Інститут літератури

9 квітня 2026 року в Інституті літератури, зокрема у відділі української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу за ініціативи та організації його співробітниками відбулася зустріч із відомим українським літературознавцем із Австралії Марком Павлишиним. Під час жвавого, обопільно зацікавленого спілкування були обговорені питання, повʼязані з академічною Історією української літератури в 12-ти томах та ін. Марко Павлишин - автор розділів до 11-го (1940-1980 рр.) і 12-го (література після 1991 року) томів. Отож його довголітні наукові звʼязки з Україною набирають нових обертів.

Доктор філологічних наук, доцент, науковий співробітник. 

Кандидатська дисертація "Гра як художній прийом в епічному тексті" (2009).

Докторська дисертація "Український неореалізм: еволюція наукового та художнього дискурсу" (2016).

Навчальний курс: "Жіночі студії літератури" (2021).

Редактор електронного журналу «Синопсис: текст, контекст, медіа». (Категорія Б).

Рецензент журналу «Літературний процес: методологія, імена, тенденції» (категорія Б)

Гостьовий дослідник-нерезидент в Університеті Індіани, Блумінгтон, 2022-2023.

Грант Американської ради міжнародної освіти та Гарвардського університету (2024).

Гостьовий дослідник Сьодертонського університету (жовтень-грудень 2025).

Вибрані праці:

Індивідуальні монографії:

Лабіринти і горизонти українського неореалізму. Монографія. Київ: Бізнесполіграф, 2015. – 400 с.

Колективні монографії:

1. Zhygun S. Social Change and Images of Children in 1920s–1930s Ukrainian Women’s Literature// Sociocultural Dimensions of Childhood. – Sofia: Prof. Marin Drinov Publishing House of Bulgarian Academy of Sciences, 2020. – S. 56–78.

 2. Жигун С. Український детектив 1920-1980-х років: історія і прагматика (Ukrainian Detective in the 1920s-1980s: History and Pragmatics) // Детективний жанр: художньо-естетичні трансформації в історико-літературному процесі. Видавець Ковальчук О.В., Кам'янець-Подільський. 2021. С. 26-42.

3. Жигун, С. Деконструкція наративу про велику вітчизняну війну в сучасній жіночій літературі //Незалежність у полум’ї війни: українська література спротиву. НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Україна, Україна, Київ. 2024, 344-374.

Дослідницький проєкт «Національне vs радянське в українській дитячій літературі 1920-30-х років»

Zhygun S. Creating Social Reality by Soviet Children’s Publishing Companies in Ukraine in the 1920s and 1930s. Libri & Liberi: časopis za istraživanje dječje književnosti i kulture (1). с. 35-50

Zhygun, S. "Chapter 4 Political vs. Personal: Gender-Role Formation in the Works of Ukrainian Female Children’s Writers in the 1930s". In Navigating Children’s Literature through Controversy. Leiden, The Netherlands: Brill. 2023, 56-69. https://doi.org/10.1163/9789004683297_006

Дослідницький проєкт «Українська жіноча література»

Жигун С. Відтворення жіночого досвіду у літературі 1920-х років  (На матеріалі лірики Н.Забіли)// Синопсис. 2018. - №1 (21)

Жигун С. Вплив ідеологічних конструктів на жіночу творчість (на матеріалі лірики Р.Троянкер)// Синопсис. 2018.- №2(22).

Жигун С. Марія Пригара як/і жінка з «Пролетарської правди»: вплив медійного конструкту на фемінну художню творчість// Синопсис. 2018. - №4 (24).  

Жигун С. В. (Не)жіноча біографія: Олена Пчілка про себе // Літературний процес. – 2020. – № 15. – С. 43–48.

Жигун С. Тетяна і Єлизавета Кардиналовські: доля і творчість (Tetyana and Yelyzaveta Kardynalovsky: destiny and creativity). Вчені записки ТНУ імені ВІ Вернадського. 2020, №4. С. с. 13-17.

Жигун С. Відмова від шлюбу у жіночих текстах кін. ХІХ – першої пол. ХХ ст. (Rejection of marriage in women’s texts of the late 19th – the first half of 20th centuries ) // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. Том 30 (69) № 4 Ч. 1 2019 с. 132-137.

Zhygun S. Re-Writing a Woman's Biography: Marco Vovchok As a Character  Of Literary Work. University of Bucharest Review: Literary and Cultural Studies Series, 2020, 10(2), pp. 63–74.

Жигун С. «‘Ребенок ‒ это моя беда и радость, это нерешенный вопрос в моей жизни’: материнство в творчестве украинских писательниц 1920-х – первой половины 1930-х годов» (ʽBaby is My Trouble and Joy, This is an Unresolved Question in My Life ...ʼ: Motherhood in 1920s Ukrainian Women’s Literature). Australian Slavonic and East European Studies. 2020 V. 34. P. 27-57.

Жигун С. Reticence as a strategy of women’s autobiographies in soviet times: a case study of Ivanenko’s “Always in life”(1986). Літературний процес: методологія, імена, тенденції 2021. (17). с. 32-39.

Zhygun S. Why Is the History of Ukrainian Literature Silent About the Women Writers of the Second and Third Decades of the 20th Century? Revista Transilvania, 2021, 2021(11-12), pp. 59–66.

Zhygun S.  Memory and Silence in Ukrainian Women’s Autobiographies of the XX Century.  Литературни форми на границата между документално и художествено. София 2022. С. 17-23.

Zhygun S. To tell in order to forget: Nadiya Surovtsovaʼs memoirs of the repressions of 1927–1953. Dacoromania litteraria. 2023. (10). с. 126-146 

Zhygun S. Stories of our Grandmothers: How Modern Ukrainian Women's Literature Deconstructs the Soviet Myth about the Great Patriotic War. БалканистиченФорум, 2024. 2. P.84-101

Жигун, Сніжана Віталіївна (2024) Прикрашений, маргіналізований, недоосмислений: жіночий досвід в українській жіночій прозі про боротьбу УПА. Слово і час (3(735)). с. 52-68.

Дослідницька тема «Український ренесанс 1920-х»

Жигун С. Ігрові прийоми нарації у прозі українського авангарду 20-х років ХХ ст (на матеріалі творів Л.Скрипника. Г.Шкурупія та М.Йогансена)//Новітня теорія літератури і проблеми літературної антропології/ Упорядник І.Папуша// Studia methodological. – Вип. 24. – Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2008. С. 197-200

Жигун С. Мовна гра як стилетвірний чинник у творчості Юрія Яновського / С. Жигун // Дивослово. 2010. - №10. С.47-49.

Жигун С. Інтертекстуальна гра в епічному тексті (На матеріалі української прози 20-х років ХХ ст.) // Питання літературознавства. Науковий збірник. Вип.77. Чернівці: «Рута», 2009. С.129-135

Жигун С. До питання періодизації творчості Б.Антоненка-Давидовича / С.Жигун. // Література. Фольклор. Проблеми поетики.– К. : Твім-інтер, 2010. – Вип. 29. Ч.2. – С. 170 – 180.

Жигун С. Образ «старосвітських батюшок та матушок» у А.Свидницького та Б.Антоненка-Давидовича / С.Жигун. // Наукові праці: науково-методичний журнал. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2013. – Вип. 2010. – Т. 222. Філологія. Літературознавство. – С. 63 – 68.

Жигун С. Українська проза 10-20-х років: естетичний вимір//Славянскія літературы ў кантэксце сусветнай. Матэрыялы Х Міжнароднай навуковай канферэнцыі. -Мінск: Выдавецкі цэнтр БДУ, 2011. –С.132-138

Жигун С.  «Радість бунту проти логіки»: мовна гра у прозі 1910-20-х років хх століття//Мова і культура. (Науковий журнал). – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. – Вип. 14. – Т. IIІ (149). – 320-326

Жигун С. Топос міста у романі Є.Плужника «Недуга» у контексті естетики неореалізму / С.Жигун. // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. – Луганськ, 2011. – №24 (235). – С. 132 – 137.

Жигун С. Постколоніальне прочитання прози «Ланки» / С.Жигун. // Філологічні семінари. – К. : Логос, 2013. – Випуск 16. – С. 225 – 232.

Жигун С. «На межі двох діб неминуче з’являються люди, що зависають якраз на грані…» (В.Підмогильний): осмислення «нового» часу в українській літературі 1920-х років / С.Жигун. // Българска украинистика.– 2012. – Брой 2. – С. 9 – 21. 30.

Жигун С. Неназвані міста: специфіка зображення простору в українській неореалістичній прозі / С.Жигун. // Българска украинистика.– 2013. – Брой 3. – С. 8 – 20.

Жигун С. Кохання в художньому світі неореалізму (на матеріалі прози письменників «Ланки») / С.Жигун. // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: лінгвістика і літературознавство. – Бердянськ : БДПУ, 2013. – Вип. ХХVІІ. – Ч. 3. – С. 20 – 28.

Жигун С. Неореалістичний портрет: специфіка творення / С.Жигун. // Літературознавчі студії. – К. : Київський університет, 2013. – Вип. 39. – Ч. 1. – С. 359 – 367.

Жигун С. Роман Бориса Антоненка-Давидовича «За ширмою»: пост­колоніальне прочитання / С.Жигун. // Літературознавчі обрії. – К., 2014. – Вип. 19. – С. 95 – 99.

Жигун С. Оповідні стратегії прозаїків «Ланки» / С.Жигун. // Studia Methodologica. – 2014. – №37– С. 218 – 224.

Жигун С. Ніцшеанський дискурс повісті Б. Антоненка-Давидовича «Смерть» / С.Жигун. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. – К., 2014. – № 2 (25). – С. 9 – 11.

Жигун С. Літературна група «Ланка»: у пошуках спільної платформи//Метаморфози в сучасній українській літературі. Том IV. Варшава-Івано-Франківськ.- 2015- С.130-145.

Zhygun, Snizhana. Ethnicity in Light of Realism: the 19th and the 20th Centuries. In: Petko Hristov, Anelia Kasabova, Evgenia Troeva and Dagnosław Demski (Eds.) Contextualising changes: Shifting Borders, Migrations and Identities. 2015, Sofia: Paradigma Publishing House, pp. 326-338.

Жигун С. Жанрова система українського неореалізму// Spheres of culture. Vol.X. Lublin, 2015. P. 189-197.

Жигун С. Неореалізм у колі прозаїків «Ланки» //Дивослово, 2016, №12. – С. 50-55.

Жигун С. Постколоніальне прочитання роману Володимира Гжицького «Чорне озеро»// Літературний процес: методологія, імена, тенденції : зб. Наук. Пр. (філол. Науки). 2016. №7. С. 82-86.

Жигун С.В. Український неореалізм: теоретичний дискурс // Ucrainica vii. současná ukrajinistika. problémyjazyka, literaturyakultury. Sborník příspěvků z mezinárodní konference VIII. Olomoucké sympozium ukrajinistů střední a východní Evropy. Olomouc 25. – 27. 8. 2016 - С. 548-553.

Жигун С. «Класово божевільні» у творах В.Підмогильного та Б.Антоненка-Давидовича // Таїни художнього тексту : Т.14 зб. Наук. Праць / Ред. Кол. : Н.І. Заверталюк (наук. Ред.) Та ін. – Дніпро : Ліра. 2016. – Вип. 19. – С. 10-17.

Жигун С. У вирі «Чорного озера» Володимира Гжицького // Дивослово. 2018. №11. С.47-52

Жигун С. Роман Бориса Тенети "Загибель Анагуака" і проблема масової літератури 1920-30-х років (“The Death Of Anaguac” By B. Teneta And Problem Of The 1920ies — 1930ies Mass Literatre)// Літературний процес: методологія, імена, тенденції 2020. №16. с. 23-28.

Жигун С. Мартиролог или попкультура? Как литературные серии влияют на общественую память (Martyrology or Pop Culture? The Way Literary Series Affect Public Memory)// Литературните поредици – конструиране и деконструиране на канона. София, 2021. с. 55-63.

Жигун С. Джерела фабульних моделей Валер’яна Підмогильного (Sources of Valerian Pidmohylny's Plot Models) // Літературний процес: методологія, імена, тенденції. 2022. (18), 19–26.

Жигун С. Маскулінність у романі Ю.Смолича «Наші тайни»: війна, спорт, секс// Studia Ucrainica Varsoviensia. 2023. №11.  с. 183-196.

 Експерт Інституту книги 2020, 2021, 2022.

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

за партнерської підтримки

Наукового товариства імені Шевченка в Америці

28-29 вересня 2026 року запрошує на

Міждисциплінарну всеукраїнську наукову конференцію:

«Українська культура другої половини ХІХ століття: література, освіта, правнича діяльність (до 190-річчя від дня народження Олександра Кониського)»

Тематика:

-          Літературний процес другої половини ХІХ століття: формозмістові та жанрово-стильові трансформації;

-          Публіцистика ХІХ століття: інтелектуальні дискусії, національні і мовні пріоритети, культурні стратегеми;

-          Видавнича діяльність, журналістика, культурна комунікація в Україні в другій половині ХІХ століття: тексти, читачі, інституції;

-          Меценатство та громадська активність у формуванні культурного й освітнього ландшафту України другої половини ХІХ століття;

-          Право та правова культура в Україні ХІХ століття: судочинство, адвокатська практика та суспільні дискурси.

Дослідження творчості лауреата Шевченківської премії Володимира Базилевського характеризує його як митця «з незвичайним тембром голосу, з чистим «степовим» регістром, який до того ж демонстрував обізнаність в античній літературі, класичній поезії, відчуває свій кревний зв’язок з предками». Автор, директор Інституту літератури, Микола Жулинський, розглядає його творчість у широкому контексті, акцентуючи традиції української літератури.

Мандри і одкровення сорочинського менестреля: Літературний портрет [Л. Томи]. (2025). Харків "Майдан".  ISBN 978-966-372-943-5 https://doi.org/10.5281/zenodo.19541921

Монографія розкриває життєпис і особливості творчості Леоніда Томи, поета, прозаїка,  драматурга, перекладача, літературознавця, головного редактора журналу «Харків». Проаналізовано головні теми творчості письменника, визначено основні жанри та індивідуальний стиль. Особливу увагу приділено історичній прозі та ліроепіці.

Міжнародна наукова конференція «Від бароко до постмодерну: концепти української національної ідентичності», присвячена 70-ій річниці від дня народження професора Леоніда Ушкалова 5–6 листопада 2026 року

Проблеми, що виносяться на обговорення:

• Українська національна ідентичність як інтелектуальний конструкт у працях Леоніда Ушкалова: історія, метод, інтерпретація.

• Філософія української ідентичності в наративах Григорія Сковороди.

• Кібер-філософ: цифровізація освіти як простір переосмислення гуманістичної спадщини Григорія Сковороди в контексті формування сучасної української національної ідентичності.

• Війна як екзистенційний виклик: літературні моделі осмислення  національної ідентичності в українському та світовому контекстах.

• Категоріальні контури концепту національної ідентичності у вербальних і невербальних формах вираження.

• Мультимодальні форми осмислення національної ідентичності: література, мистецтво, медіа.

• Концепт національної ідентичності в просторі гуманістичного виміру цифрової освіти.

  Робочі мови конференції – українська, англійська.

  Регламент доповіді: на пленарному засіданні – 15 хвилин, на секційному – 10 хвилин.

         Оргвнесок з учасників конференції не стягується.

  Для участі у конференції необхідно до 25 жовтня 2026 року заповнити заявку за посиланням: https://forms.gle/JnJj7eESPRbvVT3K8 

Детальніше - в інформаційному листі

English

Жулинський М. Під знаком двох сонць. Провісник Юрій Щербак / Микола Жулинський ; Інститут літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України ; Міжнародний видавничий консорціум «Concordia&Landmarks». – Київ ; Варшава : Concordia landmarks, 2026. – 120 с. : портр., фото. – (Бібліотека журналу «Пам'ятки України», кн. 190). ISBN 978-617-8259-36-5. https://doi.org/10.5281/zenodo.19542300

Торкут Наталія Миколаївна – доктор філологічних наук, професор, старший науковий співробітник, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Вибані публікації:

1. Специфіка імагологічної позиції автора у творі Джерома Горсея «Урочиста й пишна коронація Федора Івановича, царя російського» (1589 р.). Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки, Запоріжжя, 2018(1[52]), 45–53. Кристофер Марло, Трагедія Дідони, цариці Карфаген. Polilog. Studia Neofilologiczne, Slupsk, 2018, 301–304.
2. Італія та італійці в рецепції англійського ренесансного сатирика Томаса Неша: специфіка авторської імагопозиції (у співавторстві з Л. Федорякою). Мова. Література. Фольклор, 2022(1), 109–116.
3. Communicative model – author, hero, text, recipient in a postmodern novel (Levchenko, Pecherskyh, Varenikova, & Torkut, 2021). Postmodern Openings, 12(3), 96–106.
4. “Shakespeare in love” / In love with Shakespeare: metatextual potential of John Madden’s fictional biopic (2021). Amazonia Investiga, 10(42), 103–112. (Co-author) (Web of Science)
5. The image of water in the Ukrainian postmodern novel (2023). Amazonia Investiga, 12(66), 31–37. (Co-author). (Web of Science)
6. Maiia Harbuziuk in Memoriam (1965–2023) (2023). Pamiętnik Teatralny, 72(4), 266–277. (Scopus Q1)
7. Romeo and Juliet. Dramma per musica dir. by The Ivan Franko National Academic Drama Theater in Ivano-Frankivsk (review) (2024). Shakespeare Bulletin, 42(4), 534–538. (Co-author). (Scopus Q2)
8. Coriolanus dir. by The Ivan Franko National Academic Drama Theater (2024). Shakespeare Bulletin, 42(4), 546–550. (Co-author). (Scopus Q2)
9. The Jewish world of Yurii Shevelov (Based on memoirs and essays) (2024). Kyiv-Mohyla Humanities Journal, 11, 179–203. (Co-author) (Scopus Q3)
10. Romeo & Juliet – dramma per musica, directed by Rostyslav Derzhypilski for the Ivan Franko National Academic Music and Drama Theatre (Ivano-Frankivsk, Ukraine), Craiova International Shakespeare Festival (2025). Cahiers Élisabéthains, 118(1), 150–153. (Co-author). (Scopus Q4)

11 лютого 2026 року відбулася знакова подія в житті української академічної спільноти. На засіданні Бюро Київського осередку Наукового товариства імені Шевченка голова НТШ Роман Кушнір урочисто вручив диплом дійсного члена Товариства видатному вченому – заступнику директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Сергію Анастасійовичу Гальченку.

Ця висока відзнака є не лише свідченням беззаперечного авторитету Сергія Анастасійовича в науковому світі, а й символом його приналежності до інтелектуальної еліти України, яку впродовж десятиліть згуртовує Товариство. Вона підкреслює фундаментальний внесок дослідника у збереження та примноження національної духовної спадщини. Керівництво Київського осередку НТШ глибоко переконане, що активне залучення Сергія Анастасійовича до діяльності Товариства стане визначальним чинником у стратегічній розбудові Київського осередку НТШ. Його фундаментальний досвід та невичерпна енергія слугуватимуть надійною запорукою утвердження спільноти НТШ як епіцентру наукової думки та одного з ключових осередків національно-духовного відродження України.

Також під час засідання Роман Михайлович вручив посвідчення новообраним членам НТШ – докторці філологічних наук Раїсі Мовчан та шевченкознавиці Галині Карпінчук. Окрім того, голова Товариства передав керівництву Київського осередку посвідчення інших новоприйнятих членів – співробітників Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України – з проханням урочисто вручити їх під час прийдешньої весняної сесії (Людмилі Тарнашинській, Ларисі Мороз, Вірі Сулимі, Олені Поліщук, Юрію Пелешенку, Руслану Ткачуку, Ігорю Павлюку, Надії Левчик). 

Приєднання такої представницької когорти науковців Інституту літератури до лав Товариства є актом особливої ваги. Цей крок не лише закладає підвалини для глибокої академічної синергії, а й виводить діяльність Київського осередку на принципово новий інтелектуальний рівень, зміцнюючи тяглість традицій великої Шевченкової родини.

секретар Київського осередку НТШ Петро Кобрін