
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ СТОЛИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НАН УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ім. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ БІОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Запрошуємо Вас взяти участь у Всеукраїнській науковій онлайн-конференції (XVII щорічних Грінченківських читаннях) «Топоси долі родини Грінченків», яка відбудеться 06 грудня 2024 року
Напрями роботи конференції:
• Борис Грінченко серед ідей та ідеологем.
• Геопоетика в біографістиці.
• Грінченки і становлення українського фемінізму.
• Борис Грінченко і Марія Загірня: «Як Богові вірю тобі».
• Текстологічні аспекти вивчення спадщини Бориса Грінченка.
• Історія становлення й актуальні питання грінченкознавства.
Онлайн-платформа проведення конференції: Zoom. Робоча мова конференції: українська.
Деталі в інформаційному листі
24 вересня цього року в Національному музеї літератури України відбулася презентація колективної монографії Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України «На шляху національного самоусвідомлення: нова українська література» (Київ: видавництво «Фоліант», 2023, 536 c., іл.), присвяченої 10-ій річниці пам’яті д. філол. наук Ольги Камінчук.
На урочистостях, у відповідно до події прикрашеному залі бібліотеки НМЛУ, виступили Микола Жулинський, Ростислав Радишевський, Олександр Боронь, Надія Левчик-Камінчук. Модерував презентацію Микола Бондар.
Детальна інформація про захід передана до журналу ІЛШ «Слово і час». Подія також зафіксована у світлинах.
к. філол. наук, провідний
науковий співробітник ІЛШ Надія Левчик
Збірник праць Всеукраїнської (42-ї) наукової шевченківської конференції До 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка.
До збірника увійшли дослідження з актуальних питань шевченкознавства Миколи Жулинського, Євгенії Лебідь-Гребенюк, Наталії Бондарєвої, Олександра Бороня, Галини Карпінчук, Роксани Харчук, Алли Калинчук, Світлани Лущій, Олександра Черевка, Григорія Клочека, Михайла Наєнка, Василя Пахаренка, Ольги Меленчук, Ганни Клименко-Синьоок, Володимира Поліщука та інших.
15 жовтня 2024 року на базі Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Національної академії наук України відбувся Всеукраїнський Віршознавчий науковий семінар з міжнародною участю «Віршознавство. Поетика. Віршостилістика. In memoriam Наталії Василівни Костенко (20.01.1941 – 27.02.2024)». У заході взяли участь філологи з України (Києва, Чернівців, Луцька, Дрогобича), Литви (м. Каунас), Італії (м. Лечче), Великобританії (м. Престон). Семінар поєднав наукову та меморіальну частини. В науковій частині учені зосередили увагу на фундаментальному внеску Н.В. Костенко в розвиток українського віршознавства як у працях присвячених окремій проблемі чи постаті (український тонічний вірш, поетика М. Бажана), так і в теоретичних узагальненнях про фоніку, акцентуацію, риму, метрику, стиль, вірш як семантичну цілість. Окремим блоком наукової програми стали доповіді про віршознавчі і духовні шукання класиків (Лесі Українки, Джелаледдіна Румі), про вірш сучасних поетів і драматургів (Марію Лелеку, Ярину Чорногуз) і про перекладацькі знахідки у відтворенні класики українською (“Старша Едда” в перекладі В. Кривоноса; Джелаледдін Румі з голосу А. Кримського, Я. Плотнюка, Б. Завідняка). На матеріалі Віршознавчого семінару буде укладено збірник наукових статей і спогадів.
Василенко Вадим. Слід Антея. Українська еміграційна література другої половини ХХ століття: ідеї, тексти, постаті. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2024. 656 с.
Монографія наукового співробітника Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України кандидата філологічних наук Вадима Василенка «Слід Антея. Українська еміграційна література другої половини ХХ століття: ідеї, тексти, постаті» вийшла друком у видавництві «Дух і літера» в серії «Постаті культури».
У монографії розглянуто основні явища, події та процеси української еміграційної літератури другої половини ХХ століття в історико-літературному, поетикальному, біографічному аспектах. В основі авторського аналізу: історія літературно-критичної думки в період МУРу, літературознавчі концепції Юрія Шереха, Володимира Державина, Дмитра Чижевського, поетичні системи неокласицизму Михайла Ореста, сюрреалізму Емми Андієвської, модерністські проєкти Ігоря Костецького і Юрія Косача, антитоталітарні дискурси Уласа Самчука та Докії Гуменної, історіософські й культурологічні візії Наталени Королевої та Леоніда Мосендза, світоглядні та естетичні парадигми українського європеїзму й екзистенціалізму, феномени божевілля та двійництва. Авторське дослідження оперте на широкий спектр художніх і критичних текстів, архівних матеріалів, сучасне наукове розуміння природи художньої та літературно-критичної творчості, інтелектуальної біографії, історії ідей.
Ця праця є внеском дослідника у вивчення проблем розвитку української еміграційної літератури ХХ століття, її історико-культурного контексту, біографічних і світоглядних колізій її творців, ідейно-художніх особливостей творів, а також взаємозв’язку національного письменства з європейським.
Рекомендуємо якнайширшому колові читачів: філологам, історикам, філософам, культурологам, усім зацікавленим історією української літератури модерної доби, її еміграційним контекстом.
Монографія наукового співробітника Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України кандидата філологічних наук Вадима Василенка «Слід Антея. Українська еміграційна література другої половини ХХ століття: ідеї, тексти, постаті» вийшла друком у видавництві «Дух і літера» в серії «Постаті культури».
У монографії розглянуто основні явища, події та процеси української еміграційної літератури другої половини ХХ століття в історико-літературному, поетикальному, біографічному аспектах. В основі авторського аналізу: історія літературно-критичної думки в період МУРу, літературознавчі концепції Юрія Шереха, Володимира Державина, Дмитра Чижевського, поетичні системи неокласицизму Михайла Ореста, сюрреалізму Емми Андієвської, модерністські проєкти Ігоря Костецького і Юрія Косача, антитоталітарні дискурси Уласа Самчука та Докії Гуменної, історіософські й культурологічні візії Наталени Королевої та Леоніда Мосендза, світоглядні та естетичні парадигми українського європеїзму й екзистенціалізму, феномени божевілля та двійництва. Авторське дослідження оперте на широкий спектр художніх і критичних текстів, архівних матеріалів, сучасне наукове розуміння природи художньої та літературно-критичної творчості, інтелектуальної біографії, історії ідей.
Ця праця є внеском дослідника у вивчення проблем розвитку української еміграційної літератури ХХ століття, її історико-культурного контексту, біографічних і світоглядних колізій її творців, ідейно-художніх особливостей творів, а також взаємозв’язку національного письменства з європейським.
Рекомендуємо якнайширшому колові читачів: філологам, історикам, філософам, культурологам, усім зацікавленим історією української літератури модерної доби, її еміграційним контекстом.
Аспірант відділу теорії та літературної критики Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України.
Науковий керівник – Жулинський Микола Григорович – д. філол. н., проф., завідувач відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу.
Тема дисертації: Етос національного самовизначення (на матеріалі поетики Василя Стуса).
Сьогодні, 24 вересня 2024 року, в Інституті літератури відбувся публічний захист дисертації Валерії Колодій "Давні українські міфологічні сюжети й образи в ліриці поетів Празької школи" на засіданні разової спеціалізованої вченої ради ДФ 002.6748.2024. Рішенням ради Валерії Колодій присвоєно ступінь доктора філософії у галузі 03-Гуманітарні науки зі спеціальності 035-Філологія. Вітаємо дисертантку та її наукового керівника д.ф.н., проф., акад. НАНУ Миколу Жулинського із захистом актуальної праці. Щиро дякуємо голові ради д.ф.н. Олександру Бороню, офіційним опоненткам д.ф.н. Олені Бондаревій та д.ф.н. Олені Романенко, рецензенткам д.ф.н. Тетяні Рязанцевій та к.ф.н. Надії Гаврилюк за грунтовні відгуки, фахову оцінку дисертації, висвітлення її здобутків і тих сторін, які молодій науковиці у перспективі варто розвивати, посилювати. Чекаємо найближчим часом індивідуальної монографії дисертантки за темою дослідження та зичимо нових наукових відкриттів!
Міністерство освіти й науки України
Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАН України (Україна)
Національна академія педагогічних наук України (Україна)
Відділення філології, мистецтвознавства
та масової комунікації АН ВШ України (Україна)
Вроцлавський Університет (Польща)
Лютеранський університет прикладних наук в Нюрнберзі (Німеччина)
Університетський коледж Естфолда (Норвегія)
Університет імені Адама Міцкевича в Познані (Польща)
Педагогічний університет м. Людвігсбург (Німеччина)
Польське товариство педагогіки філософічної
імені Броніслава Ф. Трентовського (Польща)
Університет Григорія Сковороди в Переяславі (Україна)
Кафедра історії української літератури
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (Україна)
Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» (Україна)
ГО «Конгрес Української Інтелігенції» (Україна)
Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди (Україна)
Харківський національний педагогічний
університет імені Г. С. Сковороди (Україна)
Інформаційний лист
Всеукраїнська наукова конференція
з міжнародною участю
«Від бароко до постмодерну: літературний вимір буття»,
присвячена світлій пам’яті професора Леоніда Ушкалова
25-26 листопада 2024 року
Доктор філологічних наук, професор Леонід Ушкалов – видатний літературознавець, письменник, перекладач, найавторитетніший дослідник творчості Григорія Сковороди та автор численних наукових праць, в яких вивчалися проблеми літератури й філософії від бароко до постмодерну.
Пропонуємо науковій спільноті долучитися онлайн до фахової дискусії про актуальні проблеми літературного виміру буття від давнини до сучасності.
Проблеми, що виносяться на обговорення:
Робочі мови конференції – українська, англійська.
Регламент доповіді: на пленарному засіданні – 15 хвилин, на секційному – 10 хвилин.
Оргвнесок з учасників конференції не стягується.
Для участі у конференції необхідно надіслати до 20 листопада 2024 року на E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.