Інститут літератури

Природа новели

Кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу рукописних фондів і текстології.

Наукові інтереси:

історія шевченкознавства;

джерелознавство;

епістолярна шевченкіана.

Вибрані праці:

Монографія

Михайло Новицький – шевченкознавець.  – К.: Наукова думка, 2018. – 240 с. 

Статті:

1. Дерманський «Октоїх» // Відлуння віків. – 2010. – № 2 (13). – С. 35–38.

2. Євген-Юлій Пеленський – редактор першого повного видання творів Марка Черемшини та дослідник його творчості // Слово і Час. – 2011. – № 12. – С. 77–89.
3. Видання творів Тараса Шевченка у 20–60-х роках минулого століття за редакцією М. Новицького // Слов’янські обрії. – 2012. – Вип. 5. – С. 1–3.
4. До історії однієї публікації // Літературна Україна. – 2013. – 1 листопада. – С. 4.
5. Ще є час одержати від Вас листа…» (З епістолярію Ю. О. Меженка та М. М. Новицького 1952–1962 років) // І тільки незмінна книга! (Зб. до 120-річчя від дня народж. Юрія Олексійовича Меженка. 1892–1969). – К., 2013. – С. 89–98.
6. Внесок Михайла Новицького у дослідження мистецької спадщини Тараса Шевченка (1940–1960) // Вісник Львівської національної академії мистецтв. – 2014. – Вип. 25. – С. 97–110.
7. Епістолярій Тараса Шевченка: внесок у його дослідження Михайла Новицького // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія «Філологічні науки». – 2014. – № 9 (286). – С. 39–45.
8. Михайло Новицький-шевченкознавець (1920–1960 роки) // Слово і Час. – 2014. – № 12. – С. 16–25.
9. Прожив життя мученика за Україну… // Архіви України. – 2014. – № 2. – С. 151–157.
10. Роль Михайла Новицького у становленні наукової документальної концепції біографії Тараса Шевченка // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету: зб. наук. праць. Серія «Філологія» / Міжнарод. гуманіт. ун-т. – Одеса, 2014. – Вип. 9. – С. 200–208.
11. Участь М. Новицького у виданнях Повного зібрання творів Шевченка // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету: зб. наук. праць. Серія «Філологія» / Міжнарод. гуманіт. ун-т. – Одеса, 2014. – Вип. 8, т. 2. – С. 15–18.
12. Contribution of Mykhailo Novytskyi to Shevchenko studies in 1920’s1930’s // Spheres of  culture / Maria Curie Sklodovska University in Lublin; Faculty of Humanities; Branch of Ukrainian Studies. – Lublin, 2014. – Vol. VII. – Р. 61–68.
13. Роль Михайла Новицького в розвитку наукового шевченкознавства 1921–1937 рр. // Шевченків світ: наук. щорічник. – 2015. – Вип. 8. – С. 76–90.
14. Шевченкіана в рецензіях Михайла Новицького 1923–1962 рр. // Шевченків світ: наук. щорічник. – 2016. – Вип. 9. – С. 116–125.
15. Внесок Михайла Новицького у становлення текстів поетичних творів Тараса Шевченка // Шевченкознавчі студії: зб. наук. праць / Київський національний у-т ім. Тараса Шевченка.  – К., 2017. – Вип. 20. – С. 39–54.
16. Портрет Івана Франка пензля Івана Труша початку ХХ століття // Слово і Час. – 2017. – № 5. – С. 54–58.
17. Протоієрей Ієремія Обидовський і Тарас Шевченко в архівних документах // Шевченків світ: наук. щорічник. – 2018. – № 11. – С. 3–11.
18. Шевченкознавство Михайла Новицького та Миколи Зерова: історія співпраці учених //  Слово і Час. – 2018. – № 3. – С. 17–28.
19. Рід Шевченкової матері Катерини Бойко // Слово і Час. – 2019. – № 3. – С. 3–26.
20. Шевченкові вчителі – церковно- і священнослужителі //  Художній світ Тараса Шевченка і сучасність: зб. праць Всеукраїнської (40-ї) наук. шевченківської конф. – Черкаси: Видавець Чабаненко Ю. А., 2019. – С. 51–65.
21. Neznáme alebo málo preskúmané stránky diela slovakistu Ivana Franka. (The unknown and obscure heritage of Franko-Slovakist)// Slovenská literatúra. – 2019. – Vol. 66. (№ 1). – Р. 28–43.
22. Юрій Івакін віч-на-віч із Ієремією Айзенштоком (із листування шевченкознавців 1957–1977 років) //  Шевченків світ: наук. щорічник. – Черкаси, 2019. – Вип. 12. – С. 51–65.
23. Шевченкіана в епістолярії Петра Жура та Юрія Меженка 1960–1969 рр. (за матеріалами ЦДАМЛМ України) – переднє слово, підготовка тексту та примітки // Слово і Час. – 2020. – № 3. – С. 96–118.
24. З нових коментарів до Шевченкового епістолярію // Шевченків світ: наук. щорічник. – Черкаси, 2020. – Вип. 13. – С. 77–83.
25. Організаційна та наукова діяльність Олександра Дорошкевича в галузі шевченкознавства (за архівними матеріалами) // Шевченкознавчі студії: зб. наук. праць / / Київський національний у-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2020. – Вип. 23. –  С. 129–156.
26. Факсимільна і репринтна шевченкіана [передмова] // Слідчо-наглядові справи Тараса Шевченка. Корпус документів (1847–1859). Факсиміле. Київ: Арій, 2020. Кн. 1. С. 9–65.
27. Досьє шевченкознавців 1920–1930-х років // Вісімнадцяті Біографічні читання «Сучасні моделі біографічних реконструкцій», присвячені пам’яті засновника і першого директора Інституту біографічних досліджень НБУВ, доктора істор. наук, проф. Віталія Сергійовича Чишка (1951–2003). Київ, 2022. С. 207–211.
28. Тарас Шевченко в житті і творчості Лідії Чуковської (за листуванням письменниці з Михайлом Новицьким) // Українська літературна шевченкіана: формально-змістові дискурси за 150 літ. Збірник праць Всеукраїнської (41-ї) наукової шевченківської конференції. Черкаси: Видавець Чабаненко Ю. А., 2022. С. 210–233
29. Шевченкознавчі питання в епістолярії співробітників Всеукраїнської академії наук та Інституту Тараса Шевченка 1920–1930-х років // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. Київ, 2023. № 1 (33). С. 70–76.
30. Андрій Куцинський – жандарм, який посприяв Тарасові Шевченкові // На шляху національного становлення: українська література нової доби. Київ: Фоліант, 2023. С. 196–203.
31. Історія арешту Шевченкових приятелів Віктора та Михайла Закревських, Сергія де Бальмена в 1848 р. (до 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка) // Український історичний журнал. 2024. № 2. С. 98–113.

Упорядкування: 

Епістолярій Тараса Шевченка: у 2 кн. / Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України; наук. ред. О. В. Боронь; упоряд. Г. В. Карпінчук, С. А. Гальченко; коментарі: В. С. Бородіна, В. П. Мовчанюка, М. М. Павлюка та ін. – Х.: Фоліо, 2020. – Кн. 1. 1839–1857 / передм. М. Х. Коцюбинської. – 635 с.; Кн. 2. 1857–1861. – 667 с. 

Упорядник покажчиків до 8–12 томів Повного зібрання творів Тараса Шевченка у дванадцяти томах (2001–2014), один із упорядників дванадцятого тому. 

2-3 червня з ініціативи Центру дослідження постколоніальних і посттоталітарних студій Вроцлавського університету (керівник — професорка габілітована, доктор філології Аґнєшка Матусяк) у Вроцлаві проходила міжнародна наукова конференція «Trauma as cultural palimpsests: (post)communism against the background of comparative modernities, totalitarianisms, and (post)coloniality» («Травма як культурні палімпсести: (пост)комунізм проти компаративних модерностей, тоталітаризмів і (пост)колоніальності»).

Серед основних проблем, які обговорювалися на панельних дискусіях і в доповідях учасників, були такі: психологічні / психоаналітичні особливості посткомуністичних трансформацій; роль співпереживання, солідарності, ідентифікації, проекції травми в посткомуністичних культурах; ускладнення культурної травми: анахронізм, анатопізм і різноспрямованість культурної пам'яті; Східна Європа як місце подвійної / множинної колонізації; шари історичної травми, травматичні втрати і травматична відсутність; досвід (пост-) травматичних товариств; епістемологія насильства і колонізація критичного дискурсу в посткомунізмі; культурні перешкоди в посттравматичних громадах; посткомуністичні зміни чоловіків; мовчання і багатослівність у посттравматичній мові; мова дискурсу травми; травматологічна наратологія; жертва і правопорушник: культурні профілі; травма девіантності: віктимізація і змова фіксацій.

У конференції взяли участь понад 50 дослідників із царин літературознавства, культурної антропології, історії, мовознавства з різних країн світу (Польща, Україна, Румунія, США, Велика Британія, Латвія тощо). Кожний виступ завершувався півгодинним обговоренням у вузькому колі фахівців із постколоніальних студій.

Науковий співробітник, докторант відділу світової літератури Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України к.філ.н. Д.І. Дроздовський виголосив доповідь «Traumatic identity in M. Lewycka’s Novel «A Short History of Tractors in Ukrainian»: imagological explications» («Травматична ідентичність у романі “Коротка історія тракторів по-українськи” М. Левицької: імагологічні експлікації»). За підсумками міжнародної конференції буде надруковано збірник матеріалів.

На фото: проф. А.Матусяк, н.с. Д.Дроздовський, проф. Л.Сірик

9 червня 2016 року Літературно-меморіальний музей Максима Рильського святкував 50-річчя від дня заснування. Захід зібрав багатьох шанувальників поета найрізноманітніших рангів: від другого президента Л.Кучми до дошкільнят. Тому промови, що традиційно лунали з цієї нагоди, розкривали постать поета різногранно: онук поета Максим Георгійович Рильський пригадував, як передавали садибу для музею, і, щоб покрити видатки, мусили продати автомобіль; перекладачі Максим Стріха, Олег Микитенко, Рауль Чілачава шанували блискучу мовну майстерність Максима Тадейовича, поет Іван Драч згадував стосунки Рильського й шестидесятників, а науковці – директор Інституту української мови Павло Гриценко, заступник директора Інституту літератури Сергій Гальченко та представник Інституту мистецтвознавства, фольклору й етнографії Лариса Вахніна – нарікали на неохопність внеску М.Рильського в українську культуру.
Все ж музей постійно працює над останньою проблемою і пересвідчитися в цьому можна щоденно, крім понеділка, з 10 до 18.
На фото: Сергій Гальченко передає музею Шевченківську енциклопедію.

  МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

 Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України

Державний вищий навчальний заклад

«Ужгородський національний університет»

Кафедра української літератури

Запрошуємо Вас до участі у Всеукраїнській науковій конференції з міжнародною участю «Українська література в загальноєвропейському контексті», яка відбудеться  20-21 жовтня 2016 року за адресою: м. Ужгород, вул. Університетська, 14, філологічний факультет, кафедра української літератури.

Напрямки роботи конференції:

1.Українська література: історія, сучасний стан, перспективи розвитку.

2.Поетика літературного твору.

3.Українська література зарубіжжя.

4.Краєзнавство, фольклористика.

5.Мова художнього твору.

6.Теоретичні засади та світовий контекст української літератури.

7.Літературна критика.

8.Методика викладання української літератури в навчальних закладах.

Для участі в конференції необхідно до 30 серпня 2016 року надіслати на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  

•анкету (Додаток 1);

•текст статті, оформлений відповідно до вимог (для тих, хто бажає мати публікацію);

•відскановану рецензію наукового керівника (для учасників, які не мають наукового ступеня);

•копію чека про оплату організаційного внеску (200 грн.).

 Про включення теми доповіді до програми конференції та статті до «Наукового вісника. Серія: Філологія» учасники будуть повідомлені до 20 вересня 2016 року. Оплата за публікацію матеріалів здійснюється після цього повідомлення. 

Організаційний внесок (200 грн.) та оплата публікації статті (30 гривень за сторінку) сплачуються на рахунок у Приватбанку 4149 4978 3241 3019 на ім’я Катерини Шимоняк.

Доповіді учасників будуть опубліковані у збірнику наукових праць “Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія”, затвердженому ВАК України як фахове видання з філологічних наук. Текст статті має бути оформлений відповідно до Постанови ВАК України №7-05/1 від 15 січня 2003 року «Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України (див. Бюлетень ВАК України. – 2003. - №1.). 

Приймаються до друку лише наукові статті, у яких є такі необхідні елементи:

-постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями;

-аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання зазначеної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується стаття;

-формулювання мети дослідження;

-виклад основного матеріалу;

-висновки з новим обґрунтуванням подальших розвідок у цьому напрямку.

Вимоги до оформлення публікації:

•Текст оформляється в редакторі Word 2003 (Times New Roman, 14 pt, інтервал 1,5, абзацний відступ – 1,2), усі поля 2 см.

•Інформація про УДК розташовується у верхньому лівому кутку.

•Ім’я та прізвище автора вгорі з правого боку сторінки (через рядок від УДК);

•через інтервал подається великими літерами назва доповіді;

•під назвою доповіді – розширена анотація українською мовою реферативного змісту (2 абзаци), а також ключові слова (не більше 10 термінів);

•у тексті посилання подається у квадратних дужках, де перше число вказує номер посилання, а друге – сторінку джерела, звідки взято цитату [9, с. 147]; 

•список літератури подається через рядок після тексту статті під заголовком Література в алфавітному порядку, 10 pt.  й оформляється відповідно до правил бібліографічного опису за вимогами ВАК 2008, наприклад:

Література 

1.Давидюк В.Ф. Первісна міфологія українського фольклору / Віктор Феодосійович Давидюк. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2005. – 310 с.

2.Ковтун Н.М.  Архетип як історико-філософський феномен / Н.М. Ковтун // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І.Франка. – 2007. – № 32. – С. 8-12.

•Після списку літератури подаються 2 анотації російською та англійською (або німецькою) мовами із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові автора, назви статті та ключових слів (не більше 10 термінів) (аналогічні до варіанту українською мовою). 

•Після анотацій подаються відомості про автора (прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання, місце роботи, посада, домашня адреса, телефон).

•Обсяг статті – від 8 до 12 сторінок. Вартість сторінки – 30 грн.

•Статті докторів наук друкуються безкоштовно.

Оргкомітет залишає за собою право відхиляти матеріали, надіслані після вказаної дати, а також ті, які не відповідають тематиці конференції та вимогам до їх оформлення. 

Оргкомітет сприяє розміщенню учасників конференції у готелях м. Ужгорода за індивідуальним запитом.  Проїзд, проживання та харчування – за рахунок учасників. 

       Контактні телефони: 

 050 603 42 55 – Кузьма Оксана Юріївна, 

 095 939 91 59  – Шимоняк Катерина Богданівна

 Оргкомітет конференції

Додаток 1

Заявка 

на участь у Всеукраїнській науковій конференції

«Українська література в загальноєвропейському контексті»

1. Прізвище, ім’я, по батькові

2. Науковий ступінь, вчене звання, посада

3. Установа (повна назва)

4. Тема доповіді

5. Секція (орієнтовно)

6. Форма участі (очна або заочна)

7. Контактна адреса, телефон

8. Е-mail

9. Потреба в оформленні офіційного запрошення (так або ні)

10. Потреба в готелі (так або ні)

За підтримки Міністерства освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка спільно з Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника, Інститутом літератури імені Тараса Шевченка НАН України у співпраці зі Львівською обласною державною адміністрацією та Львівською обласною радою запрошують до участі в Міжнародному науковому конгресі «Іван Франко: Я єсть пролог…» (до 160-річчя від дня народження Івана Франка), що відбудеться 22-24 вересня 2016 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка (м. Львів, вул. Університетська, 1).

University of Haifa, 22nd -23rd May, 2017

University of Haifa (Israel) - University of Lille 3 (France)

Call for papers

The notion of the relationship between center and periphery, like that of physical space, which derives from the geographical domain, has entered the literary field. Difficult to define, these terms are relative concepts distinguishable by the gap between them. It is this gap that we intend to explore in its representation in the contemporary novel, based on a comparative perspective through various cultural and linguistic lenses.
In recent decades, the relationship between center and periphery has been strongly represented in literatures of various linguistic and cultural roots. Writers "travel" in the urban periphery in spaces that are often omitted from the city community, the ‘polis’. In doing so, they strengthen the opposition between the center and the suburbs that become, in fact, the agents of a symbolic redefinition of the contemporary city. The standpoint of this call for papers will not be limited to the urban space or to the simple opposition of central location versus peripheral location, but to all forms of representation of social hybridity. We will analyze the subcategories of their interdependent relationships, including power and domination between hegemony and marginality.
The concepts of restricted areas and intermediate spaces will be questioned. The perception of the human being in his spatial dimension, or even his definition in relation to space is related to the question of otherness, one of the major subjects of contemporary philosophy.
Some routes of inquiry
While focusing on works in the light of center-periphery relationship, we will examine the fluctuations between hegemony and marginalization, loneliness and otherness, omission and denial, vacuum and excess.

How is the solitude of peripheries expressed? Often used as a synonym for isolation but also for abandonment and exclusion, solitude is inherent to thought. However, it is not only the solitude of the reclusive genius, it is also that of the rootless, the wandering, both gone and eager to return to reside among their fellow human beings.
How is marginality manifested? Defined as a deviation from a center, its position generally refers to a center from which it is banned, it always relates to a specific society as a figure of lack and absence or loss.
We will focus on an identification and classification of spaces in order to try to understand their function in relation to the thematic strategy of the novel. It would be useful, for example, to define the function of certain symbolic sites in urban spaces such as the café, the restaurant, the street; or private spaces such as the apartment or the kitchen; or some meeting places for "marginal" people - places generally reserved for women, nursing homes, psychiatric hospitals, etc. 
The passageway, the transitional place from a peripheral area, whether geographic, communal, sociological or other, to a more or less hospitable central space, is always dangerous. It inevitably leads to a change, evidenced by the concepts of emptiness, forgetfulness, excess, that produce particular rituals or confined or institutionalized behaviors, consequences of a refusal to face reality.
The main objective will be to identify the textual representation of the challenge of Center and Periphery as well as their role and significance in the diegesis. Thus, a new light on the contemporary novel could be offered to literary specialists.
*Proposals, in the form of a half-page summary (in French or English) should be submitted to the organizers of the symposium:
Ruth Amar :  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Françoise Saquer-Sabin :  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.   before 15 July 2016.
The answer of the scientific committee will be communicated to the authors on October 1, 2016.
Presentations should not exceed 20 minutes
Presentation languages: English (preferably) or French.
Organizers: Ruth Amar, University of Haifa (Israel). Department of Hebrew and Comparative Literature; Françoise Saquer-Sabin, University of Lille, Humanities and Social Sciences (France)
Scientific Committee: Nitza Ben-Dov (Haifa), Dennis Sobolev (Haifa), Larisa Fialkova (Haifa) Silvia Adler (Bar Ilan), Martine Benoit (Lille 3), Stéphane Chaudier(Lille 3),  Michèle Tauber (Paris 3), Maxime Decout (Lille 3)

Інститут Івана Франка Національної Академії Наук України
оголошує набір на Літню франкознавчу школу

Мета програми – глибше ознайомити учасників з цінностями, поглядами та творчим доробком Івана Франка.  Головний акцент школи буде поставлено на його різнобічності та активності в літературі, науці, громадському та політичному житті. Прагнемо показати актуальність Франка для сучасних українців. Лекторами школи будуть науковці, що працюють в різних галузях: літературі, історії, філософії, політології. 
Цілі школи:

• Навчально-наукова: Ознайомлення української молоді з науковим, літературним, філософським та політичним доробком Івана Франка. Поглибити їхні знання та дати поштовх до подальших досліджень.
• Аксіологічна: Виховання цінностей любові до людей та важливості якісної праці на користь громади та народу.
• Громадсько-суспільна: Виховання суспільно активних громадян, демонструючи приклад Івана Франка.
• Комунікативна: Надання змоги встановити корисні зв’язки між учасниками школи, а також учасників з лекторами школи (провідними фахівцями у різних гуманітарних дисциплінах) та інституціями, які відвідають учасники в рамках школи.
• Комеморативна: Вшанування 160-річчя з дня народження та 100-річчя з дня смерті великого українського діяча та мислителя Івана Франка в більш інтерактивний, цікавий та корисний для суспільства спосіб.

Школа відбуватиметься у м. Львові з 22 по 28 серпня 2016 року. Учасники з інших міст проживатимуть у хостелі «На Театральній», який знаходиться в самому центрі Львова (вул. Театральна, 10, кв. 5). Заняття відбуватимуться у приміщенні Інституту Івана Франка НАН України (вул. Драгоманова, 18).
Під час навчання у першій половині дня відбуватимуться тематичні лекції, дискусії та обговорення. В другій половині дня заплановані екскурсії, відвідини музеїв, могили Франка, перегляд фільму, пісенний вечір та інші заходи. В окремий день школи учасники матимуть змогу поїхати в мальовниче село Лолин, де Іван Франко зустрів своє перше кохання.
До участі в школі запрошуються студенти, аспіранти, молоді науковці гуманітарних студій, громадські активісти, а також усі, хто бажає більше дізнатися про життя, творчість та діяльність Івана Франка. Вік учасників 18–35 років.  На завершення курсу учасники отримають сертифікат про закінчення школи. 
Організатори покривають частину фінансових витрат на проживання та харчування учасників. Транспортні витрати покривають самі учасники. Організаційний внесок за участь у школі становить: 750 грн. Внесок сплачується у перший день школи.
Щоб пройти конкурсний відбір на Літню франкознавчу школу потрібно надіслати своє CV та мотиваційний лист на електронну скриньку:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  Мотиваційні листи приймаються у довільній формі, але бажано в них відповісти на такі питання: Чому Вас зацікавила ця школа? Які очікування маєте щодо неї? На скільки Ви знайомі з життям і творчістю Івана Франка? Що ще про нього Ви б хотіли дізнатися?
Остання дата прийому аплікацій на школу: 20 червня 2016 р. 
Відповідь про зарахування чи незaрахування апліканти отримають до 26 червня 2016 р.

Сьомий Міжнародний Міждисциплінарний Теоретичний Симпозіум 

Словесне i зорове: візуальні медіації 

в літературі

16-17 червня 2016 року

ПРОГРАМА

Місце проведення

Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка

Київ-01, вул. Грушевського 4

Тел:  229 19 86,  229 10 84

Факс:228 52 81

Київ 2016

Регламент: 

доповідь – до 20 хв., 

участь у обговоренні – до 7 хв.

Місце проведення секційних засідань:

секція А –    Зала засідань, Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України (третій поверх);

секція Б –     Зала засідань, Інститут історії НАН України (шостий поверх);

секція В –    Зала засідань, Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнології НАН України імені М.Т.Рильського (четвертий поверх).

Секція Г –    Зала засідань, другий поверх

Кава –   кімната 310, 315

16 червня 2016 року

08:30 – 09:00   Реєстрація: 

Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, кімн.310

09:00 – 11:00   Пленарне засідання: 

Зала засідань Інституту літератури НАНУ

Головує: Тамара Гундорова 

Вступне слово Директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ академіка М. Г. Жулинського

Вікторія Дуркалевич (Дрогобич). Особливості функціонування візуальної перспективи в автобіографічній прозі Івана Франка

Олена Дубініна (Київ). Інтермедіальний парадокс: екранізація як збільшення мистецького потенціалу літературного першоджерела

Євгеній Лепьохін (Коломия). Амбівалентні кореляції соціального та індивідуального у кінотексті Е. Ніккола «Ґаттака» і повісті М. Хвильового «Іван Іванович»

11:00 – 11:30 – перерва на каву

11:30 – 13:00 – засідання секцій

Секція А.   Література і візуальне мистецтво

Головує: Софія Філоненко

Олена Галета (Львів). Жінка з фотоапаратом: вербальний і візуальний наратив подорожніх нарисів Софії Яблонської

Тетяна Біляшевич (Київ). Голландський живопис у п’єсі Поля Клоделя «Атласний черевичок»

Олена Бистрова (Дрогобич). Слово- та фото- графія. Творчість Б. Шульца крізь призму естетики фотомистецтва

Cекція Б.   Література і візуальні практики повсякденності

Головує: Ярослав Поліщук

Роман Біляшевич (Київ). Візуалізація ідеології: символістські концепції як теоретична основа масових святкувань у 1918–1928 рр.

Ольга Романова (Київ). Французька література подорожей у взаємодії з візуальною культурою: мистецький путівник

Алла Петренко-Лисак (Київ). Пам’ятники літературним персонажам як візуалізація словесного

Cекція В.   Пам’ять і уява

Головує: Михайло Калініченко

Наталія Загребельна (Київ). Зриме минуле, памʼять, уява: фотографія в художньому світі Патріка Модіано

Юлія Павленко (Київ). Візуальність письма про Себе фікційного суб’єкта: парадокс, оксюморон, закономірність

Віталій Масненко (Черкаси). Візуальність в контексті феноменології історичного знання

Cекція Г.   Візуальність і популярна культура

Головує: Тетяна Гребенюк

Галина Бітківська (Київ). Візуальна репрезентація ідеологічного дискурсу в сучасному літературному журналі

Світлана Підопригора (Київ). Експериментальна візуальність проекту «no message: no text, no vision» (журнал «Четвер». – 2006. – № 24.)

Юрій Ганошенко (Запоріжжя). Візуальне як стратегія створення попкультурного стереотипу: львівський текст у польському та українському ретродетективі

13:00 – 14:00 – перерва на обід

14:00 – 15:30 – засідання секцій

Секція А.   Українська література: візуальна перспектива

Головує: Раїса Мовчан

Ярослав Поліщук (Київ). Відкриття колористики: пейзажна поетика Михайла Коцюбинського

Антоніна Лахманюк (Тернопіль). Слово між зором і слухом (літературний етюд М. Коцюбинського і концепт недоокресленості

Ярина Цимбал (Київ). Жанр плаката в доробку «Нової генерації»: між літературою і графікою

Секція Б.   Візуалізація і рецепція

Головує: Світлана Маценка

Михайло Калініченко (Рівне). Кубок титана. Словесне і візуальне мистецтво доби Американського Ренесансу в дискурсі популярної демократичної культури США ХІХ сторіччя

Діана Мельник (Львів). Середньовічний тотентанц як візуальний наратив

Аліна Сорока (Київ). Мітрідат VI Евпатор і його оточення: від античних і середньовічних текстів до візуальних репрезентацій у мистецтві епохи Відродження

Секція В.   Інтерпретація і візуальність

Головує: Валентина Хархун

Леся Генералюк (Київ). Синдром Годо, або Знову про термінологічну інертність у гуманітаристиці

Тетяна Гребенюк (Запоріжжя). Невизначеність і візуальна репрезентація: оприявнення можливого світу

Олена Вощенко (Київ). Текстотворчий потенціал екфразису в романі П. Загребельного «Диво»

Секція Г.   Література і колір

Головує: Микола Сулима

Олександр Брайко (Київ). Колористичні прийоми  у прозі Володимира Дрозда

Світлана Бортник (Луцьк). Інтермедіальність у творчості Петра Карманського

Олена Колінько (Бердянськ). На перехресті двох мистецтв: живопис словом у «пейзажній новелі»

15:30 – 16:00 – перерва на каву

16:00 – 17:30 – засідання секцій

Секція А.   Література: візуалізація і конкретизація образу

Головує: Олена Дубініна

Світлана Маценка (Львів). «Музика й око» або візуалізація музики за Томасом Манном (музична графіка, зорова акустика, образотворчість на основі нотного тексту, візуальна партитура)

Євгенія Кононенко (Київ). Зорові образи трагічного кохання в часі і у просторі (візуалізація драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»)

Олена Поліщук (Київ). Приватний простір візуально-поетичного концептуалізму (роботи Ярослава Футимського)

Секція Б.   Література і культурна уява

Головує: Олександр Брайко

Валентина Хархун (Ніжин). Візуальні та вербальні репрезентації Тараса Шевченка на Майдані

Роксана Харчук (Київ). Історичні персонажі Т. Шевченка: їхній словесний і зоровий варіант

Леся Демська Будзуляк (Київ). Візуалізація міста в культурному просторі неокласиків

Секція В.   Екфразис і наратив

Головує: Леся Генералюк

Ірина Вікирчак (Чернівці). Екфразис у англомовній поезії Рози Ауслендер

Наталія Білик (Київ). Скульптурний екфразис роману М. Продановича «Еліша в країні Святих Коропів»

Тетяна Свербілова (Київ). Онімія і візуальний екфразис: картина портал в оповіданні О. Гріна «Фанданго»

Секція Г.   Література і візуальні практики

Головує: Роман Біляшевич

Наталья Волонцевич (Минск, Беларусь). «Живые картины» в театрах Беларуси ХІХ века как прообраз современных перфомансов

Наталія Мочернюк (Івано-Франківськ). «Напочатку був колір»: літературний барвопис Олекси Грищенка

Тетяна Волковічер (Київ). Омонімія вишитих вербально іконічних текстів

17 червня 2016 року

09:30 – 11:00 – засідання секцій

Секція А.   Література і поп-культура

Головує: Олена Галета

Софія Філоненко (Бердянськ). Regency Love: Джейн Остін для iPhone та iPad

Матеуш Свєтліцькі (Вроцлав, Польща). Музичний відеокліп як палімпсест: література, травма і маскультура

Людмила Бербенець (Київ). «Imagetext» і література

Секція Б.   Література і кіно

Головує: Богдан Стороха

Дмитро Дроздовський (Київ). Репрезентація образу Шерлока в однойменному серіалі Бі Бі Сі: неопозитивізм у пост постмодернізмі

Леся Кульчинська (Київ). Насильство  образу

Tetiana Nekriach, Ruslana Dovganchyna (Kyiv, Ukraine). Hemingwayʼs Hard Luck with the Cinema: Visualization Challenges

Секція В.   Візуальність і модернізм

Головує: Вікторія Дуркалевич

Раїса Мовчан (Київ). Візуальні форми та їх роль у модерністському творі (роман «Чотири шаблі» Юрія Яновського)

Олеся Омельчук (Київ). Що і як описував Валерян Поліщук (на матеріалі поетичних книжок 1925–1930 років)

Людмила Тарнашинська (Київ). Словесно-зоровий «театр» Емми Андієвської: «диктатура» уяви, провокація чи пропозиція?

Секція Г.   Зорова поезія: теорія і практика

Головує: Еліна Свенціцька

Микола Сулима (Київ). «Столп» Івана Величковського та «Рахуба древам розным…» Климентія Зіновієва як взірці зорової поезії кінця XVII ст.

Марина Слободянік (Київ). Українська зорова поезія крізь призму рецептивної естетики

Ірина Метелиця (Мінськ, Беларусь). Контамінація вербального і візуального в сучасній білоруській поезії

11:00 – 11:30 – перерва на каву

11:30 – 13:00 – засідання секцій

Секція А.   Візуальна поезія: експерименти

Головує: Ірина Метелиця

Богдан Стороха (Полтава). Експериментальна поезія vs. не/фігуративний живопис: матеріалізація слова, емансипація знаку, подолання письма

Ірина Шатова (Запоріжжя). Визуальная поэзия и анаграмма

Надія Гаврилюк (Київ). Візуальність у поезії: від статики до кінетичності

Секція Б.   Слово і мультимедійність

Головує: Тетяна Свербілова

Ксения Дубовская (Минск, Беларусь). Роль мультимедийного приема в создании визуального образа спектакля в современном драматическом театре Беларуси

Синъити Мурата (Токио, Япония). Экфрастические элементы в ранних фильмах А. Тарковского

Ирина Мацышина (Одесса). О художниках «пачкунах» или откуда взялся дворник? (на примере иллюстрации В. В. Лебедева к стихотворению «Багаж»)

Секція В.   Літературна антропологія і візуальність

Головує: Ганна Улюра

Наталья Полтавцева (Москва, Россия). Визуальность и антропология литературы

Элина Свенцицкая (Винница). Визуальная парадигма в творчестве Б. Шульца и И. Бабеля (на материале циклов «Коричные лавки» и «Конармия»)

Чиех Хан Чиан (Москва, Россия). Визуальное в мемуарной трилогии Андрея Белого

13:00 – 14:00 – перерва на обід

14:00 – 15:30 – засідання секцій

Секція А.   Візуальність і травма

Головує: Матеуш Свєтліцькі

Ганна Улюра (Київ). Режими (не)видимості – буквальні і символічні – в романі «Проходження тіні» Ірини Полянської

Олександр Михед (Київ). (Автобіо)графічний роман: портрет родини як історична хроніка

Наталія Лебединцева (Миколаїв). Візуалізація болю: деструктивна метафора в сучасній українській поезії

Секція Г.   Візуальні параметри тексту

Головує: Людмила Тарнашинська

Ярослава Муравецька. Функціонування візуальних образів у повісті Івана Нечуя Левицького «Бурлачка»

Ігор Астапенко (Київ). Візуальні медитації в поетичній творчості Емми Андієвської

Марія Підодвірна (Тернопіль). Візуальна трансформація як провокація зміни внутрішнього стану Станіслава Перфецького (за романом Юрія Андруховича «Перверзія»)

15:30 – 16:00 перерва на каву

16:00 – Презентація збірника «Постколоніалізм. Генерації. Культура» (видавництво Лаурус, 2016)

Зала засідань Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України 

Головує: Григорій Грабович 

Участь беруть: Тамара Гундорова, Ярослав Поліщук, Олександр Пронкевич, Наталія Лебединцева, Матеуш Свєтліцькі, Людмила Бербенець

17:30 – закриття симпозіуму

23-25 травня 2016 на засіданні спеціалізованої вченої ради  Д 26.178.01  в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України захищатимуться такі дисертації:

Докторська дисертація БИКОВОЇ Тетяни Валеріївни на тему "ГУЦУЛЬЩИНА ЯК ТЕКСТ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТ." (спеціальність 10.01.01 – українська література)

Офіційні опоненти:
доктор філологічних наук, професор ГНАТЮК Мирослава Михайлівна,
Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 
професор кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості; 
Читати відгук
доктор філологічних наук, професор КОРПАНЮК Микола Павлович, 
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», 
професор кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання ім. М. Максимовича; 
Читати відгук
доктор філологічних наук, професор ТУРГАН Ольга Дмитрівна, 
Запорізький державний медичний університет, 
завідувач кафедри культурології та українознавства.
Читати відгук 

Кандидатська дисертація БУКІНОЇ Наталії Валеріївни на тему “МОДИФІКАЦІЇ ГОТИЧНОГО В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПРОЗІ” (спеціальність 10.01.01 – українська література). 

Офіційні опоненти: 
- доктор філологічних наук, професор ГОЛОБОРОДЬКО Ярослав Юрійович,
КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти»,
завідувач кафедри теорії і методики викладання гуманітарних  дисциплін. 
Читати відгук
- кандидат філологічних наук САХНО Альона Віталіївна,
Національний музей літератури України,
старший науковий співробітник Літературно-меморіального музею-квартири Миколи Бажана.
Читати відгук

Кандидатська дисертація ЛУБЧАКА Вадима Михайловича на тему “ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКІ ЛІТЕРАТУРНІ АЛЬМАНАХИ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ” (спеціальність 10.01.01 – українська література). 

Офіційні опоненти:
- доктор філологічних наук, професор
  ГОЛОБОРОДЬКО Ярослав Юрійович, 
  КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”,
  завідувач кафедри теорії і методики викладання 
  гуманітарних дисциплін.
Читати відгук
- кандидат філологічних наук, доцент
ТКАЧЕНКО Тетяна Іванівна,
Інститут філології Київського національного
університету імені Тараса Шевченка,
докторант кафедри новітньої української літератури.
Читати відгук

Кандидатська дисертація МИХАЙЛОВОЇ Тетяни Михайлівни на тему "ВАСИЛЬ СТУС І РОСІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА: ФОРМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПОЕТИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ" (спеціальність 10.01.05 – порівняльне літературознавство).

Офіційні опоненти:
- доктор філологічних наук, професор
КЕБА Олександр Володимирович,
Кам’янець-Подільський національний університет 
імені Івана Огієнка,
завідувач кафедри зарубіжної літератури.
Читати відгук
- кандидат філологічних наук
ПАШКО Оксана Володимирівна,
Національний університет “Києво-Могилянська академія”,
старший викладач кафедри літературознавства.
Читати відгук

Кандидатська дисертація БЛИК Ольги Ігорівни на тему "ХАРКІВСЬКА ШКОЛА РОМАНТИКІВ В УКРАЇНСЬКОМУ ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОМУ ПРОЦЕСІ І ПОЛ. ХІХ СТ." (спеціальність 10.01.01 – українська література).

Офіційні опоненти:   
- доктор філологічних наук, професор
 ПОЛІЩУК Володимир Трохимович,
Черкаський національний університет
імені Богдана Хмельницького,
завідувач кафедри української літератури і
компаративістики.
Читати відгук
- кандидат філологічних наук, доцент
ЯБЛОНСЬКА Ольга Василівна,
Інститут філології та журналістики
Східноєвропейського національного університету
імені Лесі Українки,
доцент кафедри української літератури.
Читати відгук

Кандидатська дисертація БАХТАРОВА Андрія Валерійовича на тему "ДЕМІФОЛОГІЗАЦІЯ РАДЯНСЬКОГО ТОТАЛІТАРИЗМУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПРОЗІ" (спеціальність 10.01.01. – українська література).

Офіційні опоненти:
доктор філологічних наук, професор
ВАСЬКІВ Микола Степанович,
Київський університет культури,
завідувач кафедри журналістики і міжнародних відносин.
Читати відгук
кандидат філологічних наук
СТАВНИЧА Олена Миколаївна
НВП "Видавництво "Наукова думка" НАН України"
науковий співробітник науково-видавничого відділу 
філології, художньої та словникової літератури
Читати відгук