Українська
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за
Дорогі друзі! Вітаємо Вас із Різдвом Христовим і зичимо
Україна відзначила День Гідності та Свободи, на жаль, в
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
  • Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії
    Наші
    Колектив Інституту
  • Стаття Миколи Сулими
    Стаття Миколи
    Вийшла друком
  • Щасливого Різдва
    Щасливого
    Дорогі друзі!
  • Міжнародний науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії»
    Міжнародний
    Україна відзначила
 

Наші видання

ovcharenko.jpg
kengurjan

kengurjan

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ІМЕНІ Г.Ф.КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА 

ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО

УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ

ФАКУЛЬТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ, КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА 

КИЇВСЬКОГО СТОЛИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА 

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Запрошуємо Вас 17 квітня  2024  року 

взяти участь

у науковому семінарі

«РЕНЕСАНС 1920-Х: ІДЕОЛОГІЯ І ЕСТЕТИКА»

Семінар “Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика” заторкує один із важливих аспектів творчої спадщини нашої культури цього періоду. Зосереджуючи увагу на питанні ідеологічних підвалин мистецтва 1920-х, ми хочемо наголосити на множині ідей, які побутували в той час і впливали на українських митців, відповідно, позначаючись на їхній творчості: від полемічної публіцистики до дитячої літератури, від плакату до архітектурних проєктів, від маршів і до мюзиклу, театральних постановок, кіно, власне, усіх виявів мистецтва. Тож запрошуємо до розмови, обговорення, дискусії щодо генези, впливу та наслідків цих ідей на естетику.

 

Під час семінару пропонуємо обговорити таке коло питань:

  • Політичні дискусії і літературні: точки перетину.
  • Метафори ідеології.
  • Дискусія про пролетарську культуру в політиці та мистецтві.
  • Політичні рухи й партії та українізація в дзеркалі літератури, образотворчого мистецтва, кіно, театру, музики тощо.
  • Ідеалізм в матеріалістичні часи: автори і тексти

 

Учасники також можуть запропонувати власні теми, що стосуються загальної теми семінару.

Формат проведення семінару: дистанційний (платформа проведення буде повідомлена додатково).

Для участі у семінарі просимо до 21 березня 2024 року заповнити реєстраційну форму учасника , подавши резюме доповіді до 1500 знаків.

Учасники семінару можуть опублікувати статті у наукових виданнях:

«Слово і час», «Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Літературознавство», «Синопсис: текст, контекст, медіа»,включених до Переліку наукових фахових видань України (категорія Б), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня доктора наук і доктора філософії зі спеціальності 035 Філологія.

Редколегії залишають за собою право відхиляти статті, які не відповідають вимогам. 

КОНТАКТИ:

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Сніжана Жигун

Ростислав Мельників 

 

 

Міністерство освіти і науки України
Катедра україністики Університету імені Адама Міцкевича в Познані
Київський університет імені Бориса Грінченка
Волинський національний університет імені Лесі Українки
Ужгородський національний університет
Рівненський державний гуманітарний університет
Національний університет «Острозька академія»

Шановні колеги!


Запрошуємо вас узяти участь у Всеукраїнській науковій інтернет-конференції “Ословлення простору у світлі сучасних філологічних наук”, що відбудеться 15 березня 2024 року на базі Національного університету “Острозька академія”.
Роботу конференції заплановано за такими напрямами:
1. Онімний простір як вияв національної ідентичности.
2. Лексика, фразеологія, стилістика та граматика українськомовного простору в синхронії та діахронії.
3. Етно- та соціолінгвістичний простір у вимірах сьогодення.
4. Концептосфера простору: дискурс, текст, контекст.
5. Семіотика простору в художньому тексті.
6. Ландшафт у літературному творі як націєтворчий та ідентифікаційний чинник.
7. Мандрівний дискурс в українській та світовій літературі.
8. Простір в імагологічних і геопоетичних студіях.
9. Простір у педагогічній діяльності вчителя-словесника.
Учасники матимуть змогу опублікувати матеріали (статті) у фаховому науковому журналі «Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія “Філологія”» (присвоєно категорію “Б” за Наказом Міністерства освіти і науки України від 29.06.2021 №735). Журнал проіндексовано в наукометричних базах Index Copernicus ICV 2019: 68,68 та Google Scholar. Кожній статті буде присвоєно індекс DOI.
Конференція відбудеться ДИСТАНЦІЙНО.

Детальніше - в інформаційному листі

Міністерство освіти і науки України

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Департамент освіти і науки Івано-Франківської ОДА

Івано-Франківська обласна рада

Львівський національний університет імені Івана Франка

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Інститут літератури імені Т. Г.Шевченка НАН України

Інститут Івана Франка НАН України

Івано-Франківська обласна організація НСП України

Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

Івано-Франківський осередок НТШ

Снятинська міська Рада

Снятинський літературно-меморіальний музей Марка Черемшини

 

Запрошують до участі у Всеукраїнській науковій конференції «Творчість Марка Черемшини і українська культура кінця ХІХ – початку ХХ століття», яка відбудеться 13–14 червня 2024 року й приурочена 150-річчю з дня народження Марка Черемшини.

На конференції планується розгляд таких питань:

-   Новаторство художньої прози кінця ХІХ – початку ХХ століття і Марко Черемшина;

-   Творчість Марка Черемшини в інтертекстуальному просторі епохи;

-   Марко Черемшина і ранній український модернізм;

-   Марко Черемшина і світова та українська культура;

-   «Покутська трійця» як літературне угрупування та аналітична стратегія;

-   Марко Черемшина і Василь Стефаник: взаємини на тлі доби;

-   Проблеми наукової біографії Марка Черемшини;

-   Поетика творчості Марка Черемшини;

-   Текст і контекст Марка Черемшини;

-   Антивоєнна прози Марка Черемшини;

-   Мовно-стильові домінанти епічного мислення Марка Черемшини;

-   Марко Черемшина як цілісна художня система;

-   Проблеми наукового видання творів Марка Черемшини;

-   Традиції Марка Черемшини у новітній українській літературі.

Вийшла друком стаття Миколи Сулими у колективні монографії ПОЕТИЧНІ ВІЙНИ ТА ПОЛЕМІЧНА ПИСЕМНІСТЬ В РАННЬОМОДЕРНИЙ ПЕРІОД” (GUERRAS POETIZADAS Y ESCRITURA POLÉMICA EN LA EDAD MODERNA). Ця збірка досліджень присвячена темам війни й полеміки в іспанській літературі й мистецтві раннього модерну. Збірка складається з двох частин: у першій подано обіг новин про війни в листуванні між учасниками конфліктів, у другій - мова про відбиття в літературі та мистецтві полеміки, що виникала через релігійні, політичні та культурні суперечності. Книга містить статті різних авторів, які досліджують такі теми, як Французька революція, аріанство в Україні, суперечки між католиками та православними, боротьба з рабством в кубинській літературі, а також зображення війни у творах відомих іспанських живописців Ель Греко, Дієго Веласкеса та Франсіско де Сурбарана. Книга є продовженням серії  Aurea Curiositas, яка об’єднує дослідження, пов’язані з ранньомодерною добою культури Іспанії.

Mykola SULYMA // GUERRAS POETIZADAS Y ESCRITURA POLEMICA EN LA EDAD MODERNA. / Сулима М. М. Український віршований полемічний комплекс кінця XVI ст. у «війні» проти аріанства (Переклад іспанською Ол. В. Пронкевича) // EL CORPUS DE LOS TEXTOS POLEMICOS RIMADOS EN “GUERRA” CONTRA EL ARRIANISMO EN LA UKRANIA DE FINALES DEL SIGLO XVI / Silvia STEFAN (coord.) Mihaela CIOBANU, Mihai ENACHESCU, Corolina Hernando CARRERA (coeds.). – Editura Universitatii din Bucuresti. – BUCHAREST UNIVERSITY PRESS2023. – Pag. 91-106. 

Читати

Вівторок, 26 грудня 2023 18:43

Бондарєва Наталія Олександрівна

Кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу шевченкознавства.

Вибрані праці:

Окремі видання:

Стилістика української мови (Навчальний посібник). К.: Четверта хвиля, 2010. 248 с.

Статті:

1. «Букварь южнорусский» Тараса Шевченка в синхронній рецепції (1862 рік) // Літературознавчі студії. К.: ВПЦ «Київський університет», 2016. Вип. 50. С. 48–55.

2. Вивчення Шевченкового «Букваря южнорусского» у 1862–1914 роках // Science and Education  a New Dimension. Philology. V (32). Issue: 122. Budapest, 2017. P. 15–18.

3. Крізь заборони і мовчання: згадки про творчість Тараса Шевченка у період його заслання // Science and Education a New Dimension. Philology. Budapest, 2017. V (35). Issue: 125. P. 18–21.

4. Ім’я Шевченка в переліку з Шекспіром у критиці 1860–1861 років: дискусія щодо зіставності постатей // Science and Education a New Dimension. Philology, Budapest, 2020. VIII (66). Issue: 218. P. 13–17.

5. «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки» Тараса Шевченка: проблеми синхронної рецепції // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Том 31 (70). № 2. Ч. 3. С. 159–164.

6. Прижиттєва критика про твори Шевченка в альманасі «Ластівка» (1841): закономірності рецепції // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Том 31 (70). № 3. Ч. 2. С. 87–91.

7. Прижиттєва рецепція творів Шевченка, опублікованих в альманасі «Молодик» (1843) // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Том 32 (71). № 1. Ч. 3. С. 11–15.

8. Колізії синхронної рецепції «Давидових псалмів» Шевченка // Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич, 2021. Вип. 35. Т. 1. С. 117–122.

9. Шевченкові вірші в альманасі «Хата» (1860) в оцінці прижиттєвої критики // Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич, 2021. Вип. 36. Т. 1. С. 99–102.

10. Бондарєва Н. О. Оцінка постаті та творчості Тараса Шевченка в некрологічних повідомленнях // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Том 32 (71). № 4. Ч. 2. С. 181–186.

11. Прижиттєва полеміка довкола театральної рецензії Тараса Шевченка: між запереченням і сприйняттям // Science and Education a New Dimension. Philology. Budapest, 2021. IX (76). Issue 260. Nov. P. 10–13.

12. Рецепція Шевченкової поеми «Наймичка» у прижиттєвій критиці // Science and Education a New Dimension. Philology. Budapest, 2022. X (78). Issue 266. May. P. 11–14.

 

Адреса для листування: natabondareva3(at)gmail.com

Понеділок, 25 грудня 2023 08:01

Щасливого Різдва

Дорогі друзі! Вітаємо Вас із Різдвом Христовим і зичимо здійснення нашої спільної мрії - Перемоги. Нехай всі, хто виборює її сьогодні, повернуться до своїх рідних неушкодженими. Нехай будуть з нами сили, міць і віра.

 

Не розминутися з читачем : зб. наук. пр. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т.Г. Шевченка; редкол.: М.Г. Жулинський (голова) [та ін.]. –Київ, 2023. – 284 с.

У збірнику, присвяченому пам’яті члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук Григорія Матвійовича Сивоконя (1931–2014), уміщено статті з літературної історії, теорії та критики, проблем перекладознавства і текстології, а також спогади про вченого та бібліографію його наукового доробку.
Для науковців, аспірантів, студентів та широкого кола читачів, які цікавляться літературою та історією українського літературознавства.

Читати

Міністерство культури та інформаційної політики України

Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України

Національна спілка краєзнавців України

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Звягельська міська рада

Управління культури і туризму міської ради

Управління освіти і науки міської ради

Звягельська міськрайонна організація НСКУ

 

Шановні пошуковці та дослідники!

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Олена Пчілка: барви особистості та феномен національного духу», присвяченої 175-річчю від дня народження
Олени Пчілки.

Конференція відбудеться 30 травня 2024 року в м. Звягель.

 

Напрямки роботи конференції:

ü Олена Пчілка: особистість, творчий шлях, доля. Звягельський період.

ü Громадська, політична, наукова та видавнича діяльність Олени Пчілки.

ü Олена Пчілка: провідниця національної ідеї.

ü Постать Олени Пчілки в історичному, культурологічному
та філософському аспектах.

ü Олена Пчілка: мати, письменниця, педагогиня. Її вплив на формування дітей і внуків творчими особистостями та українськими патріотами.

ü Дослідження та популяризація життя і діяльності Олени Пчілки
в Україні та за кордоном засобами музеїв та бібліотек.

ü Висвітлення літературного надбання і громадської діяльності Олени Пчілки та членів Косачівської родини засобами масової інформації.

Для підготовки збірника матеріалів конференції просимо завчасно надсилати анкету-заявку та електронний варіант статті з дотриманням вимог до оформлення матеріалів національного державного стандарту ДСТУ 8302 від 2015 року «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» на електронну адресу:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. до 30квітня 2024 року.

Контактна особадля прийому заявок та матеріалів конференції:

Ольга Швецова - провідний бібліограф Звягельської бібліотеки

Телефон: (067) 300 44 72.

Консультант:

Валентин Вітренко – голова Звягельської міськрайонної організації Національної спілки краєзнавців України

Телефон: (068) 807 45 36.

 

Вимоги до оформлення матеріалів:

Оргкомітет приймає статті до збірника «Олена Пчілка: барви особистості та феномен національного духу» в електронному вигляді
та анкетні дані про авторів до 30 квітня 2024 року.

Формат тексту: Microsoft Word. Орієнтація: книжкова. Нумерація сторінок: відсутня. Поля: верхнє, нижнє, ліве, праве – 2 см. Шрифт: Times New Roman, розмір (кегль) – 14. Міжрядковий інтервал: одинарний. Обсяг: до 10 сторінок. Оригінальність тексту: щонайменше 60%.

 

Матеріали розташовуються у такій послідовності:

а) УДК (зверху ліворуч);

б) прізвище та ініціали автора / авторів (окремий абзац з вирівнюванням
по правому краю);

в) назва населеного пункту (курсивом в круглих дужках з вирівнюванням
по правому краю);

г) назва статті (великими літерами, окремий абзац без відступів першого рядка з вирівнюванням по центру);

д) з абзацу курсивом – анотація (українською мовою);

е) з абзацу курсивом – ключові слова (6–8 слів);

є) постановка проблеми (один абзац);

ж) мета дослідження;

з) текст статті і висновки;

и) перелік використаних джерел та літератури.

 

Науково-практична конференція буде проведена із дотриманням вимог воєнного стану в очному форматі та онлайн.

Матеріали публікуються в авторській редакції. Фотокопії документів, фотознімків приймаються не більше трьох і докладаються в окремому файлі до статті з підписом. Наприклад: Фото 1. Олена Пчілка з родиною в помісті «Зелений Гай» біля Гадяча. Літо 1907 року. Фото 2. …

Фотокопії надсилати у форматі JPEG.

Повну відповідальність за зміст, достовірність наведених фактів, цитат, статистичних даних несуть автори опублікованих матеріалів. Статті,
які не відповідають тематиці та вимогам оформлення, до друку
не приймаються.

Учасникам конференції надається сертифікат про участь (з вказівкою
8 годин).

Конференція відбудеться в очному форматі.

Проїзд до м. Звягель та проживання учасників конференції за власні кошти або кошти організації, що надає відрядження. За результатами конференції буде надруковано збірник наукових статей та повідомлень.

 

АНКЕТА-ЗАЯВКА УЧАСНИКА КОНФЕРЕНЦІЇ

Прізвище, ім’я, по батькові: __________________________________________________________________

Науковий ступінь та вчене звання: __________________________________________________________________

Посада та місце роботи: __________________________________________________________________

Назва статті: __________________________________________________________________

Напрямок роботи конференції: __________________________________________________________________

Контактні адреси  автора (мобільний телефон, e-mail): __________________________________________________________________

Контактний робочий телефон: __________________________________________________________________

Форма участі (публікація; публікація і виступ): ____________________________________________

Тема виступу (якщо маються розбіжності з попередньо оголошеною назвою статті):

 

 

Оргкомітет конференції.

 

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Центр з дослідження літератури фентезі
при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України,
запрошують Вас узяти участь у роботі конференції
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ ФЕНТЕЗІ.
МАГІЧНА СИСТЕМА ЯК ЗАСАДНИЧИЙ ЕЛЕМЕНТ ФЕНТЕЗІЙНОГО СВІТОТВОРЕННЯ
яка відбудеться онлайн
25-26 січня 2024 року об 11.00 за Київським часом (+2 GMT)
Від чого залежить вибір магічної системи для фентезійного світу? Як побудовано діалог з реальністю за допомогою магії? Простір літератури фентезі сповнений магічних систем від ритуальної магії до магії стихій, від магії насильства чи маніпуляції до магії діалогу рівних. Ми розуміємо магічну систему в художньому творі як сукупність магічних джерел, проявів, практик та інструментарію, що взаємодіють між собою і з середовищем, та використовуються суб'єктами магії задля впливу або створення ілюзії впливу на світ на будь-яких його рівнях відповідно до його світобудови.
Запрошуємо вас до розмови про принципи конструювання магічних систем та функціонування магії у творах фентезі Пропонуємо вам такі питання для обговорення:
 Магічні системи окремих творів / циклів / світів у літературі фентезі;
 Типологія магічних систем як в межах одного світу, так і в метажанровому континуумі фентезі;
 Функціонування магічної системи: джерела, принципи дії, можливості та обмеження;
 Магічні системи як простір для творчості та співтворчості авторів та читачів. Магічні системи та фендоми;
 Аналіз магічних систем крізь призму поетології, жанрології, наратології;
 Кореляція магічних систем фентезі з соціальними, психологічними та політичними аспектами сьогодення (гендерні та постколоніальні студії, екологічний вимір тощо).
Заявки на участь у конференції приймаються до 10 січня 2024 року
Для заявки просимо заповнити форму https://forms.gle/k3k5i5KKC8zudkXG6
Робочі мови конференції українська й англійська
РЕГЛАМЕНТ ВИСТУПІВ: доповідь до 25 хв. виступ у дискусії до 5 хв.

Україна відзначила День Гідності та Свободи, на жаль, в умовах повномасштабної російсько-української війни. Традиційно Національний меморіальний комплекс  Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності спільно з низкою наукових установ провели 20-21 листопада ц. р. міжнародний науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії», приурочений цього разу 10-й річниці від початку Євромайдану/Революції Гідності.  Фокус-темою 2023 р. стало таке формулювання: «Майдан, війна, свобода в контексті суспільно-політичних трансформацій в Україні та світі».

Десятки доповідачів (відомих науковців, музейників, громадських діячів) із багатьох куточків України та з-за кордону взяли участь у роботі таких панельних дискусій, як «Майдани та російсько-українська війна: між безпекою й демократією», «Майдани та російсько-українська війна: небезпека непокараного зла», «Україна після війни: поступ до Європи», «Майдани та російсько-українська війна: документування травматичних подій», «Рефлексія Майдану та війни: его-документи, щоденники, плакати, мистецькі твори», «Документування протестів та збройних конфліктів засобами масмедій». На завершення форуму відбувся круглий стіл «Майдан та війна в музейних експозиціях: нові підходи й наративи».

 Учасники форуму могли також взяти участь в екскурсії виставкою «Майдан: народження мрії. Перший бій».

В роботі однієї з панельних дискусій («Рефлексія Майдану та війни: его-документи, щоденники, плакати, мистецькі твори») взяла участь також наша колега – доктор філологічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Людмила Тарнашинська з доповіддю «Мовою асоціацій та паралелей: повномасштабна російсько-українська війна крізь призму «України в огні» Олександра Довженка». Вона наголосила на тому, що історія, на жаль, має здатність повторюватися, про що переконливо свідчать Довженкові щоденникові записи 1940-х рр. у порівнянні з інформаційними повідомленнями  2022-2023 рр. Такі  асоціативні хроніки великої війни,  даючи розуміння джерел матриці рашизму, ілюструють незаперечну істину: те, про що говорять політологи, експерти, журналісти, часто можна зобразити мистецьким словом. Ідеться про велику трагедію українського народу, якому, за словами поета-шістдесятника М. Вінграновського «Двадцять столітечок сниться/Світ без війни…», що періодично повторюється в нашій історії в різних форматах – від Розстріляного Відродження й голодомору, Другої світової війни до нинішньої нібито «спецоперації» росіян по фізичному винищенню українців. Історико-літературні паралелі, рефлексії та асоціації, викликані порівнянням щоденникових записів О. Довженка періоду другої світової війни  та реалій сьогоденної боротьби українського народу проти путінського режиму, дають багатий матеріал для роздумів щодо джерел російського нацизму й геноциду в Україні, якій випало пройти трагічний шлях до самої себе у «добросусідстві» з імперією світового зла, для якої брехливі маніпуляції суспільною думкою, шантаж, мародерство, неприборканий терор й утвердження «руського міра» на кістках поневолених народів стали засобом примарної «величі», купленої ціною масштабних жертв і ріками пролитої крові.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ