Українська
28 січня 2026 року святкує свій славний ювілей Ігор
Дорогі друзі! У ці святкові дні трепетної надії та тихої
4 жовтня у Києві на вул. Велика Васильківська, 6, відбулося
У серпневий час багатих ужинків Бог подарував Вам життя й
  • «Смак голоду, тирана торжество…»:  Шекспірівський «Гамлет» у просторі історичної пам’яті та культурного спротиву
    «Смак голоду,
    27 січня 2026 року
  • Вітаємо Ігоря Ісіченка
    Вітаємо Ігоря
    28 січня 2026 року
  • V МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ ФЕНТЕЗІ
    V МІЖНАРОДНА
    MUSIC, DANCE,
  • Щасливих свят!
    Щасливих свят!
    Дорогі друзі! У ці
  • НА ШЛЯХУ ДО ІСТОРІЇ: МЕМОРІАЛІЗАЦІЯ ПАМ’ЯТІ…  Ще один рік в історії дослідження українського шістдесятництва
    НА ШЛЯХУ ДО
      Нинішній  2025
  • XIV Всеукраїнському шекспірівському конкурсі студентських дослідницьких і креативних проєктів імені Віталія Кейса
    XIV
    Український
  • Проєкт «Голоси фронту: українська мілітарна поезія англійською» (Voices of the Front: Ukrainian Military Poetry in English)
    Проєкт «Голоси
    Відділ зарубіжних і
  • Відкриття меморіальної дошки Олексі Єлисейовичу Засенку (1907–1993)
    Відкриття
    4 жовтня у Києві на
  • Презентація колективної монографії
    Презентація
    Шановні колеги,
  • Дорогий Миколо Григоровичу!
    Дорогий Миколо
    У серпневий час
 

Наші видання

amerykanci.jpg

Це книжка про ситуацію переходу і  культурну свідомість на початку нового міленіуму в Україні, зокрема між двома Майданами.  У ній три головні теми: постколоніальні травми, які на початку ХХІ століття виявляються у стосунку до минулих імперій та старих історіографічних наративів; посттоталітарна свідомість, що постає в соціокультурних розривах, постколоніальній обра́зі (ресентименті) й генераційних кризах; і генераційна постпам’ять що служить засобом долання розломів і травм соціокультурної та фамільної історії. Тамара Гундорова аналізує колоніальні наративи та феномен ресентименту, міжгенераційну травму, що тінню нависає над сучасністю, і явище постпам’яті, яке відлунює в магічному реалізмі сімейних епопей і драм. Чорнобильський катастрофізм стає тлом для зустрічі шістдесятників і дев’ятдесятників у дискусії про право свідчити, а клоунеса-лялька Вєрка Сердючка служить медіатором між різними полюсами транзиту — радянським і пострадянським, центром і провінцією, «совком» і «шоубізом».

Найвизначнішою рисою транзитної культури є те, що вона не лише окреслює історичну епоху чи відтинок часу, хоча історичні, соціальні й політичні реалії також впливають на неї. Транзитна культура є типом культури, яка проявляє ситуацію переходу і змін, коли програмується нова свідомість і актуалізуються травми минулого, котрі пронизують і деформують тіло сучасності.

У книжці аналізуються  основні романи другого десятиліття Незалежності: «Музей покинутих секретів» (2009) Оксани Забужко, «Ворошиловград» (2010) Сергія Жадана, «Записки українського самашедшого» (2010) Ліни Костенко. Фокусом дослідження  стають пошуки осьового часу національної історії, що сполучає минуле і сучасне та поєднує містичними зв’язками різні генерації. Особливого звучання набуває тема «останнього радянського покоління», яке відвойовує право на історію і біографію та вростає у «свою територію». Йдеться також про посттоталітарну біополітику «хворого тіла» і про «лузера» як архетип покоління 2000-х, що маніфестує важливі нонконформістські ідеї та стає емблемою постколоніальної бездомності.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ