Інститут літератури

Колектив Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ вітає доктора філологічних наук, професора, академіка НАН України, заслуженого працівника освіти Ростислава Петровича Радишевського із присвоєнням звання почесного доктора Варшавського університету (Doctor Honoris Causa) у червні 2026 року. Це звання - цілком закономірне визнання його величезного внеску в розвиток світової полоністики та зміцнення українсько-польських академічних зв’язків. Це справжня подія для української гуманітаристики.

Не одне десятиліття Ростислав Петрович будує мости між українською і польською культурами. У 1979 році він захистив кандидатську дисертацію «Леся Українка і польська література», а в 1996 - докторську «Польськомовна українська поезія кінця XVI - початку XVIII ст.». Із 1979 року Р.П. Радишевський - співробітник відділу давньої української літератури Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка, а з 2022 - головний науковий співробітник відділу зарубіжної україністики (за сумісництвом). Із 1998 року і до сьогодні викладає в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, очолює кафедру полоністики, для створення якої доклав чимало зусиль. Протягом 1999 - 2021 рр. Ростислав Петрович був директором Міжнародної школи україністики НАН України. Він знаний у вітчизняній та світовій філології як полоніст, медієвіст, компаративіст та історик української літератури, автор понад 400 публікацій (із них 15 монографій), упорядник і видавець художніх текстів та літературознавчих наукових праць. Під його керівництвом було захищено 10 докторських та 33 кандидатські дисертації.

Р.П. Радишевський - закордонний член Польської Академії Знань (Краків), секретар Міжнародної асоціації україністів - зробив великий внесок у зміцнення  українсько-польського наукового діалогу. За вагомий внесок у розвиток польської культури учений був нагороджений багатьма медалями та відзнаками, зокрема Кавалерським Хрестом Ордена Заслуги Республіки Польща (2012), відзнакою Республіки Польща «За заслуги перед польською культурою» (1999) та ін.

У серії «Київські полоністичні студії» із 1999 року вийшло понад 30 томів, а в серії «Студії з україністики» - понад 20 випусків. У Польщі побачили світ книжки Ростислава Петровича (польською мовою), присвячені проблемам польської та української літератур: «Polskojęzyczna poezja ukraińska od końca XVI do początku XVIII wieku. Część I. Monografia» (Kraków, 1996) і «Roksolański Parnas. Polskojęzyczna poezja ukraińska od końca XVI do początku XVIII wieku. Część II. Antologia» (Kraków, 1998).

І українські, і польські літературознавці добре знають такі фундаментальні праці Р. П. Радишевського, як «Українсько-польське пограниччя: сарматизм, бароко, діалог культур» (2009), «Українська полоністика: проблеми, школи, сильветки» (2010), «Юзеф Ігнацій Крашевський: діалоги з Україною» (2012), «Літературознавча шевченкіана діаспори та польська рецепція Т. Г. Шевченка» (2014), «“Українська школа” в польському романтизмі: феномен пограниччя» (2018), «Юліуш Словацький. Життя і творчість» (1985), «Нариси історії польської літератури у двох томах» (2019).

Справжньою подією в царині українсько-польської співпраці стала індивідуальна монографія Р. П. Радишевського «Польська літературознавча україністика» (2023), до якої увійшли сильветки про польських літературознавців, котрі ґрунтовно досліджували українську літературу, історію, мову. У 1999 році Ростислав Петрович заснував серію «Бібліотека польської літератури» (понад 10 томів), у якій було видано твори С. Трембецького, Ю. Словацького, Л. Венглінського та ін. Був організатором та ініціатором багатьох Міжнародних конференцій: «Адам Міцкевич і Україна» (1998), «Юліуш Словацький і Україна» (1999), «Ярослав Івашкевич і Україна» (2000), «“Українська школа” в літературі та культурі українсько-польського пограниччя» (2004), «Європейський вимір української полоністики» (2006), «Універсалізм творчості Крашевського» (2012),  «Іван Франко і польська культура» (2016), «Українська і польська політична еміграція: інституції, особистості» (2018) та ін.

Присвоєння Р. П. Радишевському звання почесного доктора Варшавського університету свідчить про те, що ґрунтовні дослідження українського вченого були високо поціновані польською академічною спільнотою.

Бажаємо Ростиславу Петровичу нових нагород і звань, а також довгих років плідної праці на ниві українсько-польської культури.

30 травня 2026 року на платформі Zoom відбувся установчий науково-методологічний семінар, що започаткував п’ятирічний міжнародний науково-дослідний проєкт «Global Modernities: Narrative Patterns and Cultural Circulation in the Nineteenth Century» (2026–2031). Проєкт здійснюється на базі глобальної наукової мережі CNCSI, зокрема її регіонального хабу CNCSI-Japan, що функціонує при Слов’яно-Євразійському дослідницькому центрі Університету Хоккайдо (Японія).

Організаторами науково-методологічного семінару та керівниками відповідного наукового напряму з обох сторін виступили вчена секретарка відділу зарубіжних і слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, наукова співробітниця О. В. Романова та представник Слов’яно-Євразійського дослідницького центру Університету Хоккайдо, професор Дайсуке Адачі.

Дослідницька платформа проєкту спрямована на глобальну реконфігурацію модерності у ХІХ столітті через вихід за межі національних рамок і переосмислення європоцентричних, імперських та колоніальних парадигм. У межах проєкту модерність розглядається не як фіксована чи універсальна модель, а як історично зумовлений і культурно опосередкований процес, сформований різними формами репрезентації, медіа та тілесних практик у відмінних культурних контекстах.

Зосереджуючись на спільних структурних моделях, наративних формах, медіарежимах і модусах афекту, проєкт досліджує, як модерний досвід продукувався, узгоджувався та транслювався через тексти, зображення й тілесні практики. Дослідження спирається на сучасні підходи глобальної історії, екологічної історії  та постгуманітарних студій, приділяючи особливу увагу перекладацьким практикам, кросрегіональній циркуляції та реконфігурації культурних моделей. Метою цієї наукової платформи є формування багаторівневого розуміння глобального ХІХ століття зі збереженням історичної специфіки локальних контекстів.

Реалізація проєкту спрямована на інтеграцію наукових результатів установи до міжнародного обігу та представлення українських літературознавчих досліджень у закордонному академічному середовищі. Детальна інформація про діяльність та напрями досліджень розміщена на вебплатформах мережі CNCSI (https://cn-csi.com/global-modernities/) та CNCSI-Japan (https://cn-csi.jp/en/news/20260529159/).

Семенюк Єгор Олегович - PhD., молодший науковий співробітник.

1. Прижиттєві збірки Михайла Івченка: текстологічні спостереження //Слово і Час. 2025. № 1. С. 36–52.

2. Михайло Івченко у прокрустовому ложі літературної критики //Сіверянський літопис. 2025. № 1. С. 181–189.

3. Особливості автобіографічної спадщини Михайла Івченка //Синопсис: текст, контекст, медіа. 2025. Т. 31. № 1. С. 49–58.

4. Щоденники Михайла Івченка: від біографічного документу до художнього тексту //Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2025. Т. 36 (75). № 2. Ч. 1. С. 278–285.

5. Біографія Михайла Івченка: питання достовірності джерел та їх верифікація //Література та культура Полісся. 2025. Вип. 112. Серія «Філологічні науки». № 26f. С. 90–98.

Провідна наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, докторка філологічних наук Алла Швець взяла участь у міжнародному науковому симпозіумі «Féminins et narrations dans les modernismes en Europe balkanique, centrale et orientale (1870–1970)», що відбувся 4–5 червня в Парижі. Симпозіум був присвячений дослідженню жіночих наративів, жіночого письма та репрезентації жіночого досвіду в літературах модернізму Центральної, Східної та Південно-Східної Європи.

Науковий захід організували Sorbonne Université – Faculté des Lettres спільно з Centre d’Études slaves - одним із провідних осередків славістики у Франції, який понад століття формує традицію слов’янознавчих студій і міжнародного академічного співробітництва. При Центрі діє одна з найцінніших у Франції спеціалізованих бібліотек зі славістики та україністики, що зберігає унікальні книжкові, періодичні й архівні колекції. Саме цей осередок Юрій Шевельов, який неодноразово працював тут, назвав «верхів’ям французької славістики». Симпозіум об’єднав дослідників із Франції, України, Польщі, Угорщини, Словаччини, Сербії, Хорватії, Словенії, Румунії, Боснії і Герцеговини, Чехії, США та інших країн для обговорення жіночих наративів, модерністських літературних практик і нових підходів до осмислення жіночої творчості та культурної пам’яті.

У межах секції «Poetics» Алла Швець виголосила доповідь «Constructing the Feminine in Nataliia Kobrynska’s Psychograms: Genre and Narrative Innovations». Доповідь була присвячена психограмам Наталії Кобринської як модерністському експерименту, жанровим і наративним новаціям письменниці, а також новим підходам до осмислення жіночої суб’єктності в українській літературі.

Під час перебування в Парижі відбулася також робоча зустріч Алли Швець із професоркою Галиною Драненко - керівницею програми українських студій у Сорбонні. Під час зустрічі обговорювали сучасний стан розвитку україністики у Франції, перспективи міжнародної академічної співпраці, популяризації української літератури у франкомовному середовищі та можливості реалізації спільних наукових проєктів. Участь у міжнародному симпозіумі стала важливою нагодою для представлення сучасного українського літературознавства в європейському академічному просторі, розвитку міжнародних наукових контактів та зміцнення присутності української гуманітаристики у світовому науковому середовищі.

19–21 червня у Волинському національному університеті імені Лесі Українки (на базі практик табору «Гарт» на озері Світязь) відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Драгоманови-Косачі в історії світової культури», присвячена 155-річчю від дня народження Лесі Українки та 185-річчя від дня народження Михайла Драгоманова. Головний організатор заходу – кафедра теорії літератури та зарубіжної літератури ВНУ ім. Лесі Українки.  

Конференція об’єднала науковців із різних академічних та освітніх інституцій України для обговорення актуальних напрямів дослідження творчої спадщини родини Драгоманових-Косачів та ширшого літературного контексту. 

Упродовж трьох днів тривали пленарні засідання, тематичні секції, дискусійні платформи та презентації нових наукових і видавничих проєктів.

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України виступив співорганізатором цієї конференції разом із ГО «СВОЯ. Жіноча мережа освіти і розвитку».

Від імені Інституту літератури учасників конференції привітала докторка філологічних наук, провідна наукова співробітниця Алла Швець, яка також виступила з пленарною доповіддю «Про що не домовились з Наталею Кобринською Михайло Драгоманов та Леся Українка».

Щиро дякуємо колегам Волинського національного університету імені Лесі Українки за тривале і плідне партнерство та високий рівень організації наукового форуму, який уже багато років залишається важливою платформою для професійного діалогу, обміну дослідницьким досвідом і розвитку гуманітарної науки в Україні.

Такі зустрічі мають особливу вагу, бо відкривають нові перспективи досліджень і зміцнюють професійну спільноту, для якої українська література є не лише предметом вивчення, а й важливою частиною культурної пам’яті.

Запрошуємо Вас взяти участь e Всеукраїнській науково-практичній  онлайн-конференції «ІХ Султанівські читання. Сучасне українське літературознавство і методика викладання літератури: актуальний стан і перспективи розвитку».

Організатори форуму: Карпатський національний університет імені Василя Стефаника; Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України; Львівський національний університет імені Івана Франка; Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка; Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка.

Проведення конференції заплановано на 11–12 листопада 2026 року на базі Факультету філології Карпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ, Україна).

Основне питання розгляду: новітнє українське літературознавство як структурна складова світової науки про літературу загалом і літературознавчої славістики зокрема у площині перетину національних, інонаціональних і міжнаціональних тенденцій в сучасній науковій гуманітаристиці: стан, функціональні проблеми, перспективи.

Орієнтовні тематичні напрями доповідей та виступів:

– літературознавчий дискурс в умовах актуальних суспільно-політичних та цивілізаційних умовах: напрями, форми, стиль;

– варіанти можливого перерозподілу проблематики в історії літератури, теорії літератури, літературознавчій компаративістиці та методології літературознавства як в основних галузях літературознавства;

– способи актуалізації наукового дослідження української національної літературно-художньої спадщини в різних фахових площинах в межах галузевої структури науки про літературу;

– українське літературознавство у проблемній площині сучасної світової славістики;

– значення освітнього компонента «Зарубіжна література» в структурі вищої філологічної освіти та для нефілологічних спеціальностей;

‒ методичні проблеми вивчення зарубіжної (світової) літератури в загальноосвітній школі;

– слов’янські літератури і ступінь їх представлення у філологічних освітніх програмах українських університетів.

Історія української літератури : у 12 т. / Національна академія наук України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. – Т. 10 :  Література ХХ століття (1920–1930-ті роки) / наук. ред. Р.Мовчан. – Київ : Наукова думка, 2026. – 1150 с.

У десятому томі Історії української літератури постає панорама багатогранного, складного літературного процесу в Україні та за її межами в 1920–1930-х роках. Зокрема, конкретно-історично висвітлено подальший розвиток модернізму як художнього напряму, його основні стильові тенденції / течії в умовах зародження й поступового домінування ідеологічно тенденційної (соцреалістичної) літератури. Розглянуто історико-культурні обставини тодішнього літературного процесу, розвиток поезії, прози, драматургії, кінодраматургії, художнього перекладу, літератури для дітей та юнацтва, сатири й гумору; поєднано історичні, жанрово-стильові, проблемно-тематичні характеристики з культурологічними, біографічними, контекстуальними. У портретному форматі подано життя й творчість П. Тичини, М. Рильського, Є. Плужника, М. Хвильового, Ю. Яновського, В. Підмогильного, М. Куліша, М. Зерова, Б.-І. Антонича, Є. Маланюка, Ю. Липи, У. Самчука, Наталени Королевої.

Читати

Національна академія наук України відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та свого Статуту оголошує конкурс на заміщення посад директорів наукових установ НАН України, зокрема й Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України.

Відповідно до Статуту НАН України право висунення кандидатів на посаду директора наукової установи мають: Президія НАН України, відповідне відділення НАН України, члени НАН України, вчена рада наукової установи, колективи наукових відділів наукової установи. Кандидатом на посаду директора наукової установи не може висуватися особа у випадках, передбачених частиною третьою статті 9 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» й Основними принципами організації та діяльності наукової установи Національної академії наук України, затвердженими постановою Президії НАН України від 29.09.2021 № 291 (п. 4.4., розділ ІV).

Кандидат на посаду директора державної наукової установи має вільно володіти державною мовою, мати науковий ступінь доктора наук або доктора філософії (кандидата наук) і стаж роботи на посадах наукових працівників та (або) науково-педагогічних працівників не менше 10 років. Одна і та сама особа не може бути керівником відповідної державної наукової установи більш як два строки.

Вносячи відповідним відділенням НАН України пропозиції щодо претендентів на посаду директора наукової установи НАН України, слід додати такі документи кандидатів:

1. Письмову згоду на балотування, в якій зазначається інформація про застосування або незастосування до претендента обмежень, встановлених частиною третьою статті 9 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»;

2. Анкету наукового працівника (особовий листок з обліку кадрів) з фотокарткою;

3. Автобіографію (має містити вичерпний і водночас лаконічний опис життя, навчання та діяльності в хронологічній послідовності, а також інформацію про сімейний стан і склад сім’ї);

4. Копії реєстраційного номера платника податків, паспорта громадянина України (засвідчену претендентом), трудової книжки (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, копії документів про вищу освіту, науковий ступінь та вчене звання;

5. Список наукових праць;

6. Документ, що засвідчує рівень володіння державною мовою відповідно до частини 3 статті 10 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;

7. Довідку про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів встановленої форми;

8. Довідку про відсутність судимості;

9. Інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, про відсутність цих правопорушень у кандидата на посаду.

10. Декларацію кандидата на посаду, яка подається відповідно до частини третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», за умови, що особа не подала щорічну декларацію за минулий рік;

11. Письмову згоду на збір та оброблення персональних даних.

Копії документів, які подаються претендентом (крім копії паспорта, яку засвідчує сам претендент), мають бути засвідчені в установленому порядку.

Прийом документів претендентів здійснюється відповідними відділеннями НАН України протягом двох місяців від дня оприлюднення оголошення – до 18:00   11 серпня 2026 року за адресою: вул. Володимирська, 54, м. Київ.

Довідки за телефонами:

Відділення літератури, мови та мистецтвознавства – 235-0981, 239-6547.

 Підготовка та проведення виборів директорів наукових установ НАН України організовуються цими установами відповідно до Методичних рекомендацій щодо особливостей обрання керівника державної наукової установи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 998 «Деякі питання обрання та призначення керівника державної наукової установи».

ПРЕЗИДІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Всеукраїнське жіноче товариство імені Олени Теліги
Шановні колеги!
Запрошуємо вас узяти участь у
Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції
« “Гойдайте ж кличний дзвін!”: Олена Теліга і визвольна боротьба українців упродовж ХХ–ХХІ століть»,
присвяченій 120-ій річниці від дня народження української письменниці, громадської діячки, учасниці національно-визвольного руху Олени Теліги, яка відбудеться
6 жовтня 2026 року в м. Києві

Проблеми, що обговорюватимуться на конференції:
– життя, творча і громадська діяльність Олени Теліги; нове й нововідкрите в її героїчній біографії; її соратників і побратимів, сучасників і вчителів; особливості її творчого доробку в річищі сучасної історичної науки, культури, літературознавства;
– діяльність Культурної Референтури ОУН під час Другої світової війни; історико-культурні обставини еміграційного літературного процесу 1920– 1940-х років;
– відображення руху опору українців у художніх творах ХХ ст., а також написаних під час нинішньої російсько-української війни;
– національна ідентичність і українська літературу в контексті національно-визвольного руху ХХ століття;
– культурний національний спротив в екзистенційному вимірі українського мистецтва, зокрема в період нинішньої російсько-української війни.
До участі в конференції запрошуємо літературознавців, істориків, культурологів, мистецтвознавців, зокрема науковців, викладачів, аспірантів.
Робочі мови конференції: українська, англійська.
Конференція відбуватиметься у змішаному режимі.
Регламент доповіді на пленарному засіданні – 15 хв., на секційному – 10 хв.
Для участі в конференції необхідно до 25 вересня 2026 року заповнити заявку й надіслати анотацію, ключові слова виступу на електронну пошту оргкомітету:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Детальніше в інформаційному листі

Шевченкознавство в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України: етапи розвитку (1926—2026): монографія / за наук. ред. О. Бороня / НАН України, Ін-т лі тератури ім. Т. Г. Шевченка. — Київ: Академперіодика, 2026. — 324 с.

У колективній монографії стисло проаналізовано непростий шлях становлення шевченкознавства спершу в Українській академії наук, а від 1926 року — в Інституті Тараса Шевченка, який, зазнавши вимушених трансформацій, зрештою 1933 року влився до системи Академії наук. Простежено етапи розвитку, здобутки і втрати академічної науки про Шевченка впродовж XX століття і до сучасності. Видання розраховане на науковців, викладачів, студентів-філологів, а також усіх, хто цікавиться історією шевченкознавства.

Читати