Українська
4 квітня на Платформі інтермедіальних досліджень відбулася
26 лютого докторантка Інституту літератури канд. філол.
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за
  • Відкрита лекція Тетяни Рязанцевої «Пам‘ять і час у фотопоезії Олеся Ільченка»
    Відкрита
    4 квітня на
  • Колоквіум про Голодомор у літературі у Франції
    Колоквіум про
    26 лютого
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    6 березня провідний
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
  • Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії
    Наші
    Колектив Інституту
 

Наші видання

metodolpgii.jpg
Середа, 25 вересня 2019 18:38

XVI Warsztaty Herbertowskie

7–12 вересня 2019 року у Львові відбулися XVI Warsztaty Herbertowskie, які зібрали дослідників і студентів із трьох континентів, зокрема, з таких країн, як Польща, Україна, Росія, Іспанія, Італія, Бразилія, Нідерланди. Організатор заходу – Інститут літератури (м. Краків, Польща). Робота конференції була присвячена творчості Юзефа Лободовського (секція «Діалог культур Юзефа Лободовського») та Ґустава Герлінга-Ґрудзінського (секція «Ґустав Герлінг-Ґрудзінський і таборова література»). У межах конференції працювала також секція «Найновіша польська та українська літератури. Інтерпретації і проблеми дослідження».

XVI Warsztaty Herbertowskie стали важливим майданчиком дослідження посттоталітарних травм, памʼяті і постпамʼяті про непрості історичні події ХХ століття, що відбилися у польській, українській, російській літературах. На конференції прозвучало багато цікавих і ґрунтовних доповідей, усі вони викликали жвавий інтерес слухачів і підживлювали плідну дискусію. Варто, зокрема, відзначити виступи Наталії Совтис «Діалог мов і культур на прикладі творчості Юзефа Лободовського»; Євгенія Васильєва «Російська і українська табірна література в рецепції та інтерпретації Ігоря Качуровського (Ігор Качуровський „Променисті силуети”; Алєксандр Солженіцин „Архіпелаг Гулаг”; Надєжда Мандельштам „Спогади”; Іван Багряний „Сад Гетсиманський”)»; Остапа Сливинського «Складні карти історії у дзеркалі найновішої польської і української прози – симетрії і асиметрії (С. Твардох „Морфій”; І. Карповіч „Сонька”; I. Остаховіч „Ніч живих євреїв”; Л. Орбітовський „Вірменин Попель”; О. Забужко  „Музей покинутих секретів”; Ю. Винничук „Танго смерті”; А. Кокотюха „Червоний”; Т. Малярчук „Забуття”»; Юзефа-Марії Рушара «Два світи Яна Полковського (Ян Полковський, Pierro Della Francesca „Madonnabrzemienna”)»; Кшиштофа Дубчака «Місце Юзефа Лободовського в польській літературі ХХ століття»; Амелії Серраллер Кальво «Між інтертекстуальністю й перекладом. Іспанські відлуння в газелях Юзефа Лободовського (Юзеф Лободовський „Андалузька газель”)»; Петра Кілановського «Бунт Орфея проти пекла вовчого віку (Юзеф Лободовський „Пам’яті Суламіти”)»; Світлани Панич «Наратор як свідок. Праця пам’яті в „Іншому світі” Густава Герлінга-Ґрудзінського»; Дороти Шівор «„Іноді мені видається, що я все розумію, іноді, що – ні”. Образ України в сучасній польській літературі на прикладі окремих творів (Зємовіт Щерек „Прийде Мордор і нас зʼїсть”, „Татуювання з тризубом”; Анджей Стасюк „Віслючком”)»; Анни Спєховіч «„І так мені бракує чорних сухарів”. Драма особистості в совєтській неволі на прикладі творчості Яцка Качмарського (Яцек Качмарський „Чорні сухарі”, „Правдива притча про шалик”, „Свідки”)» та багатьох інших.

 

У роботі міжнародної конференції взяли участь і співробітники Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Так, доктор філологічних наук, професор, керівник Центру дослідження проблематики українського шістдесятництва Людмила Тарнашинська виголосила доповідь на тему «Спільні теми Івана Кошелівця та Юзефа Лободовського: від дисидентства до Нью-Йоркської групи», де йшлося не тільки про схожу емігрантську долю, тематичні точки дотику обох літераторів у широкому європейському контексті, а й, зокрема, про упорядкований І. Кошелівцем, перекладений Ю. Лободовським польською мовою і виданий у паризькому Інституті літератури збірник матеріалів про українських дисидентів під назвою «Ukraina 1956–1968: Dokumenty» (Париж, 1969). Народжене на Заході, в еміграції, із співпраці двох емігрантів – І. Кошелівця та Ю. Лободовського, це видання стало яскравим фактом польсько-українського порозуміння й солідаризованості у пошуку розв’язання спільних проблем і шляхів висвітлення споріднених тем.

Кандидат філологічних наук Тетяна Михайлова виступила із доповіддю на тему «...шкодую, що я не поляк: питання національної ідентичності в таборовій прозі Василя Стуса». Дослідниця розповіла про зацікавлення українського письменника польською мовою, літературою, перекладами з польської, періодичними виданнями, які він передплачував перебуваючи в таборі та на засланні. Особливу увагу було приділено дванадцятому запису «З таборового зошита» В. Стуса, у якому він висловив захоплення суспільно-політичним рухом у Польщі, спрямованим на здобуття незалежності («Солідарність») і гаряче підтримав його.

Кандидат філологічних наук Людмила Бербенець у доповіді «„Інші люди” Дороти Масловської як приклад подальших експериментів з формою» зосередилася на вивченні інтермедіальної природи творчості сучасної польської письменниці. У доповіді йшлося про найновіший твір Дороти Масловської «Інші люди» (2018), який, як і решта її творів і проектів, є прикладом інтермедіальних (візуальних, аудіальних, аудіо-візуальних) експериментів мисткині. Композиція і зміст цього твору свідчать про те, що він є міжжанровим та інтермедіальним гібридом. Завдяки специфічній ритмізації свого тексту твір «Інші люди» може бути прочитаний як хіп-хоп пісня (його текст також було порівняно з текстом твору «Павич Королеви» (2005) тієї ж авторки) або як приклад музикалізації прози (за В. Вольфом). Літературні межі «Інших людей» розширюють буктрейлер до цієї книжки, в якому Дорота Масловська читає текст свого твору як реп; вистава (реж. Ґреґож Яжина, премʼєра відбулася 15 березня 2019 р. у TRWarszawa); а також фільм, котрий на основі «Інших людей» буде створено студією Ворнер Бразерз у 2020 році.

Конференція пройшла в атмосфері взаємного зацікавлення: доповідачі мали можливість відповісти на численні запитання, взяти участь у  конструктивних дискусіях, поспілкуватися поза секційною роботою, відвідати презентації польських видань, поділитися своїми творчими пошуками, а також долучитися до цікавої екскурсійної програми, зокрема – послухати концерт органної музики Марти Мішталь в Костелі святого Антонія у Львові, у якому хрестили Збіґнєва Герберта.

 

 

керівник Центру дослідження 

проблематики українського шістдесятництва

Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України,

д. філол. н., проф. Людмила Тарнашинська

 

к. філол. н. Людмила Бербенець

 

к. філол. н. Тетяна Михайлова

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ