Українська
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за
Дорогі друзі! Вітаємо Вас із Різдвом Христовим і зичимо
Україна відзначила День Гідності та Свободи, на жаль, в
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
  • Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії
    Наші
    Колектив Інституту
  • Стаття Миколи Сулими
    Стаття Миколи
    Вийшла друком
  • Щасливого Різдва
    Щасливого
    Дорогі друзі!
  • Міжнародний науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії»
    Міжнародний
    Україна відзначила
 

Наші видання

post.jpg
kengurjan

kengurjan

Денисова Т. Н. Історія американської літератури / Тамара Денисова; НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2012. — 487с.; іл.

Пропонована книжка — друге, розширене і доповнене видання першої написаної в Україні систематизованої історії літератури Сполучених Штатів Америки, в якій докладно й виважено представлені основні течії, напрями, феномени, постаті, твори, найяскравіші й найвпливовіші в художньому доробку країни, вагомі для світового літературного розвитку. Авторка, яка майже півстоліття присвятила вивченню предмета, вільно оперує величезним обсягом художніх творів різних жанрів, спирається на новітні теорії й методики дослідження, вироблені сучасною, зокрема американською і вітчизняною, літературною наукою. Науково вивірена і сучасна, написана популярною мовою книжка адресована викладачам, дослідникам, студентам і всім, хто намагається зрозуміти особливості естетичного розвитку і суспільної свідомості США, а також має живий інтерес до культури і хоче зрозуміти її плин у ХХ сторіччі.

Гундорова Т. Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми: статті та есеї / Тамара Гундорова. – К.: Грані-Т, 2013. – 548 с.

Сучасна література, Чорнобиль, меланхолія, популярна культура і кіч — такі теми нової книжки одного з найавторитетніших українських літературознавців, доктора філологічних наук, члена-кореспондента Національної Академії наук України Тамари Гундорової. Загалом книжка присвячена постколоніальним аспектам сучасної української культури, а центральним у ній є питання про «транзитну культуру».

 

У книзі аналізуються твори Оксани Забужко і Юрія Андруховича, Ліни Костенко і Євгенії Кононенко, Сергія Жадана й Сашка Ушкалова, Івана Драча та Світлани Йовенко, Ірени Карпи і Михайла Бриниха.

Гундорова Т. ПроЯвлення слова: дискурсія раннього українського модернізму / Тамара Гундорова. — Вид. друге, перероб. та доп. — К.: Критика, 2009.

Передчуття духу постмодерну в середині 1990-х дало змогу в першому варіанті монографії розглядати злами та переходи нової свідомості початку ХХ століття в українській літературі як варіант справдженого модерну. Із перспективи після-постмодерної нового змісту набувають авторчині тези про трансмодерність українського модерного проекту, про існування інших модернізмів: національних, гендерних, колоніальних, про явище модернізму як естетичного гнозису.

Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодернізм. – К.: Критика, 2013. – 344 с.

Монографія відомої дослідниці сучасної та модерної української літератури, ґендерної проблематики, культури постмодернізму професора Тамари Гундорової виходить у світ другим виданням, істотно переглянутим і збільшеним майже вдвічі порівняно з виданням 2005 року – одним із найуспішніших інтелектуальних бестселерів на вітчизняному книжковому ринку. У дослідженні, жанр якого сама авторка визначає як розвідку з коментарем із «кінця постмодерну», осмислюється література українського постмодернізму як простір мовних, тілесних, психологічних і геокультурних трансформацій, здійснюваних в ігровий спосіб. Метафорою  українського постмодернізму служить «післячорнобильська бібліотека» -  як набір текстів, топосів, топограм, цитат, дискурсів, баїв, сюжетів, імен, канонів, розгорнених на переломі ХХІ століття. Післячорнобильський текст українського постмодернізму витлумачується при цьому як карнавалізований і пост-апокаліптичний текст. «Чорнобиль» виступає при цьому словом-символом, що позначає ситуацію присутності після травми. Оригінальна концепція  постмодернізму у монографії вибудується  на основі методології нуклеарної критики, оскільки для відомих філософів постмодернізму – від Дериди до Бодріяра – постмодерн недвозначно асоціюється з ядерною епохою. Зрештою, для авторки оптикою служить ситуація «кінця постмодерну», що дозволяє Т.Гундоровій розгорнути, а в деяких випадках і скорегувати своє бачення постмодернізму в українській літературі.

Гундорова Т. Кітч і література. Травестії. — К.: Факт, 2008. — 284 с. — (Сер. „Висока полиця”).

Монографія Тамари Гундорової — оригінальна версія взаємин літератури і кітчу впродовж двох століть — від класицизму до постмодернізму, від Енея-парубка до Вєрки Сердючки, від колоніального кітчу „котляревщини” до ідеологічного кітчу соцреалізму. Персонажами книжки стали також кітч жіночої белетристики, сецесійний кітч, героїчний кітч, карнавальний кітч доби постмодернізму, а також естетика і філософія кітчу.

Герасименко Н. Популярна література кінця ХХ – початку ХХІ ст. / Ніна Герасименко ; Ін-т л-ри ім. Т.Г. Шевченка НАН України. – Тернопіль : Джура, 2010. – 264 с.

Українська белетристика, масова чи популярна проза – явище багато в чому нове, неоднозначне й суперечливе. У монографії оглянуто низку авторитетних зарубіжних концепцій масового мистецтва, простежено історію наукового вивчення проблеми, проведено аналіз явища від його теоретичних обрисів до художніх особливостей української популярної прози 1990–2000-х років. У дослідженні запропонована авторська версія жанрової класифікації української белетристики, спеціальну увагу приділено типології персонажів, сюжетів та деяких специфічних художніх прийомів, характерних для популярної прози.

Генералюк Л. Універсалізм Шевченка: взаємодія літератури і мистецтва. — К.: Наукова думка, 2008. — 544 с.: іл.

Авторка показує Шевченка-поета й Шевченка-художника в єдності його творчої природи. В роботі вперше досліджено міжвидову взаємодію мистецтв у доробку Шевченка, здійснено апробацію термінології на позначення причин і явищ літературно-мистецького інтеракціонізму (синестезія, екфразис, гіпотипозис), проведено зіставлення творчих досягнень Шевченка з творчістю західноєвропейських та російських митців.
Зі змісту монографії: науково-прикладні зацікавлення поета-художника: археологія, історія; археографічна комісія; скульптура, гравірування; особливості Шевченкової індивідуальної картини світу; взаємодія мистецтв у творчості Шевченка (музика і література; візуалізація і слово; „кінематографізм”); ілюстрації до літературних творів; проблема автоілюстрацій; система шевченківських образів-концептів та їх специфіка; образ-концепт дерева тощо.

Гальченко С.  Історія тексту : джерелознавчі і текстологічні аспекти творчості П.Г. Тичини, В.М. Сосюри та Остапа Вишні / Сергій Гальченко ; Нац. акад. наук україни, Ін-т л-ри ім. Т.Г. Шевченка. – Київ : Наукова думка, 2014. – 688 с. – (Проект «Науко

У книжці подаються дослідження переважно рукописної спадщини трьох видатних українських письменників ХХ ст. – П.Г. Тичини, В.М. Сосюри і Остапа Вишні. Автор досліджень та перших публікацій численних творів названих письменників упродовж багатьох років проводив пошукову роботу по збиранню насамперед архівних першоджерел, здійснював формування особових фондів та укладав наукові описи рукописної спадщини, готував до друку перші публікації та науково-критичні видання їхніх творів. 


Крім текстологічних та джерелознавчих досліджень, у книзі в розділах «Додатки» друкуються тексти поетичних збірок і окремих творів П.Г. Тичини і В.М. Сосюри, більшість яких перебувала під забороною і була вилучена з літературного процесу, а також листи і щоденники Остапа Вишні, які розшукав і вперше опублікував із науковими коментарями автор цієї книжки.

Літературознавчі обрії. Праці молодих учених” — це збірник праць молодих літературознавців, який виходить раз на два роки.  

Рік заснування: 2000 р.

Проблематика: Видання розраховане на фахівців із зарубіжної літератури та порівняльного літературознавства; спеціалістів із теорії літератури, літературної медієвістики та класичної української літератури; спеціалістів із української літератури ХХ ст., джерелознавства і текстології.

ISSN: 2307-2261

Свідоцтво про державну реєстрацію: КВ № 18997–7787Р від 21 січня 2012 р.

Галузь науки: філологічні науки.

Періодичність: 3 рази на 2 роки.

Мова видання: українська, російська, польська, білоруська (з обов’язковим резюме англійською мовою).

Засновник: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України.

Відповідальний редактор: Бербенець Людмила Сергіївна, кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Члени редакційної колегії: Гундорова Т.І., д. філол. н., проф., чл. кор. НАН України; 

Дончик В. Г., д. філол. н., проф., чл. кор. НАН України; 

Жулинський М. Г., д. філол. н., проф., акад. НАН України; 

Наливайко Д. С., д. філол. н., проф., акад. НАН України; 

Пелешенко Ю.В., д. філол. н., старший науковий співробітник; 

Смілянська В. Л., д. філол. н., старший науковий співробітник;

Саверчанка І.В., д.філол.н, проф. (Білорусь);

Тарнавський Максим, доктор філософії, проф. (Канада);

Нич Ришард, доктор наук, проф., чл. кор. ПАН (Польща),

Наталія Полтавцева, к. філол. н., доц. (Росія).

Адреса редакції: вул. Михайла  Грушевського, 4, к. 109, Київ 01001.

E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Окремі томи:

  • Літературознавчі обрії. Праці молодих учених — Том 16. — 2010. (Скачати / Читати)
  • Літературознавчі обрії. Праці молодих учених — Том 17. — 2010. (Скачати / Читати)
  • Літературознавчі обрії. Праці молодих учених — Том 18. — 2010. (Скачати / Читати)
  • NEW! Літературознавчі обрії. Праці молодих учених — Том 19. — 2014. (Скачати / Читати)
  • NEW! Літературознавчі обрії. Праці молодих учених — Том 20. — 2014. (Скачати / Читати)
  • NEW! Літературознавчі обрії. Праці молодих учених — Том 21. — 2014. (Скачати / Читати)

 

Статті іноземними мовами:

Agata Korycka (Olsztyn). MIŁOŚĆJAKO TEOLOGICZNE I FILOZOFICZNE POJĘCIE W KONCEPCJI JANA PAWŁA II (Скачати / Читати).

Olha Ostrianko (Chernihiv) POLYPHONIC PICTURE OF THE WORLD IN THE POETRY OF EMILY DICKINSON (Скачати / Читати).

Olena Rosstalna (Chernihiv) THE IMITATION OF CREATIVE LIFE AS A WAY OF REALIZATION FOR THE HEROINE IN THE SHORT STORY «AN IMAGINATIVE WOMAN» BY THOMAS HARDY (Скачати / Читати).

Середа, 25 травня 2016 16:54

„Гоголезнавчі студії”

Загальна інформація

„Гоголезнавчі студії” — це наукове перідичне видання, присвячене проблемам дослідження творчої спадщини Миколи Гоголя.

Мета видання — презентувати сучасні погляди на творчість Миколи Гоголя вітчизняних, російських, а також зарубіжних вчених-гоголезнавців.

Видання розраховане на науковців, аспірантів, студентів та широке коло читачів, зацікавлених творчістю письменника.

Редакційна колегія: 
Михед П.В. (відп. ред.), Абрамович С.Д., Воропаєв В.О., Казарін В.П., Кирилюк З.В., Мацапура В.І., Ніколенко О.М., Федоров В.В.

Науковий редактор: Тетяна Михед

Літературний редактор: Юрій Бондаренко

 

Окремі томи:

 Гоголезнавчі студії — Том 7. — 2001. 

 Гоголезнавчі студії — Том 11. — 2002.  

Гоголезнавчі студії — Том 16. — 2007. 

Гоголезнавчі студії — Том 17. — 2008. 

Гоголезнавчі студії — Том 18. — 2009. 

Гоголезнавчі студії — Том 19. — 2012.

Гоголезнавчі студії — Том 20. — 2013.

 

Останній випуск:

Гоголезнавчі студії / Ніжин. держ. ун-т імені М. Гоголя, Гоголезнавчий центр ; Ін-т л-ри ім. Т.Г. Шевченка НАН України. – Вип. VI (23). – [Ніжин] : [ФОП Лук’яненко В.В. ТПК «Орхідея»], 2017. – 484 с. – (Гоголезнавчі студії).

 

У збірник увійшли статті, в яких висвітлені різні проблеми творчої спадщини Миколи Гоголя, україно- і російськомовна бібліографії.

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ