Українська
Сьогодні, 24 вересня 2024 року, в Інституті літератури
Сьогодні, 19 вересня 2024 року, в Інституті літератури
  • IV Міжнародна наукова конференція
    IV Міжнародна
    15-16 січня 2025 р.
  • Підсумки Всеукраїнського шекспірівського конкурсу студентських дослідницьких і креативних проектів імені Віталія Кейса
    Підсумки
    11 січня 2025 року
  • Науковий семінар
    Науковий
    Інститут літератури
  • Звіт про  Міжнародну наукову конференцію «Творчі інтенції «Дітей війни»: від «втраченого покоління» - до дітей цифрової епохи»
    Звіт про
      В Інституті
  • Презентація колективної монографії «На шляху національного самоусвідомлення: нова українська література»
    Презентація
    24 вересня цього
  • Всеукраїнський Віршознавчий науковий семінар з міжнародною участю  «Віршознавство. Поетика. Віршостилістика. In memoriam Наталії Василівни Костенко (20.01.1941 – 27.02.2024)»
    Всеукраїнський
    15 жовтня 2024 року
  • Вийшла друком монографія Вадима Василенка
    Вийшла друком
    Василенко Вадим.
  • Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «VІІІ Султанівські читання
    Всеукраїнська
    12-13 вересня 2024
  • Вітаємо з успішним захистом Валерію Колодій
    Вітаємо з
    Сьогодні, 24
  • Вітаємо з успішним захистом
    Вітаємо з
    Сьогодні, 19
 

Наші видання

Spadschyna(2020)15.jpg

Це книжка про ситуацію переходу і  культурну свідомість на початку нового міленіуму в Україні, зокрема між двома Майданами.  У ній три головні теми: постколоніальні травми, які на початку ХХІ століття виявляються у стосунку до минулих імперій та старих історіографічних наративів; посттоталітарна свідомість, що постає в соціокультурних розривах, постколоніальній обра́зі (ресентименті) й генераційних кризах; і генераційна постпам’ять що служить засобом долання розломів і травм соціокультурної та фамільної історії. Тамара Гундорова аналізує колоніальні наративи та феномен ресентименту, міжгенераційну травму, що тінню нависає над сучасністю, і явище постпам’яті, яке відлунює в магічному реалізмі сімейних епопей і драм. Чорнобильський катастрофізм стає тлом для зустрічі шістдесятників і дев’ятдесятників у дискусії про право свідчити, а клоунеса-лялька Вєрка Сердючка служить медіатором між різними полюсами транзиту — радянським і пострадянським, центром і провінцією, «совком» і «шоубізом».

Найвизначнішою рисою транзитної культури є те, що вона не лише окреслює історичну епоху чи відтинок часу, хоча історичні, соціальні й політичні реалії також впливають на неї. Транзитна культура є типом культури, яка проявляє ситуацію переходу і змін, коли програмується нова свідомість і актуалізуються травми минулого, котрі пронизують і деформують тіло сучасності.

У книжці аналізуються  основні романи другого десятиліття Незалежності: «Музей покинутих секретів» (2009) Оксани Забужко, «Ворошиловград» (2010) Сергія Жадана, «Записки українського самашедшого» (2010) Ліни Костенко. Фокусом дослідження  стають пошуки осьового часу національної історії, що сполучає минуле і сучасне та поєднує містичними зв’язками різні генерації. Особливого звучання набуває тема «останнього радянського покоління», яке відвойовує право на історію і біографію та вростає у «свою територію». Йдеться також про посттоталітарну біополітику «хворого тіла» і про «лузера» як архетип покоління 2000-х, що маніфестує важливі нонконформістські ідеї та стає емблемою постколоніальної бездомності.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ