Українська
18 травня Ігор Павлюк взяв участь у Міжнародному фестивалі
23 травня 2024 року за ініціативи бібліотеки Університету
Другий рік поспіль Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН
17 квітня відбувся семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і
4 квітня на Платформі інтермедіальних досліджень відбулася
  • УКРАЇНСЬКИЙ ШЕКСПІРІВСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ:  ТЕАТР ПЛЮС ШЕКСПІРОЗНАВСТВО - ЧУДОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ
    УКРАЇНСЬКИЙ
      17–23 червня
  • Виступ Ігоря Павлюка на з’їзді Національної федерації державних поетичних товариств
    Виступ Ігоря
    Провідний науковий
  • Публічна лекція проф. Сібілле Баумбах на тему: “Rapt in secret studies”: Shakespeare and the Theatre of Fascination
    Публічна
    8 червня 2024 року
  • 25-річчя Українського земляцтва «Водограй» у місті Сілламяе (Естонія)
    25-річчя
    У рамках
  • Монографія Тамари Гундорової про Лесю Українку вийшла друком у польському видавництві
    Монографія
    Монографія докторки
  • Ігор Павлюк на Міжнародному фестивалі «Writing poetry under fire»
    Ігор Павлюк на
    18 травня Ігор
  • Збірка поезій Миколи Сулими
    Збірка поезій
    23 травня 2024 року
  • Міжнародний конкурс Шевченківських читань «Свобода»
    Міжнародний
    Другий рік поспіль
  • Науковий семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика»
    Науковий
    17 квітня відбувся
  • Відкрита лекція Тетяни Рязанцевої «Пам‘ять і час у фотопоезії Олеся Ільченка»
    Відкрита
    4 квітня на
 

Наші видання

cover1.jpg
kengurjan

kengurjan

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ

ВІДДІЛЕННЯ СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ І ЛІТЕРАТУР

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

 ЗАГРЕБСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

запрошують Вас на 

 

Міжнародну наукову україністичну конференцію 

пам'яті Раїси Тростинської

 

Шановні колеги і дорогі друзі!

 Кафедра української мови і літератури Відділення східнослов’янських мов і літератур Філософського факультету Загребського університету має честь запросити Вас узяти участь у першій Міжнародній науковій україністичній конференції пам’яті Раїси Тростинської, однієї із засновників кафедри, корифея загребської україністики, яка присвятила свою багатогранну наукову діяльність проблемам фразеології, лексикології, семантики, контекстології, фонології, граматики, порівняльного вивчення слов’янських мов, перекладознавства, культурології, теорії та історії літератури. Своїм внеском у становлення та розвиток хорватської україністики, заснування студію української мови і літератури та створення кафедри української мови і літератури, постійною турботою про її майбутнє, своєю науковою та багаторічною педагогічною діяльністю вона назавжди увійшла у серця багатьох поколінь студентів і науковців, які мали честь вчитися у неї та співпрацювати з нею.

Конференція відбудеться 5–6 вересня 2024 року у приміщенні Філософського факультету в Загребі (вул. Івана Лучича 3) в режимі офлайн, з можливістю участі в окремих секціях у онлайн форматі.

Робочі мови конференції – хорватська, українська та англійська.

Пропонуються такі тематичні блоки для досліджень:

1. Актуальні питання українського та слов’янського мовознавства.

2. Актуальні питання українського та слов’янського літературознавства.

3. Українсько-слов’янські (мовні й літературні) паралелі.

4. Культурознавчі дослідження в галузі україністики і славістики

5. Визначні постаті української науки і культури. Науковці та  письменники.

Також пропонуємо долучитися до висвітлення широкого спектру українознавчих та славістичних питань з царини мовознавства, літературознавства, культурології, транслатології, фольклористики, проблематики української ідентичності, методики викладання, наукових досліджень мови і літературного процесу та культури під час війни, хорватсько-українських та інших слов’янських зв’язків тощо.  

Час доповідей: до 15 хвилин. Організатори залишають за собою право відбору запропонованих у заявках доповідей. 

Термін подання заявок і анотацій – 15 травня 2024 року. У заявці слід вказати ім’я, прізвище, назву установи та форму участі. Ваші заявки просимо надсилати на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Оргвнесок становить 100 євро, у випадку онлайн участі – 30 євро. Реквізити для оплати будуть надіслані після схвалення оргкомітетом прийняття доповіді. Науковці з України звільняються від котизації.

Проїзд та проживання – за рахунок учасників конференції.

Матеріали конференції будуть опубліковані в науковому збірнику конференції.

Важливі дати

Час проведення конференції: 5 та 6 вересня 2024 року.

Кінцевий термін подання заявок про участь та анотацій: 15 травня 2024 року.

Повідомлення про прийняття доповідей: 30 травня 2024 р.

 

Публікація наукових праць

Доповіді, прийняті після рецензування, будуть опубліковані в науковому збірнику статей конференції у 2025 році. Подача робіт – до 1 листопада 2024 року.

Щиро запрошуємо до співпраці!

Бланк заявки

Оргкомітет конференції

26 лютого докторантка Інституту літератури канд. філол. наук. Оксана Левицька взяла участь в міжнародному колоквіумі «Література Голодомору. Коли художня література творить історію», що відбувався в Національному інституті східних мов і культур (INALCO) у Парижі.

Метою колоквіуму стало дослідження художніх текстів про Голодомор в Україні 1932–1933 років й різні форми і способи оповіді про невимовне, як література ословлює трагедію геноциду народу. Наукову дискусію організували Ірина Дмитришин (Національний інститут східних мов і культур, Франція) та Галина Драненко (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича), Україну представляли також Алла Швець (Інститут Івана Франка НАН України).

У доповіді «Бачити голод: літературна рецепція Голодомору в біографістиці про художників» Оксана Левицька розповіла про українських митців, які виявляли на полотні, у спогадах чи інших егодокументах образи голоду та його переживання, звернула увагу на символізм й універсальність образів, що вирізняють образотворчу рецепцію трагедії геноциду, проаналізувала проблематику Голодомору в біографічних літературних творах Богдана Гориня про Віктора Цимбала, автора вражаючого полотна «Рік 1933», Володимира Яворівського та Олени Волинської про Катерину Білокур, що пережила жахи воєн, окупації та голоду, а також інших біографічних творах про митців. В межах заходу відбувся круглий стіл «Література, яка творить історію», за участю Катрін Кокйо, професорки з порівняльного літературознавства, провідної французької дослідниці геноциду в документальній та художній літературі. 

Цьогорічний колоквіум став третім науковим заходом, присвяченим Голодомору, який проводить україністика INALCO, засвідчив зацікавленість франкомовної аудиторії у вивченні трагедії Голодомору й аналізі сучасних подій в Україні.  Нагадаємо, що Верхня палата французького парламенту визнала Голодомор геноцидом українського народу у травні 2023 року, тож важливість та актуальність проговорення його у французькому публічному й науковому дискурсі необхідна.   

 

Програма колоквіуму за посиланням: https://www.fabula.org/actualites/119148/colloque-international-raconter-et-dire-le-holodomor-quand-la-litterature-fait-histoire.html

 

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Інститут біографічних досліджень
До 30-річчя Інституту біографічних досліджень

Х Х Біографічні читання, присвячені пам'яті засновника і першого директора Інституту біографічних досліджень НБУВ, доктора філологічних наук, професора Віталія Сергійовича Чишка (1951-2003)

Сучасна біографіка та біобібліографія: нові форми і методи дослідницької та інформаційної роботи, інтеграції та поширення біографічних знань

Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського запрошує до участі в роботі ХХ Біографічних читань, які відбудуться 5 червня 2024 року о 10.00.
Читання є науковою платформою для обговорення нових підходів і напрямів, орієнтованих на подальший поступ біографічних досліджень, впровадження сучасних форм і методів дослідницької та інформаційної
роботи, інтеграції й поширення біографічних знань 

До участі в роботі Читань запрошуються вчені наукових установ, закладів вищої освіти та спеціалісти бібліотек, архівів, музеїв, видавництв, інформаційних центрів
Передбачається зосередити увагу на обговоренні таких проблем:
 Завдання біографіки ХХІ століття в новітніх теоретико-методологічних
напрацюваннях вітчизняних і зарубіжних учених;
 Біографічні виміри глобальних суспільно-політичних криз та воєнних конфліктів;
 Вітчизняна біографіка в контексті глобальної історії України;
 Герої біографічних наративів миру і війни: зміна парадигми?
 Трансформації біографічних досліджень на тлі деколонізаційних процесів в
Україні;
 Майбутній простір української біографіки: подолання постімперских і
посткомуністичних імперативів, критичне осмислення колоніальної спадщини в Україні,
доля поколінь українців, які змушені були працювати в умовах тоталітарного суспільства;
 Збереження наукових засад сучасної біографіки у все більш політизованих
середовищах світу;
 Впровадження в практику дослідницької, видавничої та інформаційної роботи
досягнень сучасної європейської та світової гуманітаристики, нових форм і методів реконструкції й репрезентації біографій, комунікації між дослідниками, видавцями, бібліотеками й читачами та користувачами біографічної інформації;
 Розкриття засобами біографіки творчого, креативного людського потенціалу України крізь віки;
 Теоретичні й науково-прикладні питання використання новітніх форм і засобів розбудови електронних ресурсів біобібліографічної інформації;
 Впровадження нових форм і методів підтримки професійної й аматорської біографічної дослідницької творчості, пропаганди біографічного знання, заохочення біографічного читання.

Детальніше в інформаційному листі

Вимоги до оформлення тез

ІНСТИТУТ СЛАВІСТИКИ,
КАФЕДРА СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ІМЕНІ ПРОФЕСОРА ІЛАРІОНА СВЄНЦІЦЬКОГО ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
СПІЛЬНО З ЦЕНТРОМ СЛОВЕНСЬКОЇ МОВИ ЯК ДРУГОЇ ТА ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОСОФСЬКОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЛЮБЛЯНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ,
КАФЕДРОЮ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ І ЛІТЕРАТУР ФІЛОСОФСЬКОГО ФАКУЛЬТЕТУ МАРІБОРСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ,
КАФЕДРОЮ СЛАВІСТИКИ УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ФРАНТІШЕКА ПАЛАЦЬКОГО В ОЛОМОУЦІ
2 3 – 2 4  т р а в н я  2 0 2 4  р о ку  п р о в о д я т ь

XХXІ МІЖНАРОДНИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ КОЛОКВІУМ,
присвячений пам’яті слов’янських першопросвітників святих Кирила і Мефодія

На пленарних і секційних засіданнях традиційно будуть заслуховуватися й обговорюватися доповіді з таких проблем:
1.Кирило-мефодіївська традиція у суспільному розвитку слов’ян.
2.Історія, мова, література та культура слов’янських народів: концептуальні питання.
3.Україна й українці у загальнослов’янському та європейському контексті.
4.Історіографія та методологія славістики.

Колоквіум спрямований на вивчення й популяризацію історії, мови, літератури західних та південних слов’ян, їх взаємин з Україною й українцями, а також історії славістики. До участі запрошуються українські та зарубіжні вчені. Робочі мови – всі слов’янські. Заявки приймаються до 30 квітня 2024 р. на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. . Оргкомітет залишає за собою право відхиляти теми, які не відповідають тематиці колоквіуму. За погодженням з редколегією, тексти доповідей обсягом від 0,5 до 1 обл.-вид. арк. (40 000 знаків) приймаються до публікації у науковому збірнику “Проблеми слов’янознавства”. Матеріали подавати до редколегії в електронному варіанті (у форматі DOC) за адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Увага: конференція відбуватиметься в on-line режимі.

English

Бланк заявки

Submission

До 210-ї річниці Великого Кобзаря: "Тарас Шевченко - вічний, як народ" (зустріч з вченим-літературознавцем, шевченкознавцем Сергієм Анастасійовичем Гальченком). Миронівська телестудія, 10 березня 2024 року.
 https://www.youtube.com/watch?v=zmJA4kAzQLw&list=WL&index=2
https://www.youtube.com/watch?v=pQOmcqv8V0s&list=WL&index=1&t=229s
 

6 березня провідний науковий співробітник Інституту, запрошений професор у Гарвардському університеті, д.філ.н. Тамара Гундорова прочитала лекцію "Письмо, хвороба і санаторійна культура: до нової біографії Лариси Косач (Лесі Українки)" в Гарвардському українському дослідницькому інституті. У своєму виступі вона відстежила, як хвороба (туберкульоз) вплинув на життя і творчість письменниці, зробивши  її на тридцять років громадянкою країни хвороби, змусивши почувати себе не письменницею чи людиною, а манекеном для хірургів і ортопедів. Центральною у її презнетації була роль санаторію як феномену модерної культури, і його значення для формування номадичної ідентичності, гетеротопії та екзотизму у наративах Лесі Українки. Окрім цього, у лекції також було проаналізовано міжкультурну взаємодію, орієнталізм та самовизначення як Іншої у творчості та его-документах письменниці.

 

 

 

 

Боронь О. Ані титли… Нові студії над Шевченковою біографією і творчістю. Київ: Критика, 2024. – 392 с.

Нова книжка київського літературознавця, завідувача відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України Олександра Бороня тематично, методологічно і навіть структурно продовжує збірку його шевченкознавчих спостережень «Ніже тії коми…», випущену у видавництві «Критика» влітку 2022 року. Автор зібрав під одну обкладинку свої публікації у науковій періодиці 2021-2023 років, наново переглянувши їх і виправивши спеціяльно для цього видання. Дослідник розглядає дискусійні епізоди біографії Тараса Шевченка, спростовуючи деякі сумнівні й дилетантські гіпотези, коментує текстологічні та джерелознавчі проблеми його творчості, зосереджується на перегуках і типологічних збігах його повістей із кількома творами європейських письменників. Окремий розділ збірника склали дописи про Шевченкову мистецьку спадщину.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Філософський факультет

Кафедра українознавства

Центр українських студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька

 

Шановні колеги!

запрошуємо вас взяти участь у ІХ Всеукраїнській науковій конференції

«Теоретичні та прикладні аспекти біографістики: до 170-річчя від дня народження Миколи Федоровича Сумцова» 10 травня  2024 року

посвідчення УкрІНТЕІ № 143 від 12.02.2024 р

На обговорення виносяться наступні тематичні напрями:

• Спадок Миколи Сумцова в контексті сучасності;

• Микола Сумцов та університетське середовище;

• Внесок Сумцова в етнологію та фольклористику;

• Біографістика: теоретичні та прикладні студії;

• Історіографія і джерелознавство біографістики;

• Харків у візіях і вчинках великого слобожанина;

• Університетська спільнота та науковці в дзеркалі біографістики;

• Культурна місія та політична сила університетського викладача

Для участі у конференції просимо до 1 травня 2024 р. надіслати заявку на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Наукові статті за проблематикою конференції можна за бажанням учасників подавати до 1 травня до фахового часопису «Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Сер.: Історія України. Українознавство» ISSN 2227-6505 (Свідоцтво КВ №21576-114760 від 18.08.2015), який внесений до бази даних GoogleScholar. Статті оформлювати строго за зразком останнього номеру часопису і подавати до друку за посиланням: https://periodicals.karazin.ua/uahistory. Оргкомітет залишає за собою право відбору доповідей для включення до програми. Усім учасникам будуть надіслані сертифікати про участь у конференції та програми. Контактна особа: секретар конференції Аксьонова Наталя Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , +38(050)4015805.

Заявка

на участь у ІХ Всеукраїнській науковій конференції

«Теоретичні та прикладні аспекти біографістики: до 170-річчя від дня народження Миколи Федоровича Сумцова»

Прізвище, ім’я, по батькові

Місце роботи (навчання)

Посада

Науковий ступінь, вчене звання (за наявності)

Тема доповіді

E-mail

Номер контактного телефону

 Міністерство освіти і науки України

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України

Інститут Івана Франка НАН України

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України

Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського

Німецько-українське наукове об’єднання ім. проф. Ю. Бойка-Блохіна (Німеччина)

Запрошуємо Вас взяти участь у XVВсеукраїнській науково-практичній конференції «Спадщина Миколи Гоголя в українському культурному просторі», яка відбудеться  у змішаному форматі 02 квітня 2024 року в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя.

Плануємо роботу за такими напрямами:

  1. Микола Гоголь у сучасному українському дискурсі.
  2. Творчість Миколи Гоголя як унікальне культурне явище.
  3. Твори Миколи Гоголя в українському образотворчому, театральному. музичному та  кінематографічному мистецтві.
  4. Традиції Миколи Гоголя в українській літературі.
  5. Особливості вивчення творчості Миколи Гоголя у школі та виші.

 

Публікації матеріалів конференції будуть здійснюватися у збірнику «Література та культура Полісся» (серія «Філологічні науки»), який включений до міжнародної науковометричної бази INDEX Copernicus та переліку наукових фахових видань України категорії «Б» і у збірнику «Гоголезнавчі студії».

Умови участі в конференції

Для участі в конференції просимо до 25.03.2024 року надіслати на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. заявку за поданою нижче формою, указавши напрям роботи конференції (файл із назвою «Прізвище автора_номер секції_ЗАЯВКА.doc», наприклад: Іваненко_І.І. _2._ЗАЯВКА.doc).  

Деталі в інформаційному листі

Дорогі колеги, цьогорічний Віршознавчий семінар буде присвячено пам’яті Наталі Василівни Костенко. Тема семінару: “Віршознавство. Поетика. Віршостилістика. In memoriam Наталія Василівна Костенко (20.01.1941 – 27.02.2024)”. Семінар відбудеться 15 жовтня 2024 року, за підсумками його буде підготовано збірник статей і спогадів. Просимо надсилати заявки з формулюванням теми на електронну скриньку: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. (“Заявка на Семінар”) до 31 травня. 3-го червня усім учасникам буде розіслано технічні умови до оформлення публікацій. Готові матеріали слід буде надіслати на цю ж скриньку до 20 жовтня 2024 року (з темою “Стаття” / “Спогад”).

Запрошуємо усіх, хто знав, шанував і любив Наталю Василівну, вшанувати її пам‘ять.

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ