Українська
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за
Дорогі друзі! Вітаємо Вас із Різдвом Христовим і зичимо
Україна відзначила День Гідності та Свободи, на жаль, в
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
  • Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії
    Наші
    Колектив Інституту
  • Стаття Миколи Сулими
    Стаття Миколи
    Вийшла друком
  • Щасливого Різдва
    Щасливого
    Дорогі друзі!
  • Міжнародний науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії»
    Міжнародний
    Україна відзначила
 

Наші видання

movchan.jpg
kengurjan

kengurjan

Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою

Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Науковий Центр дослідження проблематики українського шістдесятництва

Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України

Шановні колеги!

Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, науковий Центр дослідження проблематики українського шістдесятництва Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України запрошують Вас до участі в ІІІ Кошелівецьких читаннях «Постать Івана Кошелівця в контексті ХХ–ХХІ століть», що відбудуться в Ніжині 4 жовтня 2023 року.

Форми участі в конференції: очна, віддалена (у режимі онлайн).

Наукова проблематика конференції:

  • Іван Кошелівець на еміграції та поза еміграцією: напрямки діяльності в європейському контексті.

  • Іван Кошелівець і його оточення: колеги/однодумці/друзі/опоненти: літературознавчий вектор.

  • Іван Кошелівець і українське шістдесятництво: антитоталітарний вимір.

Участь у конференції безкоштовна.

Для участі в конференції необхідно подати заявку до 15 вересня 2023 р. на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  

ЗАЯВКА ДЛЯ УЧАСТІ В КОНФЕРЕНЦІЇ

Прізвище, ім’я, по батькові учасника

 

Навчальний заклад, установа (повна назва)

 

Посада

 

Науковий ступінь, учене звання, посада (для викладачів та наукових співробітників)

 

Тема доповіді

 

Контактна адреса, телефон

 

Е-mail (обов’язково)

 

 

Богоєднання. Записки поета Ігоря Павлюка: Книга перша / Ігор Павлюк / Худ. оформл. Віталій Бірчак. – Львів : ЛА «Піраміда», 2023. – 520 с. ISBN 978-966-441-755-3
 
Це перша книга вибраних записок українського поета і науковця Ігоря Зиновійовича Павлюка, які він відверто пропонує любителям афористичних висловів, а також тим, хто із користю для свого духовного розвитку заглядає у творчу лабораторію митця і сплітає вінки із терну та лавру на Божій дорозі.
(Ця книга — хрестоматійний  додаток  до  монографії Ігоря  Зиновійовича Павлюка «Українська  авторизована поезія: світоглядні  традиції  та  тенденції», яка  також готується до друку).

6 липня, у Національному музеї літератури України відбулася презентація українсько-грузинської збірки поезій “Виявляється, ти був у підвалі Маріупольського театру, Боже!”, над підготовкою якої з великою любов’ю та наполегливістю, у складних умовах працювали українські та грузинські поети, перекладачі, науковці, а також відома харківська художниця Дар’я Хрисанфова. Грузинське видавництво Сулакаурі (директорка Тіна Мамулашвілі, редакторка Русудан Горгадзе) власним коштом надрукувало наклад збірки.

Упорядники цієї “захалявної книжечки” дуже раді, що на сьогодні  вона активно передається волонтерськими організаціями та Центром морально-психологічного забезпечення Командування Об’єднаних сил ЗСУ українським і грузинським бійцям.

 Про значення поетичного слова як потужного чинника, що підтримує бойовий дух наших військових і засвідчує продуктивність культурних стосунків між нашими народами, йшлося у виступах і грузинських, і українських учасників проєкту. Презентація, до якої долучилося майже сто учасників, відбувалася у змішаному форматі: хтось із гостей приєднався онлайн, хтось завітав до затишної бібліотеки Національного музею літератури України. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України висловлює подяку директорці музею, заслуженому працівнику культури - Галині Олексіївні Сороці за те, що разом зі своїми колегами стала співорганізатором цього нашого заходу. Відкриваючи презентацію, Галина Олексіївна розповіла про те, що у стінах їхнього музею неодноразово виступав колектив Маріупольського театру, який згадується у поетичній збірці. Директор Інституту літератури, академік НАН України Микола Григорович Жулинський відзначив, що згадувана збірка має велике духовне і символічне значення. Ця книжка потрібна і тим, “хто сьогодні воює  зброєю, і хто воює словом”. Він наголосив на тому, що “серця українських і грузинських поетів б’ються в одному ритмі”. Модераторка презентації, авторка ідеї проєкту проф. Наталія Торкут навела доволі розлогий і вельми показовий перелік фактів, які засвідчують потужність взаємодопомоги українців і грузинів у їхній боротьбі зі спільним ворогом – російською федерацією, агресором, який анексує території інших держав, скидає бомби на мирні міста і веде геноцидні війни.

Виступи грузинських науковців-учасників проєкту проф.Тінатін Маргалітадзе, проф. Манани Гелашвілі, проф. Хатуни Берідзе, доктора філології Іване Мчеладзе, докторки філології Ніно Наскдашвілі, які до речі активно долучилися і до художнього перекладу, а також просякнуті щирим вболіванням за перемогу України у цій війні промови видавчині  Тіни Мамулашвілі, проректорки Батумського державного університету імені  Шота Руставелі професорки Марина Гіоргадзе, поета і релігфєзнавця проф. Гіоргі Лобжанідзе продемонстрували те, наскільки міцний духовний зв’язок між нашими націями і якою  потужною силою може бути народна дипломатія!  Хочу зауважити, що у роботі над поетичною збіркою узяли участь такі грузинські освітні установи, як Центр Українських студій Тбіліськогодержавного університету імені Іване Джавахішвілі, Державний  університет Іллі, Батумський державний університет імені Шоти Руставелі. Український склад проєктної групи представлений відділом зарубіжної україністики Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України ( д.філол. н., завідувачка відділу Світлана Лущій, к.філол.н., науковий співробітник Юрій Черняк), а також науковцями Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара ( к.філол.н., доцентка Ірина Безродних), Київського педагогічного університету імені Бориса Грінченка (д.філол.н., доцентка Юлія Вишницька), Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (д.філол.н., професорка Лада Коломієць). Активну роль у підготовці збірки брала к. філол. н., вчений секретар Інституту Олена Поліщук, завдяки якій проєкт органічно вписався у наукову тему Інституту літератури “Українське суспільство в умовах війни, повоєнної трансформації та європейської інтеграції”.

Наукові керівники проєкту - д. філол. н., професорка, директорка Центру лексикографії та мовних технологій (Державний університет Іліа, Тбілісі, Грузія) та д. філол. н., професорка, провідний науковий співробітник відділу зарубіжних і слов’янських літератур Наталія Торкут (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України).

У підготовці збірки поезій «Виявляється, ти був у підвалі Маріупольського театру, Боже!» також брали активну участь співробітники Інституту літератури: к. філол. н., вчений секретар Інституту Олена Поліщук, к. філол. н., доц., науковий співробітник відділу зарубіжної україністики Юрій Черняк та ін. Окрему подяку за упорядкування збірки, велику перекладацьку та організаційну роботу хочеться висловити Ірині Безродних -  к. філол. н., доцентці кафедри англійської філології Дніпровського університету імені Олеся Гончара.

До перекладу поетичних творів долучилися такі відомі перекладачі, як Рауль Чілачава, Ніно Наскідашвілі, Манана Гелашвілі, Хатуна Берідзе, Іване Мчеладзе, Лада Коломієць, Сергій Лазо та ін.

         Своїми враженнями про збірку поділилася д. філол. н, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка – Людмила Василівна Грицик, яка на сьогодні є одним із провідних дослідників грузинської літератури, авторка багатьох українсько-грузинських перекладів.  Юрій Іванович  Ковалів - д. філол. н, проф. Київського національного університету імені Тараса Шевченка, поет, чиїм життєствердним віршем завершується збірка “Виявляється, ти був у підвалі Маріупольського театру, Боже!”, згадав про свого поетичного побратима і воїна-захисника Бориса Гуменюка, зачитавши його вірш “Заповіт”.

Юлії Василівна Вишницька - д. філол. н., доцентка кафедри світової літератури факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка, авторка передмови, розповіла про те, як волонтерські організації розповсюджують книжку серед бійців на фронтах і в госпіталях.

Загалом  відгуки в пресі, розміщені на сайті Інституту, дадуть різнобічну інформацію про цей науково-мистецький захід.

Поетична збірка “Виявляється, ти був у підвалі Маріупольського театру, Боже!” стала органічним продовженням потужної традиції українсько-грузинського культурного співробітництва, до якого в різні роки долучалися та/чи продовжують долучатися такі непересічні вчені, як академік  Отар Баканідзе, проф. Олександр Мушкудіані, проф. Рауль Чілачава,  проф. Людмила Грицик,  проф. Людмила Тарнашинська, проф. Нана Гапріндашвілі, проф. АнатолійТкаченко та ін.

Українсько-грузинська збірка стане справжнім літописом однієї з найстрашніших воєн ХХI ст. Літописом, який зафіксував трагічні сторінки української історії. Це книга пам’яті про полеглих та травмованих українців.

 

                                                                  Світлана Лущій, Юрій Черняк                          

 

У Національному музеї літератури України відбулася презентація білінгвальної збірки поезій «Виявляється, ти був у підвалі Маріупольського театру, Боже!», створеної в рамках спільного українсько-грузинського проєкту за ініціативи Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України та Державного університету Іллі (Тбілісі, Грузія).

Запрошуємо переглянути звіт про подію у газеті "День" - "У ритмі сердець українських та грузинських поетів: відбулася презентація поетичної білінгвальної збірки про війну", а також у подкасті "ПОДКАСТ: історія України та українська література. Нетиповий погляд"

 

Жулинський М. «Вірю я в правду свого ідеалу…» : Лесі Українці – 150 / Микола Жулинський. – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2021. – 60 с. – (Лекції докторів Honoris Causa Острозької академії).
М.Г. Жулинський вдало зауважує, що творчість Лесі Українки спрямована на формування особистості. «Не безлика, одержима лише ідеєю соціального звільнення, соціальної рівності етнічна маса має формуватися, а вільна духом, суверенна особистість, для якої ідеал національної держави є осмисленим, сформованим на основі засвоєних національних ціннісних орієнтацій».
«Знаєте, я все ж таки трошки оптимістка, чи то скоріш прогресистка, і думаю, що світ іде не до гіршого, а до кращого, тільки коли б він скоріше йшов, а то стільки сили й людей даремнісінько гине, – пише Леся Українка 26 лютого 1895 р. до Михайла Павлика. – А у нас, на Україні, ще багато мусить загинути марне (чи, може, так буде здаватись, що марне?) поки що-небудь людське вийде. І я, і всі мої товариші, певне, роковані на марну згубу, та й нехай би, якби ж з того просвіток був колись…».
Жулинський М. Василь Стефаник : нестерпна боротьба на полі Духу / Микола Жулинський. – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2021. – 35 с. – (Лекції докторів Honoris Causa Острозької академії).
М. Жулинський так описує стан творчого натхнення В. Стефаника: «…сам письменник признавався в розмові з молодими львівськими літераторами, що тільки тоді підходить до стола, коли на нього «найде хандра» і він собі місця знайти не може – хапається за перо, щоб «полегшало»: «Такий настрій здебільшого зв’язаний в мене з так званим натхненням, чи як ви там називаєте стан розбудженої уяви. Западе в душу якась артина чи тон і мучить мене. Я шукаю для них товариства, інших елементів, які б дали те, що називається синтезом…».  
П'ятниця, 07 липня 2023 06:48

Допомога науковцям від Cara

Cara (Рада науковців у небезпеці) надає термінову допомогу науковцям, яким загрожує неминуча небезпека, тим, хто змушений емігрувати, а також багатьом, хто вирішив продовжувати працювати в рідній країні, попри серйозні ризики. На сторінці за посиланням та у приєднаному файлі можна ознайомитися з програмами допомоги науковцям."Ukraine Crisis (cara.ngo) 

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України повідомляє про успішне завершення спільного українсько-грузинського проєкту «Трагедія війни у фокусі українських і грузинських поетів», результатом якого стала публікація поетичної білінгвальної збірки «Виявляється, ти був у підвалі Маріупольського театру, Боже!» (2023).

         У цій невеликій за форматом «захалявній книжці», що створювалася для передачі бійцям грузинського легіону та українським військовим, представлено тексти про війну, написані під час повномасштабного російського вторгнення. Видання побачило світ завдяки меценатові - видавництву «Сулакаурі» ( директор Тіна Мамулашвілі), і сьогодні наклад активно розповсюджується Центром морально-психологічного забезпечення Командування Об’єднаних сил ЗСУ (начальник Центру полковник Коваленко Євгеній Сергійович) й волонтерськими організаціями (зокрема, волонтерська група «Шекспір», громадське об’єднання «Барикада Грушевського», фонд допомоги військовим «Руєвит») на фронті та в госпіталях, де проходять лікування українські й грузинські воїни-захисники.

Серед авторів збірки українські та грузинські поети: Гіоргі Лобжанідзе, Сергій Жадан, Галина Крук, Ігор Астапенко, Галина Петросаняк, Борис Гуменюк, Наталка Маринчак, Генрі Долідзе, Дмитро Лазуткін, Роі Абуселідзе, Людмила Лещук (Горова), Калтамзе Ана Сурманідзе, Остап Сливинський, Като Джавахішвілі, Сергій Лазо, Ігор Павлюк, Юрій Ковалів.

         Ілюстраторка збірки - талановита харківська художниця Дар’я Хрисанфова.

         До перекладу поетичних творів долучилися такі відомі перекладачі, як Рауль Чілачава, Ніно Наскідашвілі, Манана Гелашвілі, Хатуна Берідзе, Іване Мчеладзе, Лада Коломієць, Сергій Лазо та ін.

         Авторка передмови - д. філол. н., доцентка кафедри світової літератури Факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка, волонтерка - Юлія Вишницька.

         Наукові керівники проєкту - д. філол. н., професорка, директорка Центру лексикографії та мовних технологій Тінатін Маргалітадзе (Державний університет Іллі, Тбілісі, Грузія) та д. філол. н., професорка, провідний науковий співробітник відділу зарубіжних і слов’янських літератур Наталія Торкут (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України).

У підготовці збірки поезій «Виявляється, ти був у підвалі Маріупольського театру, Боже!» також брали активну участь співробітники Інституту літератури: д. філол. н., завідувачка відділу зарубіжної україністики Світлана Лущій, к. філол. н., вчений секретар Інституту Олена Поліщук, к. філол. н., доц., науковий співробітник відділу зарубіжної україністики Юрій Черняк.

         Збірка поезій «Виявляється, ти був у підвалі Маріупольського театру, Боже!» - стане вагомим внеском у реалізацію наукової теми Інституту літератури «Українське суспільство в умовах війни, повоєнної трансформації та європейської інтеграції». Сподіваємося, що вона зацікавить широке коло читачів. 

Читати збірку

Гундорова Т. Леся Українка. Книги Сивілли / Тамара Гундорова. – Харків : вид-во Vivat, 2023. – 304 с. : портр. – (Гордість нації).
Ця книжка Тамари Іванівни Гундорової – спроба переосмислити біографію Лесі Українки, у якій переплелися хвороба і творчість, Україна і чужина, політика й література, класика і сучасність, любов і смерть.
Стосунки з О. Кобилянською як утілення любові, творчого піднесення й розуміння. Травма, пережита біля ліжка смертельно хворого С. Мержинського. Духовна й інтелектуальна близькість до М. Драгоманова. Одруження з Климентом Квіткою. Врешті, спротив усталеним правилам і законам патріархального ладу, «ненормальність» любові, фатум мистецького божевілля, який пізнала в моменти творчості, санаторійний туризм, на який прирекла її хвороба. Усе це було закорінене в особливому стані «інакшості» письменниці, жінки й «чужинки» в себе вдома. Та водночас це дало Ларисі Косач-Квітці змогу здобути істинну свободу й осягнути загальнолюдську, транскультурну перспективу бачення світу. За рік до смерті вона зізнавалася матері: «....історію Мавки може тілько жінка написати». Але правда полягала в тому, що всі її твори могла написати лише жінка, яка жила і творила, зневажаючи смерть.
Козак С. Леся Українка: до берега «Свободи» : (літературно-бібліографічне дослідження) / Сергій Козак ; Національна академія наук України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. – Київ : Літературна Україна, 2022. – 191 с.
Це видання – перше дослідження про Лесю Українку в контексті публікацій часопису «Свобода», який вже понад століття (з 1893-го) виходить за океаном, у Сполучених Штатах Америки. Матеріали про геніальну поетесу і драматургиню на шпальтах цього видання – це не тільки цінний літопис подій, що відбулися в багатьох куточках світу (хоча й сам по собі він украй важливий), а й загалом яскрава сторінка про те, чим жила українська діаспора впродовж тривалого часу, якими пріоритетами керувалися в непростий період еміграційного буття. А ще – це підтвердження того, що Леся Українка була для закордонних українців однією з тих найвеличніших постатей, яка забезпечувала їм найдорожче – духовний зв’язок з Україною.

 

 
 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ