Інститут літератури

17–23 червня 2024 року в Івано-Франківську відбувся перший Український шекспірівський фестиваль, до якого долучилися театри з Італії, Молдови і Польщі, та шекспірознавці з Болгарії, Великої Британії, Канади, Ірландії, Польщі, Румунії, США. Україна приєдналася традиції проведення шекспірівських фестивалів, історія яких налічує понад 250 років.

Прикметною рисою Українського шекспірівського фестивалю стало органічне поєднання власне мистецької і науково-освітньої складових. До організації останньої були безпосередньо причетні  Український шекспірівський центр та Інститут літератури імені Т. Г.  Шевченка НАН України, зокрема, провідний науковий співробітник відділу зарубіжних і словʼянських літератур, професор Наталія Торкут, аспірантка цього відділу Світлана Дейнека та науковий співробітник відділу зарубіжної україністики, доцент Юрій Черняк.

Генеральний директор Українського шекспірівського фестивалю Ростислав Держипільський

Ідея проведення в Україні фестивалю, сфокусованого на постаті та творчості англійського генія, виникла після неодноразових відвідин нашими шекспірознавцями та театрознавцями Крайовського шекспірівського фестивалю в Румунії (2010, 2012, 2014, 2016, 2018). Генеральним директором українського фестивалю став харизматичний Ростислав Держипільський, народний артист України, Лауреат Шевченківської премії, талановитий режисер, наділений неймовірною креативною енергією й потужним емоційним потенціалом. Попри всі виклики війни і брак державного фінансування, він зібрав натхненну команду однодумців-ентузіастів, яка блискуче втілила в життя мрію про шекспірівський фестиваль в Україні. Промовистий логотип «IF Shakespeare UA» закодовує і назву міста, де реалізується проєкт, і водночас стимулює інтерес до фестивалю, натякаючи на унікальність українського Шекспіра – «якби Шекспір був в Україні / яким міг бути Шекспір, якщо був би в Україні».

Концепція академічної складової фестивалю (кураторка науково-освітньої програми – Наталія Торкут, програмна директорка – Ірина Чужинова) вибудовувалася з огляду на продуктивність міждисциплінарного альянсу між літературознавством і театром, а також на готовність зарубіжного шекспірознавства, яке сьогодні активно підтримує Україну в її боротьбі з російським агресором, долучитися до науково-освітніх подій, відтак – розповісти світові про українську театральну шекспіріану, що в умовах війни демонструє вітальний потенціал культури та зміцнює резильєнтність нації.

Спектр науково-освітніх заходів був доволі широким. Публічні лекції відомих шекспірознавців Ніколети Чінпоеш («Who needs Shakespeare festival?»), Майкла Добсона («Shakespeare and art») акцентували увагу на тому, як англійський ренесансний драматург протягом чотирьох століть впливає на розвиток мистецтва, інтелектуально-духовний поступ цивілізації і змінює культурні ландшафти.

Великий інтерес присутніх викликала проблема театральності шекспірівських перекладів, якій було присвячено низку заходів, зокрема  публічне інтерв’ю з письменником і перекладачем Юрієм Андруховичем, модерований Дарією Москвітіною круглий стіл «Європейський досвід театральних перекладів Шекспіра», участь у якому взяли відомі вчені Анна Ковальче-Павлік (Польща), Ема Вирубалова (Ірландія), Бойка Соколова (Болгарія), Богдан Корнелюк (Україна), режисер Явор Ґардєв (Болгарія), та  панельна дискусія «Театральність українських перекладів Шекспіра: історія і сучасність», ключовими спікерками якої стали Наталія Торкут і Лада Коломієць.

Своєрідним продовженням цієї розмови став круглий стіл «Візуалізація Шекспірового слова в ілюстраціях Владислава Єрка: семантика і семіотика» (модераторки: Наталія Торкут, Дар’я Лазаренко), де обговорювалася специфіка перекодування Шекспірових смислів засобами книжкової графіки. До речі, у фоє театру протягом фестивалю проходила виставка ілюстрацій Владислава Єрка, який, на думку Майкла Добсона, є одним із найоригінальніших художників-інтерпретаторів Шекспірового слова.

Тематика багатьох заходів академічної частини фестивалю була зумовлена реальними запитами  сучасного театрального життя. Серед них – майстерклас із субтитрування вистав за творами Шекспіра (модератор: Вікторія Марінеско, ключовий спікер заходу – Сорін Казаку, Крайова, Румунія). Під час заходу про особливості своєї роботи над підготовкою субтитрів для представлених на цьому фестивалі вистав розповіли Євгенія Канчура («Макбет»), Дар’я Москвітіна («Гамлет»), Наталія Криницька («Ромео і Джульєтта»), Вікторія Марінеско («Буря»). Великий інтерес і практиків театру, і шекспірознавців викликала презентація арттерапевтичного методу Келлі Хантер, директорки Лондонського театру «Флейта», членкині Ордену Британської Імперії. За допомогою мови Вільяма Шекспіра та сенсорних ігор, Келлі Хантер працює з людьми, котрі мають розлади аутистичного спектру і посттравматичний стресовий розлад, допомагаючи їм подолати проблеми з комунікацією. Слід нагадати, що з перших днів повномасштабного вторгнення театр «Флейта» активно працює з українськими дітками, які мають розлади аутистичного спектру і ПТСР.

Динамічною й інспіруючою виявилася також і панельна дискусія «Шекспірівські театральні постери: реклама чи мистецтво?» (модератор: Світлана Дейнека, ключова спікерка – Сабіна Ласковска-Хінц (Гданськ, Польща). Учасники цієї дискусії дізналися про оригінальні стратегії створення шекспірівських афіш, про вибір концептуальних образів і візуальних метафор, про залучення складної типографії і роль колірної символіки у формуванні очікувань від вистави.

Представлені в рамках фестивалю шекспіроцентричні презентації мали на меті розповсюдження інформації про українські наукові й перекладацькі ініціативи. Презентація віртуального музею «#Гамлет_ UA: дія І, сцена 1943» (спікери: Роман Лаврентій, Максим Бричка; модератор: Наталія Торкут) продемонструвала наскільки плідною може бути інтелектуально-креативна взаємодія представників різних наук і працівників музеїв.

Ідея створення цього віртуального проєкту, присвяченого прапрем’єрі «Гамлета» (Львів, 1943, режисер Йосип Гірняк), належить професорці Майї Гарбузюк (1965-2023), яка стояла біля витоків Українського шекспірівського фестивалю й була однією з його натхненниць. Максим Бричка познайомив присутніх зі структурою й навігацією музею, акцентував увагу на білінгвальності інформаційного супроводу експонатів, висвітлив контент виставкових залів. Кожен охочий може переглянути віртуальну експозицію за посиланням https://www.artsteps.com/view/657d8dcb3e7698b59c6de2a7. Літературну складову фестивалю доповнили важливі презентації двох новітніх шекспіроцентричних видань: презентація першого тому тритомника «Шекспір українською по той бік Залізної Завіси» (упорядник і редактор Марко Роберт Стех) та українського перекладу роману Меґґі О’Фаррел «Гамнет», здійсненого Євгенією Канчурою.

Упродовж фестивалю глядачі мали змогу переглянути 10 шекспірівських вистав як українських, так і закордонних театрів. Чимало емоційних обговорень викликала постановка «Коріолана», здійснена Національним академічним театром імені Івана Франка (режисер Дмитро Богомазов).

Неоопера-жах «Гамлет» та постапокаліптична вистава «Romeo & Juliet» Ростислава Держипільського, що є сміливими експериментами з добре відомими трагедіями Великого Барда, назавжди закарбуються в памʼяті глядачів.

Незабутнє враження справила вистава «Буря» у постановці Оксани Дмитрієвої, створена у співпраці трьох українських театрів (Національного драматичного театру імені Марії Заньковецької (Львів), Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. Афанасьєва і Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра).

Увазі гостей фестивалю були представлені також  трагедія «Гамлет» – режисерська робота Ольги Ларіної та Дениса Мартинова, у виконанні Київського академічного театру на Печерську, аскетична комедія «Сон літньої ночі» (режисер Андрій Білоус) Київського національного академічного Молодого театру.

Уривки з комедій Шекспіра під назвою “Date with William” представили неймовірно талановиті студенти І курсу акторського відділення ПНУ імені Василя Стефаника (керівники курсу Ростислав Держипільський, Надія Левченко). Юні актори вразили глядачів своєю майстерністю, сценічною грою, пластикою, музичними здібностями, палітрою емоцій. Не залишила глядачів байдужими ще одна студентська постановка «Matulka», в основі якої – трагедія В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», презентована акторами театральної академії імені Александра Зельверовича (Варшава, Польща). Відеозаписи, музика та анімація, використані в цій виставі, актуалізують вічні проблеми взаємопорозуміння батьків і дітей.

Молдовський «Театр Без Імені» (режисер Міхай Церне) представив сучасне втілення «Макбета», поєднавши певні елементи однойменних п’єс Вільяма Шекспіра та Ежена Іонеску. Ця вистава перегукується з подіями російсько-української війни і викриває злочини особи, у якій глядач упізнає дії кремлівського диктатора.

Актори італійського театру «The English Theatre Company and La Riabalta Teatro» приїхали до Івано-Франківська з виставою «Гамлет. Подвійна гра», в котрій гармонійно переплітається гумор, Шекспіроврепліки та філософію найвідомішої трагедії Стретфордського генія.

Про успіх цього масштабного проєкту в Івано-Франківську свідчать численні відгуки його гостей і учасників, а також той факт, що тепер Україна стала членом Європейської мережі шекспірівських фестивалів. Невдовзі, як відзначила головна співредакторка «The Palgrave Encyclopedia of Global Shakespeare» Ема Вирубалова (Дублін, Ірландія), розлога стаття про перший в Україні шекспірівський фестиваль  з’явиться на сторінках цього авторитетного шекспірознавчого видання. Рецензії на окремі вистави зголосився надрукувати журнал “Shakespeare Bulleten”. Маємо глибоке переконання, що проведення шекспірівських фестивалів в Україні стане доброю традицією. 

Теоретичні аспекти дослідження. Магія у літературі фентезі: Дефініції, маніфестації, функції. Колективна монографія Центру з Дослідження Літератури Фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України / Ред. Рязанцева Т. М., Канчура Є. О., – Київ, 2024. – 310 с.
Колективна монографія містить матеріали теоретичних досліджень поетики фентезі, апорбовані на міжнародних конференціях ЦДЛФ 2022 і 2023 рр. Теоретичні розвідки охоплюють проблеми інтерпретації категорій магічного, сакрального, чудесного, утопії й антиутопії та сприяють оновленню методологічних підходів і термінологічного інструментарію у вітчизняних студіях літератури фентезі. Для літературознавців, студентів-філологів, викладачів історії літератури і компаративістики, для всіх, хто цікавиться проблемами літератури фентезі.

Читати

Чернігівська обласна державна адміністрація.

Департамент культури і туризму, національностей та релігій

Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя.

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Центр дослідження життя і творчості Пантелеймона Куліша

Інститут Івана Франка

Чернігівський обласний історико-меморіальний музей-заповідник Пантелеймона Куліша «Ганнина Пустинь»

Запрошуємо взяти участь у Всеукраїнській науковій конференції «Культурницький націоналізм Пантелеймона Куліша», що відбудеться 6–7  серпня 2024 року в Ніжинському державному університеті ім. Миколи Гоголя та Чернігівському обласному історико-меморіальному музеї-заповіднику Пантелеймона Куліша «Ганнина Пустинь».

Тематика конференції охоплює різні аспекти життя і творчості Куліша: література, історія, публіцистика, мовознавство, фольклористика, народознавство.

Формат конференції: наживо та онлайн.

Заявки подавати на адреси оргкомітету: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ,   Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Термін подання заявок – до 1 серпня.

За додатковою інформацією звертатися за телефоном 068 469 4977.

Молодший науковий співробітник відділу

Наукові інтереси:

- творчість київських неокласиків;

- історія української літературної критики;

- німецько-українські літературні зв’язки.

Статті:

1. До питання методологічної своєрідності київських неокласиків//Молода нація: Альманах. К.: Смолоскип, 2005. № 3 (36). С. 62–85.

2. Рецепція формалістичних ідей у колі київських неокласиків //Слово і час. 2006. № 11. С. 58–69.

3. Вихор і вогонь Олени Теліги //Теліга О. Вибрані твори. К.: Смолоскип, 2006. С. 303–314.

4. Проблематика німецькомовних літературознавчих праць Освальда Бургардта //Наукові записки / Національний університет «Києво-Могилянська академія». К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2007. Т. 72: Філологічні науки. С. 39–44.

5. Українська література в європейському контексті: компаративістичний аспект літературознавчих студій київських неокласиків//Вісник Черкаського університету. Серія «Філологічні науки» / Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького. Черкаси, 2012. № 26 (239). С. 86–90.

6. Польська література в літературно-критичному дискурсі київських неокласиків //Волинь – Житомирщина: Історико-філологічний збірник з регіональних проблем / Житомирський державний університет ім. Івана Франка, Житомирський історико-філологічний інститут регіональних досліджень, Житомирська обласна Спілка поляків України. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. Вип. 25. С. 196–201.

7. Неокласична антологія Юрія Клена // Мандрівець. 2015. № 1 (115). Січ.–лют. С. 35–41.

8. Невідомі історії літератури Миколи Зерова //Spheres of Culture /Maria Curie-Sklodovska University. Lublin, 2017. Vol. XVI. P. 230–238.

9. Der Krieg, die ukrainischen Neoklassiker und Manuskripte, die nicht verbrennen //Kulturkorrespondenz östliches Europa. Potsdam, 2023. № 3–4, März–April. S. 8–13.

Упорядкування видань:

Київські неокласики: Антологія. Київ: Смолоскип, 2015. 920 с.

Укладання бібліографії для видань:

Бібліографія// Зеров М. Вибрані твори / Упор. В. Панченко. К.: Смолоскип, 2015. С. 831–855.

Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка Національної Академії наук України

Колеґія Патріярха Мстислава

Кафедра історії української літератури Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

проводять у Харкові 25-26 жовтня 2024 р.

Міжнародну наукову конференцію

“СЮЖЕТ – МІФ – ІДЕОЛОГЕМА: СТРАТЕГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ В РАННЬОМОДЕРНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНИ»

Збройна агресія, що спирається на радикально націоналістичні ідеологеми винятковості російського народу та його особливої місії в світі, засвідчила неперехідну роль історичної міфології в формуванні глобальних тенденцій сучасної цивілізації. З огляду на це надзвичайно важливим стає об’єктивний науковий аналіз процесів трансформації історичної пам’яти, в контексті яких відбувалася міфологізація реальних подій, а згодом і перетворення спогадів про них на чинник істотних змін геополітичних орієнтирів. Особливо інтенсивними й далекосяжними стали ці процеси в трагічну епоху поглинання українських земель Московським царством // Російською імперією (XVII-XVIII ст.).

Інкорпорація України авторитарною державою спонукає до демонізації республіканських інститутів Речі Посполитої. Визиск Москвою релігійних мотивів її експансіоністської політики обумовлює антикатолицькі акценти в історичному наративі. Об’єктом ворожих інтерпретацій стає Берестейська унія. Відбувається героїзація постаті Богдана Хмельницького. Всі ці тенденції позначають розвиток жанрів, маргіналізованих у перебігу літературознавчих студій: історичної прози, епічної та ліро-епічної поезії, драматургії. В цьому текстовому просторі простежується трансформація реальних історичних сюжетів у міф, а відтак перетворення міфу на ідеологему. Для історика літератури, культури, суспільної думки цей процес становить важливий об’єкт аналізу.

Незмінним учасником попередніх конференцій у Харкові був незабутній академік Микола Сулима (26.04.1947-26.10.2023). 26 жовтня 2024 р. минає перша річниця його упокоєння. Проведення конференції присвячується вшануванню пам’яти визначного літературознавця. До участи в конференції запрошуються літературознавці, мистецтвознавці, історики культури, філософи, богослови. Оргкомітет подбає про публікацію кращих доповідей у «Віснику Харківського університету».

Заяви на участь у конференції слід направляти на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. до 1 липня 2024 р. за доданою формою.

Оргкомітет

ЗАЯВКА

8 червня 2024 року о 19:00 з приємністю запрошуємо Вас на публічну лекцію проф. Сібілле Баумбах на тему: “Rapt in secret studies”: Shakespeare and the Theatre of Fascination («Кохатися у потайних науках»: Шекспір і театр зачарування»). Винесені у заголовок слова шекспірівського мага Просперо («Буря») акцентують увагу на магії слова, на дивовижній здатності мистецтва зачаровувати реципієнтів.

Лекція відбудеться онлайн за посиланням:

https://us05web.zoom.us/j/5849562728?pwd=VzV1VUM3RlkwQUdvY0hncGFsbkJHZz09

 Ідентифікатор 584 956 2728

 Пароль 12345

Очільниця Німецького Шекспірівського Товариства, професорка Сібілле Баумбах прийняла пропозицію взяти участь в щорічному міжнародному проєкті «Дні Шекспіра в Україні – 2024», одним із організаторів якого виступає Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України після того, як у квітні 2024 року, керівниця Українського шекспірівського центру, професорка Наталія Торкут була запрошена ключовим спікером на конференцію Німецького Шекспірівського Товариства під назвою «Shakespeare, Diversity, and Community» («Шекспір, різноманітність і спільність»), де представила пленарну доповідь про українську шекспіріану в час війни.

Звʼязки Українського Шекспірівського Центру із Німецьким Шекспірівським Товариством, яке було засноване ще у 1864 році, є тривалими і потужними. Саме на програму діяльності німецьких шекспірознавців, таких як В. Ехельгаузер та Герман Ульрічі, орієнтувалися українські науковці, створюючи свій центр. Нашими пріоритетами стали: формування бібліотечного фонду ренесансознавчих джерел та художніх текстів, проведення шекспірознавчих досліджень та написання дисертацій, найрізноманітніші форми популяризації творчості Барда у просторі української культури.

У рамках відзначення 25-річчя Українського земляцтва «Водограй» у місті Сілламяе (Естонія) 23 – 26 травня 2024 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Джерело виховання культуротворчості». Із виступом участь у конференції взяв директор Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, академік НАН України, Голова Товариства зв’язків з українцями за межами України «Україна-Світ» Микола Жулинський.

Учасників заходу привітали Надзвичайний і Повноважний Посол України в Естонії Максим Кононенко, мер міста Сілламяе Тиніс Калберг; гостей з Естонії, України, Литви, Франції віншував київський дитячий співочий гурт «Зернятко». У рамках заходів діяла виставка «Культуротворче виховання» (Культурний Центр м. Сілламяе), презентували свою діяльність музей, бібліотека, недільна школа, творчі гурти Українського земляцтва в Естонії. Захід підтримувався Міністерством культури Естонії, Фондом Інтеграції, ERASMUS+, Культурним Центром Сілламяе, Міською управою міста Сілламяе.