Запрошуємо Вас 6-7 квітня 2018 року взяти участь у Міжнародній науковій конференції
«ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС: ПОЛІВЕКТОРНІСТЬ СУЧАСНОГО СВІТУ 
(ЛЮДИНА, РУХ, ПРОСТІР, ЧАС)»

Проблематика конференції
1. Проблеми пам’яті й ідентичності в українській та світовій літературах
2. Поетика фронтирів: репрезентації та функції
3. Свій-чужий простір: типологія, модифікації, ризики.
4. Міграційний дискурс художньої літератури
5. Лінійний vs циклічний час: художні і дослідницькі проекції
6. Homo viator: долаючи час і простір
7. Міждисциплінарні виміри імагологічних студій
8. Технології вивчення художнього світу: проблеми і перспективи

Місце та порядок проведення конференції:
Київський університет імені Бориса Грінченка
(м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13-б. Проїзд: ст. м. «Мінська»)
Порядок роботи:
6 квітня Реєстрація учасників: 8.30 – 10.00
Пленарне засідання: 10.00 – 12.00
Перерва на обід: 12.00 – 13.00
Секційні засідання: 13.00 – 16.00
Підбиття підсумків конференції: 16.30 – 17.30 7 квітня
Екскурсія за окремою програмою.

Робочі мови конференції: українська, російська, англійська, німецька, іспанська, італійська, французька, польська, хорватська, турецька.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН УКраїни

національна спілка письменників україни

ЯҐеллонський Університет (ПОЛЬЩА)

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТУСА

VIМіжнародна науково-практична конференція

«Василь Стус: життя, ідеологія, творчість,

соціополітичний і літературний контекст»,

присвячена вшануванню пам’яті відомого українського письменника, перекладача, літературознавця і правозахисника

Вельмишановні колеги!

Запрошуємо Вас до участі в VI Міжнародній науково-практичній конференції «Василь Стус: життя, ідеологія, творчість, соціополітичний і літературний контекст», яка відбудеться в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса 20-21 квітня 2018 року. До участі запрошуються філологи, мистецтвознавці, філософи, культурологи, психологи, журналісти, молоді вчені – всі зацікавлені у вивченні багатогранного доробку поета і громадянина Василя Стуса. Всі учасники конференції отримують сертифікат.

За матеріалами конференції планується безкоштовне видання збірника, а також охочі можуть подати статті до фахових наукових видань: «Актуальні проблеми української літератури і фольклору», «Лінгвістичні студії».

Проблематика конференції:

1.     В.Стус і контексти руху національного опору.

2.     Художня творчість Василя Стуса: семантика, підтекст і смислотворення.

3.     Психологія творчості та структура креативної особистості письменника.

4.     «L’hommerévolté» епохи української Реставрації.

5.     В.Стус: питання поетики.

6.     Художня інтерпретація постаті поета та його доробку сучасним мистецтвом (театр, література, кіно, музика, скульптура, графіка, живопис).

7.     Філософсько-етичне підґрунтя творчої індивідуальності Стуса.

8.     Епістолярій письменника в контекстах і міжтекстових зв’язках.

9.     Стус-перекладач і Василь Стус у перекладах: до питання модерності.

10.                Діапазон літературознавчих пошуків Василя Стуса.

11.                Творчість Василя Стуса очима студентів, аспірантів, молодих учених. Актуальні проблеми сучасного стусознавства.

12.                Мовний світ Василя Стуса.

Заявки на участь у конференції просимо надсилати Реутовій Марії Андріївні до 3 березня 2018 року на електронну адресу:

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.             m.reutova@donnu.edu.ua.

         Телефони для довідок: 099-104-54-77

Проїзд, проживання і харчування за рахунок учасників конференції (планований бюджет конференції буде повідомлено в запрошенні).

Оргкомітет

Зразок заявки

Прізвище, ім’я, по батькові учасника

Науковий  ступінь, вчене звання

Місце роботи

Тема доповіді

Адреса, телефон, e-mail

Шановні колеги!

Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка проводить ІІ Всеукраїнські наукові читання за участю молодих учених  «Філологія початку ХХІ сторіччя: традиції та новаторство», які відбудуться 24-25 квітня 2018 року.

Плануються виступи авторитетних науковців України, професорів, викладачів провідних університетів, наукових співробітників науково-дослідних установ, а також – широкого кола молодих учених.

Охочі взяти участь у Всеукраїнських наукових читаннях мають подати заявку до 20 березня  2018 рокуза адресою: 01033, Україна, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, оргкомітет  (кімн. 86) або на відповідні кафедри Інституту філології. Е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. . Тел.: (044) 234-14-12.

Оголошено також набір статей до фахових збірників наукових праць – «Літературознавчі студії» і «Мовні та концептуальні картини світу». Вартість сторінки – 50 грн. Кращі статті авторів з науковими ступенями будуть надруковані у фаховому виданні «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика».

Статті просимо надсилати до 15 квітня 2018 р.на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. . Роздруківки подавати до к 86.

Всі статті проходитимуть перевірку на плагіат. Оплата перевірки – 2 грн. за сторінку (вартість передплати автоматизованої програми). Праці авторів, у чиїх статтях було виявлено плагіат, прийматися до розгляду не будуть. Сплачені кошти в цьому випадку не повертаються.

Редакційні колегії збірників також залишають за собою право повертати тексти поданих статей у разі їх невідповідності фаховому рівню збірників.

Вимоги до оформлення статті:

1.      Класифікаційний індекс Універсальної десяткової класифікації (УДК) – зліва вгорі.

2.      Інформація про авторів – у наступному рядку праворуч:

прізвище, ініціали автора – жирним курсивом, в тому ж рядку звичайним шрифтом вчене звання, вчений ступінь;

в наступному рядку – місце роботи (назва установи чи організації, їхнє місцезнаходження), назва країни (для іноземних авторів).

3.      Назва публікації (має стисло відображати зміст і за формою бути зручною для складання бібліографічних описів і здійснення бібліографічного пошуку) – 14 шрифт, жирний, прописні літери.

4.      Через рядок – анотація мовою публікації від 3-х рядків – 12 курсив; ключові слова з нового рядка після слів Ключові слова – курсивом.

5.      Текст статті: обсяг – від 7 до 14 повних сторінок, 14 шрифт, Times New Roman, міжрядковий інтервал 1,5; абзацний відступ – 1,25, поля:

2,5

3 –                                                      – 1,5

___

2,5

6.      Список використаних джерел (бібліографічний опис складають згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1: http://www.library.gov.ua/images/files/gost71.pdf, заголовок бібліографічного запису згідно з ДСТУ ГОСТ 7.80: http://www.ukrbook.net/zakony/zag_bib_zap.pdf) – через рядок, без абзаців, кегль – 12, в алфавітному порядку).

Покликання на джерело цитування оформляти у квадратних дужках, наприклад: [1, с. 26], де 1 – номер джерела відповідно до списку використаної літератури в алфавітному порядку, а 26 – номер сторінки;покликання на джерела ілюстративного матеріалу – у круглих дужках ( ).

7.      Дата надходження авторського оригіналу до редакційної колегії.

8.      Анотації іншими, відмінними від мови публікації, мовами, включно з перекладеною інформацією про автора (справа) та назвою статті (по центру), – через рядок, 12 шрифт, курсив; усі три анотації мають бути ідентичні за змістом. 

9.      Лапки уніфікувати за зразком – “ ”, розрізняти тире ( – ) і дефіс ( - ).  Століття позначати римськими, а не арабськими цифрами, скорочувати – ст. (ІІ ст.).

10.  У випадку, коли стаття містить шрифти, що відрізняються від TimesNewRoman, необхідно подати їх окремо в електронному вигляді.

11.  Для аспірантів, студентів і викладачів без наукового ступеня обов’язковою є рецензія наукового керівника, де мають бути визначені актуальність і новизна дослідження. Рецензію підписують науковий керівник та завідувач кафедри.

12.  Статті надсилати електронною поштою на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.    або подавати  на електронному носії (кімната 86).

ЗРАЗОК

УДК 81’27

Савченко Ф.Н., к. філол. н., доц.

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

ОСОБЛИВОСТІ  ВИРАЖЕННЯ ОЦІНКИ В ОФІЦІЙНІЙ ПРЕСІ

Текст анотації українською мовою……………………………………………………………………………………………

Ключові слова: оцінка, мова ЗМІ, офіційна преса.

Текст статті …………………………………………………………………….. ……………………………………………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Космеда Т.А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: засоби вираження категорії оцінки в українській та російській мовах: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / Т.А. Космеда ; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. –  Х., 2001. – 32 с. 2.Український орфографічний словник / за ред. В.М. Русанівського. – К. : Довіра, 2006. – 960 с. 2. 3. Широков В. А.  Наукові засади лінгвістичної експертизи політичних та правових документів. Постановка проблеми / В.А. Широков, О.О. Сидоренко // Мовознавство. – 2005. – №2. – С. 18-31. 6. Maynard D.W. Language, Interaction and Social Problem [Електронний ресурс] // Social Problems. – 1988. – V.35, №.4. – Режим доступу від 12.07.2012:  http://www.ssc.wisc.edu/soc/faculty/pages/DWM_page/PDF%20files/1988aDWM_Language_SocialProblems.pdf.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Урядовий кур’єр. – К. : Преса України, 2008. – 25 листоп., № 221 (3881).

Стаття надійшла до редакції 27.10.13 р.

Савченко Ф.Н., к. филол. н., доц.,

Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченко, Киев

ОСОБЕННОСТИ ВЫРАЖЕНИЯ ОЦЕНКИ В ОФИЦИАЛЬНОЙ ПРЕССЕ

Текст аннотации на русcком языке………………………………………………

Ключевые слова: …

Savchenko F.N., PhD., Associate Professor

Taras Shevchenko National University of Kyiv

SPECIFICS OF ASSESSMENT EXPRESSION IN THE OFFICIAL PRESS

Text of abstract in English…………………………………………………………………………

Keywords: …

«ТВОРЧІСТЬ ВАСИЛЯ СТУСА І СУЧАСНІСТЬ»

(З НАГОДИ 80-РІЧЧЯ ПОЕТА)

16 січня 2018 року в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбувся Міжнародний круглий стіл під назвою «Творчість Василя Стуса і сучасність», організований Науковим центром дослідження проблематики українського шістдесятництва і присвячений 80-річчю від дня народження поета. Ініціатором і модератором заходу була керівник Центру, д. філол. н., проф. Л. Б. Тарнашинська. Активну участь в організації й технічному забезпеченні круглого столу взяли к. філол. н., м. н. с. відділу шевченкознавства Дмитро Єсипенко та секретар-координатор Центру, к. філол. н., м. н. с. відділу світової літератури Тетяна Михайлова.

На захід були запрошені дослідники як з України, так і з-за кордону (Австралія, Велика Британія), – переважно молоді вчені-стусознавці. Приємним дарунком для учасників круглого столу стала присутність на ньому побратима й сучасника Василя Стуса дисидента-правозахисника Василя Овсієнка. Усе це окреслило перспективу своєрідного духовно-інтелектуального діалогу поколінь в контексті осмислення непересічної постаті митця.

Розпочав засідання директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, акад., д. філол. н., проф. М. Г. Жулинський, який виокремив особливу місію Інституту у пропагуванні й популяризації творчості Василя Стуса – талановитого аспіранта цього наукового закладу і відважного борця за свободу духа, слова, України. Власне, сила духу, – наголосив доповідач, – це та незмінна вертикаль, на якій ґрунтується стоїчна потуга творчості митця, який, дивлячись у вічі смерті, вірив у «нове народження» і «переможне повернення» до отчого краю: «...Ми ще повернемось, обов’язково повернемось, бодай — ногами вперед, але: не мертві, але: не переможені, але: безсмертні»… Вагому роль у цьому «поверненні» творчості поета до сучасників відіграв, власне, Інститут літератури, зокрема відділ рукописних фондів, який упорядкував і видав «Твори у чотирьох томах і шести книгах» Василя Стуса (1994–1999 рр.). За словами Л. Тарнашинської, спричинився до цього і сам Микола Григорович, який наприкінці 1980-х рр. одним з перших почав пропагувати творчість Василя Стуса на сторінках «Літературної України» у рубриці «Сторінки призабутої спадщини».

Живий струмінь у злагоджене русло наукової бесіди вніс виступ побратима Василя Стуса дисидента-правозахисника Василя Овсієнка, який у 1975–76 рр. був із поетом у Мордовських таборах, а у 1980-х роках – на засланні на Уралі, зокрема у 1984 р. кілька місяців сидів у одній камері з Василем Стусом. Шанований гість цитував поезії Стуса, наводив малознані факти з його біографії, з-поміж яких – історію пермського зошита – рукописної збірки «Птах душі», до якої ввійшло близько сотні віршів, написаних верлібром, із яких вціліли й дійшли до наших днів тільки п’ять чи шість. Наприкінці виступу доповідач ознайомив присутніх із двотомником «Світло людей», до якого ввійшли також спогади-нариси автора про Василя Стуса.

Неординарний і багатогранний образ поета представили й наукові доповіді молодих учасників круглого столу – стусознавців-дослідників із України та з-за кордону.

Розпочав серію цих виступів викладач україністики Центру Миколи Зерова Університету Монаша в Мельбурні (Австралія), PhD Алессандро Акіллі. У доповіді «Ще раз про інтертекстуальність Стусової поезії…» він представив учасникам глибокий інтертекстуальний аналіз мотиву граніту у двох віршах зі збірки “Dichtenzeit” («Час творчості») Василя Стуса – «Рушай убік…» і «Така пустеля моря і пісків…». Розкривши антитетичність і смислову полівалентність культурологічного образу граніту у ліриці поета, доповідач окреслив літературну спадкоємність та ідейну суголосність осмислення цього мотиву Василем Стусом та українськими (І. Франко, В. Свідзинський) і зарубіжними авторами (М. Цвєтаєва, Б. Пастернак, Й. Мандельштам, Р. М. Рільке, Й. В. Гете). Обраний ракурс аналізу виявився доволі продуктивним, оскільки дав змогу промовисто і стисло висвітлити творчість митця у світовому літературному контексті.

Продовжив наукову бесіду Сергій Цікавий, к. філол. н., доц. кафедри теорії та історії української і світової літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса (Вінниця). Дослідник виголосив доповідь «Специфіка просторових рамок у прозі Василя Стуса». Обравши об’єктом студій маловивчену прозу Василя Стуса, науковець проаналізував її крізь призму геопоетики, виокремивши основні прийоми текстуалізації художнього простору у творах «Подорож до Щастівська», «Дзвінок», «Хуга» та ін. Розглянувши такі локуси, як кімната, будинок, шахта, балка, лабіринт і специфіку їхнього функціонування в текстах, Сергій Цікавий підсумував, що простір у прозі Василя Стуса зазвичай тематизований (репрезентує чітку відмінність буття буденного і буття граничного), фокалізований і вміло деталізований.

Висвітленню прозового доробку Василя Стуса крізь призму порівняльного аналізу була присвячена і доповідь «Проза Василя Стуса та Франца Кафки: компаративне прочитання», виголошена Тетяною Михайловою, к. філол. н., м. н. с. відділу світової літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Аналізуючи повість «Подорож до Щастівська» і новелу «Дзвінок» Василя Стуса та романи Ф. Кафки («Процес», «Замок»), молода дослідниця навела цікаві факти суголосності художніх світів митців, зокрема звернула увагу на автобіографічність, езистенціалістську загостреність та гуманістичну спрямованість їхньої прози.

Поетичну грань Стусового таланту в контексті презумпції багатовимірності його творчості репрезентував Богдан Токарський, аспірант кафедри славістики Кембриджського університету (Велика Британія). Він запропонував слухачам доповідь на тему: «До проблеми ставання собою у “Палімпсестах” Василя Стуса». Обравши об’єктом аналізу вірш «У темінь сну занурюється шлях…», дослідник запропонував нову парадигму прочитання Стусової поезії у річищі концептуального аналізу, зосередивши увагу на постійному балансуванні в художній свідомості митця антитетичних образів прапервнів (як чогось сталого, незмінного, архаїчного) і шляху (як динаміки, руху, ставання), що, в підсумку, виявляє органічну співмірність Василя Стуса із часом, в якому він жив.

Цілісність і багатогранність образу митця висвітлила Галина Колодкевич, к. філол. н., доц. кафедри теорії та історії журналістики Київського міжнародного університету. Обрана дослідницею тема – «Конструювання образу Василя Стуса сучасним українським мистецтвом та  масовою культурою» – актуалізувала широкий культурологічний контекст: літературу, ЗМІ, малярство, скульптуру, кінематографію, а також різні грані розуміння постаті поета: від несприйняття (в радянський час) до міфологізації (асоціювання з Шевченком, Христом у сучасності), від сакралізації (як на полотні В. Зарецького «Стус-орач») до гротескно-плакатної модернізації (як на рисунку Ю. Журавля «Стус» у календарі «Знай наших») та ін. Об’єктом аналізу дослідниці стали також вистави, присвячені Василю Стусу («Палімпсест», «Іду за край», «Орфей у пеклі»), музично-літературний проект «Стусове коло» та фільм-трилогія «Просвітлої дороги свічка чорна». Як підсумок, доповідачка зауважила, що образ митця кожен бачить по-своєму, відповідно до власного внутрішнього світу. Разом з тим сам він – надскладний, впізнаваний і невпізнанний, одночасно близький і герметично закритий.

Осмисленню небуденної постаті Василя Стуса в українському малярстві був присвячений виступ художниці, с. н. с. Національного музею літератури України Наталії Кучер, яка висвітлила цікаві сторінки товариських і творчих взаємин Василя Стуса та Віктора Зарецького й Алли Горської, зокрема проаналізувала історію і художню специфіку трьох, створених В. Зарецьким, портретів Василя Стуса. Доповідачка наголосила на небуденному сприйнятті сучасниками постаті поета, який вражав присутніх рівнем інтелекту та силою особистості, що відображають художні полотна митців.

Завершила круглий стіл керівник Центру, д. філол. н., проф. Людмила Тарнашинська, яка наголосила, що Василь Стус постійно перебував на межі між етикою і естетикою, тому рецепція його постаті надзвичайно різнопланова і багатоаспектна. Обравши шлях «свідомого самоспалення», митець став «персонажем всесвітньої драми духу» (С. Кримський), що перемагає тлін і крах небуття. Водночас феномен долі породив феномен особистості, що яскраво засвідчила сьогоднішня конструктивна і багатоаспектна розмова.

Підсумком круглого столу стало зініційоване Л. Б. Тарнашинською підписання колективного листа-звернення до мера Києва Віталія Кличка з проханням встановити пам’ятник Василеві Стусу навпроти Інституту літератури на вул. Грушевського, 1.

Загалом, захід об’єднав широке коло науковців не лише з Інституту літератури та м. Києва, а й з інших наукових установ і міст України і світу, що свідчить про актуальність і перспективність дослідження творчості Василя Стуса, а водночас – про непересічну вагомість для сучасності ідейно-ціннісного спадку шістдесятників.

Матеріал підготувала к.ф.н., м.н.с. відділу історії української літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Юлія Григорчук.

Світлини м.н.с., к.ф.н.  Тетяни Михайлової.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ
І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Гуманітарно-педагогічний факультет

ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«КОМУНІКАТИВНИЙ ДИСКУРС:

НАУКОВА РЕЦЕПЦІЯ ТА СТИЛІСТИКА ПЕРЕКЛАДУ»,

присвячена 80-річчю від дня народження Василя Стуса

м. Київ, 15-16 березня 2018 р.

Мета конференції: висвітлити актуальні проблеми сучасної філологічної, філософської, історичної, педагогічної, соціологічної, етнологічної наук з метою їх подальшого використання в сучасних комунікативних дискурсах, а також лінгвістичні, літературознавчі та дидактичні дослідження, пов’язані з постаттю і творчістю Василя Стуса.

Місце проведення: Гуманітарно-педагогічний факультет, навч. корпус № 3, ауд. 308, вул. Героїв Оборони, 15, м. Київ, Україна, 03041. Роб. тел.: 0-44-527-83-63.

До участі у  конференції запрошуємо вчених, аспірантів, магістрантів, викладачів вищих навчальних закладів.

Тези доповідей публікуватимуться у матеріалах конференції.

Наукові статті (від 8 до 12 сторінок) публікуватимуться у Науковому віснику Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Серія «Педагогіка, психологія, філософія» – (фахове видання з педагогічних наук), зареєстрована в таких міжнародних інформаційних та наукометричних базах, як Science Index (РІНЦ), Academic Resourse Index, Research Bib, BASE, Polska Bibliografia Naukowa, Google Scholar, Jifactor. ISSN (онлайн) 2413-5321. Має імпакт-фактор.

Серія «Філологічні науки» (фахове видання з філологічних наук) зареєстрована в таких міжнародних інформаційних та наукометричних базах, як  Index Copernicus Science Index (РІНЦ), Academic Resourse Index, Research Bib, BASE; Polska Bibliografia Naukowa; Google Scholar; Electronic Journals Library; Journal Index.net; Elektronische Zeitschriftenbibliothek (EZB); Bibliothekssystem Universitat Hamburg; Saarländische Universitäts- und Landesbibliothek; Universitätsbibliothek Leipzig; Wissenschaftskolleg zu Berlin; ZBMED – Leibniz Information Centre for Life Sciences; LIVIVO; Staats- und Universitätsbibliothek Dresden (SLUB); Wissenschaftszentrum Berlin für Sozialforschung (WZB).ISSN (print): 2413-5305, ISSN (online): 2410-9401. Має імпакт-фактор.

Серія «Гуманітарні студії (фахове видання з філософських наук) Index Copernicus, Google Scholar, Academic Resourse Index. ISSN 2518-7317 (Online), ISSN 2518-1076 (Print).Має імпакт-фактор.

Вимоги до оформлення статей на сайті гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України.

Мови конференції: українська, російська, англійська, польська, німецька.

Передбачено роботу таких секцій:

Для участі в роботі всеукраїнської науково-практичної конференції потрібно надіслати електронною поштою до організаційного комітету заповнену заявку тези, копію квитанції (фото, скановане) про сплату організаційного внеску необхідно надіслати (з позначкою «конференція») до 15 лютого 2018 р. на e-пошту: ukr_eng_kaf@ukr.net; semashko.tat@ukr.net.

Назва файлу повинна містити прізвище доповідача із вказівкою: для заявки – Заявка (наприклад, Romanjuk_zajavka.doc), для тез – Тези (наприклад, Romanjuk_tezy.doc)

Унесеннятем доповідей у програму конференції проводитиметься за рішенням організаційного комітету.

Обсяг тез – до 3-х сторінок, текстовий редактор Microsoft Word for Windows у вигляді файлу з розширенням *.doc, *.docx, *.rtf, орієнтація – книжкова (А-4), поля – ліве 25 мм, решта – 20 мм; кегель – 14, міжрядковий інтервал – 1,5. Сторінки не нумеруються. У тезах не повинно бути переносу слів та макросів. Праворуч – прізвище, ім’я, по батькові автора, науковий ступінь, вчене звання, повна назва установи, де працює або навчається автор. 

Назву тез друкувати через один міжрядковий інтервал посередині рядка (великими літерами, без крапки в кінці): шрифт Times New Roman, кегль 14, жирний.

Взірець оформлення

РОМАНЮК Оксана Дмитрівна,
кандидат філологічних наук, доцент, Національний університет біоресурсів і природокористування України (Київ)

ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ТА КОМУНІКАТИВНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ МОВНИХ ОДИНИЦЬ У ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ

Текст тез

Література (за потреби)

Учасники конференції сплачують організаційний внесок у розмірі 150 грн., що передбачає видання програми та збірника матеріалів конференції. 

Доктори наук, які одноосібно беруть участь у роботі конференції, не сплачують оргвнесок.

Оргвнесок потрібно перерахувати за такими банківськими реквізитами:

Банк одержувача: ПриватБанк

Поточний рахунок одержувача: 29244825509100  ОКПО: 14360570

МФО банка одержувача: 305299

Прізвище, ім’я, по батькові: Васильківський Ілля Павлович

Призначення платежу: поповнення карткового рахунку 4149 4991 0219 0764

Оргкомітет сприяє розміщенню учасників у готелях м. Києва за індивідуальним запитом. Проживання і харчування за рахунок учасників.

Національний університет біоресурсів і природокористування України
м. Київ, вул. Генерала Родімцева, 19, навч. корпус № 1, к. 11

Телефони:    +380-67-505-20-60 – Костриця Наталія Миколаївна

                  + 380-67-809-22-31 – Амеліна Світлана Миколаївна

                  +380-67–956–47-74 – Семашко Тетяна Федорівна

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

НАУКОВИЙ ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ УКРАЇНСЬКОГО ШІСТДЕСЯТНИЦТВА

ІНСТИТУТУ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

ПРОВОДИТЬ МІЖНАРОДНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ

«ТВОРЧІСТЬ ВАСИЛЯ СТУСА І СУЧАСНІСТЬ»

(З НАГОДИ 80-РІЧЧЯ ПОЕТА)

Захід відбудеться 16 січня 2018 року о 12:00

в Інституті літератури  ім. Т. Г.  Шевченка  НАН  України

(вул. Михайла Грушевського, 4, третій поверх, зала засідань) 

Передбачена участь із доповідями:

Алессандро Акіллі,  PhD,  лектора  україністики  Центру  Миколи  Зерова Університету Монаша (Мельбурн)

«Ще раз про інтертекстуальність Стусової поезії (на прикладі одного мотиву у вірші “Рушай убік, де справжній край душі”)»

Сергія Цікавого, кандидата філологічних наук, доцента кафедри теорії та історії української і світової літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса (Вінниця)

«Специфіка просторових рамок у прозі Василя Стуса»

Галини Колодкевич, кандидата філологічних наук, доцента кафедри теорії та історії журналістикиКиївського міжнародногоуніверситету

«Конструювання образу Василя Стуса сучасним українським мистецтвом та  масовою культурою»

Тетяни Михайлової, кандидата філологічних наук, молодшого наукового співробітника відділу світової літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

«Проза Василя Стуса та Франца Кафки: компаративне прочитання»

БогданаТокарського, аспіранта кафедри славістики Кембриджського університету 

 «До проблеми ставання собою у “Палімпсестах” Василя Стуса»

На захід також запрошено дисидента-правозахисника Василя Овсієнка та Дмитра Стуса.

Модератор – доктор філологічних наук,

професор, керівник Центру

                                                                           Л. Б. Тарнашинська

ДО УЧАСТІ В ОБГОВОРЕННІ ЗАПРОШУЮТЬСЯ ВСІ ОХОЧІ

Міністерство освіти і науки України

Київський національний лінгвістичний університет

Кафедра теорії та історії світової літератури імені проф. В.І.Фесенко

оголошує про проведення   

ІІ міжнародної наукової конференції

на пошану професора Валентини Іванівни Фесенко

15-16березня 2018 року

 Кафедра теорії та історії світової літератури КНЛУ має за честь продовжувати справу провідного українського літературознавця Валентини Іванівни Фесенко, чий внесок у розвиток сучасної науки про літературу важко переоцінити.

        Кафедра започаткувала багаторічний проект, присвячений продовженню та розгортанню наукових ідей Валентини Іванівни: раз на чотири роки  збирати науковців навколо тем, що формували простір наукових зацікавлень професора В.І. Фесенко.

Тематичні вектори конференції визначені науковими зацікавленнями Валентини Іванівни, які охоплювали історію світової літератури, теорію та порівняльне літературознавство. Валентина Іванівна  роками займалася літературою ХІХ ст. (читала курси літератури романтизму та другої половини ХІХ – поч. ХХ ст., підготувала підручник з літератури французького романтизму). Література католицького ренесансу займала особливе місце в полі головних інтересів професора Фесенко. Зацікавлення історією літератури органічно поєднувалося з увагою до нових тенденцій у французькій літературі (розробила навчально-методичний посібник з французької літератури початку ХХІ ст.). Більшість провідних ідей сучасного французького літературознавчого дискурсу та художньої літератури входили до українського наукового континууму саме завдяки Валентині Іванівні.

Теоретико-літературний смак професора В.І. Фесенко корелював з постійно актуальними питаннями гуманітаристики: наратологія, інтермедіальність (література – живопис, література – кінематограф), проблеми письма про Себе (теорія фікціональності / автофікціональності, жіночого письма).

З огляду на це в межах конференції плануються такі тематичні вектори:

·       Література романтизму: погляд із ХХІ ст.

·       Французька література в контексті світової.

·       Місце та значення християнської художньої літератури в контексті пошуків ідентичності.

·       Інтермедіальний дискурс: взаємодія слова та візуального образу, слова та музики/танцю/жесту.

·       Фікціональність і автофікціональність: теоретичні проблеми та художні варіації.

·       Літературні тенденції сьогодення: перечитування традиції. 

·       Франкофонія та подвійна мовна ідентичність.

Матеріали конференції будуть опубліковані в «Сучасних літературознавчих студіях» (Випуск 15). 

Заявки для участі в конференції надсилати до 1 лютого 2018 року на адресу кафедри svitlit1@gmail.com.

ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ 

У  ІІ міжнародній науковій конференції

на пошану професора Валентини Іванівни Фесенко

 (прохання вносити відповідні дані у клітинки таблиці)

Назва доповіді:

Резюме/анотація доповіді (500 - 1000 зн. без пробілів):

Потреба у запрошенні (потрібне підкреслити):

o   Прошу надіслати паперовий оригінал офіційного запрошення

o   Прошу надіслати електронний варіант (скан) офіційного запрошення

o   Офіційного запрошення не потребую

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

 Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Кафедра української літератури

Німецько-українське наукове об’єднання ім. Ю. Бойка-Блохина (Мюнхен, Німеччина)

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Херсонський державний університет

Запрошуємо до участі в Міжнародній науковій конференції  «Українська література в загальноєвропейському контексті», яка відбудеться  19-21 квітня 2018 року на базі кафедри української літератури ДВНЗ «Ужгородський національний університет». Конференція присвячена 80-річчю від дня народження доктора філологічний наук, професора  Лідії Григорівни Голомб.

Напрямки роботи конференції:

1.     Українська література: історія, сучасний стан, перспективи розвитку.

2.     Поетика літературного твору.

3.     Краєзнавство, фольклористика.

4.     Мова художнього твору.

5.     Теоретичні засади та світовий контекст української літератури.

6.     Методика викладання української літератури в навчальних закладах.

7.     Лідія Голомб – літературознавець.

Регламент роботи конференції:

19.04.2018 р. – реєстрація учасників, відкриття конференції, пленарне засідання, секційні засідання;

20.04.2018 р. – секційні засідання, заключне пленарне засідання, культурна програма;

21.04.2018 р. – від’їзд учасників конференції.

Для участі в конференції необхідно до 20 лютого 2018 року надіслати на електронну адресу oksana-kuzma@ukr.net 

·        анкету (Додаток 1);

·        текст статті, оформлений відповідно до вимог (для тих, хто бажає мати публікацію);

·        відскановану рецензію наукового керівника (для учасників, які не мають наукового ступеня);

·        копію чека про оплату організаційного внеску (200 грн.). Організаційний внесок включає в себе витрати на видання програми конференції, сертифіката учасника, технічне та інформаційне забезпечення заходу.

 Про включення теми доповіді до програми конференції та статті до збірника «Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства» учасники будуть повідомлені до 20 березня 2018 року. Оплата за публікацію матеріалів здійснюється після цього повідомлення. Статті докторів наук друкуються безкоштовно.

Організаційний внесок (200 грн.) та оплата публікації статті (40 гривень за сторінку) сплачуються на рахунок у Приватбанку 5168757341733741 на ім’я Козик Мар’яни Іванівни.

Статті учасників конференції будуть опубліковані у збірнику наукових праць “Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства”, включеному до Переліку наукових фахових видань України (наказ МОН України № 820 від 11 липня 2016 р.).

Приймаються до друку лише наукові статті, у яких є такі необхідні елементи:

-          постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями;

-          аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання зазначеної проблеми і на які спирається автор, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується стаття;

-          формулювання мети дослідження;

-          виклад основного матеріалу;

-          висновки з новим обґрунтуванням подальших розвідок у цьому напрямку.

Вимоги до оформлення публікації:

·         текст оформляється в редакторі Word 2003 (TimesNewRoman, 14 pt, інтервал 1, 5, абзацний відступ – 1, 2), усі поля 2 см;

·         інформація про УДК розташовується у верхньому лівому кутку.

·         ім’я та прізвище автора вгорі з правого боку сторінки (через рядок від УДК) напівжирними літерами, у дужках звичайним курсивом назва міста, де працює автор;

·         відцентрована назва статті друкується напівжирними великими літерами;

·         під назвою статті – анотація українською мовою реферативного змісту (2 абзаци), а також ключові слова (5-7 термінів);

·         у тексті посилання подається у квадратних дужках, де перше число вказує номер посилання, а друге – сторінку джерела, звідки взято цитату [9, с. 147];

·         список літератури подається через рядок після тексту статті під заголовком Список використаної літератури в алфавітному порядку й оформляється згідно з вимогами державного стандарту (Бюлетень ВАК України, № 3, 2008. Форма 23, с. 9–13), наприклад:

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.       Давидюк В. Ф. Первісна міфологія українського фольклору / Віктор Феодосійович Давидюк. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2005. – 310 с.

2.       Ковтун Н. М.  Архетип як історико-філософський феномен / Н. М. Ковтун // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І.Франка. – 2007. – № 32. – С. 8-12.

·         ілюстративний матеріал друкується тільки курсивом;

·         після списку літератури подається анотація іноземною (англійською, німецькою або французькою) мовою із зазначенням прізвища та ініціалів автора, назви статті та ключових слів (5–7 термінів) (аналогічно до варіанту українською мовою);

·         після анотацій подаються відомості про автора (прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання, місце роботи, посада, домашня адреса, телефон);

·         обсяг статті – від 8 до 12 сторінок.

Оргкомітет залишає за собою право відхиляти матеріали, надіслані після вказаної дати, а також ті, які не відповідають тематиці конференції та вимогам до їх оформлення.

Проїзд, проживання та харчування – за рахунок учасників. Оргкомітет сприяє розміщенню учасників конференції в готелях м. Ужгорода за індивідуальним запитом. 

       Контактні телефони:

§    050 603 42 55 – Кузьма Оксана Юріївна, доцент кафедри української літератури

§    066 267 03 56 – Козик Мар’яна Іванівна, ст. лаборант кафедри української літератури

Оргкомітет конференції

Додаток 1

Заявка

на участь у Міжнародній науковій конференції

«Українська література в загальноєвропейському контексті»

Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Відділ історії української літератури (X-XVIIIcт.)

6 грудня 2017 р.  відбувся науковий семінар

ПРОТОТЕКСТ / ТЕКСТ / КОНТЕКСТ  ЯК ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ  СТРАТЕГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ  УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Х – ХVІІІ СТ.

Модератор семінару  –  М.М.Сулима

Виголошено доповіді:

Віра Сулима  Прототекст, текст, контекст  у вимірах теорії літератури та літературної медієвістики  

Юрій Пелешенко    Основні проблеми дослідження українських середньовічних літературних текстів  

Роман Кисельов  Загальноєвропейський та  місцевий контекст могилянських курсів риторики

Руслан Ткачук  Еклезіологія Івана Дубовича в контексті загальної унійної проблематики

Геннадій Нога  Листи Григорія Сковороди в контексті філософії і повсякденності

Ярослав Мишанич  Григорій Сковорода: текст та історія в дослідженнях Юрія Барабаша

Юлія Григорчук  Сковородинський інтертекст у романі «Рай» Василя Барки

Ірина Бріжицька  Проблема вибору життєвого шляху (порівняльний аналіз Житія Олексія, чоловіка Божого та оповідання Марії Проскурівни "Олексій, Божий чоловік")

Юлі Соколюк  Життя і смерть українського селянина (За матеріалами метричних книг Київської губернії Сквирського повіту та прози Шевченка) 

Микола Сулима  До питання про прототекст одного відомого сюжету в українській літературі

1.     Як ви оцінюєте стан дослідження проблематики українського шістдесятництва? Які лакуни, на вашу думку, потребують подальшого дослідження та поглибленого осмислення?

2.     Українське шістдесятництвоVSімперська культура: якими, з погляду сьогодення, були здобутки і втрати?

3.     Яка роль українського шістдесятництва в утвердженні національної ідеї?

4.     Чи справді «гріх» національної заангажованості є настільки драматичним для поетики шістдесятництва, як це намагаються представити окремі дослідники?

5.     Українське шістдесятництво як інакомислення та «дозвільна» політика влади: уроки, передбачення, застороги.

6.     На вашу думку, нові дослідження з  проблематики шістдесятництва «працюють» на міфологізацію чи деміфологізацію цього явища?

7.     Наскільки органічною чи штучною була/є теза щодо шістдесятництва як боротьби «батьків і дітей», наскільки відповідала вона природі цього явища і чи не має вона продовження зі знаком мінус у наступних поколіннях?

8.     Чи поділяєте ви думку про спадкоємність літературного процесу – навіть у випадку, якщо наступники демонстративно відмежовуються від попередників?

9.     Чи живі в нашому суспільстві ідеали шістдесятництва?

10.   Чим, на вашу думку, викликане поступове згасання інтересу наших сучасників до цього явища? Чи, на вашу думку, це не так?

Запрошуємо до відкритої дискусії!

ВІДПОВІДІ:

Алессандро Акіллі, PhD, Lecturer in Ukrainian Studies, Monash University, Australia

Галина Іванівна Хоменко, канд.філ. наук, доцент кафедри  української та світової літератури Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди

Олексій Вікторович Зарецький, кандидат філологічних наук, культуролог, громадський діяч

Марина Володимирівна Юр, кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник  Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України