Інститут літератури

The Department of Slavic Linguistics and the Department of Slavic Literatures at Sofia University St. Kliment Ohridskiare pleased to invite you to participate in The Fourteenth International Slavic Studies Conference, which will be held from 26^thto 28^thApril 2018 at the Conference Halls of Sofia University St. Kliment Ohridski. The topic of The Fourteenth International Slavic Studies Conference is: 

The Stereotype in the Slavic Languages, Literatures and Cultures

 We would kindly ask you to head your application for the following fields:

 I. Linguistics

Please, send the filled Application formto:sl_ezik2018@abv.bg

II. Literature

III. Culturology

IV. Anthropology

V. Folklore

Please, send the filled Application formto:sl_liter2018@abv.bg

Contributors are invited to deliver 15-minute presentations of their papers. The working languages of the Conference are all Slavic languages and English.

The publishing of the Conference Proceedings is planned. The full-text manuscripts exceeding the limit of 22000 characters (with spaces) will not be accepted. The technical instructions will be sent to you additionally.

The Conference fee is 60 BGN. Travel and accommodation expenses should be covered by the participants.

Participation in absentia is not accepted.

We would like to receive your Application until 31^st January 2018.

Head of Department                                                Head of Department

of Slavic Linguistics:                                                  of Slavic Literatures:

(Assoc. Prof. Albena Stamenova, PhD.)                   (Assoc. Prof. Ina Hristova, Ph.D.)

Sofia,  November 2017

Application form

for participation in the Fourteenth International Slavic Studies Conference on

The Stereotype in the Slavic Languages,

Literatures and Cultures

Name, surname: _______________________________________________________

Scientific degree and position: ____________________________________________

Institution: ___________________________________________________________

Address: ______________________________

______________________________________

______________________________________

E-mail: _______________________________

Title of the paper:

_____________________________________________________

_____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________

Abstract (limitation 1000 characters/150 words) ______________________________

_____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________

_____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________

Section: ____________________________________

5-7 жовтня 2017 року у Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди за підтримки Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ, Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ, Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка, Центру Сковородинознавства університету й кафедри української і світової літератури та методики навчання ім. М. Максимовича відбулися «ХVІІІ Сковородинівські читання», приурочені до 295-ої річниці з дня народження Григорія Савича Сковороди.

У роботі конференції взяли участь науковці, освітяни і митці з різних міст України (переважно Києва і Переяслава-Хмельницького), а також з Німеччини і Польщі. Зарубіжну сковородиніану цьогоріч представили Петро Приступов (Ерфурт, Німеччина) – авторськими піснями на слова Г. Сковороди та о. Міхал-Тадеуш Гандзель (Краків, Польща) – філософською доповіддю про ідею істинного щастя у творах мислителя. Загалом, у програмі «ХVІІІ Сковородинівських читань» було заявлено 97 доповідей, що репрезентували багатоаспектне (філологічне, філософське й педагогічне) осмислення творчого доробку українського любомудра, а також його попередників та послідовників.

Модератором заходу був д.філол.н., проф., акад. Академії вищої освіти України, директор Центру Сковородинознавства М.П. Корпанюк, який виголосив вітальне слово і вручив почесні нагороди гостям, співорганізаторам і доброчинцям конференції: М.-Т. Гандзелю, П. Приступову, М.М. Сулимі, Л.П. Гнатюк, В.М. Григоренку, О.Ю. Пироговському, В.В. Шереметі та О.Г. Яремі. З вступним словом звернувся до учасників проректор Переяслав-Хмельницького державного університету, доц. кафедри математики, інформатики та методики навчання В.Ф. Хомич. До вітальних слів долучилися також декан філологічного факультету, доц., к.філол.н. О.М. Свириденко та проф., д.пед.н., к.філол.н. Г.Л. Токмань.

Пленарне засідання розпочав д.христ.філософії Папської Богословської Академії о. Міхал-Тадеуш Гандзель доповіддю на філософську тему «Спроба реконструкції шляху Григорія Сковороди до осягнення істинного щастя». Лінгвістичну грань осмислення творчої спадщини мислителя представив виступ д.філол.наук, проф. кафедри історії та стилістики української мови Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка Лідії Павлівни Гнатюк «Акцентуаційні особливості української редакції церковнослов’янської мови». Літературознавчий внесок у вітчизняну науку сковородинознавців Харківської школи Ігора Ісіченка та Л.В. Ушкалова висвітлив д.філол.н., проф., чл.-кор. НАНУ, зав. відділу історії української літератури Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Микола Матвійович Сулима у доповіді «Григорій Сковорода в рецепції харківських літературознавців». Натомість актуальні культурософські й освітньо-педагогічні стратегії сучасної сковородиніани яскраво презентувала доповідь письменника, публіциста, гол. редактора журналу «Український світ» Олександра Андрійовича Шокала на тему «Всеукраїнські Сковородинські навчання “Пізнай себе” й морально-світоглядний суспільний рух сковородинства». Своєрідним епіграфом до пленарного засідання і його творчим підсумком став музичний ви ступ Петра Приступова, який подарував присутнім натхненні пісні на слова Григорія Сковороди.

Теплу науково-творчу атмосферу «Сковородинівських читань» продовжили засідання секцій. Зокрема, філологічні аспекти сучасного сковородинознавства висвітлили доповіді Миколи Корпанюка, Юлії Бродюк (Переяслав-Хмельницький), Людмили Тарнашинської, Тетяни Бикової, Раїси Гусленко, Юлії Григорчук (Київ) та Валерія Манжетка (с. Сковородинівка Харківської обл.), а філософські – доповідь Олени Сирцової (Київ).

6 жовтня секційні засідання продовжились на батьківщині Г. Сковороди – в смт. Чорнухи Полтавської області, а 7 жовтня відбулися екскурсії музеями Переяслава-Хмельницького та урочисте завершення й підбиття підсумків конференції.

Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ у програмі конференції був представлений доповідями д.філол.н., проф., чл.-кор. НАНУ, зав. відділу історії української літератури М.М. Сулими («Григорій Сковорода в рецепції харківських літературознавців»), д.філол.н., проф., пров. наук. співроб. відділу літератури ХХ ст. та сучасного літературного процесу Л.Б. Тарнашинської («Традиції Григорія Сковороди в сучасній антропологічно орієнтованій теорії літератури»), д.філол.н., проф., зав. відділу слов’янських літератур П.В. Михеда («Григорій Сковорода і Микола Гоголь: в пошуках Спасіння»), к.філол.н., зав. відділу рукописних фондів і текстології С.А. Гальченка («Архів Григорія Сковороди в Інституті літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України»), к.філол.н., ст. наук. співроб. відділу історії української літератури Г.М. Ноги («Особливості текстів листів Григорія Сковороди: філософія і повсякденність»), к.філол.н., наук. співроб. відділу історії української літератури Я.О. Мишанича («Юрій Якович Барабаш – сковородинознавець») і к.філол.н. мол. наук. співроб. відділу історії української літератури Ю.М. Григорчук («Бразильські мандри українського філософа: байки Григорія Сковороди у перекладах і творчій інтерпретації Віри Вовк»).

За матеріалами конференції було опубліковано збірник праць «Переяславські сковородинівські студії: філологія, філософія, педагогіка» (за заг. ред. М.П. Корпанюка. Ніжин, 2017. Вип. 4. 352 с.), в якому гідно представлені вагомі здобутки і актуальні напрямки сучасної наукової сковородиніани.

Юлія Григорчук

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, кафедра української літератури та журналістики, Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського університету ім. Миколи Гоголя з нагоди 110-річчя від дня народження відомого літературознавця Івана Кощелівця провели на його батьківщині, в Ніжині, ІІ Кошелівецькі читання.

З вітальним словом виступив ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, доцент, кандидат історичних наук О. Самойленко. З доповідями виступили: доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Л. Тарнашинська (тема ««Можна одверто?» Дві колізії з дискурсу (без)компромісності І. Кошелівця»), доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України НДУ імені Миколи Гоголя Є. Луняк (тема «Студії Івана Кошелівця в контексті розвитку української діаспорної історіографії Кирило-Мефодіївського товариства»), доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу слов’янських літератур Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України П. Михед (тема «Листування Ігоря Качуровського: виміри суб’єктивності»), кандидат філологічних наук, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України С. Лущій (тема «Іван Кошелівець та Юрій Лавріненко: до питання редакторської співпраці»).

Науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Н. Єржиківська, виступаючи з темою «Рецепція Івана Кошелівця на критичний дискурс шістдесятників, репрезентувала й передала до фондів університетської бібліотеки два томи видання «Українська літературна критика ХХ століття: антологія у двох томах» (науковий редактор В. Дончик): перша книга другого тому «Літературні дискусії другої половини ХХ століття» (упорядники та автори приміток і коментарів Т. Головань і Н. Єржиківська) містить відому статтю І. Кошелівця «Шестидесятники» (розділ «Дискусії довкола шістдесятників»).

Цікавими були також доповіді доктора філологічних наук, професора кафедри української літератури НДУ імені Миколи Гоголя О. Ковальчука «Микола Хвильовий і кубізм. «Я (Романтика)», кандидата філологічних наук, доцента, докторанта кафедри української літератури та компаративістики Київського університету імені Бориса Грінченка Г. Шовкопляс «Нова інтерпретація життя генія або вульгарний фемінізм?! Про п'єсу Ірени Салецької – Коваль «Поганські свята»», кандидата філологічних наук, провідного бібліографа Гоголезнавчого центру О. Костенко «Феномен тілесності як форма психологічного буття в художньому світі В. Винниченка».

Вела Кошелівецькі читання директор Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського університету ім. Миколи Гоголя Н. Онищенко. Бібліографи підготували ювілейну виставку публікацій І. Кошелівця.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

ДНІПРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

У Дніпровському національному університеті планується проведення 12-13 квітня 2018 р. Всеукраїнської  наукової конференції «Світ Олеся Гончара й Олесь Гончар у світі», присвяченої 100-річчю від дня народження письменника.

Основна проблематика конференції

1.     Культурологічний і літературний простір Олеся Гончара та його творчості:

а) пізнання світу О. Гончаром;

б) сприйняття постаті Майстра та його творчості у світі.

2.     Діалектика міжлітературних зв’язків белетристики Олеся Гончара: компаративний вимір.

3.     Творчість Олеся Гончара у фокусі естетичних категорій.

4.     Онтологічний, гносеологічний й аксіологічний дискурси творчого доробку Олеся Гончара:

а) світ і людина в прозовому доробку Олеся Гончара;

б) вираз національної свідомості в художній та публіцистичній творчості митця.

Заявки на участь у конференції і тему доповіді (статті) надсилати до 1 січня 2018 р. на адресу 49000 м. Дніпро, пр. Гагаріна, 72, ауд. 914 (кафедра української літератури) або на електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Довідки за телефонами: (056) 374-98-72, (097) 0996713.

23 вересня у парку Шевченка відбулися вже традиційні Наукові пікніки, у яких, так само традиційно, брала участь і команда Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка. Цьогоріч вона «приросла» і новими учасниками, зокрема, як лектори дебютували д.ф.н М.М.Сулима та к.ф.н. Д.Дроздовський. Приємно відзначити, що заходи Інституту користуються значною увагою відвідувачів і успішно конкурують із шоу реактивів, демонстрацією генномодифікованих мишей чи виділенням ДНК банана. Традиційний ажіотаж викликав скрипторій Галини Карпінчук, де всі охочі могли увічнити свої думки страслов‘янським шрифтом за допомогою гусячого пера. Не менший інтерес викликали літературна пригода – вигадлива настільна гра на тему літератури від Катерини Годік й Ірини Скакун – та літературна вікторина від Ольги Блик. Ще один дебютант цьогорічних пікніків Сніжана Жигун запропонувала поринути у світ детективів і розкодувати цитати з української літератури, закодовані шпигунськими шифрами. Але не розвагами єдиними: Тетяна Михайлова та Ольга Матвєєва спопуляризували результати своїх наукових пошуків, запропонувавши інтерактив «Василь Стус як перекладач» та «Володимир Винниченко як художник».

Формат «Наукових пікніків» пропонує безліч можливостей для популяризації науки, тож приєднуйтеся: як учасник чи відвідувач.

За роботи в галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук Президія НАН України щороку (в лютому) присуджує чотирнадцять премій для молодих учених і чотирнадцять премій для студентів вищих навчальних закладів. Премії присуджуються окремим авторам або колективу авторів за кращі наукові роботи, а також за серії наукових робіт з єдиної тематики, за відкриття та винаходи. Колектив, висунутий на присудження премії, повинен включати лише основних авторів, чий внесок був найвагомішим, і складатися не більш як з трьох осіб. Особам, удостоєним премій, на загальних зборах відповідного відділення Національної академії наук України вручаються дипломи встановленого зразка.

На конкурс не приймаються роботи, які раніше були удостоєні премій НАН України, галузевих академій або спеціальних премій інших відомств, що присуджуються за конкурсами.

Не приймаються на конкурс також збірники наукових робіт різних авторів.

*       *       *

1. В конкурсі можуть брати участь наукові співробітники, викладачі, стажери-дослідники, аспіранти науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів віком до 35 років включно, студенти вузів, а також аспіранти та студенти зарубіжних країн, які навчаються в наукових установах та вузах України.

2. Право висувати кандидатів на здобуття премій надається: ученим радам наукових установ і вищих навчальних закладів, колегіям (президіям) міністерств і відомств України, технічним радам промислових підприємств, конструкторських бюро, радам наукових і науково-технічних товариств, що підтверджується витягом з протоколу засідання вченої ради установи або відповідного органу підприємства, організації, чи відомства.

Роботи, виконані молодими вченими, приймаються Національною академією наук України на конкурс за поданням відповідних міністерств, відомств, організацій та рад.

3. Граничний термін подання роботи на конкурс – 15 грудня 2017 р.

4. Організація, яка висунула роботу на присудження премії молодим ученим та студентам, подає до Президії НАН України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 54, телефони для довідок: 8(044) 239-64-24; 8(044) 239-64-63) в оформленому належним чином вигляді з написом на титульному аркуші: “На здобуття премій НАН України для молодих учених (студентів)” та зазначенням відділення НАН України відповідно до тематики роботи:

а) офіційний лист установи щодо направлення конкретної роботи на конкурс (на бланку) в 2-х примірниках, скріплений гербовою печаткою установи;

б) обґрунтоване подання, що включає назву, наукову характеристику роботи й коротку анотацію;

в) опубліковану наукову роботу (серію робіт), матеріали наукового дослідження або винаходу у 2-х ідентично оформлених примірниках – на конкурс молодих учених;

г) наукову роботу, матеріали наукового дослідження або винаходу в 1 примірнику – на конкурс студентів;

д) конкретну довідку у відсотково-цифровій формі про творчий внесок кожного члена авторського колективу, який складається з двох чи трьох осіб, у роботу або серію робіт, висунутих на конкурс;

е) довідку про те, що роботи, які подаються на конкурс, не були раніше удостоєні премій НАН України, країн СНД та ін.;

є) не менше двох рецензій сторонніх організацій (з зазначенням їхньої адреси);

ж) відомості про автора: прізвище, ім’я, по батькові, повна дата народження, місце роботи, науковий ступінь й посада (для студентів – вуз, факультет, курс у розгорнутому вигляді), домашня та електронна адреси, номер телефону (службовий, домашній та мобільний), ксерокопія довідки про надання ідентифікаційного коду;

з) згоду на збір та обробку персональних даних (на відповідному бланку).

Всі матеріали, які подаються на конкурс, повинні бути відповідно оформлені: роботи (неопубліковані) підписані авторами, довідки і рекомендації – керівниками установ (вузів) та скріплені печаткою даної установи. Сторінковий обсяг кожного супровідного документа не регламентується.

5. Роботи, оформлені неналежним чином, до участі в конкурсі не допускаються.

6. Роботи, за які не присуджено премії, не зберігаються в НАН України і за бажанням можуть бути повернені відповідними відділеннями їх авторам.

25-26 вересня 2017 року у м. Кракові відбулася міжнародна наукова конференція "Світи слов"янської уяви", організована Центром Досліджень літератури для дітей і юнацтва(Факультет полоністики) та Інститутом Славістики (Філологічний факультет) Ягелонського університету. У роботі конференції взяли участь літературознавці з Польщі, Болгарії, Словенії, Сербії, України, Хорватії. 

В центрі уваги  дослідників перебували питання, пов"язані з національними особливостями слов"янської уяви, які знаходять свій відбиток у дитячій та різних видах фантастичної літератури Центру, Сходу та Півдня Європи. У низці доповідей обговорювалися фольклорні джерела слов"янського фентезі, постмодерні інтерпретації фольклорних первнів у жанрах антиутопії, притчи, байки,  літературної казки, казкової драми та наукової фантастики. Окрему увагу було приділено фантастичному у періодиці. Науковці також аналізували роль літератури про незвичайне у подоланні спільної для наших народів тоталітарної спадщини, розмірковували про значення фантазії для розвитку вільної особистості та про особливості творення уявних світів у слов"янських літературах.

Інститут літератури на цій науковій зустрічі представляли: голова ЦДЛФ д.ф.н. Тетяна Рязанцева з доповіддю "Казки тоталітарних часів. Образи Зла у фентезійній прозі Алєксандра Шарова" і співголова ЦДЛФ к.ф.н. Євгенія Канчура (Житомирський Державний Технологічний Університет) з доповіддю "Фентезійний світ Європи у романі Макса Фрая "Ключ із жовтого металу".

На фото: Члени Оргкомітету конференції:  керівник Центру досліджень літератури для дітей та юнацтва проф. доктор габ. Анна Чабановська-Врубель і доктор габ. Магдалена Дирас, директор Інституту слов"янської філології".

Керівництво ЦДЛФ із секретарем Оргкомітету конференції магістром Аліцією Фідович

Фото: Марта Котковська та Тетяна Рязанцева

Запрошуємо всіх, хто цікавиться наукою, 23 вересня до парку ім. Т. Шевченка, де традиційно проходитимуть «Наукові пікніки». Окрім лекторію на гостей чекають цікаві майстер-класи, видовищні демонстрації та справжні наукові експерименти.

Від Інституту літератури із лекцією «Їжа в українській літературі» виступить заступник директора з наукової роботи, член-кореспондент НАН України Микола Сулима. А про «Життя в культурі після постмодернізму» розкаже докторант, кандидат філологічних наук Дмитро Дроздовський.

Також на цьогорічних «Наукових пікніках» працюватиме окрема локація, де гості заходу зможуть спробувати розгадати код української літератури, освоїти мистецтво каліграфії, дізнатися секрети письменників, зашифрувати важливу інформацію, взяти участь у літературній пригоді, дізнатися невідомі факти про В. Винниченка та В. Стуса. Чекаємо на вас з 11:00 до 17:00.

Цэнтр даследаванняў беларускай культуры, мовы і літаратуры Нацыянальнай акадэміі навук Беларусі ў рамках Года навукі арганізуе Міжнародную навукова-практычную канферэнцыю “Гісторыя беларускай літаратуры: стан і перспектывы даследавання (да 135-годдзя з дня нараджэння Янкі Купалы і Якуба Коласа)”, якая адбудзецца 15–16 лістапада 2017 года ў Мінску.

Народныя паэты Беларусі Янка Купала (1882–1942) і Якуб Колас (1882–1956) праз сінтэз шматвяковых нацыянальных мастацкіх традыцый з лепшымі ўзорамі сусветнай культуры ўзнялі тагачасную беларускую літаратуру на сусветны ўзровень, вярнулі яе ў еўрапейскі кантэкст. Творчыя здабыткі песняроў сталі знакавымі ідэйна-мастацкімі адкрыццямі і выдатнымі дасягненнямі беларускай паэзіі, прозы і драматургіі. Янка Купала і Якуб Колас стаяць ля вытокаў беларускага нацыянальнага адраджэння, станаўлення беларускай дзяржаўнасці і беларускай літаратурнай мовы. Іх творчасць – энцыклапедыя жыцця беларускага народа першай паловы ХХ стагоддзя.

Тэматычныя кірункі работы канферэнцыі:

-                    жыццёвыя і творчыя шляхі Янкі Купалы і Якуба Коласа;

-                    грамадская дзейнасць Янкі Купалы і Якуба Коласа;

-                    перакладчыцкая дзейнасць Янкі Купалы і Якуба Коласа;

-                    Янка Купала і Якуб Колас у сучаснай інфармацыйнай прасторы (філасофскі, культуралагічны, гістарычны, сацыялагічны, псіхалагічны, педагагічны і дыдактычна-метадычны аспекты);

-                    вывучэнне творчых здабыткаў Янкі Купалы і Якуба Коласа ў сярэдняй школе і ВНУ;

-                    спадчына Янкі Купалы і Якуба Коласа ў святле актуальных праблем літаратуразнаўства, мовазнаўства, тэксталогіі;

-                    рэпрэзентазентацыя твораў Янкі Купалы, Якуба Коласа, Максіма Багдановіча і іншыш класікаў беларускай літаратуры ў гісторыі выдавецкай справы Беларусі і замежжа;

-                    галоўныя праблемы музейнага і архіўнага захавання спадчыны класікаў беларускай літаратуры;

-                    класічная беларуская літаратура ў сучасным прачытанні;

-                    рэцэпцыя творчасці класікаў беларускай літаратуры ў літаратурах народаў свету;

-                    асноўныя пытанні фарміравання бібліятэчных інфармацыйных рэсурсаў і асаблівасцей захавання бібліятэчных фондаў, арганізацыі сацыякультурнага абслугоўвання карыстальнікаў бібліятэк, звязаныя з імёнамі класікаў беларускай літаратуры;

-                    класічная беларуская літаратура ў выяўленчым мастацтве, музыцы, тэатры і кіно.

Да ўдзелу ў канферэнцыі запрашаюцца:

літаратуразнаўцы, мовазнаўцы, настаўнікі сярэдніх школ,  выкладчыкі сярэдне-спецыяльных навучальных устаноў і ВНУ, студэнты, магістранты, аспіранты і дактаранты, музеязнаўцы, бібліятэкары, выдаўцы, краязнаўцы, фалькларысты, культуролагі, мастацтвазнаўцы, гісторыкі.

Рэгламент канферэнцыі:

даклады – да 10 хвілін, выступленні і паведамленні ў дыскусіях – да 5 хвілін.

Каб стаць удзельнікам канферэнцыі, неабходна адправіць заяўку не пазней за 20 кастрычніка 2017 года на электронны адрас: kupalakolas@tut.by

ЗАЯЎКА

на ўдзел у Міжнароднай навукова-практычнай канферэнцыі “Гісторыя беларускай літаратуры: стан і перспектывы даследавання (да 135-годдзя з дня нараджэння Янкі Купалы і Якуба Коласа)”

Прозвішча ___________________________________

Імя _________________________________________

Імя па бацьку ________________________________

Месца працы або вучобы ________________________________

Пасада ______________________________________

Вучоная ступень _____________________________

Вучонае званне ______________________________

Назва даклада _______________________________

Выкарыстанне тэхнічных сродкаў (пазначыць якіх) _____________________________________________________

Кантактны адрас (+ індэкс) _________________________

Кантактны тэлефон (+ код) _________________________

Е-mail ___________________________________________

Браніраванне гасцініцы (так, не) _____________________

Вы можаце атрымаць дадатковую інфармацыю па адрасе:

Е- mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Тэлефон: +37529 775 55 72

Удзельнікам, якiя ўключаны ў праграму канферэнцыі, будуць дасланы запрашэнні электронным лістом.  

Пражыванне, харчаванне і праезд аплачваюцца камандзіруючым бокам.

Умовы прадастаўлення дакладаў для публікацыі.

Тэкст даклада неабходна выслаць па электроннай пошце kupalakolas@tut.byабо прадставіць у аргкамітэт на электронным носьбіце і ў раздрукаваным выглядзе (фармат А4) не пазней за 20 лістапада 2017 года.

Рабочыя мовы канферэнцыі: беларуская, руская, украінская, польская, англійская.

Патрабаванні да афармлення дакладаў:

• прозвішча і ініцыялы аўтара – паўтлустым курсівам, у дужках назва населенага пункта, краіна – курсівам, выраўноўванне па правым боку;

• назва даклада (паведамлення) – вялікімі па цэнтры;

• тэкст – праз прабел, выраўноўванне тэксту па шырыні, абзац 1,25.

• спіс выкарыстанай літаратуры падаецца пасля асноўнага тэксту праз прабел. Афармляецца па патрабаваннях ВАК РБ.

• аб'ём даклада разам з малюнкамі, здымкамі і да т.п. не павінен перавышаць 8 старонак тэксту фармату А4, Times New Roman, 14 кегль, 1,5 міжрадковы інтэрвал, тып файла rtf Microsoft Word.

Аргкамітэт пакідае за сабой права адхіляць матэрыялы, якія не адпавядаюць прад'яўленым патрабаванням.

Цэнтр даследаванняў беларускай культуры, мовы і літаратуры Нацыянальнай акадэміі навук Беларусі ў рамках Года навукі арганізуе Міжнародны круглы стол, прысвечаны 95-годдзю Інстытута беларускай культуры, які адбудзецца 10 лістапада 2017 года ў г. Мінску.

Інстытут беларускай культуры – вышэйшая шматгаліновая навукова-даследчая ўстанова, першая ў гісторыі Беларусі. Заснаваны ў 1922 годзе ў Мінску на базе Навукова-тэрміналагічнай камісіі Наркамасветы БССР, ён паклаў пачатак акадэмічнай навуцы ў краіне.

Мерапрыемства праводзіцца ў рамках Года навукі.

Мэтай круглага стала з’яўляецца падсумаванне вынікаў развіцця Інбелкульта, асэнсаванне яго значэння для гісторыі БССР і суверэннай Рэспублікі Беларусь, абмеркаванне праблем у вывучэнні гісторыі навукі Беларусі і перспектыў далейшага развіцця.

Асноўныя аспекты круглага стала:

-         Інбелкульт: здабыткі, значэнне, вынікі дзейнасці;

-         дзеячы Інбелкульта: фарміраванне навуковай і творчай інтэлігенцыі;

-   традыцыі Інбелкульта ў развіцці літаратуразнаўства, мовазнаўства, этналогіі, фалькларыстыкі, мастацтвазнаўства;

-         Інбелкульт і сучасны стан беларускай навукі і культуры.

Да ўдзелу ў круглым стале запрашаюцца

гісторыкі, культуролагі, мастацтвазнаўцы, літаратуразнаўцы, мовазнаўцы, фалькларысты, музеязнаўцы, краязнаўцы.

Рэгламент круглага стала.

Даклады – да 15 хвілін, выступленні і паведамленні ў дыскусіях – да 5 хвілін.

Каб стаць удзельнікам круглага стала, неабходна адправіць заяўку не пазней за 20 кастрычніка 2017 года на электронны адрас: inbelkult2017@mail.ru.

заяўка

на ўдзел у Міжнародным круглым стале, прысвечаны 95-годдзю Інстытута беларускай культуры

Прозвішча ___________________________________

Імя _________________________________________

Імя па бацьку ________________________________

Месца працы ________________________________

Пасада ______________________________________

Вучоная ступень _____________________________

Вучонае званне ______________________________

Назва даклада _______________________________

Выкарыстанне тэхнічных сродкаў (пазначыць якіх) _____________________________________________________

Кантактны адрас (+ індэкс) _________________________

Кантактны тэлефон (+ код) _________________________

Е-mail ___________________________________________

Браніраванне гасцініцы (так, не) _____________________

Вы можаце атрымаць дадатковую інфармацыю па адрасе:

Е-пошта: inbelkult2017@mail.ru.

Тэлефон: +37529 522 46 53

Удзельнікам, якiя ўключаны ў праграму круглага стала, будуць дасланы запрашэнні электронным лістом.  

Пражыванне, харчаванне і праезд аплачваюцца камандзіруючым бокам.

Умовы прадастаўлення дакладаў для публікацыі.

Тэкст даклада неабходна выслаць па электроннай пошце inbelkult2017@mail.ruабо прадставіць у аргкамітэт на электронным носьбіце і ў раздрукаваным выглядзе (фармат А4) не пазней за 20 лістапада 2017 года.

Працоўныя мовы круглага стала: беларуская, руская, англійская.

Патрабаванні да афармлення дакладаў:

• прозвішча і ініцыялы аўтара – паўтлустым курсівам, у дужках назва населенага пункта, краіна – курсівам, выраўноўванне па правым боку;

• назва даклада (паведамлення) – вялікімі па цэнтры;

• тэкст – праз прабел, выраўноўванне тэксту па шырыні, абзац 1,25.

• спіс выкарыстанай літаратуры падаецца пасля асноўнага тэксту праз прабел. Афармляецца па патрабаваннях ВАК РБ.

• аб'ём даклада разам з рэзюмэ, малюнкамі, здымкамі і да т.п. не павінен перавышаць 8 старонак тэксту фармату А4, Times New Roman, 14 кегль, паўтарачны міжрадковы інтэрвал, тып файла rtf Microsoft Word.

Рэдакцыя пакідае за сабой права адхіляць артыкулы, якія не адпавядаюць прад'яўленым патрабаванням.