетині гуманітарного, природничого і соціального знання: екопоетики, кліматичної прози, біоетики, Animal Studies, постгуманізму і трансгуманізму, екологічного активізму, природних і техногенних катастроф, нуклеарного дискурсу у філософських, соціальних, психологічних, естетичних аспектах на широкому матеріалі літератури, культури і медіа.

До участі запрошуємо науковців, викладачів та працівників навчальних і наукових закладів, аспірантів, магістрантів, студентів.

До обговорення пропонуємо такі питання:

• Екологічна критика та екологічна поетика
• Доба Антропоцену й подолання антропоцентризму
• Екологічний гуманізм та активізм у літературі та культурі
• Межі природного: постгуманізм і трансгуманізм
• Людина і технології в аспекті екологічної кризи
• Кліматична проза й постапокаліпсис
• Нуклеарний дискурс, природні й техногенні катастрофи
• Студії тварин (Animal Studies): література і медіа
• Сталий розвиток та екологія в освіті
• Екофемінізм: літературні та культурні проєкції
• Екопоетика, екостилістика, еколінгвістика

Учасники можуть запропонувати власну тему для обговорення в межах тематики конференції.

Робочі мови: українська, англійська.

Формат: гібридний – наживо та онлайн (платформа Zoom).

Детальніше в інформаційному листі

У США завдяки Національній федерації державних поетичних товариств (National Federation of State Poetry Societies) Сполучених Штатів Америки побачила світ міжнародна поетична антологія «Sunfiowers Rising»: Peace Poems Anthology: by Poets for Peace. – Printed in the United States of America by Buster Bodhi Press, LLC Ormond Beach, FL, 2025. – 210 p.» із передмовою («Крилаті квіти мінного поля») Ігоря Павлюка, серед 173 авторів якої українські поети: Олександр Вертіль, Михайло Жайворон, Ірина Зелененька, Юрій Лазірко, Олександр Мамай, Ігор Павлюк, Людмила Павлюк, Матвій Смірнов.

Історія української літератури : у 12 т. / Національна академія наук України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. – Т. 12 :  Література після 1991 року / наук. ред. Р.Харчук. – Київ : Наукова думка, 2024. – 1007 с.

У дванадцятому томі «Історії української літератури» висвітлено літературний процес від здобуття Україною незалежності у 1991 р., що символічно позначає початок нової української літератури, автори якої відмовилися від соцреалізму й обстоюють принцип свободи творчості, до дня нинішнього. На відміну від попередніх томів, у 12-му розглядається актуальна література, для якої властиві плинні оцінки, невироблений канон або й канони, оскільки нині є сенс говорити про окремі канони для художнього і документального письма, «високої» літератури і жанрової. Матеріал організовано за родовим принципом, у томі представлено три роди «високої» літератури: поезію, прозу і драматургію. Оглядові статті доповнюють портрети тих авторів, творчість яких справляє найбільший вплив на розвиток українського письменства після 1991 р. Основою тому є творчість вісімдесятників. У виданні простежено розвиток жанрової літератури, подано огляд есеїстичного жанру, його доповнюють тематичні розділи, в яких висвітлено літературу Майдану (Революції гідності), поезію часів російсько-української війни і воєнну прозу та драматургію.

6 травня на 86-му році життя відійшов у вічність видатний письменник, класик української літератури ХХ століття Валерій Олександрович Шевчук, чия багатогранна творча діяльність тривала понад 60 років. Він стверджував себе в поезії, прозі, драматургії, кінодраматургії, у науковому й есеїстичному літературознавстві, критиці – як письменник, історик, історіософ, культуролог, літературознавець, архівіст, перекладач, укладач документальних видань, мемуарист, бібліофіл. Величезна й розмаїта творчість В. Шевчука як митця й громадянина пов’язана з розумінням ним особливостей письменницької праці, зі сповідуванням вільного саморозвитку й творчої діяльності людини, відповідності її внутрішній «природі», як зазначав, кожен «як уміє і як може, будує свій храм». Валерій Олександрович завжди керувався душевною потребою, власними уподобаннями, своїми відкриттями в царині давньої, нової й модерної української історії, історіософії, літератури, але завжди памʼятав про необхідність і значимість плодів своєї творчої праці для самоусвідомлення й ствердження українського народу, його комунікації з надбаннями світової духовної скарбниці. Це також було його незмінною внутрішньою настановою.

Народився напередодні Другої світової, мужнів в атмосфері «культу особи», стартував як письменник під час «хрущовського потепління», гідно витримав ганебні радянські роки, здобув нове дихання в часи незалежності, не збавляв творчого потенціалу й донині. Він був митцем-індивідуалістом, прозовим реалістом і модерністом, іронічним філософом-екзистенціалістом, історичним науковцем і белетристом, ментальним психологом, представником українських шістдесятників, акумулятором «житомирської прозової школи», необароковим предтечею українських постмодерністів. Але ніколи не був письменником радянським.

Усі життєві, творчі випробування в часи «застою» (як вимушене десятирічне мовчання) його загартували, зробили непохитним у вироблених переконаннях і незмінному прагненні в майбутньому. Усупереч усьому, він наполегливо, повсякчас дбайливо плекав свій сад, який став його розкішним і потужним духовним храмом, а садівник – справжнім титаном, який своєю подвижницькою працею насправді тримав небо над Україною.

Із величезної творчої спадщини В. Шевчука варто згадати хоча б найосновніше. Насамперед книги художніх творів: «На полі смиренному», «Дім на горі» (1983); «Мисленне дерево» (1986); «Три листки за вікном» (1986), за який отримав Державну премію України ім. Т. Шевченка і премію Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів; «Птахи з невидимого острова» (1989); «Стежка в траві. Житомирська сага» (1994); «У череві апокаліптичного звіра» (1995); «Око прірви» (1996); «Біс плоті» (1999); «Срібне молоко», «Тіні зникомі. Сімейна хроніка» (2002); «Привид мертвого дому» (2005); готично-притчова проза «Сон сподіваної віри» (2007); «Роман юрби» (2009); збірка пʼєс «Драматургія» (2006); збірка поезій «Місто Днів» (2015) та ін. Привертає увагу його мемуарна проза: «Темна музика сосон. Сад житейський думок, трудів та почуттів», «На березі часу. Мій Житомир. Хата і рід», «На березі часу. Мій Київ. Входини», «На березі часу. Ті, котрі поруч. Спогади про сучасників», «На березі часу. Ті, котрі поруч: Спогади про митців і вчених» та ін. Його художні твори перекладалися багатьма мовами світу, декілька з них було екранізовано, поставлено в українських і зарубіжних театрах.

Час десятирічного усамітнення став для нього «чудовим часом», коли він побував у різних архівах України, перекладав, досліджував давні манускрипти періоду Київської Русі, ХVІ–ХVІІІ ст. – «ціла загублена культура», внаслідок чого зʼявилися антології «Аполлонова лютня. Київські поети ХVІІ – ХVІІІ ст.», «Пісні Купідона. Любовна поезія на Україні в ХVІ − поч. ХІХ ст.», «Антологія української поезії. Том 1. Поезія ХІ – ХVІІІ ст.», «Марсове поле. Антологія героїчної поезії на Україні від ХІ – поч. ХІХ ст.» (у 2 т.). Також переклав, упорядкував твори Г. Сковороди, І. Вишенського, Л. Барановича, І. Величковського, Д. Братковського, «Літопис Самійла Величка» у 2 т., «Катехизис» П. Могили та ін.

В. Шевчук – автор багатьох історичних, історико-культурологічних досліджень: «Петро Могила і питання єдності церков», «Пізнаний і непізнаний Сфінкс: Григорій Сковорода сучасними очима», «Муза Роксоланська: Українська література ХVI - ХVIII ст. (2 кн.), «Просвічений володар. Іван Мазепа як будівничий Козацької держави і як літературний герой», «Козацька держава», «Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення ХVІ–ХVІІІ cт.» (у 2 т.) Упорядник документально-наукових видань: «Тисяча років української суспільно-політичної думки» (4 томи, ХVІ–ХVІІІ ст.); т. 3, 4 «Україна: антологія пам’яток державотворення, Х–ХХ ст.» (т. 3, 4); художньо-документальних видань: «Київський атеней. Мистецький Київ ХVІ–ХVІІІ ст.»; «Дмитро Туптало. Житія святих («Четьї-Мінеї»)» (3 т.); «Малі українські діярії ХVІ–ХVІІІ cт.»; «Василь Горленко. Українська старовина. Вибрані есе та листи» та ін. Він також – перекладач із польської, норвезької, грузинської поезії. Чимало підготовлених рукописів ще чекають видавців.

Такою титанічною працею Валерій Шевчук цілеспрямовано «заповнював білі плями», «переосмислював відоме» в національному культурному просторі, розкриваючи сучасникам, світу самодостатність і вагомість нашої культурної спадщини, яка творилася від часів Київської Русі. Так, підготовлене ним видання «Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ – поч. ХІХ ст.» (2019) засвідчує великий інтелектуальний потенціал українців як європейської нації. Остання книга, яка вийшла друком із його перекладом і впорядкуванням, – «Гімни і трени. Українська геральдична та пропамʼятна поезія ХVІ – ХVІІІ ст.» (2024) – ще раз це підтверджує.

Світла, вдячна памʼять Валерію Олександровичу.

Від імені колективу Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України висловлюємо глибоке співчуття родині покійного. 

Запрошуємо на онлайн-презентацію унікальної книжки-білінгви "Байки Харківські" Г. Сковороди 13 травня об 11.00. Своєрідність цього видання полягає в тому, що у ньому вперше байки подано без скорочень тексту мовою оригіналу, адаптованим варіантом до сучасної мови та англійською. Переклад виконали Наталія Левченко та Олеся Литвиненко в межах співпраці Харківського національного університету ім.Г.Сковороди та Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАНУ.
Посилання на ZOOM-конференцію: https://us04web.zoom.us/j/5858919189? pwd=aVN6NUtTM0JGY3VEcnJkUW1N MUdYdz09
Meeting ID: 585 891 9189
Passcode: 6DQJ77