Українська
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за
Дорогі друзі! Вітаємо Вас із Різдвом Христовим і зичимо
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    6 березня провідний
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
  • Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії
    Наші
    Колектив Інституту
  • Стаття Миколи Сулими
    Стаття Миколи
    Вийшла друком
  • Щасливого Різдва
    Щасливого
    Дорогі друзі!
 

Наші видання

cover1.jpg
Четвер, 18 січня 2018 15:57

Круглий стіл "ТВОРЧІСТЬ ВАСИЛЯ СТУСА І СУЧАСНІСТЬ"

«ТВОРЧІСТЬ ВАСИЛЯ СТУСА І СУЧАСНІСТЬ»

(З НАГОДИ 80-РІЧЧЯ ПОЕТА)

 

16 січня 2018 року в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбувся Міжнародний круглий стіл під назвою «Творчість Василя Стуса і сучасність», організований Науковим центром дослідження проблематики українського шістдесятництва і присвячений 80-річчю від дня народження поета. Ініціатором і модератором заходу була керівник Центру, д. філол. н., проф. Л. Б. ТарнашинськаАктивну участь в організації й технічному забезпеченні круглого столу взяли к. філол. н., м. н. с. відділу шевченкознавства Дмитро Єсипенко та секретар-координатор Центру, к. філол. н., м. н. с. відділу світової літератури Тетяна Михайлова.

 

 

На захід були запрошені дослідники як з України, так і з-за кордону (Австралія, Велика Британія), – переважно молоді вчені-стусознавці. Приємним дарунком для учасників круглого столу стала присутність на ньому побратима й сучасника Василя Стуса дисидента-правозахисника Василя Овсієнка. Усе це окреслило перспективу своєрідного духовно-інтелектуального діалогу поколінь в контексті осмислення непересічної постаті митця.

Розпочав засідання директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, акад., д. філол. н., проф. М. Г. Жулинський, який виокремив особливу місію Інституту у пропагуванні й популяризації творчості Василя Стуса – талановитого аспіранта цього наукового закладу і відважного борця за свободу духа, слова, України. Власне, сила духу, – наголосив доповідач, – це та незмінна вертикаль, на якій ґрунтується стоїчна потуга творчості митця, який, дивлячись у вічі смерті, вірив у «нове народження» і «переможне повернення» до отчого краю: «...Ми ще повернемось, обов’язково повернемось, бодай — ногами вперед, але: не мертві, але: не переможені, але: безсмертні»… Вагому роль у цьому «поверненні» творчості поета до сучасників відіграв, власне, Інститут літератури, зокрема відділ рукописних фондів, який упорядкував і видав «Твори у чотирьох томах і шести книгах» Василя Стуса (1994–1999 рр.). За словами Л. Тарнашинської, спричинився до цього і сам Микола Григорович, який наприкінці 1980-х рр. одним з перших почав пропагувати творчість Василя Стуса на сторінках «Літературної України» у рубриці «Сторінки призабутої спадщини».

Живий струмінь у злагоджене русло наукової бесіди вніс виступ побратима Василя Стуса дисидента-правозахисника Василя Овсієнка, який у 1975–76 рр. був із поетом у Мордовських таборах, а у 1980-х роках – на засланні на Уралі, зокрема у 1984 р. кілька місяців сидів у одній камері з Василем Стусом. Шанований гість цитував поезії Стуса, наводив малознані факти з його біографії, з-поміж яких – історію пермського зошита – рукописної збірки «Птах душі», до якої ввійшло близько сотні віршів, написаних верлібром, із яких вціліли й дійшли до наших днів тільки п’ять чи шість. Наприкінці виступу доповідач ознайомив присутніх із двотомником «Світло людей», до якого ввійшли також спогади-нариси автора про Василя Стуса.

Неординарний і багатогранний образ поета представили й наукові доповіді молодих учасників круглого столу – стусознавців-дослідників із України та з-за кордону.

Розпочав серію цих виступів викладач україністики Центру Миколи Зерова Університету Монаша в Мельбурні (Австралія), PhD Алессандро Акіллі. У доповіді «Ще раз про інтертекстуальність Стусової поезії…» він представив учасникам глибокий інтертекстуальний аналіз мотиву граніту у двох віршах зі збірки “Dichtenzeit” («Час творчості») Василя Стуса – «Рушай убік…» і «Така пустеля моря і пісків…». Розкривши антитетичність і смислову полівалентність культурологічного образу граніту у ліриці поета, доповідач окреслив літературну спадкоємність та ідейну суголосність осмислення цього мотиву Василем Стусом та українськими (І. Франко, В. Свідзинський) і зарубіжними авторами (М. Цвєтаєва, Б. Пастернак, Й. Мандельштам, Р. М. Рільке, Й. В. Гете). Обраний ракурс аналізу виявився доволі продуктивним, оскільки дав змогу промовисто і стисло висвітлити творчість митця у світовому літературному контексті.

Продовжив наукову бесіду Сергій Цікавий, к. філол. н., доц. кафедри теорії та історії української і світової літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса (Вінниця). Дослідник виголосив доповідь «Специфіка просторових рамок у прозі Василя Стуса». Обравши об’єктом студій маловивчену прозу Василя Стуса, науковець проаналізував її крізь призму геопоетики, виокремивши основні прийоми текстуалізації художнього простору у творах «Подорож до Щастівська», «Дзвінок», «Хуга» та ін. Розглянувши такі локуси, як кімната, будинок, шахта, балка, лабіринт і специфіку їхнього функціонування в текстах, Сергій Цікавий підсумував, що простір у прозі Василя Стуса зазвичай тематизований (репрезентує чітку відмінність буття буденного і буття граничного), фокалізований і вміло деталізований.

Висвітленню прозового доробку Василя Стуса крізь призму порівняльного аналізу була присвячена і доповідь «Проза Василя Стуса та Франца Кафки: компаративне прочитання», виголошена Тетяною Михайловою, к. філол. н., м. н. с. відділу світової літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Аналізуючи повість «Подорож до Щастівська» і новелу «Дзвінок» Василя Стуса та романи Ф. Кафки («Процес», «Замок»), молода дослідниця навела цікаві факти суголосності художніх світів митців, зокрема звернула увагу на автобіографічність, езистенціалістську загостреність та гуманістичну спрямованість їхньої прози.

Поетичну грань Стусового таланту в контексті презумпції багатовимірності його творчості репрезентував Богдан Токарський, аспірант кафедри славістики Кембриджського університету (Велика Британія). Він запропонував слухачам доповідь на тему: «До проблеми ставання собою у “Палімпсестах” Василя Стуса». Обравши об’єктом аналізу вірш «У темінь сну занурюється шлях…», дослідник запропонував нову парадигму прочитання Стусової поезії у річищі концептуального аналізу, зосередивши увагу на постійному балансуванні в художній свідомості митця антитетичних образів прапервнів (як чогось сталого, незмінного, архаїчного) і шляху (як динаміки, руху, ставання), що, в підсумку, виявляє органічну співмірність Василя Стуса із часом, в якому він жив.

Цілісність і багатогранність образу митця висвітлила Галина Колодкевич, к. філол. н., доц. кафедри теорії та історії журналістики Київського міжнародного університету. Обрана дослідницею тема – «Конструювання образу Василя Стуса сучасним українським мистецтвом та  масовою культурою» – актуалізувала широкий культурологічний контекст: літературу, ЗМІ, малярство, скульптуру, кінематографію, а також різні грані розуміння постаті поета: від несприйняття (в радянський час) до міфологізації (асоціювання з Шевченком, Христом у сучасності), від сакралізації (як на полотні В. Зарецького «Стус-орач») до гротескно-плакатної модернізації (як на рисунку Ю. Журавля «Стус» у календарі «Знай наших») та ін. Об’єктом аналізу дослідниці стали також вистави, присвячені Василю Стусу («Палімпсест», «Іду за край», «Орфей у пеклі»), музично-літературний проект «Стусове коло» та фільм-трилогія «Просвітлої дороги свічка чорна». Як підсумок, доповідачка зауважила, що образ митця кожен бачить по-своєму, відповідно до власного внутрішнього світу. Разом з тим сам він – надскладний, впізнаваний і невпізнанний, одночасно близький і герметично закритий.

Осмисленню небуденної постаті Василя Стуса в українському малярстві був присвячений виступ художниці, с. н. с. Національного музею літератури України Наталії Кучер, яка висвітлила цікаві сторінки товариських і творчих взаємин Василя Стуса та Віктора Зарецького й Алли Горської, зокрема проаналізувала історію і художню специфіку трьох, створених В. Зарецьким, портретів Василя Стуса. Доповідачка наголосила на небуденному сприйнятті сучасниками постаті поета, який вражав присутніх рівнем інтелекту та силою особистості, що відображають художні полотна митців.

Завершила круглий стіл керівник Центру, д. філол. н., проф. Людмила Тарнашинська, яка наголосила, що Василь Стус постійно перебував на межі між етикою і естетикою, тому рецепція його постаті надзвичайно різнопланова і багатоаспектна. Обравши шлях «свідомого самоспалення», митець став «персонажем всесвітньої драми духу» (С. Кримський), що перемагає тлін і крах небуття. Водночас феномен долі породив феномен особистості, що яскраво засвідчила сьогоднішня конструктивна і багатоаспектна розмова.

Підсумком круглого столу стало зініційоване Л. Б. Тарнашинською підписання колективного листа-звернення до мера Києва Віталія Кличка з проханням встановити пам’ятник Василеві Стусу навпроти Інституту літератури на вул. Грушевського, 1.

Загалом, захід об’єднав широке коло науковців не лише з Інституту літератури та м. Києва, а й з інших наукових установ і міст України і світу, що свідчить про актуальність і перспективність дослідження творчості Василя Стуса, а водночас – про непересічну вагомість для сучасності ідейно-ціннісного спадку шістдесятників.

 

Матеріал підготувала к.ф.н., м.н.с. відділу історії української літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Юлія Григорчук.

Світлини м.н.с., к.ф.н.  Тетяни Михайлової.

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ