Українська
9 квітня 2026 року в Інституті літератури, зокрема у
11 лютого 2026 року відбулася знакова подія в житті
28 січня 2026 року святкує свій славний ювілей Ігор
Дорогі друзі! У ці святкові дні трепетної надії та тихої
4 жовтня у Києві на вул. Велика Васильківська, 6, відбулося
  • Зустріч з Марком Павлишиним
    Зустріч з
    9 квітня 2026 року
  • Співпраця з Науковим товариством імені Шевченка
    Співпраця з
    11 лютого 2026 року
  • «Смак голоду, тирана торжество…»:  Шекспірівський «Гамлет» у просторі історичної пам’яті та культурного спротиву
    «Смак голоду,
    27 січня 2026 року
  • Вітаємо Ігоря Ісіченка
    Вітаємо Ігоря
    28 січня 2026 року
  • V МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ ФЕНТЕЗІ
    V МІЖНАРОДНА
    MUSIC, DANCE,
  • Щасливих свят!
    Щасливих свят!
    Дорогі друзі! У ці
  • НА ШЛЯХУ ДО ІСТОРІЇ: МЕМОРІАЛІЗАЦІЯ ПАМ’ЯТІ…  Ще один рік в історії дослідження українського шістдесятництва
    НА ШЛЯХУ ДО
      Нинішній  2025
  • XIV Всеукраїнському шекспірівському конкурсі студентських дослідницьких і креативних проєктів імені Віталія Кейса
    XIV
    Український
  • Проєкт «Голоси фронту: українська мілітарна поезія англійською» (Voices of the Front: Ukrainian Military Poetry in English)
    Проєкт «Голоси
    Відділ зарубіжних і
  • Відкриття меморіальної дошки Олексі Єлисейовичу Засенку (1907–1993)
    Відкриття
    4 жовтня у Києві на
 

Наші видання

kuznietsov.jpg
kengurjan

kengurjan

Понеділок, 28 жовтня 2024 16:57

Топоси долі родини Грінченків

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ СТОЛИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НАН УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ім. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ БІОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


Запрошуємо Вас взяти участь у Всеукраїнській науковій онлайн-конференції (XVII щорічних Грінченківських читаннях) «Топоси долі родини Грінченків», яка відбудеться 06 грудня 2024 року
Напрями роботи конференції:
• Борис Грінченко серед ідей та ідеологем.
• Геопоетика в біографістиці.
• Грінченки і становлення українського фемінізму.
• Борис Грінченко і Марія Загірня: «Як Богові вірю тобі».
• Текстологічні аспекти вивчення спадщини Бориса Грінченка.
• Історія становлення й актуальні питання грінченкознавства.
Онлайн-платформа проведення конференції: Zoom. Робоча мова конференції: українська. 

Деталі в інформаційному листі

24 вересня цього року в Національному музеї літератури України відбулася презентація колективної монографії Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України «На шляху національного самоусвідомлення: нова українська література» (Київ: видавництво «Фоліант», 2023, 536 c., іл.), присвяченої 10-ій річниці пам’яті д. філол. наук Ольги Камінчук.

         На урочистостях, у відповідно до події прикрашеному залі бібліотеки НМЛУ, виступили Микола Жулинський, Ростислав Радишевський, Олександр Боронь, Надія Левчик-Камінчук. Модерував презентацію Микола Бондар. 

 

Детальна інформація про захід передана до журналу ІЛШ «Слово і час». Подія також зафіксована у світлинах. 

к. філол. наук, провідний

науковий співробітник ІЛШ                                                          Надія Левчик

Збірник праць Всеукраїнської (42-ї) наукової шевченківської конференції До 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка.

До збірника увійшли дослідження з актуальних питань шевченкознавства Миколи Жулинського, Євгенії Лебідь-Гребенюк, Наталії Бондарєвої, Олександра Бороня, Галини Карпінчук, Роксани Харчук, Алли Калинчук,  Світлани Лущій, Олександра Черевка, Григорія Клочека, Михайла Наєнка, Василя Пахаренка, Ольги Меленчук, Ганни Клименко-Синьоок, Володимира Поліщука та інших.

Читати збірник

15 жовтня 2024 року на базі Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка  Національної академії наук України відбувся Всеукраїнський Віршознавчий науковий семінар з міжнародною участю  «Віршознавство. Поетика. Віршостилістика. In memoriam Наталії Василівни Костенко (20.01.1941 – 27.02.2024)». У заході взяли участь філологи з України (Києва, Чернівців, Луцька, Дрогобича), Литви (м. Каунас), Італії (м. Лечче), Великобританії (м. Престон). Семінар поєднав наукову та меморіальну частини. В науковій частині учені зосередили увагу на фундаментальному внеску Н.В. Костенко в розвиток українського віршознавства як у працях присвячених окремій проблемі чи постаті (український тонічний вірш, поетика М. Бажана), так і в теоретичних узагальненнях про фоніку, акцентуацію, риму, метрику, стиль, вірш як семантичну цілість. Окремим блоком наукової програми стали доповіді про віршознавчі і духовні шукання класиків (Лесі Українки, Джелаледдіна Румі), про вірш сучасних поетів і драматургів (Марію Лелеку, Ярину Чорногуз) і про перекладацькі знахідки у відтворенні класики українською (“Старша Едда” в перекладі В. Кривоноса; Джелаледдін Румі з голосу А. Кримського, Я. Плотнюка, Б. Завідняка). На матеріалі Віршознавчого семінару буде укладено збірник наукових статей і  спогадів. 

Василенко Вадим. Слід Антея. Українська еміграційна література другої половини ХХ століття: ідеї, тексти, постаті. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2024. 656 с.

Монографія наукового співробітника Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України кандидата філологічних наук Вадима Василенка «Слід Антея. Українська еміграційна література другої половини ХХ століття: ідеї, тексти, постаті» вийшла друком у видавництві «Дух і літера» в серії «Постаті культури».

У монографії розглянуто основні явища, події та процеси української еміграційної літератури другої половини ХХ століття в історико-літературному, поетикальному, біографічному аспектах. В основі авторського аналізу: історія літературно-критичної думки в період МУРу, літературознавчі концепції Юрія Шереха, Володимира Державина, Дмитра Чижевського, поетичні системи неокласицизму Михайла Ореста, сюрреалізму Емми Андієвської, модерністські проєкти Ігоря Костецького і Юрія Косача, антитоталітарні дискурси Уласа Самчука та Докії Гуменної, історіософські й культурологічні візії Наталени Королевої та Леоніда Мосендза, світоглядні та естетичні парадигми українського європеїзму й екзистенціалізму, феномени божевілля та двійництва. Авторське дослідження оперте на широкий спектр художніх і критичних текстів, архівних матеріалів, сучасне наукове розуміння природи художньої та літературно-критичної творчості, інтелектуальної біографії, історії ідей.

Ця праця є внеском дослідника у вивчення проблем розвитку української еміграційної літератури ХХ століття, її історико-культурного контексту, біографічних і світоглядних колізій її творців, ідейно-художніх особливостей творів, а також взаємозв’язку національного письменства з європейським.

Рекомендуємо якнайширшому колові читачів: філологам, історикам, філософам, культурологам, усім зацікавленим історією української літератури модерної доби, її еміграційним контекстом.

12-13 вересня 2024 року на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна) відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «VІІІ Султанівські читання. Актуалізація літературознавчої проблематики на тлі цивілізаційних викликів часу. До 100-річчя від дня народження доктора філологічних наук, професора Марка Веніаміновича Теплінського (1924–2012)». У форумі взяли участь філологи з України, Польщі, Чехії, Італії та Бразилії. У відеоваріанті конференції у 4-х частинах представлені базові виступи учасників конференції, орнаментовані спогадами про видатного українського філолога-літературознавця, першого доктора наук в історії ПНУ імені Василя Стефаника Марка Веніаміновича Теплінського. У рамках відкриття конференції 12 вересня 2024 року відбулася презентація книги Ігоря Козлика «Марко Теплінський: „Чинити як належить...”: Сповідь. Очима Іншого» (Житомир: ТОВ «505», 2021. 156 с.
Запрошуємо переглянути фільм доктора філогічних наук, професора, літературознавця й кінодокументаліста Ігоря Козлика про конференцію до 100-річчя М.Теплінського на Youtube:
Відкриття і 1 засідання: https://www.youtube.com/watch?v=tY3fFGMZXbM
Презентація і завершення конференції: https://www.youtube.com/watch?v=NdIGCYslgjA
Приємного перегляду.

Монографія наукового співробітника Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України кандидата філологічних наук Вадима Василенка «Слід Антея. Українська еміграційна література другої половини ХХ століття: ідеї, тексти, постаті» вийшла друком у видавництві «Дух і літера» в серії «Постаті культури».

У монографії розглянуто основні явища, події та процеси української еміграційної літератури другої половини ХХ століття в історико-літературному, поетикальному, біографічному аспектах. В основі авторського аналізу: історія літературно-критичної думки в період МУРу, літературознавчі концепції Юрія Шереха, Володимира Державина, Дмитра Чижевського, поетичні системи неокласицизму Михайла Ореста, сюрреалізму Емми Андієвської, модерністські проєкти Ігоря Костецького і Юрія Косача, антитоталітарні дискурси Уласа Самчука та Докії Гуменної, історіософські й культурологічні візії Наталени Королевої та Леоніда Мосендза, світоглядні та естетичні парадигми українського європеїзму й екзистенціалізму, феномени божевілля та двійництва. Авторське дослідження оперте на широкий спектр художніх і критичних текстів, архівних матеріалів, сучасне наукове розуміння природи художньої та літературно-критичної творчості, інтелектуальної біографії, історії ідей.

Ця праця є внеском дослідника у вивчення проблем розвитку української еміграційної літератури ХХ століття, її історико-культурного контексту, біографічних і світоглядних колізій її творців, ідейно-художніх особливостей творів, а також взаємозв’язку національного письменства з європейським.

Рекомендуємо якнайширшому колові читачів: філологам, історикам, філософам, культурологам, усім зацікавленим історією української літератури модерної доби, її еміграційним контекстом.

Вівторок, 08 жовтня 2024 15:17

Кравчук Владислав Сергійович

 

Аспірант відділу теорії та літературної критики Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України.

Науковий керівник –  Жулинський Микола Григорович – д. філол. н., проф., завідувач відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу.

Тема дисертації: Етос національного самовизначення (на матеріалі поетики Василя Стуса).

Декларація про академічну доброчесність

Сьогодні, 24 вересня 2024 року, в Інституті літератури відбувся публічний захист дисертації Валерії Колодій "Давні українські міфологічні сюжети й образи в ліриці поетів Празької школи" на засіданні разової спеціалізованої вченої ради ДФ 002.6748.2024. Рішенням ради Валерії Колодій присвоєно ступінь доктора філософії у галузі 03-Гуманітарні науки зі спеціальності 035-Філологія. Вітаємо дисертантку та її наукового керівника д.ф.н., проф., акад. НАНУ Миколу Жулинського із захистом актуальної праці. Щиро дякуємо голові ради д.ф.н. Олександру Бороню, офіційним опоненткам д.ф.н. Олені Бондаревій та д.ф.н. Олені Романенко, рецензенткам д.ф.н. Тетяні Рязанцевій та к.ф.н. Надії Гаврилюк за грунтовні відгуки, фахову оцінку дисертації, висвітлення її здобутків і тих сторін, які молодій науковиці у перспективі варто розвивати, посилювати. Чекаємо найближчим часом індивідуальної монографії дисертантки за темою дослідження та зичимо нових наукових відкриттів! 

Міністерство освіти й науки України

Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАН України (Україна)

Національна академія педагогічних наук України (Україна)

Відділення філології, мистецтвознавства

та масової комунікації АН ВШ України (Україна)

Вроцлавський Університет (Польща)

Лютеранський університет прикладних наук в Нюрнберзі (Німеччина)

Університетський коледж Естфолда (Норвегія)

Університет імені Адама Міцкевича в Познані (Польща)

Педагогічний університет м. Людвігсбург (Німеччина)

Польське товариство педагогіки філософічної

 імені Броніслава Ф.  Трентовського (Польща)

Університет Григорія Сковороди в Переяславі (Україна)

Кафедра історії української літератури

Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (Україна)

Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» (Україна)

ГО «Конгрес Української Інтелігенції» (Україна)

Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди (Україна)

Харківський національний педагогічний

університет імені Г. С. Сковороди (Україна)

 

Інформаційний лист

Всеукраїнська наукова конференція

з міжнародною участю

«Від бароко до постмодерну: літературний вимір буття»,

присвячена світлій пам’яті професора Леоніда Ушкалова

25-26 листопада 2024 року

 

Доктор філологічних наук, професор Леонід Ушкалов – видатний літературознавець, письменник, перекладач, найавторитетніший дослідник творчості Григорія Сковороди та автор численних наукових праць, в яких вивчалися проблеми літератури й філософії від бароко до постмодерну.

Пропонуємо науковій спільноті долучитися онлайн до фахової дискусії про актуальні проблеми  літературного виміру буття від давнини до сучасності.

Проблеми, що виносяться на обговорення:

  • Проблеми буття української літератури в наукових студіях Леоніда Ушкалова.
  • Філософські теорії буття людини і Всесвіту в наративах Григорія Сковороди.
  • Духовний і душевний простір буття в літературі.
  • Екзистенційний вимір особистісних і суспільних викликів в умовах війни: українська і світова література.
  • Категоріальні контури буття у вербальних і невербальних формах вираження.

Робочі мови конференції – українська, англійська.

Регламент доповіді: на пленарному засіданні – 15 хвилин, на секційному – 10 хвилин.

       Оргвнесок з учасників конференції не стягується.

Для участі у конференції необхідно надіслати до 20 листопада 2024 року на E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  • заявку для участі в конференції (бланк заявки додається, назва файлу – прізвище автора латинськими літерами (Petrenko.doc);
  • текст статті.

Деталі в інформаційному листі

English

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_квітня

13

Зустріч з Марком Павлишиним

9 квітня 2026 року в...

NEWSKIT_лютого

18

Співпраця з Науковим товариством імені Шевченка

11 лютого 2026 року відбулася знакова подія...