Українська
Цьогоріч останній день передостаннього місяця літа став не
Докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця і
Провідна наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т.
Український шекспірівський центр та Інститут літератури ім.
  • Вітаємо Романа Кисельова з ювілеєм!
    Вітаємо Романа
    Цьогоріч останній
  • До ювілею докторки філологічних наук Алли Швець
    До ювілею
    Докторка
  • Вчені Інституту літератури віком до 45 років зможуть позмагатися за премію імені Соломії Павличко
    Вчені
    До 1 листопада
  • Вітання Ростиславу Радишевському з присвоєнням звання почесного доктора Варшавського університету
    Вітання
    Колектив Інституту
  • Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України долучився до міжнародного проєкту „Global Modernities“
    Інститут
    30 травня 2026 року
  • Участь Алли Швець у науковому симпозіумі в Парижі
    Участь Алли
    Провідна наукова
  • Всеукраїнська наукова конференція «Драгоманови-Косачі в історії світової культури», присвячена 155-річчю від дня народження Лесі Українки та 185-річчя від дня народження Михайла Драгоманова
    Всеукраїнська
      19–21 червня у
  • Національна академія наук України оголошує конкурс на заміщення посад директорів наукових установ
    Національна
    Національна
  • У дискурсі Соломії Павличко: нові горизонти українських теоретико-літературознавчих студій
    У дискурсі
    28 квітня 2026 р.
  • "Річард III":
    Український
 

Наші видання

post.jpg
kengurjan

kengurjan

Загальна інформація

Американські літературні студії в Україні” — це річник з літератури США, який започатковано у 2004 році Центром американських літературних студій в Україні при Інституті літератури.

Видання розраховане на фахівців-американістів, дослідників, викладачів і студентів зарубіжної — зокрема американської — літератури; на тих, хто цікавиться красним письменством і культурою США.

Щорічник внесено до Переліку наукових  фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук 8.06. 2005 р. і нового Переліку (затверджено постановою президії ВАК України від 22.12.2010 р. № 1-05/8).

Редакційна колегія: 



Жулинський Микола Григорович, доктор філологічних наук, Академік НАН України, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України;
Наливайко Дмитро Сергійович, доктор філологічних наук, професор,  Академік НАН України, завідувач відділу компаративістики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України;
Гундорова Тамара Іванівна, доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України, завідувачка відділу теорії літератури  Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України;
Сиваченко Галина Миколаївна, доктор філологічних наук, головний науковий співробітник відділу компаративістики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України;
Анастасьєв Микола Аркадійович, доктор філологічних наук, професор (Росія);
Елліотт Еморі, почесний професор Каліфорнійського університету, професор Університету Каліфорнії-Ріверсайд (США);
Демірей Жанет, Радник посла (США);
Торкут Наталія Миколаївна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри зарубіжної літератури Класичного приватного університету м. Запоріжжя;
Потніцева Тетяна Миколаївна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри зарубіжної літератури Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара;
Висоцька Наталія Олександрівна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії світової літератури Київського національного лінгвістичного університету;
Нямцу Анатолій Євгенович, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри слов’янської філології та порівняльного літературознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;
Михед Тетяна Василівна,  доктор філологічних наук, професор кафедри зарубіжної літератури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Жлуктенко Наталія Юріївна, кандидат філологічних наук, професор, професор кафедри зарубіжної літератури Київського національного університету  імені Тараса Шевченка;
Гон Олександр Мойсейович, кандидат філологічних наук, доцент, доцент  кафедри іноземних мов Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (заступник голови редакційної колегії);
Стембковська Ганна Олександрівна, кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник відділу компаративістики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (секретар редакційної колегії). 

Контактна інформація

Адреса редакційної колегії: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, вул. М. Грушевського, 4, кім. 313, м. Київ-1, 01001.

Тел.: (38) (044) 279 19 97

E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Випуски

 

Американські літературні студії в Україні. —  К., 2004. — Випуск 1. „Пуританська традиція у літературі США”. — 260 с.

Перше видання щорічника „Американські літературні студії в Україні“ присвячено засадничій для ментальності США темі — пуританській традиції в літературі США. В збірнику запроваджено інтерпретацію категорій пуританства з сучасних позицій, історико-теоретичний аналіз цього феномену, рецепцію пуританської традиції в літературі ХІХ ст. та її функціонування в новітній літературі. Серед авторів щорічника — провідні дослідники з США й України, молоді й перспективні науковці-американісти.

ЗМІСТ 

 

Американські літературні студії в Україні. —  К., 2005. — Випуск 2. „Просвітницька традиція у літературі США”. — 350 с.

Друге видання щорічника „Американські літературні студії в Україні” присвячено важливій темі — просвітницькій традиції в літературі США. Просвітництво, охопивши в Америці все ХVІІІ століття, стало визначним етапом розвитку як суспільно-політичного та духовного, так і літературного життя країни. Водночас просвітницька традиція викликає інтерес дослідників не лише як певний історико-соціальний етап розвитку США, але й як фактор, що, будучи потужним формотворчим чинником національної ментальності, продовжує й нині впливати на ідейну та структурну парадигму сучасної американської літератури.

ЗМІСТ 

 

Американські літературні студії в Україні. — К., 2006. — Випуск 3. „Література США: роздуми, есеї, розвідки”. — 400 с.

Черговий випуск щорічника „Американські літературні студії в Україні” присвячено видатному українському вченому-американісту, доктору філологічних наук, професору тамарі Наумівні Денисовій. Відповідно до широкого кола інтересів дослідниці в галузі американської літератури, даний випуск охоплює значний спектр проблем та явищ, що сформували контекст сучасної літератури США. До збірки увійшли роботи дослідників — друзів, учнів та послідовників професора Денисової — з США, Європи, Росії, Білорусі, України.

ЗМІСТ 

 

Американські літературні студії в Україні. — К., 2007. — Випуск 4. „Дискурс романтизму в літературі США”. — 232 с.

Четвертий випуск щорічника „Американські літературні студії в Україні” присвячено теорії та практиці романтизму в американській літературі та його переосмисленню наступними літературними генераціями. Серед авторів щорічника — досвідчені та молоді українські дослідники-американісти. Видання розраховане на фахівця-американіста, дослідника, викладача та студента зарубіжної літератури, на тих, хто цікавиться красним письменством і культурою США.

ЗМІСТ 

 

Американські літературні студії в Україні. — К., 2008/9. — Випуск 5/6. „Американський модернізм: контекст, постаті. Післяпостмодерністський погляд”. — 424 с.

У пропонованій збірці досліджується феномен модернізму в літературі США, який у вітчизняній науці ніколи не виступав предметом спеціальної уваги. З сучасної точки зору, з урахуванням набутків американської філологічної науки проаналізовано історичне підґрунтя, теоретичні засади і основні компоненти американського модернізму, представлено його провідні постаті, запропоновано потрактування взаємин модернізму з постмодерністською літературою.
Автори збірки – дипломовані фахівці з літератури США. Книжка розрахована на дослідників, викладачів і студентів із зарубіжної літератури.

ЗМІСТ 

 

Американські літературні студії в Україні. — К., 2012. — Випуск 7. „Американське short story: теорія жанру і практика сучасності (рубіж ХХ – ХХІ ст.)”. — 315 с.

Сьоме число щорічника Центру американських літературних студій в Україні присвячено дослідженню short story – специфічного для літератури США жанрового різновиду малої прози, що відрізняється і від європейської новели (novella), і від традиційного оповідання (talk-tale). Гетерогенне за своєю природою short story особливостями і змісту, і форми зобов’язано як європейським моделям, так і суто американським джерелам. Розвиток журналістики водночас із формуванням фольклору слугували його основними провайдерами. Спираючись на теоретичні й історико-літературні американські студії в аналізі залучених до розгляду художніх текстів, автори „Щорічника” − американісти з України, Росії, Білорусі, Польщі – зосереджуються на новітньому етапі в розвитку жанру short story. Основні тренди рубежу ХХ – ХХІ століть визначаються трансформаціями літератури mainstream, добою постмодерністської ментальності, мультикультурного розквіту і сприяють естетичному збагаченню популярного американського жанру short story.
Видання розраховано на дослідників, викладачів, студентів і аматорів літератури США.

ЗМІСТ 

 

Американські літературні студії в Україні. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2014. — Випуск 8. „Сучасна американська драма: тенденції, постаті, тексти” / відп. редактори Н. О. Висоцька, Т. Н. Денисова.  —377 с.

Восьме число щорічника американських літературних студій в Україні присвячено драмі - найменш вивченому компоненту літератури США, що має власну історію і статус у культурі Америки. Сьогодні драма, надзвичайно популярна і плідна частина американського мистецтва, слугує ще й креативним інгредієнтом таких міжмедійних специфічних видів мистецтва, як кіно і телебачення. Увагу міжнародного авторського колективу дослідників зосереджено, в основному, на драматичній продукції рубежу ХХ-ХХІ ст., що фактично невідома вітчизняному читачу і глядачу.
Збірник вмішує також матеріали «круглого столу», присвяченого творчості одного з корифеїв новітньої літератури США, лауреату Пулітцерівської премії Кормаку Маккарті, ім'я якого, мабуть, знайоме українським кіноманам, оскільки фільми за його творами зажили всесвітньої слави, а проза в нашій країні ше не перекладалася.
Книжка розрахована на дослідника, викладача зарубіжної літератури, студента гуманітарного вишу і всіх, хто цікавиться американською літературою і культурою.

ЗМІСТ 

Загальна інформація

„Літературна компаративістика”  — це річник з порівняльного літературознавства, який започатковано у 2004 році відділом компаративістики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Основні напрями й завдання „Літературної компаративістики”

  1. Вивчення української літератури в системі міжнаціональних взаємин і контекстів.
  2. Розробка методологічних і методичних проблем сучасної компаративістики.
  3. Ознайомлення з сучасними течіями та концепціями зарубіжної компаративістики.
  4. Дослідження історії української компаративістики.
  5. Проблеми викладання літературної компаративістики у вищій і середній школі.
  6. Рецензування українських та зарубіжних видань з компаративістики й бібліографічна інформація.
  7. Координування науково-дослідницької роботи в галузі.

Видання розраховане на літературознавців, викладачів, студентів-філологів, усіх, хто цікавиться порівняльним літературознавством.

Редакційна колегія: чл.-кор. НАН України, д.філол. н. Наливайко Д. С. (відповідальний редактор), д.філол. н. Волков А. Р., д.філол. н., проф. Грицик Л. В., д.філол. н., проф. Нарівська В. Д., д.філол. н. Сиваченко Г. М., д.філол. н. Соловей Е. С., д.філол. н. Рязанцева Т. М., к.філол. н. Арендаренко І. В. (секретар).

 

Контактна інформація

Адреса редакційної колегії: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, вул. М. Грушевського, 4, к. 313, Київ-1, 01001.

Тел.: +3 8 044 279-19-97

 

Випуски, що вийшли друком:

 

Літературна компаративістика. — Вип. І. —  К.: ПЦ „Фоліант”, 2005. — 363 с.

До першого числа річника „Літературна компаративістика” ввійшло 26-ть розвідок вчених України з питань сучасних течії та концепцій літературознавчої компаративістики, взаємодії теорії літератури й компаративістики, порівняльної типології, інтертекстуальності, місця української літератури в європейському й світовому контексті.

ЗМІСТ 

  

Літературна компаративістика. — Вип. ІІ. —  К.: ПЦ „Фоліант”, 2005. — 362 с.

До другого числа річника „Літературна компаративістика” ввійшло 25 розвідок вчених України з питань сучасних теорій і концепцій порівняльного літературознавства, порівняльної типології, літератури в системі мистецтв і гуманітарних наук, місця української літератури в європейському й світовому контексті, художнього перекладу в аспекті літературної компаративістики, а також наукові огляди, рецензії, бібліографія та список назв дисертаційних досліджень за спеціальністю 10.01.05 — порівняльне літературознавство.

ЗМІСТ 

  

Літературна компаративістика. — Вип. ІІІ. — Ч. І —  ІІ. —  К.: ВД „Стилос”, 2008. 

До третього річника „Літературна компаративістика” ввійшла 41 стаття вчених України, Литви, Росії, Польщі, Казахстану, Ірану, Йорданії з питань теоретико-методологічних проблем сучасної компаративістики, історії американської літературної компаративістики, міжнаціональних літературних зносин, рецепції і поетики художніх текстів у компаративному аспекті, літератури в системі мистецтв, орієнталізму в компаративному аспекті, а також наукові огляди, рецензії, бібліографія та список назв дисертаційних досліджень за спеціальністю 10.01.05 — порівняльне літературознавство.

Для літературознавців, викладачів, студентів-філологів, усіх, хто цікавиться порівняльним літературознавством.

ЗМІСТ 

 

Літературна компаративістика. — Вип. ІV.: Імагологічний аспект сучасної компаративістики: стратегії та парадигми. — Ч. І — ІІ.—  К.: ВД „Стилос”, 2011. 

Четвертий випуск збірника „Літературна компаративістика” присвячений проблемам імагології — міждисциплінарної галузі гуманітарних наук, яка вивчає сприйняття літературою інших народів і культур, уявлення про чужий національний характер тощо. Використовуючи досягнення сучасної антропології, герменевтики, психології, соціології, автори статей аналізують специфіку створення літературних етнообразів різних народів. Формулюються нові концепти й поняття досліджуваної проблеми, запропоновано інтердисциплінарний погляд при вивченні Іншого в літературознавстві. Досліджуються імагологічні аспекти різних явищ української й зарубіжних літератур — творчості В. Винниченка, М. Куліша, В. Стуса, М. Цвєтаєвої, Г. Джеймса, А. Мельничука, європейських романтиків, українського соцреалізму та ін. 
Для науковців, викладачів, студентів.

ЗМІСТ 

„Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія“ — унікальне академічне періодичне видання, призначене для публікації найновітніших вітчизняних досліджень з текстології та джерелознавства, а також не оприлюднених досі архівних матеріалів українських письменників та культурних діячів.

Журнал видається відділом рукописних фондів і текстології.

Головний редактор видання — Г. М. Бурлака.

Видано такі номери:

 

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — К., 2004. — Том 1: Пам’яті Миколи Сиваченка.  — 324 с.

Перший том збірника наукових праць з актуальних питань літературного джерелознавства і текстології присвячен пам’яті видатного літературознавця Миколи Сиваченка. Подаються спогади і статті про вченого, матеріали з його архіву, бібліографія наукових праць.

Вміщено джерелознавчі і текстологічні статті на теми дослідження української класичної літератури. Вперше публікується одна з драм О. Олеся еміграційного періоду та поезії Грицька Чупринки.

ЗМІСТ 

 

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — К., 2006. — Том 2. — 400 с.

У другому томі збірника наукових праць вміщено джерелознавчу студію про журнал "Основа", статті про невивчені і дискусійні текстологічні аспекти творчої спадщини Юрія Яновського, Олеся Гончара, публікації творів Лесі Українки, Грицька Григоренка, листування Уласа Самчука та Юрія Лавріненка. Подано описи фондів Василя Барки, Василя Костащука, Галини Лащенко.

ЗМІСТ 

 

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. —  К., 2007. — Том 3.— 479 с.

У третьому томі збірника подаємо низку джерелознавчих і текстологічних досліджень з історії української та білоруської літератур. Вперше публікуються: добірка листування Олександра та Осипа Барвінських, листи М. Комарова до Є. Чикаленка, ряд поезій О. Олеся. Подано описи фондів Марка Вовчка, Б. Лобача-Жученка, В. Винниченка, О. Олеся, В. Лазурського, П. Кравчука.

ЧИТАТИ 

 

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. —  К., 2009. — Том 4. — 398 с.

Четвертий том періодичного збірника умістив джерелознавчі дослідження та публікації з історії української літератури другої половини ХІХ — початку ХХ століть. У науковий обіг вводиться ціла низка невідомих досі фактів і текстів цього періоду. Також подаються анотації фонду Олександра Здерковського та надзвичайно об’ємного й різнопланового фонду Олександра Білецького.

 ЧИТАТИ

 

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. —  К., 2010. — Том 5. — 575 с.

Черговий п’ятий том щорічника публікує низку джерелознавчих і текстологічних досліджень з питань української літератури ХІХ—ХХ століть. Розділ «Публікації» вводить до наукового обігу невідомі раніше тексти, які додають нові інформації з культурологічної сфери різного часу. Публікуємо також анотації п’яти фондів, нещодавно опрацьованих у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.

ЧИТАТИ 

 

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. —  К.: Laurus, 2011. — Том 6. — 502 с.

ЧИТАТИ 

 

 

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — К.: Laurus, 2012.  — Том 7. — 502 с.

ЗМІСТ

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — К.: Laurus, — Том 8.

 

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — К.: Laurus, — Том 9.

 

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — К.: Laurus, — Том 10.

 

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — К.: Laurus, — Том 11-12.

ЗМІСТ

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — К.: Laurus, — Том 13-14. — 616 с.

ЗМІСТ (укр)

ЗМІСТ (англ)

Спадщина: Літературне джерелознавство, текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — Київ, 2020. — Т. ХV. — 576 с.

ЗМІСТ (укр)

ЗМІСТ (англ)

 

Вівторок, 15 березня 2016 00:00

День улюбленого вірша

22 березня  о 16 годині у Залі засідань Інституті літератури імені Т.Г.Шевченка (вул. М.Грушевського, 4) на вшанування Всесвітнього дня поезії відбудеться захід "День улюбленого вірша". Усі бажаючі можуть прийти та прочитати улюблений вірш. Тих, хто планує виступати, просимо зголоситися у організаторів заздалегідь. Будемо раді бачити не лише співробітників Інституту літератури, а й колег з інших інститутів, а також небайдужих до поезії людей.

17-18 березня 2016 у Київському Національному Лінгвістичному Університеті відбулася міжнародна наукова конференція «Поетика Дому». Це тринадцята тематична наукова зустріч такого рівня, а її незмінний організатор, кафедра теорії та історії світової літератури ім. проф. В. І. Фесенко КНЛУ, нині святкує двадцяту річницю свого заснування. 

Позірно просте формулювання загальної теми конференції розкрилося цілою палітрою можливостей дослідження концепту дому в сучасному літературознавстві. Запропоновані доповіді засвідчили плідність аналізу різноманітних аспектів дому в антропологічній, семіотичній, імагологічній, гендерній, герменевтичній, риторичній та інших, не менш цікавих, перспективах. 
Цьогоріч захід об’єднав майже півтори сотні українських та зарубіжних учасників, засвідчивши значне розширення обріїв наукового співробітництва КНЛУ: до Києва завітали науковці з Білорусі, Вірменії, Ізраїлю, Іспанії, Кувейту, Литви, Польщі, США, Угорщини. Родзинкою конференції стала англомовна секція, присвячена концепції дому в контексті академічного середовища й університетського роману.
Активну участь у заході взяли представники Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Зацікавлення аудиторії викликали виступи Т. Свербілової і Л. Тарнашинської, виголошені на пленарних засіданнях. Доповіді торкалися актуальних проблем української літератури кінця ХХ і ХХІ ст., висвітлюючи особливості поняття дому у гібридному просторі прикордонних територій колишнього СРСР та меж приватного простору у тоталітарному суспільстві. Жваву дискусію викликав виступ Л. Демської–Будзуляк, яка досліджувала особливості приватного простору у соціокультурних практиках українського літературознавства 1910-20-х рр. на прикладі функціонування літературних салонів. Добре показали себе й аспіранти інституту О. Матвєєва, чия доповідь була присвячена образу України у щоденниковій прозі В. Винничека 1920-1950-х рр., та Я. Юхимук, яка дослідила функціональне завдання музичного екфрасису в романі Ю. Положія «Мері та її аеропорт».
Особливе значення конференція мала для нещодавно створеного Центру з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури. Науковці, яких згуртував ЦДЛФ, впершеотримали можливість виступитиконсолідовано у межах секції «Виміри дому: містичне, фантастичне, оніричне» з доповідями, присвяченими творчості провідних майстрів фентезійної прози: Дж. Мартіна (О. Тихоимрова), Дж. Р. Р. Толкіна (В. Яремчук), Макса Фрая (Є. Канчура). Активне обговорення на секції викликали й виступи гостей з Кіровограда (О. Гольник) та Львова (М. Гірняк) у яких розглядалися містичні аспекти домашнього простору у творчості Г. Пагутяк. Значний інтерес аудиторії викликала також виголошена на пленарному засіданні доповідь керівника центру Т. Рязанцевої, присвячена функціонуванню описових технік у ранній прозі Дж. Р. Р. Толкіна.  
Важливим моментом конференції стала презентація збірника праць «Література французького Романтизму» проф. В. І. Фесенко. Ю. Павленко, яка готувала видання, відзначила, що у цій книзі наукову глибину поєднано з легкістю викладу, тож дослідження буде корисне не лише для фахових літературознавців, а й для всіх, хто цікавиться історією літератури. 
На завершення слід відзначити прекрасну організацію заходу. Вимогливе, змістовне наукове спілкування поєднане зі щирою, гостинною атмосферою, робить цю щорічну конференцію кафедри теорії та історії світової літератури ім. проф. В. І. Фесенко у КНЛУ однією з найцікавіших академічних подій в Україні.  
На фото: 
1 - Президія пленарного засідання конференції 18.03.2016 (зліва направо): Викладач кафедри теорії та історії світової літератури ім. проф. В. І.Фесенко КНЛУ О.В. Узлова; завідувач кафедри теорії та історії світової літератури ім. проф. В. І.Фесенко КНЛУ, д. ф. н., проф. Н.О. Висоцька; Ст. викладач кафедри теорії та історії світової літератури ім. проф. В. І.Фесенко КНЛУ Б. І. Ніколаєв; завідувач кафедри культурології та українознавства ЗДМУ, д.ф.н., проф. О. Д. Турган; д.ф.н., проф. Л.Б. Тарнашинська, провідний науковий співробітник відділу літератури ХХ ст. Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка;

2- Т. Г. Свербілова доповідає на пленарному засіданні 18.03; 
3 - Т.М. Рязанцева доповідає на пленарному засіданні 17.03.

29 березня 2016 року о 15-й годині в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (Культурно-мистецький центр) відбулася прем’єра документального фільму «АКАДЕМІК ДМИТРО НАЛИВАЙКО» (творчий проект Ігоря Козлика).

У цьому детальному відео-дослідженні про Д.С.Наливайка – доктора філологічних наук, академіка НАН України, завідувача від­ділу компаративістики Інституту літератури ім. Т.Г.Шев­ченка НАН України, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, провідного українського науковця-компаративіста, відомого в Україні та світі літературознавця – захоплено, тепло, з любов’ю та глибокою повагою говорять колеги та учні; у майже тригодинному фільмі, який композиційно складається із чотирьох частин (за зразком симфонічного твору) глядачеві запропоновано авторську версію дослідження наукового шляху видатного вченого, у якому проаналізовано вагомий внесок Д.С.Наливайка в українське літературознавство, зокрема компаративістику, а також його багатий педагогічний досвід.

Біобібліографію на 239 назв (публікації за період від 1959 до 1995 року) видану в 1999 році до сімдесятиріччя Д.С.Наливайка можна переглянути тут.

Науково-дослідний центр „Біблія і культура”

у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Створений у грудні 1990 р.

Науковий керівник — доктор філол. наук А. Є. Нямцу.

Друкований орган — збірник „Біблія і культура”.

Офіційний сайт — www.chnu.cv.ua

 

 

Наукова лабораторія ренесансних студій

у Запорізькому державному університеті. Створена 1 січня 1998 р. (З 1 січня 2004 р. лабораторія функціонує в Гуманітарному університеті „Запорізький інститут державного та муніципального управління”).

Науковий керівник — доктор філол. наук Н. М. Торкут.

Друкований орган — збірник „Ренесансні студії”.

Офіційний сайт — www.shakespeare.zp.ua

 

 

Науковий центр шевченкознавчих досліджень

у Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького. Створений у вересні 1999 р.

Науковий керівник — доктор філол. наук В. Т. Поліщук.

Друкований орган — Матеріали шевченківських конференцій.

Офіційний сайт — www.cdu.edu.ua

 

Східний філіал Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка

у Луганському національному педагогічному університеті ім. Тараса Шевченка. Створений у 2000 р.

Науковий керівник — доктор філол. наук О. А. Галич.

Друкований орган — збірник „Вісник ЛДПУ імені Тараса Шевченка”; „Слобожанщина: Літературний вибір”; матеріали конференцій.

Офіційний сайт — www.luguniv.edu.ua

 

Науково-дослідний центр вивчення творчості Лесі Українки

у Волинському державному університеті імені Лесі Українки. Створений у квітні 2004 р.

Вчений секретар  Сергій Миколайович Романов.

Друкований орган — збірник „Леся Українка і сучасність”.

Офіційний сайт — vdu.edu.ua/ukr/content/647/

 

Центр Сковородинознавства

у Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди. Створений у листопаді 2005 р.

Друкований орган — „Матеріали Сковородинівських читань”.

Науковий керівник — доктор філол. наук М. П. Корпанюк.

Офіційний сайт — www.phdpu.edu.ua/index.php?dn=info&pa=NAUKOVI_CENTRY

 

Науково-дослідний інститут слов’янознавства та компаративістики

у Бердянському державному педагогічному університеті. Створений 2007 р.

Науковий керівник — кандидат філол. наук Е. Д. Циховська.

Офіційний сайт — www.bdpu.org

Неділя, 22 травня 2016 19:32

Центр американістики

Загальна інформація

Центр американських літературних студій в Україні (ЦАЛСУ) був створений 2005 р. при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ за підтримки Відділу преси, науки і культури Посольства США в Україні. ЦАЛСУ — це професійне добровільне об’єднання фахівців-американістів з усієї України, яке має власну наукову програму, що узгоджується із статусом і нормами академічних вимог.

 

Сфера діяльності ЦАЛСУ:

  • робота „неформальної” Школи з американської літератури;
  • видання щорічника ЦАЛСУ „Американські літературні студії в Україні”;
  • організація наукових конференцій, симпозіумів, семінарів, дискусій різного рівня;
  • розробка і апробація різного типу наукових і дослідницьких програм з предмету;
  • участь у різного роду конкурсних комісіях;
  • активна участь у перекладацькій діяльності, у виданні наукової й художньої літератури (переклад, апробація, коментування, пропозиції до видавництв); проведення наукових і популярних лекцій для різних аудиторій;
  • світня діяльність: створення навчальних комплексів, спеціальних курсів;
  • підтримка веб-сторінки Центру, служби інформативного та реферативного забезпечення;
  • налагодження зв’язків та наукова співпраця з подібними дослідницькими Центрами як в Україні, так і за її межами;
  • плідна взаємодія з американськими спеціалістами, що працюють в Україні.

 

Склад керівних органів

Професор Н. Висоцька (КЛУ) — заступник голови.

Доцент О. Гон (КІМО) — заступник модератора.

Культурний аташе Посольства США.

Директор фулбрайтівського фонду в Україні Мірон Стахів.

Професор Н. Жлуктенко (КНУ).

Професор Т. Потніцева (ДДУ).

Секретаріат Ради й ЦАЛСУ: к.ф.н. Г. Стембковська.

Центр має свої регіональні представництва у Черкасах, Дніпропетровську, Полтаві, Львові, Ніжині, Миколаєві, Кам’янець-Подільському, Слов’янську, Чернівцях, Хмельницькому, Тернополі, Луганську, Одесі, Горлівці, Чернігові, Вінниці, Криму, Дрогобичі, Ужгороді.

Більш детальну інформацію про діяльність Центру можна дізнатися за адресою www.calsu.kiev.ua

Неділя, 22 травня 2016 19:30

Кикоть Наталія Олександрівна

Головний філолог, співробітник абонементу.  Бере участь в наукових темах відділу. Веде внутрішнє МБА.

Друковані праці:

  1. Бібліографічний покажчик праць Т.Н. Денисової / Тетана  Стальна, Наталя Кикоть // Американські літературні студії в Україні. – Вип. 9 : філологія творчості Генрі Джеймса : український погляд. – Київ, 2016. – С. 29–52.
  2. Критика» (1928–1935) : хронологічний та систематичний покажчики змісту журналу / Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; упорядкування Н.О. Кикоть, О. А. Ляшенко. – Київ, 2019. – 191 с.
  3. Праці співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка за 2011 рік / підготували Тетяна Ушакова, Тетяна Стальна, Наталія Кикоть // Слово і час. – 2012. – №11. – С. 101–119. 
  4. Праці співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України за 2012 рік / підготували Тетяна Стальна, Наталія Кикоть, Тетяна Ушакова // Слово і Час. – 2015. – №12. – С. 99–115.
  5. Праці співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України за 2016 рік / підготували Тетяна Стальна, Наталя Кикоть // Слово і час. – 2017. – №10. – С. 115–122.
  6. Праці співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ за 2017 рік / підгот. Тетяна Стальна, Наталя Кикоть // Слово і час. – 2018. – №8. (692). – С. 72–83.
  7. Якщо не я, то хто? : біобібліографічний покажчик наукових праць Тамари Іванівни Гундорової ; [уклад. Т. Стальна, Н. Кикоть]; Укр. Вільний Ун-т, Ін-т л-ри імені Т.Г. Шевченка НАН України. – Мюнхен : Universitas libera Ucrainensis, 2015. – 112 с. : фото.
  8. Микола Григорович Жулинський / упорядники бібліографічного покажчика Н. О. Кикоть, М. І. Костенко, О. А. Ляшенко, Г. В. Нікітенко, О. Б. Поліщук, Т. В. Посудневська, Т. В. Стальна, Т. В. Ушакова, М. А. Штолько ; Нац. акад. наук України, Інститут літератури. – Київ : Видавничий дім «Академперіодика», 2020. – 128 с. : фото.
  9. Праці співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченк НАН України за 2015 р. / підготували Тетяна Стальна, Наталя Кикоть // Слово і час. – 2016. – №11. – С. 112–124
Неділя, 22 травня 2016 19:29

Ляшенко Олена Анатоліївна

Молодший науковий співробітник, кандидат філологічних наук, відповідає за створення електронної бази даних нових надходжень, веде зовнішнє МБА. 

Друковані праці:

  • Кандидатська дисертація „Цілісність ліричного твору і творчості поета: системно-типологічний аспект (на матеріалі української поезії ХІХ — початку ХХ ст.)”.

Статті:

  1. „Библиотека 5.4.” — информационно-поисковая система по редкой книге в фондах Института литературы им. Т. Г. Шевченко // Книжная культура: опыт прошлого и проблемы современности: материалы Междунар. научной конференции (Москва, 18—19 декабря 2008 г.). — М.: Наука, 2008. — С. 224 — 225.
  2. „Віла-посестра” Лесі Українки та „Кошмар” М. Драй-Хмари в міфогенному хронотопі // Леся Українка і сучасність. — Луцьк, 2005. — Т. 2.
  3. Дві поетичні інтерпретації музики (до типології твору) // Літературознавчі обрії. — 2002. — Вип. 3. — С. 22 — 27.
  4. Жіночі образи у ранній ліриці С. Йовенко, І. Жиленко, Г. Чубач та Н. Білоцерківець: (типологічний аспект) // Проблеми сучасного літературознавства / М-во освіти і науки України ; Одеський нац. ун-т імені І. І. Мечникова, Філологічний факультет. – Вип. 28. – Одеса : «Астропринт», 2019. – С. 205–214
  5. Кольорова палітра в системі цілісності поетичних циклів Лесі Українки „Сім струн” і „Ритми” // Її зоря буде ясна: Матеріали наук. конф. — Новоград-Волинський: НОВО-град, 2006. — С. 189—195.
  6. «Критика» (1928–1935) : хронологічний та систематичний покажчики змісту журналу / Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; упорядкування Н.О. Кикоть, О. А. Ляшенко. – Київ, 2019. – 191 с.
  7. Микола Григорович Жулинський / упорядники бібліографічного покажчика Н. О. Кикоть, М. І. Костенко, О. А. Ляшенко, Г. В. Нікітенко, О. Б. Поліщук, Т. В. Посудневська, Т. В. Стальна, Т. В. Ушакова, М. А. Штолько ; Нац. акад. наук України, Інститут літератури. – Київ : Видавничий дім «Академперіодика», 2020. – 128 с. : фото.
  8. Мотив самотності у циклах О. Блока „Пляски смерти” та Є. Маланюка „Чужина” (в аспекті типології цілісності) // Материалы IХ Международного семинара „Украина и Россия : динамика кроскультурных взаимодействий” 12–16 мая 2009 года / под ред. Т.Н. Лебединской и А.Н. Карова. – СПб., 2010. – С. 244–250;
  9. „Нам в дітях народ колисать” : (тема материнства у ліриці Світлани Йовенко) // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія : лінгвістика і літературознавство : міжвуз. зб. наук. ст. – Бердянськ : БДПУ, 2012. – Вип. ХХVI. – Ч. 1. – С. 158–165.
  10. Одноцілий герой у поемі Т. Г. Шевченка „Гайдамаки” // Збірник праць Всеукраїнської ХХХVII наукової шевченківської конференції (22 — 24 квітня 2009 року). — Черкаси: вид-во Чабаненко Ю. А., 2009. — С. 343 — 350.
  11. Поезія „Кошмар” М. Драй-Хмари // Літературознавчі обрії. — 2003. — Вип. 4. — С. 44 — 48.
  12. Поема Маланюка Є. „П’ята симфонія” як твір монологічного типу // Дивослово. — 2003. — № 8. — С. 4 — 6.
  13. Природа конфлікту у циклі Є. Маланюка „Вічна” // Філологічні науки. — 2009.
  14. Семантика відтінків червоного кольору в поетиці циклу „Минуле” Д. Фальківського (до ідеї цілісності) // Таїни художнього тексту: Збірник наукових праць. — Дніпропетровськ: Пороги, 2007. — С. 328—338
  15. Цикл «Казки на заході сонця» І. Жиленко: (гендерно-філософський аспект) : тези // «У тридев’ятім царстві» : феномен казки в літературі, фольклорі і медіа: матеріал. Міжнарод. наук. конф. (25–26 вересня 2014 р.) : зб. / [ред.-упоряд. С.С. Журавльова]. – Бердянськ, 2014. – С. 88–89.
  16.  «Побажання» до дитячих поетів К. Чуковського у збірці Л. Пронь «На крилах року»: (спроба інтерпретації) // Ключ. – 2018. – Режим доступу: http://www.chl.kiev.ua/key/Books/ShowBook/556
  17. Особливості жіночої іронії/самоіронії у творячості С. Йовенко: (гендерно-філософський аспект) // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Філологічні науки : [зб. наук. ст.]. – Бердянськ : БДПУ, 2017. – Вип. ХІІІ. – С. 226–232.
  18. Приватність як виражальний засібтворення гармонії родинного світу у збірці Г. Чубач «Журавка»: [тези] // Троянди й виноград: феномен естетичного і прагматичного в літературі та культурі : [зб. наук. мат. конф.] (Бердянськ, 27–28 вересня 2018 р.). – Бердянськ: БДПУ, 2018. – С. 107–109.

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_липня

30

Вітаємо Романа Кисельова з ювілеєм!

Цьогоріч останній день передостаннього місяця...

NEWSKIT_липня

26

До ювілею докторки філологічних наук Алли Швець

Докторка філологічних наук, старша наукова...