Українська
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за
Дорогі друзі! Вітаємо Вас із Різдвом Христовим і зичимо
Україна відзначила День Гідності та Свободи, на жаль, в
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
  • Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії
    Наші
    Колектив Інституту
  • Стаття Миколи Сулими
    Стаття Миколи
    Вийшла друком
  • Щасливого Різдва
    Щасливого
    Дорогі друзі!
  • Міжнародний науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії»
    Міжнародний
    Україна відзначила
 

Наші видання

amerykanci.jpg
kengurjan

kengurjan

Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі: магічна система як засадничий елемент фентезійного світотворення: анотації доповідей ІІІ Міжнародної наукової конференції ЦДЛФ при Інституті Літератури НАН України (Київ, 25—26 січня 2024 року) / упоряд.: Є. О. Канчура, Т. М. Рязанцева. – Київ. 2024. – 16 с.

Читати

КИЇВСЬКИЙ СТОЛИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

ВАРШАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА)

ГДАНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА)

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

 Запрошуємо Вас 26 квітня 2024 року взяти участь

у Всеукраїнській (з міжнародною участю) науковій онлайн-конференції

«ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС: ТЕРИТОРІЯ ПАМ’ЯТІ»

 

Напрями роботи конференції:

  • Архетип Роду у сучасній літературі та культурі.
  • Архетипне поле національної культурної пам’яті: минуле – актуальне – майбутнє.
  • Західні memory studies як методологія і концептуальне поле.
  • Студії травми і рани у контексті студій пам’яті.
  • Структура та рівні транспоколіннєвої пам’яті в культурі: чому це важливо?
  • Меморативні текстові та середовищні практики.
  • Топос бездомності і пам’ять еміграції.
  • Агресія Росії проти України: що нам варто пам’ятати і меморизувати.
  • Мова і пам’ять культури: теорія, практики, дискусійні аспекти.
  • Що нам робити із «перевзутою» культурою?
  • El monumentо: творчість і пам’ять.
  • Чи можлива пам’ять про майбутнє?

 

Середа, 07 лютого 2024 11:43

Александрова Галина Андріївна

Доктор філологічних наук, старший науковий співробітник відділу шевченкознавства.

Вибрані праці:

Окремі видання:

  1.  Літературні перехрестя (Микола Дашкевич у контексті порівняльних досліджень кінця ХІХ – початку ХХ ст.): Монографія. К.: Освіта України, 2008. 240 с.
  2. Помежів’я (українське порівняльне літературознавство кінця ХІХ – першої третини ХХ ст.): Монографія. К.: ВПЦ «Київський університет», 2009. 416 с.

Упорядкування:

  1. Петров Н. И. Очерки истории украинской литературы ХІХ столетия / передмова і примітки Г. А. Александрової. К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. 479 с.
  2. Дашкевич Н. П. Отзыв о сочинении г. Петрова «Очерки истории украинской литературы ХІХ столетия» / упоряд., передмова, примітки, покажчик імен Г. А. Александрової. Донецьк: ЛАНДОН-ХХІ, 2013. 352 с.
  3. Некрополь філологів-викладачів Київського Свято-Володимирового та Шевченкового університету : біогр. довідник / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т філології; [авт.-упоряд.]: Григорій Семенюк, Галина Александрова, Богдана Сахно, Мар’яна Кошарська; [передм. Леоніда Губерського]. К.: Логос, 2018. 290 с. 

Статті:

  1. Проблеми порівняльного літературознавства в науковій спадщині М. Дашкевича // Вісник Київського ун-ту ім. Тараса Шевченка: Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. Вип. 9. Київ, 2000. С. 8–12.
  2. У пошуках наукової істини (До 150–річчя від дня народження Миколи Дашкевича) // Дивослово. 2002. № 9. С. 67–69.
  3. Творчість Шевченка в історико-літературній концепції М. Дашкевича // Шевченкознавчі студії. Київ, 2003. С. 87–92.
  4. Шевченко в порівняльному літературознавстві ХІХ ст.: від національного поета до загальнолюдського // Шевченкознавчі студії. Київ, 2004. Вип. 6. С. 44–48.
  5. Проблема вибору художника у повістях Гоголя «Портрет» і Шевченка «Художник» // Шевченкознавчі студії. Вип. 7. Київ, 2005. С. 4–11.
  6. Від «простої» людини до «нової»: образ «нової» жінки у повісті Марка Вовчка «Три сестри» // Актуальні проблеми слов’янської філології. Вип. ІХ. Київ, 2004. С. 15–21.
  7. Оповідання Г. Квітки-Основ’яненка «Салдацький патрет» крізь призму моральних детермінант // Літературознавчі студії. Вип. 10. Київ, 2004. С. 3–9.
  8. Взаємодія художніх систем: «Портрет» Гоголя та «Художник» Шевченка // Тарас Шевченко і народна культура. Зб. праць (35-ї) наукової шевченківської конференції. Т. 2. Черкаси, 2004. С. 261–269.
  9. Проблеми порівняльного вивчення епосу в українській компаративістиці кінця ХІХ – початку ХХ ст. // Сіверянський літопис. 2005. № 1. С. 120–125.
  10. Порівняння як аргумент («своє» і «чуже» у п’єсах М. Старицького) // Дивослово. 2005. № 12. С. 43–47.
  11. «Портрет» Гоголя і «Художник» Шевченка: загадка таланту і світу мистецтва // Дивослово. 2006. № 3. С. 55–58.
  12. Діалог шевченкознавців-компаративістів: Іван Франко та Іван Стешенко // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. 2006. № 6. Філологічні науки. С. 201–205.
  13. Знаковість і значущість постаті (До 170-річчя Олександра Кониського) // Дивослово. 2006. № 10. С. 58–62.
  14. Порівняльне літературознавство та компаративістика: історія термінів та наповнення понять // Філологічні семінари. Вип. 10. Київ, 2007. С. 127–135.
  15. Франко та Грушевський: теоретичні проблеми порівняльних досліджень // Франкознавчі студії. Дрогобич: Коло, 2007. С. 5–15.
  16. Два погляди на дві «Наймички» (до порівняння різножанрових однойменних Шевченкових творів) // Теорія літератури. Компаративістика. Художній діалог з історією. На пошану доктора філологічних наук  Лідії Павлівни Александрової (з нагоди її 90-річчя). Київ: Київський університет, 2007. С. 43–50.
  17.  «Історія української літератури» Івана Стешенка: від романтизму до соціологізму // Левко Боровиковський і розвиток українського романтизму. Луцьк: Вежа, 2007. С. 355–380.
  18. Літературна компаративістика: межі і відкритість поняття // Літературознавчі студії. Київ, 2007. Вип. 19. Ч. 1. С. 3–9.
  19. «Історія української літератури» Івана Стешенка: незавершений проект (з архівів ученого) // Літературознавчі студії. Київ, 2008. Вип. 21. Ч. 1. С. 7–12.
  20. Іван Стешенко: «Без наслідування обійтися не можна і в ньому... є рятунок оригінального духу» // Слово і час. 2008. № 8. С. 52–59.
  21. До 100-ліття пам’яті Миколи Дашкевича: педагог і його учні (розвиток порівняльно-історичної школи в українському літературознавстві) // Актуальні проблеми слов’янської філології. Київ, 2008. С. 456–462.
  22. «Нариси історії української літератури ХІХ століття» Миколи Петрова: компаративні орієнтири // Слово і час. 2009. № 2. С. 82–91.
  23. Українська компаративістика 1900–1920-х років: теоретичні аспекти й дослідницька практика // Актуальні проблеми слов’янської філології. Вип. ХХ. Донецьк, 2009. С. 164–172.
  24. Компаративний полілог українського літературознавства (10–20-ті рр. ХХ ст.) // Літературознавчі студії. Київ, 2009. Вип. 23. Ч. 1. С. 7–10.
  25. Українська компаративістика 10–20-х років ХХ ст. // Національні варіанти літературної компаративістики / Національна академія наук України; Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка ; Д. С. Наливайко, Т. Н. Денисова, О. В. Дубініна та ін. Київ: Стилос, 2009. С. 368–374.
  26. Відгук Миколи Дашкевича на «Нариси історії української літератури ХІХ століття» проблема зовнішніх і внутрішніх контактів // Слово і час. 2010. № 6. С. 95–105.
  27. Порівняльні дослідження сюжету в межах національної літератури // Літературознавчі студії. Київ, 2010. Вип. 26. С. 3–7.
  28. Діалогічне розуміння літератур в концепції Богдана Лепкого // Літературознавчі студії. Київ: Київський університет, 2010. Вип. 29. С. 3–8.
  29.  «До світових ідеалів своїм національним шляхом»: компаративні аспекти «Історії українського письменства» Сергія Єфремова // Філологічні семінари. 2010. Вип. 13. С. 93–101.
  30.  «Енеїда» І. Котляревського: компаративні пошуки 1920-х років // Іван Котляревський та українська культура ХІХ – ХХІ ст. Полтава, 2011. С. 5–22.
  31. «Великі» і «другорядні» письменники: взаємодія рядів і рівнів // Філологічні семінари: Література і паралітература: де межі? Київ, 2011. Вип. 14. С. 58–64.
  32. Концепт у компаративістиці і порівняльній концептології // Літературознавчі студії. Київ, 2011. Вип. 33. С. 14–19.
  33. Творчість Шевченка у прочитанні М. Петрова: компаративні аспекти // Зб. праць Міжнародної (38) наукової шевченківської конференції. Черкаси, 2012. С. 470–479.
  34. Міжкультурний обмін і трансформація впливів (теорія О. Потебні) // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: лінгвістика і літературознавство. Бердянськ, 2012. Вип. ХХV. С. 135–142.
  35. «Історія української літератури» Михайла Грушевського: «суголосна основа» і «сторонні наверстування» // Теорія літератури: концепції, інтерпретації. Київ, 2012. – С. 11–18.
  36. Духовний наставник і вчитель Т. Зіньківського (до 175-річчя О. Кониського) // Актуальні проблеми слов’янської філології. Бердянськ, 2012. Вип. 26. Ч. ІІ. С. 243–252.
  37. «Начерк історії української літератури» Богдана Лепкого і проблема міжнаціональних контактів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: філологія. 2012. С. 36–40.
  38. Борис Грінченко: рецепція творчості «другорядних письменників» // Слово і час. 2013. № 12. С. 74–81.
  39. Володимир Перетц і теоретико-методологічні проблеми порівняльного літературознавства першої третини ХХ ст. // Літературознавчі студії. 2014. Вип. 40. Ч. 1. С. 3–13.
  40. «І знов моє серце натхненням горить» // Стешенко І. М. Твори. Переклади. Вибране листування / Упорядник та автор біографічного нарису Г. В. Титаренко, післямова Г. А. Александрової. Полтава, 2013. С. 594–616.
  41. «Мене народила доля словом»: До 100-річчя народження Андрія Малишка // Дивослово. 2013. № 6. С. 54–57.
  42. Глобалізація і нові стратегії в компаративістиці // Українознавчий альманах. Київ, 2013. Вип. 11. С. 77–79.
  43. Шевченкознавчі студії Івана Стешенка: національна форма і всесвітнє значення // Українознавчий альманах. Київ, 2013. Вип. 12. С. 116–120.
  44. Т. Шевченко і О. Пушкін: пункти зближення і лінії розмежування в літературознавстві кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ ст. // Шевченкознавчі студії. Київ, 2015. Вип. 18. С. 258–270.
  45. «Немов обірвана струна…» (поезія Івана Стешенка) // Дивослово. 2015. № 5. С. 50–56.
  46.  Михайло Старицький та Іван Стешенко: родинні і творчі зв’язки // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія. Черкаси, 2015. Вип. 21–22. С. 80–98.
  47. Павло Филипович: «порівняльні студії… поширюють наш обрій» (до 125-річчя вченого) // Слово і час. 2016. № 9. С. 4–16.
  48. Порівняльний метод в історико-літературній концепції Івана Франка: масштаби, правомірність, обмеження // Літературознавчі студії. Київ, 2017. Вип. 48 (1). С. 17–32.
  49. Перші історії української літератури в рецепції Івана Франка на сторінках польської преси: проблема польсько-українських літературних взаємозв’язків // Київські полоністичні студії. Іван Франко і польська культура. Київ, 2017. Вип. ХХІХ. С. 127–134.
  50. Постать Миколи Стороженка в літературознавчій науці кінця ХІХ – початку ХХ ст. (до 180-річчя вченого) // Філологічні семінари. Київ, 2017. Вип. 20. С. 165–173.
  51. Українська компаративістика між 1920 і 1930-ми роками: репресії і трансформації // Літературний процес. 2017. № 10. С. 3–10.

52. Шевченкознавчий дискурс Івана Стешенка в контексті українського літературознавства кінця ХІХ – початку ХХ століття // V Міжнародний конгрес україністів. Літературознавство. Збірник наукових статей. Частина перша. Київ, 2017. С. 3–16.

53. Іван Стешенко: діалоги з шевченкознавством кінця ХІХ – початку ХХ ст. // Шевченкознавчі студії. Київ, 2018. Вип. 21. С. 154–164.

54. Леся Українка та Іван Стешенко: творчі взаємозв’язки // Мова і культура. Київ, 2018. Вип. 21. Т. III (192). С. 20–30.

55. Позитивістський етап української компаративістики: вектори розвитку // Science and Education a New Dimension. Philology, VI (51), Issue: 176, 2018 Sept. P. 7–11.

56. Компаративне осягнення письменства в «Історії української літератури» Михайла Возняка // Кременецькі компаративні студії. Кременець, 2018. Вип. VІІI. С. 10–19.

57. Поетичні діалоги: Леся Українка та Іван Стешенко // Філологічний дискурс. Хмельницький, 2018. Вип. 7. С. 9–20.

58. Порівняльні дослідження кінця ХІХ – початку ХХ ст.: функціонування традиційних структур у просторі вічних цінностей // ІХ. Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik «Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht». Reihe: Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik. Bd. 2018. München, 2019. – С. 216–226.

59. Іван Стешенко: художня індивідуальність на тлі доби // Науковий вісник КОГПА ім. Тараса Шевченка. Кременець, 2019. Вип. 11. С. 69–80.

60. Постать Миколи Стороженка в рецепції Олени Пчілки // Волинь філологічна: текст і контекст. № 28 (2019): Олена Пчілка в літературному процесі порубіжжя. С. 207–224.

61. Постать М. І. Стороженка в ювілейних матеріалах: біографічний та історико-культурний контекст // Українська біографістика. 2020. Вип. 19. С. 212–230.

62. Постать Миколи Ілліча Стороженка в некрологах і поминальних статтях: біографічний та літературознавчий дискурс // Українська біографістика. 2020. Вип. 20. С. 269–298.

63. Леся Українка та Іван Стешенко: біографічні контексти спілкування за епістолярієм і спогадами сучасників // Українська біографістика. 2021. Вип. 21. С. 120–143.

64. Автор і герой біографічного роману: аспекти комунікації (на матеріалі роману Степана Процюка «Маски опадають повільно») // Українська біографістика. 2021. Вип. 22. С. 151–165.

65. Роман-біографія в українській літературі початку ХХІ ст. (рецепція образу В. Винниченка в біографічній прозі Степана Процюка: нові форми осмислення) // Українська біографіка ХХІ століття: мозаїка контекстів і форм : колективна монографія. Київ, 2021. С. 241-300.

66. Спогади про Миколу Ілліча Стороженка: компоненти національно-культурної ідентичності // Українська біографістика. 2022. Вип. 23. С. 290–313.

67. Викладачі в житті літературознавця М. І. Стороженка: наукова і особиста комунікація // Українська біографістика. 2023. Вип. 24. С. 235–257.

68. Служіння культурі, науці, бібліотечній справі: Микола Ілліч Стороженко // Бібліотечний вісник. 2023. № 4 (272). С. 41–52.

Авторка статей до «Шевченківської енциклопедії»:  «Дашкевич Микола Павлович» (у співавторстві з Сулимою М. М.); «Стешенко Іван  Матвійович». 

Адреса для листування: galekss(et)ukr.net

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ВОЛИНСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ

 

Шановні колеги!

До 175-ліття Великої Українки

запрошуємо взяти участь у роботі Всеукраїнської наукової конференції

«Олена Пчілка. Повернення»,

 

яка відбудеться 29–30 червня 2024 року

у Волинському національному університеті імені Лесі Українки

(база практик табору “Гарт” ВНУ ім. Лесі Українки (с. Світязь)

 

Напрямки роботи конференції:

 

  • Олена Пчілка як особистість: біографія і доля;
  • Родина Драгоманових-Косачів в історії української культури;
  • Олена Пчілка – організаторка літературного процесу, видавець, перекладачка, публіцистка, критик, засновниця шкільного театру;
  • Творчі здобутки Олени Пчілки (проза, поезія, драматургія);
  • Літературно-критичні, фольклорні, етнографічні студії, мемуаристика та епістолярій Олени Пчілки;
  • Олена Пчілка в колі українських письменників;
  • Олена Пчілка і світова література;
  • Мова творів Олени Пчілки.

У рамках конференції заплановано дискусійну панель “Студії Івана Денисюка про Драгоманових-Косачів: ерудиція, стиль, смак” (до 100-річчя від дня народження ученого).

Учасники можуть заявити власну тему в межах напрямків конференції.

Тексти доповідей будуть опубліковані у фаховому науковому виданні “Волинь філологічна: текст і контекст”. (Вимоги до оформлення статей буде додано до запрошення).

Проїзд, проживання, харчування за рахунок учасників (планований бюджет конференції буде повідомлено в запрошенні).

До 15 червня 2024 р. чекаємо на адресу оргкомітету заявку з темою Вашого виступу.

(У заявці прохання вказати тему доповіді, прізвище, ім’я, по батькові, вчений ступінь, звання, посаду, місце роботи, адресу електронної пошти, контактний телефон учасника)

координатор конференції:

                    Радько Антоніна Володимирівна (тел. 050-646-99-74)

 

Наша адреса:

43025, м. Луцьк, проспект Волі, 13,

Волинський національний університет імені Лесі Українки

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.   контактні телефони: 050-646-99-74

XII Оломоуцький симпозіум україністів Середньої і Східної Європи

(27-28 червня 2024)

СУЧАСНА УКРАЇНІСТИКА ДОМА Й У СВІТІ: ВИКЛИКИ, ПРОБЛЕМИ ПЕРСПЕКТИВИ

Симпозіум плановано провести у комбінованому offline та online форматі. Матеріали симпозіуму заплановано видати у форматі збірника наукових праць Současná ukrajinistika doma a ve světě: výzvy, problémy , perspektivy в електронній формі (iPDF) із присвоєнням виданню DOI та ISBN. Текст збірника буде надісланий видавництвом Університету ім. Ф. Палацького в Оломоуці кожному авторові на наведену ним електронну адресу відразу після його видання, яке плануємо на осінь 2024 р. До збірника будуть увійдуть лише схвалені редколегією статті, оформлені згідно з наведеними вимогами та загальними вимогами до написання наукової статті та правилами чинного українського правопису. Редакційна колегія залишає за собою право повертати статті їх авторам на доопрацювання.  

Сума оргвнеску для всіх колег, які планують узяти участь в Оломоуцькому симпозіумі україністів 2024, є такою: за умови активної участі - 80 євро, за пасивної – 40 євро. 

Для участi необхiдно надіслати електронною поштою на e-mail Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. у вигляді комп’ютерного файла до 1 травня 2024 р. заявку учасника і одноосібну статтю українською або чеською мовою обсягом до 8 ПОВНИХ сторiнок (макс. 20 000 знаків), включаючи бібліографію, резюме і примітки, у редакції Word Windows, формат .doc). Статті мають стосуватися проблем мовознавства, літературознавства та культурознавства. 

Детальна інформація в інформаційному листі

Бланк заявки

Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних форм колективної наукової роботи. Фахові семінари, покликані окреслити актуальні напрямки досліджень літератури фентезі й увиразнити проблемні зони (зокрема, розбіжності термінології та розмаїтість дефініцій), поступово переросли у повномасштабні монотематичні конференції з виразним теоретико-літературним акцентом, які з 2021 року вийшли на міжнародний рівень.

Повномасштабність і зростання у випадку ЦДЛФ стосуються, насамперед, якісних показників. Організатори конференцій не намагаються охопити неохопне в сенсі максимального розширення тематики і збільшення кількості учасників. У пріоритетах, натомість, володіння матеріалом, чіткі методологічні орієнтири, адекватність інструментарію. Вітається й міждисциплінарна перспектива, що знаходить вираження у культурі дискусій та безумовно сприяє поступовому «підвищенню рівня теоретичності» досліджень, до якого свого часу заохочував літературознавців К. Гільєн.

Цьогорічна міжнародна конференція з серії «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі», що відбулася 25-26 січня в онлайн-форматі, була присвячена магічним системам як стрижневому елементу фентезійного світотворення. Як і минулого року, захід був організований спільними зусиллями ЦДЛФ при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Державного університету «Житомирська політехніка» й Університету ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина. Зустріч у віртуальному просторі об’єднала понад два десятки фахівців з провідних наукових установ та вишів України, Західної Європи, США і, вперше в історії ЦДЛФ, — Азії.

Учасників конференції привітав директор Інституту літератури, акад. М. Г. Жулинський, вступну промову виголосила голова ЦДЛФ д. ф. н. Т. М. Рязанцева.

Формат наукової зустрічі традиційно передбачав наявність англомовних й україномовних секцій, організованих за тематикою і розташованих послідовно, щоб не відступати від принципу «всі слухають усіх». Доповіді учасників висвітлювали різноманітні аспекти магічних систем у літературі фентезі з огляду на їхні джерела, форми, особливості функціонування та виклики, пов’язані з ними. Основним принципом програми став поступовий перехід від ширших до специфічних тем: перший день був присвячений обговоренню походження і структурних особливостей магічних систем, їхнім зв’язкам з фольклором і соціумом, а на другий учасники обговорили особливості літературної репрезентації певних типів магії, зокрема, вербальної у її зв’язках з поняттями істини, маніпуляції, пропаганди, ігрових форм масової культури, а також особливості розбудови магічних систем у творах певного типу та у творах окремих авторів. Кожна секція завершувалася активними дискусіями. Попри традиційно широку хронологію текстів, цього року спостерігався помітний акцент на літературі, що твориться у наш час.

Матеріали конференції планується опублікувати окремим виданням.

Доступ до перегляду відеозапису заходу надається ЦДЛФ за запитом.

ЦДЛФ висловлює щиру вдячність учасникам зустрічі і високо цінує зусилля усіх колег, які, не шкодуючи часу, долучилися до її організації і проведення. Це співробітництво вкотре продемонструвало ефективність творчої співпраці наукових центрів Інституту з представниками українських вишів. Спеціальна подяка — Олені Тихомировій (КНЛУ) за безцінний внесок у формування теоретичної бази конференції. Об’єднані зусилля учасниць програм міжнародних наукових обмінів, Євгенії Канчури (співголова ЦДЛФ, Державний університет «Житомирська політехніка») та Олександри Філоненко (Університет ім. Фрідріха Шиллера, м. Єна, Німеччина), сприяли розширенню академічних контактів і підтриманню міжнародної комунікації Центру. Наукове редагування і підготовку конференційних матеріалів, поданих до друку, підготовку пре- і постівентних документів та публікацій Центру здійснюють його голова Тетяна Рязанцева (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України) і Є. Канчура. Ольга Бойко (Університет ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина) та незалежна дослідниця Діана Мельник (Україна) зробили цю наукову зустріч технічно можливою.

І, звісно, нині і повсяк час, ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ЗСУ! Завдяки їх мужності і стійкості ми мали можливість обговорювати літературу фентезі у Києві попри всі перешкоди.

Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних форм колективної наукової роботи. Фахові семінари, покликані окреслити актуальні напрямки досліджень літератури фентезі й увиразнити проблемні зони (зокрема, розбіжності термінології та розмаїтість дефініцій), поступово переросли у повномасштабні монотематичні конференції з виразним теоретико-літературним акцентом, які з 2021 року вийшли на міжнародний рівень.

Повномасштабність і зростання у випадку ЦДЛФ стосуються, насамперед, якісних показників. Організатори конференцій не намагаються охопити неохопне в сенсі максимального розширення тематики і збільшення кількості учасників. У пріоритетах, натомість, володіння матеріалом, чіткі методологічні орієнтири, адекватність інструментарію. Вітається й міждисциплінарна перспектива, що знаходить вираження у культурі дискусій та безумовно сприяє поступовому «підвищенню рівня теоретичності» досліджень, до якого свого часу заохочував літературознавців К. Гільєн.

Цьогорічна міжнародна конференція з серії «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі», що відбулася 25-26 січня в онлайн-форматі, була присвячена магічним системам як стрижневому елементу фентезійного світотворення. Як і минулого року, захід був організований спільними зусиллями ЦДЛФ при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Державного університету «Житомирська політехніка» й Університету ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина. Зустріч у віртуальному просторі об’єднала понад два десятки фахівців з провідних наукових установ та вишів України, Західної Європи, США і, вперше в історії ЦДЛФ, — Азії.

Учасників конференції привітав директор Інституту літератури, акад. М. Г. Жулинський, вступну промову виголосила голова ЦДЛФ д. ф. н. Т. М. Рязанцева.

Формат наукової зустрічі традиційно передбачав наявність англомовних й україномовних секцій, організованих за тематикою і розташованих послідовно, щоб не відступати від принципу «всі слухають усіх». Доповіді учасників висвітлювали різноманітні аспекти магічних систем у літературі фентезі з огляду на їхні джерела, форми, особливості функціонування та виклики, пов’язані з ними. Основним принципом програми став поступовий перехід від ширших до специфічних тем: перший день був присвячений обговоренню походження і структурних особливостей магічних систем, їхнім зв’язкам з фольклором і соціумом, а на другий учасники обговорили особливості літературної репрезентації певних типів магії, зокрема, вербальної у її зв’язках з поняттями істини, маніпуляції, пропаганди, ігрових форм масової культури, а також особливості розбудови магічних систем у творах певного типу та у творах окремих авторів. Кожна секція завершувалася активними дискусіями. Попри традиційно широку хронологію текстів, цього року спостерігався помітний акцент на літературі, що твориться у наш час.

Матеріали конференції планується опублікувати окремим виданням.

Доступ до перегляду відеозапису заходу надається ЦДЛФ за запитом.

ЦДЛФ висловлює щиру вдячність учасникам зустрічі і високо цінує зусилля усіх колег, які, не шкодуючи часу, долучилися до її організації і проведення. Це співробітництво вкотре продемонструвало ефективність творчої співпраці наукових центрів Інституту з представниками українських вишів. Спеціальна подяка — Олені Тихомировій (КНЛУ) за безцінний внесок у формування теоретичної бази конференції. Об’єднані зусилля учасниць програм міжнародних наукових обмінів, Євгенії Канчури (співголова ЦДЛФ, Державний університет «Житомирська політехніка») та Олександри Філоненко (Університет ім. Фрідріха Шиллера, м. Єна, Німеччина), сприяли розширенню академічних контактів і підтриманню міжнародної комунікації Центру. Наукове редагування і підготовку конференційних матеріалів, поданих до друку, підготовку пре- і постівентних документів та публікацій Центру здійснюють його голова Тетяна Рязанцева (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України) і Є. Канчура. Ольга Бойко (Університет ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина) та незалежна дослідниця Діана Мельник (Україна) зробили цю наукову зустріч технічно можливою.

І, звісно, нині і повсяк час, ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ЗСУ! Завдяки їх мужності і стійкості ми мали можливість обговорювати літературу фентезі у Києві попри всі перешкоди.

Пропонуємо Вашій увазі інтерв'ю з головним науковим співробітником д.ф.н., член-кор. НАНУ Тамарою Іванівною Гундоровою "Ставити незручні питання та почуватися білою вороною", оприлюдненому на сайті The Ukrainians: https://theukrainians.org/stavyty-nezruchni-pytannia-ta-pochuvatysia-biloiu-voronoiu/ 

 У ньому літературознавиця розмірковує про творення нової України, голоси українських науковців і нагальну потребу деколонізації славістичних студій на Заході.

15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики», ініційований Українським міжуніверситетським шекспірівським центром та Європейською асоціацією дослідників Шекспіра (ESRA). До його реалізації активно долучилися співробітники Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України та члени Національної спілки театральних діячів України.

Мета цього заходу, який проходить у режимі онлайн з 15 січня по 23 лютого 2024 року, – поширення досвіду зарубіжних шекспірознавців у галузі театральної критики, що набуває особливої значущості в контексті підготовки Першого шекспірівського мультикультурного фестивалю в Україні (м. Івано-Франківськ). Програма передбачає проведення шести майстер-класів, присвячених удосконаленню навичок написання різножанрових театральних рецензій, а також формуванню уявлень про стандарти театральної періодики і вимоги зарубіжних театрознавчих видань.

Ідея цього проєкту виникла під час круглого столу «Shakespeare and Resistance: Teaching Humanity/ies», що проходив в рамках Міжнародної конференції «Change in Shakespeare/Shakespeare and change», проведеної Європейською асоціацією дослідників Шекспіра (6-9 липня 2023, Будапешт). Після доповіді провідної наукової співробітниці відділу зарубіжних і словʼянських літератур Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Наталії Торкут, яка розповіла про виклики, що постали перед українським шекспірознавством під час повномасштабної війни росії проти нашої держави, членами Асоціації (зокрема, професорками Nicoleta Cinpoeş, Imke Lichterfeld) було розроблено план заходів, спрямованих на підтримку України. Одним із таких заходів і став проєкт «Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики», який реалізується на засадах інтелектуального волонтерства.

Ключовими спікерами майстер-класів любʼязно зголосилися виступити провідні зарубіжні шекспірознавці, які мають плідний досвід рецензування театральних вистав: Professor Nicoleta Cinpoeş, (Велика Британія), Principal Research Associate Janice Valls-Russel (Франція), Professor Michael Dobson (Велика Британія), Professor Emerita Isabelle Schwartz-Gastine (Франція), Associate Professor Francesca Rayner (Португалія), Associate Professor Veronika Schandl (Угорщина), Professor Emerita Jennifer A. Low (США), Associate Professor Natália Pikli (Угорщина), Reader Emerita Christie Carson (Велика Британія), Assistant Professor Anna Kowalcze-Pawlik (Польща). Також у заході беруть участь відомі шекспірознавиці Dr. Imke Lichterfeld (Німеччина) та Adjunct Associate Professor Boika Sokolova (Велика Британія).

Учасники проєкту від України відбиралися на конкурсній основі і до складу команди ввійшли шекспірознавці та театрознавці. Очолюють проєкт провідний науковий співробітник відділу зарубіжних і словʼянських літератур Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, професор Наталія Торкут та професор шекспірівських студій Вустерського університету Ніколета Чінпоеш (Велика Британія).

Серед українських шекспірознавців, які беруть участь у тренінгах – доценти Дарʼя Москвітіна (Запоріжжя), Богдан Корнелюк (Запоріжжя), Вікторія Марінеско (Запоріжжя), Дарʼя Лазаренко (Софія, Болгарія), Ольга Квасниця (Львів), а також аспірантки Яна Нікітюк (Комо, Італія) та Наталія Гутарук (Запоріжжя). Відділ зарубіжних і словʼянських літератур Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України в проєкті представляє аспірантка Світлана Дейнека, а відділ зарубіжної україністики – науковий співробітник, доцент Юрій Черняк.

До театральної складової української команди увійшли театрознавці з різних куточків України: професорка Людмила Ванюга (Тернопіль), доцентки  Дарʼя Іванова-Гололобова (Київ/Дюссельдорф, Німеччина), Оксана Федорків (Івано-Франківськ), Юлія Щукіна (Харків), Софія Роса-Лаврентій (Львів), відомі критики: Юлія Бентя (Київ), Вікторія Котенок (Київ), Юлія Сущенко (Одеса), акторки Юлія Сосновська (Київ) та Анастасія Бринько (Черкаси) і студентка Марія Жураченко (Київ).

Всі учасники проєкту з нетерпінням чекають кожної наступної зустрічі, адже любов до Шекспіра і театру не лише обʼєднує представників різних професій, але й надихає на плідну міжнародну співпрацю. Висловлюючи велику вдячність зарубіжним шекспірознавцям за дієву інтелектуальну і моральну підтримку України, сподіваємося, що ці майстер-класи започаткують традицію продуктивної взаємодії між Інститутом літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України та Європейською асоціацією дослідників Шекспіра (ESRA).

Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за результатами голосування вийшли до другого туру Шевченківської премії. Їхній доробок вартий найвищої нагороди і незмінної пошани.

У номінації «Література» у другий тур вийшла збірка поезій Ігоря Павлюка «Танець Мамая» (Саміт-книга, 2023). Ця збірка розвиває тривалу літературну традицію поезії, що представляє «архетип Воїна-захисника, мудрого характерника, який стоїть на сторожі української землі».

У номінації «Літературознавство і мистецтвознавство» у другому турі Інститут представлено двома фаховими дослідженнями: "Леся Українка. Книги Сивілли" Тамари Гундорової (Віват, 2023) та "Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти" Людмили Тарнашинської  (Смолоскип, 2019).

Книга Тамари Гундорової – пропозиція нової біографії Лесі Українки, зорієнтованої на сучасне прочитання творчості письменниці як дзеркала її особистих переживань. Дослідниця аналізує художній світ Лесі Українки крізь призму ідей культурної антропології. «Розгортаючи аналіз основних «жіночих» драм Лесі Українки, Гундорова трактує їх як фрагменти книги автобіографії, в яких від імені «нової жінки» Леся Українка ставить питання про право жінки пророкувати і бути авторкою, про місце жінки в історії християнства, про роль жінки на війні і у світовій історії, про сенс народження фемінної іпостасі культури» - зазначено у поданні.

Дослідження Людмили Тарнашинської – системно і концептуально розкриває феномен шістдесятництва. Запропонувавши у попередніх книгах концепцію українського шістдесятництва як зразок поколіннєвої солідаризованості, авторка найповніше репрезентувала це самооприявлення літературно-мистецького покоління у номінованому виданні. Як підкреслено у поданні, «ця книга займає поважне місце в сучасному літературознавстві, без неї годі уявити ландшафт дослідження цієї проблематики. Адже дослідниця не тільки заповнює численні лакуни у цій надзвичайно важливій і широкій темі, а й показує формування й культивування цим поколінням національної ідентичності в підімперській Україні в умовах жорстоких переслідувань і репресій тоталітарної влади, а також ‑ що особливо важливо ‑ спадкоємність демократичних процесів в українському суспільстві». 

У номінації «Публіцистика і журналістика» до другого туру вийшов Олександр Михед з книгою «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» (Видавництво Старого Лева, 2023). Ця книжка – про переживання війни, її назва відсилає до біблійного персонажа Старого Заповіту, що пережив втрату домівки, друзів і рідних, як це сталося з багатьма українцями. «Автор «Позивного для Йова» рефлексує над світоглядними змінами громадян у час війни, психологією біженця, травмами, завданими психіці життям під окупацією, над переосмисленням культурних і релігійних цінностей у час війни, переосмисленням ролі літератури, над труднощами у віднаходженні спільної з західним світом точки зору», - йдеться у поданні.

Щиро бажаємо нашим колегам успіху, наснаги і нових звершень. Їхні здобутки надихають!

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ