Українська
Шановна Раїсо Валентинівно! Для багатьох із нас Ви – не
З нагоди попереднього ювілею  у 2016 р.  вийшов у світ 
Цьогоріч останній день передостаннього місяця літа став не
Докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця і
Провідна наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т.
  • Вітання з ювілеєм Раїсі Мовчан
    Вітання з
    Шановна Раїсо
  • «Аспіранти Інституту Тараса Шевченка в діаспорі: імена, долі, наукова спадщина»
    «Аспіранти
    Шановні колеги,
  • «Гойдайте ж кличний дзвін!»: в Інституті літератури відбулася міжнародна конференція до 120-річчя Олени Теліги
    «Гойдайте ж
    6 жовтня 2026 р. в
  • ВІТАЄМО З ЮВІЛЕЄМ ЮРІЯ ПЕЛЕШЕНКА
    ВІТАЄМО З
    З нагоди
  • Вітаємо Романа Кисельова з ювілеєм!
    Вітаємо Романа
    Цьогоріч останній
  • До ювілею докторки філологічних наук Алли Швець
    До ювілею
    Докторка
  • Вчені Інституту літератури віком до 45 років зможуть позмагатися за премію імені Соломії Павличко
    Вчені
    До 1 листопада
  • Вітання Ростиславу Радишевському з присвоєнням звання почесного доктора Варшавського університету
    Вітання
    Колектив Інституту
  • Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України долучився до міжнародного проєкту „Global Modernities“
    Інститут
    30 травня 2026 року
  • Участь Алли Швець у науковому симпозіумі в Парижі
    Участь Алли
    Провідна наукова
 

Наші видання

metodolpgii.jpg
kengurjan

kengurjan

Інстытут літаратуразнаўства імя Янкі Купалы

Цэнтра даследаванняў беларускай культуры, мовы і літаратуры

НАН Беларусі

 

Запрашае Вас прыняць удзел у МІЖНАРОДНАЙ НАВУКОВАЙ КАНФЕРЭНЦЫІ “БЕЛАРУСКАЯ ГІСТАРЫЧНАЯ ЛІТАРАТУРА: ЖАНРЫ, ХАРАКТАРЫ, ПРАБЛЕМЫ”

(да 125-годдзя з дня нараджэння МАКСІМА ГАРЭЦКАГА)

Канферэнцыя адбудзецца 22-23 сакавіка 2018 года

ПРАБЛЕМНАЕ ПОЛЕ КАНФЕРЭНЦЫІ:

- Жанры гістарычнай літаратуры: генезіс і тыпалогія;

- Гістарычная тэматыка ў шматмоўнай літаратуры Беларусі і Беларускага Замежжа;

- Эпоха Сярэднявечча ў творах беларускай літаратуры;

- Першая Сусветная вайна і рэвалюцыі 1905 і 1917 гадоў ў гістарычна-мастацкім дыскурсе беларускай літаратуры;

- Тэма Вялікай Айчыннай вайны ў беларускай літаратуры. Тэма спаленых вёсак.

- Аўтарскія мадэлі і стратэгіі ў беларускай гістарычнай літаратуры.

- Максім Гарэцкі і жанрава-стылёвыя пошукі беларускай літаратуры ХХ і ХХІ стагоддзя;

- Навуковая і грамадская дзейнасць Максіма Гарэцкага;

- Максім Гарэцкі – беларускі мовазнаўца і фалькларыст.

- Творчасць Максіма Гарэцкага ў сучаснай інфармацыйнай прасторы (культуралагічны, гістарычны, сацыялагічны, філасофскі, псіхалагічны, педагагічны і дыдактычна-метадычны аспекты);

- Сям’я Гарэцкіх у беларускім навуковым і нацыянальна-культурным асяродку.

 

Заяўкі на ўдзел у канферэнцыі дасылайце, калі ласка, да 12сакавіка 2018 года.

Рабочыя мовы канферэнцыі: беларуская, руская, украінская, польская.

Тэкст даклада неабходна падаць у электронным і раздрукаваным на паперы экзэмпляры  ў аргкамітэт падчас рэгістрацыі, ці даслаць на адзін з электронных адрасоў:

addzel_XX-XXIst@tut.by або leman@tut.by

Патрабаванні да афармлення матэрыялаў

 

Аб’ём даклада — да 6 старонак (12 тыс. знакаў з прабеламі) у рэдактары Word for Windows. Першы радок справа – ініцыялы і прозвішча аўтара, у дужках – назва горада. Наступны радок — назва матэрыялу (вялікімі літарамі). Праз радок друкуецца тэкст матэрыялу са стандартнымі адступленнямі. Спасылкі даюцца ў тэксце ў квадратных дужках. Першая лічба — нумар са спіса літаратуры, наступныя лічбы — старонкі. Напрыклад: [7, с. 132]. Спіс літаратуры (калі ён ёсць) даецца пасля асноўнага тэксту ў алфавітным парадку і афармляецца ў адпаведнасці з патрабаваннямі ВАК. Пасля тэксту даклада таксама падаюцца звесткі пра аўтара (прозвішча і ініцыялы поўнасцю, вучоная ступень, вучонае званне, месца працы, горад, краіна).

Аргкамітэт пакідае за сабой права адбору выступленняў і матэрыялаў для публікацыі, а таксама іх рэдагавання.

Праезд і пражыванне ў Мінску за кошт удзельнікаў канферэнцыі.

Адрас Аргкамітэта:          220072  г. Мінск, вул. Сурганава 1/2,  пакой 715

Аддзел беларускай літаратуры ХХ і ХХІ стст.

Тэлефоны:    8-017-284-28-76; 8-017-284-29-31; 8-017-284-18-85.                  

АРГКАМІТЭТ

 

 

 

ЗАЯЎКА НА ЎДЗЕЛ У КАНФЕРЭНЦЫІ

 

 

1.     Прозвішча, імя, імя па бацьку………………………………………………

 

2.     Месца працы, пасада………………………………………………………...

 

3.     Вучонае  званне……………………………………………………………...

 

4.     Тэма даклада…………………………………………………………………

 

……………………………………………………………………………………

 

5.     Службовы  адрас і тэлефон…………………………………………………

 

6.     Хатні адрас і тэлефон………………………………………………………..

 

 

7.     E-mail…………………………………………………………………………

П'ятниця, 09 лютого 2018 15:38

ПІДСУМКИ ЛІТЕРАТУРНОГО СЕЗОНУ 2017

1 лютого в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбувся науковий семінар «Підсумки літературного сезону 2017», проведення якого ініціювала Національна спілка письменників України та активно підтримав Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. Модератором виступив голова НСПУ Михайло Сидоржевський. На заході було виголошено сім доповідей, присвячених актуальним питанням сучасного літературного процесу.

Роботу семінару розпочав директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, академік Микола Жулинський вступним словом, у якому підкреслив важливість осмислення сучасного літературного процесу, наголосив на дефіциті літературної критики в нашій країні.

Михайло Сидоржевський озвучив власні міркування щодо основних тенденцій 2017 року, а саме: відзначив посилення позицій окремих книжкових ярмарків, видавництв і літературних премій. Окрім цього він звернув увагу на посилення ролі регіональних журналів і на проникнення в літературу теми війни. Також визнав зменшення кількості паперової продукції, пояснюючи це «переходом» літератури та літературної критики до інтернет-простору. Розвиваючи думку М. Жулинського, голова НСПУ заявив, що критики у нас є, а самої критики немає, пояснюючи такий парадокс відсутністю системного підходу та звертаючи увагу на низький рівень культури дискусій на тему сучасного письменства у соціальних мережах.

У своїй доповіді «Український літературний ландшафт: співжиття дерев і кущів» Микола Жулинський наголосив на великому значенні історичної прози, яка покликана дати нашому народу історичне усвідомлення і висвітлити справжні події, що відбувалися на українській землі. Як приклад, дослідник навів книги П. Кралюка «Козацька міфологія України: творці та епігони», О. Гнатюк «Відвага і страх», В. Шовкошитного «Кров свята», М. Лабуньки «Коли ліс був наш батько. Спомини», В. Шкляра «Троща» та багато інших. Завершуючи свій виступ, М. Жулинський метафорично підкреслив, що література – це ліс із високими деревами, між якими ростуть і великі чагарники; тому перед літературною критикою стоїть надскладне завдання – провести селекцію.

Леся Демська-Будзуляк, к. філол. н., с. н. с. відділу теорії літератури та компаративістики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка висвітлила тему «Тенденції та симптоми сучасної української літератури». Передусім дослідниця зауважила, що незважаючи на появу власної якісної літературної продукції, все ж таки спостерігається домінування перекладної літератури, яке можна пояснити недовірою українського читача до української книги. Окрім цього, як виявилося, твори про Майдан і війну українські читачі купують здебільшого неохоче, що свідчить про кризу гуманітарної політики. Водночас помітний інтерес до цих тем проявляють закордонні читачі, що змушує визнати: «ми більше цікаві іншим, ніж самі собі». Літературу для дітей віком 3-6 років дослідниця оцінила доволі високо, книги, призначені для читачів 6-9 років назвала «читанням для розваги», а ситуацію з підлітковою літературою – критичною.

Костянтин Родик, н. с. відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка у виступі «Прогноз книжкової погоди» осмислив «передбачення "Книжки року"» на 2017 рік, зроблені на основі аналізу статистики цього Всеукраїнського рейтингу. Доповідач одразу зазначив, що більша частина «прогнозу» справдилася, і зауважив: «До певної міри, можна говорити про настання епохи нон-фікшн на українському літературно-книжковому ринку». Також К. Родик наголосив на важливості критики в сучасному світі: «Критика – ось ключове слово для розуміння усіх процесів за вікном. Чи то вікно літературне, а чи політичне. Критика, як фахова аналітика, – універсальний засіб супроти граблів та короткозорості». Водночас він зізнався, що не знає, як підвищити рівень літературних дискусій в Україні, справедливо вбачаючи основну причину їхнього незадовільного стану в низькій оплаті роботи критика.

Дмитро Дроздовський, головний редактор журналу «Всесвіт», докторант відділу світової літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка виступив із доповіддю на тему: «Перекладні видання як чинник літературного процесу: тенденції та виклики 2017 року». Апелюючи до метафори «лісу» М. Жулинського та до оцінки сучасного літературного процесу М. Сидоржевським, він нагадав, що демократія – не результат, до якого ми прийдемо, а передусім процес, у якому ми перебуваємо. Саме тому сучасні дискурсивні практики дуже важливі, а часом – і важливіші за «результат». Однією з виразних тенденцій перекладацького процесу в Україні доповідач назвав перепрочитання і перекладацтво класичних творів. Окрім цього, він згадав важливі літературні переклади минулого року – роман І. Альєнде «Японський коханець» (пер. С. Борщевського), п’єсу М. де Сервантеса «Театр чудес» (пер. Ю. Михайлюк), п’єсу «Розбитий глек» (пер. Ю. Андруховича) та ін. Крім цього, Д. Дроздовський заявив, що поділяє думку К. Родика про потужне представлення нон-фікшн в сучасній літературі. «Для мене немає ні оптимізму, ні песимізму. Треба констатувати, вивчати, аналізувати ці тенденції», – резюмував доповідач, стверджуючи, що 2017 рік у царині перекладацтва був дуже успішним.

Роботу наукового семінару продовжила доповідь Ніни Герасименко, к. філол. н., с. н. с. відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка – «Література АТО: теми, проблеми жанру». Передусім дослідниця відзначила, що книжки про Революцію Гідності та російсько-українську війну на Донбасі стали «новим трендом» у сучасній українській літературі, та виокремила за хронологічним принципом етапи їхньої появи: поезія і документальна публіцистика, журналістські розслідування, велика проза, література для дітей. Також доповідачка зазначила, що окрім спільної теми ці твори об’єднує тяжіння авторів до документалістики та літератури факту. Наприкінці свого виступу Н. Герасименко наголосила, що така література є безцінним скарбом для патріотичного виховання молоді.

Тарас Головань, к. філол. н., н. с. відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка виголосив доповідь «Духовна автобіографія Томаса Мертона: перекладати не можна зволікати». На думку науковця, поява «Семиярусної гори» Т. Мертона в українському перекладі назрівала дуже давно. Цінність даного перекладу в тому, що він виявляє потужну західну традицію написання духовних автобіографій. Також дослідник зазначив, що «Семиярусна гора» – класика духовної автобіографії, яка й до сьогодні лишається бестселером в американському суспільстві. До того ж «Семиярусна гора» – якісний зразок літератури нон-фікшн. За словами доповідача, її можна порівняти з книгою П. Сороки «Знак серця: Денники», оскільки обидва твори репрезентують високий рівень інтертекстуального письма.

Наприкінці наукового семінару виступив студент Інституту журналістики КНУ ім. Т. Г. Шевченка Сергій Савін, який зосередив увагу на темі «Поетичний дебют 2017-го року». Доповідач згадав про появу збірок О. Мимрука «Цукровик», С. Шкараби «Проміння всередині флейти», Я. Корнєва «Дещо з насіння», І. Кулянди «Пливи, кораблику, пливи». Також він звернув увагу на антологію сучасної української поезії «Галерея чуття. Частина ІІ». Підсумовуючи свій виступ, С. Савін заявив, що не згоден з рішенням «ЛітАкценту», внаслідок якого номінація «Поезія» залишилася без переможців.

Після виголошення доповідей розпочалося їхнє жваве обговорення. Павло Михед, д. філол. н., проф., завідувач сектору слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка висловив думку, що жанр репортажу на сьогодні користується такою популярністю, бо люди вже не довіряють художньому слову, яке поступово знецінюється. Перекладач Всеволод Ткаченко доповнив перелік перекладених видань, що вийшли у 2017 році. Надія Гаврилюк, к. філол. н., н. с. Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, зауважила, що філологічна поезія – це не робленість і штучність, а передусім – мистецтво й ремесло, і закликала бути закоріненими у «своє». Доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства філологічного факультету ЛНУ ім. І. Франка Богдан Пастух спробував «заспокоїти» усіх, хто відчуває тривогу за українську літературу, думаючи, що вона зараз перебуває у стані стагнації. Окрім цього він підтримав рішення «ЛітАкценту», оскільки вважає, що «жоден з авторів не показав нового естетичного рішення». Із цим твердженням не погодилася аспірантка Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Катерина Девдера, яка переконана, що результат  рейтингу «ЛітАкцент року – 2017» свідчить не так про стан поезії, як про стан критики, якої дуже бракує. Професор кафедри слов’янської філології Інституту філології Київського університету ім. Т. Г. Шевченка Михайло Наєнко наголосив, що зараз немає якісних дискусій, бо людям бракує знань: тому вони зазвичай і переходять з критики творів на критику особистостей. «Літературна критика потребує професійності», – підсумував професор. Віктор Мельник, заступник голови НСПУ нагадав про відносність присудження будь-якої відзнаки, мотивуючи це тим, що в залежності від складу журі змінюється й склад переможців. Олександр Гордон, заступник голови НСПУ, розвиваючи цю тему, наголосив, що навчити когось бути добрим письменником неможливо, бо потрібні певні літературні задатки, а навчити бути добрим критиком – можна. Лукаш Скупейко, д. філол. н. зазначив, що у відсутності критики «винна й сама критика» і нагадав, що в журналі «Слово і Час», головним редактором якого він є, для неї відведена окрема рубрика. Погоджуючись із раніше висловленими думками, що головним «конкурентом» літературної критики сьогодні є Інтернет, він підкреслив, що критика, опублікована в соціальних мережах, ні до чого не зобов’язує автора, тому що можна легко і назавжди видалити свій текст. Водночас критична стаття, надрукована у періодичному виданні, вимагає від автора більшої відповідальності. Наприкінці виступу Л. Скупейко закликав присутніх: «Давайте почнемо з себе».

Підсумовуючи роботу наукового семінару, Микола Жулинський подякував Михайлові Сидоржевському та НСПУ за ініціативу проведення такого заходу, а також усім доповідачам і гостям. Зі свого боку Михайло Сидоржевський пообіцяв й надалі ініціювати подібні семінари, аби вони стали доброю щорічною традицією.

 

Кадидат філологічних наук,

молодший науковий співробітник Інституту літератури

Тетяна Михайлова

 

 

П'ятниця, 09 лютого 2018 15:29

MAG 2018 Annual Convention

The International Association for the Humanities – MAG
Міжнародна Асоціація Гуманітаріїв
Международная ассоциация гуманитариев
Міжнародная асацыяцыя гуманітарыяў

 

 2018 Annual Convention
Lviv, Ukraine
June 27-29, 2018

 

Co-organized by the Association for Slavic, East European, and Eurasian Studies (ASEEES) 

 

Convention Information

The MAG Convention 2018 will take place at the Metropolitan Andrey Sheptytsky Center of the Ukrainian Catholic University in Lviv, Ukraine.

The building address is: Kozelnytska St, 2, Lviv, Lviv Oblast, Ukraine, 79000.

The convention will begin in the early afternoon of Wednesday, June 27 and continue until the closing reception on the evening of Friday, June 29.

Registration will open on June 27, at 10:00am in the lobby of the Metropolitan Sheptytsky Center (2A Kozelnytska street).

The program will feature approximately 120 panels including about 350 presentations.

 Call for Applications

Proposals for complete and well-balanced panels and roundtables will be given priority. A panel consists of an organizer, a moderator, three paper presenters, and a commentator.  Roundtables must have a chair; and 3 to 5 roundtable speakers. Individuals may also apply. The program committee will assign individual papers to specially constructed thematic panels.

Applicants from Eurasia and Eastern Europe (non-European Union) are eligible for travel grants.

For more information visit Call of Applications page

Deadline for all applications:  March 5, 2018.

Convention theme: Image of the Self

Following the theme of the 2016 ASEEES-MAG Convention “Image of the Other”, we seek to examine the way states, societies, interest groups and social movements, as well as individuals, represent themselves to themselves and to others through manifold means including language, culture, literature, the politics of history, and politics as such.  Images of the self can be found, of course, not only in scholarship but also in popular writing, artistic expression, and in the public sphere.

How have some images given rise to stereotypes and instrumentalized narratives?  How have some others constituted resources for tolerance, mutual respect, and cooperation?  These issues appear in headlines worldwide, but they seem especially salient in Eastern Europe and Eurasia.

MAG invites proposals directly or indirectly addressing topics related to the “Image of the Self” as they to Eastern Europe and Eurasia. Scholars from all countries worldwide are welcome to apply.

Schedule of key dates and deadlines

  • March 5 - Deadline for Proposals for panels, roundtables, and individual papers
  • March 16 - Notification of selection results (The Program Committee will notify all applicants of their acceptance for participation in the convention. Recipients of travel grants will also be notified at this time)
  • March 31 - Deadline to submit request for UCU dorm room
  • 15 April - Notification for UCU dorm room reservations
  • 27 April - Preliminary Program will be available
  • 15 May - Early Registration Deadline
  • 15 May - Deadline for submission of changes to the Conference Program
  • 25 May - Deadline for sending Registration Fee (Participants who do not have a bank card or other method by which to pay in advance must notify us by this date and must pay at the conference registration desk on arrival.)
  • 25 May  - Cut-off date for notification of withdrawal: (“No Shows” will be penalized with exclusion from future conventions.)
  • 13 June - Deadline for sending papers to Discussant and Chair
  • 27-29 June - Convention dates. The convention will begin on the afternoon of Wednesday, 27 June, and conclude with the closing reception on Friday evening, 29 June.

 

  Шановні колеги!

Департамент слoв’янських мов і літератур, Філологічного факультету Клузького університету імені «Бабеша–Бояї» запрошує Вас узяти участь у міжнародному симпозіумі «Діалог славістів на почактку XXI століття» (VII), який відбудеться 17–19 травня 2018 р. у м. Клуж-Напока, Румунія.

Роботу симпозіуму заплановано за такими напрямами:

►мовознавствo та діалектологія слoв’янських мов;

►дослідження слoв’янських літератури;

►теорія й практика перекладу;

►міжкультурний діалог.

Принимаються матеріали і за іншими напрямками, відповідними темі симпозіуму.

Маючи на увазі, що Союз українців Румунії забезпечує громадянам України проживання та харчування під час проведення симпозіуму, просимо всіх очних учасників підтвердити свою участь у роботі симпозіуму до 02 квітня.

Бажаючим взяти участь у роботі симпозіуму необхідно надіслати заявку учасника й назву доповіді з анотацією (обсягом не більше 200 слів) файлом сформованим у текстовому редакторі Microsoft WORD (attachment) до 15-го квітня 2018 р. на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ;

Робочі мови симпозіуму: українська, російська, польська та румунська.

Учасники, які потребують запрошення для отримання візи, повинні зареєструватися до 15 березня та вказати у своїй заявці про це.

Доповіді учасників будуть опубліковані в збірнику наукових праць „Dialogul slaviştilor la începutul secolului al XXI-lea” / «Діалог славістів на почактку XXI століття» (вип. VII).

Регламент роботи симпозіуму:

♦ пленарна доповідь – 25 хв.;

♦ секційна доповідь – 15 хв.

Для доповіді може бути використаний відеопроектор. Організаційний внесок – 40 євро (буде сплачений на місці проведення симпозіуму). У вартість оргвнеску входить проживання та харчування учасників з 16 по 18 травня 2018 р., програма та збірник матеріалів симпозіуму, організаційне та інформаційне обслуговування учасників симпозіуму.

З питань участі в симпозіумі звертатися до: лектора д-ра Михєли Гербіл. Контактний телефон: +40 755 093 969.

З повагою, Оргкомітет

Завантажити бланк заявки

Запрошуємо Вас 6-7 квітня 2018 року взяти участь у Міжнародній науковій конференції
«ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС: ПОЛІВЕКТОРНІСТЬ СУЧАСНОГО СВІТУ 
(ЛЮДИНА, РУХ, ПРОСТІР, ЧАС)»

Проблематика конференції
1. Проблеми пам’яті й ідентичності в українській та світовій літературах
2. Поетика фронтирів: репрезентації та функції
3. Свій-чужий простір: типологія, модифікації, ризики.
4. Міграційний дискурс художньої літератури
5. Лінійний vs циклічний час: художні і дослідницькі проекції
6. Homo viator: долаючи час і простір
7. Міждисциплінарні виміри імагологічних студій
8. Технології вивчення художнього світу: проблеми і перспективи

Місце та порядок проведення конференції:
Київський університет імені Бориса Грінченка
(м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13-б. Проїзд: ст. м. «Мінська»)
Порядок роботи:
6 квітня Реєстрація учасників: 8.30 – 10.00
Пленарне засідання: 10.00 – 12.00
Перерва на обід: 12.00 – 13.00
Секційні засідання: 13.00 – 16.00
Підбиття підсумків конференції: 16.30 – 17.30 7 квітня
Екскурсія за окремою програмою.


Робочі мови конференції: українська, російська, англійська, німецька, іспанська, італійська, французька, польська, хорватська, турецька.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН УКраїни

національна спілка письменників україни

ЯҐеллонський Університет (ПОЛЬЩА)

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТУСА

 

VIМіжнародна науково-практична конференція

«Василь Стус: життя, ідеологія, творчість,

соціополітичний і літературний контекст»,

присвячена вшануванню пам’яті відомого українського письменника, перекладача, літературознавця і правозахисника

 

Вельмишановні колеги!

 

Запрошуємо Вас до участі в VI Міжнародній науково-практичній конференції «Василь Стус: життя, ідеологія, творчість, соціополітичний і літературний контекст», яка відбудеться в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса 20-21 квітня 2018 року. До участі запрошуються філологи, мистецтвознавці, філософи, культурологи, психологи, журналісти, молоді вчені – всі зацікавлені у вивченні багатогранного доробку поета і громадянина Василя Стуса. Всі учасники конференції отримують сертифікат.

За матеріалами конференції планується безкоштовне видання збірника, а також охочі можуть подати статті до фахових наукових видань: «Актуальні проблеми української літератури і фольклору», «Лінгвістичні студії».

Проблематика конференції:

1.     В.Стус і контексти руху національного опору.

2.     Художня творчість Василя Стуса: семантика, підтекст і смислотворення.

3.     Психологія творчості та структура креативної особистості письменника.

4.     «L’hommerévolté» епохи української Реставрації.

5.     В.Стус: питання поетики.

6.     Художня інтерпретація постаті поета та його доробку сучасним мистецтвом (театр, література, кіно, музика, скульптура, графіка, живопис).

7.     Філософсько-етичне підґрунтя творчої індивідуальності Стуса.

8.     Епістолярій письменника в контекстах і міжтекстових зв’язках.

9.     Стус-перекладач і Василь Стус у перекладах: до питання модерності.

10.                Діапазон літературознавчих пошуків Василя Стуса.

11.                Творчість Василя Стуса очима студентів, аспірантів, молодих учених. Актуальні проблеми сучасного стусознавства.

12.                Мовний світ Василя Стуса.

Заявки на участь у конференції просимо надсилати Реутовій Марії Андріївні до 3 березня 2018 року на електронну адресу:

 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.             m.reutova@donnu.edu.ua.

         Телефони для довідок: 099-104-54-77

 

Проїзд, проживання і харчування за рахунок учасників конференції (планований бюджет конференції буде повідомлено в запрошенні).

 

Оргкомітет

 

Зразок заявки

 

Прізвище, ім’я, по батькові учасника

Науковий  ступінь, вчене звання

Місце роботи

Тема доповіді

Адреса, телефон, e-mail

 

 

 

 

 

 

Шановні колеги!

 

Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка проводить ІІ Всеукраїнські наукові читання за участю молодих учених  «Філологія початку ХХІ сторіччя: традиції та новаторство», які відбудуться 24-25 квітня 2018 року.

Плануються виступи авторитетних науковців України, професорів, викладачів провідних університетів, наукових співробітників науково-дослідних установ, а також – широкого кола молодих учених.

Охочі взяти участь у Всеукраїнських наукових читаннях мають подати заявку до 20 березня  2018 рокуза адресою: 01033, Україна, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, оргкомітет  (кімн. 86) або на відповідні кафедри Інституту філології. Е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. . Тел.: (044) 234-14-12.

Оголошено також набір статей до фахових збірників наукових праць – «Літературознавчі студії» і «Мовні та концептуальні картини світу». Вартість сторінки – 50 грн. Кращі статті авторів з науковими ступенями будуть надруковані у фаховому виданні «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика».

Статті просимо надсилати до 15 квітня 2018 р.на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. . Роздруківки подавати до к 86.

Всі статті проходитимуть перевірку на плагіат. Оплата перевірки – 2 грн. за сторінку (вартість передплати автоматизованої програми). Праці авторів, у чиїх статтях було виявлено плагіат, прийматися до розгляду не будуть. Сплачені кошти в цьому випадку не повертаються.

Редакційні колегії збірників також залишають за собою право повертати тексти поданих статей у разі їх невідповідності фаховому рівню збірників.

 

Вимоги до оформлення статті:

1.      Класифікаційний індекс Універсальної десяткової класифікації (УДК) – зліва вгорі.

2.      Інформація про авторів – у наступному рядку праворуч:

прізвище, ініціали автора – жирним курсивом, в тому ж рядку звичайним шрифтом вчене звання, вчений ступінь;

в наступному рядку – місце роботи (назва установи чи організації, їхнє місцезнаходження), назва країни (для іноземних авторів).

3.      Назва публікації (має стисло відображати зміст і за формою бути зручною для складання бібліографічних описів і здійснення бібліографічного пошуку) – 14 шрифт, жирний, прописні літери.

4.      Через рядок – анотація мовою публікації від 3-х рядків – 12 курсив; ключові слова з нового рядка після слів Ключові слова – курсивом.

5.      Текст статті: обсяг – від 7 до 14 повних сторінок, 14 шрифт, Times New Roman, міжрядковий інтервал 1,5; абзацний відступ – 1,25, поля:

2,5

3 –                                                      – 1,5

___

2,5

6.      Список використаних джерел (бібліографічний опис складають згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1: http://www.library.gov.ua/images/files/gost71.pdf, заголовок бібліографічного запису згідно з ДСТУ ГОСТ 7.80: http://www.ukrbook.net/zakony/zag_bib_zap.pdf) – через рядок, без абзаців, кегль – 12, в алфавітному порядку).

Покликання на джерело цитування оформляти у квадратних дужках, наприклад: [1, с. 26], де 1 – номер джерела відповідно до списку використаної літератури в алфавітному порядку, а 26 – номер сторінки;покликання на джерела ілюстративного матеріалу – у круглих дужках ( ).

7.      Дата надходження авторського оригіналу до редакційної колегії.

8.      Анотації іншими, відмінними від мови публікації, мовами, включно з перекладеною інформацією про автора (справа) та назвою статті (по центру), – через рядок, 12 шрифт, курсив; усі три анотації мають бути ідентичні за змістом. 

9.      Лапки уніфікувати за зразком – “ ”, розрізняти тире ( – ) і дефіс ( - ).  Століття позначати римськими, а не арабськими цифрами, скорочувати – ст. (ІІ ст.).

10.  У випадку, коли стаття містить шрифти, що відрізняються від TimesNewRoman, необхідно подати їх окремо в електронному вигляді.

11.  Для аспірантів, студентів і викладачів без наукового ступеня обов’язковою є рецензія наукового керівника, де мають бути визначені актуальність і новизна дослідження. Рецензію підписують науковий керівник та завідувач кафедри.

12.  Статті надсилати електронною поштою на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.    або подавати  на електронному носії (кімната 86).

 

ЗРАЗОК

УДК 81’27

 

Савченко Ф.Н., к. філол. н., доц.

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

 

 

ОСОБЛИВОСТІ  ВИРАЖЕННЯ ОЦІНКИ В ОФІЦІЙНІЙ ПРЕСІ

 

Текст анотації українською мовою……………………………………………………………………………………………

Ключові слова: оцінка, мова ЗМІ, офіційна преса.

 

Текст статті …………………………………………………………………….. ……………………………………………………………………………………………

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Космеда Т.А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: засоби вираження категорії оцінки в українській та російській мовах: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / Т.А. Космеда ; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. –  Х., 2001. – 32 с. 2.Український орфографічний словник / за ред. В.М. Русанівського. – К. : Довіра, 2006. – 960 с. 2. 3. Широков В. А.  Наукові засади лінгвістичної експертизи політичних та правових документів. Постановка проблеми / В.А. Широков, О.О. Сидоренко // Мовознавство. – 2005. – №2. – С. 18-31. 6. Maynard D.W. Language, Interaction and Social Problem [Електронний ресурс] // Social Problems. – 1988. – V.35, №.4. – Режим доступу від 12.07.2012:  http://www.ssc.wisc.edu/soc/faculty/pages/DWM_page/PDF%20files/1988aDWM_Language_SocialProblems.pdf.

 

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Урядовий кур’єр. – К. : Преса України, 2008. – 25 листоп., № 221 (3881).

 

Стаття надійшла до редакції 27.10.13 р.

 

Савченко Ф.Н., к. филол. н., доц.,

Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченко, Киев

ОСОБЕННОСТИ ВЫРАЖЕНИЯ ОЦЕНКИ В ОФИЦИАЛЬНОЙ ПРЕССЕ

Текст аннотации на русcком языке………………………………………………

Ключевые слова: …

 

Savchenko F.N., PhD., Associate Professor

Taras Shevchenko National University of Kyiv

SPECIFICS OF ASSESSMENT EXPRESSION IN THE OFFICIAL PRESS

Text of abstract in English…………………………………………………………………………

 

Keywords: …

«ТВОРЧІСТЬ ВАСИЛЯ СТУСА І СУЧАСНІСТЬ»

(З НАГОДИ 80-РІЧЧЯ ПОЕТА)

 

16 січня 2018 року в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбувся Міжнародний круглий стіл під назвою «Творчість Василя Стуса і сучасність», організований Науковим центром дослідження проблематики українського шістдесятництва і присвячений 80-річчю від дня народження поета. Ініціатором і модератором заходу була керівник Центру, д. філол. н., проф. Л. Б. Тарнашинська. Активну участь в організації й технічному забезпеченні круглого столу взяли к. філол. н., м. н. с. відділу шевченкознавства Дмитро Єсипенко та секретар-координатор Центру, к. філол. н., м. н. с. відділу світової літератури Тетяна Михайлова.

 

 

На захід були запрошені дослідники як з України, так і з-за кордону (Австралія, Велика Британія), – переважно молоді вчені-стусознавці. Приємним дарунком для учасників круглого столу стала присутність на ньому побратима й сучасника Василя Стуса дисидента-правозахисника Василя Овсієнка. Усе це окреслило перспективу своєрідного духовно-інтелектуального діалогу поколінь в контексті осмислення непересічної постаті митця.

Розпочав засідання директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, акад., д. філол. н., проф. М. Г. Жулинський, який виокремив особливу місію Інституту у пропагуванні й популяризації творчості Василя Стуса – талановитого аспіранта цього наукового закладу і відважного борця за свободу духа, слова, України. Власне, сила духу, – наголосив доповідач, – це та незмінна вертикаль, на якій ґрунтується стоїчна потуга творчості митця, який, дивлячись у вічі смерті, вірив у «нове народження» і «переможне повернення» до отчого краю: «...Ми ще повернемось, обов’язково повернемось, бодай — ногами вперед, але: не мертві, але: не переможені, але: безсмертні»… Вагому роль у цьому «поверненні» творчості поета до сучасників відіграв, власне, Інститут літератури, зокрема відділ рукописних фондів, який упорядкував і видав «Твори у чотирьох томах і шести книгах» Василя Стуса (1994–1999 рр.). За словами Л. Тарнашинської, спричинився до цього і сам Микола Григорович, який наприкінці 1980-х рр. одним з перших почав пропагувати творчість Василя Стуса на сторінках «Літературної України» у рубриці «Сторінки призабутої спадщини».

Живий струмінь у злагоджене русло наукової бесіди вніс виступ побратима Василя Стуса дисидента-правозахисника Василя Овсієнка, який у 1975–76 рр. був із поетом у Мордовських таборах, а у 1980-х роках – на засланні на Уралі, зокрема у 1984 р. кілька місяців сидів у одній камері з Василем Стусом. Шанований гість цитував поезії Стуса, наводив малознані факти з його біографії, з-поміж яких – історію пермського зошита – рукописної збірки «Птах душі», до якої ввійшло близько сотні віршів, написаних верлібром, із яких вціліли й дійшли до наших днів тільки п’ять чи шість. Наприкінці виступу доповідач ознайомив присутніх із двотомником «Світло людей», до якого ввійшли також спогади-нариси автора про Василя Стуса.

Неординарний і багатогранний образ поета представили й наукові доповіді молодих учасників круглого столу – стусознавців-дослідників із України та з-за кордону.

Розпочав серію цих виступів викладач україністики Центру Миколи Зерова Університету Монаша в Мельбурні (Австралія), PhD Алессандро Акіллі. У доповіді «Ще раз про інтертекстуальність Стусової поезії…» він представив учасникам глибокий інтертекстуальний аналіз мотиву граніту у двох віршах зі збірки “Dichtenzeit” («Час творчості») Василя Стуса – «Рушай убік…» і «Така пустеля моря і пісків…». Розкривши антитетичність і смислову полівалентність культурологічного образу граніту у ліриці поета, доповідач окреслив літературну спадкоємність та ідейну суголосність осмислення цього мотиву Василем Стусом та українськими (І. Франко, В. Свідзинський) і зарубіжними авторами (М. Цвєтаєва, Б. Пастернак, Й. Мандельштам, Р. М. Рільке, Й. В. Гете). Обраний ракурс аналізу виявився доволі продуктивним, оскільки дав змогу промовисто і стисло висвітлити творчість митця у світовому літературному контексті.

Продовжив наукову бесіду Сергій Цікавий, к. філол. н., доц. кафедри теорії та історії української і світової літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса (Вінниця). Дослідник виголосив доповідь «Специфіка просторових рамок у прозі Василя Стуса». Обравши об’єктом студій маловивчену прозу Василя Стуса, науковець проаналізував її крізь призму геопоетики, виокремивши основні прийоми текстуалізації художнього простору у творах «Подорож до Щастівська», «Дзвінок», «Хуга» та ін. Розглянувши такі локуси, як кімната, будинок, шахта, балка, лабіринт і специфіку їхнього функціонування в текстах, Сергій Цікавий підсумував, що простір у прозі Василя Стуса зазвичай тематизований (репрезентує чітку відмінність буття буденного і буття граничного), фокалізований і вміло деталізований.

Висвітленню прозового доробку Василя Стуса крізь призму порівняльного аналізу була присвячена і доповідь «Проза Василя Стуса та Франца Кафки: компаративне прочитання», виголошена Тетяною Михайловою, к. філол. н., м. н. с. відділу світової літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Аналізуючи повість «Подорож до Щастівська» і новелу «Дзвінок» Василя Стуса та романи Ф. Кафки («Процес», «Замок»), молода дослідниця навела цікаві факти суголосності художніх світів митців, зокрема звернула увагу на автобіографічність, езистенціалістську загостреність та гуманістичну спрямованість їхньої прози.

Поетичну грань Стусового таланту в контексті презумпції багатовимірності його творчості репрезентував Богдан Токарський, аспірант кафедри славістики Кембриджського університету (Велика Британія). Він запропонував слухачам доповідь на тему: «До проблеми ставання собою у “Палімпсестах” Василя Стуса». Обравши об’єктом аналізу вірш «У темінь сну занурюється шлях…», дослідник запропонував нову парадигму прочитання Стусової поезії у річищі концептуального аналізу, зосередивши увагу на постійному балансуванні в художній свідомості митця антитетичних образів прапервнів (як чогось сталого, незмінного, архаїчного) і шляху (як динаміки, руху, ставання), що, в підсумку, виявляє органічну співмірність Василя Стуса із часом, в якому він жив.

Цілісність і багатогранність образу митця висвітлила Галина Колодкевич, к. філол. н., доц. кафедри теорії та історії журналістики Київського міжнародного університету. Обрана дослідницею тема – «Конструювання образу Василя Стуса сучасним українським мистецтвом та  масовою культурою» – актуалізувала широкий культурологічний контекст: літературу, ЗМІ, малярство, скульптуру, кінематографію, а також різні грані розуміння постаті поета: від несприйняття (в радянський час) до міфологізації (асоціювання з Шевченком, Христом у сучасності), від сакралізації (як на полотні В. Зарецького «Стус-орач») до гротескно-плакатної модернізації (як на рисунку Ю. Журавля «Стус» у календарі «Знай наших») та ін. Об’єктом аналізу дослідниці стали також вистави, присвячені Василю Стусу («Палімпсест», «Іду за край», «Орфей у пеклі»), музично-літературний проект «Стусове коло» та фільм-трилогія «Просвітлої дороги свічка чорна». Як підсумок, доповідачка зауважила, що образ митця кожен бачить по-своєму, відповідно до власного внутрішнього світу. Разом з тим сам він – надскладний, впізнаваний і невпізнанний, одночасно близький і герметично закритий.

Осмисленню небуденної постаті Василя Стуса в українському малярстві був присвячений виступ художниці, с. н. с. Національного музею літератури України Наталії Кучер, яка висвітлила цікаві сторінки товариських і творчих взаємин Василя Стуса та Віктора Зарецького й Алли Горської, зокрема проаналізувала історію і художню специфіку трьох, створених В. Зарецьким, портретів Василя Стуса. Доповідачка наголосила на небуденному сприйнятті сучасниками постаті поета, який вражав присутніх рівнем інтелекту та силою особистості, що відображають художні полотна митців.

Завершила круглий стіл керівник Центру, д. філол. н., проф. Людмила Тарнашинська, яка наголосила, що Василь Стус постійно перебував на межі між етикою і естетикою, тому рецепція його постаті надзвичайно різнопланова і багатоаспектна. Обравши шлях «свідомого самоспалення», митець став «персонажем всесвітньої драми духу» (С. Кримський), що перемагає тлін і крах небуття. Водночас феномен долі породив феномен особистості, що яскраво засвідчила сьогоднішня конструктивна і багатоаспектна розмова.

Підсумком круглого столу стало зініційоване Л. Б. Тарнашинською підписання колективного листа-звернення до мера Києва Віталія Кличка з проханням встановити пам’ятник Василеві Стусу навпроти Інституту літератури на вул. Грушевського, 1.

Загалом, захід об’єднав широке коло науковців не лише з Інституту літератури та м. Києва, а й з інших наукових установ і міст України і світу, що свідчить про актуальність і перспективність дослідження творчості Василя Стуса, а водночас – про непересічну вагомість для сучасності ідейно-ціннісного спадку шістдесятників.

 

Матеріал підготувала к.ф.н., м.н.с. відділу історії української літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Юлія Григорчук.

Світлини м.н.с., к.ф.н.  Тетяни Михайлової.

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ
І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Гуманітарно-педагогічний факультет

 

ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«КОМУНІКАТИВНИЙ ДИСКУРС:

НАУКОВА РЕЦЕПЦІЯ ТА СТИЛІСТИКА ПЕРЕКЛАДУ»,

присвячена 80-річчю від дня народження Василя Стуса

 

м. Київ, 15-16 березня 2018 р.

 

Загальна інформація

Мета конференції: висвітлити актуальні проблеми сучасної філологічної, філософської, історичної, педагогічної, соціологічної, етнологічної наук з метою їх подальшого використання в сучасних комунікативних дискурсах, а також лінгвістичні, літературознавчі та дидактичні дослідження, пов’язані з постаттю і творчістю Василя Стуса.

Місце проведення: Гуманітарно-педагогічний факультет, навч. корпус № 3, ауд. 308, вул. Героїв Оборони, 15, м. Київ, Україна, 03041. Роб. тел.: 0-44-527-83-63.

До участі у  конференції запрошуємо вчених, аспірантів, магістрантів, викладачів вищих навчальних закладів.

Тези доповідей публікуватимуться у матеріалах конференції.

 

Наукові статті (від 8 до 12 сторінок) публікуватимуться у Науковому віснику Національного університету біоресурсів і природокористування України.

 

Серія «Педагогіка, психологія, філософія» – (фахове видання з педагогічних наук), зареєстрована в таких міжнародних інформаційних та наукометричних базах, як Science Index (РІНЦ), Academic Resourse Index, Research Bib, BASE, Polska Bibliografia Naukowa, Google Scholar, Jifactor. ISSN (онлайн) 2413-5321. Має імпакт-фактор.

 

Серія «Філологічні науки» (фахове видання з філологічних наук) зареєстрована в таких міжнародних інформаційних та наукометричних базах, як  Index Copernicus Science Index (РІНЦ), Academic Resourse Index, Research Bib, BASE; Polska Bibliografia Naukowa; Google Scholar; Electronic Journals Library; Journal Index.net; Elektronische Zeitschriftenbibliothek (EZB); Bibliothekssystem Universitat Hamburg; Saarländische Universitäts- und Landesbibliothek; Universitätsbibliothek Leipzig; Wissenschaftskolleg zu Berlin; ZBMED – Leibniz Information Centre for Life Sciences; LIVIVO; Staats- und Universitätsbibliothek Dresden (SLUB); Wissenschaftszentrum Berlin für Sozialforschung (WZB).ISSN (print): 2413-5305, ISSN (online): 2410-9401. Має імпакт-фактор.

 

Серія «Гуманітарні студії (фахове видання з філософських наук) Index Copernicus, Google Scholar, Academic Resourse Index. ISSN 2518-7317 (Online), ISSN 2518-1076 (Print).Має імпакт-фактор.

Вимоги до оформлення статей на сайті гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України.

Мови конференції: українська, російська, англійська, польська, німецька.

 

Передбачено роботу таких секцій:

1. Творчіть В. Стуса крізь призму наукових інтерпретацій.

 

3. Мовні аспекти національної ідентичності особистості.

4. Теорія і практика перекладу.

2. Патріотизм і відданість Україні як чинник консолідації суспільства.

5. Художній дискурс: полімножинність інтерпретацій.

 

 

Графік проведення конференції

15 березня

 

16 березня

09.00–10.00 – Реєстрація учасників

10.00–12.00

– Підведення підсумків

10.00–10.30 – Відкриття конференції

 

   Ухвалення резолюції

10.30–13.00 – Пленарне засідання

12.00-13.00

– Від’їзд учасників конференції

13.00–14.30 – Обідня перерва

 

 

14.30–16.30 – Робота секцій

 

 

 

 

Реєстрація (подання інформаційних матеріалів)

Для участі в роботі всеукраїнської науково-практичної конференції потрібно надіслати електронною поштою до організаційного комітету заповнену заявку тези, копію квитанції (фото, скановане) про сплату організаційного внеску необхідно надіслати (з позначкою «конференція») до 15 лютого 2018 р. на e-пошту: ukr_eng_kaf@ukr.net; semashko.tat@ukr.net.

Назва файлу повинна містити прізвище доповідача із вказівкою: для заявки – Заявка (наприклад, Romanjuk_zajavka.doc), для тез – Тези (наприклад, Romanjuk_tezy.doc)

Унесеннятем доповідей у програму конференції проводитиметься за рішенням організаційного комітету.

Вимоги до оформлення тез доповідей

Обсяг тез – до 3-х сторінок, текстовий редактор Microsoft Word for Windows у вигляді файлу з розширенням *.doc, *.docx, *.rtf, орієнтація – книжкова (А-4), поля – ліве 25 мм, решта – 20 мм; кегель – 14, міжрядковий інтервал – 1,5. Сторінки не нумеруються. У тезах не повинно бути переносу слів та макросів. Праворуч – прізвище, ім’я, по батькові автора, науковий ступінь, вчене звання, повна назва установи, де працює або навчається автор. 

Назву тез друкувати через один міжрядковий інтервал посередині рядка (великими літерами, без крапки в кінці): шрифт Times New Roman, кегль 14, жирний.

 

Взірець оформлення

РОМАНЮК Оксана Дмитрівна,
кандидат філологічних наук, доцент, Національний університет біоресурсів і природокористування України (Київ)

 

ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ТА КОМУНІКАТИВНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ МОВНИХ ОДИНИЦЬ У ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ

 

Текст тез

Література (за потреби)

 

Взірець оформлення заявки

1.       Прізвище, ім’я, по батькові

2.       Повна назва установи, в якій працює/навчається учасник, посада, науковий ступінь, вчене звання

3.       Тема доповіді

4.       Контактний телефон 

5.       Електронна адреса

6.    Чи плануєте взяти особисту участь у роботі конференції? (Так або ні) 

7.    Чи бажаєте опублікувати тези доповіді?
(Так або ні)

8.    Чи бажаєте опублікувати статтю (Так або ні)

9.       Чи є потреба в оформленні офіційного персонального запрошення? (Так або ні).

Організаційний внесок

Учасники конференції сплачують організаційний внесок у розмірі 150 грн., що передбачає видання програми та збірника матеріалів конференції. 

Доктори наук, які одноосібно беруть участь у роботі конференції, не сплачують оргвнесок.

 

Оргвнесок потрібно перерахувати за такими банківськими реквізитами:

Банк одержувача: ПриватБанк

Поточний рахунок одержувача: 29244825509100  ОКПО: 14360570

МФО банка одержувача: 305299

Прізвище, ім’я, по батькові: Васильківський Ілля Павлович

Призначення платежу: поповнення карткового рахунку 4149 4991 0219 0764

 

Оргкомітет сприяє розміщенню учасників у готелях м. Києва за індивідуальним запитом. Проживання і харчування за рахунок учасників.

 

Координати організаційного комітету

 

Національний університет біоресурсів і природокористування України
м. Київ, вул. Генерала Родімцева, 19, навч. корпус № 1, к. 11

 

Телефони:    +380-67-505-20-60 – Костриця Наталія Миколаївна

                  + 380-67-809-22-31 – Амеліна Світлана Миколаївна

                  +380-67–956–47-74 – Семашко Тетяна Федорівна

 

 

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

НАУКОВИЙ ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ УКРАЇНСЬКОГО ШІСТДЕСЯТНИЦТВА

ІНСТИТУТУ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

ПРОВОДИТЬ МІЖНАРОДНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ

 

«ТВОРЧІСТЬ ВАСИЛЯ СТУСА І СУЧАСНІСТЬ»

(З НАГОДИ 80-РІЧЧЯ ПОЕТА)

Захід відбудеться 16 січня 2018 року о 12:00

 

в Інституті літератури  ім. Т. Г.  Шевченка  НАН  України

(вул. Михайла Грушевського, 4, третій поверх, зала засідань) 

Передбачена участь із доповідями:

 

Алессандро Акіллі,  PhD,  лектора  україністики  Центру  Миколи  Зерова Університету Монаша (Мельбурн)

«Ще раз про інтертекстуальність Стусової поезії (на прикладі одного мотиву у вірші “Рушай убік, де справжній край душі”)»

Сергія Цікавого, кандидата філологічних наук, доцента кафедри теорії та історії української і світової літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса (Вінниця)

«Специфіка просторових рамок у прозі Василя Стуса»

Галини Колодкевич, кандидата філологічних наук, доцента кафедри теорії та історії журналістикиКиївського міжнародногоуніверситету

«Конструювання образу Василя Стуса сучасним українським мистецтвом та  масовою культурою»

Тетяни Михайлової, кандидата філологічних наук, молодшого наукового співробітника відділу світової літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

«Проза Василя Стуса та Франца Кафки: компаративне прочитання»

БогданаТокарського, аспіранта кафедри славістики Кембриджського університету 

 «До проблеми ставання собою у “Палімпсестах” Василя Стуса»

        

На захід також запрошено дисидента-правозахисника Василя Овсієнка та Дмитра Стуса.

 

 

Модератор – доктор філологічних наук,

професор, керівник Центру

                                                                           Л. Б. Тарнашинська

 

 

ДО УЧАСТІ В ОБГОВОРЕННІ ЗАПРОШУЮТЬСЯ ВСІ ОХОЧІ

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_листопада

08

Вітання з ювілеєм Раїсі Мовчан

Шановна Раїсо Валентинівно! Для багатьох із...

NEWSKIT_жовтня

29

«Аспіранти Інституту Тараса Шевченка в діаспорі: імена, долі, наукова спадщина»

Шановні колеги, відділ зарубіжної україністики запрошує Вас...