Українська
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за
Дорогі друзі! Вітаємо Вас із Різдвом Христовим і зичимо
Україна відзначила День Гідності та Свободи, на жаль, в
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
  • Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії
    Наші
    Колектив Інституту
  • Стаття Миколи Сулими
    Стаття Миколи
    Вийшла друком
  • Щасливого Різдва
    Щасливого
    Дорогі друзі!
  • Міжнародний науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії»
    Міжнародний
    Україна відзначила
 

Наші видання

post.jpg
kengurjan

kengurjan

Яцюк Володимир. Тарас Шевченко і світ фотографії. Альбом-монографія / наук. ред. Олесь Федорук. — Київ: Критика, 2019. — 232 с., 235 + 1 іл., покажчик.

Вишня Остап. Театр — це велике знаряддя / упоряд. С. Гальченко. — Київ: Самміт-книга, 2020. — 448 с.

Винниченко В. К. Щось більше за нас: Мала проза. 1909–1929 / упоряд., передм. і прим. С. А. Гальченка. — Харків: Фоліо, 2020. — 635 с. — (Б-ка укр. літ.).

Кримський А. Ю. Андрій Лаговський / вступ. сл. О. В. Ткаченка; передм. Т. І. Гундорової; упоряд., післяслово, примітки та коментарі С. А. Гальченка. — Харків: Фоліо, 2021. — 508 с.

Суспільний ідеал як культурний та інтелектуальний чинник формування української політичної нації / Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України. – Тернопіль : Джура, 2020. – 274 с.
Ця колективна монографія є черговою працею у ряді досліджень Інституту літератури, які прояснюють роль інтелектуальної думки України (від найдавніших часів до наших днів) у становленні національної ідентичності, соборності українства. Здійснено спробу окреслити концепт «суспільного ідеалу», його відображення передусім у літературно-художніх, а також наукових, політичних текстах знакових постатей української культури від ХVІІІ століття й донині. Зясовано суть національно центрованого «суспільного ідеалу» як потужного культурного та інтелектуального складника у формуванні української політичної, свідомої спільноти.
Зміст: Вступ; Рецепція суспільного ідеалу в давньоукраїнській літературі від Іларіона Київського до «Історії русів» (ХІ–ХVІІІ ст.) / Ярослав Мишанич; Концепція пасіонарної еліти у структурі націогенезу Тараса Шевченка: аспект «людина і влада» / Євгенія Лебідь-Гребенюк; «Вірю я в правду свого ідеалу...»: до проблеми формування національної злагоди і духовної єдності / Микола Жулинський; «Велика література» як ідеологічна концепція і (гео)політичний проєкт: літературно-критичний досвід МУРу / Вадим Василенко; Ідеал державника крізь призму літератури й ідеології: еволюція персонального міфу Михайла Грушевського / Олена Ставнича; Суспільний ідеал і новий герой в літературі Національної Гідності / Ніна Герасименко.

Національна ідентичність як важливий чинник формування громадянського суспільства / Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України. – Тернопіль : Джура, 2019. – 238 с.

У монографії висвітлено роль національної ідентичності у формуванні громадянського суспільства, здатного підпорядковувати суспільні інтереси й потреби запитам держави в умовах зовнішньої агресії. Увагу передусім приділено процесам зміцнення громадянського аспекту української національної ідентичності внаслідок окремих культурно-історичних явищ, осмислення яких присутнє в інтелектуальній думці України (у наукових, літературно-художніх текстах), починаючи від ХІХ століття й до сьогодні.
Зміст: Вступ; Роль історичної пам’яті, науки та літератури у формуванні парадигми національної ідентичності в українському середовищі ХІХ ст. / Людмила Іванова; Творення соборної державності в добу Української революції 1917–1921 рр. на тлі формування національної самосвідомості українства / Олена Ставнича; Національна ідентичність «Майдану» і Революції гідності як соціокультурний та світоглядний конструкт / Леся Демська-Будзуляк; Формування національної ідентичності в умовах окупаційно-гібридної війни Росії проти України / Ніна Герасименко; Інформація про авторів.

 

Мова як інструмент маніпуляцій в умовах гібридної війни / Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України. – Тернопіль : Джура, 2018. – 230 с.
У монографії проаналізовано різноманітні способи фальшування дійсності засобами мови: розглянуто ті механізми спотворення смислів, творення напівправди і поширення брехні, що їх у різні періоди історії задіювала Росія проти України. Стратегії маніпулювання питанням мови наші східні сусіди продовжують успішно втілювати й сьогодні. Праця висвітлює проблему на знакових часових відтинках і з різних аркурсів: від постання ідеї мовної «слов’янської єдності» – одного з найпотужніших складників імперської міфології – через агресивне впровадження політики русифікації на законодавчому рівні до смислових маніпуляцій радянської пропаганди. Прояснено роль «радянської російської» в новітній окупаційній політиці РФ, випрозорено різні способи конструювання дійсності в нинішній Україні, зокрема шляхом творення деформованої картини світу засобами мови в інтернет-просторі та інших медіа.
Зміст: Російська мова як інструмент мовно-культурної та політичної експансії / Микола Жулинський; Україномовні видання ХІХ ст. і пошук адекватних українській мові абеткових принципів / Микола Бондар; Імперські міфи і фальшиві номінації як інформаційна зброя у війні Росії з Україною / Лариса Масенко; Радянська російська як ритуал і як мова війни РФ проти України / Олена Стяжкіна; Навколомовні дискусії в українському сегменті Інтернету в умовах гібридної війни / Олена Руда; Мовна політика українських медіа як фактор державної (не-безпеки / Ніна Герасименко.

Герасименко Н. Словами очевидців: література від Євромайдану до війни. Тернопіль, Джура: 2019, 128 с.

У монографії "Словами очевидців: література від Євромайдану до війни" Ніна Герасименко дослідила поезію і прозу Євромайдану та війни на сході України. Найбільшу увагу звернула на романи сучасних українських письменників та учасників буремних подій, які зобразили побачене і пережите на папері.Про стан сучасної воєнної літератури авторка зазначила: "Трагічні часи народжують не лише нових Героїв, а й дають поштовх до створення низки шедеврів: книг, фільмів, картин. За перо беруться люди, які б у звичайних обставинах цього не зробили. Пишуть солдати, офіцери, волонтери, свідки подій, молоді і досвідчені літератори. Автори намагаються бути чесними і без фальші писати про те, що відбувається з українцями, які перебувають у зоні бойових дій. Друком виходять поетичні збірки, художні повісті і романи, присвячені війні та людині на війні. Кількість виданих книжок про російську агресію на Донбасі годі полічити. Можемо цілком відповідально стверджувати: протягом 2014-19 рр. в українській сучасній літературі з'явився цілий новий напрямок – література про АТО та ООС, або ж просто сучасна воєнна література". Дослідниця вважає, що "нині в Україні триває перший етап збройного протистояння, а стан війни не налаштовує на розлогий формат – немає часу на осмислення й переосмислення, бо треба встигнути розпочати і завершити текст, доки не впіймав кулю".

Видання "Словами очевидців…" містить огляд книг про Революцію Гідності та війну на сході та їх літературний аналіз, тому становитиме інтерес насамперед для науковців, студентів, учителів-словесників.

Книги про Революцію Гідності та війну на сході – "безцінний скарб" для патріотичного виховання молоді – і у школі, і у виші. Це "жива історія" для майбутніх поколінь, тому матеріали дослідження можуть бути використані під час проведення національно-патріотичної та виховної роботи.

Аністратенко Антоніна Віталіївна. Альтернативна історія як метажанр української і зарубіжної прози: компаративна генологія і поетика. Монографія. Чернівці: БДМУ, 2020. 548 с.

У монографії здійснено зіставне та функціональне дослідження українського сучасного роману в жанрі альтернативної історії з англомовними (США та британськими), німецькими, польськими, чеськими, російськими творами художньої альтернативної історії. Студії сучасної української та зарубіжної прози розкривають генологічну своєрідність і поетику, художню перспективу літературної альтернативістики як метажанру. В монографії викладено теоретичну основу, основні положення та висновки дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук. Пропонована монографія розрахована на літературознавців, філологів, культурологів, викладачів предметів гуманітарного циклу, аспірантів, студентів та широке коло читачів, які цікавляться літературою, історією та культурним дискурсом, зокрема альтернативноісторичною прозою.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ