Інститут літератури

20–22 березня 2023 року відбудуться Наукові читання пам’яті доктора філологічних наук, професора Станіслава Казимировича Росовецького (до 55-річчя наукової діяльності).

Секція фольклористики, етнології та мистецтвознавства:

20 березня 2023 року о 14.00 в онлайновому режимі за допомогою комунікаційних технологій платформи «Zoom».

Приєднатися тут: 

https://us04web.zoom.us/j/72440864685?pwd=ragSn1ZambxeOe1vcEzP5fWMVhhdrH.1 

Ідентифікатор конференції: 724 4086 4685

Код доступу: 8i9kiF

Літературознавча секція:

21 березня 2023 року о 14.00 у залі засідань (к. 316) Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (3-й поверх)

Мовознавча секція:

22 березня 2023 року о 14.00 в онлайновому режимі за допомогою комунікаційних технологій платформи «Zoom».

Приєднатися тут: 

https://us04web.zoom.us/j/75138797008?pwd=BApiYaRb9303nzH3YfpasqOSRU9q8e.1

Ідентифікатор конференції: 751 3879 7008

Код доступу: yzvdL8

Під час проведення літературознавчої секції в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України 21 березня 2023 року відбудеться презентація видання "Тарас Шевченко у спогадах. Критичне видання" (Упоряд., підгот. текстів, комент., наук.-дов. апарат Олександра Бороня і Михайла Назаренка; наук. ред. Станіслава Росовецького; вступ. стаття Григорія Грабовича). Т1. Кн.1 і 2., а також презентація останньої монографії проф. С. К. Росовецького, присвячена акад. В. М. Перетцу.

Запрошуємо взяти участь!

Переглянути програму читань

«ҐАРТ» (1927–1932) ХРОНОЛОГІЧНИЙ ТА СИСТЕМАТИЧНИЙ ПОКАЖЧИКИ ЗМІСТУ ЖУРНАЛУ

Переглянути

«НОВА ҐЕНЕРАЦІЯ» (1927–1930) ХРОНОЛОГІЧНИЙ ТА СИСТЕМАТИЧНИЙ ПОКАЖЧИКИ ЗМІСТУ ЖУРНАЛУ

Переглянути

У Національному музеї Тараса Шевченка 10 березня 2023 р. відбулася презентація книжки «Шевченківська енциклопедія. Образотворча спадщина», підготовленої спільно з ТОВ «Видавництво Ліра-К». Загальне редагування здійснив Олександр Боронь, наукове редагування забезпечила Марина Юр. Видання подає інформацію про майже всі відомі, зокрема й незнайдені, твори живопису і графіки Шевченка, провідні жанри його образотворчої спадщини, її художні особливості. В оформленні використано матеріали з фондів Національного музею Тараса Шевченка. 

Порівняно з шеститомною «Шевченківською енциклопедією» (2012–2015), тематичні статті з якої і становлять презентоване видання, поклики на мистецькі твори нарешті уніфіковано за останнім Повним зібранням творів Шевченка у 12 томах (публікацію образотворчої спадщини в академічному виданні на час підготування енциклопедії ще не було завершено). Мірою можливого так само узгоджено датування творів, змінено або скориговано їх назви, у разі принципових розбіжностей наведено кілька варіантів. Виправлено помічені помилки і фактичні неточності, частково оновлено бібліографію. Попри те, що тема Шевченка-художника не вичерпується в близькій перспективі, тематичне видання «Шевченківська енциклопедія. Образотворча спадщина» – надійна база для комплексної і концептуальної оцінки мистецької творчості Тараса Шевченка.

У презентації взяли участь заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка доктор філологічних наук Олександр Боронь, проректор з наукової і міжнародної діяльності Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтв і дизайну ім. М. Бойчука доктор мистецтвознавства Марина Юр, заступник генерального директора з наукової роботи Національного музею Тараса Шевченка кандидат мистецтвознавства Тетяна Чуйко, директор ТОВ «Видавництво Ліра-К» Віталій Зарицький.

У матеріалі використано фото зі сторінки на ФБ Будинку-музея Тараса Шевченка в Києві

Вельмишановні колеги! 

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди 

разом із Вроцлавським університетом (Польща),

Університетом Кальярі (Італія),

Люблінським католицьким університетом
Яна Павла ІІ (Польща),

Реґенсбурзьким університетом (Німеччина), Яґеллонським університетом у Кракові (Польща),

а також Харківським літературним музеєм (Україна) 

має честь запросити до Міжнародного круглого столу

«606 через 90: Проблема ризикованої думки про Миколу Хвильового в ювілей його смерті за останньої війни»,

який відбудеться

13 травня 2023 року 

Передумови події. Усе почалося за десять років до 13 травня 1933 року. Авторитетний пролетарський критик Володимир Коряк створює портрет Хвильового, перший штрих у якому сприймається до сьогодні з безсумнівною довірою: «Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усих хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює й полонить». Далі було вирізнення письменника з-поміж тих сучасників, кого «псує … потяг до філософії та ріжних “різикованих концепцій”». Елімінація Хвильового зі сфери ризику мимоволі відкривала перспективу для затишного читання. Книга мала назву «Шість і шість» (1923).

Але тоді ж, у 1923, у вереснево-жовтневому виданні часопису «Червоний шлях» з’являється святочна новела Хвильового «”Лілюлі”» з числом 606, яке, попри свою висунутість на маргінеси тексту, не може не сприйматися за альтернативу політично-соціологічній метафориці та іроніці Коряка. Затим альтернатива Хвильового, задана числом 0, виявиться справді деконструктивною: вона розклинено співвідноситиметься і з пролетарською ідеологією логосу «шість і шість», і з високою містикою та фольклорною традицією антилогосу 666. Водночас активізуючи деконструктивну комплементарність, Хвильовий посилює в окільний спосіб мілітарну спрямованість проти відомого до тривіальності, протиставляючи йому безумство експерименту, напружене шукання несподіваного, нового, чудесного: мультиаспектне перепрочитання антивоєнної містерії Ромена Роллана «Лілюлі» (1919) стає іншим – святочним текстом – під симетричним знаком 606. І вся ця війна за невдаване мислення, повне «нових складних вібрацій», супроводжується відвоюванням простору 0 – знаку неможливої апорійності як кореляту ризику.

Власне, це одна із причин того, що рамка теми зустрічі в день, коли минає 90 років смерті Хвильового, окреслена словом війна та числом 606.

Інша зумовлена нашою реальністю, яку від 24 лютого 2022 року визначає неприхована російська агресія проти України.

Цю останню (велику) війну в Україні теж супроводжує філософія нуля. Вона структурується «точкою нуль», що позначає насамперед лінію безпосереднього зіткнення з ворогом. Але «точка нуль» як відчуття присутності війни – мить переживання крайньої інтенсивності небуття й потужного творчого життєвого спалаху, втрати усіх надійних підвалин минулого й прориву без найменших гарантій до майбутнього. «Точка нуль» передбачає ризик. І то не лише військових, але й інтелектуалів – прихильників складності: філософія нуля в «точці нуль» стала для них нетопічним островом. Тут можна було б провести лінію розрізнення з «Олімпом» Хвильового, якби не місток, що прокладений  поміж ними переживанням невдаваної відповідальності перед життям у час смертельної російської загрози.

Якщо ризиковане мислення співвідносити, за Жаком Дерріда та Гансом Ульріхом Ґумбрехтом, з висуненням небуденних ризикованих питань, то в роковини смерті Хвильового в час війни ризиковане питання може бути таким:

Чи хвилював би Хвильовий здатних до ризикованого мислення в наш ризикований час, якби не його остання війна 13 травня 1933 року?

Можливі позиції, які б забезпечували рух у цьому ризикованому просторі:

1. Війна як ситуація обнулення думки. Мультисемантичність нуля у філософії воєн. Нуль і (ре)продукування ризикованих філософій реальності у війні.
2. Росія – токсичний об’єкт переживань Миколи Хвильового.
3. Проєкт нової української літератури Хвильового як простір ризику. Письменник / філософія / політика / ідеологія.
4. Хвильовий про інтенсивність споглядання.
5. Складна нюансованість ризикованого письма Хвильового.
6. Хвильовий: «запах слова» як парадокс ризику.
7. Ґештальт війни й миру Хвильового.
8. Тексти Хвильового як простір запитань без відповідей.
9. Хвильовий поміж культурою знання і культурою присутності.
10. 10.  Життєвий простір людини хронотопу «горожанських воєн» Хвильового: на межі інтенсивності й нудьги.
11. 11.  Нульовий вимір смерті (у) Хвильового.
12. 12.  Критичність інтерпретації загублених творів Хвильового.
13. 13.  Література Розстріляного Відродження і народження нової літератури останньої війни в Україні: розрізнення за оптикою 0.

Провокативна незавершеність пропозицій для обговорення дозволяє кожному, кого зацікавила тема зустрічі, доповнити їх перелік.

Головні доповідачі:

Григорій Грабович – доктор філософії, професор кафедри української літератури Українського наукового інституту Гарвардського університету (HURI), Академічний віце-президент Наукового товариства імені Шевченка в Нью-Йорку

Тамара Гундорова – докторка філологічних наук, професорка, член-кореспондент НАН України, головна наукова співробітниця відділу теорії літератури і літературної критики Інституту літератури НАН України, декан Українського вільного університету (Мюнхен), visiting professor Принстонського університету

Організаційний комітет:

Голова:

Юрій Бойчук – доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, ректор ХНПУ імені Г. С. Сковороди (Україна)

Заступники голови:

 Світлана Бережна – докторка філософських наук, професорка, проректорка з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності ХНПУ імені Г. С. Сковороди (Україна)

Костянтин Голобородько – доктор філологічних наук, професор, декан українського мовно-літературного факультету імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненка ХНПУ імені Г. С. Сковороди (Україна)

Співголови та наукові керівники:

Аґнєшка Матусяк – докторка наук, професорка гуманітарних наук, керівниця Центру транскультурних посттоталітарних студій Вроцлавського університету (Польща)

Галина Хоменко – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова ХНПУ імені Г.С. Сковороди (Україна)

Члени оргкомітету:

Алессандро Ачіллі – кандидат філологічних наук, кафедра літератури, мов та культурної спадщини Університету Кальярі (Італія)

Олександр Забірко – кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник інституту славістики (кафедра слов’янських літератур і культур) Реґенсбурзького університету (Німеччина)

Павел Крупа – кандидат філологічних наук, кафедра україністики Яґеллонського університету (Польща)

Мір’я Леке – докторка наук, професорка інституту славістики, завідувачка кафедри слов’янських літератур і культур Реґенсбурзького університету (Німеччина)

Ростислав Мельников – кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова ХНПУ імені Г.С. Сковороди (Україна)

Альберт Новацький – кандидат філологічних наук, інститут літературознавства, кафедра російської, української та білоруської літератур  Люблінського католицького університету Яна Павла ІІ (Польща)

Тетяна Пилипчук – директорка Харківського літературного музею (Україна)

Для участі в круглому столі необхідно надіслати заявку:

Заявка

на участь у Міжнародному круглому столі

«606 через 90:

Проблема ризикованої думки про Миколу Хвильового

в ювілей його смерті за останньої війни»

Харків, 13 травня 2023 року

Прохання:

надіслати заявку на обидві адреси: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. та Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ;

зголоситися про участь до 1 травня 2023 року.

У переддень зустрічі з анотаціями можна ознайомитися на сайті кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова ХНПУ імені Г. С. Сковороди.

Після проведення круглого столу його відеоверсію буде розміщено на каналі YouTube.

За бажанням доповідачів / учасників круглого столу їх тексти можуть бути опубліковані в черговому випуску наукового фахового видання категорії «Б» наукових видань України «Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С.  Сковороди. Літературознавство»: http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/literature

Робочі мови зустрічі: англійська та українська.

Фінансовий внесок для участі в круглому столі не передбачений.

Місце проведення зустрічі: кафедра української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова, Харківський національний педагогічний університет імені Г. C. Сковороди: вулиця Алчевських, 29; місто Харків, 61002 , Україна.

Зустріч буде проведено в онлайн-режимі.

Електронна адреса організаторів: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Адреса для консультацій та уточнень: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Кафедра української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди запрошує вас до участі в Ушкаловських читаннях

«“ЩО Є СВОБОДА? ДОБРО В НІЙ ЯКЕЄ?..”

ЛІТЕРАТУРНІ ВИМІРИ СВОБОДИ»,

які пройдуть 5 листопада 2023 року в онлайн-режимі.

Відомі рядки з «De Libertate» Григорія Сковороди постають квінтесенцією формування й становлення модерної української нації від Хмельниччини й до сьогодні, підкреслюючи водночас цінність художнього слова для української ідентичності та української державності. Власне, літературоцентричність нашого націєтворення багато в чому зумовила й своєрідність української літератури та ідейно-естетичних пошуків її творців, згадати бодай тезу Миколи Вороного «Штука чиста без ідеї неможлива» чи гасло літературної дискусії 1925–1928 років «Геть від Москви!». Тож мета цьогорічних Ушкаловських читань — спробувати визначити ключові аспекти концепту свободи в українській літературі.

Пропонуємо разом поміркувати за такими напрямками:

- свобода в концепціях літературної творчості;

- лінгвоасоціативні виміри свободи / волі в художньому дискурсі;

- онтологія свободи: раціональні та ірраціональні моделі;

- культурні форми свободи: парадоксальність раціональності;

- барокові візії свободи;

- «козацький міф» в українському письменстві і концепт свободи;

- модус свободи в добу реалізму;

- свобода крізь призму модернізму;

- концепції «держави в слові» і література ХХ століття;

- поняття свободи в літературі соцреалізму;

- «внутрішня еміграція» та інші форми «вивільнення слова»;

- у пошуках свободи: українські літературні хулігани;

- свобода в рецепції представників нео- та постмодернізму;

- семіокод «свобода»  в українському медійному дискурсі;

- концептуалізація свободи в динаміці української лінгвосвідомості;

- під знаком свободи: література останнього десятиліття.

ІНСТИТУТ СЛАВІСТИКИ
ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
ТА ВІДДІЛЕННЯ СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ І ЛІТЕРАТУР
ФІЛОСОФСЬКОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗАГРЕБСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

2 5 – 2 6 травня 2 0 2 3 р . проводять XХX МІЖНАРОДНИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ КОЛОКВІУМ, присвячений пам’яті слов’янських першопросвітників святих Кирила і Мефодія На пленарних і секційних засіданнях традиційно будуть заслуховуватися й обговорюватися доповіді з таких проблем:
1.Кирило-мефодіївська традиція у суспільному розвитку слов’ян.
|2.Історія, мова, література та культура слов’янських народів: концептуальні питання.
3.Україна та українці у загальнослов’янському та європейському контексті.
4.Історіографія та методологія славістики.
Колоквіум спрямований на вивчення історії, мови, літератури західних та південних слов’ян, їх взаємин з Україною й українцями, а також історії славістики.
До участі запрошуються українські та зарубіжні вчені.
Робочі мови – всі слов’янські.
Заявки приймаються до 20 квітня 2023 р. на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .
Оргкомітет залишає за собою право відхиляти теми, які не відповідають тематиці колоквіуму. За погодженням з редколегією, тексти доповідей обсягом від 0,5 до 1 обл.-вид. арк. приймаються до публікації у науковому збірнику “Проблеми слов’янознавства”. Матеріали необхідно подавати до редколегії в електронному варіанті (у форматі DOC) за адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. . Увага: конференція відбуватиметься в on-line режимі.

Бланк заявки

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

ГДАНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА)

ФАКУЛЬТЕТ ЧОРНОГОРСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ В ЦЕТИНЮ (РЕСПУБЛІКА ЧОРНОГОРІЯ)

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Запрошуємо Вас 28 квітня  2023  року взяти участь

у Всеукраїнській (з міжнародною участю) науковій онлайн-конференції

«ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС: ВІД НАЦІЇ КОЛОНІЗОВАНОЇ ДО НАЦІЇ-ПЕРЕМОЖЦЯ»

Напрями роботи конференції:

• Зміна дослідницьких парадигм у сучасному літературознавстві.
• Антиімперські дискурси художнього слова.
• Антиколоніальні, постколоніальні та деколоніальні стратегії і практики художнього письма.
• Культурні наслідки краху Радянського Союзу.
• Дискурс опору в художній літературі та культурі.
• Трансґресії в культурних пантеонах.
• Український текст спротиву російській агресії: діахронія і сьогодення.
• Креативний потенціал символічного поля «перемога».
• Діаспора як антиколоніальний проєкт.