Інститут літератури

1. Як ви оцінюєте стан дослідження проблематики українського шістдесятництва? Які лакуни, на вашу думку, потребують подальшого дослідження та поглибленого осмислення?

На мою думку потрібне глибше дослідження стилістичного й тематичного розмаїття літературного шістдесятництва та його типологічних збігів з сучасними йому культурними явищами на заході.

 2. Українське шістдесятництво VS імперська культура: якими, з погляду сьогодення, були здобутки і втрати?

Головний здобуток це, очевидно, свобода творчості. Головну втрату вбачаю в частковому невмінні шістдесятників та дослідників шістдесятництва представити всю повноту культурного шістдесятництва новим поколінням й іноземним читачам.

3.  Яка роль українського шістдесятництва в утвердженні національної ідеї?

Шістдесятництво заклало основи для відновлення автономності української культури.

4.  Чи справді «гріх» національної заангажованості є настільки драматичним для поетики шістдесятництва, як це намагаються представити окремі дослідники?

Національна заангажованістьшістдесятництва – важливий елемент його поетики, що його не треба ані забувати чи заперечувати, ані перебільшувати. Ще потрібно врахувати, що заангажованість втілювалась у конкретній творчості шістдесятників дуже різними способами.

5. Українське шістдесятництво як інакомислення та «дозвільна» політика влади: уроки, передбачення, застороги.

Ще раз питання зводиться до розмаїття культурного і літературного шістдесятництва.

6. На вашу думку, нові дослідження з  проблематики шістдесятництва «працюють» на міфологізацію чи деміфологіізацію цього явища?

Мені здається, деміфологізація явища все ще дуже потрібна. Обідва підходи ще співуснують і співіснуватимуть далі.

7.  Наскільки органічною чи штучною була/є теза щодо шістдесятництва як боротьби «батьків і дітей», наскільки відповідала вона природі цього явища і чи не має вона продовження зі знаком мінус у наступних поколіннях?

Боротьба покоління – природне явище культурного розвитку, що не виключає, певна річ, творчого діалогу між поколіннями. Вона часто більш зовнішня ніж суттєва.

8. Чи поділяєте ви думку про спадкоємність літературного процесу – навіть у випадку, якщо наступники демонстративно відмежовуються від попередників?

Так, як висловлено в попередній відповіді.

9. Чи живі в нашому суспільстві ідеали шістдесятництва?

Це мені, людині яка живе поза межами України, важко сказати. Але думаю, що так, шістдесятництво далі живе зі всіма своїми суперечностями і своїм ідеалізмом.

10.  Чим, на вашу думку, викликане поступове згасання інтересу наших сучасників до цього явища? Чи, на вашу думку, це не так?

Згасання інтересу спостерігається, даний факт складно заперечити. Але це, можливо, питання моди й інтерес до шістдесятництва повернеться скоріше, ніж можна було б очікувати.

28 листопада 2017 р. в актовому залі Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбулася офіційна презентація Наукового центру дослідження проблематики українського шістдесятництва, а також перша започаткована Центром відкрита дискусія про перспективи подальших студій цього непересічного культурно-мистецького явища. У заході взяли участь як митці-шістдесятники, так і науковці-дослідники шістдесятництва, зокрема: директор Інституту літератури Микола Григорович Жулинський, письменник Іван Федорович Драч, літературознавці Людмила Броніславівна Тарнашинська, Юрій Іванович Ковалів, Анатолій Олександрович Ткаченко, Григорій Дмитрович Клочек, Тетяна Северинівна Мейзерська, Микола Матвійович Сулима, Лукаш Іванович Скупейко, Тарас Петрович Головань, Світлана Іванівна Лущій, Наталя Олексіївна Єржиківська (Лисенко), гостя з Миколаєва Наталія Михайлівна Дзьомба, мистецтвознавець і художник Василь Євдокимович Перевальський і директор Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Надія Петрівна Онищенко. Серед присутніх були також сестра відомого композитора Оксана Михайлівна Івасюк, к. філол. н., ст. наук. співроб. науково-дослідної лабораторії грінченкознавства Київського університету ім. Б. Грінченка та к. філол. н., завідувач секретаріату Комітету з питань культури і духовності у Верховній Раді України Наталя Ростиславівна Колесніченко-Братунь, д.філол. наук, пров. наук. співр. Інституту Лариса Захарівна Мороз. Організатором і модератором заходу була керівник Наукового центру дослідження проблематики українського шістдесятництва, д.філол.н., проф. Людмила Броніславівна Тарнашинська.

Розпочав відкриту дискусію директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, акад., д. філол. н., проф. М. Г. Жулинський, який наголосив на актуальності літературно-мистецького діалогу сучасників і митців-шістдесятників в контексті осягнення ідеалів духовної свободи і цінності особистості в умовах «заблокованої культури».

З перспективними напрямками розвитку Наукового центру ознайомила присутніх його керівник, д. філол. н., проф. Л. Б. Тарнашинська. Зокрема вона наголосила на важливості укладення комплексного довідника українського шістдесятництва, проведенні щорічних конференцій з цієї тематики та заснування приуроченої цьому мистецькому поколінню премії для молодих учених. Також Людмила Броніславівна заохотила колег взяти участь в анкетуванні-опитуванні про актуальні вектори майбутніх комплексних студій творчості шістдесятників.

У контексті презентації Наукового центру дослідження проблематики українського шістдесятництва к. філол. н. Т. П. Головань ознайомив учасників заходу із новим науковим виданням Інституту літератури – нещодавно опублікованим другим томом академічної антології «Українська літературна критика ХХ століття» (наук. редактор В. Дончик, упорядники та автори приміток Т. Головань і Н. Єржиківська).

Багатогранний (філософський, кінематографічний, живописний і літературознавчий) світ українського шістдесятництва представив у своїй промові письменник-шістдесятник І. Ф. Драч, наголосивши наприкінці про необхідність створення ґрунтовної енциклопедії з цієї тематики.

Актуальної риторичної загостреності надав дискусії виступ д. філол. н., проф. Київського національного університету ім. Т. Шевченка Ю. І. Ковалiва, який провів чіткі паралелі між духовною ситуацією в Україні на початку 60-х років і сучасністю, афористично резюмувавши, що «шлях до свободи викладений книгами» і жертовною посвятою свідомих особистостей. Насамкінець вчений подарував Центру дві книги, з-поміж яких – опублікована у 60-і роки збірка творів молодих митців.

Продовжив розпочатий мистецький діалог чл.-кор. Національної академії мистецтв України, народний художник, доц. Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури В. Є. Перевальський, який наголосив на цілісності української культури і необхідності комплексного аналізу естетичної палітри шістдесятництва, зокрема його літературних, малярських і музичних виявів. Вчений також повідомив про актуальний захід – науково-практичну конференцію «Мистецтво шістдесятників. Традиції і новаторство», яка проходитиме 30 листопада 2017 р.у приміщенні Музею шістдесятництва за підтримки Академії мистецтв.

З доповіддю про потребу глибокого аналізу не світоглядних, а поетико-стильових аспектів художньої творчості митців-шістдесятників, зокрема їхньої самобутньої метафоричної образності, виступив д. філол. н., проф. Київського національного університету імені Тараса Шевченка А. О. Ткаченко, побудувавши свій виступ у формі усних відповідей на запитання анкети, запропонованої присутнім Людмилою Броніславівною Тарнашинською.

Розпочату тему підтримав д. філол. н., проф. ректор Центральноукраїнського державного педагогічного університету (м. Кропивницький) Г. Д. Клочек, наголосивши на необхідності популяризації творчих ідеалів шістдесятників і живого, цікавого літературознавчого висвітлення цього покоління, не звуженого стандартними схемами і термінологією дисертаційних канонів.

Думку вченого підтримала д. філол. н., проф. Київського національного лінгвістичного університету Т. С. Мейзерська, вказавши, що творчість митців-шістдесятників, як і творчість І. Я. Франка, може становити своєрідну точку відліку, бути окремим плацдармом для філософських, історичних, літературо- і мистецтвознавчих студій, однак, під час комплексного дослідження цього явища необхідно чітко враховувати два аспекти – історико-культурний та естетичний.

Тривкість ідеалів шістдесятництва і незмінну актуальність їхнього слова висвітлила у доповіді молода дослідниця з Миколаєва, канд. наук із соціальних комунікацій, ст. викладач Чорноморського національного університету ім. Петра Могили Н. М. Дзьомба, вдало доповнивши скарбницю майбутніх напрямків наукових студій новою ідеєю – вивченням журналістики 60-х.

Творчу атмосферу дискусії збагатив виступ директора Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя Н. П. Онищенко, яка згадала колоритні кіносторінки, присвячені попередній героїчно-трагічній епосі, і наголосила на необхідності розширення аудиторії й географічного діапазону майбутньої діяльності Наукового центру дослідження проблематики українського шістдесятництва, аби не лише науковці, але й студенти з Києва та інших міст могли почути з перших уст правду про цих світлих лицарів духу.

Мудре слово М. М. Сулими, сучасника шістдесятників, д. філол. н., чл.-кор. НАН України, заступника директора з наукової роботи Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка спонукало присутніх замислитися над вагомими завданнями майбутньої наукової діяльності Центру, зокрема над питаннями, кого вважати шістдесятниками і які критерії для цього обрати, як виважено й об’єктивно висвітлити взаємини між шістдесятниками, шістдесятниками та їхніми дітьми, а також, як у якій формі репрезентувати здобутки проведених досліджень. Щодо останнього, Микола Матвійович висловив думку про доцільність публікації наукового щорічника, присвяченого тематиці шістдесятництва.

Перспективні ідеї щодо наукових напрямків майбутніх студій висловили д. філол. н. Ю. І. Ковалів, який запропонував дослідити тему «Шістдесятники та Інститут літератури», а також співробітники Інституту – к. філол. н. Н. О. Єржиківська («Гумор шістдесятників») та к. філол. н. С. І. Лущій («Шістдесятники і Нью-Йоркська група»). Вагому пропозицію вніс також головний редакторнауково-теоретичного журналу «Слово і Час», д. філол. н. Л. І. Скупейко, наголосивши на важливості створення окремого інтернет-ресурсу, присвяченого шістдесятництву, та необхідності ґрунтовного опрацювання джерелознавчої бази – виявлення й публікування архівів і невідомих творів шістдесятників.

Плідний науково-творчий вечір підсумував виступ Л. Б. Тарнашинської, яка у завершальному слові лаконічно підвела підсумки проведеної наукової дискусії, подякувала присутнім за участь і запросила усіх небайдужих долучатися до анкетування-опитування, а згодом – до науково-пошукової й організаційної діяльності Наукового центру дослідження проблематики українського шістдесятництва.

Юлія  Григорчук

28 листопада 2017 р. в актовому залі Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбулася офіційна презентація Наукового центру дослідження проблематики українського шістдесятництва, а також перша започаткована Центром відкрита дискусія про перспективи подальших студій цього непересічного культурно-мистецького явища. У заході взяли участь як митці-шістдесятники, так і науковці-дослідники шістдесятництва, зокрема: директор Інституту літератури Микола Григорович Жулинський, письменник Іван Федорович Драч, літературознавці Людмила Броніславівна Тарнашинська, Юрій Іванович Ковалів, Анатолій Олександрович Ткаченко, Григорій Дмитрович Клочек, Тетяна Северинівна Мейзерська, Микола Матвійович Сулима, Лукаш Іванович Скупейко, Тарас Петрович Головань, Світлана Іванівна Лущій, Наталя Олексіївна Єржиківська (Лисенко), гостя з Миколаєва Наталія Михайлівна Дзьомба, мистецтвознавець і художник Василь Євдокимович Перевальський і директор Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Надія Петрівна Онищенко. Серед присутніх були також сестра відомого композитора Оксана Михайлівна Івасюк, к. філол. н., ст. наук. співроб. науково-дослідної лабораторії грінченкознавства Київського університету ім. Б. Грінченка та к. філол. н., завідувач секретаріату Комітету з питань культури і духовності у Верховній Раді України Наталя Ростиславівна Колесніченко-Братунь, д.філол. наук, пров. наук. співр. Інституту Лариса Захарівна Мороз. Організатором і модератором заходу була керівник Наукового центру дослідження проблематики українського шістдесятництва, д.філол.н., проф. Людмила Броніславівна Тарнашинська.

Розпочав відкриту дискусію директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, акад., д. філол. н., проф. М. Г. Жулинський, який наголосив на актуальності літературно-мистецького діалогу сучасників і митців-шістдесятників в контексті осягнення ідеалів духовної свободи і цінності особистості в умовах «заблокованої культури».

З перспективними напрямками розвитку Наукового центру ознайомила присутніх його керівник, д. філол. н., проф. Л. Б. Тарнашинська. Зокрема вона наголосила на важливості укладення комплексного довідника українського шістдесятництва, проведенні щорічних конференцій з цієї тематики та заснування приуроченої цьому мистецькому поколінню премії для молодих учених. Також Людмила Броніславівна заохотила колег взяти участь в анкетуванні-опитуванні про актуальні вектори майбутніх комплексних студій творчості шістдесятників.

У контексті презентації Наукового центру дослідження проблематики українського шістдесятництва к. філол. н. Т. П. Головань ознайомив учасників заходу із новим науковим виданням Інституту літератури – нещодавно опублікованим другим томом академічної антології «Українська літературна критика ХХ століття» (наук. редактор В. Дончик, упорядники та автори приміток Т. Головань і Н. Єржиківська).

Багатогранний (філософський, кінематографічний, живописний і літературознавчий) світ українського шістдесятництва представив у своїй промові письменник-шістдесятник І. Ф. Драч, наголосивши наприкінці про необхідність створення ґрунтовної енциклопедії з цієї тематики.

Актуальної риторичної загостреності надав дискусії виступ д. філол. н., проф. Київського національного університету ім. Т. Шевченка Ю. І. Ковалiва, який провів чіткі паралелі між духовною ситуацією в Україні на початку 60-х років і сучасністю, афористично резюмувавши, що «шлях до свободи викладений книгами» і жертовною посвятою свідомих особистостей. Насамкінець вчений подарував Центру дві книги, з-поміж яких – опублікована у 60-і роки збірка творів молодих митців.

Продовжив розпочатий мистецький діалог чл.-кор. Національної академії мистецтв України, народний художник, доц. Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури В. Є. Перевальський, який наголосив на цілісності української культури і необхідності комплексного аналізу естетичної палітри шістдесятництва, зокрема його літературних, малярських і музичних виявів. Вчений також повідомив про актуальний захід – науково-практичну конференцію «Мистецтво шістдесятників. Традиції і новаторство», яка проходитиме 30 листопада 2017 р.у приміщенні Музею шістдесятництва за підтримки Академії мистецтв.

З доповіддю про потребу глибокого аналізу не світоглядних, а поетико-стильових аспектів художньої творчості митців-шістдесятників, зокрема їхньої самобутньої метафоричної образності, виступив д. філол. н., проф. Київського національного університету імені Тараса Шевченка А. О. Ткаченко, побудувавши свій виступ у формі усних відповідей на запитання анкети, запропонованої присутнім Людмилою Броніславівною Тарнашинською.

Розпочату тему підтримав д. філол. н., проф. ректор Центральноукраїнського державного педагогічного університету (м. Кропивницький) Г. Д. Клочек, наголосивши на необхідності популяризації творчих ідеалів шістдесятників і живого, цікавого літературознавчого висвітлення цього покоління, не звуженого стандартними схемами і термінологією дисертаційних канонів.

Думку вченого підтримала д. філол. н., проф. Київського національного лінгвістичного університету Т. С. Мейзерська, вказавши, що творчість митців-шістдесятників, як і творчість І. Я. Франка, може становити своєрідну точку відліку, бути окремим плацдармом для філософських, історичних, літературо- і мистецтвознавчих студій, однак, під час комплексного дослідження цього явища необхідно чітко враховувати два аспекти – історико-культурний та естетичний.

Тривкість ідеалів шістдесятництва і незмінну актуальність їхнього слова висвітлила у доповіді молода дослідниця з Миколаєва, канд. наук із соціальних комунікацій, ст. викладач Чорноморського національного університету ім. Петра Могили Н. М. Дзьомба, вдало доповнивши скарбницю майбутніх напрямків наукових студій новою ідеєю – вивченням журналістики 60-х.

Творчу атмосферу дискусії збагатив виступ директора Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя Н. П. Онищенко, яка згадала колоритні кіносторінки, присвячені попередній героїчно-трагічній епосі, і наголосила на необхідності розширення аудиторії й географічного діапазону майбутньої діяльності Наукового центру дослідження проблематики українського шістдесятництва, аби не лише науковці, але й студенти з Києва та інших міст могли почути з перших уст правду про цих світлих лицарів духу.

Мудре слово М. М. Сулими, сучасника шістдесятників, д. філол. н., чл.-кор. НАН України, заступника директора з наукової роботи Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка спонукало присутніх замислитися над вагомими завданнями майбутньої наукової діяльності Центру, зокрема над питаннями, кого вважати шістдесятниками і які критерії для цього обрати, як виважено й об’єктивно висвітлити взаємини між шістдесятниками, шістдесятниками та їхніми дітьми, а також, як у якій формі репрезентувати здобутки проведених досліджень. Щодо останнього, Микола Матвійович висловив думку про доцільність публікації наукового щорічника, присвяченого тематиці шістдесятництва.

Перспективні ідеї щодо наукових напрямків майбутніх студій висловили д. філол. н. Ю. І. Ковалів, який запропонував дослідити тему «Шістдесятники та Інститут літератури», а також співробітники Інституту – к. філол. н. Н. О. Єржиківська («Гумор шістдесятників») та к. філол. н. С. І. Лущій («Шістдесятники і Нью-Йоркська група»). Вагому пропозицію вніс також головний редакторнауково-теоретичного журналу «Слово і Час», д. філол. н. Л. І. Скупейко, наголосивши на важливості створення окремого інтернет-ресурсу, присвяченого шістдесятництву, та необхідності ґрунтовного опрацювання джерелознавчої бази – виявлення й публікування архівів і невідомих творів шістдесятників.

Плідний науково-творчий вечір підсумував виступ Л. Б. Тарнашинської, яка у завершальному слові лаконічно підвела підсумки проведеної наукової дискусії, подякувала присутнім за участь і запросила усіх небайдужих долучатися до анкетування-опитування, а згодом – до науково-пошукової й організаційної діяльності Наукового центру дослідження проблематики українського шістдесятництва.

Юлія  Григорчук

11-12 грудня 2017 р. відбудеться засідання

спеціалізованої вченої ради  Д 26.178.01  вІнституті літератури  ім. Т.Г. Шевченка НАНУкраїни  

                                 П о р я д о к   д е н н и й :                 

         11 грудня, 10-00 год.

         1. Захист кандидатської дисертації ЗІНЧЕНКО Ольги Зіновіївни   на тему  “Домашній протокол” 1717-1767 рр. генерального підскарбія Якова Марковича в контексті українського щоденникарства ХУІІІ ст.” (спеціальність 10.01.01 – українська література).

Читати дисертацію

Читати автореферат

             Офіційні опоненти:

– Корпанюк Микола Павлович, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання  ім. М. Максимовича (ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”).   

Читати відгук   

–  Борисенко Катерина Григорівна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української літератури і компаративістики (Інститут філології Київського університету імені Бориса Грінченка).

 Читати відгук   

         2. Захист кандидатської дисертації НАЗАРУК Вікторії Михайлівни на тему  “Формування барокового стилю у творчості літераторів острозького кола (друга половина ХУІ – перша половина ХУІІ ст.)”(спеціальність 10.01.01 – українська література).

Читати дисертацію

Читати автореферат

Офіційні опоненти:

         – Сліпушко Оксана Миколаївна, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української літератури, теорії літератури та літературної творчості (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка);

Читати відгук   

– Богатирьова Катерина Василівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри  іноземної філології та перекладу (Київський національний торговельно-економічний університет).

Читати відгук   

12 грудня, 10-00 год.

Захист докторської дисертації ОРЖИЦЬКОГО Ігоря Олександровича на тему  “Етно-національна й культурна своєрідність літературного процесу в країнах андійського регіону (Перу, Болівія, Еквадор) у 20-80-х роках ХХ століття” (спеціальність 10.01.04 –  література зарубіжних країн).

Читати дисертацію

Читати автореферат

             Офіційні опоненти:

–   Михед Тетяна Василівна, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри зарубіжної літератури (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка);

Читати відгук   

– Ліпіна Вікторія Іванівна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри  порівняльної філології східних та англомовних країн (Дніпровський національний  університет імені Олеся Гончара);

Читати відгук   

– Пронкевич Олександр Вікторович, доктор філологічних наук, професор, директор (Інститут філології Чорноморського державного університету імені Петра Могили).

Читати відгук   

The Mykola Zerov Centre for Ukrainian Studies at Monash University, jointly with the Ukrainian Studies Association of Australia and New Zealand and the Shevchenko Scientific Society in Australia, is glad to announce that the conference “Ukraine and the World: Culture, Politics, Society” will be held on 12-14 July 2018 at the Monash Clayton Campus.

The conference will provide a platform to reflect on the current state of affairs in Ukraine, including the ongoing crisis in the East of the country, the Ukrainian government’s reform action, and the various responses that Ukrainian society and Ukrainian culture have given to the challenges of the post-Euromaidan era. In order to grasp both the specificities of Ukraine in its present and historical dimension and its place in the international arena, we invite prospective participants to reflect on how Ukraine has imagined and shaped its role in the world and how foreign actors have perceived Ukraine and its international outlook both in the past and in the present day.

Proposed topics, spanning political science, sociology, linguistics, history, and cultural and literary studies, should pertain to one or more of the following research areas: Ukraine and Europe, Ukraine in the global(ised) world, Ukraine and multiculturalism, Ukrainian identities, migration from/in Ukraine.

Keynote speakers include Professor Natalia Chaban (Jean Monnet Chair in European Identity and Culture, University of Canterbury, New Zealand and President, Ukrainian Studies Association of Australia and New Zealand) and Professor Natalie Kononenko (Kule Chair in Ukrainian Ethnography, University of Alberta, Canada). 

The conference will also feature a presentation of the volume Ukraine and Europe: Cultural Encounters and Negotiations, edited by Giovanna Brogi Bercoff, Marko Pavlyshyn and Serhii Plokhy (University of Toronto Press, 2017). 

The organising committee will provide one Early Career Research Scholar (up to 5 years after PhD completion) with funding for participation in the conference, including airfare, accommodation and registration fee. Eligible scholars should send a complete version of their contribution, a short biography and a list of their publications by 1 February 2018 in order to be considered for the grant. The paper, which should demonstrate scholarly originality and consistency with the theme of the conference, can be submitted in either English or Ukrainian.  Should it be submitted in Ukrainian, it must be accompanied by a 200-word abstract in English. The conference paper shall be delivered in English.  

Papers will be of 20 minutes duration. 

The deadline for the receipt of offers of papers is 16 March 2018. 

Offers of papers should contain: 

The author’s name and title

The author’s institutional affiliation

The author’s electronic and postal addresses

The title of the proposed paper

An abstract (150-200 words)

The offer of paper should be prepared in English as a Word file and sent as an e-mail attachment to Dr Alessandro Achilli ( Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ). 

All offers of papers will be acknowledged. Notices of acceptance or otherwise will be e-mailed as soon as possible and no later than by 1 April 2018. 

Inclusion of accepted papers in the program is conditional on receipt of the registration payment. 

Registration fees:

3 days 130 AUD

1 day 45 AUD

3 days concession (students, unwaged) 100 AUD

1 day concession 35 AUD 

Organising Committee: 

Marko Pavlyshyn

Alessandro Achilli

Dmytro Yesypenko

Denys Shestopalets

Olha Shmihelska

Andrew Radion

НАУКОВИЙ ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ

УКРАЇНСЬКОГО ШІСТДЕСЯТНИЦТВА

ІНСТИТУТУ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

запрошує на відкриту дискусію

«…І ЗНОВУ ПРО ШІСТДЕСЯТНИЦТВО: ДОСВІД (ПЕРЕ)ОСМИСЛЕННЯ»

Перспективи подальшого дослідження українського шістдесятництва обговорюватимуться в контексті виходу другого тому, книги І «Літературні дискусії другої половини ХХ століття» академічного видання – антології «Українська літературна критика ХХ століття» (науковий редактор В. Дончик, упорядники та автори приміток Т. Головань і Н. Єржиківська).

Захід відбудеться  28 листопада о 15:00 в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (вул. Грушевського, 4, 3-й поверх, зала засідань).

Модератор – доктор філологічних наук, професор Л. Б. Тарнашинська

До участі у відкритій дискусії запрошуються усі бажаючі.

Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка

НАН України

30 листопада 2017 р. презентує книгу архієпископа Ігоря Ісіченка

«Війна барокових метафор. “Камінь” Петра Могили проти “підзорної труби” Касіяна Саковича»

( Харків: Акта, 2017).

Початок о 13 годині в залі засідань Інституту (Київ, вул. Грушевського, 4, 3-й поверх).

У заході участь беруть:

Архиєп. Ігор Ісіченко, М.Г.Жулинський, М.М.Сулима, Ю.В.Пелешенко, Р.Є.Кисельов, В.І.Сулима

22 листопада 2017 Центр з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України провів семінар "Національна своєрідність української  літератури фентезі" Частина І  Прото-фентезі: фантастичні та містичні елементи у творах української літератури давнього і класичного періоду.

ПРОГРАМА:

Привітання від Дирекції Інституту літератури

Вступне слово: Рязанцева Т. М. (Київ, ІЛ НАНУ ім. Т. Г. Шевченка)

БЛОК 1. Давня українська література

Пелешенко Ю. В.

(Київ, ІЛ НАНУ ім. Т. Г. Шевченка)

Елементи фантастики в українській середньовічній літературі.

Білоус П. В.

(Житомир, ЖДУ ім. І. Франка)

Квест як домінанта у паломницькій прозі

БЛОК 2. романтизм

Стужук О. В.

(Київ, ІЛ НАНУ ім. Т. Г. Шевченка, НАУКМА)

Фантастика у баладах Т. Г. Шевченка

БЛОК 3. Модернізм

Кирилюк С. Д.

(Чернівці, ЧНУ ім. І. Федьковича)

Людина у світі та світ у людині:

елементи фантастичного у творчості Ольги Кобилянської

Левченко Г. Д. 

(Житомир, ЖДУ ім. І. Франка)

Структурно-семантичні функції мотиву сну в філософських поемах Івана Франка

НАУКОВИЙ ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ

УКРАЇНСЬКОГО ШІСТДЕСЯТНИЦТВА

ІНСТИТУТУ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

запрошує на відкриту дискусію

«…І ЗНОВУ ПРО ШІСТДЕСЯТНИЦТВО: ДОСВІД (ПЕРЕ)ОСМИСЛЕННЯ»

Перспективи подальшого дослідження українського шістдесятництва обговорюватимуться в контексті виходу другого тому, книги І «Літературні дискусії другої половини ХХ століття» академічного видання – антології «Українська літературна критика ХХ століття» (науковий редактор В. Дончик, упорядники та автори приміток Т. Головань і Н. Єржиківська).

Захід відбудеться  28 листопада о 15:00 в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (вул. Грушевського, 4, 3-й поверх, зала засідань).

Модератор – доктор філологічних наук, професор Л. Б. Тарнашинська

До участі у відкритій дискусії запрошуються усі бажаючі.