Українська
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за
Дорогі друзі! Вітаємо Вас із Різдвом Христовим і зичимо
Україна відзначила День Гідності та Свободи, на жаль, в
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
  • Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії
    Наші
    Колектив Інституту
  • Стаття Миколи Сулими
    Стаття Миколи
    Вийшла друком
  • Щасливого Різдва
    Щасливого
    Дорогі друзі!
  • Міжнародний науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії»
    Міжнародний
    Україна відзначила
 

Наші видання

ovcharenko.jpg
kengurjan

kengurjan

Лущій С. Художні моделі буття в романах В. Підмогильного / Світлана Лущій; Національна академія наук України; Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка.– К.: «Стилос», 2008. – 152 с.

У монографії ґрунтовно проаналізовано романи відомого прозаїка «розстріляного відродження» В. Підмогильного «Місто» і «Невеличка драма». Проблема сенсу буття розглядається як одна з головних у творчості письменника і досліджується в контексті романів В. Винниченка, М. Івченка, В. Петрова (Домонтовича), Є. Плужника та ін., а також у типологічному ряді близьких за мотивами прозових творів О. де. Бальзака, Гі де Мопассана, А. Франса, Ж.-П. Сартра. Використано широкий історичний та філософський контексти, як національний, так і зарубіжний, залучено невідомі архівні матеріали та праці закордонних літературознавців. Вперше було зроблено акцент на дослідженні специфіки онтологічного мислення та художнього світу В. Підмогильного.

Лебідь Є. Метатекст поезії Тараса Шевченка та українська література : давня і нова доба / Євгенія Лебідь ; Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т.Г. Шевченка. – К. : Наукова думка, 2012. – 171 с. – (Проект «Наукова книга» (молоді вчені).

Монографія присвячена дослідженню метатексту поетичної спадщини Т.Шевченка та її зв'язку з українською літературою давньої та нової доби. Завдяки методикам сутруктурального та постструктурального літературознавства здійснено оцінку впливу попередніх текстів на його поезію. Виснуто й обгрунтовано ідею про існування універсального коду української літератури, що збагачувався та конкретизувався національними рисами, забезпечував цілісність літературного процесу. Основну увагу приділено образно-тематичним константам (тема свободи волі, христологічні мотиви, образи духовного лідера, страждаючої матері, воїна-захисника). Також у праці досліджено метатекстову модель в українській літературі та в поетичній творчості Т.Шевченка, що засвідчує надтекстовий характер, багаторівневу структуру авторської роботи над твором; проаналізовано його художні переклади «Слова о полку Ігоревім», представлені як метатексти.

Котик І. Екзистенційний вимір людини в поезії Юрія Тарнавського / Ігор Котик; НАНУ; Львівське відділення Ін-ту літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Львів, 2009. — 176 с. — („Літературознавчі студії”. Вип. 14).

У монографії досліджується поезія Юрія Тарнавського з погляду екзистенційної наснажености. Простежено еволюцію проблематики, систматизовано й проінтерпретовано найважливіші елементи концептуального поля „людина” в авторській поетичній картині світу. Екзистенційні мотиви, котрі становлять одну з домінант творчості українсько-американського письменника й пов’язують два десятка його збірок, мають еврестичний характер, а не виконують функцію ілюстрацій заздалегідь визначених ідей. Еволюцію творчості Тарнавського позначено тенденцією до звільнення образу людини від раціонального, тяжінням до підкреслення нераціонального у людській природі.

Колосова Н. Загадка-ответ. О литературе и культуре 1920-1940 годов /  Н. А. Колосова. ― К.: Изд. дом Дмитрия Бураго, 2011. ― 574 с.

Предлагаемое вниманию читателя исследование реконструирует во времени и в интертекстуальном диалоге культуры смысл многих текстов, которые описывались как форма, но не читались как содержание по причине их непонятности или мнимой «бессмыслицы», загадки текстов скрывают ответы этого сложного времени. В книге также представлены творческие портреты лидеров литературных объединений: Л. Н. Лунца ― «Серапионовы братья», А. И. Введенского ― одного из лидеров «чинарей» и «ОБЭРИУтов».

Колосова Н.А. Артефакты : монография / Колосова Н. А. — К.: Издательский дом Дмитрия Бураго, 2013. — 288 с.

«Загадочные неопознанные объекты» существуют и в пространстве культуры, как материальной, так и духовной; фантасты уже давно их именуют «артефактами». Хотя культурологи нашли множество других применений для слова «артефакт», автор книги солидарен с фантастами и считает, что загадочные объекты культуры, будоражащие сознание ни одного поколения людей, должны иметь своё имя. Эта книга посвящена литературным артефактам, в ней исследуются тексты-артефакты и высказывания-артефакты, ставшие катализатором культурного диалога, растянувшегося во времени ни на одно столетие.

Кодак М. Семіосфера Миколи Бажана : роздуми над творчістю Майстра / Микола Кодак. – Луцьк : Твердиня, 2013. – 140 с.

Микола Бажан (1904–1983) – знакова постать нашого культуропростору, і не лише минулого. Вона й нині органічно бачиться на духовних висотах вітчизняного ландшафту. Багатьом з вершинних явищ нашої, та й світової, культури: музичної, будівничої, пластичної – поет надав чеканний словесно-образний відповідник, вкарбувавши їх в українську ментальність і операційний фонд сукупного інтелекту нації.
Відомий український літературознавець пропонує сучасному читачеві нове, незаанґажоване, передовсім – різними ідеологічними доктринами, прочитання ранніх збірок, а також великоформатних творів М.Бажана, як-от: «Будівлі», «Число», «Сліпці», «Політ крізь бурю», «Чотири оповідання про надію», «Уманські спогади», «Нічні концерти» та ін.

Кодак М. Драматика Миколи Куліша («Патетична соната») / Микола Кодак. – Луцьк : поліграфічно-видавничий дім «Твердиня», 2011. – 112 с.

У книжці розглядаються риси поетики відомої драми М. Куліша: пафос, символізація, елементи комізму й мелодраматизму, персонажні ролі, театральність, перегуки із класичною реалістичною традицією. В інтерпретації задіяно інструментарій аналітичної психології.

Кодак М. Огром Євгена Плужника-поета / Микола Кодак; Національна академія наук України; Інститут літератури ім. Т. Шевченка. — Луцьк: Твердиня, 2009. — 192 с.

Розглядається поетична творчість Євгена Плужника (1898 — 1936). Найбільше місця приділено його поемам — „Галілей” та „Канів”, а також розглянуто дві прижиттєві збірки — „Дні” (1926), „Рання осінь” (1927) та рукописну „Рівновага” (1933). Остання побачила світ лише 1966 року у складі „Вибраних поезій”. Окрім того, в полі зору М. Кодака й вірші Є. Плужника, що не ввійшли до збірок.

Кодак М. Микола Хвильовий як митець-психолог. — Луцьк: ПВД „Твердиня”, 2008. — 196 с.

У книжці висвітлюється творчий внесок українського письменника Миколи Хвильового в оновлення і розвиток психологічної прози „переходової доби” — 20-30-х років ХХ ст. Показано людинознавчі здобутки митця, розмаїття словесно-образного мислення цього дерзновенного новатора й експериментатора.

Коваленко Л. „Ми — люди майбутнього, ми — не минулі”: статті, рецензії, щоденники, спогади, поезії, листи / упоряд. Н. Л. Калениченко, О. Б. Поліщук; вступ. слово М. Г. Жулинського. — Дніпродзержинськ: ВД „Андрій”, 2008. — 512 с.: іл.

Леонід Миколайович Коваленко — відомий український літературознавець і критик, член СПУ. Вміщені у книжці статті й рецензії, фронтовий щоденник, солдатські спогади, поезії і листи до фронтових друзів розкривають його душу — людини чесної, сумлінної, з твердими принципами й поглядами, людини „фронтової міри”, як говорили про нього співробітники.


В книзі вміщено такі статті й рецензії: про Павла Тичину (Павло Тичина і поезія слов'ян; Відлуння могутнього таланту; Широчінь, глибина, пристрасть); про Андрія Малишка (Народнопоетичне слово у творчості Андрія Малишка; Традиції і новаторство у творчості Андрія Малишка); про Олеся Гончара (На світових обширах; Планета, Комишанка і воля Порфира Кульбаки; Високі зорі людяності) тощо.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ