Українська
18 травня Ігор Павлюк взяв участь у Міжнародному фестивалі
23 травня 2024 року за ініціативи бібліотеки Університету
Другий рік поспіль Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН
17 квітня відбувся семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і
4 квітня на Платформі інтермедіальних досліджень відбулася
  • УКРАЇНСЬКИЙ ШЕКСПІРІВСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ:  ТЕАТР ПЛЮС ШЕКСПІРОЗНАВСТВО - ЧУДОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ
    УКРАЇНСЬКИЙ
      17–23 червня
  • Виступ Ігоря Павлюка на з’їзді Національної федерації державних поетичних товариств
    Виступ Ігоря
    Провідний науковий
  • Публічна лекція проф. Сібілле Баумбах на тему: “Rapt in secret studies”: Shakespeare and the Theatre of Fascination
    Публічна
    8 червня 2024 року
  • 25-річчя Українського земляцтва «Водограй» у місті Сілламяе (Естонія)
    25-річчя
    У рамках
  • Монографія Тамари Гундорової про Лесю Українку вийшла друком у польському видавництві
    Монографія
    Монографія докторки
  • Ігор Павлюк на Міжнародному фестивалі «Writing poetry under fire»
    Ігор Павлюк на
    18 травня Ігор
  • Збірка поезій Миколи Сулими
    Збірка поезій
    23 травня 2024 року
  • Міжнародний конкурс Шевченківських читань «Свобода»
    Міжнародний
    Другий рік поспіль
  • Науковий семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика»
    Науковий
    17 квітня відбувся
  • Відкрита лекція Тетяни Рязанцевої «Пам‘ять і час у фотопоезії Олеся Ільченка»
    Відкрита
    4 квітня на
 

Наші видання

kuznietsov.jpg
П'ятниця, 03 березня 2023 17:15

606 через 90: Проблема ризикованої думки про Миколу Хвильового в ювілей його смерті за останньої війни

Вельмишановні колеги! 

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди 

разом із Вроцлавським університетом (Польща),

Університетом Кальярі (Італія),

Люблінським католицьким університетом
Яна Павла ІІ (Польща),

Реґенсбурзьким університетом (Німеччина), Яґеллонським університетом у Кракові (Польща),

а також Харківським літературним музеєм (Україна) 

має честь запросити до Міжнародного круглого столу

«606 через 90: Проблема ризикованої думки про Миколу Хвильового в ювілей його смерті за останньої війни»,

який відбудеться

13 травня 2023 року 

Передумови події. Усе почалося за десять років до 13 травня 1933 року. Авторитетний пролетарський критик Володимир Коряк створює портрет Хвильового, перший штрих у якому сприймається до сьогодні з безсумнівною довірою: «Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усих хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює й полонить». Далі було вирізнення письменника з-поміж тих сучасників, кого «псує … потяг до філософії та ріжних “різикованих концепцій”». Елімінація Хвильового зі сфери ризику мимоволі відкривала перспективу для затишного читання. Книга мала назву «Шість і шість» (1923).

Але тоді ж, у 1923, у вереснево-жовтневому виданні часопису «Червоний шлях» з’являється святочна новела Хвильового «”Лілюлі”» з числом 606, яке, попри свою висунутість на маргінеси тексту, не може не сприйматися за альтернативу політично-соціологічній метафориці та іроніці Коряка. Затим альтернатива Хвильового, задана числом 0, виявиться справді деконструктивною: вона розклинено співвідноситиметься і з пролетарською ідеологією логосу «шість і шість», і з високою містикою та фольклорною традицією антилогосу 666. Водночас активізуючи деконструктивну комплементарність, Хвильовий посилює в окільний спосіб мілітарну спрямованість проти відомого до тривіальності, протиставляючи йому безумство експерименту, напружене шукання несподіваного, нового, чудесного: мультиаспектне перепрочитання антивоєнної містерії Ромена Роллана «Лілюлі» (1919) стає іншим – святочним текстом – під симетричним знаком 606. І вся ця війна за невдаване мислення, повне «нових складних вібрацій», супроводжується відвоюванням простору 0 – знаку неможливої апорійності як кореляту ризику.

Власне, це одна із причин того, що рамка теми зустрічі в день, коли минає 90 років смерті Хвильового, окреслена словом війна та числом 606.

Інша зумовлена нашою реальністю, яку від 24 лютого 2022 року визначає неприхована російська агресія проти України.

Цю останню (велику) війну в Україні теж супроводжує філософія нуля. Вона структурується «точкою нуль», що позначає насамперед лінію безпосереднього зіткнення з ворогом. Але «точка нуль» як відчуття присутності війни – мить переживання крайньої інтенсивності небуття й потужного творчого життєвого спалаху, втрати усіх надійних підвалин минулого й прориву без найменших гарантій до майбутнього. «Точка нуль» передбачає ризик. І то не лише військових, але й інтелектуалів – прихильників складності: філософія нуля в «точці нуль» стала для них нетопічним островом. Тут можна було б провести лінію розрізнення з «Олімпом» Хвильового, якби не місток, що прокладений  поміж ними переживанням невдаваної відповідальності перед життям у час смертельної російської загрози.

Якщо ризиковане мислення співвідносити, за Жаком Дерріда та Гансом Ульріхом Ґумбрехтом, з висуненням небуденних ризикованих питань, то в роковини смерті Хвильового в час війни ризиковане питання може бути таким:

Чи хвилював би Хвильовий здатних до ризикованого мислення в наш ризикований час, якби не його остання війна 13 травня 1933 року?

Можливі позиції, які б забезпечували рух у цьому ризикованому просторі:

  1. Війна як ситуація обнулення думки. Мультисемантичність нуля у філософії воєн. Нуль і (ре)продукування ризикованих філософій реальності у війні.
  2. Росія – токсичний об’єкт переживань Миколи Хвильового.
  3. Проєкт нової української літератури Хвильового як простір ризику. Письменник / філософія / політика / ідеологія.
  4. Хвильовий про інтенсивність споглядання.
  5. Складна нюансованість ризикованого письма Хвильового.
  6. Хвильовий: «запах слова» як парадокс ризику.
  7. Ґештальт війни й миру Хвильового.
  8. Тексти Хвильового як простір запитань без відповідей.
  9. Хвильовий поміж культурою знання і культурою присутності.
  10. 10.  Життєвий простір людини хронотопу «горожанських воєн» Хвильового: на межі інтенсивності й нудьги.
  11. 11.  Нульовий вимір смерті (у) Хвильового.
  12. 12.  Критичність інтерпретації загублених творів Хвильового.
  13. 13.  Література Розстріляного Відродження і народження нової літератури останньої війни в Україні: розрізнення за оптикою 0.

Провокативна незавершеність пропозицій для обговорення дозволяє кожному, кого зацікавила тема зустрічі, доповнити їх перелік.

Головні доповідачі:

Григорій Грабович – доктор філософії, професор кафедри української літератури Українського наукового інституту Гарвардського університету (HURI), Академічний віце-президент Наукового товариства імені Шевченка в Нью-Йорку

Тамара Гундорова – докторка філологічних наук, професорка, член-кореспондент НАН України, головна наукова співробітниця відділу теорії літератури і літературної критики Інституту літератури НАН України, декан Українського вільного університету (Мюнхен), visiting professor Принстонського університету

Організаційний комітет:

Голова:

Юрій Бойчук – доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, ректор ХНПУ імені Г. С. Сковороди (Україна)

Заступники голови:

 Світлана Бережна – докторка філософських наук, професорка, проректорка з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності ХНПУ імені Г. С. Сковороди (Україна)

Костянтин Голобородько – доктор філологічних наук, професор, декан українського мовно-літературного факультету імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненка ХНПУ імені Г. С. Сковороди (Україна)

Співголови та наукові керівники:

Аґнєшка Матусяк – докторка наук, професорка гуманітарних наук, керівниця Центру транскультурних посттоталітарних студій Вроцлавського університету (Польща)

Галина Хоменко – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова ХНПУ імені Г.С. Сковороди (Україна)

Члени оргкомітету:

Алессандро Ачіллі – кандидат філологічних наук, кафедра літератури, мов та культурної спадщини Університету Кальярі (Італія)

Олександр Забірко – кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник інституту славістики (кафедра слов’янських літератур і культур) Реґенсбурзького університету (Німеччина)

Павел Крупа – кандидат філологічних наук, кафедра україністики Яґеллонського університету (Польща)

Мір’я Леке – докторка наук, професорка інституту славістики, завідувачка кафедри слов’янських літератур і культур Реґенсбурзького університету (Німеччина)

Ростислав Мельников – кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова ХНПУ імені Г.С. Сковороди (Україна)

Альберт Новацький – кандидат філологічних наук, інститут літературознавства, кафедра російської, української та білоруської літератур  Люблінського католицького університету Яна Павла ІІ (Польща)

Тетяна Пилипчук – директорка Харківського літературного музею (Україна)

Для участі в круглому столі необхідно надіслати заявку:

Заявка

на участь у Міжнародному круглому столі

«606 через 90:

Проблема ризикованої думки про Миколу Хвильового

в ювілей його смерті за останньої війни»

Харків, 13 травня 2023 року

 

Прізвище, ім’я, по батькові учасника

 

 Науковий ступінь, вчене звання

 

Організація (навчальний заклад), яку/який представляє доповідач

 

Країна, місто

 

Контактний телефон

 

E-mail

 

Тема виступу

 

Анотація виступу (1000–1500 знаків)

 

Дата направлення заявки

 

Прохання:

надіслати заявку на обидві адреси: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. та Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ;

зголоситися про участь до 1 травня 2023 року.

У переддень зустрічі з анотаціями можна ознайомитися на сайті кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова ХНПУ імені Г. С. Сковороди.

Після проведення круглого столу його відеоверсію буде розміщено на каналі YouTube.

За бажанням доповідачів / учасників круглого столу їх тексти можуть бути опубліковані в черговому випуску наукового фахового видання категорії «Б» наукових видань України «Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С.  Сковороди. Літературознавство»: http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/literature

Робочі мови зустрічі: англійська та українська.

Фінансовий внесок для участі в круглому столі не передбачений.

Місце проведення зустрічі: кафедра української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова, Харківський національний педагогічний університет імені Г. C. Сковороди: вулиця Алчевських, 29; місто Харків, 61002 , Україна.

Зустріч буде проведено в онлайн-режимі.

Електронна адреса організаторів: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Адреса для консультацій та уточнень: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ