Мовчан Р. У пошуках архітвору : (з історії української літератури ХХ століття) / Раїса Мовчан. – Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. – 448 с.
До нової книги Раїси Мовчан увійшли дослідження, присвячені українській літературі ХХ століття. Їх написано в різний час, але вони об’єднані наскрізною ідеєю архітворчості, актуальною як для письменників цього неоднозначного періоду, так і для літературознавчих, критичних прочитань їхніх текстів, виявлення в них чогось особливого.
У ній можна знайти чимало нового й несподіваного, пошуково-аналітичного, що стосується біографій письменників (Г. Михайличенка, М. Семенка, М. Хвильового, Ю. Яновського, В. Підмогильного, Г. Косинки, І. Дніпровського, У. Самчука, І. Багряного, Т. Осьмачки, О. Турянського, Гр. Тютюнника, В. Шевчука, Л. Костенко, Г. Пагутяк, Н. Бічуї та ін.), непростих перипетій їхніх творчих доль, витоків і особливостей ідіостилю, історичного й культурологічного контекстів.
Зміст:
З відстані часу.
Особливості осмислення українського модернізму 1920-х років
Літературний процес 1920-х років: особливості дослідження
На смертній грані: (історичний контекст розвитку української літератури в 1920–1930-х роках)
Маскулінний дискурс в українській літературі в добу зрілого модернізму 1920-х років
«Кобзар на мотоциклі» як генераційний концепт доби «розстріляного відродження»
Література для дітей та юнацтва в системі історії української літератури ХХ століття
«Червоний ренесанс»
Гнат Михайличенко і його проза
Хлєбніков і український футуризм
«І шхуну з дерева мою між рифів проведу і скель…»
Проза Валер’яна Підмогильного. Доля, людина, стиль
Григорій Косинка: зблизька і на відстані
«Заради неї» І. Дніпровського як експресіоністський прецедент 1920-х років
«Шлях безумної подорожі» Миколи Хвильового
Ще раз про Миколу Хвильового, або Homo Ludens в українській прозі 1920-х років
«Харків, Харків, де твоє обличчя?..»: (ліричний відступ)
«Під чужим небом»
Чи ж закінчиться «вічне вигнання» Уласа Самчука?
Привид реалізму, або Проза Уласа Самчука на перетині традиції та модернізму
Неоміф «Морозового хутора» Уласа Самчука
«Огненне коло» Івана Багряного
Дещо про «Старшого боярина» Тодося Осьмачки
Осип Турянський та його архітвір
З моїх мандрів по Європі: (Український Вільний Університет у Мюнхені)
«Media in harbaria»
Григір Тютюнника
Чи був дитячим письменником Григір Тютюнник?
Стильові тенденції творчої манери Григора Тютюнника
Неопублікованими сторінками записників Григора Тютюнника
Григір Тютюнник – знакова постать в українській культурі чи естетичний феномен?
Барокові тенденції в романі Валерія Шевчука «Дім на горі»
Роман «На полі смиренному» В. Шевчука: текст і підтекст
Міф і реальність, або Привид мертвого дому Валерія Шевчука
Ліна Костенко, або Як позбутися рабського комплексу
Слово про Василя Стуса: (напередодні його шістдесятиліття)
Ще один ліричний відступ
Мої сучасники
У муках народжене слово…
«Безкінечне наближення до істини»: (роздуми до ювілею Ніни Бічуї)
На сторожі пам’яті й сумління
Чи легко потрапити в сад?
«Світе мій, вишиваний з тривог!..»
«Печать духа на обличчі тривожної і героїчної доби»
Українське літературне зарубіжжя: версії, роздуми і не лише
«Естетичне людинознавство» ранньої прози Ірини Вільде
У магічному колесі «житомирської школи»: (ранній Володимир Даниленко)
