Інститут літератури

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Факультет іноземних мов

Кафедра світової літератури

Науково-методичний центр дослідження та викладання літератури

Студентське наукове товариство факультету іноземних мов

 ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Кафедра іноземних мов та перекладознавства

AKADEMIA POLONIJNA (Польща)

Інститут мов, літератури і культури

UNIWERSYTET WROCŁAWSKI (Польща)

Філологічний факультет

Інститут слов’янської філології

Кафедра україністики

KODOLÁNYI JÁNOS EGYETEM (Угорщина)

Кафедра англійської мови і літератури

UNIVERSITÄT GREIFSWALD (Німеччина)

Інститут славістики

ЦЕНТР УКРАЇНСЬКО-ЄВРОПЕЙСЬКОГО НАУКОВОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

Вельмишановні колеги!

Кафедра світової літератури запрошує Вас взяти участь у роботі ХІIІ Міжнародної наукової конференції «Світова література в літературознавчому дискурсі ХХІ століття», що відбудеться 26–27 жовтня 2023 року. 

Тематичні напрями конференції:

• Методологічні конфігурації філології ХХІ століття
• Феномени транзитивності в західноєвропейських літературах ХХ–ХХІ століть
• Генологічні аспекти світової літератури
• Проблематика порівняльних досліджень у ХХІ столітті
• Ідентичність у літературі
• Взаємодія мови, літератури і культури: рецепція та інтерпретація

У ході конференції планується робота секцій для молодих науковців (студентів, магістрантів).

Мови конференції: українська, англійська, іспанська, німецька, польська, французька

Форми участі у конференції: очна, заочна, віддалена

Для участі в ХІІІ Міжнародній науковій конференції до 1 жовтня 2023 року необхідно надіслати на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

• заявку на участь у конференції (додаток 1) (назва файлу – «Прізвище_заявка»);
• тези доповіді (електронну версію), обсяг до 4 сторінок (вимоги до оформлення тез доповідей – додаток 2) (назва файлу – «Прізвище_тези»);
• для учасників без наукового ступеня рекомендацію наукового керівника або спеціаліста з відповідної галузі дослідження;
• скан квитанції про сплату оргвнеску.

Оргкомітет розгляне подані теми щодо їх відповідності тематиці конференції та повідомить про внесення їх до програми до 10 жовтня 2023 року.

Офіційне запрошення на конференцію буде надіслано електронною поштою за вказаною в заявці адресою до 15 жовтня 2023 року.

Детальніша інформація в інформаційному листі та вимогах до тексту монографії.

Пропонована увазі читача книжка відомої літературознавиці – це переосмислення реалій кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» й щоденника і жорстких подій лютого-травня 2022 року – з позиції людини, котра прийняла цей віроломний виклик, не покидаючи Києва у найважчий для нього період звитяжної боротьби наших ЗСУ. Фіксуючи та аналізуючи з перспективи «двох стін» київської квартири ситуацію нерівного протистояння наших захисників під час повномасштабного нападу сусідньої північної держави на Україну, авторка витворила переконливий синтез літератури, її переосмислення з віддалі часу і промовистої документалістики, згорнутої у жорстку форму фактажу. Такий несподіваний для літературознавця жанровий формат – своєрідна кардіограма перших 100 днів війни крізь призму задокументованих подій минулого – дає можливість не тільки повернутися спогадами у той непростий період, коли реальний час стиснувся в напруженому очікуванні, тривозі й вірі в нашу близьку перемогу, а й відчути реальний перегук двох воєн – Другої світової і повномасштабної російсько-української війни 2022-2023 років. 
Авторка не занурюється у власний емоційний плин (лише напочатку пунктирно відображає хід своїх думок і розмислових апеляцій), натомість обирає простий, а насправді дуже чіткий і виразний спосіб співставлення історичних подій через оптику Олександра Довженка. Такий «живий» відбиток жорсткої реальності, нібито позбавлений індивідуальних емоцій, насправді дає ефект сугестивної експресії, дозволяючи читачеві по-новому відчути пережите – крізь зв’язок часів, повторювану трагічність української історії, повну впізнаваність багатьох реалій і часом несподіваних висновків.

Для широкого читача: всіх, хто цікавиться літературою та сучасною історією.

Війна і література. Збірник праць Міжнародної наукової конференції. 27-28 квітня 2023 року. Черкаси, Видавець Юлії Чабаненко, 2023. 302 с.

У збірнику вміщено наукові статті учасників конференції, присвячені різним аспектам мілітарної тематики в українській літературі різних часів. Особлива увага в більшості вміщених наукових студій приділена осмисленню теперішньої російсько-української війни, мотивованим потребам посутнього різногранного переосмислення раніших творів нашого письменства, написаних за подіями Першої та Другої світових воєн, іншим актуальним проблемам.

Читати

Шановні колеги, дорогі друзі, прихильники, однодумці!

Центр дослідження проблематики українського шістдесятництва щиро вітає вас із Днем Незалежності – символом нашої волі, свободи, нашої віковічної боротьби, святом, загартованим у важких боях проти навали оскаженілих рашистів.

У незламності – наша сила. В солідаризованості – наша незламність.

Гуртуймося заради перемоги!

Усім – доброго здоровʼя, неспростовного оптимізму, наснаги, Віри, Надії й Любові, тихих днів і ночей вашим родинам.

Дякуємо всім, хто гідно йде цим непростим життям, несучи у серці шістдесятницький ген свободи й незламності, хто на межі сил працює на спільну нашу перемогу – кожен на своєму фронті.

З особливою вдячністю посилаємо найтепліші наші привітання тим, хто зі зброєю в руках невтомно захищає нашу землю, наші цінності, наших дітей та онуків.

Принагідно сердечно вітаємо нашого колегу Олеся Федорука з високими бойовими відзнаками: ми Вами пишаємось!

Повертайтеся, хлопці, живими – роботи у нас непочатий край.

Шановні колеги, дорогі друзі, прихильники, однодумці!

Центр дослідження проблематики українського шістдесятництва щиро вітає вас із Днем Незалежності – символом нашої волі, свободи, нашої віковічної боротьби, святом, загартованим у важких боях проти навали оскаженілих рашистів.

У незламності – наша сила. В солідаризованості – наша незламність.

Гуртуймося заради перемоги!

Усім – доброго здоровʼя, неспростовного оптимізму, наснаги, Віри, Надії й Любові, тихих днів і ночей вашим родинам.

Дякуємо всім, хто гідно йде цим непростим життям, несучи у серці шістдесятницький ген свободи й незламності, хто на межі сил працює на спільну нашу перемогу – кожен на своєму фронті.

З особливою вдячністю посилаємо найтепліші наші привітання тим, хто зі зброєю в руках невтомно захищає нашу землю, наші цінності, наших дітей та онуків.

Принагідно сердечно вітаємо нашого колегу Олеся Федорука з високими бойовими відзнаками: ми Вами пишаємось!

Повертайтеся, хлопці, живими – роботи у нас непочатий край.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Державний вищий навчальний заклад

«Ужгородський національний університет»

Філологічний факультет

Кафедра української літератури

Кафедра української мови та культури

Ніредьгазького університету (Ніредьгаза, Угорщина)

Шановні колеги!

Запрошуємо до участі в Міжнародній науковій конференції «Українська література як відсвіт доби й творча індивідуальність Дмитра Кременя» (до 70-річчя від дня народження митця, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка), яка відбудеться28-29 вересня 2023 року на базі кафедри української літератури філологічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет».

Напрямки роботи конференції:

-         Національне письменство ХХ–ХХІ століть у культурному просторі.

-         Постать Дмитра Кременя в координатах української та європейської культури.

-         Своєрідність поетичного світу Дмитра Кременя.

-         Творчість Дмитра Кременя й художній переклад.

-         Вивчення творчості Дмитра Кременя в навчальних закладах.

-         Мова художнього твору.

-         Дмитро Кремінь у спогадах сучасників.

Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою

Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Науковий Центр дослідження проблематики українського шістдесятництва

Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України

Шановні колеги!

Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, науковий Центр дослідження проблематики українського шістдесятництва Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України запрошують Вас до участі в ІІІ Кошелівецьких читаннях «Постать Івана Кошелівця в контексті ХХ–ХХІ століть», що відбудуться в Ніжині 4 жовтня 2023 року.

Форми участі в конференції: очна, віддалена (у режимі онлайн).

Наукова проблематика конференції:

• Іван Кошелівець на еміграції та поза еміграцією: напрямки діяльності в європейському контексті.

• Іван Кошелівець і його оточення: колеги/однодумці/друзі/опоненти: літературознавчий вектор.

• Іван Кошелівець і українське шістдесятництво: антитоталітарний вимір.

Участь у конференції безкоштовна.

Для участі в конференції необхідно подати заявку до 15 вересня 2023 р. на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  

ЗАЯВКА ДЛЯ УЧАСТІ В КОНФЕРЕНЦІЇ

6 липня, у Національному музеї літератури України відбулася презентація українсько-грузинської збірки поезій “Виявляється, ти був у підвалі Маріупольського театру, Боже!”, над підготовкою якої з великою любов’ю та наполегливістю, у складних умовах працювали українські та грузинські поети, перекладачі, науковці, а також відома харківська художниця Дар’я Хрисанфова. Грузинське видавництво Сулакаурі (директорка Тіна Мамулашвілі, редакторка Русудан Горгадзе) власним коштом надрукувало наклад збірки.

Упорядники цієї “захалявної книжечки” дуже раді, що на сьогодні  вона активно передається волонтерськими організаціями та Центром морально-психологічного забезпечення Командування Об’єднаних сил ЗСУ українським і грузинським бійцям.

 Про значення поетичного слова як потужного чинника, що підтримує бойовий дух наших військових і засвідчує продуктивність культурних стосунків між нашими народами, йшлося у виступах і грузинських, і українських учасників проєкту. Презентація, до якої долучилося майже сто учасників, відбувалася у змішаному форматі: хтось із гостей приєднався онлайн, хтось завітав до затишної бібліотеки Національного музею літератури України. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України висловлює подяку директорці музею, заслуженому працівнику культури - Галині Олексіївні Сороці за те, що разом зі своїми колегами стала співорганізатором цього нашого заходу. Відкриваючи презентацію, Галина Олексіївна розповіла про те, що у стінах їхнього музею неодноразово виступав колектив Маріупольського театру, який згадується у поетичній збірці. Директор Інституту літератури, академік НАН України Микола Григорович Жулинський відзначив, що згадувана збірка має велике духовне і символічне значення. Ця книжка потрібна і тим, “хто сьогодні воює  зброєю, і хто воює словом”. Він наголосив на тому, що “серця українських і грузинських поетів б’ються в одному ритмі”. Модераторка презентації, авторка ідеї проєкту проф. Наталія Торкут навела доволі розлогий і вельми показовий перелік фактів, які засвідчують потужність взаємодопомоги українців і грузинів у їхній боротьбі зі спільним ворогом – російською федерацією, агресором, який анексує території інших держав, скидає бомби на мирні міста і веде геноцидні війни.

Виступи грузинських науковців-учасників проєкту проф.Тінатін Маргалітадзе, проф. Манани Гелашвілі, проф. Хатуни Берідзе, доктора філології Іване Мчеладзе, докторки філології Ніно Наскдашвілі, які до речі активно долучилися і до художнього перекладу, а також просякнуті щирим вболіванням за перемогу України у цій війні промови видавчині  Тіни Мамулашвілі, проректорки Батумського державного університету імені  Шота Руставелі професорки Марина Гіоргадзе, поета і релігфєзнавця проф. Гіоргі Лобжанідзе продемонстрували те, наскільки міцний духовний зв’язок між нашими націями і якою  потужною силою може бути народна дипломатія!  Хочу зауважити, що у роботі над поетичною збіркою узяли участь такі грузинські освітні установи, як Центр Українських студій Тбіліськогодержавного університету імені Іване Джавахішвілі, Державний  університет Іллі, Батумський державний університет імені Шоти Руставелі. Український склад проєктної групи представлений відділом зарубіжної україністики Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України ( д.філол. н., завідувачка відділу Світлана Лущій, к.філол.н., науковий співробітник Юрій Черняк), а також науковцями Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара ( к.філол.н., доцентка Ірина Безродних), Київського педагогічного університету імені Бориса Грінченка (д.філол.н., доцентка Юлія Вишницька), Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (д.філол.н., професорка Лада Коломієць). Активну роль у підготовці збірки брала к. філол. н., вчений секретар Інституту Олена Поліщук, завдяки якій проєкт органічно вписався у наукову тему Інституту літератури “Українське суспільство в умовах війни, повоєнної трансформації та європейської інтеграції”.

Наукові керівники проєкту - д. філол. н., професорка, директорка Центру лексикографії та мовних технологій (Державний університет Іліа, Тбілісі, Грузія) та д. філол. н., професорка, провідний науковий співробітник відділу зарубіжних і слов’янських літератур Наталія Торкут (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України).

У підготовці збірки поезій «Виявляється, ти був у підвалі Маріупольського театру, Боже!» також брали активну участь співробітники Інституту літератури: к. філол. н., вчений секретар Інституту Олена Поліщук, к. філол. н., доц., науковий співробітник відділу зарубіжної україністики Юрій Черняк та ін. Окрему подяку за упорядкування збірки, велику перекладацьку та організаційну роботу хочеться висловити Ірині Безродних -  к. філол. н., доцентці кафедри англійської філології Дніпровського університету імені Олеся Гончара.

До перекладу поетичних творів долучилися такі відомі перекладачі, як Рауль Чілачава, Ніно Наскідашвілі, Манана Гелашвілі, Хатуна Берідзе, Іване Мчеладзе, Лада Коломієць, Сергій Лазо та ін.

         Своїми враженнями про збірку поділилася д. філол. н, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка – Людмила Василівна Грицик, яка на сьогодні є одним із провідних дослідників грузинської літератури, авторка багатьох українсько-грузинських перекладів.  Юрій Іванович  Ковалів - д. філол. н, проф. Київського національного університету імені Тараса Шевченка, поет, чиїм життєствердним віршем завершується збірка “Виявляється, ти був у підвалі Маріупольського театру, Боже!”, згадав про свого поетичного побратима і воїна-захисника Бориса Гуменюка, зачитавши його вірш “Заповіт”.

Юлії Василівна Вишницька - д. філол. н., доцентка кафедри світової літератури факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка, авторка передмови, розповіла про те, як волонтерські організації розповсюджують книжку серед бійців на фронтах і в госпіталях.

Загалом  відгуки в пресі, розміщені на сайті Інституту, дадуть різнобічну інформацію про цей науково-мистецький захід.

Поетична збірка “Виявляється, ти був у підвалі Маріупольського театру, Боже!” стала органічним продовженням потужної традиції українсько-грузинського культурного співробітництва, до якого в різні роки долучалися та/чи продовжують долучатися такі непересічні вчені, як академік  Отар Баканідзе, проф. Олександр Мушкудіані, проф. Рауль Чілачава,  проф. Людмила Грицик,  проф. Людмила Тарнашинська, проф. Нана Гапріндашвілі, проф. АнатолійТкаченко та ін.

Українсько-грузинська збірка стане справжнім літописом однієї з найстрашніших воєн ХХI ст. Літописом, який зафіксував трагічні сторінки української історії. Це книга пам’яті про полеглих та травмованих українців.

                                                                  Світлана Лущій, Юрій Черняк