Українська
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за
Дорогі друзі! Вітаємо Вас із Різдвом Христовим і зичимо
Україна відзначила День Гідності та Свободи, на жаль, в
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
  • Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії
    Наші
    Колектив Інституту
  • Стаття Миколи Сулими
    Стаття Миколи
    Вийшла друком
  • Щасливого Різдва
    Щасливого
    Дорогі друзі!
  • Міжнародний науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії»
    Міжнародний
    Україна відзначила
 

Наші видання

kanon.jpg
П'ятниця, 28 травня 2021 16:07

ІІІ Наукові читання пам’яті Віктора Дудка

На базі відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України 28 травня 2021 пройшли присвячені питанням літературного джерелознавства і текстології ІІІ Наукові читання пам’яті Віктора Дудка.

Участь у Читаннях взяли дослідники Києва, Львова та Харкова.  У своїх доповідях колеги Віктора Дудка, працівники Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, порушили досить широке коло питань. Олександр Боронь поділився своїми міркуваннями щодо часу отримання листів до Шевченка від Андрія Лизогуба та Михайла Александрійського за 1848 рік. Олесь Федорук порушив питання текстологічних та едиційних засад публікації роману Пантелеймона Куліша «Алексей Однорог» у Повному зібранні творів письменника, що нині готується до друку. Галина Бурлака зупинилася на питанні довіри до авторської дати в листах, на прикладі кореспонденції Михайла Драгоманова до батьків. Ярина Цимбал у доповіді «“Маловідомий німецький письменник”: спроба реконструкції однієї біографії» поділилася своїми знахідками про літераторів 1920-х років. Про малознану сторінку взаємин Тараса Франка та Михайла Рудницького розповіла Тетяна Голяк. Натомість Наталка Лисенко зупинилася на історії формування особового фонду О. Ольжича в Інституті літератури, та нових фактах і відомостях, які розкриває канадська частина цих матеріалів.

Так само питанням літературного джерелознавства і текстології були присвячені доповіді Олени Галети, про щоденник Юра Меженка 1920-х років, як джерело його культурної самоїдентифікації, та Тетяни Трофименко «Рукописи Івана Дніпровського 1933 року: інтертекстуальні зв’язки й текстологічні таємниці».

Завершилися Читання плідною підсумковою дискусією, до якої, зокрема, долучилися також Станіслав Росовецький, Оксана Супронюк, Василь Івашків, Елеонора Соловей, Богдан Цимбал.

Б. Ц.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ