ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ІМЕНІ Г.Ф.КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА
ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ
ФАКУЛЬТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ, КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА
КИЇВСЬКОГО СТОЛИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Запрошуємо Вас 17 квітня 2025 року взяти участь у науковому семінарі «РЕНЕСАНС 1920-Х: ІДЕОЛОГІЯ І ЕСТЕТИКА. ПЕРЕ-СО-ТВОРЕННЯ ІСТОРІЇ»
Семінар “Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика” заторкує один із важливих аспектів творчої спадщини нашої культури цього періоду. Зосереджуючи увагу на питанні ідеологічних підвалин мистецтва 1920-х, ми хочемо наголосити на множині ідей, які побутували в той час і впливали на українських митців, відповідно, позначаючись на їхній творчості: від полемічної публіцистики до дитячої літератури, від плакату до архітектурних проєктів, від маршів і до мюзиклу, театральних постановок, кіно, — власне, усіх виявів мистецтва. Тож запрошуємо до розмови, обговорення, дискусії щодо генези, впливу та наслідків цих ідей на естетику.
Під час семінару пропонуємо обговорити таке коло питань:
Обнулення часу. Історія і література;
Наша «минувшина»: деконструкція vs конструкція;
Дискурс месіанізму;
Міфологічні структури в осмисленні історії;
Українські пантеони міжвоєнного періоду.
Учасники також можуть запропонувати власні теми, що стосуються загальної проблематики семінару.
Формат проведення семінару: дистанційний (платформа проведення буде повідомлена додатково).
Для участі у семінарі просимо до 1 квітня 2025 року заповнити реєстраційну форму учасника, подавши розгорнуту анотацію доповіді до 1500 знаків.
Учасники семінару можуть опублікувати статті у наукових виданнях: Слово і час, Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Літературознавство, «Синопсис: текст, контекст, медіа», включених до Переліку наукових фахових видань України (категорія Б), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня доктора наук і доктора філософії зі спеціальності 035 Філологія.
Редколегії залишають за собою право відхиляти статті, які не відповідають вимогам.
КОНТАКТИ:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Сніжана Жигун
Ростислав Мельників
Міністерство освіти і науки України
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
Національний університет «Острозька академія»
Рівненський державний гуманітарний університет
Літературний музей Уласа Самчука
(сектор Рівненського обласного краєзнавчого музею)
Шановні колеги!
Запрошуємо вас узяти участь у Всеукраїнській науковій інтернет-конференції «МАЄСТАТ НА КРАЮ ЧАСУ: ПРОСТІР СЛОВА УЛАСА САМЧУКА» (до 120-річчя від дня народження письменника), що відбудеться 14 березня 2025 року на базі Національного університету “Острозька академія”.
Роботу конференції заплановано за такими напрямами:
Улас Самчук на тлі епохи: творчі контакти, громадська діяльність, місця пам’яті
Доба й постаті у рецепції Уласа Самчука-публіциста
Geniusloci: волинський текст Уласа Самчука
Пріоритети та еволюція художніх практик Уласа Самчука у контексті його концепції «великої літератури»
Улас Самчук у контексті європейської літературної традиції: компаративні студії та рецептивна естетика
Тексти Уласа Самчука у світлі мовознавчих досліджень
Подолання мовчання: методика вивчення доробку Уласа Самчука в освітніх закладах
Конференція відбудеться ДИСТАНЦІЙНО.
Робоча мова конференції – українська.
Учасники матимуть змогу опублікувати матеріали (статті) у фаховому науковому журналі «Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія “Філологія”» (присвоєно категорію “Б” за Наказом Міністерства освіти і науки України від 29.06.2021 №735).
Журнал проіндексовано в наукометричних базах IndexCopernicus ICV 2019: 68,68 та GoogleScholar. Кожній статті буде присвоєно індекс DOI.
Статтю до публікації потрібно подати до 31 травня 2025 року. Для осіб без наукового ступеня обов’язково долучити рецензію керівника, засвідчену печаткою.
Детальніше в інформаційному листі
11 квітня 2025 року Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна спільно з Київським столичним університетом імені Бориса Грінченка, Криворізьким державним педагогічним університетом, Палермським університетом проводить XІ Міжнародну наукову конференцію «Художні феномени в історії та сучасності (Життя в обмеженнях і без)».
Місце проведення конференції: майдан Свободи, 4, кафедра романо-германської філології, факультет іноземних мов, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, Україна. Конференцію буде проведено в онлайн-форматі.
Питання, що пропонуються для обговорення:
Ø Література як простір пізнання себе та світу: межі та безмежність у багатонаціональному контексті;
Ø Поневолення/Свобода як простір для відкриття горизонту можливостей самовдосконалення в літературі, лінгвістиці та культурі;
Ø Криза як імпульс для трансформації: розширення та звуження особистісних кордонів у літературних практиках;
Ø Табу, заборони й забобони в літературі, лінгвістиці, перекладі та культурі;
Ø Від табу до трансформацій: літературні та культурні кордони в умовах глобальних викликів;
Ø Концепт СВОБОДА в літературі, лінгвістиці та культурі;
Ø Межі нормальності/анормальності в літературі, лінгвістиці, перекладі та культурі;
Ø Межа/Безмежність/Граничність в екокритичному, постколоніальному, постфеміністичному, мультимодальному дискурсах;
Ø Границі й безмежжя у світовому літературному дискурсі: свобода, криза та самоусвідомлення;
Ø Картографія літератури: географічні та геополітичні кордони у фікціональному та нефікціональному світах;
Ø Міграція як засіб долання географічних, культурних, мовних кордонів у літературному дискурсі;
Ø Межі ідентичності: маргіналізація, інтеграція в міжкультурному контексті в літературі, мові, культурі, методиці викладання іноземних мов;
Ø Бар’єрність/Безбар’єрність та інклюзивність в літературі, культурі, методиці викладання іноземних мов;
Ø Вивчення іноземних мов як інструмент подолання культурних та мовних кордонів.
*Учасники можуть представити інші питання, дотичні до проблематики конференції.
Для участі в конференції необхідно: до 25 лютого 2025 року подати заявку учасника https://forms.gle/4mavrRPoNmVsMuBP7 та надіслати на електронну адресу конференції Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. тези доповіді, оформлені згідно з вимогами.
Додаткову інформацію щодо конференції можна отримати в інформаційному листі.
З надією на зустріч та плідну співпрацю
Оргкомітет
Це книжка про ситуацію переходу і культурну свідомість на початку нового міленіуму в Україні, зокрема між двома Майданами. У ній три головні теми: постколоніальні травми, які на початку ХХІ століття виявляються у стосунку до минулих імперій та старих історіографічних наративів; посттоталітарна свідомість, що постає в соціокультурних розривах, постколоніальній обра́зі (ресентименті) й генераційних кризах; і генераційна постпам’ять що служить засобом долання розломів і травм соціокультурної та фамільної історії. Тамара Гундорова аналізує колоніальні наративи та феномен ресентименту, міжгенераційну травму, що тінню нависає над сучасністю, і явище постпам’яті, яке відлунює в магічному реалізмі сімейних епопей і драм. Чорнобильський катастрофізм стає тлом для зустрічі шістдесятників і дев’ятдесятників у дискусії про право свідчити, а клоунеса-лялька Вєрка Сердючка служить медіатором між різними полюсами транзиту — радянським і пострадянським, центром і провінцією, «совком» і «шоубізом».
Найвизначнішою рисою транзитної культури є те, що вона не лише окреслює історичну епоху чи відтинок часу, хоча історичні, соціальні й політичні реалії також впливають на неї. Транзитна культура є типом культури, яка проявляє ситуацію переходу і змін, коли програмується нова свідомість і актуалізуються травми минулого, котрі пронизують і деформують тіло сучасності.
У книжці аналізуються основні романи другого десятиліття Незалежності: «Музей покинутих секретів» (2009) Оксани Забужко, «Ворошиловград» (2010) Сергія Жадана, «Записки українського самашедшого» (2010) Ліни Костенко. Фокусом дослідження стають пошуки осьового часу національної історії, що сполучає минуле і сучасне та поєднує містичними зв’язками різні генерації. Особливого звучання набуває тема «останнього радянського покоління», яке відвойовує право на історію і біографію та вростає у «свою територію». Йдеться також про посттоталітарну біополітику «хворого тіла» і про «лузера» як архетип покоління 2000-х, що маніфестує важливі нонконформістські ідеї та стає емблемою постколоніальної бездомності.
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка
Відділ давньої української літератури
ЩОРІЧНИЙ НАУКОВИЙ СЕМІНАР
за плановою темою відділу:
«Українська література Х – ХVІІІ ст.:
автор, текст, біблійна екзегетика, історична поетика, інтерпретаційні практики ХІХ – ХХІ ст.»
У програмі — доповіді співробітників відділу: Ю. В. Пелешенка, Р. Ф. Ткачука, В. І. Сулими, Г. М. Ноги, Я. О. Мишанича, І. П. Брижіцької, Ю. М. Григорчук, М. Р. Меркулова, Ю. І. Соколюк, а також традиційної гості - О. Ю. Пелешенко (НУ “КМА”).
Дата семінару – 19 грудня 2024 р.
Місце проведення — лекційний зал Інституту літератури.
Початок об 11 годині.
Теоретичні аспекти дослідження. Магія у літературі фентезі: Дефініції, маніфестації, функції. Колективна монографія Центру з Дослідження Літератури Фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України / Ред. Рязанцева Т. М., Канчура Є. О., – Київ, 2024. – 310 с.
Колективна монографія містить матеріали теоретичних досліджень поетики фентезі, апорбовані на міжнародних конференціях ЦДЛФ 2022 і 2023 рр. Теоретичні розвідки охоплюють проблеми інтерпретації категорій магічного, сакрального, чудесного, утопії й антиутопії та сприяють оновленню методологічних підходів і термінологічного інструментарію у вітчизняних студіях літератури фентезі. Для літературознавців, студентів-філологів, викладачів історії літератури і компаративістики, для всіх, хто цікавиться проблемами літератури фентезі.
March 14, 2025
The University of Manitoba, Winnipeg, Canada
We invite scholars, writers, and literary enthusiasts to submit proposals for the international conference Identity and Poetics of Ukrainian Canadian Literature.
Ukrainian Canadian literature occupies a unique space in the broader context of Canadian multiculturalism and diaspora studies. It is shaped by the historical and cultural experiences of Ukrainian immigrants and their descendants. Despite the substantial amount of fiction written and published in English by Canadian-born Ukrainians featuring authors such as Myrna Kostash, Janice Kulyk Keefer, Lisa Grecul, Marsha Forchuk Skrypuch, Maurice Mierau, Laisha Rosnau, Randall Maggs, Laura Langston, Daria Salamon, Lindy Ledohowski, Elizabeth Bachinsky, Erin Moure, Barbara Sapergia, Thomas Trofimuk, and many others Ukrainian Canadian literature remains largely invisible in university curricula, academic programs, and research. We hope that this conference will draw active attention to Ukrainian Canadian literature, highlighting its rich topicality, diverse genre, and poetic forms that not only preserve cultural heritage but also enrich Canadian literary tradition as a whole.
Possible Topics for Submission Include (but are not limited to):
We welcome proposals for papers, panel discussions, and roundtables. Submissions should include a title, an abstract (250-300 words), a brief bio (100 words), and contact information.
Submission Guidelines:
Please submit your proposals by February 15, 2025, to Prof. Mariya Shymchyshyn Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. or https://forms.office.com/r/QSrNq3xMQ3
Notifications of acceptance will be sent out by March 1, 2025.
This conference will offer a hybrid format, allowing participants to join either in person at the University of Manitoba or virtually.
У колективній монографії досліджено українську літературу як чинник інтелектуального протистояння імперським вторгненням, проаналізовано окремі твори літератури спротиву в історико-культурній тяглості, зокрема розглянуто тексти, які з’явилися після 24 лютого 2022 року. Українську літературу проаналізовано як формотворчий складник та рушій процесів націєтворення; досліджено явища, тенденції, тематику й проблематику літератури від кінця XVIII століття до сучасності у загальному культурно-мистецькому українському та європейському контекстах.