Інститут літератури

10 років української літератури 1 том

10 років української літератури 2 том

Без хліба

Робітнича кляса в українській літературі

Свято на буднях

Мамо, вмирайте

Ненависть

Природа новели

Кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу рукописних фондів і текстології.

Наукові інтереси:

історія шевченкознавства;

джерелознавство;

епістолярна шевченкіана.

Вибрані праці:

Монографія

Михайло Новицький – шевченкознавець.  – К.: Наукова думка, 2018. – 240 с. 

Статті:

1. Дерманський «Октоїх» // Відлуння віків. – 2010. – № 2 (13). – С. 35–38.

2. Євген-Юлій Пеленський – редактор першого повного видання творів Марка Черемшини та дослідник його творчості // Слово і Час. – 2011. – № 12. – С. 77–89.
3. Видання творів Тараса Шевченка у 20–60-х роках минулого століття за редакцією М. Новицького // Слов’янські обрії. – 2012. – Вип. 5. – С. 1–3.
4. До історії однієї публікації // Літературна Україна. – 2013. – 1 листопада. – С. 4.
5. Ще є час одержати від Вас листа…» (З епістолярію Ю. О. Меженка та М. М. Новицького 1952–1962 років) // І тільки незмінна книга! (Зб. до 120-річчя від дня народж. Юрія Олексійовича Меженка. 1892–1969). – К., 2013. – С. 89–98.
6. Внесок Михайла Новицького у дослідження мистецької спадщини Тараса Шевченка (1940–1960) // Вісник Львівської національної академії мистецтв. – 2014. – Вип. 25. – С. 97–110.
7. Епістолярій Тараса Шевченка: внесок у його дослідження Михайла Новицького // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія «Філологічні науки». – 2014. – № 9 (286). – С. 39–45.
8. Михайло Новицький-шевченкознавець (1920–1960 роки) // Слово і Час. – 2014. – № 12. – С. 16–25.
9. Прожив життя мученика за Україну… // Архіви України. – 2014. – № 2. – С. 151–157.
10. Роль Михайла Новицького у становленні наукової документальної концепції біографії Тараса Шевченка // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету: зб. наук. праць. Серія «Філологія» / Міжнарод. гуманіт. ун-т. – Одеса, 2014. – Вип. 9. – С. 200–208.
11. Участь М. Новицького у виданнях Повного зібрання творів Шевченка // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету: зб. наук. праць. Серія «Філологія» / Міжнарод. гуманіт. ун-т. – Одеса, 2014. – Вип. 8, т. 2. – С. 15–18.
12. Contribution of Mykhailo Novytskyi to Shevchenko studies in 1920’s1930’s // Spheres of  culture / Maria Curie Sklodovska University in Lublin; Faculty of Humanities; Branch of Ukrainian Studies. – Lublin, 2014. – Vol. VII. – Р. 61–68.
13. Роль Михайла Новицького в розвитку наукового шевченкознавства 1921–1937 рр. // Шевченків світ: наук. щорічник. – 2015. – Вип. 8. – С. 76–90.
14. Шевченкіана в рецензіях Михайла Новицького 1923–1962 рр. // Шевченків світ: наук. щорічник. – 2016. – Вип. 9. – С. 116–125.
15. Внесок Михайла Новицького у становлення текстів поетичних творів Тараса Шевченка // Шевченкознавчі студії: зб. наук. праць / Київський національний у-т ім. Тараса Шевченка.  – К., 2017. – Вип. 20. – С. 39–54.
16. Портрет Івана Франка пензля Івана Труша початку ХХ століття // Слово і Час. – 2017. – № 5. – С. 54–58.
17. Протоієрей Ієремія Обидовський і Тарас Шевченко в архівних документах // Шевченків світ: наук. щорічник. – 2018. – № 11. – С. 3–11.
18. Шевченкознавство Михайла Новицького та Миколи Зерова: історія співпраці учених //  Слово і Час. – 2018. – № 3. – С. 17–28.
19. Рід Шевченкової матері Катерини Бойко // Слово і Час. – 2019. – № 3. – С. 3–26.
20. Шевченкові вчителі – церковно- і священнослужителі //  Художній світ Тараса Шевченка і сучасність: зб. праць Всеукраїнської (40-ї) наук. шевченківської конф. – Черкаси: Видавець Чабаненко Ю. А., 2019. – С. 51–65.
21. Neznáme alebo málo preskúmané stránky diela slovakistu Ivana Franka. (The unknown and obscure heritage of Franko-Slovakist)// Slovenská literatúra. – 2019. – Vol. 66. (№ 1). – Р. 28–43.
22. Юрій Івакін віч-на-віч із Ієремією Айзенштоком (із листування шевченкознавців 1957–1977 років) //  Шевченків світ: наук. щорічник. – Черкаси, 2019. – Вип. 12. – С. 51–65.
23. Шевченкіана в епістолярії Петра Жура та Юрія Меженка 1960–1969 рр. (за матеріалами ЦДАМЛМ України) – переднє слово, підготовка тексту та примітки // Слово і Час. – 2020. – № 3. – С. 96–118.
24. З нових коментарів до Шевченкового епістолярію // Шевченків світ: наук. щорічник. – Черкаси, 2020. – Вип. 13. – С. 77–83.
25. Організаційна та наукова діяльність Олександра Дорошкевича в галузі шевченкознавства (за архівними матеріалами) // Шевченкознавчі студії: зб. наук. праць / / Київський національний у-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2020. – Вип. 23. –  С. 129–156.
26. Факсимільна і репринтна шевченкіана [передмова] // Слідчо-наглядові справи Тараса Шевченка. Корпус документів (1847–1859). Факсиміле. Київ: Арій, 2020. Кн. 1. С. 9–65.
27. Досьє шевченкознавців 1920–1930-х років // Вісімнадцяті Біографічні читання «Сучасні моделі біографічних реконструкцій», присвячені пам’яті засновника і першого директора Інституту біографічних досліджень НБУВ, доктора істор. наук, проф. Віталія Сергійовича Чишка (1951–2003). Київ, 2022. С. 207–211.
28. Тарас Шевченко в житті і творчості Лідії Чуковської (за листуванням письменниці з Михайлом Новицьким) // Українська літературна шевченкіана: формально-змістові дискурси за 150 літ. Збірник праць Всеукраїнської (41-ї) наукової шевченківської конференції. Черкаси: Видавець Чабаненко Ю. А., 2022. С. 210–233
29. Шевченкознавчі питання в епістолярії співробітників Всеукраїнської академії наук та Інституту Тараса Шевченка 1920–1930-х років // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. Київ, 2023. № 1 (33). С. 70–76.
30. Андрій Куцинський – жандарм, який посприяв Тарасові Шевченкові // На шляху національного становлення: українська література нової доби. Київ: Фоліант, 2023. С. 196–203.
31. Історія арешту Шевченкових приятелів Віктора та Михайла Закревських, Сергія де Бальмена в 1848 р. (до 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка) // Український історичний журнал. 2024. № 2. С. 98–113.

Упорядкування: 

Епістолярій Тараса Шевченка: у 2 кн. / Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України; наук. ред. О. В. Боронь; упоряд. Г. В. Карпінчук, С. А. Гальченко; коментарі: В. С. Бородіна, В. П. Мовчанюка, М. М. Павлюка та ін. – Х.: Фоліо, 2020. – Кн. 1. 1839–1857 / передм. М. Х. Коцюбинської. – 635 с.; Кн. 2. 1857–1861. – 667 с. 

Упорядник покажчиків до 8–12 томів Повного зібрання творів Тараса Шевченка у дванадцяти томах (2001–2014), один із упорядників дванадцятого тому. 

2-3 червня з ініціативи Центру дослідження постколоніальних і посттоталітарних студій Вроцлавського університету (керівник — професорка габілітована, доктор філології Аґнєшка Матусяк) у Вроцлаві проходила міжнародна наукова конференція «Trauma as cultural palimpsests: (post)communism against the background of comparative modernities, totalitarianisms, and (post)coloniality» («Травма як культурні палімпсести: (пост)комунізм проти компаративних модерностей, тоталітаризмів і (пост)колоніальності»).

Серед основних проблем, які обговорювалися на панельних дискусіях і в доповідях учасників, були такі: психологічні / психоаналітичні особливості посткомуністичних трансформацій; роль співпереживання, солідарності, ідентифікації, проекції травми в посткомуністичних культурах; ускладнення культурної травми: анахронізм, анатопізм і різноспрямованість культурної пам'яті; Східна Європа як місце подвійної / множинної колонізації; шари історичної травми, травматичні втрати і травматична відсутність; досвід (пост-) травматичних товариств; епістемологія насильства і колонізація критичного дискурсу в посткомунізмі; культурні перешкоди в посттравматичних громадах; посткомуністичні зміни чоловіків; мовчання і багатослівність у посттравматичній мові; мова дискурсу травми; травматологічна наратологія; жертва і правопорушник: культурні профілі; травма девіантності: віктимізація і змова фіксацій.

У конференції взяли участь понад 50 дослідників із царин літературознавства, культурної антропології, історії, мовознавства з різних країн світу (Польща, Україна, Румунія, США, Велика Британія, Латвія тощо). Кожний виступ завершувався півгодинним обговоренням у вузькому колі фахівців із постколоніальних студій.

Науковий співробітник, докторант відділу світової літератури Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України к.філ.н. Д.І. Дроздовський виголосив доповідь «Traumatic identity in M. Lewycka’s Novel «A Short History of Tractors in Ukrainian»: imagological explications» («Травматична ідентичність у романі “Коротка історія тракторів по-українськи” М. Левицької: імагологічні експлікації»). За підсумками міжнародної конференції буде надруковано збірник матеріалів.

На фото: проф. А.Матусяк, н.с. Д.Дроздовський, проф. Л.Сірик

9 червня 2016 року Літературно-меморіальний музей Максима Рильського святкував 50-річчя від дня заснування. Захід зібрав багатьох шанувальників поета найрізноманітніших рангів: від другого президента Л.Кучми до дошкільнят. Тому промови, що традиційно лунали з цієї нагоди, розкривали постать поета різногранно: онук поета Максим Георгійович Рильський пригадував, як передавали садибу для музею, і, щоб покрити видатки, мусили продати автомобіль; перекладачі Максим Стріха, Олег Микитенко, Рауль Чілачава шанували блискучу мовну майстерність Максима Тадейовича, поет Іван Драч згадував стосунки Рильського й шестидесятників, а науковці – директор Інституту української мови Павло Гриценко, заступник директора Інституту літератури Сергій Гальченко та представник Інституту мистецтвознавства, фольклору й етнографії Лариса Вахніна – нарікали на неохопність внеску М.Рильського в українську культуру.
Все ж музей постійно працює над останньою проблемою і пересвідчитися в цьому можна щоденно, крім понеділка, з 10 до 18.
На фото: Сергій Гальченко передає музею Шевченківську енциклопедію.