15.jpg)
Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний педагогічний університет
імені В. Г. Короленка
Кафедра української літератури
Полтавська академія неперервної освіти імені М. В. Остроградського
Державний літературно-меморіальний музей-садиба Олеся Гончара
(с. Сухе, Кобеляцький район, Полтавська обл.)
Шановні колеги!
Запрошуємо Вас узяти участь у роботі V Всеукраїнської науково-практичної конференції «Олесь Гончар у духовно-культурному часі та просторі», присвяченої 105-ій річниці від дня народження письменника, яка відбудеться 5 квітня 2023 року за адресою: м. Полтава, вул. Остроградського, 2.
Напрями роботи конференції:
¨ Довкола Олеся Гончара: комунікативний дискурс
¨ Творчість Олеся Гончара: літературознавчий вимір
¨ Олесь Гончар у контексті сучасних лінгвістичних проблем
¨ Публіцистика: крізь призму часу й Олеся Гончара
¨ Літературна спадщина Олеся Гончара: методичний аспект
Робочі мови конференції – українська, англійська.
Під час роботи конференції передбачається пленарне засідання та робота секцій.
Колектив Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка з глибоким сумом повідомляє, що відійшов у вічність доктор філологічних наук, академік Національної академії наук України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, головний науковий співробітник відділу компаративістики Інституту літератури Дмитро Сергійович Наливайко. Знавець іноземних мов із широкою науковою ерудицією, ґрунтовний дослідник зарубіжної й української літератур, фахівець із теорії літератури й компаративістики, непоказний, але відданий Батьківщині патріот і вчений із високими етичними принципами, він вписав чимало яскравих сторінок в історію вітчизняної гуманітаристики.
Вічна пам’ять лицареві науки й мудрому вихователеві молодших поколінь учених філологів і поціновувачів красного слова. Щирі співчуття рідним та близьким нашого дорогого Дмитра Сергійовича.
Пам’ятаймо. Вивчаймо. Цінуймо.
Колектив Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України глибоко опечалений звісткою про відхід із земного життя Дмитра Павличка. Внесок його в українську культуру важко переоцінити. Про поетичну майстерність найкраще свідчать вимогливі сонети («Сонети подільської осені» 1973, «Сонети» 1978), а про впливовість – те, що поезія «Два кольори» вже понад півстоліття є символічним кодом нації.
Як перекладач, Дмитро Павличко відкрив українському читачеві поезію англійських, іспанських, італійських, португальських та інших авторів. Його зусиллями вийшли антологія світового сонету та повне зібрання творів Шекспіра в 6 томах (1986). Він наполегливо знайомив українців з літературою західних слов’ян: «Антологія словацької поезії ХХ століття» (1997), «50 польських поетів» (2000), «Мала антологія хорватської поезії» (2008). Як багаторічний редактор журналу «Всесвіт», Дмитро Павличко зробив неоціненний внесок у розвиток міжкультурної взаємодії та розширення читацьких горизонтів.
Дмитро Павличко був співавтором Декларації про державний суверенітет України, одним з організаторів Народного руху України, Демократичної партії України, першим головою Товариства української мови імені Т.Г.Шевченка, народним депутатом трьох скликань. Його виступи на Майдані під час Помаранчевої революції та Революції Гідності надихали і заряджали на боротьбу.
Дієвий, яскраво енергійний, сповнений іскристої життєвої сили Дмитро Павличко завжди багато і творчо співпрацював з нашим Інститутом.
Останнім же часом особисто привіз і передав до відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України частину свого письменницького архіву. Висловлював намір усі рукописи, листи, фотографії та інші матеріали передати на державне зберігання до Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
A miracle is nothing if not improbable (H. G. Wells)
Якщо б минулого року хтось сказав мені, що ЦДЛФ зробить повномасштабну наукову конференцію під час війни, я б не повірила. Але ми це зробили. Отже, офіційно…
19-20 січня 2023 відбулася міжнародна наукова онлайн-конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі: Репрезентації магії у спектрі медіа». Захід був організований спільними зусиллями ЦДЛФ при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Державного університету «Житомирська політехніка» й Університету ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина. Для ЦДЛФ це вже дванадцята з організованих ним наукових зустрічей, і друга — за участі іноземних дослідників.
За вісім років свого існування Центр істотно розширив обрії своїх наукових заходів. Профільні семінари трансформувалися у монотематичну конференцію, присвячену цьогоріч інтермедіальному аналізу концепту магії, центрального поняття літератури фентезі . Зустріч у віртуальному просторі об’єднала літературознавців з усієї України та восьми країн Європи й Америки. До вітчизняних фахівців долучилися колеги з США, Великої Британії, Ірландії, Італії, Польщі, Румунії, Угорщини, Туреччини та близько п’яти десятків українських і зарубіжних слухачів.
Учасників і гостей конференції привітав директор Інституту літератури, академік НАН України М. Г. Жулинський. Вступне слово виголосила керівниця ЦДЛФ, д. ф. н. Т. М. Рязанцева. Конференція проходила у традиційному для ЦДЛФ форматі «всі слухають усіх», тому двадцять сім доповідей були розподілені на два дні роботи, англомовний й україномовний. Доповіді науковців, які не змогли бути присутніми навіть віртуально (перебувають у лавах наших захисників або на тимчасово окупованих територіях) виголосили колеги.
У своїх виступах доповідачі розглядали репрезентації і трансформації концепту магії в літературі, малярстві, фотографії, театрі, кіно й на ТБ, у музиці й комп’ютерних іграх. Програму було організовано таким чином, аби поступово просуватися від простих питань на кшталт форм візуалізації магії у художніх творах, до складніших (магія у її стосунках із сакральним і профанним). Хронологія аналізованих творів і культурних явищ, як завжди, була дуже широкою: від фольклору і середньовічної літератури до сучасних бестселерів і популярних телешоу. Кожна секція завершувалась активним науковим діалогом.
Матеріали конференції планується опублікувати окремим виданням.
Доступ до перегляду відеозапису конференції надається ЦДЛФ за запитом.
ЦДЛФ висловлює щиру вдячність учасникам заходу, усім колегам, які, не шкодуючи часу й зусиль, долучилися до її організації і проведення. Спеціальна подяка — невтомним модераторам Євгенії Канчурі (співголова ЦДЛФ, Державний університет «Житомирська політехніка»), Вероніці Ляшкевич (Університет м. Бялосток, Польща), Олександрі Філоненко (Чорноморський університет ім. Петра Могили. М. Миколаїв) та Ользі Бойко (Університет ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина), які зробили нашу наукову зустріч технічно можливою.
І, насамкінець, ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ЗСУ! Завдяки їх мужності і стійкості ми мали можливість обговорювати літературу фентезі у Києві в цей час.
Тетяна Рязанцева
A miracle is nothing if not improbable (H. G. Wells)
Якщо б минулого року хтось сказав мені, що ЦДЛФ зробить повномасштабну наукову конференцію під час війни, я б не повірила. Але ми це зробили. Отже, офіційно…
19-20 січня 2023 відбулася міжнародна наукова онлайн-конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі: Репрезентації магії у спектрі медіа». Захід був організований спільними зусиллями ЦДЛФ при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Державного університету «Житомирська політехніка» й Університету ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина. Для ЦДЛФ це вже дванадцята з організованих ним наукових зустрічей, і друга — за участі іноземних дослідників.
За вісім років свого існування Центр істотно розширив обрії своїх наукових заходів. Профільні семінари трансформувалися у монотематичну конференцію, присвячену цьогоріч інтермедіальному аналізу концепту магії, центрального поняття літератури фентезі . Зустріч у віртуальному просторі об’єднала літературознавців з усієї України та восьми країн Європи й Америки. До вітчизняних фахівців долучилися колеги з США, Великої Британії, Ірландії, Італії, Польщі, Румунії, Угорщини, Туреччини та близько п’яти десятків українських і зарубіжних слухачів.
Учасників і гостей конференції привітав директор Інституту літератури, академік НАН України М. Г. Жулинський. Вступне слово виголосила керівниця ЦДЛФ, д. ф. н. Т. М. Рязанцева. Конференція проходила у традиційному для ЦДЛФ форматі «всі слухають усіх», тому двадцять сім доповідей були розподілені на два дні роботи, англомовний й україномовний. Доповіді науковців, які не змогли бути присутніми навіть віртуально (перебувають у лавах наших захисників або на тимчасово окупованих територіях) виголосили колеги.
У своїх виступах доповідачі розглядали репрезентації і трансформації концепту магії в літературі, малярстві, фотографії, театрі, кіно й на ТБ, у музиці й комп’ютерних іграх. Програму було організовано таким чином, аби поступово просуватися від простих питань на кшталт форм візуалізації магії у художніх творах, до складніших (магія у її стосунках із сакральним і профанним). Хронологія аналізованих творів і культурних явищ, як завжди, була дуже широкою: від фольклору і середньовічної літератури до сучасних бестселерів і популярних телешоу. Кожна секція завершувалась активним науковим діалогом.
Матеріали конференції планується опублікувати окремим виданням.
Доступ до перегляду відеозапису конференції надається ЦДЛФ за запитом.
ЦДЛФ висловлює щиру вдячність учасникам заходу, усім колегам, які, не шкодуючи часу й зусиль, долучилися до її організації і проведення. Спеціальна подяка — невтомним модераторам Євгенії Канчурі (співголова ЦДЛФ, Державний університет «Житомирська політехніка»), Вероніці Ляшкевич (Університет м. Бялосток, Польща), Олександрі Філоненко (Чорноморський університет ім. Петра Могили. М. Миколаїв) та Ользі Бойко (Університет ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина), які зробили нашу наукову зустріч технічно можливою.
І, насамкінець, ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ЗСУ! Завдяки їх мужності і стійкості ми мали можливість обговорювати літературу фентезі у Києві в цей час.
Тетяна Рязанцева
Міністерство освіти і науки України
Черкаська обласна державна адміністрація
Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут словацької літератури Словацької академії наук
Кафедра української мови і літератури Загребського університету (Хорватія)
Кафедра україністики Інституту східнослов’янських філологій Університету ім. Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща)
Осередок Наукового товариства Шевченка в Черкасах
Кафедра української літератури і компаративістики Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького 27-28 квітня 2023 року проводить Міжнародну наукову конференцію у форматі офлайн/онлайн «», з найширшим спектром досліджуваних проблем, зокрема:
Організаційний внесок – 150 грн.
Планується видрук збірника праць конференції. Ціна однієї сторінки ― 30 грн. Статті докторів наук друкуються безплатно.
Заявки на участь у конференції подавати до 1 квітня 2023 року за адресою: 18031, м. Черкаси-31, бульвар Т. Шевченка, 81, Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького, кафедра української літератури і компаративістики. Контактний телефон – 0975507707, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ
ДНІПРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
Шановні колеги!
Запрошуємо Вас узяти участь у роботі
VІІІ Всеукраїнської наукової конференції
«Література, опалена війною: (кон)тексти, їхня рецепція та інтерпретація (до 105 річниці від дня народження Олеся Гончара)»,
проведення якої планується 12 квітня 2023 р.
у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара
Основна проблематика конференції
2. Перша й друга світові війни: сюжети, мотиви, образи, паралелі в українській і зарубіжній літературі.
3. Майданна література в Україні. Протистояння 2014-2021 років у вимірі (нон)фікшн.
4. Українська література в боротьбі з російською імперією (російськими імперіями): анти-, пост-, неоколоніальні смисли.
5.Художня інтерпретація реалій (не)гібридної війни росії проти України.
6. Поетика в стилі military: параметри письма, (де)конструювання смислів і їхня рецепція.
Робочі мови конференції – українська, англійська.
20 грудня 2022 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася незабутня творча зустріч із Миколою Григоровичем Жулинським, академіком НАН України, директором Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, відомим літературознавцем і письменником. Тема розмови: обговорення роману М. Жулинського «Акордеон» (Київ : Вид-во “Укр. пріоритет”, 2018 і Львів : ЛА “Піраміда”, 2019)
Захід проведено у тісній співпраці співорганізаторів події: Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту Івана Франка НАН України та Платформи інтермедіальних досліджень.
Зустріч відбувалася у змішаному форматі. Наживо модерували розмову докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України Алла ШВЕЦЬ та декан філологічного факультету Львівського національного університету імені Іван Франка Роман КРОХМАЛЬНИЙ, який на початку зустрічі виголосив привітальне слово і представив почесного гостя.
В онлайн-просторі розмову координувала докторка філологічних наук, професорка кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка, голова Платформи інтермедіальних досліджень Світлана МАЦЕНКА, яка в концептуальному виступі-презентації також зосередилась на детальному огляді роману, наголосивши на його музичній складовій в інтермедіальному контексті.
Із вітальним словом до М. ЖУЛИНСЬКОГО і до учасників події звернувся проректор із науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку ЛНУ ім. Івана Франка, доктор історичних наук Володимир КАЧМАР.
Під час цієї динамічної зустрічі М. ЖУЛИНСЬКИЙ розповів про внутрішні порухи до написання твору, зупинився на його автобіографічній основі, зачитав уривки роману і відповів на запитання слухачів.
В обговоренні роману взяли участь
Євген НАХЛІК (директор Інституту Івана Франка НАН України, доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України),
Святослав ПИЛИПЧУК (доктор філологічних наук, професор кафедри української фольклористики імені Філарета Колесси Львівського національного університету ім. Івана Франка, директор Інституту франкознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка), Михайло ГНАТЮК (доктор філологічних наук, професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ ім. Івана Франка), Володимир ПРАЦЬОВИТИЙ (доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка), Василь ІВАШКІВ (доктор філологічних наук, завідувач кафедри української фольклористики імені Філарета Колесси Львівського національного університету ім. Івана Франка), Алла ШВЕЦЬ, Ірина РОЗДОЛЬСЬКА (докторка філологічних наук, професор кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка), Наталія ТОРКУТ (докторка філологічних наук, професор Запорізького національного університету, директорка Українського шекспірівського центру, академік АН ВШ України).Науковці поділилися з автором своїми враженнями й роздумами про твір, не оминули увагою і головний символ цього наукового дискурсу – акордеон, наскрізний сугестивний образ твору, що уособлює вітальність, життєві і мистецькі сили.
Особливу атмосферу науково-творчого спілкування створив талановитий магістрант Факультету культури і мистецтв ЛНУ імені Івана Франка, віртуоз-акордеоніст Мар’ян ЛЕСЮК, захопивши своїм виконанням класичних етюдів, стрілецьких пісень та колядок.
Дякуємо всім присутнім та співорганізаторам за це чудове свято Слова і Музики!
Фото: Катерина ШМЕГА, Олег ВІВЧАРИК (пресцентр ЛНУ ім. Івана Франка). Більше фото тут.
Текст повідомлення зі сторінки Інституту Івана Франка НАНУ.
Докладніше – на офіційній сторінці пресцентру ЛНУ ім. Івана Франка.
Тамара Гундорова виступила співорганізаторкою (разом з Проф. Дірком Уффельманном) міжнародної конференції "Provincializing Russian", яка відбудеться в Гіссенському університеті Юстуса Лібіга (Німеччина) 20-21 січня 2022 року.
Інформація і програма нижче.
We are pleased to announce the international conference "Provincializing Russian" that will be held at Justus Liebig University Giessen (Germany) on January 20-21, 2023.
Organizers: Tamara Hundorova (Kyiv/Giessen), Dirk Uffelmann (Giessen)
In his seminal monograph "Provincializing Europe: Postcolonial Thought and Historical Difference" (2000), Dipesh Chakrabarty invited to decolonize the historical narrative produced by the West because, as he stated, all national histories were traditionally considered variations of the main narrative of the history of Europe.
The Kenyan scholar Simon Gikandi reformulated Chakrabarty's decolonial thesis of the provincialization of Europe, bringing up the task of "provincializing English" (2014). He questions his belonging to such a postcolonial intellectual community, calls himself a "child of empire," and speaks of the necessity of "constantly rethink[ing]" his ambivalent relation with the English language, "a language that is both mine and someone else's, one that I am simultaneously inside and outside." Is "creative writing, seen as the most immediate form of self-assertion, possible in the language of the colonizers?"--he asks.
Envisaging the ardent intellectual project of "provincializing Russian," we would like to raise the question as to how cultural and linguistic decolonization can be applied to contemporary Ukraine: how is it possible to express anticolonial thoughts in Russian, the language of a colonizer and the aggressor? What can "canceling Russian" actually mean in the time of Russo-Ukrainian war? Can an occasional or a total language shift from Russian to Ukrainian constitute a solution to the former Ukrainian-Russian bilingualism? Must mixed varieties such as Surzhyk be viewed as detrimental infection, or can they rather serve as a means of "provincializing Russian"? Which could be the linguistic and literary strategies of a decolonization of Russophonia--the hybridization, creolization or minorization of a no-longer Russia-centered Russian language? These and other aspects of postcolonial interpretations of present-day Ukrainian literature and culture are the topics we would like to discuss at the conference.
The conference features paper presentations by Vitaly Chernetsky, Oleksandr Chertenko, Miriam Finkelstein, Tamara Hundorova, Yulia Ilchuk, Mykhailo Nazarenko, Liudmyla Pidkuimukha, Marco Puleri, Ulrich Schmid, Maria Shvedova, Iryna Tarku, Dirk Uffelmann, and poetry readings by Iia Kiva, Liudmila Khersonskaia, and Boris Khersonskii.
Conference program: https://www.uni-giessen.de/en/faculties/f05/slavistics/department/professors/slavic-literature/prof-dr-dirk-uffelmann/pr-program.pdf
NEWSKIT_липня
12
6 липня, у Національному музеї...
NEWSKIT_липня
11
У Національному музеї літератури України...
