Інститут літератури

Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка

НАН України

30 листопада 2017 р. презентує книгу архієпископа Ігоря Ісіченка

«Війна барокових метафор. “Камінь” Петра Могили проти “підзорної труби” Касіяна Саковича»

( Харків: Акта, 2017).

Початок о 13 годині в залі засідань Інституту (Київ, вул. Грушевського, 4, 3-й поверх).

У заході участь беруть:

Архиєп. Ігор Ісіченко, М.Г.Жулинський, М.М.Сулима, Ю.В.Пелешенко, Р.Є.Кисельов, В.І.Сулима

22 листопада 2017 Центр з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України провів семінар "Національна своєрідність української  літератури фентезі" Частина І  Прото-фентезі: фантастичні та містичні елементи у творах української літератури давнього і класичного періоду.

ПРОГРАМА:

Привітання від Дирекції Інституту літератури

Вступне слово: Рязанцева Т. М. (Київ, ІЛ НАНУ ім. Т. Г. Шевченка)

БЛОК 1. Давня українська література

Пелешенко Ю. В.

(Київ, ІЛ НАНУ ім. Т. Г. Шевченка)

Елементи фантастики в українській середньовічній літературі.

Білоус П. В.

(Житомир, ЖДУ ім. І. Франка)

Квест як домінанта у паломницькій прозі

БЛОК 2. романтизм

Стужук О. В.

(Київ, ІЛ НАНУ ім. Т. Г. Шевченка, НАУКМА)

Фантастика у баладах Т. Г. Шевченка

БЛОК 3. Модернізм

Кирилюк С. Д.

(Чернівці, ЧНУ ім. І. Федьковича)

Людина у світі та світ у людині:

елементи фантастичного у творчості Ольги Кобилянської

Левченко Г. Д. 

(Житомир, ЖДУ ім. І. Франка)

Структурно-семантичні функції мотиву сну в філософських поемах Івана Франка

НАУКОВИЙ ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ

УКРАЇНСЬКОГО ШІСТДЕСЯТНИЦТВА

ІНСТИТУТУ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

запрошує на відкриту дискусію

«…І ЗНОВУ ПРО ШІСТДЕСЯТНИЦТВО: ДОСВІД (ПЕРЕ)ОСМИСЛЕННЯ»

Перспективи подальшого дослідження українського шістдесятництва обговорюватимуться в контексті виходу другого тому, книги І «Літературні дискусії другої половини ХХ століття» академічного видання – антології «Українська літературна критика ХХ століття» (науковий редактор В. Дончик, упорядники та автори приміток Т. Головань і Н. Єржиківська).

Захід відбудеться  28 листопада о 15:00 в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (вул. Грушевського, 4, 3-й поверх, зала засідань).

Модератор – доктор філологічних наук, професор Л. Б. Тарнашинська

До участі у відкритій дискусії запрошуються усі бажаючі.

№ 133/53                                                                              16.10.2017 р.

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у ІХ Міжнародному конгресі україністів!

ІХ конгрес МАУ відбудеться з 25 по 28 червня 2018 р. у Києві.

Увазі учасників конгресу пропонується такий перелік наукових напрямів і тем:

1. Українське мовознавство: стан і перспективи

–   Удержавлення української мови

–       Граматика ХХІ століття: зміна лінгвонаукових парадигм

–   Сучасна лексикографія: виклики сьогодення

–   Питання сучасної мовної інтерференції

–       Мовна картина світу та її концептуальне  наповнення

–       Комп’ютерні технології у мовознавстві

–   Історія української мови: у пошуках нових парадигм

2. Українська література як духовно-естетичний досвід нації

–  Українська література в колоніальному й постколоніальному контексті

–       Рецепція–комунікація–традиція в порівняльному літературознавстві

–       Інтертекстуальність сучасної української літератури

–       Східноєвропейський і західноєвропейський культурний простір в  українській літературі

3. Переклад як міжкультурна комунікація

–  Види перекладу. Художні переклади українською та іншими мовами

4. Історія України: новітні аспекти осмислення

5. Українська політологічна думка в європейському та загальносвітовому контексті

–   Російська агресія проти України через окуляр ментальності українців

–   Політичні ідентичності в Україні

–   Україна і українці в оціночних судженнях представників західної цивілізації Політичний регіоналізм в Україні

–   Українська політична еліта: цінності й пріоритети українських політичних партій

6. Культурні та наукові надбання української діаспори

7. Сучасні димензії  філософських знань

 – Екологічна етика та природовідповідність

–  Філософська антропологія

8. Міждисциплінарні аспекти сучасної  фольклористики

9. Українська художня культура і світ

  – Українське мистецтвознавство в контексті сучасних гуманітарних   знань

–       Фундаментальні академічні історичні та енциклопедичні видання як база українознавчих досліджень

–       Український театр крізь призму синтезу мистецтв

–       Сучасний соціокультурний процес у фокусі екранних мистецтв

10. Етнокультура: історична ретроспектива та сучасні глобалізаційні виклики

– Суспільні та культурні аспекти різночасових міграцій; проблеми інтеграції в  нове суспільство

–       Між етнологією та соціальною і культурною антропологією

–       Музеєзнавство

–       Роль народної культури в розвої національної в минулому і в сучасності

11. Релігійна культура України: роль різних конфесій у сьогоденні

12. Роль педагогіки в реформуванні сучасної освіти

–  Сучасна реформа освіти: підготовка і реалізація

–       Осучаснення контенту навчальної літератури середньої та вищої школи

13. Нові археологічні пошуки

Міждисциплінарні теми:

14. Культура. Нація. Національна ідентифікація

15. Сучасні українські мас-медіа та Інтернет-простір

16. Інтепретації хронотопу в сучасній українській гуманітаристиці

17. Українсько-кримськотатарські культурні та наукові зв’язки в умовах анексії півострова

18. Парадигми усної  історії

У рамках ІХ Міжнародного конгресу україністів відбудуться також круглі столи та наукові конференції:

1. Українці та їх сусіди: контакти і конфлікти

2. Суспільні та гуманітарні науки в системі НАН України: структура, завдання та напрями, персоналії (до 100-річчя заснування Академії наук)

3.Творчість Миколи Костомарова (1817–1885)

4. Творчість Пантелеймона Куліша (1819–1897)

5. Визвольні змагання українців: проекція на сучасність (до 100-річчя проголошення Української Народної Республіки

6. Причини, перебіг та наслідки Голодомору 1932–1933 років: до 85-ої річниці трагедії

7. Техногенні та гуманітарні катастрофи в історії людства. Уроки Чорнобиля

8. Вітчизняна та зарубіжна україністика: сучасний дискурс

     –   Роль україністики в оновленні гуманітаристики

–       Українська мова як іноземна: осередки, програми, навчальні матеріали

9. Культурне пограниччя: проблеми конструювання ідентичностей і міжетнічні взаємовпливи

10. Українські Майдани: їх наслідки, уроки, майбутнє

Тривалість виступу – 15 хвилин

Назви секцій та круглих столів тематичних конференцій ІХ Конгресу МАУ можуть корегуватися й уточнюватися в процесі підготовки. Відповідні пропозиції буде вивчено та враховано оргкомітетом.

Щодо порядку участі в роботі Конгресу  повідомляємо таке:

Заявки на участь у Конгресі просимо надсилати до 25 травня 2018 р. на поштову (м. Київ, вул. Грушевського, 4, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України) або електронну адресу оргкомітету  (mau-nau@ukr.net).

Робочі мови Конгресу – українська, російська та англійська

Матеріали Конгресу будуть опубліковані після закінчення заходу у вигляді тематичних книг. Для публікації статей необхідно надіслати їх електронний варіант на вказану адресу оргкомітету Конгресу.

Вимоги до оформлення статей для публікації:

Розмір – від 10 до 15 сторінок.

Матеріали приймаються у форматі Microsoft Word, гарнітурою Times New Roman, 14 пунктів, міжрядковий інтервал – 1,5; поля: зліва – 2,5 см, справа, зверху  і знизу – по 1,5 см.

Ім’я та прізвище автора (авторів) вказується у верхньому правому куті. Назва статті – посередині, жирним шрифтом.

На початку статті подається коротка анотація і ключові слова українською, російською та англійською мовами.

Посилання на літературу в тексті подавати у квадратних дужках (через кому після номера джерела вказується сторінка), наприклад: [3, с. 98].

Список використаної літератури подається в кінці статті в алфавітному порядку і оформлюється відповідно до вимог публікації статей у фахових журналах.

Статті просимо подавати однією з робочих мов Конгресу – українською, російською або англійською.

Організаційний внесок для  учасників з України – 200 гривень. Сплатити організаційний внесок можна під час реєстрації (документ про оплату надаватиметься).

Усі витрати, пов’язані з перебуванням на конференції (проїзд, проживання, харчування тощо), оплачуються учасниками за власний кошт або за рахунок відрядження.Оргкомітет пропонує бронювання готелів (вартість – від 500 грн. = 20 доларів).

ЗАЯВКАУЧАСника

Додаткова інформація за телефонами: (044) 278-34-54

З повагою

                                                                                             Оргкомітет

12 листопада співробітники та аспіранти Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка виступили на Днях науки в Києві. Свої лекції представили: Тетяна Рязанцева «Уславлені і невідомі: Жіночий внесок у західноєвропейську культуру XII–XVII ст.»; Олександр Боронь «Шевченківська енциклопедія» – унікальне видання»; Ярослава Муравецька «Іван Нечуй-Левицький: Київ і мода». Усі виступи викликали жвавий інтерес у слухачів та активне обговорення.

Окрім лекторію на Днях науки працювала літературна локація, де Катерина Годік та Ірина Скакун запропонували гру «Літературна пригода», Тетяна Михайлова провела майстер-клас «Веселі рими», Сніжана Жигун презентувала воркшоп «Розгадай код української літератури», Ольга Блик представила інтерактив «Письменники, їхні секрети та дивовижні історії», а Яніна Юхимук організувала майстерню «Зашифруйся!». На літературній локації усі охочі мали змогу перевірити свої знання, отримати навички з написання власних художніх творів, а також дізналися багато цікавого про українських та світових письменників.  

18 листопада 2017 року на 86 році життя відійшов у вічність видатний учений-літературознавець, критик, громадський і політичний діяч, доктор філологічних наук (1984 р.), професор (1999 р.), академік НАН України (2006 р.), лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1996 р.), багатолітній співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Віталій Григорович Дончик.

Його науковий доробок — то ціла віха українського літературознавства, своєрідний материк фундаментальних досліджень про визначальні постаті й періоди становлення української літератури ХХ століття, ключові етапи самоутвердження української нації через художнє слово. Понад півтисячі наукових праць, понад півтора десятка монографій, серед яких такі дослідження, як «Час і його обличчя», «Єдність правди і пристрасті», «Грані сучасної прози», «Петро Панч», «Істина – особистість (Проза Павла Загребельного)», «Український радянський роман: рух ідей і форм. 1927-1977 рр.», «З потоку літ і літпотоку», «Доля української літератури – доля України. Монологи і полілоги», «Неминуче й неминуще». Значну цінність становлять праці, у яких задокументовано живу сучасність та осмислено стрімкі зміни в українському суспільстві періоду незалежності та національного відродження, зокрема: «Спільний знаменник – тринадцять. 1987-2004. Хроніка свідка й учасника подій», «Любіть Україну, або Яку державу ми будуємо?» Шляхетність, людяність, принциповість завжди визначали позицію Віталія Григоровича Дончика як у щоденному житті, так і в науці. Літературознавчі його дослідження відзначаються не лише фаховим осмисленням вузькопрофільних проблем, а й непохитною громадянською позицією, обстоюванням філологічної науки як важливого інструменту національного будівництва і державотворення.

Наукові пріоритети ученого формувалися в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, якому Віталій Дончик віддав понад 50 років свого життя. Тут він пройшов шлях від молодшого до головного наукового співробітника, тривалий час був завідувачем відділу української літератури ХХ століття, від 2000 року й донині – керівником фундаментального проекту «Історія української літератури» у 12 томах. Цьому виданню, яке потребувало значних організаційних зусиль, тривалої публічної дискусії і, вже з появою перших томів, стало видатним явищем українського літературознавства, Віталій Дончик, як автор концепції та керівник, присвятив понад десятиліття. У той же час упродовж років виконував обов’язки члена вченої і спеціалізованої рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій, наукової ради з проблем «Класична спадщина і сучасна художня література».

Окрема сторінка наукової біографії Віталія Дончика — редагування журналу «Слово і час», який під його керівництвом з оновленими назвою і змістом тривалий час перебував в авангарді літературного процесу, відродив жваві полеміки, став одним із найпопулярніших в Україні літературознавчих часописів.

Безцінною стала участь Віталія Дончика у процесах національного відродження наприкінці 1980-х років, зокрема в ініціюванні й створенні Народного Руху України.

Про визначні заслуги перед наукою свідчить обрання його дійсним членом (академіком) Національної академії наук України, удостоєння звання Заслужений діяч науки і техніки України, Національної премії України імені Т.Г.Шевченка, Республіканської премії в галузі літературно-художньої критики імені О.І.Білецького, премії НАН України імені І.Я.Франка.

Колектив Інституту літератури глибоко сумує з приводу непоправної втрати дорогого колеги, авторитетного вченого, прекрасної людини, висловлює сердечні співчуття родині Віталія Григоровича Дончика – його дружині Євгенії Андріївні, синам – Андрію та Максиму.

Цінуємо вагомий внесок Віталія Григоровича в українське літературознавство, віддаємо шану його непересічній особистості, долі, за якою – доба української науки, української історії. Вічна пам’ять, Царство Небесне його душі!

9 листопада 2017 року в Інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України відбулися вибори директора Інституту.

На посаду керівника установи було висунуто кандидатуру ЖУЛИНСЬКОГО Миколи Григоровича, д.ф.н., професора, академіка НАН України.

Взяли участь у виборах 100 співробітників із 120.

За результатами виборів директором Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України на п’ятирічний термін обрано ЖУЛИНСЬКОГО Миколу Григоровича переважною більшістю голосів («за» – 96; «проти» – 4).

Сердечно вітаємо Миколу Григоровича Жулинського з обранням на посаду директора Інституту, бажаємо сили, наснаги, творчих успіхів!

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В. Н. КАРАЗІНА

 ХНУ імені В. Н. Каразіна: Факультет іноземних мов

Кафедра романської філології та перекладу

61022, м. Харків, м-н Свободи, 4

тел.+38 057 707-52-65,

 E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

6-7 квітня 2018року в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна відбудеться міжнародна наукова конференція «Художні феномени в історії світової літератури: перехід мови в письменництво» («Постколоніальні стратегії»)

Метою конференції є обговорення перспективи подолання межі культурних та етнічних відмінностей, дослідження різноманітних культурних (цивілізаційних) засад в літературі, порушення проблеми «виходу» із колонізаційного світоглядного минулого, акцентуація категорій гібридності та «культурної полівалентності» у мові та літературі, формування космополітичної «норми» як домінанти мирного співіснування молоді у сучасному світі.

Основні тематичні напрями:

1.     Літературознавство.

-         Постколоніальні стратегії: герой, подія, обставини; обмеженість позиції «велика західна література»; подолання культурних і етичних відмінностей; образи різних культур в літературі, проблеми колонізації.

2.     Лінгвістика.

-         Механізми ідеологічного типу в тексті. Важковловима комунікація. Мовна «гібридність» і «культурна полівалентність». Концепція фокалізації при перекладах.  

3.     Методика.

- Ідея толерантного ставлення до різних культур у процесі викладання мови та літератури; відчуття маргінальності, «іншості», «більшості»; процесуальність сприйняття.

Круглий стіл:

«Схід / захід; «біле» / «чорне» / «жовте» – конфлікт чи діалог»

Робочі мови конференції:українська, французька, іспанська, італійська, китайська, німецька, англійська.

Для участі у роботі конференції просимо надсилати до 30 січня 2018 року на електронну адресу конференції ( Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ) або за вказаною поштовою адресою (61022, м. Харків, м-н Свободи, 4) заявку учасника (див. додаток 1) і тези доповіді (див. додаток 2).

 Організатори конференції – кафедра романської філології та перекладу факультету іноземних мов ХНУ імені В. Н. Каразіна – запрошують взяти участь у її роботі.

Голова оргкомітету конференції – д. пед. н., проф. Пасинок Валентина Григорівна;

Науковий керівник конференц-проекту – д. філол. н., проф. Криворучко Світлана Костянтинівна.

Члени оргкомітету:           д. філол. н., проф. Черкашина Т. Ю.

к. філол. н., доц. Оржицький І. О.

                                               к. філол. н.. доц. Песоцька Д. Л.

                                               к. філол. н., доц. Меркантіні С.

                                               ст. викл. Нестеренко О. І.

                                               ст. викл. Бєлявська М. Ю.

                                               ст. викл. Лановий О. Г.

                                               ст. викл. Яценко І. М.

                                               ст. викл. Чуб В. П.

Секретар:                             ст. лаб. Бакараєва А. С.

ст. лаб. Бичкова А. С.

Фінансові умови участі в конференції:

·                  учасники конференції, які планують очну форму участі, сплачують організаційний внесок (що включає в себе участь у роботі конференції, публікацію тез, культурну програму, обід) – 250 грн. (10 у.о.) (оплата під час реєстрації або до початку роботи конференції шляхом банківського переказу на картку Приватбанку, № картки: 5168 7551 1067 3940, одержувач: Бєлявська Марія Юріївна; * прохання повідомляти про переказ sms-повідомленням на номер +38 097 793 28 55  (у повідомленні вказати ПІБ, суму оплати і дату переказу) або надіславши електронну копію чека про оплату чи скрину електронного платежу повідомленням у Viber (номер: +38 097 793 28 55) або електронним листом на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. );

·                  учасники, які планують тільки заочну форму участі, сплачують вартість публікації тез – 60 грн. за сторінку – до початку роботи конференції (оплата здійснюється шляхом банківського переказу на картку Приватбанку, № картки: 5168 7551 1067 3940, одержувач: Бєлявська Марія Юріївна; * прохання повідомляти про переказ sms-повідомленням на номер +38 097 793 28 55  (у повідомленні вказати ПІБ, суму оплати і дату переказу) або надіславши електронну копію чека про оплату чи скрину електронного платежу повідомленням у Viber (номер: +38 097 793 28 55) або електронним листом на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. );

·                  інші витрати (проїзд, проживання, харчування) оплачують самі учасники.

* Публікація тез докторів наук безкоштовна.

Після роботи конференції можлива безкоштовна публікація повного тексту доповідей у вигляді наукових статей в англомовному міжнародному науковому рецензованому електронному виданні  «AccentsandParadoxesofModernPhilology» (сайти журналу: https://philromane.wixsite.com/ph-rom та http://periodicals.karazin.ua/accentsjournal). За додатковою інформацією можна звертатися за електронною адресою редакції: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Додаток 1

Заявка учасника ІV Міжнародної наукової конференції «Художні феномени в історії світової літератури: перехід мови в письменництво («Постколоніальні стратегії»)»,

6–7 квітня 2018року

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

(* файл називається латиницею за прізвищем автора, як-от: Ivanenko_zaiavka)

Додаток 2

Вимоги до оформлення тез доповідей

(* файл називається латиницею за прізвищем автора, як-от: Ivanenko_tezy)

1. Обсяг тез – 1 повна сторінка (приблизно 1500 знаків або близько 250 слів)

2. Технічні вимоги:

•        поля ліворуч, угорі, внизу – 2,5 см, праворуч – 1см;

•        абзацний відступ – 1, 25 см;

•        шрифт Times New Roman;

•        14 розмір шрифту;

•        міжрядковий інтервал – 1,5;

•        міжабзацний інтервал – 0 пт;

•        якщо в тексті називаються імена, то між іменем і прізвищем чи прізвищем та ініціалами робиться нерозривний пробіл (одночасне затиснення CtrlShift пробіл)

•        по всьому текстові використовуються однотипні лапки «»;

•        чітко диференціюються тире (–) та дефіс (-);

•        ілюстративний матеріал подається курсивом;

•        елементи тексту, які, на думку автора тез, потребують виділення, маркуються напівжирним курсивом.

3. Порядок розміщення матеріалів:

•        на початку тез розміщується їх назва (друкується великими літерами, напівжирним шрифтом, з рівнянням по центру сторінки);

•        у наступному рядку вказується прізвище, ініціали автора, у дужках – назва міста (ця інформація друкується з рівнянням по центру сторінки без жирного виділення, великими літерами тільки перша літера прізвища, ініціали та перша літера назви міста);

•        далі розміщується основний текст тез, оформлений із чітким дотриманням технічних вимог (див. пункт 2);

•        якщо тези містять зноски, вони розміщуються блоком без автоматичних відсилань після основного тексту тез;

•        якщо тези містять бібліографічні посилання, вони розміщуються після зносок (якщо вони є) або основного тексту тез (якщо зносок немає) й оформлюються згідно ДСТУ: 8302:2015.

* Тези, що не відповідатимуть означеним вимогам, науковому рівню, тематиці конференції чи будуть надіслані пізніше встановленого терміну оргкомітетом конференції розглядатися не будуть.

Зразок оформлення тез

НАЗВА ТЕЗ

Іваненко І. І. (Харків)

Текст тез Текст тез Текст тез Текст тез Текст тез Текст тез Текст тез Текст тез Текст тез Текст тез Текст тез Текст тез Текст тез Текст тез Текст тез Текст тез Текст тез Текст тез Текст тез Текст тез Текст тез.

ЗНОСКИ

1. …

2. …

ЛІТЕРАТУРА

1. …

2. …

Інститут російської і української філології і Кафедра української філології Університету ім. Адама Міцкевича у Познані запрошують Вас узяти участь у ІV  Міжнародній науковій конференції «Україністика: вчора, сьогодні, завтра...», що відбудеться 25–27 жовтня 2018 року.

            Проблематика конференції:

            1. Традиції українського мовознавства: осмислення здобутків і перспектив.

            2. Інтерпретація проблематики нових лінгвістичних напрямів.

            3. Методика викладання української мови як іноземної в сучасному європейському просторі.

            4. Питання теорії і практики перекладу.

            5. Спадкоємність, традиції і новаторство в літературі.

            6. Українська література крізь призму компаративістських концепцій.

            Крім того, у межах конференції планується Круглий стіл. “Познанська україніка: інтердисциплінарні дослідження (філологія, історія, археологія, культурологія та політологія)”. Почесний гість – письменник Богдан Коломійчук. 

Передбачається обговорення таких питань: 1. Познанські “сліди” в біографіях українських письменників та митців і українські “сліди” в біографіях познанських діячів науки і культури. 2. Історія і сучасність: давні великопольсько-руські зв’язки та актуальні культурні контакти. 3. Познанські видання української літератури та внесок познанських учених в українознавчі дослідження. 4. “Мовні проблеми” познанських українців: труднощі адаптації, вектор асиміляції і “мовна пам'ять”.

            Заявки на участь у конференції (форма для їхнього оформлення додається) просимо надсилати до 1 березня 2018 року на адресу:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

                                                                                               З повагою,  оргкомітет конференції.

Довгоочікувані «Дні науки» зовсім скоро відбудуться у Києві, Харкові, Одесі, Івано-Франківську та Сумах. Вже 11–12 листопада українські науковці розкажуть про власні дослідження, представлять свої розробки та прочитають цікаві лекції.

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка традиційно бере участь у заході. Цього разу буде прочитано три лекції:

11:00 Тетяна Рязанцева «Уславлені і невідомі: Жіночий внесок у західноєвропейську культуру XII–XVII ст.»;

11:40 Олександр Боронь «Шевченківська енциклопедія» – унікальне видання»;

13:00 Ярослава Муравецька «Іван Нечуй-Левицький: невідомі сторінки».

Окрім цього на гостей чекають літературні ігри, майстер-класи, дивовижні історії про українських і світових письменників та багато іншого.

Із детально програмою «Днів науки» можна ознайомитьсь на сайті: http://dni-nauky.in.ua/#programmes 

Запрошуємо пізнавально та натхненно провести вихідні!