Інститут літератури

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

          Монографічний збірник «Людмила Старицька-Черняхівська на тлі епохи: трагічна постать українського національного відродження, грані таланту, родинне коло».

           Вихід монографії у світ: 2024 рік.

          Подача матеріалів – до 1 червня 2024 року.

          Друк – заходами родини Надії Левчик.

 Телефони відповідальних за випуск:

Моб.: 099-223-30-04, дом. 517-27-94 – Надія Левчик

Електронна адреса для надсилання файлів статей:

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

На початку статті: ім’я, прізвище автора (зліва), назва статті. Коротка анотація (7–10 друкованих рядків), ключові слова (не менше 5-ти) – українською мовою. Далі цей же текст – англійською. Ім’я, прізвище автора таназва статті теж англійською.

Посилання в тексті та література (список опрацьованих джерел) подаються у квадратових дужках: зазначається номер використаного джерела і сторінка – [5, 112]. Опрацьовані джерела під назвою «Література» подаються в алфавітному порядку в кінці статті. Повністю даємо назву міста, де було надруковано книжку, і видавництво.

P.S. У кінці статті прохання дати окремим рядком Ваше ім’я, прізвище та електронну адресу. Статті друкуються в авторській редакції.

V Міжнародна наукова конференція «АНАЛІЗ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ: ПРОБЛЕМИ, СТРАТЕГІЇ, РОЗВІДКИ» відбудеться 16-17 травня 2024 р. (м. Київ, Україна)

Передбачено роботу за такими напрямами:
ПРОБЛЕМИ. Література у міжмистецькому просторі:
- літературна складова у синтетичних видах мистецтва;
- музична, живописна, кінематографічна складові поетики літературного твору;
- міжмистецька взаємодія в межах індивідуальної творчої практики;
- взаємодія літератури з іншими видами мистецтва в жанровому аспекті;
- вплив цифрових технологій на форми та способи функціонування літератури в міжмистецькому просторі. 
СТРАТЕГІЇ. Актуальні проблеми міждисциплінарних підходів до вивчення літератури; міжвидова компаративістика та провідні вектори її розвитку на сучасному етапі. 
РОЗВІДКИ. Поетика пам’яті в аспекті міжмистецької взаємодії:
- екфрастична складова мемуарних, автобіографічних та інших «текстів пам’яті»;
- мнемонічна функція музичних, живописних, фотографічних, кінематографічних, архітектурних образів у літературних «текстах пам’яті»;
- літературні експлікації міжмистецької топіки пам’яті (метафори «життя-кінематографу», «минулого як музею», «льоху (підвалу) пам’яті» тощо та їх реалізація у поетиці «текстів пам’яті»).

Робочі мови конференції – українська, інші слов’янські, англійська.
Конференція відбудеться в дистанційному режимі.
Для участі у конференції необхідно до 01.05.2024 р. надіслати заявку (див. Додаток).

Дорогі друзі, запрошуємо Вас переглянути запис лекції Тамари Гундорової "Драгоманівська школа Лесі Українки - уроки деколонізації", яка відбулася 17 лютого 2024 року в НТШ у Нью Йорку. На лекції йшлося про те, як складалися стосунки Лариси Косач з її дядьком, відомим істориком і політичним діячем Михайлом Драгомановим, а також про те, як вона мало не стала політиком, чому сперечалася з Іваном Франком і чому відмовилася переїздити до Львова, щоб опікуватися архівом дядька. В центрі уваги - вплив Драгоманова на становлення національної самосвідомості письменниці і в цілому генерації "Молодої України", а також питання про уроки деколонізації у школі Драгоманова і чого навчилася Леся Українка у ній.

Переглянути запис

З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни», який упорядкований за підсумками Науково-мистецького форуму «Музи не мовчать!» (20-25 червня 2022), вийшов друком у видавництві «Джура». 

21 лютого 2024 року (14.00-15.30) у Національному музеї літератури України відбудеться презентація Альманаху, на яку ми маємо честь Вас запросити.

Можливе долучення до презентації в онлайн форматі за посиланням:

https://us05web.zoom.us/j/5849562728?pwd=VzV1VUM3RlkwQUdvY0hncGFsbkJHZz09

Ідентифікатор 584 956 2728; код 12345 

Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі: магічна система як засадничий елемент фентезійного світотворення: анотації доповідей ІІІ Міжнародної наукової конференції ЦДЛФ при Інституті Літератури НАН України (Київ, 25—26 січня 2024 року) / упоряд.: Є. О. Канчура, Т. М. Рязанцева. – Київ. 2024. – 16 с.

Читати

КИЇВСЬКИЙ СТОЛИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

ВАРШАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА)

ГДАНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА)

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

 Запрошуємо Вас 26 квітня 2024 року взяти участь

у Всеукраїнській (з міжнародною участю) науковій онлайн-конференції

«ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС: ТЕРИТОРІЯ ПАМ’ЯТІ»

Напрями роботи конференції:

• Архетип Роду у сучасній літературі та культурі.
• Архетипне поле національної культурної пам’яті: минуле – актуальне – майбутнє.
• Західні memory studies як методологія і концептуальне поле.
• Студії травми і рани у контексті студій пам’яті.
• Структура та рівні транспоколіннєвої пам’яті в культурі: чому це важливо?
• Меморативні текстові та середовищні практики.
• Топос бездомності і пам’ять еміграції.
• Агресія Росії проти України: що нам варто пам’ятати і меморизувати.
• Мова і пам’ять культури: теорія, практики, дискусійні аспекти.
• Що нам робити із «перевзутою» культурою?
• El monumentо: творчість і пам’ять.
• Чи можлива пам’ять про майбутнє?

Доктор філологічних наук, старший науковий співробітник відділу шевченкознавства.

Вибрані праці:

Окремі видання:

1.  Літературні перехрестя (Микола Дашкевич у контексті порівняльних досліджень кінця ХІХ – початку ХХ ст.): Монографія. К.: Освіта України, 2008. 240 с.
2. Помежів’я (українське порівняльне літературознавство кінця ХІХ – першої третини ХХ ст.): Монографія. К.: ВПЦ «Київський університет», 2009. 416 с.

Упорядкування:

1. Петров Н. И. Очерки истории украинской литературы ХІХ столетия / передмова і примітки Г. А. Александрової. К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. 479 с.
2. Дашкевич Н. П. Отзыв о сочинении г. Петрова «Очерки истории украинской литературы ХІХ столетия» / упоряд., передмова, примітки, покажчик імен Г. А. Александрової. Донецьк: ЛАНДОН-ХХІ, 2013. 352 с.
3. Некрополь філологів-викладачів Київського Свято-Володимирового та Шевченкового університету : біогр. довідник / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т філології; [авт.-упоряд.]: Григорій Семенюк, Галина Александрова, Богдана Сахно, Мар’яна Кошарська; [передм. Леоніда Губерського]. К.: Логос, 2018. 290 с. 

Статті:

1. Проблеми порівняльного літературознавства в науковій спадщині М. Дашкевича // Вісник Київського ун-ту ім. Тараса Шевченка: Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. Вип. 9. Київ, 2000. С. 8–12.
2. У пошуках наукової істини (До 150–річчя від дня народження Миколи Дашкевича) // Дивослово. 2002. № 9. С. 67–69.
3. Творчість Шевченка в історико-літературній концепції М. Дашкевича // Шевченкознавчі студії. Київ, 2003. С. 87–92.
4. Шевченко в порівняльному літературознавстві ХІХ ст.: від національного поета до загальнолюдського // Шевченкознавчі студії. Київ, 2004. Вип. 6. С. 44–48.
5. Проблема вибору художника у повістях Гоголя «Портрет» і Шевченка «Художник» // Шевченкознавчі студії. Вип. 7. Київ, 2005. С. 4–11.
6. Від «простої» людини до «нової»: образ «нової» жінки у повісті Марка Вовчка «Три сестри» // Актуальні проблеми слов’янської філології. Вип. ІХ. Київ, 2004. С. 15–21.
7. Оповідання Г. Квітки-Основ’яненка «Салдацький патрет» крізь призму моральних детермінант // Літературознавчі студії. Вип. 10. Київ, 2004. С. 3–9.
8. Взаємодія художніх систем: «Портрет» Гоголя та «Художник» Шевченка // Тарас Шевченко і народна культура. Зб. праць (35-ї) наукової шевченківської конференції. Т. 2. Черкаси, 2004. С. 261–269.
9. Проблеми порівняльного вивчення епосу в українській компаративістиці кінця ХІХ – початку ХХ ст. // Сіверянський літопис. 2005. № 1. С. 120–125.
10. Порівняння як аргумент («своє» і «чуже» у п’єсах М. Старицького) // Дивослово. 2005. № 12. С. 43–47.
11. «Портрет» Гоголя і «Художник» Шевченка: загадка таланту і світу мистецтва // Дивослово. 2006. № 3. С. 55–58.
12. Діалог шевченкознавців-компаративістів: Іван Франко та Іван Стешенко // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. 2006. № 6. Філологічні науки. С. 201–205.
13. Знаковість і значущість постаті (До 170-річчя Олександра Кониського) // Дивослово. 2006. № 10. С. 58–62.
14. Порівняльне літературознавство та компаративістика: історія термінів та наповнення понять // Філологічні семінари. Вип. 10. Київ, 2007. С. 127–135.
15. Франко та Грушевський: теоретичні проблеми порівняльних досліджень // Франкознавчі студії. Дрогобич: Коло, 2007. С. 5–15.
16. Два погляди на дві «Наймички» (до порівняння різножанрових однойменних Шевченкових творів) // Теорія літератури. Компаративістика. Художній діалог з історією. На пошану доктора філологічних наук  Лідії Павлівни Александрової (з нагоди її 90-річчя). Київ: Київський університет, 2007. С. 43–50.
17.  «Історія української літератури» Івана Стешенка: від романтизму до соціологізму // Левко Боровиковський і розвиток українського романтизму. Луцьк: Вежа, 2007. С. 355–380.
18. Літературна компаративістика: межі і відкритість поняття // Літературознавчі студії. Київ, 2007. Вип. 19. Ч. 1. С. 3–9.
19. «Історія української літератури» Івана Стешенка: незавершений проект (з архівів ученого) // Літературознавчі студії. Київ, 2008. Вип. 21. Ч. 1. С. 7–12.
20. Іван Стешенко: «Без наслідування обійтися не можна і в ньому... є рятунок оригінального духу» // Слово і час. 2008. № 8. С. 52–59.
21. До 100-ліття пам’яті Миколи Дашкевича: педагог і його учні (розвиток порівняльно-історичної школи в українському літературознавстві) // Актуальні проблеми слов’янської філології. Київ, 2008. С. 456–462.
22. «Нариси історії української літератури ХІХ століття» Миколи Петрова: компаративні орієнтири // Слово і час. 2009. № 2. С. 82–91.
23. Українська компаративістика 1900–1920-х років: теоретичні аспекти й дослідницька практика // Актуальні проблеми слов’янської філології. Вип. ХХ. Донецьк, 2009. С. 164–172.
24. Компаративний полілог українського літературознавства (10–20-ті рр. ХХ ст.) // Літературознавчі студії. Київ, 2009. Вип. 23. Ч. 1. С. 7–10.
25. Українська компаративістика 10–20-х років ХХ ст. // Національні варіанти літературної компаративістики / Національна академія наук України; Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка ; Д. С. Наливайко, Т. Н. Денисова, О. В. Дубініна та ін. Київ: Стилос, 2009. С. 368–374.
26. Відгук Миколи Дашкевича на «Нариси історії української літератури ХІХ століття» проблема зовнішніх і внутрішніх контактів // Слово і час. 2010. № 6. С. 95–105.
27. Порівняльні дослідження сюжету в межах національної літератури // Літературознавчі студії. Київ, 2010. Вип. 26. С. 3–7.
28. Діалогічне розуміння літератур в концепції Богдана Лепкого // Літературознавчі студії. Київ: Київський університет, 2010. Вип. 29. С. 3–8.
29.  «До світових ідеалів своїм національним шляхом»: компаративні аспекти «Історії українського письменства» Сергія Єфремова // Філологічні семінари. 2010. Вип. 13. С. 93–101.
30.  «Енеїда» І. Котляревського: компаративні пошуки 1920-х років // Іван Котляревський та українська культура ХІХ – ХХІ ст. Полтава, 2011. С. 5–22.
31. «Великі» і «другорядні» письменники: взаємодія рядів і рівнів // Філологічні семінари: Література і паралітература: де межі? Київ, 2011. Вип. 14. С. 58–64.
32. Концепт у компаративістиці і порівняльній концептології // Літературознавчі студії. Київ, 2011. Вип. 33. С. 14–19.
33. Творчість Шевченка у прочитанні М. Петрова: компаративні аспекти // Зб. праць Міжнародної (38) наукової шевченківської конференції. Черкаси, 2012. С. 470–479.
34. Міжкультурний обмін і трансформація впливів (теорія О. Потебні) // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: лінгвістика і літературознавство. Бердянськ, 2012. Вип. ХХV. С. 135–142.
35. «Історія української літератури» Михайла Грушевського: «суголосна основа» і «сторонні наверстування» // Теорія літератури: концепції, інтерпретації. Київ, 2012. – С. 11–18.
36. Духовний наставник і вчитель Т. Зіньківського (до 175-річчя О. Кониського) // Актуальні проблеми слов’янської філології. Бердянськ, 2012. Вип. 26. Ч. ІІ. С. 243–252.
37. «Начерк історії української літератури» Богдана Лепкого і проблема міжнаціональних контактів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: філологія. 2012. С. 36–40.
38. Борис Грінченко: рецепція творчості «другорядних письменників» // Слово і час. 2013. № 12. С. 74–81.
39. Володимир Перетц і теоретико-методологічні проблеми порівняльного літературознавства першої третини ХХ ст. // Літературознавчі студії. 2014. Вип. 40. Ч. 1. С. 3–13.
40. «І знов моє серце натхненням горить» // Стешенко І. М. Твори. Переклади. Вибране листування / Упорядник та автор біографічного нарису Г. В. Титаренко, післямова Г. А. Александрової. Полтава, 2013. С. 594–616.
41. «Мене народила доля словом»: До 100-річчя народження Андрія Малишка // Дивослово. 2013. № 6. С. 54–57.
42. Глобалізація і нові стратегії в компаративістиці // Українознавчий альманах. Київ, 2013. Вип. 11. С. 77–79.
43. Шевченкознавчі студії Івана Стешенка: національна форма і всесвітнє значення // Українознавчий альманах. Київ, 2013. Вип. 12. С. 116–120.
44. Т. Шевченко і О. Пушкін: пункти зближення і лінії розмежування в літературознавстві кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ ст. // Шевченкознавчі студії. Київ, 2015. Вип. 18. С. 258–270.
45. «Немов обірвана струна…» (поезія Івана Стешенка) // Дивослово. 2015. № 5. С. 50–56.
46.  Михайло Старицький та Іван Стешенко: родинні і творчі зв’язки // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія. Черкаси, 2015. Вип. 21–22. С. 80–98.
47. Павло Филипович: «порівняльні студії… поширюють наш обрій» (до 125-річчя вченого) // Слово і час. 2016. № 9. С. 4–16.
48. Порівняльний метод в історико-літературній концепції Івана Франка: масштаби, правомірність, обмеження // Літературознавчі студії. Київ, 2017. Вип. 48 (1). С. 17–32.
49. Перші історії української літератури в рецепції Івана Франка на сторінках польської преси: проблема польсько-українських літературних взаємозв’язків // Київські полоністичні студії. Іван Франко і польська культура. Київ, 2017. Вип. ХХІХ. С. 127–134.
50. Постать Миколи Стороженка в літературознавчій науці кінця ХІХ – початку ХХ ст. (до 180-річчя вченого) // Філологічні семінари. Київ, 2017. Вип. 20. С. 165–173.
51. Українська компаративістика між 1920 і 1930-ми роками: репресії і трансформації // Літературний процес. 2017. № 10. С. 3–10.

52. Шевченкознавчий дискурс Івана Стешенка в контексті українського літературознавства кінця ХІХ – початку ХХ століття // V Міжнародний конгрес україністів. Літературознавство. Збірник наукових статей. Частина перша. Київ, 2017. С. 3–16.

53. Іван Стешенко: діалоги з шевченкознавством кінця ХІХ – початку ХХ ст. // Шевченкознавчі студії. Київ, 2018. Вип. 21. С. 154–164.

54. Леся Українка та Іван Стешенко: творчі взаємозв’язки // Мова і культура. Київ, 2018. Вип. 21. Т. III (192). С. 20–30.

55. Позитивістський етап української компаративістики: вектори розвитку // Science and Education a New Dimension. Philology, VI (51), Issue: 176, 2018 Sept. P. 7–11.

56. Компаративне осягнення письменства в «Історії української літератури» Михайла Возняка // Кременецькі компаративні студії. Кременець, 2018. Вип. VІІI. С. 10–19.

57. Поетичні діалоги: Леся Українка та Іван Стешенко // Філологічний дискурс. Хмельницький, 2018. Вип. 7. С. 9–20.

58. Порівняльні дослідження кінця ХІХ – початку ХХ ст.: функціонування традиційних структур у просторі вічних цінностей // ІХ. Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik «Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht». Reihe: Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik. Bd. 2018. München, 2019. – С. 216–226.

59. Іван Стешенко: художня індивідуальність на тлі доби // Науковий вісник КОГПА ім. Тараса Шевченка. Кременець, 2019. Вип. 11. С. 69–80.

60. Постать Миколи Стороженка в рецепції Олени Пчілки // Волинь філологічна: текст і контекст. № 28 (2019): Олена Пчілка в літературному процесі порубіжжя. С. 207–224.

61. Постать М. І. Стороженка в ювілейних матеріалах: біографічний та історико-культурний контекст // Українська біографістика. 2020. Вип. 19. С. 212–230.

62. Постать Миколи Ілліча Стороженка в некрологах і поминальних статтях: біографічний та літературознавчий дискурс // Українська біографістика. 2020. Вип. 20. С. 269–298.

63. Леся Українка та Іван Стешенко: біографічні контексти спілкування за епістолярієм і спогадами сучасників // Українська біографістика. 2021. Вип. 21. С. 120–143.

64. Автор і герой біографічного роману: аспекти комунікації (на матеріалі роману Степана Процюка «Маски опадають повільно») // Українська біографістика. 2021. Вип. 22. С. 151–165.

65. Роман-біографія в українській літературі початку ХХІ ст. (рецепція образу В. Винниченка в біографічній прозі Степана Процюка: нові форми осмислення) // Українська біографіка ХХІ століття: мозаїка контекстів і форм : колективна монографія. Київ, 2021. С. 241-300.

66. Спогади про Миколу Ілліча Стороженка: компоненти національно-культурної ідентичності // Українська біографістика. 2022. Вип. 23. С. 290–313.

67. Викладачі в житті літературознавця М. І. Стороженка: наукова і особиста комунікація // Українська біографістика. 2023. Вип. 24. С. 235–257.

68. Служіння культурі, науці, бібліотечній справі: Микола Ілліч Стороженко // Бібліотечний вісник. 2023. № 4 (272). С. 41–52.

Авторка статей до «Шевченківської енциклопедії»:  «Дашкевич Микола Павлович» (у співавторстві з Сулимою М. М.); «Стешенко Іван  Матвійович». 

Адреса для листування: galekss(et)ukr.net

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ВОЛИНСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ

Шановні колеги!

До 175-ліття Великої Українки

запрошуємо взяти участь у роботі Всеукраїнської наукової конференції

«Олена Пчілка. Повернення»,

яка відбудеться 29–30 червня 2024 року

у Волинському національному університеті імені Лесі Українки

(база практик табору “Гарт” ВНУ ім. Лесі Українки (с. Світязь)

Напрямки роботи конференції:

• Олена Пчілка як особистість: біографія і доля;
• Родина Драгоманових-Косачів в історії української культури;
• Олена Пчілка – організаторка літературного процесу, видавець, перекладачка, публіцистка, критик, засновниця шкільного театру;
• Творчі здобутки Олени Пчілки (проза, поезія, драматургія);
• Літературно-критичні, фольклорні, етнографічні студії, мемуаристика та епістолярій Олени Пчілки;
• Олена Пчілка в колі українських письменників;
• Олена Пчілка і світова література;
• Мова творів Олени Пчілки.

У рамках конференції заплановано дискусійну панель “Студії Івана Денисюка про Драгоманових-Косачів: ерудиція, стиль, смак” (до 100-річчя від дня народження ученого).

Учасники можуть заявити власну тему в межах напрямків конференції.

Тексти доповідей будуть опубліковані у фаховому науковому виданні “Волинь філологічна: текст і контекст”. (Вимоги до оформлення статей буде додано до запрошення).

Проїзд, проживання, харчування за рахунок учасників (планований бюджет конференції буде повідомлено в запрошенні).

До 15 червня 2024 р. чекаємо на адресу оргкомітету заявку з темою Вашого виступу.

(У заявці прохання вказати тему доповіді, прізвище, ім’я, по батькові, вчений ступінь, звання, посаду, місце роботи, адресу електронної пошти, контактний телефон учасника)

координатор конференції:

                    Радько Антоніна Володимирівна (тел. 050-646-99-74)

Наша адреса:

43025, м. Луцьк, проспект Волі, 13,

Волинський національний університет імені Лесі Українки

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.   контактні телефони: 050-646-99-74

XII Оломоуцький симпозіум україністів Середньої і Східної Європи

(27-28 червня 2024)

СУЧАСНА УКРАЇНІСТИКА ДОМА Й У СВІТІ: ВИКЛИКИ, ПРОБЛЕМИ ПЕРСПЕКТИВИ

Симпозіум плановано провести у комбінованому offline та online форматі. Матеріали симпозіуму заплановано видати у форматі збірника наукових праць Současná ukrajinistika doma a ve světě: výzvy, problémy , perspektivy в електронній формі (iPDF) із присвоєнням виданню DOI та ISBN. Текст збірника буде надісланий видавництвом Університету ім. Ф. Палацького в Оломоуці кожному авторові на наведену ним електронну адресу відразу після його видання, яке плануємо на осінь 2024 р. До збірника будуть увійдуть лише схвалені редколегією статті, оформлені згідно з наведеними вимогами та загальними вимогами до написання наукової статті та правилами чинного українського правопису. Редакційна колегія залишає за собою право повертати статті їх авторам на доопрацювання.  

Сума оргвнеску для всіх колег, які планують узяти участь в Оломоуцькому симпозіумі україністів 2024, є такою: за умови активної участі - 80 євро, за пасивної – 40 євро. 

Для участi необхiдно надіслати електронною поштою на e-mail Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. у вигляді комп’ютерного файла до 1 травня 2024 р. заявку учасника і одноосібну статтю українською або чеською мовою обсягом до 8 ПОВНИХ сторiнок (макс. 20 000 знаків), включаючи бібліографію, резюме і примітки, у редакції Word Windows, формат .doc). Статті мають стосуватися проблем мовознавства, літературознавства та культурознавства. 

Детальна інформація в інформаційному листі

Бланк заявки

Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних форм колективної наукової роботи. Фахові семінари, покликані окреслити актуальні напрямки досліджень літератури фентезі й увиразнити проблемні зони (зокрема, розбіжності термінології та розмаїтість дефініцій), поступово переросли у повномасштабні монотематичні конференції з виразним теоретико-літературним акцентом, які з 2021 року вийшли на міжнародний рівень.

Повномасштабність і зростання у випадку ЦДЛФ стосуються, насамперед, якісних показників. Організатори конференцій не намагаються охопити неохопне в сенсі максимального розширення тематики і збільшення кількості учасників. У пріоритетах, натомість, володіння матеріалом, чіткі методологічні орієнтири, адекватність інструментарію. Вітається й міждисциплінарна перспектива, що знаходить вираження у культурі дискусій та безумовно сприяє поступовому «підвищенню рівня теоретичності» досліджень, до якого свого часу заохочував літературознавців К. Гільєн.

Цьогорічна міжнародна конференція з серії «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі», що відбулася 25-26 січня в онлайн-форматі, була присвячена магічним системам як стрижневому елементу фентезійного світотворення. Як і минулого року, захід був організований спільними зусиллями ЦДЛФ при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Державного університету «Житомирська політехніка» й Університету ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина. Зустріч у віртуальному просторі об’єднала понад два десятки фахівців з провідних наукових установ та вишів України, Західної Європи, США і, вперше в історії ЦДЛФ, — Азії.

Учасників конференції привітав директор Інституту літератури, акад. М. Г. Жулинський, вступну промову виголосила голова ЦДЛФ д. ф. н. Т. М. Рязанцева.

Формат наукової зустрічі традиційно передбачав наявність англомовних й україномовних секцій, організованих за тематикою і розташованих послідовно, щоб не відступати від принципу «всі слухають усіх». Доповіді учасників висвітлювали різноманітні аспекти магічних систем у літературі фентезі з огляду на їхні джерела, форми, особливості функціонування та виклики, пов’язані з ними. Основним принципом програми став поступовий перехід від ширших до специфічних тем: перший день був присвячений обговоренню походження і структурних особливостей магічних систем, їхнім зв’язкам з фольклором і соціумом, а на другий учасники обговорили особливості літературної репрезентації певних типів магії, зокрема, вербальної у її зв’язках з поняттями істини, маніпуляції, пропаганди, ігрових форм масової культури, а також особливості розбудови магічних систем у творах певного типу та у творах окремих авторів. Кожна секція завершувалася активними дискусіями. Попри традиційно широку хронологію текстів, цього року спостерігався помітний акцент на літературі, що твориться у наш час.

Матеріали конференції планується опублікувати окремим виданням.

Доступ до перегляду відеозапису заходу надається ЦДЛФ за запитом.

ЦДЛФ висловлює щиру вдячність учасникам зустрічі і високо цінує зусилля усіх колег, які, не шкодуючи часу, долучилися до її організації і проведення. Це співробітництво вкотре продемонструвало ефективність творчої співпраці наукових центрів Інституту з представниками українських вишів. Спеціальна подяка — Олені Тихомировій (КНЛУ) за безцінний внесок у формування теоретичної бази конференції. Об’єднані зусилля учасниць програм міжнародних наукових обмінів, Євгенії Канчури (співголова ЦДЛФ, Державний університет «Житомирська політехніка») та Олександри Філоненко (Університет ім. Фрідріха Шиллера, м. Єна, Німеччина), сприяли розширенню академічних контактів і підтриманню міжнародної комунікації Центру. Наукове редагування і підготовку конференційних матеріалів, поданих до друку, підготовку пре- і постівентних документів та публікацій Центру здійснюють його голова Тетяна Рязанцева (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України) і Є. Канчура. Ольга Бойко (Університет ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина) та незалежна дослідниця Діана Мельник (Україна) зробили цю наукову зустріч технічно можливою.

І, звісно, нині і повсяк час, ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ЗСУ! Завдяки їх мужності і стійкості ми мали можливість обговорювати літературу фентезі у Києві попри всі перешкоди.