Українська
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за
Дорогі друзі! Вітаємо Вас із Різдвом Христовим і зичимо
Україна відзначила День Гідності та Свободи, на жаль, в
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
  • Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії
    Наші
    Колектив Інституту
  • Стаття Миколи Сулими
    Стаття Миколи
    Вийшла друком
  • Щасливого Різдва
    Щасливого
    Дорогі друзі!
  • Міжнародний науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії»
    Міжнародний
    Україна відзначила
 

Наші видання

Spadschyna(2020)15.jpg
Середа, 19 травня 2021 06:13

Науковий вебінар «Нові деталі у вивченні образотворчої спадщини Шевченка»

До 100-річчя від дня народження багатолітньої працівниці Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Ірини Вериківської (1921—2011) відділ шевченкознавства 18 травня 2021 р. провів черговий науковий вебінар. Олександр Боронь коротко нагадав про життєвий шлях і науковий доробок дослідниці. У доповіді «До історії рисунка Гориста місцевість коло Оренбурга з альбому Броніслава Залеського (з колекції НМТШ)» старша наукова співробітниця  Національного музею Тараса Шевченка Олена Сьомка, проаналізувавши історію збереження начерку, поставила під сумнів рішення упорядників 10-томника віднести рисунок до безпідставно приписуваних Шевченкові творів. О. Боронь у доповіді «Портрет Абази пензля Шевченка: ще раз про ідентифікацію зображеної» (див. публікацію в третьому числі журналу «Дивослово» за поточний рік) спростував поширені в науковій літературі версії ідентифікації дівчини чи молодої жінки, зображеної на Шевченковій акварелі 1837 р. з традиційною умовною назвою «Портрет Катерини Абази» (зі знаком запитання), дійшовши висновку, що напису Ієремії Айзенштока на звороті портрета найбільш повною мірою відповідає особа Анастасії Якимівни Абази, у дівоцтві Нахімової (1814—1843). У дискусії взяли участь Алла Калинчук, Галина Карпінчук, Роксана Харчук та ін.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ