Інститут літератури

Міжнародна наукова конференція «Від бароко до постмодерну: концепти української національної ідентичності», присвячена 70-ій річниці від дня народження професора Леоніда Ушкалова 5–6 листопада 2026 року

Проблеми, що виносяться на обговорення:

• Українська національна ідентичність як інтелектуальний конструкт у працях Леоніда Ушкалова: історія, метод, інтерпретація.

• Філософія української ідентичності в наративах Григорія Сковороди.

• Кібер-філософ: цифровізація освіти як простір переосмислення гуманістичної спадщини Григорія Сковороди в контексті формування сучасної української національної ідентичності.

• Війна як екзистенційний виклик: літературні моделі осмислення  національної ідентичності в українському та світовому контекстах.

• Категоріальні контури концепту національної ідентичності у вербальних і невербальних формах вираження.

• Мультимодальні форми осмислення національної ідентичності: література, мистецтво, медіа.

• Концепт національної ідентичності в просторі гуманістичного виміру цифрової освіти.

  Робочі мови конференції – українська, англійська.

  Регламент доповіді: на пленарному засіданні – 15 хвилин, на секційному – 10 хвилин.

         Оргвнесок з учасників конференції не стягується.

  Для участі у конференції необхідно до 25 жовтня 2026 року заповнити заявку за посиланням: https://forms.gle/JnJj7eESPRbvVT3K8 

Детальніше - в інформаційному листі

English

Жулинський М. Під знаком двох сонць. Провісник Юрій Щербак / Микола Жулинський ; Інститут літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України ; Міжнародний видавничий консорціум «Concordia&Landmarks». – Київ ; Варшава : Concordia landmarks, 2026. – 120 с. : портр., фото. – (Бібліотека журналу «Пам'ятки України», кн. 190). ISBN 978-617-8259-36-5. https://doi.org/10.5281/zenodo.19542300

Торкут Наталія Миколаївна – доктор філологічних наук, професор, старший науковий співробітник, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Вибані публікації:

1. Специфіка імагологічної позиції автора у творі Джерома Горсея «Урочиста й пишна коронація Федора Івановича, царя російського» (1589 р.). Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки, Запоріжжя, 2018(1[52]), 45–53. Кристофер Марло, Трагедія Дідони, цариці Карфаген. Polilog. Studia Neofilologiczne, Slupsk, 2018, 301–304.
2. Італія та італійці в рецепції англійського ренесансного сатирика Томаса Неша: специфіка авторської імагопозиції (у співавторстві з Л. Федорякою). Мова. Література. Фольклор, 2022(1), 109–116.
3. Communicative model – author, hero, text, recipient in a postmodern novel (Levchenko, Pecherskyh, Varenikova, & Torkut, 2021). Postmodern Openings, 12(3), 96–106.
4. “Shakespeare in love” / In love with Shakespeare: metatextual potential of John Madden’s fictional biopic (2021). Amazonia Investiga, 10(42), 103–112. (Co-author) (Web of Science)
5. The image of water in the Ukrainian postmodern novel (2023). Amazonia Investiga, 12(66), 31–37. (Co-author). (Web of Science)
6. Maiia Harbuziuk in Memoriam (1965–2023) (2023). Pamiętnik Teatralny, 72(4), 266–277. (Scopus Q1)
7. Romeo and Juliet. Dramma per musica dir. by The Ivan Franko National Academic Drama Theater in Ivano-Frankivsk (review) (2024). Shakespeare Bulletin, 42(4), 534–538. (Co-author). (Scopus Q2)
8. Coriolanus dir. by The Ivan Franko National Academic Drama Theater (2024). Shakespeare Bulletin, 42(4), 546–550. (Co-author). (Scopus Q2)
9. The Jewish world of Yurii Shevelov (Based on memoirs and essays) (2024). Kyiv-Mohyla Humanities Journal, 11, 179–203. (Co-author) (Scopus Q3)
10. Romeo & Juliet – dramma per musica, directed by Rostyslav Derzhypilski for the Ivan Franko National Academic Music and Drama Theatre (Ivano-Frankivsk, Ukraine), Craiova International Shakespeare Festival (2025). Cahiers Élisabéthains, 118(1), 150–153. (Co-author). (Scopus Q4)

11 лютого 2026 року відбулася знакова подія в житті української академічної спільноти. На засіданні Бюро Київського осередку Наукового товариства імені Шевченка голова НТШ Роман Кушнір урочисто вручив диплом дійсного члена Товариства видатному вченому – заступнику директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Сергію Анастасійовичу Гальченку.

Ця висока відзнака є не лише свідченням беззаперечного авторитету Сергія Анастасійовича в науковому світі, а й символом його приналежності до інтелектуальної еліти України, яку впродовж десятиліть згуртовує Товариство. Вона підкреслює фундаментальний внесок дослідника у збереження та примноження національної духовної спадщини. Керівництво Київського осередку НТШ глибоко переконане, що активне залучення Сергія Анастасійовича до діяльності Товариства стане визначальним чинником у стратегічній розбудові Київського осередку НТШ. Його фундаментальний досвід та невичерпна енергія слугуватимуть надійною запорукою утвердження спільноти НТШ як епіцентру наукової думки та одного з ключових осередків національно-духовного відродження України.

Також під час засідання Роман Михайлович вручив посвідчення новообраним членам НТШ – докторці філологічних наук Раїсі Мовчан та шевченкознавиці Галині Карпінчук. Окрім того, голова Товариства передав керівництву Київського осередку посвідчення інших новоприйнятих членів – співробітників Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України – з проханням урочисто вручити їх під час прийдешньої весняної сесії (Людмилі Тарнашинській, Ларисі Мороз, Вірі Сулимі, Олені Поліщук, Юрію Пелешенку, Руслану Ткачуку, Ігорю Павлюку, Надії Левчик). 

Приєднання такої представницької когорти науковців Інституту літератури до лав Товариства є актом особливої ваги. Цей крок не лише закладає підвалини для глибокої академічної синергії, а й виводить діяльність Київського осередку на принципово новий інтелектуальний рівень, зміцнюючи тяглість традицій великої Шевченкової родини.

секретар Київського осередку НТШ Петро Кобрін

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ 

ІМЕНІ Г.Ф.КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА 

ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ 

ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ

ФАКУЛЬТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ, КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА 

КИЇВСЬКОГО СТОЛИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА 

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Запрошуємо Вас 15 квітня 2026  року 

взяти участь

у науковому семінарі

«РЕНЕСАНС 1920-Х: ІДЕОЛОГІЯ І ЕСТЕТИКА. 

ПІД ПРИЗМОЮ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ»

Семінар “Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика” заторкує один із важливих аспектів творчої спадщини нашої культури цього періоду. Зосереджуючи увагу на питанні ідеологічних підвалин мистецтва 1920-х, ми хочемо наголосити на множині ідей, які побутували в той час і впливали на українських митців, відповідно, позначаючись на їхній творчості: від полемічної публіцистики до дитячої літератури, від плакату до архітектурних проєктів, від маршів і до мюзиклу, театральних постановок, кіно, — власне, усіх виявів мистецтва. Тож запрошуємо до розмови, обговорення, дискусії щодо генези, впливу та наслідків цих ідей на естетику.

Під час семінару пропонуємо обговорити таке коло питань:

• Науково-технічний прогрес та індустріалізація в літературі й мистецтві;

• Авангардистський експеримент і наука;

• Синкретичне мистецтво: концепції, пошуки, реалізація;

• Кіно і література;

• Наукова фантастика: між мрією та ідеологією;

• Технологічні новації в образотворчому мистецтві;

• Мова науки - термінологічний аспект: спеціалізована та художня література.

Учасники також можуть запропонувати власні теми, що стосуються загальної проблематики семінару.

Формат проведення семінару: дистанційний (платформа проведення буде повідомлена додатково).

Для участі у семінарі просимо до 1 квітня 2026 року заповнити реєстраційну форму учасника, подавши розгорнуту анотацію доповіді до 1500 знаків.

Учасники семінару можуть опублікувати статті у наукових виданнях:

Слово і час, Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Літературознавство, «Синопсис: текст, контекст, медіа».

Редколегії залишають за собою право відхиляти статті, які не відповідають вимогам. 

КОНТАКТИ:

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Сніжана Жигун

Ростислав Мельників 

27 січня 2026 року в межах програми SEMINARIUM, організованої Українським науково-дослідним та освітнім центром вивчення Голодомору, відбулося надзвичайно змістовне й інтелектуально насичене засідання на тему «Смак голоду, тирана торжество…»: шекспірівський «Гамлет» в осмисленні тоталітарного імперського минулого, викликів сьогодення та європейського майбутнього України». Ця подія стала переконливим прикладом того, як класика світової літератури здатна відкривати болісно актуальні сенси й слугувати мовою осмислення травматичного історичного досвіду на рівні високої гуманітарної рефлексії.

Центральною постаттю дискусії став валлійський журналіст Ґарет Джонс, про якого йшлося у ґрунтовній доповіді кандидата історичних наук, доктора політичних наук Владислава Гриневича. У 2023 році у видавництві «HREC PRESS» побачив переклад книги Рея Ґамаша «Ґарет Джонс: свідок Голодомору», здійснений В. Гриневичем, І. Андрущенком, Є. Лясковським. Праця Рея Ґамаша розкриває життєвий шлях британського журналіста та його сміливу місію донести світові правду про голод, спричинений сталінською політикою.  У березні 1933-го Ґарет Джонс на власні очі побачив пекло Голодомору в Україні. В умовах, коли радянська пропаганда працювала на повну потужність, замовчуючи геноцид українського народу, він обрав шлях морального опору.

Цікаво, що ключем до осмислення цього злочину для британського журналіста став саме «Гамлет» В. Шекспіра, а точніше – маловідоме Перше кварто 1603 року. Для Джонса шекспірівський текст виявився етичним орієнтиром: як наважитися сказати правду про злочин, якого «офіційно не існує»? Саме в цій версії всесвітньовідомої трагедії є такі маловідомі рядки монологу данського принца: «Чи став би хто терпіти // Удари долі, світу марноту, // Презирство сильних, злобу злидарів? // Образи вдів, покривдження сиріт, // Смак голоду, тирана торжество, // І тисячі страждань окрім того?» (Переклад Владислава Гриневича).

Показово, що «Гамлет» тривалий час залишався небажаним для постановки в Радянському Союзі: здатність героя мислити, сумніватися та ставити незручні запитання підривала саму логіку диктатури та міф про незаперечну правоту лозунгів, тез та ідеологічних приписів радянського режиму.

Про історичну долю української гамлетіани, сповненої драматичних колізій, йшлося у інформаційно насиченій доповіді професорки Наталії Торкут – старшого наукового співробітника Інституту літератури НАН України, керівника Українського шекспірівського центру. Її виступ поєднав історичну та літературознавчу перспективи та був зосереджений на українській гамлетіані, яка і в часи Російської імперії, і в умовах радянського тоталітаризму виступала формою потужного культурного спротиву. Запропоноване прочитання «Гамлета» як інтелектуального коду європейської культурної ідентичності та водночас як інструменту осмислення українського досвіду апропріації Барда – від часів окупації російською імперією до сучасної війни росії проти України – вкотре засвідчило, наскільки живим і дієвим може бути текст Шекспіра в часи екзистенційних викликів.

Не менш цікавою була й лекція професора Юрія Ковбасенка, президента Української асоціації викладачів зарубіжної літератури, який висвітлив низку питань, пов’язаних з місцем найвідомішої з-поміж  шекспірівських трагедій в українських освітніх програмах. Порівнюючи різні парадигми шкільної літературної освіти, він переконливо продемонстрував, наскільки важливим є цей твір для формування критичного мислення старшокласників. Особливу увагу було приділено проблемі вибору оптимального перекладу трагедії для вивчення в школі.

Виважена й концептуально точна модерація професора Рівненського державного гуманітарного університету Ірини Захарчук об’єднувала всі доповіді у цілісний наратив, а долучення до дискусії доктора історичних наук, провідної наукової співробітниці Інституту історії України НАНУ, директора Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору Людмили Гриневич сприяло формуванню дискусійного простору, в якому народжувалися цікаві ідеї міждисциплінарного характеру.

Захід переконливо продемонстрував, що шекспірівська традиція в Україні – це не музейний артефакт, а живий простір осмислення пам’яті, свободи й гідності. Щира подяка організаторам і доповідачам за інтелектуальну подію, яка не лише поглиблює наукову рефлексію, а й укріплює наше відчуття культурної та європейської суб’єктності України.

Бричка Максим – аспірант відділу зарубіжних та слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

28 січня 2026 року святкує свій славний ювілей Ігор Ісіченко – золотоустий богослов сучасної України, церковний та громадський діяч, архієпископ-емерит Української Греко-Католицької Церкви, авторитетний і знаний у світі вчений-медієвіст, доктор філології, професор Харківського національного університету імені В. Каразіна та НаУКМА, організатор науки, Людина Слова, Духу і Честі. Народжений у далекій російській провінції – Башкирії, він виріс у благословенному вкраїнському краї – Слобожанщині, вимереженій стежками любомудра Сковороди, але таки добряче зросійщеному в часи царської та радянської імперій. Можливо, саме тому однією з перших його друкованих книг став «Самовчитель української мови», який пережив три видання упродовж 1989 – 1993 років (у співавторстві). Він знав вагу рідного слова.

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України пишається тим, що свій власне науковий вишкіл Ігор Ісіченко здобув у його стінах, у відділі давньої української літератури. 15 квітня 1987 року на засіданні нашої спецради він блискуче захистив кандидатську дисертацію на тему «Києво-Печерський патерик в історико-літературному процесі ХVІ-ХVІІІ ст. на Україні». З того часу владика підкорив не одну наукову вершину, написав низку еталонних підручників з історії української церкви та нашої давньої літератури, видав кілька монографій про літературу вітчизняного Середньовіччя й Бароко, серію збірників своїх проникливих проповідей. Він став утіленням людини-інтелектуала епохи Бароко: віртуозним і глибокодуховним богословом і, водночас, вченим філологом і культурологом нової української ери.

У цей день дозвольте привітати Вас, дорогий ювіляре, з Вашою знаменною датою! Хай у Вашому житті буде ще багато нових наукових і духовних відкриттів. Сподіваємося на нашу подальшу плідну співпрацю! Здоров’я Вам, Миру, плідного довголіття і Божого благословення!

Ваші колеги з відділу давньої української літератури

та увесь колектив Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

КИЇВСЬКИЙ СТОЛИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ
ВАРШАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА)
ВРОЦЛАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА)
ГДАНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА)
ЗАГРЕБСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (РЕСПУБЛІКА ХОРВАТІЯ
БЕЛГРАДСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (РЕСПУБЛІКА СЕРБІЯ)

Запрошуємо Вас узяти участь
у Міжнародній науковій конференції

«ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС: ТОПОС СТРАХУ»,

ЯКА ВІДБУДЕТЬСЯ 21 ТРАВНЯ 2026 РОКУ

Напрями роботи конференції:
 Страх як філософсько-мистецький конструкт.
 Страх чистого аркуша: як Слово стає Літературою.
 Хтонічні / міфологічні формати страху.
 Страх і Віра: мотиви, персоніфікації, візуалізації, образи, «вічні» сюжети.
 Готика, хоррор, містика – території контакту світів.
 Знетронення страхів у сміховій культурі.
 Страх смерті і політична історія.
 Антиутопії, дистопії, залякування популізмом, страх перед майбутнім.
 Катаклізми і війни – страх, колективна травма, посттравма.
 Антистрах / Постстрах: рамки естетичних категорій.
 Поетика тілесності: метаморфози, бодігорор та естетика огидного.
 Геопоетика жаху: лімінальні простори, топоси замкненості та екологічні фобії.
 Гендерні та вікові виміри страху: від дитячої страшилки до гендерно маркованих фобій.
 Метафізика тиші: невимовне, забуття та страх перед зникненням сенсу.
Формат проведення: змішаний (з безпекових умов місце проведення очного формату та покликання на платформу проведення
онлайн-формату заходу буде повідомлено лише зареєстрованим учасникам).

Детальніше в інфолисті

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Філософський факультет

Кафедра українознавства

Центр українських студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька

Відділ українських студій імені Д. І. Багалія

Центральна наукова бібліотека

Інститут біографічних досліджень

Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Вельмишановні колеги!

запрошуємо Вас взяти участь у ХІ Всеукраїнській науковій конференції

"Теоретичні та прикладні аспекти біографістики:

доба романтизму в особистістому вимірі

(до 220 річчя  від дня народження Левка Івановича Боровиковського)"

4 березня 2026 року

Посвідчення УкрІНТЕІ № 963 від 10 грудня 2025 року

На обговорення виносяться такі тематичні напрями:

• Левко Боровиковський та його творчий спадок;

• Особливості романтизму на українських землях;

• Харківський гурток романтиків;

• Внесок романтиків у фольклористику;

• Романтизм в образотворчому мистецтві;

• Українська література епохи романтизму;

• Біографістика: теоретичні та прикладні студії;

• Історіографія і джерелознавство біографістики.