28 листопада 2017 р. в актовому залі Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбулася офіційна презентація Наукового центру дослідження проблематики українського шістдесятництва, а також перша започаткована Центром відкрита дискусія про перспективи подальших студій цього непересічного культурно-мистецького явища. У заході взяли участь як митці-шістдесятники, так і науковці-дослідники шістдесятництва, зокрема: директор Інституту літератури Микола Григорович Жулинський, письменник Іван Федорович Драч, літературознавці Людмила Броніславівна Тарнашинська, Юрій Іванович Ковалів, Анатолій Олександрович Ткаченко, Григорій Дмитрович Клочек, Тетяна Северинівна Мейзерська, Микола Матвійович Сулима, Лукаш Іванович Скупейко, Тарас Петрович Головань, Світлана Іванівна Лущій, Наталя Олексіївна Єржиківська (Лисенко), гостя з Миколаєва Наталія Михайлівна Дзьомба, мистецтвознавець і художник Василь Євдокимович Перевальський і директор Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Надія Петрівна Онищенко. Серед присутніх були також сестра відомого композитора Оксана Михайлівна Івасюк, к. філол. н., ст. наук. співроб. науково-дослідної лабораторії грінченкознавства Київського університету ім. Б. Грінченка та к. філол. н., завідувач секретаріату Комітету з питань культури і духовності у Верховній Раді України Наталя Ростиславівна Колесніченко-Братунь, д.філол. наук, пров. наук. співр. Інституту Лариса Захарівна Мороз. Організатором і модератором заходу була керівник Наукового центру дослідження проблематики українського шістдесятництва, д.філол.н., проф. Людмила Броніславівна Тарнашинська.
Розпочав відкриту дискусію директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, акад., д. філол. н., проф. М. Г. Жулинський, який наголосив на актуальності літературно-мистецького діалогу сучасників і митців-шістдесятників в контексті осягнення ідеалів духовної свободи і цінності особистості в умовах «заблокованої культури».
З перспективними напрямками розвитку Наукового центру ознайомила присутніх його керівник, д. філол. н., проф. Л. Б. Тарнашинська. Зокрема вона наголосила на важливості укладення комплексного довідника українського шістдесятництва, проведенні щорічних конференцій з цієї тематики та заснування приуроченої цьому мистецькому поколінню премії для молодих учених. Також Людмила Броніславівна заохотила колег взяти участь в анкетуванні-опитуванні про актуальні вектори майбутніх комплексних студій творчості шістдесятників.
У контексті презентації Наукового центру дослідження проблематики українського шістдесятництва к. філол. н. Т. П. Головань ознайомив учасників заходу із новим науковим виданням Інституту літератури – нещодавно опублікованим другим томом академічної антології «Українська літературна критика ХХ століття» (наук. редактор В. Дончик, упорядники та автори приміток Т. Головань і Н. Єржиківська).
Багатогранний (філософський, кінематографічний, живописний і літературознавчий) світ українського шістдесятництва представив у своїй промові письменник-шістдесятник І. Ф. Драч, наголосивши наприкінці про необхідність створення ґрунтовної енциклопедії з цієї тематики.
Актуальної риторичної загостреності надав дискусії виступ д. філол. н., проф. Київського національного університету ім. Т. Шевченка Ю. І. Ковалiва, який провів чіткі паралелі між духовною ситуацією в Україні на початку 60-х років і сучасністю, афористично резюмувавши, що «шлях до свободи викладений книгами» і жертовною посвятою свідомих особистостей. Насамкінець вчений подарував Центру дві книги, з-поміж яких – опублікована у 60-і роки збірка творів молодих митців.
Продовжив розпочатий мистецький діалог чл.-кор. Національної академії мистецтв України, народний художник, доц. Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури В. Є. Перевальський, який наголосив на цілісності української культури і необхідності комплексного аналізу естетичної палітри шістдесятництва, зокрема його літературних, малярських і музичних виявів. Вчений також повідомив про актуальний захід – науково-практичну конференцію «Мистецтво шістдесятників. Традиції і новаторство», яка проходитиме 30 листопада 2017 р.у приміщенні Музею шістдесятництва за підтримки Академії мистецтв.
З доповіддю про потребу глибокого аналізу не світоглядних, а поетико-стильових аспектів художньої творчості митців-шістдесятників, зокрема їхньої самобутньої метафоричної образності, виступив д. філол. н., проф. Київського національного університету імені Тараса Шевченка А. О. Ткаченко, побудувавши свій виступ у формі усних відповідей на запитання анкети, запропонованої присутнім Людмилою Броніславівною Тарнашинською.
Розпочату тему підтримав д. філол. н., проф. ректор Центральноукраїнського державного педагогічного університету (м. Кропивницький) Г. Д. Клочек, наголосивши на необхідності популяризації творчих ідеалів шістдесятників і живого, цікавого літературознавчого висвітлення цього покоління, не звуженого стандартними схемами і термінологією дисертаційних канонів.
Думку вченого підтримала д. філол. н., проф. Київського національного лінгвістичного університету Т. С. Мейзерська, вказавши, що творчість митців-шістдесятників, як і творчість І. Я. Франка, може становити своєрідну точку відліку, бути окремим плацдармом для філософських, історичних, літературо- і мистецтвознавчих студій, однак, під час комплексного дослідження цього явища необхідно чітко враховувати два аспекти – історико-культурний та естетичний.
Тривкість ідеалів шістдесятництва і незмінну актуальність їхнього слова висвітлила у доповіді молода дослідниця з Миколаєва, канд. наук із соціальних комунікацій, ст. викладач Чорноморського національного університету ім. Петра Могили Н. М. Дзьомба, вдало доповнивши скарбницю майбутніх напрямків наукових студій новою ідеєю – вивченням журналістики 60-х.
Творчу атмосферу дискусії збагатив виступ директора Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя Н. П. Онищенко, яка згадала колоритні кіносторінки, присвячені попередній героїчно-трагічній епосі, і наголосила на необхідності розширення аудиторії й географічного діапазону майбутньої діяльності Наукового центру дослідження проблематики українського шістдесятництва, аби не лише науковці, але й студенти з Києва та інших міст могли почути з перших уст правду про цих світлих лицарів духу.
Мудре слово М. М. Сулими, сучасника шістдесятників, д. філол. н., чл.-кор. НАН України, заступника директора з наукової роботи Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка спонукало присутніх замислитися над вагомими завданнями майбутньої наукової діяльності Центру, зокрема над питаннями, кого вважати шістдесятниками і які критерії для цього обрати, як виважено й об’єктивно висвітлити взаємини між шістдесятниками, шістдесятниками та їхніми дітьми, а також, як у якій формі репрезентувати здобутки проведених досліджень. Щодо останнього, Микола Матвійович висловив думку про доцільність публікації наукового щорічника, присвяченого тематиці шістдесятництва.
Перспективні ідеї щодо наукових напрямків майбутніх студій висловили д. філол. н. Ю. І. Ковалів, який запропонував дослідити тему «Шістдесятники та Інститут літератури», а також співробітники Інституту – к. філол. н. Н. О. Єржиківська («Гумор шістдесятників») та к. філол. н. С. І. Лущій («Шістдесятники і Нью-Йоркська група»). Вагому пропозицію вніс також головний редакторнауково-теоретичного журналу «Слово і Час», д. філол. н. Л. І. Скупейко, наголосивши на важливості створення окремого інтернет-ресурсу, присвяченого шістдесятництву, та необхідності ґрунтовного опрацювання джерелознавчої бази – виявлення й публікування архівів і невідомих творів шістдесятників.
Плідний науково-творчий вечір підсумував виступ Л. Б. Тарнашинської, яка у завершальному слові лаконічно підвела підсумки проведеної наукової дискусії, подякувала присутнім за участь і запросила усіх небайдужих долучатися до анкетування-опитування, а згодом – до науково-пошукової й організаційної діяльності Наукового центру дослідження проблематики українського шістдесятництва.
Юлія Григорчук
