Українська
18 травня Ігор Павлюк взяв участь у Міжнародному фестивалі
23 травня 2024 року за ініціативи бібліотеки Університету
Другий рік поспіль Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН
17 квітня відбувся семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і
4 квітня на Платформі інтермедіальних досліджень відбулася
  • УКРАЇНСЬКИЙ ШЕКСПІРІВСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ:  ТЕАТР ПЛЮС ШЕКСПІРОЗНАВСТВО - ЧУДОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ
    УКРАЇНСЬКИЙ
      17–23 червня
  • Виступ Ігоря Павлюка на з’їзді Національної федерації державних поетичних товариств
    Виступ Ігоря
    Провідний науковий
  • Публічна лекція проф. Сібілле Баумбах на тему: “Rapt in secret studies”: Shakespeare and the Theatre of Fascination
    Публічна
    8 червня 2024 року
  • 25-річчя Українського земляцтва «Водограй» у місті Сілламяе (Естонія)
    25-річчя
    У рамках
  • Монографія Тамари Гундорової про Лесю Українку вийшла друком у польському видавництві
    Монографія
    Монографія докторки
  • Ігор Павлюк на Міжнародному фестивалі «Writing poetry under fire»
    Ігор Павлюк на
    18 травня Ігор
  • Збірка поезій Миколи Сулими
    Збірка поезій
    23 травня 2024 року
  • Міжнародний конкурс Шевченківських читань «Свобода»
    Міжнародний
    Другий рік поспіль
  • Науковий семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика»
    Науковий
    17 квітня відбувся
  • Відкрита лекція Тетяни Рязанцевої «Пам‘ять і час у фотопоезії Олеся Ільченка»
    Відкрита
    4 квітня на
 

Наші видання

cover1.jpg
kengurjan

kengurjan

Дорогі друзі, запрошуємо Вас на виставку благодійного аукціону "Маю честь!" на підтримку 23 окремого стрілецького батальйону Збройних Сил України, що відбудеться за адресою м.Київ, вул. Десятинна 12. Виставка триватиме з 14 до 23 листопада. Чекаємо на Вас.

Міністерство освіти і науки України
Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України
Офіс підтримки вченого
Державне підприємство «Український державний центр міжнародної освіти»
Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту


Запрошуємо Вас до участі у стратегічних сесіях «Українські студії в славістиці: візуалізація».
Тематика стратегічної сесій: «Роль діаспори у поширенні українських студій у світі»
Дата проведення: 09 листопада 2023 р. (з 09.00 год. до 11.00 год.)
Мета заходу - переосмислення місця і ролі українських студій в сучасній славістиці, розуміння значення бренду та іміджу України у світовому просторі.
До участі у заході запрошуються науковці, дипломати, здобувачі вищої освіти, представники громадських організацій та інші особи, кого зацікавлять питання, що будуть обговорюватися на стратегічній сесії.
Робочі мови конференції: українська, англійська (за потреби).
Форма проведення: онлайн. Посилання на онлайн зустріч буде надіслано напередодні заходу.
Реєстрація для участі онлайн здійснюється за посиланням: http://surl.li/fknym
Учасники групи розсилки «Вулик українських студій» можуть не реєструватись.
Охочих виступити із доповідями просимо звертатись до оргкомітету.

Інформаційний лист

Дорогі колеги!

Раді запросити вас до участі  у ХХXI Харківських міжнародних сковородинівських читаннях
«Метафізика серця в українській та західноєвропейській філософії», які відбудуться 3 грудня 2023 року в онлайн-форматі. 

Основні напрями роботи конференції:

  • Григорій Сковорода і війна в Україні
  • Григорій Сковорода як засновник українського кордоцентризму.
  • Формування та розвиток українського кордоцентризму (П.Юркевич та ін.).
  • Дослідження філософії серця у вітчизняній історико-філософській науці
  • (Д.Чижевський та ін.).
  • «Метафізика серця» в європейській філософії – від патристики до Б. Паскаля.
  • Філософія серця в ХХ-ХХI ст.

Дискусія: «Значення і роль кордоцентризму для духовного зростання
української нації: сьогодні та завтра». 

 

Модератори: Іван Карпенко, Володимир Прокопенко, Олег Перепелиця.
Робочі мови конференції: українська, англійська.

Формат проведення: онлайн
Заявку для участі в конференції доповідь необхідно надіслати до 25 листопада 2023 року на:

e-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  (Наталія Мицай)
e-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  (Іван Карпенко)  

Електронну версію статті (назва файлу – прізвище автора латинськими літерами (Skovoroda.doc)  надіслати до  30 грудня 2023 р.

Робочі мови конференції: українська, англійська.


За результатами роботи плануємо підготувати друкований та електронний збірник матеріалів конференції.

Детальніше – в інформаційному листі, який долучаємо

Після важкої хвороби на 89-му році життя відійшла Валерія Леонідівна Смілянська — видатний літературознавець, неперевершений знавець Шевченкової творчості. Доктор філологічних наук (1984), завідувач відділу шевченкознавства (2001—2015), у ті ж роки — керівник проєкту «Шевченківська енциклопедія» в 6 томах. Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2018, за «Шевченківську енциклопедію»). Член НТШ.

Закінчила 1958 року українське відділення філологічного факультету Київського університету ім. Т. Шевченка. У 1961—1963 роках працювала в Державному музеї Т. Шевченка (нині НМТШ). З 1966 року — у відділі шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Як запрошений професор викладала в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (1994—2001). Автор монографій «Стиль поезії Шевченка (суб’єктна організація)» (1981), «Біографічна шевченкіана (1861—1981)» (1984), «"Святим огненним словом…" Тарас Шевченко: поетика» (1990), «Структура і смисл: Спроба наукової інтерпретації поетичних текстів Тараса Шевченка» (2000; у співавторстві з Ніною Чаматою), критико-біографічного нарису «Леонід Смілянський: життя у слові» (2022), збірників наукових праць  «Шевченкознавчі розмисли» (2005), «З поля шевченкознавства» (2019), понад сотні статей, довідок до «Шевченківського словника» (1976—1’977, 2-ге видання — 1978), співавтор колективних монографій, що стали класичними, «Шевченкознавство: Підсумки й проблеми» (1975), «Творчий метод і поетика Т. Г. Шевченка» (1980), «Т. Г. Шевченко: Біографія» (1984).

Упорядник і автор передмов до видань Архипа Тесленка, Миколи Костомарова та ін. Упорядкувала видання Леоніда Смілянського «Твори» у 4 томах (1970—1971), «Поетова молодість» (1984), «Вибране» (2005). 1991 року підготувала до перевидання одну з найповніших для свого часу біографій Шевченка — працю Олександра Кониського «Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя», доповнивши її передмовою та коментарями, (перевидання — 2014), переклала українською книжку  Михайла Чалого «Життя і твори Тараса Шевченка (Звід матеріалів до його біографії)» (2011). Співупорядник Повного зібрання творів Шевченка у 12 томах (1989—1990, т. 1—2, видання не завершене), а також наступногоПовного зібрання творів Шевченка у 12 томах (т. 1, 2, 6), видання «Листи до Тараса Шевченка» (1993).

Людина дивовижної чуйності та рідкісної інтелігентності, Валерія Смілянська все життя натхненно і самовіддано досліджувала Шевченкову творчість, здобувши загальновизнаний авторитет в Україні. Доброзичлива і м’яка у спілкуванні, була непоступливою і принциповою у наукових питаннях, завжди відстоювала істину. Буквально до останніх днів Валерія Леонідівна працювала над новими науковими задумами, прагнучи зробити все можливе для популяризації доробку свого батька.

Колектив Інституту глибоко сумує з приводу непоправної втрати. Висловлюємо наші співчуття донькам – Марині та Марії, близьким та рідним, всім, хто знав і любив Валерію Леонідівну. Здається, закінчилася ціла епоха в шевченкознавстві…

P. S. Розгорнутий некролог читайте у першому номері журналу «Слово і Час» за 2024 рік.

 

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Запрошуємо Вас взяти участь у Всеукраїнській науковій онлайн-конференції (XVI щорічних Грінченківських читаннях) «Епоха Грінченка: нація, ідентичність, просвіта» (до 160-річчя від дня народження Бориса Грінченка), яка відбудеться 08 грудня 2023 року
Напрями роботи конференції:
• Борис Грінченко в українському національному русі межі ХІХ – ХХ століть.
• Інтелектуальне оточення Бориса Грінченка.
• Рецепція творчості Бориса Грінченка.
• Борис Грінченко і Марія Загірня: «Як Богові вірю тобі».
• Текстологічні аспекти вивчення спадщини Бориса Грінченка.
• Історія становлення й актуальні питання грінченкознавства.
• Лексикографічна спадщина Бориса Грінченка: історія і сучасність.
• Націоцентрична педагогіка Бориса Грінченка.
Онлайн-платформа проведення конференції: Zoom

Детальніше

26 жовтня 2023 р. перестало битися серце Миколи Матвійовича Сулими. Серце, тепла якого вистачало на усіх. Для родини, близьких, колег він був втіленням щирості, доброзичливості, готовності завжди простягнути руку допомоги. Народжений на Полтавщині, змужнілий на славній Миргородщині, Микола Матвійович з великою любов’ю говорив про свою малу батьківщину, з гумором і сумом оповідав про своє повоєнне дитинство, про великосорочинських земляків, про маму і бабусю, про тата, якого майже не знав.

Інститут літератури був для нього родиною, великою родиною, у якій він жив, працював, вчився, дискутував, зростав, радів і сумував майже 45 років! А починалося все далекого 1979 року, коли вже не зовсім юний, зате досвідчений книголюб і книгознавець Микола Сулима остаточно вирішив присвятити себе академічному літературознавству. І прийшов до Інституту на посаду лаборанта, але щасливий і гордий стати пліч-о-пліч з класиками науки про літературу. Сповнений творчих задумів і спраглий до наукової роботи вже за 3 роки він захистив кандидатську дисертацію і вирушив у свою велику мандрівку великою наукою. Він поволі, але невпинно долав філологічні вершини, з великим болем і сумом сприймаючи відхід своїх інститутських наставників: Володимира Крекотня й Олекси Мишанича. Їх могили він неодмінно відвідував щороку. «Не було б їх, то не було б і нас», - любив повторювати Микола Матвійович. Доктор наук, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу давньої української літератури, член-кореспондент НАН України, нарешті – академік, на всіх посадах і в усіх статусах він залишався улюбленим усіма в Інституті й у цілій філологічній Україні сивочолим чоловіком з добрими очима. Його тішили успіхи молодих науковців, він радів відкриттям інститутських та університетських колег, він взагалі умів щиро радіти життю. Гарна книга, хороший фільм, цікава виставка – він завжди знав про найкращі мистецькі новинки, і всі хотіли отримати від пораду й підказку метра. Його серце і в останні роки життя співало піснями-віршами, дихало такою ж любов’ю, як ті давні студентські рядки, якими він освідчився в коханні своїй Вірі – нашій дорогій Вірі Іванівні. Єдине, що постійно гнітило його, це якась просто фатальна недоля України. Недолугі, продажні чи непатріотичні президенти, відсутність стратегії розвитку і, зрештою, російська інтервенція, яка своєю дикістю перевершила навіть найгірші прогнози. Він звик переживати за всіх і за все, найменші кривди людей сприймав як свої власні, бо просто не вмів інакше. Глибокі переживання не минають безслідно, і важка хвороба вразила його тіло. Але фактично усі ці два роки страждань і боротьби він плекав надію і працював, продовжував жити життям Інституту літератури, який завжди був для нього більше, ніж просто улюбленою роботою.

Втрата, яку не поправити; рана, яку швидко не загоїти; сум, який не розвіяти. А ще безмірна вдячність цій великій і скромній людині, яка прожила свій вік заради Слова, науки, дружби, честі, любові, краси. Вічна і світла Вам пам’ять, дорогий і незабутній наш Миколо Матвійовичу!

Міністерство освіти і науки України

Черкаська обласна військова адміністрація та обласна рада

Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Українська вільна академія наук у Нью-Йорку

Інститут словацької літератури Словацької академії наук

Кафедра української мови і літератури Загребського університету (Хорватія)

Кафедра україністики Інституту східнослов’янських філологій Університету ім. Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща)

Осередок Наукового товариства Шевченка в Черкасах

 

Шановні пані й панове!

 

24-25 квітня 2024 року в Черкаському національному університеті імені Б. Хмельницького відбудеться Міжнародна (43-тя) наукова шевченківська конференція «Тарас Шевченко і сучасна суспільно-культурна ситуація», присвячена 210-річчю з дня народження Т.Г.Шевченка, з найширшим спектром досліджуваних проблем (у т. ч. зі сфер історії, філософії, політології, психології тощо), звісно, з дотичністю до слова, ідей і постаті Тараса Шевченка. Зокрема, осмислення із проєкціями на сьогодення Шевченкових історіософських, антиімперських, антимілітарних позицій, ідей козакофільства, слов’янофільства, національних, демократичних, родинних цінностей і т.д.

Проведення конференції планується в змішаному (онлайн/офлайн) форматі.

Проїзд, проживання і харчування – за рахунок учасників конференції. Проживання – в готелях і студентських гуртожитках (просимо вказати бажане місце поселення). Місце харчування надається. Організаційний внесок – 250 грн.

Планується видрук збірника праць конференції. Ціна однієї сторінки ― 30 грн.

Заявки на участь у конференції  подавати до 1 квітня 2024 року за адресою: 18031, м. Черкаси-31, бульвар Т. Шевченка, 81, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, кафедра української літератури і компаративістики. Контактний телефон – 0975507707, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Оформлення статей має відповідати таким вимогам:

ü  Статті повинні мати обсяг не більше 0,5 друкованого аркуша. Мова, якою написана стаття, – українська.

ü  Комп'ютерний варіант статті повинен задовольняти такі вимоги:

формат аркуша паперу А 4; орієнтація – книжкова; береги – 2 см.; шрифт Times New Roman Cyr; висота шрифту: основний текст – 12, анотації – 11, література – 10; інтервал – одинарний; абзац – 10 мм.

ü  На початку статті обов’язково вказувати УДК.

ü  Ім’я та прізвище автора статті та назва друкуються жирними літерами у такому порядку: ім’я та прізвище розташовуються праворуч, назва статті – через інтервал по центру сторінки.

ü  Текст статті друкується через інтервал після назви.

ü  У тексті статті мають бути такі рубрики (їх назви жирним шрифтом друкуються на початку відповідного абзацу):

Постановка проблеми

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Мета статті

Виклад основного матеріалу

Висновки

ü  Таблиці повинні бути шириною, не більшою 10,6 см. Таблиця та її номер розташовується праворуч (друкується жирним шрифтом), а її заголовок – по центру (жирним шрифтом);

ü  Посилання на джерела в тексті даються у квадратних дужках. Перша цифра вказує номер за переліком посилань, що даються згідно порядку їх появи в тексті. Номер посилання на одне й те саме джерело дублюється. Після коми – друга цифра, яка відповідає номеру сторінки. Літеру «с.» не писати. Лапки закриваються після посилання.

ü  Cписок використаної літератури. Це джерела мовою оригіналу, оформлені відповідно до українського стандарту бібліографічного опису (ДСТУ 8302:2015);

ü  Чітко розмежувати вживання знаків "тире" (–) та "дефіс" (-).

ü  Між ініціалом і прізвищем використовувати нерозривний пробіл (для цього треба одночасно натиснути Shift і клавішу пробілу).

Стаття повинна містити анотації українською та англійською мовами) з прізвищем та ім’ям автора, назвою дослідження, а також ключові слова.

ü  У разі відступу від зазначених вимог рукописи не приймаються до розгляду.

 

АНКЕТА УЧАСНИКА

Прізвище, ім'я, по батькові

 

Науковий ступінь, вчене звання, посада

 

Місце роботи

 

Службова адреса

 

Домашня адреса

 

Телефон мобільний (обов’язково)

 

Е-mail

 

Назва доповіді

 

Планую (потрібне підкреслити)

 

виступити з доповіддю (15-20 хв.);

виступити з інформацією (10 хв.);

тільки публікація.

 

 

 

Запрошуємо до участі в конференції.

 

Оргкомітет

 

12 жовтня 2023 року відійшов у засвіти багаторічний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Віктор Анастасійович БУРБЕЛА. Народився Віктор Анастасійович 30 вересня 1948 р. у с. Зелене на Київщині. У 1972 р. закінчив філологічний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. Дослідник історії української літератури XX століття та сучасного літературного процесу, автор монографій «Література реального гуманізму» (К.,1982), «Сучасна українська радянська драматургія» (1985), «Воєнні роки в сучасній українській прозі» (1984), розділів до «Історії української літератури в двох томах» (Т.2, К., 1988) та «Історії української літератури XX століття» (Кн. І, 1993; кн. ІІ, ч.2, 1995). У 1998 – 2015 роках працював ученим секретарем Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України. Літературознавець, критик, випробував свої сили і як поет (автор збірки поезій «Ім’ям Людини», 1992; збірки віршів та поем «Кредо», 1999). Сумлінний, надзвичайно ретельний у своїй роботі, людяний, чесний – таким завжди пам’ятатимуть Віктора Анастасійовича його друзі й колеги. Світла та вічна пам’ять... 

Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації

Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник

 Інформаційне повідомлення

           5 грудня 2023 року в Корсунь-Шевченківському державному історико-культурному заповіднику відбудеться науково-практична конференція «Дослідження з історії України в умовах російсько-української війни: виклики, завдання, результати».

 Ключові теми конференції:

  1. Актуальні питання історії України.
  2. Російсько-українська війна: історичний контекст.
  3. Світовий контекст сучасної війни в Україні.
  4. Українське суспільство в умовах війни.
  5. Регіональна історія в контексті історії України.
  6. Історико-культурна спадщина України: втрати, проблеми збереження, дослідження, популяризація.
  7. Документування, музеєфікація, меморіалізація подій російсько-української війни: методологічні підходи, результати та перспективи.
  1. Інформаційний потенціал архівних, бібліотечних, музейних зібрань у контексті вивчення історії України.

 

Запрошуємо взяти участь у конференції науковців, зацікавлених в обговоренні тем, які на ній розглядатимуться.

Робочі мови конференції – українська, англійська.

Оргкомітет до 25 листопада 2023 року приймає заявки на участь у роботі конференції. Тексти доповідей і наукових повідомлень на електронних носіях прийматимуться до й під час роботи конференції. Матеріали конференції будуть видані окремим збірником у 2024 році.

Деталі в інформаційному листі.

 

Середа, 11 жовтня 2023 06:04

ІІІ КОШЕЛІВЕЦЬКІ ЧИТАННЯ

 

Інститут літератури  ім. Т.Г.Шевченка НАН України, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя разом із Центром гуманітарної співпраці з українською діаспорою організували й провели  ІІІ Кошелівецькі читання «Постать Івана Кошелівця  в контексті ХХ-ХХІ століть».

Ректор Гоголівського вишу, кандидат історичних наук, доцент Олександр Самойленко, вітаючи учасників із Ніжина, Києва, Кременця та Львова, назвав цю подію загальнонаціональною. Йдеться про вшанування пам’яті великого українця, котрий у нелегких екзильних умовах упродовж багатьох років самовіддано працював на теренах утвердження інтелектуальної України у світовому духовому просторі.

Директор Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка, доктор філологічних наук, професор, академік НАН України Микола Жулинський безпосередньо спілкувався з Іваном Кошелівцем і його дружиною, поеткою й мисткинею, лавреаткою Національної премії України імені Тараса Шевченка Еммою Андієвською і збагачувався їхніми творчими здобутками. Про це була його розповідь.

Іван Кошелівець безпосередньо вплинув на творчу долю докторки філологічних наук, професорки, головної наукової співробітниці Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка, керівниці Наукового Центру дослідження  проблематики шістдесятництва Людмили Тарнашинської. Вона вважає його українцем з «європейським обличчям», котрий відігравав помітну роль у контексті Українського Вільного Університету. Фахівчиня Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Дарія Бобрик  дослідила творчість ще одного відомого випускника Гоголівського вишу Євгена Гуцала в рецепції Івана Кошелівця.

Наші знання про видавничу діяльність Івана Кошелівця доповнили наукові співробітники Інституту літератури  імені Т.Г. Шевченка НАН України. Кандидат філологічних наук Вадим Василенко довів важливу роль у літературному процесі 1940-х років часописів «Арка» і «Сучасник». А доктор філософії Сергій Козак окреслив головні  теми німецьких «Українських вістей».

Творчий конфлікт у журналі «Сучасність» виявив тверду наукову і громадянську позицію Івана Кошелівця. Так вважає кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник ДУ «Інститут Івана Франка НАН України» Ігор Котик. Конфлікти і тандеми певною мірою сприяли  розвою української літератури за межами етнічної, тоді совєтської України. Творчий тандем Івана Кошелівця та Емми Андієвської у спадку Петра Сороки висвітлив  кандидат філологічних наук, доцент катедри української мови та літератури та методик їх навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка Олег Василишин – випускник Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя.

Як і під час ІІ Кошелівецьких читань, що відбулися шість років тому, кандидатка філологічних наук, доцентка катедри світової літератури Київського університету імені Бориса Грінченка Галина Шовкопляс представила простір жіночої драматургії  в літературі української діаспори. Цього разу вона засвідчила  розвиток українського жіночого руху в драматичній поемі Віри Вовк «Вінок Троїстий».

 3 професори і 5 кандидатів наук упродовж двох годин розповідали про життєвий і творчий шлях Івана Максимовича Ярешка, який змінив прізвище на ІВАН КОШЕЛІВЕЦЬ. Визначний історик і теоретик літератури, критик, есеїст, перекладач, організатор літературних сил народився 23 листопада 1907 pоку в селі Велика Кошелівка Ніжинського повіту на Чернігівщині.  1930 pоку закінчив Ніжинський інститут народної освіти, учителював, а І940 року став аспірантом академічного Інституту літератури в Києві, де працював над дисертацією під керівництвом О. Білецького. У середині 40-х років починається нова, еміґраційна частина біографії Івана Максимовича.  Він помер 5 лютого 1999 року у Мюнхені, де й похований.

Доповіді виявилися актуальними в часи, коли Україна на двох фронтах – військовому і культурному – бореться проти повернення до совєтських міфологем і утверджує європейські цінності.

Надія Онищенко

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ