У монографії досліджено найважливіші романи видатного румунського письменника Лівіу Ребряну: «Йон», «Ліс повішених», «Повстання», що є основоположними як у його творчому доробку, так і в усій румунській літературі 1920–30-х років. Автор показує динаміку художнього мислення цього визначного майстра слова і тим самим намагається відповісти на актуальне питання про характер новаторства Лівіу Ребряну і його внесок у розвиток румунського роману ХХ ст.