24 червня 2017 року команда Інституту літератури взяла участь у масштабному фестивалі YouthDay, присвяченому Дню Молоді. Фестиваль відбувався у Маріїнському парку, серед учасників були представники громадських молодіжних ініціатив, освітніх проектів, були також представники спортивних організацій. В рамках фестивалю відбувався також лекторій, присвячений стартапам. У фестивалі брала участь молодіжна ініціатива «Наукові пікніки», і в рамках цього проекту й були проведені майстер-класи Інституту літератури.

Галина Карпінчук провела практикум «Скрипторій», на якому учасники могли навчитися писати давньоруські літери, а також дізнатися багато про історію давньоруської книги. Тетяна Михайлова провела майстер-клас із візуальної поезії, а також практикум з аналізу художнього фрагменту тексту. Ольга Блик провела інтерактивний майстер-клас «Цікаві факти про українських пиьсменників», на якому учасники могли дізнатися маловідомі факти з життя українських класиків. Катерина Годік та Ірина Скакун провели літературну гру, яка викликала справжній захват не лише в учасників, а й в організаторів фестивалю. У цій літературній вікторині учасники могли прочитати по пам’яті вірші, освіжити свої знання зі світової літератури, а також виграти солодкі призи.

В цілому, локація Інституту літератури викликала в учасників жваве зацікавлення, крім того, ми отримали багато подяк, як від дітей, так і від їхніх батьків.

Ольга Блик, м.н.с. відділу історії української літератури

Хмельницька-гуманітарно-педагогічна академія

Кафедра української мови та літератури

Запрошуємо Вас до участі в проведенні Всеукраїнської заочної науково-практичної конференції «Інновації в сучасній філологічній науці» (до 115-річчя з дня народження академіка Григорія Костюка), яка відбудеться 25 жовтня 2017 року

Планується розгляд наукових проблем:

1.                Внесок Г.О. Костюка в розвиток літературознавчої думки ХХ століття.

2.                Теоретико-методологічний аспект сучасного українського літературознавства:  нові підходи в осмисленні науки про літературу.

3.                Художньо-образна парадигма символів як уособлення необмеженого смислу в сучасному потрактуванні дослідників.

4.                Атрибутивні властивості літературного дискурсу (комунікативність, процесуальність, хронотопічність, соціальність, ідеологічність, інтертекстуальність).

5.                Дискурс національної ідентичності й історико-літературний метадискурс.

6.                Проблеми рецепції та інтерпретації прози nonfiction.

7.                Елокуційне (словесне) оформлення думки в художньо-мовній практиці сучасних письменників.

8.                Інноваційні технології викладання української та іноземної філології в загальноосвітній і вищій школі.

Планується видання матеріалів у фаховому збірнику «Філологічний дискурс». Статті просимо надсилати за адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. або Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.    Тел. для зв'язку 0988708134 – Крищук Валентина Леонідівна; 0961103373 – Мацько Віталій Петрович.

Загальний обсяг однієї публікації від 8 до 15 сторінок.

Робочі мови конференції: українська, польська, англійська, німецька.

Умови участі:

Заповнити та надіслати заявку на участь у конференції та доповідь, оформлену відповідно до вимог ДАК, на вказану електронну адресу. У заявці вказується прізвище, ім’я, по батькові, назва навчального закладу, науковий ступінь, вчене звання, посада, електронна адреса, номер телефона, поштова адреса чи номер відділення Нової пошти (місто). Оргкомітет приймає статті, які набрані у редакторі Microsoft Word у вигляді комп’ютерного файла Times New Roman, кегель – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, усі поля сторінки – 20мм. Список літератури – в алфавітному порядку. Анотацію англ. мовою (4-5 речень) та ключові слова (5-7 слів чи словосполучень) подавати після списку літератури. Назви надісланих документів повинні відповідати прізвищу автора публікації, наприклад (Бондар_Заявка, Бондар_Стаття).

Одноосібна стаття доктора наук друкується безкоштовно.

Відповідальність за зміст та достовірність інформації статей несуть автори. Вартість публікації – 30 грн. за сторінку. Кошти надсилати після додаткового повідомлення про прийняття статті до друку (банківські реквізити надішлемо окремо кожному авторові). Поштові витрати оплачує автор.

ОРГКОМІТЕТ

14-16 червня в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка відбулася XIV Міжнародна наукова конференція молодих учених. Цей захід що два роки збирає літературознавців із різних куточків України, а також інших країн. Цього разу серед учасників були представники з Вроцлава, Запоріжжя, Києва, Луцька, Львова, Миколаєва, Ужгорода, Харкова, Чернівців та інших міст. Із вітальним словом до колег звернулися директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, академік НАН України Микола Жулинський, а також заступник директора з наукової роботи, член-кореспондент НАН України Микола Сулима.

На конференції працювало шість секцій: «Давня і класична українська література», «Документ і література», «Поезія: рецепція, типологія», «Стратегії дослідження зарубіжної літератури», «Сучасна українська література» й«Український літературний процес XX століття». Модераторами виступали знані фахівці відповідних ділянок літературознавчої науки, співробітники Інституту літератури. Завдяки ж працівницям науково-інформаційного відділу присутні мали можливість ознайомитися з новими фаховими виданнями, підготовленими науковцями Інституту за останні роки.

З презентацією Центру з дослідження літератури фентезі, а також з тематичною відкритою лекцією для учасників і гостей конференції виступила Тетяна Рязанцева, доктор філологічних наук і очільниця згаданого Центру. Доктор філософських наук у ділянці історії (Стенфордський університет), учасниця міжнародного дослідницького проекту СOURAGE (Триніті Коледж Дублін) Орися Кулик запропонувала учасникам конференції англомовний відчит «Cultural Opposition to Communism in Eastern Europe: The Epistemological Challenge of Ukraine». Обидва виступи супроводжувалися візуальними презентаціями і цікавим обговоренням. Завдяки партнерській допомозі проекту «Наукова світлиця» лекції було записано і поширено на популярному мережевому ресурсі YouTube.

Доброзичлива атмосфера, нові знайомства, жваве спілкування та обмін науковим досвідом характеризували робочі дні конференції. Завершального третього дня учасники вирушили на екскурсію «З історії київського культурного життя», яку натхненно провів відомий краєзнавець Валерій Лисенко.

Оргкомітет Міжнародної конференції молодих учених, співробітники Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка дякують усім учасникам і сподіваються на нові зустрічі та подальшу співпрацю.

РЯЗАНЦЕВА Т. М.

СКАРБИ І БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ: ВІД ПОЕЗІЇ ДО  ФЕНТЕЗІЙНОЇ ПРОЗИ

Доповідь складається з двох частин. У першій проаналізовано еволюцію фантастичних елементів у європейській наративній поезії ХІІ—ХІХ ст. та особливості інтертекстуальної взаємодії епічних і ліроепічних творів цих періодів з фентезійною прозою ХХ—ХХІ ст. У другій частині розглянуто взаємодію фентезі доби постмодернізму з метафізичною поезією XVII ст.

 СЕНЧУК І. А.

ПОЕТИКА «ІНШОСВІТІВ» У ТВОРЧОСТІ ВІЛЬЯМА Б. ЄЙТСА

Спадкоємець романтичної традиції, ірландський англомовний поет-візіонер Вільям Б. Єйтс (1865—1939) вважав поезію «записом одкровень». На його думку, «лише у поезії дано доторкнутися до таємниці» буття, а поетична уява «завжди прагне створити світ заново». Особливо чітко зв’язок із романтичною естетикою і концепцією світу прочитується у ранній творчості Єйтса – у поетичних збірках «Розпуття» (1889), «Троянда» (1893) і «Вітер в очереті» (1899), імаґінативний простір яких часто підпорядковується принципу двосвіття, а грань, що розділяє реальне, фантастичне і містичне, є ледь вловимою. У багатьох віршах цих збірок, на противагу сучасному матеріальному світу, артикульовано авторську візію «Інобуття», яке конструюється за посередництва ірландських міфо-фольклорних образів і символів, що мають архетипну природу.

Ірландці здавна вірили в існування «Іншосвіту», відмінного й віддаленого від світу людей, а все ж дотичного до нього. Непідвладний законам людського часу, ірландський «Іншосвіт» найчастіше постає як царство стародавніх богів – Туатха Де Данаан – і локалізується на трьох рівнях: на островах за морем; на дні озера; під землею, у пагорбах. Водночас це може бути й альтернативна, паралельна до світу людей, реальність, населена чарівними істотами — сідами. У ХІХ ст. для ірландців (особливо західної частини острова) фольклор і міфологія все ще зберігали, хоча й у зміненому вигляді, свою функціональність у культурному просторі, оформившись у певний комплекс уявлень, в якому «Іншосвіт» сприймався як частина Ірландії («інша», невидима, містична її складова) і слугував символом вічної юності, блаженства й умиротворення.

Мотив «Іншосвіту», в якому звичні магія і перевтілення, є одним із ключових мотивів ранньої лірики Єйтса. Це простір особливого типу, воротами  до якого слугують «туманні води». Єйтсовий «Іншосвіт» населений сідами, які виступають медіаторами між двома світами і провідниками душ смертних в іннобуття. Маркерами їхнього переходу часто слугують вітер або гроза. Важливим компонентом поетичного дискурсу Єйтса є представлення «Іншосвіту» як острова серед водних просторів – вірші «До острова серед вод», «Озерний острів Іннісфрі», «Чоловік, що мріяв про чарівний край» тощо, в яких ландшафт, виписаний через типово ірландські природні маркери (туман, вода, джерело, роса, птахи, ліс тощо), створює враження спорідненості з прадавніми силами і перетворюється на елемент сакральної національної топографії.

КРИНИЦЬКА Н. І.

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПОЕТИЧНОЇ ТА ФЕНТЕЗІЙНОЇ ТВОРЧОСТІ УРСУЛИ ЛЕ ГУЇН

Урсула Крьобер Ле Гуїн (народ. 1929 р.) – провідна представниця сучасної американської літератури, авторка науково-фантастичних і фентезійних творів, поетичних збірок і реалістичної прози,  критики і літератури для дітей, сценаріїв та перекладів.

На жаль, поетична творчість Ле Гуїн, представлена десятьма збірками, майже не відома прихильникам її фантастичного доробку в Україні, за винятком віршів у рамках прозових текстів, хоча саме ознайомлення з поезією письменниці може стати ключем до осягнення її фентезі. Простеження поетичної та прозової еволюції Ле Гуїн свідчить про те, що її фентезійні твори є продовженням тематики чи реалізацією метафор її віршів. Наголошується, що поетів і фантастів ріднить розвинене метафоричне мислення, підвищена увага до значення та звучання кожного слова й ритму фраз.

Ле Гуїн з дитинства писала вірші; в університеті вона спеціалізувалася на ренесансній поезії Італії та Франції, а у зрілому віці у критичних працях неодноразово зверталася до спорідненості поезії та фентезі. У статті «Взаємозв’язок прози і поезії» (1983), аналізуючи різні дефініції, Ле Гуїн доходить висновку, що в поезії надзвичайно важливу роль відіграє висока концентрація смислу в кожному рядку, мелодика та магія слова, а також лексика, основана передусім на іменниках (тут слід згадати, що найменування всіх елементів уявного світу – невід’ємний аспект фентезі).

Однією із основних метафор слова в доробку Ле Гуїн є камінь. Він має розмір, вагу, форму та колір, а також символізує центр, материнство, давнину, досвід, будівництво, вічність тощо. В оповіданні «Камінь, який змінив світ» (1992) відбувається реалізація цієї метафори, коли усвідомлення кольору як однієї з якостей каміння дозволяє поневоленим зовсім по-іншому побачити і традиційне мистецтво, і навіть моделі суспільних відносин – і згадати забуте слово «свобода». Ле Гуїн вірить, що силою слова можна змінити цей світ, і, можливо, тому вона спирається у своєму прагненні до суспільної гармонії не стільки на елітарну поезію, скільки на більш масову фантастичну літературу, залишаючись при цьому в кожному прозовому творі тонким і вдумливим поетом.

ТИХОМИРОВА О. В.

ПОЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЕЛЬФІЙСЬКИХ МОВ, СТВОРЕНИХ ДЖ. Р. Р. ТОЛКІНОМ

В основі створення ельфійських мов Дж.Р.Р.Толкіна, тісно пов'язаних з міфологією Середзем'я, лежить принцип фоноестетичної насолоди, що обумовлює їх поетичний потенціал. В даному дослідженні розглядаються поетичні втілення ельфійської мови (на прикладі «квен'я») як у творчості самого Толкіна, так і в низці творів інших авторів (поезія, музика, кінематограф).

НАЗАРЕНКО М. Й.

СУРМИ ФЕЙЕРІ: ПОЕЗІЯ ДЖ. Р. Р. ТОЛКІНА 1914–1917 РР. ЯК ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП СТВОРЕННЯ ВТОРИННОГО СВІТУ

1916 р. нікому ще не відомий початківець запропонував лондонському видавництву збірку віршів під назвою «Сурми Фейері» (TheTrumpetsofFaerie). З дистанції століття ці твори можна і треба розглядати в подвійному контексті: англомовної «фейричної» поезії та подальшої творчості самого Толкіна. Таким чином можна унаочнити ґенезу Аману і Середзем’я, а також простежити еволюцію стійких образів, наявних у ранній поезії Толкіна.

МОСКВІТІНА Д. А.

ФЕНОМЕН ФЕНТЕЗІ-ПІСНІ У ПОСТРАДЯНСЬКОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ

Глобальне захоплення творчістю Дж. Р. Р. Толкіна та його послідовників стало потужним натхненником креативної активності як професійних митців, так і численних аматорів. Найяскравіше вона проявилася у жанрі фентезі-пісні, що набула особливої популярності на пост-радянському культурному просторі, у середовищі так званих «рольовиків». Сьогодні на часі — наукове осмислення цього феномену, визначення його ґенези, класифікація його провідних різновидів та окреслення магістральних шляхів розвитку.

КАНЧУРА Є. О.

ПОЕТ І ПОЕЗІЯ ЯК СВІТОТВОРЧІ ЕЛЕМЕНТИ У ФЕНТЕЗІ ДОБИ ПОСТМОДЕРНІЗМУ (НА ПРИКЛАДІ РОМАНІВ ПРО ЄХО МАКСА ФРАЯ)

На прикладі комплексу творів про світ Єхо сучасного автора фентезі Макса Фрая розглядається роль поезії як основи світобудови фентезійного світу. Визначаються спільні засади поетичної та "вторинної деміургійної" творчості, зокрема звернення до несвідомого, вивільнення свідомості від впливу "побутової" реальності та стереотипів мислення, використання метафорики, образності, логіки уяви, гри та метаморфози. Підкреслюється зв'язок фентезі доби постмодернізму з метафізичною поезією. Визначається роль митця як деміурга. Дослідження доводить значущість діалогу митця та реципієнта на основі творчого резонансу, принципу плинності та мінливості, натхнення як здатності відчувати світ та відповідати йому.

21 квітня 2017 р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбувся IV тематичний семінар ЦДЛФ «Поезія у контексті метажанру фентезі». Захід об’єднав літературознавців, викладачів та студентів з Києва (Київський національний університет ім. Т. Шевченка, КНЛУ, НаУКМА, Київський університет ім. Б. Грінченка), Львова (Львівський національний університет ім. Івана Франка), Полтави (Полтавський державний педагогічний інститут ім. В. Г. Короленка), Чернівців (Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича), Запоріжжя (Запорізький державний медичний університет) та Любара (Любарська гімназія № 1).

Учасників семінару привітав заступник директора Інституту з наукової роботи, чл.-кор. НАН України, знаний медієвіст М. М. Сулима. Доповідачі висвітлювали еволюцію фантастичних елементів у європейській наративній поезії ХІІ-ХХ ст. та особливості інтертекстуальної взаємодії метафізичної лірики з фентезі-прозою переламу ХХ-ХХІ ст., розглядали інтепретацію засадничих мотивів національної міфології у поезіях В. Б. Єйтса та розмірковували про взаємодію поезії і прози у творчості У. Ле Гуїн, про осмислення постаті поета і ролі поезії у фентезі доби постмодернізму на прикладі романів Макса Фрая.

Толкінознавчий блок доповідей був представлений висвітленням ролі ранніх поезій Дж. Р. Р. Толкіна у розбудові його авторського світу, розглядом поетичного потенціалу ельфійських мов, створених письменником, й аналізом своєрідного прояву рецепції «Володаря Перснів» на пострадянському культурному просторі — феномену фентезі-пісні.

Крім того, на семінарі був презентований спільний проект науково-інформаційного відділу Інституту літератури і ЦДЛФ — бібліографія українських досліджень літератури фентезі. Робочий варіант бібліографії (близько 100 праць) представила завідувачка відділу М. А. Штолько.

Запрошуємо вас взяти участь у роботі наукового семінару:

«Історія української науки в документах»

в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Стратегічні завдання розвитку наукових бібліотек», яка проводиться Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського в місті Києві 3-5 жовтня 2017 р.

Реєстрація учасників на веб-порталі – до 10 вересня 2017 р.

Початок роботи конференції – 3 жовтня 2017 р. о 10 год. у конференц-залі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Наукові керівники семінару:

Яременко Лідія Миколаївна, директор Інституту архівознавства НБУВ, канд. іст. наук, старш. наук. співроб.

Степченко Ольга Петрівна, завідувач відділу рукописної спадщини Інституту рукопису НБУВ, канд. іст. наук, старш. наук. співроб.

Учений секретар семінару:

Вербіцька Оксана Іванівна, старш. наук. співроб. відділу історії академічної науки Інституту архівознавства НБУВ, канд. філос. наук.

Матеріали доповіді слід зареєструвати на сайті конференції. 

Термін подання  рукописів тез для опублікування у збірнику матеріалів конференції – до 20 червня 2017 р.

До розгляду приймаються матеріали, які раніше не публікувалися, обсягом 3–4 сторінки комп’ютерного тексту з наявністю індексу УДК та англійською мовою назви публікації, відомостей про автора, анотації (150 знаків) і ключовими словами (6–8 слів). Редактор Word for Windows, версія не нижче 6.0, шрифт Times New Roman, розмір 14 пт, формат А4, орієнтація книжкова. Поля: верхнє і нижнє – по 2 см. Ліве і праве – по 2 см, абзац 1 см, міжрядковий інтервал 1,5. Текст тез у форматі Word необхідно завантажити після реєстрації в поле «Стаття». Приймаються тільки ті матеріали, які повністю відповідають тематиці конференції і вказаним вимогам, мають наукове і прикладне значення. Оргкомітет залишає за собою право відбору доповідей на конференцію.

Матеріали конференції планується видати окремою збіркою до початку роботи конференції та електронний аналог розмістити на веб-сайті НБУВ.

Робочі мови конференції: українська, російська, англійська, польська.

Контакти оргкомітету семінару:

01033, м. Київ, вул. Володимирська, 62

Тел. (044) 288-14-31Вербіцька О. І.

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

           Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

(Більше про конференцію – на веб-сторінці: http://conference.nbuv.gov.ua/site/view/id/27).

Будемо раді вашій участі у конференції!

З повагою, керівники семінару

 31 травня в Інституті літератури ім. Т. Г. ШевченкаНАН України відбулися перші читання пам’яті Тамари Наумівни Денисової, ініційовані відділом теорії літератури і компаративістики Інституту літератури та Українським міжуніверситетським науково-дослідницьким шекспірівським центром.

У теплій, витонченій атмосфері зібрання, яка запанувала в залі засідань після вступного слова модераторки та натхненниці конференції Наталії Миколаївни Торкут, – доктора філологічних наук, професора, директора Українського міжуніверситетського науково-дослідницького шекспірівського центру, – лунали спогади про неординарну, шляхетну особистість Тамари Наумівни, спогади, які об’єднали її учнів, друзів, колег у особливе, «денисівське» коло, створили той настрій довіри, взаєморозуміння та взаємоповаги, високого професійного рівня, який завжди був притаманний проектам та починанням Тамари Денисової.

Із вітальним словом звернувся до учасників конференції директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, академік НАН України Микола Григорович Жулинський. Він відзначив вагомий внесок Тамари Денисової в гуманітаристику, підкреслив, що ідеяцих читаньє дуже важливою для Інституту літератури. В такий спосіб далі продовжуватиметься учнями, колегами Тамари Наумівни заснована нею наукова справа, розвиватимуться її ідеї, задуми, даватиме свої результати її дітище – центр американістики.

Микола Матвійович Сулима, заступник директора з наукової роботи  Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України також привітав гостей читань і зауважив, що ця подія була закономірною для Інституту. У своєму теплому спогаді Микола Сулима зокрема зазначив, що спільна наукова праця з Тамарою Наумівною важила дуже багато як для молодих науковців, так і для старших колег, а здобутки цієї дослідниці довгі роки лишатимуться дуже важливими як для американістики, так і для інших галузей літературознавства.

Зі зворушливою, теплою фотопрезентацією виступила донька Тамари Денисової, – Наталія Михайлівна. Учасники читань мали змогу побачити фотографії дослідниці з приватного архіву, дізнатися про цікаві і гарні моменти її яскравого життя.

Про тонку наукову роботу Тамари Денисової в літературознавчій галузі американістики повідав присутнім також Юрій Вікторович Стулов, доцент, завідувач кафедри зарубіжної літератури Мінського державного лінгвістичного університету. Юрій Вікторович наголосив на тому, що саме Тамара Наумівна, як ніхто інший, завжди ретельно опрацьовувала наукові матеріали, не оминалажодної важливої публікації. Дослідниця працювала у бібліотеках, спілкувалася з ученими різних країн: американцями, білорусами, поляками. Дуже вимогливо ставилася пані Денисова і до дисертацій. Доповідач відзначив, що сьогодні саме такого вивіреного вимогливого підходу не вистачає гуманітаристиці, і це може призвести до знецінення наукової праці та зниження якості подальших наукових досліджень. Саме робота Тамари Денисової, її висока вимогливість як до своєї праці, так і до праці інших дослідників, має бути, на думку Юрія Вікторовича, взірцем для всіх, хто сьогодні приходить у гуманітаристику.

Тетяна Василівна Михед, доктор філологічних наук, професор кафедри зарубіжної літератури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка розповіла про наукові орієнтири Тамари Денисової, відзначила, що дослідниця завжди дуже уважно ставилася до наукових зацікавлень своїх колег, рекомендуючи їм ті чи ті нові праці, які з’являлися у вітчизняних та зарубіжних виданнях.

Свої вітання учасникам читань передала також Силантьєва Валентина Іванівна, доктор філологічних наук, професор, завідувачка кафедри зарубіжної літератури факультету романо-германської філології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Її лист-спогад про дружбу і співпрацю з Тамарою Наумівною зачитала модераторка заходу.

Тамара Іванівна Гундорова, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувачка відділу теорії літератури та компаративістики Інституту літератури проаналізувала специфіку теоретичних зацікавлень Тамари Денисової. Зокрема, було відзначено, що дослідниця ніколи не прямувала за науковою модою, а часто працювала всупереч їй, завжди сміливо, безкомпромісно відстоювала свою позицію. Тонким аналізом однієї зі студій Тамари Денисової соцреалістичних часів наукової несвободи Тамара Гундорова продемонструвала мудрість, професійне прагнення до наукової істини, яке завжди відзначало праці дослідниці.

Про компаративістську діяльність Тамари Наумівни розповіла Галина Миколаївна Сиваченко, доктор філологічних наук, професор, завідувачка сектора компаративістики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. Зокрема, вона нагадала, як створювався відділ компаративістики не без участі Тамари Наумівни, – у ті часи, коли цей напрямок був малопопулярним, який внесок дослідниця зробила у його розвиток. Розповідала Галина Миколаївна і про складну роботу Тамари Наумівни в ті часи, коли державна цензура була дуже суворою, – і навіть тоді пані Денисовій вдавалося відкрито говорити про важливі досягнення світової гуманітаристики, роблячи їх доступними для широких вітчизняних наукових кіл.

Потніцева Тетяна Миколаївна, доктор філологічних наук, професор Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара виступила із професійним компаративістичним дослідженням: у найкращих вимогливих, позначених яскравою індивідуальністю«денисівських» традиціях виголосила доповідьна тему: «Американська шинель Остапа Бендера, або «Плагіатори» з Малої Арнаутської».

Висоцька Наталія Олександрівна, доктор філологічних наук, професор Київського національного лінгвістичного університету розповіла про непростий шлях відомої дослідниці в радянському літературознавстві. Коли Тамара Наумівна, долаючи ідеологічні перепони, залучала до наукового обігу маловідомі та малодоступні в радянській науці праці.

Гон Олександр Мойсейович – доцент Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка поділився з учасниками спогадами про роботу над видавничим проектом «Американські літературні студії в Україні». 

В основу тематичних напрямків роботи конференції лягли проблеми з кола широких наукових зацікавлень Тамари Денисової; зокрема: «США – Україна: трансатлантичний діалог у просторі літератури і науки», «Обрії сучасної компаративістики», «Зарубіжні літератури: погляд крізь українську оптику», «Теорія літератури та методологія літературознавчих досліджень в сучасній Україні: пріоритети, пошуки, здобутки», «Зарубіжна література в українських перекладах: історичний та теоретико-методологічний аспекти».

Надалі меморіальні читання, присвячені Тамарі Наумівні Денисовій мають стати традиційними – проводитися в Інституті літератури щодва роки; планується також упровадження наукової премії Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України імені Тамари Наумівни Денисової за визначні досягнення в галузі компаративних досліджень світової та української літератури, американістики.

Матеріал підготувала Катерина Годік,

аспірантка відділу теорії літератури та компаративістики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Міністерство освіти і науки України

Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України

Природничо-Гуманістичний Університет імені Яна Кохановського в

м. Кельце (Польща)

Університет Миколая Коперника в Торуні (Польща)

Геттінгенський університет імені Георга Августа (Німеччина)

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Кафедра германських мов і зарубіжної літератури

Запрошуємо Вас взяти участь у VІІІ Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми історичної та теоретичної поетики».

Конференція відбудеться 13-14 жовтня 2017 року в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка.

Реєстрація учасників конференції 12 жовтня з 900 до 1800 год. і 13 жовтня з 800 до 1000 год. у вестибюлі головного корпусу університету (вул. Огієнка, 61).

Матеріали публікуватимуться до початку конференції у збірнику “Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Філологічні науки”, включеному до Переліку фахових видань України з філологічних наук і проіндексованому у міжнародних наукометричних базах Index Copernicus (IC), GOOGLE SCHOLAR.

Робочі мови конференції: українська, англійська, німецька, російська, польська.

Наукова проблематика конференції

 поетика в системі літературознавчих категорій;

 індивідуальні поетики в контексті загально-культурних парадигм;

 текст, інтертекст, культура;

 літературні жанри в проекції історичної та теоретичної поетики;

 компаративістичні та інтертекстуальні виміри літератури;

 поетика і проблеми сучасної інтерпретації літературно-художніх творів.

Під час роботи конференції відбудеться засідання круглого столу "Проблеми викладання літературознавчих дисциплін у вищій школі".

Для участі в конференції просимо надіслати електронною поштою до 1 липня 2017 року заявку, в якій вказати тему, інформацію про автора (прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь і вчене звання, місце роботи, телефон) і текст доповіді обсягом 6-12 повних сторінок. Для учасників конференції без ученого ступеня обов’язкова рецензія наукового керівника. Вартість публікації – 50 грн. за сторінку (одноосібні публікації для учасників, що мають учений ступінь доктора наук, здійснюються безкоштовно), організаційний внесок – 250 грн.

ЗАОЧНА УЧАСТЬ У КОНФЕРЕНЦІЇ

Для заочної участі у конференції необхідно до 1 липня 2017 р. надіслати заявку (взірець заявки див. нижче) і текст статті (6-12 стор.), а також перерахувати організаційний внесок у розмірі 150 грн. Оргвнесок включає витрати на підготовку програми конференції (друкований та електронний варіанти), розсилку програми та збірника статей учасникам (учасникам, які не сплатили оргвнесок, матеріали не надсилаються!). Публікація статті

здійснюється з розрахунку 50 грн. за сторінку окремо. Оплата публікації та оргвнеску здійснюється після схвалення матеріалів до друку (про

що авторам буде повідомлено додатково до 1 вересня 2017 р.) – поштовим переказом на адресу:

Шулик Поліні Львівні,

кафедра германських мов і зарубіжної літератури,

факультет іноземної філології Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка,

вул. Огієнка, буд. 61, м. Кам’янець-Подільський,

Хмельницька обл., Україна, 32300;

– банківською карткою, реквізити якої будуть повідомлені в другому інформаційному листі.

Проїзд, проживання – коштом учасників.

Вимоги до змісту та технічного оформлення тексту статті:

1. Відповідно до постанови президії ВАК України від 15.01. 2003 р. № 7-05/1 „Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України” (Бюлетень ВАК України. – 2003. – № 1) наукова стаття має містити такі обов’язкові елементи:

– постановка проблеми в загальному та її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями;

– аналіз останніх досліджень та публікацій, у яких започатковано розв’язання проблеми і на які спирається автор;

– виділення не розв’язаних раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;

– формулювання мети статті (постановка завдання);

– виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

– висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок.

2. На першому рядку перед прізвищем автора в лівому кутку подається шифр УДК (звичайним шрифтом).

3. Текст набирається шрифтом “Times New Roman”, розмір – 14 пт, міжрядковий інтервал – 1,5, відступ абзацу – 1 см. Параметри сторінки: зверху, знизу, праворуч, ліворуч – 2 см.

4. У тексті не допускається вирівнювання пропусками.

5. У тексті використовується дефіс «-», який не відділяється пропусками, і тире «–» (Alt+0151).

6. Ініціали відділяються від прізвищ нерозривним пробілом (комбінація клавіш Ctrl+Shift+Пробіл).

7. Посилання на використані джерела в тексті робити за зразком [2, 364; 5, 127; 7-9], де перша цифра – номер джерела в списку використаних джерел, номер сторінки через кому, декілька джерел через крапку з комою або через дефіс.

8.За необхідності подання приміток (коментарів) до тексту вони оформлюються так: у тексті за допомогою функції “Верхний индекс” ставиться порядковий номер примітки (напр.:...1 ...2), а після тексту статті (до “Списку використаних джерел”) із заголовком «Примітки» (у центрі) наскрізною нумерацією подається текст примітки.

9.Після тексту статті (приміток) у центрі подається заголовок «Список використаних джерел» і в алфавітному порядку наводяться використані джерела (спочатку “кирилицею”, потім “латиницею”). Список використаних джерел оформлюється за вимогами ВАК (Бюлетень ВАК України. – 2009. – № 3).

10. У списку необхідно розрізняти тире та дефіс.

11. Після “Списку використаних джерел” подаються анотації – українською (250-300 знаків) та англійською мовами (1800-2000 знаків) з відповідними заголовками: “Анотація”, “Summary” та ключові слова (5-7 слів).

12. Матеріали, які не відповідатимуть вимогам, будуть відхилені.

Зразок оформлення матеріалів:

УДК

П.Г. Соломейко, О.С. Крицький

НАЗВА СТАТТІ ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ

Анотація

Ключові слова:

Текст статті

Примітки

Список використаних джерел

Summary

Key words:

Список використаних джерел (взірець)

1. Безхутрий Ю. М. Художній світ Миколи Хвильового [Електронний ресурс] / Ю. М. Безхутрий. – Режим доступу: http://wwwphilology.

univer.kharkov.ua/nauka/e_books/Bezkhoutry.pdf.

2. Земская Е. А. Современный русский язык. Словообразование: учебное пособие / Елена Андреевна Земская. — [3-е изд., испр.] – М. : Флинта, 2006. — 328 с.

3. Каракуця О. М. Фразеологізми української мови з компонентом душа (структурно-семантичний, ідеографічний, лінгвокультурологічний аспекти): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец.: 10.02.01. «Українська мова» / О. М. Каракуця. – Харків, 2002. – 19 с.

4. Слинько І. І. Синтаксис сучасної української літературної мови: Проблемні питання: [навч. посібник] / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К. : Вища шк., 1994. – 670 с.

5. Ужченко В. Д. Нові лінгвістичні парадигми «концепт – фразеологізм – мовна картина світу» / В. Д. Ужченко // Східнословянські мови в їх історичному розвитку: збірник наукових праць. – Запоріжжя, 2006. – С. 146–151.

6. Щукин В. Заметки о мифопоэтике «Грозы» [Электронный ресурс] / В. Щукин // Вопросы литературы. – 2006. – № 3 (май-июнь). – Режим доступу :

http://magazines.russ.ru/voplit/2006/3/shu6-pr.htm1.

7. Evans V. Cognitive Linguistics. An Introduction / V. Evans, M. Green. – Edinburgh : Edinburgh University Press, 2006. – 830 p.

Контакти: тел.: 0384933361; 0973920157, 0503764701(Шулик Поліна Львівна)

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Заявка

на участь у VІІІ Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми історичної та теоретичної поетики»

13-14 жовтня 2017 р., м. Кам’янець-Подільський

Прізвище, ім’я та по батькові___________________________________________________

Назва статті:__________________________________________________________________

Наукова проблематика:_________________________________________________________

Установа:_____________________________________________________________________

Посада:________________________________________________________________________

Вчене звання, науковий ступінь:_________________________________________________

Поштова адреса: (для учасників з України № відділення «Нової пошти»________________

E-mail:_______________________________________________________________________

Телефон:_____________________________________________________________________

Очна / заочна участь___________________________________________________________

Участь у культурній програмі___________________________________________________

Учасники можуть самостійно забронювати номер в одному з готелів міста.

Культурна програма включає екскурсію по місту, екскурсії в Кам’янець-Подільську та Хотинську фортеці.

6 червня 2017 року відбувся шевченкознавчий семінар, присвячений пам’яті Віктора Дудка - багатолітнього співробітника Інституту літератури, відомого дослідника історії української літератури ХІХ - початку ХХ ст. З вітальним словом виступив заступник директора Інституту літератури Микола Сулима, запропонувавши своє бачення особливої ролі та авторитету Віктора Дудка серед науковців. Відтак доповіді про різні аспекти багатогранного доробку дослідника виголосили О. Боронь і О. Федорук, з інших проблем шевченкознавства - П. Гриценко і Р. Харчук. Спогадами про унікальні професійні та високі людські якості Віктора Дудка поділилися його рідні і колеги: Оксана Супронюк, Сергій Гальченко, Володимир Кузьменко, Ніна Бернадська, Галина Бурлака, Інна Булкіна, Григорій Грабович, Сидір Кіраль, Тетяна Третяченко та інші.

1 червня 2017 року в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ відбувся Віршознавчий семінар «Український тонічний вірш: Дк, Тк, Акц, Вв», організований Відділом теорії літератури і компаративістики. Захід має понад десятиліття новітньої історії, адже є логічним підхопленням традиції Віршознавчих семінарів, відновлених д. ф. н., проф. КНУ ім. Т. Шевченка Н.В. Костенко 2006 р. в КНУ.

За окреслений період вийшло друком шість збірників Віршознавчих семінарів, що були присвячені корифеям віршознавства, проблемам перекладу та питанням пародії і гумору в поезії: пам’яті Михайла Леоновича Гаспарова (2006); пам’яті Галини Кіндратівни Сидоренко (2008); з нагоди 90 річчя від дня народження Ігоря Качуровського (2009), а також на його спомин (2015); «Вірш у системі перекладу» (2010); «Веселе віршознавство» (2014).

Семінари виявили потребу у Всеукраїнських наукових заходах, на яких дослідники могли б обговорювати дискусійні питання віршознавства. Так, з ініціативи Вікторії Афанасьєвої (Гагари), тоді студентки КНУ ім. Т.Г. Шевченка, поряд із семінарами почали проводитися віршознавчі конференції. На сьогодні таких конференцій налічується п’ять: у Києві («Українське віршознавство ХХ – початку ХХІ століть. Здобутки і перспективи розвитку», 2009; «Українське віршування в контексті європейської віршової культури», 2015); Чернівцях («Актуальні проблеми сучасного віршознавства. Всеукраїнська наукова конференція, присвячена ювілеєві доктора філологічних наук, професораНаталії Василівни КОСТЕНКО», 2011; «Українська версифікація: питання історії та теорії.Всеукраїнська наукова конференція, присвячена ювілеєві доктора філологічних наук, професора Наталії Василівни КОСТЕНКО», 2016); Луцьку («Мова і вірш», 2013).

За матеріалами конференцій опубліковано збірники наукових праць, а також колективну монографію «Український дольник» (2013). Віршознавчий семінар «Український тонічний вірш: Дк, Тк, Акц, Вв» – підготовчий щабель до написання колективної монографії «Українське тонічне віршування: тактовик і акцентний вірш», тому чимало доповідей було присвячено саме тактовику, його метричному статусу і ритмічним формам у поезії ХХ – ХХІ ст. Особливо приємно відзначити унікальне чуття ритму молодих дослідників – аспірантів і студентів КНУ ім. Т.Г. Шевченка – та наукову виваженість і статистичну обґрунтованість у віршознавчих розвідках наймолодших віршознавців.

Сподіваємося, що Віршознавчі семінари та конференції матимуть тривалу історію і в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка. Дискусійних питань іще чимало, тож заохочуємо всіх зацікавлених – киян і іногородніх – долучатися до наукових пошуків.