Інститут літератури

15-16 січня 2025 р. відбулася четверта міжнародна конференція з серії «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі», організована Центром з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України у співпраці з Державним університетом «Житомирська політехніка» та Університетом ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Турецька Республіка.

Наукова зустріч провадилася онлайн і була присвячена гастрономічним вимірам фентезійної літератури ХХ і ХХІ ст., де образи їжі та гостинності репрезентують  один з важливих шляхів взаємодії персонажів зі світом. Такий підхід відкриває низку проблемно-тематичних перспектив, серед них — різноманітні аспекти тілесності, маніфестації сакрального і профанного, проблеми екології і відповідального споживання, взаємодія літератури і кулінарного мистецтва з погляду інтермедіальності та іммерсивних практик тощо. 

Конференція об’єднала майже чотири десятки фахівців з провідних наукових установ та вишів України, багатьох країн Європи, США, Канади, Індії, до яких вперше в історії ЦДЛФ долучилися колеги з Південної Америки (Бразилія). Кілька доповідей були представлені у стендовому форматі, що також є новацією для заходів Центру.

Пленарне засідання відкрила голова ЦДЛФ д. ф. н. Т. М. Рязанцева, яка зачитала привітання учасникам конференції від директора Інституту літератури, акад. М. Г. Жулинського і виголосила коротке вступне слово. На цьому ж засіданні прозвучала лекція спеціальної гості конференції, німецької культурологині Жанін Пісарек «Їжа з іншого світу…» Їжа фейрі і табу, пов’язані з їжею, у європейському фольклорі та казках».

Кількість англомовних доповідей значно збільшилася порівняно з минулими роками, однак магістральні принципи конференції, формат «усі слухають усіх» та тематична організація секцій і поступовий перехід від загальних до конкретних питань як основа формування програми, залишилися незмінними. Доповіді учасників висвітлювали різноманітні аспекти  гастрономічного дискурсу в літературі фентезі у його зв’язках з історією літератури і культури, наративним потенціалом, лінгвістичними особливостями, інтермедіальними прийомами, семантикою і функціями традиційних образів, авторськими інтерпретаціями відомих страв і напоїв, методами імерсії та утримання читацької уваги, тощо. Кожна секція завершувалася активними дискусіями.

Матеріали конференції планується опублікувати окремим виданням. Доступ до перегляду відеозапису заходу надається ЦДЛФ за запитом.

ЦДЛФ висловлює щиру вдячність учасникам зустрічі і високо цінує зусилля усіх колег, які, не шкодуючи часу, долучилися до її організації і проведення. Це співробітництво вкотре продемонструвало ефективність творчої співпраці наукових центрів Інституту з представниками українських вишів, а також з тими українськими дослідниками, які наразі працюють закордоном. Багаторічні зусилля усього колективу ЦДЛФ скеровані на підтримання чітких теоретичних і методологічних орієнтирів у розробці конференційних програм, розширенню академічних контактів і підтриманню міжнародної комунікації.

Спеціальна подяка — незмінним учасницям організаційного марафону : Ользі Бойко (Університет ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Турецька Республіка), Євгенії Канчурі (співголова ЦДЛФ, Державний університет «Житомирська політехніка»), Діані Мельник (незалежна дослідниця, Україна), Олені Тихомировій (КНЛУ), Олександрі Філоненко (Університет ім. Фрідріха Шиллера, м. Єна, Німеччина).

Наукове редагування і підготовку конференційних матеріалів, поданих до друку, підготовку пре- і постівентних документів та публікацій Центру цього року здійснювали Ольга Бойко, Євгенія Канчура і Тетяна Рязанцева. Наразі на сторінці ЦДЛФ на сайті Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України можна ознайомитися з буклетом конференції, що містить програму заходу з анотаціями усіх доповідей. У цьому електронному  виданні також є опція перегляду стендових виступів.

І, звісно, нині і повсяк час, ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ЗСУ! Завдяки їх мужності і стійкості ми мали можливість обговорювати літературу фентезі у Києві попри всі перешкоди.

15-16 січня 2025 р. відбулася четверта міжнародна конференція з серії «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі», організована Центром з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України у співпраці з Державним університетом «Житомирська політехніка» та Університетом ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Турецька Республіка.

Наукова зустріч провадилася онлайн і була присвячена гастрономічним вимірам фентезійної літератури ХХ і ХХІ ст., де образи їжі та гостинності репрезентують  один з важливих шляхів взаємодії персонажів зі світом. Такий підхід відкриває низку проблемно-тематичних перспектив, серед них — різноманітні аспекти тілесності, маніфестації сакрального і профанного, проблеми екології і відповідального споживання, взаємодія літератури і кулінарного мистецтва з погляду інтермедіальності та іммерсивних практик тощо. 

Конференція об’єднала майже чотири десятки фахівців з провідних наукових установ та вишів України, багатьох країн Європи, США, Канади, Індії, до яких вперше в історії ЦДЛФ долучилися колеги з Південної Америки (Бразилія). Кілька доповідей були представлені у стендовому форматі, що також є новацією для заходів Центру.

Пленарне засідання відкрила голова ЦДЛФ д. ф. н. Т. М. Рязанцева, яка зачитала привітання учасникам конференції від директора Інституту літератури, акад. М. Г. Жулинського і виголосила коротке вступне слово. На цьому ж засіданні прозвучала лекція спеціальної гості конференції, німецької культурологині Жанін Пісарек «Їжа з іншого світу…» Їжа фейрі і табу, пов’язані з їжею, у європейському фольклорі та казках».

Кількість англомовних доповідей значно збільшилася порівняно з минулими роками, однак магістральні принципи конференції, формат «усі слухають усіх» та тематична організація секцій і поступовий перехід від загальних до конкретних питань як основа формування програми, залишилися незмінними. Доповіді учасників висвітлювали різноманітні аспекти  гастрономічного дискурсу в літературі фентезі у його зв’язках з історією літератури і культури, наративним потенціалом, лінгвістичними особливостями, інтермедіальними прийомами, семантикою і функціями традиційних образів, авторськими інтерпретаціями відомих страв і напоїв, методами імерсії та утримання читацької уваги, тощо. Кожна секція завершувалася активними дискусіями.

Матеріали конференції планується опублікувати окремим виданням. Доступ до перегляду відеозапису заходу надається ЦДЛФ за запитом.

ЦДЛФ висловлює щиру вдячність учасникам зустрічі і високо цінує зусилля усіх колег, які, не шкодуючи часу, долучилися до її організації і проведення. Це співробітництво вкотре продемонструвало ефективність творчої співпраці наукових центрів Інституту з представниками українських вишів, а також з тими українськими дослідниками, які наразі працюють закордоном. Багаторічні зусилля усього колективу ЦДЛФ скеровані на підтримання чітких теоретичних і методологічних орієнтирів у розробці конференційних програм, розширенню академічних контактів і підтриманню міжнародної комунікації.

Спеціальна подяка — незмінним учасницям організаційного марафону : Ользі Бойко (Університет ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Турецька Республіка), Євгенії Канчурі (співголова ЦДЛФ, Державний університет «Житомирська політехніка»), Діані Мельник (незалежна дослідниця, Україна), Олені Тихомировій (КНЛУ), Олександрі Філоненко (Університет ім. Фрідріха Шиллера, м. Єна, Німеччина).

Наукове редагування і підготовку конференційних матеріалів, поданих до друку, підготовку пре- і постівентних документів та публікацій Центру цього року здійснювали Ольга Бойко, Євгенія Канчура і Тетяна Рязанцева. Наразі на сторінці ЦДЛФ на сайті Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України можна ознайомитися з буклетом конференції, що містить програму заходу з анотаціями усіх доповідей. У цьому електронному  виданні також є опція перегляду стендових виступів.

І, звісно, нині і повсяк час, ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ЗСУ! Завдяки їх мужності і стійкості ми мали можливість обговорювати літературу фентезі у Києві попри всі перешкоди.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

INSTYTUT STUDIÓW INTEKRULTUROWYCH EUROPY ŚRODKOWO-WSCHODNIEJ UNIWERSYTETU WARSZAWSKIEGO

UNIWERSYTET MARII CURIE-SKŁODOWSKIEJ W LUBLINIE 
ШКОЛА УКРАЇНОЗНАВСТВА ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ВАШИНГТОНА ДС

20 лютого 2025 року на базі факультету філології і журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка відбудеться Міжнародна наукова конференція «Куди тече українська річка: творчий універсум Уласа Самчука».

До участі запрошуємо науковців, викладачів, учителів, здобувачів вищої освіти різних рівнів.

До обговорення пропонуємо такі питання:

1. Творчість Уласа Самчука: феномен художнього мислення.
2. Художній метод Уласа Самчука: проблеми рецепції в сучасному літературознавстві.
3. Творча спадщина Уласа Самчука в літературно-критичному дискурсі української діаспори.
4. Улас Самчук як творець регіонального літературного ландшафту.
5. Творчий доробок Уласа Самчука у мовознавчих параметрах.
6. Улас Самчук-публіцист: світогляд митця у національному, соціальному, політичному аспектах.
7. Методичні проблеми вивчення творчості Уласа Самчука в середній та вищій школах.

Робочі мови конференції: українська, польська, англійська.

Форми участі в конференції: очна та дистанційна. Покликання буде надіслано учасникам пізніше.

Для участі в конференції необхідно до 10 лютого 2025 року подати електронною поштою заявку (форма додається), вказавши в темі листа «Заявка_прізвище», та тези доповіді (додаток 1) із назвою файлу «Тези_прізвище» на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Інформаційний лист

11 січня 2025 року відбувся ІІІ фінальний тур Всеукраїнського шекспірівського конкурсу студентських дослідницьких і креативних проектів імені Віталія Кейса, у організації й проведенні якого взяли участь співробітники Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України – провідна наукова співробітниця відділу зарубіжних і словʼянських літератур, доктор філологічних наук, професор, почесний науковий співробітник Шекспірівського інституту (Стретфорд-на-Ейвоні, Велика Британія) Наталія Торкут та науковий співробітник відділу зарубіжної україністики, кандидат філологічних наук, доцент Юрій Черняк.

На конкурс було подано 74 дослідницьких та креативних проекти, а у фінал вийшли 47 робіт, виконаних студентами та аспірантами. Серед фіналістів – представники Запорізького національного університету, Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Навч.-наук. інститут міжнародних відносин), Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського, Державного університету «Житомирська політехніка», Маріупольського державного університету, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Чорноморського національного університету імені Петра Могили, Львівського національного університету імені Івана Франка.

До складу журі ввійшли: проф. Торкут Наталія Миколаївна, проф. Макарик Ірина Рима, проф. Бандровська Ольга Трохимівна, проф. Павленко Ірина Яківна, проф. Пронкевич Олександр Вікторович, проф. Стріха Максим Віталійович, проф. Тупахіна Олена Володимирівна, проф. Жлуктенко Наталія Юріївна, доц. Блондель Ганна Миколаївна, доц. Василина Катерина Миколаївна, доц. Корнелюк Богдан Васильович, доц. Лазаренко Дар’я Миколаївна, доц. Марінеско Вікторія Юріївна, доц. Москвітіна Дар’я Анатоліївна, доц. Скакун Ксенія Володимирівна, доц. Черняк Юрій Іванович, доц. Щукіна Юлія Петрівна,

Тематичний діапазон цьогорічних проектів виявився надзвичайно широким і різноманітним. Серед дослідницьких робіт:

-         аналітика шекспірівських текстів;

-         розвідки, присвячені дослідженню образу Вільяма Шекспіра в біографічній художній прозі та сучасному кінематографі;

-         проекти, що знайомлять з історією та сучасністю української театральної шекспіріани та досліджують шекспірівську інтертекстуальність в літературі ХХІ ст.

Незаперечну практичну цінність мають креативні проекти (відеоматеріали про шекспірівські постановки українських театрів, інтервʼю з режисерами та акторами, аналіз живописної шекспіріани).

Оригінальними є роботи, сфокусовані на репрезентації Шекспіра в цифровому просторі (Шекспір і ШІ, Шекспір у смартфоні, Шекспірівські сайти та ін.). Приємно відзначити, що проекти фіналістів цього року не лише вражають оригінальністю тематики та високим художньо-естетичним і/чи науковим рівнем, але й мають великі перспективи імплементації в освітній процес.

Перше місце в конкурсі посів дослідницький проект аспірантки відділу зарубіжних і словʼянських літератур Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Світлани Дейнеки «Лімінальність в римській п'єсі В. Шекспіра "Коріолан"», який набрав максимальну кількість балів.

Члени журі відзначили високий рівень дослідницької аналітики і риторичну майстерність Світлани Дейнеки, робота якої позначена науковою новизною, самостійністю і є внеском у сучасний шекспірознавчий дискурс.

Під час захисту вона продемонструвала уміння вести наукову полеміку, здатність оригінальним чином поєднувати аналіз тексту пʼєси із залученням інформації про її сценічні репрезентації.

Інститут літератури вітає шекспірознаців і бажає успіхів у подальших наукових дослідженнях та творчих ініціативах.

Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі. Світобудова фентезі: гастрономічний вимір. Анотації доповідей ІV Міжнародної наукової конференції ЦДЛФ при Інституті Літератури НАН України (Київ, 15-16 січня 2025 року) / упоряд.: О. О. Бойко, Є. О. Канчура, Т. М. Рязанцева. – Київ, 2025. – 30 с.

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ІМЕНІ Г.Ф.КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА 

ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ

ФАКУЛЬТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ, КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА 

КИЇВСЬКОГО СТОЛИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Запрошуємо Вас 17 квітня 2025  року взяти участь у науковому семінарі «РЕНЕСАНС 1920-Х: ІДЕОЛОГІЯ І ЕСТЕТИКА. ПЕРЕ-СО-ТВОРЕННЯ ІСТОРІЇ»

Семінар “Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика” заторкує один із важливих аспектів творчої спадщини нашої культури цього періоду. Зосереджуючи увагу на питанні ідеологічних підвалин мистецтва 1920-х, ми хочемо наголосити на множині ідей, які побутували в той час і впливали на українських митців, відповідно, позначаючись на їхній творчості: від полемічної публіцистики до дитячої літератури, від плакату до архітектурних проєктів, від маршів і до мюзиклу, театральних постановок, кіно, — власне, усіх виявів мистецтва. Тож запрошуємо до розмови, обговорення, дискусії щодо генези, впливу та наслідків цих ідей на естетику.

Під час семінару пропонуємо обговорити таке коло питань:

• Обнулення часу. Історія і література;

• Наша «минувшина»: деконструкція vs конструкція;

• Дискурс месіанізму;

• Міфологічні структури в осмисленні історії;

• Українські пантеони міжвоєнного періоду.

Учасники також можуть запропонувати власні теми, що стосуються загальної проблематики семінару.

Формат проведення семінару: дистанційний (платформа проведення буде повідомлена додатково).

Для участі у семінарі просимо до 1 квітня 2025 року заповнити реєстраційну форму учасника, подавши розгорнуту анотацію доповіді до 1500 знаків.

Учасники семінару можуть опублікувати статті у наукових виданнях: Слово і час, Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Літературознавство, «Синопсис: текст, контекст, медіа», включених до Переліку наукових фахових видань України (категорія Б), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня доктора наук і доктора філософії зі спеціальності 035 Філологія.

Редколегії залишають за собою право відхиляти статті, які не відповідають вимогам. 

КОНТАКТИ:

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Сніжана Жигун

Ростислав Мельників 

Міністерство освіти і науки України
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
Національний університет «Острозька академія»
Рівненський державний гуманітарний університет
Літературний музей Уласа Самчука
(сектор Рівненського обласного краєзнавчого музею)

Шановні колеги!

Запрошуємо вас узяти участь у Всеукраїнській науковій інтернет-конференції «МАЄСТАТ НА КРАЮ ЧАСУ: ПРОСТІР СЛОВА УЛАСА САМЧУКА» (до 120-річчя від дня народження письменника), що відбудеться 14 березня 2025 року на базі Національного університету “Острозька академія”.

Роботу конференції заплановано за такими напрямами:
 Улас Самчук на тлі епохи: творчі контакти, громадська діяльність, місця пам’яті
 Доба й постаті у рецепції Уласа Самчука-публіциста
 Geniusloci: волинський текст Уласа Самчука
 Пріоритети та еволюція художніх практик Уласа Самчука у контексті його концепції «великої літератури»
 Улас Самчук у контексті європейської літературної традиції: компаративні студії та рецептивна естетика
 Тексти Уласа Самчука у світлі мовознавчих досліджень
 Подолання мовчання: методика вивчення доробку Уласа Самчука в освітніх закладах
Конференція відбудеться ДИСТАНЦІЙНО.
Робоча мова конференції – українська.
Учасники матимуть змогу опублікувати матеріали (статті) у фаховому науковому журналі «Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія “Філологія”» (присвоєно категорію “Б” за Наказом Міністерства освіти і науки України від 29.06.2021 №735).
Журнал проіндексовано в наукометричних базах IndexCopernicus ICV 2019: 68,68 та GoogleScholar. Кожній статті буде присвоєно індекс DOI.
Статтю до публікації потрібно подати до 31 травня 2025 року. Для осіб без наукового ступеня обов’язково долучити рецензію керівника, засвідчену печаткою.

Детальніше в інформаційному листі

11 квітня 2025 року Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна спільно з Київським столичним університетом імені Бориса Грінченка, Криворізьким державним педагогічним університетом, Палермським університетом проводить XІ Міжнародну наукову конференцію «Художні феномени в історії та сучасності (Життя в обмеженнях і без)».

Місце проведення конференції: майдан Свободи, 4, кафедра романо-германської філології, факультет іноземних мов, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, Україна. Конференцію буде проведено в онлайн-форматі. 

Питання, що пропонуються для обговорення:

Ø Література як простір пізнання себе та світу: межі та безмежність у багатонаціональному контексті;

Ø Поневолення/Свобода як простір для відкриття горизонту можливостей самовдосконалення в літературі, лінгвістиці та культурі;

Ø Криза як імпульс для трансформації: розширення та звуження особистісних кордонів у літературних практиках;

Ø Табу, заборони й забобони в літературі, лінгвістиці, перекладі та культурі;

Ø Від табу до трансформацій: літературні та культурні кордони в умовах глобальних викликів;

Ø Концепт СВОБОДА в літературі, лінгвістиці та культурі;

Ø Межі нормальності/анормальності в літературі, лінгвістиці, перекладі та культурі;

Ø Межа/Безмежність/Граничність в екокритичному, постколоніальному, постфеміністичному, мультимодальному дискурсах;

Ø Границі й безмежжя у світовому літературному дискурсі: свобода, криза та самоусвідомлення;

Ø Картографія літератури: географічні та геополітичні кордони у фікціональному та нефікціональному світах;

Ø Міграція як засіб долання географічних, культурних, мовних кордонів у літературному дискурсі;

Ø Межі ідентичності: маргіналізація, інтеграція в міжкультурному контексті в літературі, мові, культурі, методиці викладання іноземних мов;

Ø Бар’єрність/Безбар’єрність та інклюзивність в літературі, культурі, методиці викладання іноземних мов;

Ø Вивчення іноземних мов як інструмент подолання культурних та мовних кордонів.

*Учасники можуть представити інші питання, дотичні до проблематики конференції.

Для участі в конференції необхідно: до 25 лютого 2025 року подати заявку учасника https://forms.gle/4mavrRPoNmVsMuBP7 та надіслати на електронну адресу конференції  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  тези доповіді, оформлені згідно з вимогами.

Додаткову інформацію щодо конференції можна отримати в інформаційному листі.

З надією на зустріч та плідну співпрацю

Оргкомітет